СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 31 жовтня 2022 року

Комітет
31 жовтня 2022, 11:13

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, шановні колеги! Проводимо реєстрацію. Шукаю слово на заміну перекличка, бо таке слово якесь…

Вітаю, шановні запрошені, шановні народні депутати робимо перекличку, реєстрацію народних депутатів членів Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів.

У залі 2 депутати.

Будь ласка, Цимбалюк Михайло Михайлович, на зв'язку?

Королевська Наталія Юріївна. Є? Ні.

Струневич Вадим.

У мене прохання: вимкнути мікрофони всім, хто не народний депутат.

Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

Гривко Сергій. Мовчить просто.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко з вами, бажаю здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧА. О, вітаю пане Сергію!

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна з нами?

 

ЦИБА Т.В. Так, Циба з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пані Тетяно.

Так, нас поки що п'ятеро і немає нашого секретаря одного і другого.

Шановні колеги, ще раз робимо реєстрацію.

Третьякова і Остапенко в залі.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. На зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю.

Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На зв'язку. Всім доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим Олегович.

Бабенко Микола.

Струневич Вадим.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, колеги. На місці, на зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, пане Олеже, прошу вас виконувати сьогодні функцію секретаря, бо поки що пана Миколи немає.

Тимошенко Юлія.

І ще раз Струневич Вадим з нами?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

 

ГОЛОВУЮЧА. Супер. Дякую.

Шановні народні депутати, у нас є кворум. І зразу запитаю, чи є якісь пропозиції до порядку денного чи працюємо за порядком денним?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, працюємо за порядком денним.

 

ГОЛОВУЮЧА. Працюємо за порядком денним.

Шановні колеги, перший пункт нашого порядку денного - це повторний розгляд законопроекту 7322 (друге читання), готуємо табличку.

Остапенко Анатолію Дмитровичу голово підкомітету і голово робочої групи, стан таблички?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Да. Доброго дня, колеги! Доброго дня всім присутнім! Мною було проведено декілька робочих груп, на яких розглянуто пропозиції та поправки, що надійшли від суб'єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення учасниками бойових... визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів, необхідних для  забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань  (реєстраційний номер 7322). А також зазначаю, що зауваження, висловлені на попередньому засіданні комітету, були опрацьовані.

Отож відповідно до статті  116 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту для підготовки цього до другого читання було внесено 74 пропозиції і поправки, що надійшли від народних депутатів України, різних фракцій та груп.

За результатами розгляду всіх пропозицій було підготовлено  порівняльну таблицю до законопроекту, яка містить усі внесені та невідкликані  пропозиції та поправки, з яких 26 пропозицій враховано, 11 – враховано редакційно, 19 – враховано частково та 18 пропозицій відхилено.

Врахованими поправками до законопроекту встановлено  період для визнання учасниками бойових дій, які не вступили до Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України або інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань чи правоохоронних органів, а також для тих, які стали особами з інвалідністю, набутою під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період дії воєнного стану, при здійсненні самооборони під час виконання завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану. Також врахованими пропозиціями змінено назву законопроекту для уточнення категорій осіб, яким буде надаватися відповідний статус.

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 5 і 6 частини першої статті 16 Закону України "Про комітети Верховної Ради України", пропоную ухвалити проект висновку, який був у матеріалах до засідання комітету, та прийняти рішення схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України до проекту Закону України (реєстраційний номер 7322).  Внести порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які брали безпосередню участь в здійсненні заходів  необхідних для забезпечення  оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та інших питань (реєстраційний номер  7322), на розгляд Верховної Ради України.

Рекомендувати Верховній Раді України, керуючись пунктом 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України, зазначений законопроект прийняти в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Шановні народні депутати, ми вдруге розглядаємо цей законопроект. У мене велике прохання пустити табличку на розгляд Погоджувальної ради і залу. Якщо там залишилися невирішені проблеми, щодо яких не змогла знайти із загальної точки зору робоча група, то вирішувати це вже на стадії Погоджувальної ради.

Які будуть думки? Михайло Михайлович, ви в першу чергу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. В принципі, Галина Миколаївна, ми залишаємося на своїй попередній позиції. І ми вважаємо, ми провели певні консультації з представниками і Збройних Сил України, і інших військових формувань, вони кажуть, що все-таки час покаже, що прийдеться вносити зміни до цього уже закону в разі його ухвалення. І те, що ви, Галина Миколаївна, говорили на попередньому разі, попередньому нашому засіданні, що стосується і партизанського руху, не всі вони діють у складі Збройних Сил, але діють у взаємодії. І після завершення воєнного стану, після нашої перемоги представники збройних формувань будуть давати  довідки, що той чи інший громадянин, перебуваючи в тимчасовій окупації, здійснював заходи, які координувалися Збройними Силами або іншими військовими формуваннями, і він підлягає під статус учасника бойових дій. Те, що і минулого разу приводили приклад статтю 17 Конституції України, що захист суверенітету і територіальної цілісності України – це справа всього українського народу. Але, зважаючи на ваш заклик, ми пропонуємо ставити його на голосування, продовжити дискусію на Погоджувальній раді, а час покаже, що...  будемо тоді вносити зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

І я ж теж не можу йти проти Міністерства оборони і Міністерства ветеранів, то есть ми мусимо це зараз прийняти, а потім, мабуть, обставини, вони вже дадуть і Міністерству оборони, і Мінвету діяти так, як...

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Декілька слів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу подякувати Міністерству оборони і Міністерству ветеранів України, що ми доопрацювали цю таблицю. І я погоджуюсь з Михайлом Михайловичем, що деякі партизанські рухи, і ми розуміємо, що ми ці зміни повинні робити після нашої перемоги, тому що якщо ми зараз це визначимо і люди підуть подаватися на статус, то ми, в принципі, викриємо тих людей, які зараз там працюють.... (Не чути)  тоді логічно, що як закінчимо – тоді доопрацюємо до певних норм і будемо визнавати цих людей за тим статусом, який вони заслуговують.

Дякую. Дякую за підтримку, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Анатолій Дмитрович. Дякую, Михайло Михайлович.

Да, можемо переходити до голосування?

 

ПОРХУН О.В. Пані Галина, доброго дня! Порхун Олександр. Можна маленький коментар?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте, пане Олександр. Рада вас бачити.

 

ПОРХУН О.В. Радий також. Доброго дня, шановні народні депутати! Я хочу ще повідомити на загал, щоб ви розуміли, що є ще декілька ... (Нерозбірливо) законів України, де прописано надання статусу таким особам. Це для загального розуміння. І в принципі, він працює, і по ньому також надаються статуси. Це маленька ремарочка, щоб ви знали, що є таке у нас в країні.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна...

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я дякую за ремарочку, але я знаю про ці нормативні документи. Мова йшла не про те, мова йшла про і інших громадян, які, діючи в умовах воєнного стану і окупованих територій можуть здійснювати ті дії, які підлягатимуть в майбутньому під ознаки учасника бойових дій, я мав на увазі саме те. Через те наша думка залишається, що ми цей законопроект більше ухвалюємо для діяльності чиновників, а не для тих громадян. Я ще раз підкреслюю, час покаже, що  прийдеться вносити зміни. Через те не затягуємо час і ставимо на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Я притримуюсь теж вашої думки, що нам потрібно буде вносити зміни, але наразі треба прийняти базу.

Дякую, шановні народні депутати. Таким чином, можемо переходити до голосування. Хто за затвердження таблички рекомендацій Верховній Раді прийняти табличку в цілому з техніко-юридичними правками і доповідачем цього закону визначити Остапенка Анатолія Дмитровича. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Струневич Вадим Олегович. Струневич Вадим.

Бабенко Микола не з'явився.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.  Почули.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко Юлія. Немає.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. 5 – за. 2 – утримались. Законопроект прийнятий.  Дякую, шановні народні депутати. Переходимо до…

 

АРСЕНЮК О.О. Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧА.  Хто це? Арсенюк Олег, це ви?

 

АРСЕНЮК О.О. Галина Миколаївна, (Не чути) Наталія Юріївна і Циба, щоб ми зарахували їхні голоси. Алло.

 

ГОЛОВУЮЧА. Для того, щоб зарахувати голоси Наталії Юріївни Королевської і Циби Тетяни прошу включити відео.

Наталія Юріївна, можете включити відео?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зараз, хвилиночку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна, можете включити відео, щоб ми перевірили чи не під тиском?

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ні, не під тиском. Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна, вітаю. Дякую. Щоб ми побачили чітко. Секретар. Циба Тетяна, зрозуміло, утрималась. І Наталія Юріївна.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дуже схоже обличчя.

 

ГОЛОВУЮЧА. А, показала. Все. Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до пункту другого нашого порядку денного. Розглядаємо теж законопроект на друге читання – 7295 про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (друге читання).

Цимбалюк Михайло Михайлович, перший заступник голови комітету та голова робочої групи, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, учасники засідання комітету,  21 вересня 2022 року законопроект за реєстраційним номером 7295 ухвалено в першому читанні за основу. До законопроекту надійшло 39 пропозицій від восьми народних депутатів України, з яких робоча група пропонує 7 врахувати, 27 врахувати частково та 5 відхилити.

Під час доопрацювання законопроекту за реєстраційним номером 7295 до другого читання проведено було засідання робочої групи, яка розглянула пропозиції, поправки до законопроекту, внесені народними депутатами. Крім того, за результатами робочої групи з метою доопрацювання законопроекту мною напрацьовано додатково дев'ять пропозицій для внесення на цьому засіданні. Зазначені пропозиції були вам надані для розгляду в проекті порівняльної таблиці під номерами: 6, 12, 18, 23, 28, 32, 36, 40, 44 та в проекті рішення комітету.

Пропоную підтримати текст порівняльної таблиці в запропонованій редакції з урахуванням пропозицій народного депутата Цимбалюка, внести порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (реєстраційний номер 7295) на розгляд Верховної Ради України. Рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект ухвалити в другому читанні та в цілому.

Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайле Михайловичу.

Шановні народні депутати, є питання до голови робочої групи, чи можемо переходити до затвердження таблички зразу?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Галино Миколаївно, доброго дня! Дозвольте Міністерству соціальної політики.

 

ГОЛОВУЮЧА Будь ласка, пане Віталію.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Ми б хотіли дуже подякувати Михайлу Михайловичу за надзвичайну професійну проведену роботу. Насправді, робоча група відпрацювала швидко і ефективно, і підготовлені пропозиції до цього законопроекту дають можливість вирішити те наболіле питання, яке на сьогоднішній день є у нас щодо виплати відповідного виду допомоги.

Тому ми дуже дякуємо, Михайле Михайловичу, персонально вам і всім членам робочої групи.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Шановні народні депутати, можемо голосувати пропозицію, яку висловив Михайло Михайлович?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ще раз підкреслюю, колеги, що законопроект покликаний змінити дату виплати, а не суми. На засіданні робочої групи була дискусія на цю тему, бо і Юлія Тимошенко, і я, ми вносили також ще пропозиції щодо підвищення виплат. Але, зважаючи на те, що це не є сутністю цього законопроекту, ці пропозиції були відкинуті. Мова йде про те, щоб ми все-таки змінили дату з травня на серпень місяць. Через те просив би підтримати пропозицію робочої групи, які врахували майже позицію і Міністерства соціальної політики, Мінфіну та інших зацікавлених представників центральних органів виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Дякую, Міністерству соцполітики і Михайлу Михайловичу як голові робочої групи за якісну відпрацьовану табличку.

Тоді переходимо до голосування: хто за пропозицію затвердити табличку, рекомендувати Верховній Раді прийняти її в цілому з техніко-юридичними правками. Доповідачем по цьому законопроекту… доручити Цимбалюку Михайлу Михайловичу. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За, за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бачу, бачу.

Струневич. Струневич – за?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола. Нема.

Арсенюк Олег. Оце він, да?

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. А можна вас побачити? Бачимо.

Гривко Сергій

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій - за.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Дякую, шановні народні депутати.

Можемо переходити до розгляду наступного питання. Це попередній розгляд законопроекту щодо доцільності включення до порядку денного сесії законопроекту про казначейський пенсійних план (реєстраційний номер 7722), народна депутатка Третьякова та інші.

Шановні народні депутати, я представлю цей законопроект, оскільки відпрацьовувала його, власне. Це добровільне пенсійне забезпечення, яке запропоновано робити на добровільних засадах в казначействі... казначейській службі України і відповідно ці кошти зберігаються будуть на рівні з державним бюджетом у грошах державних. І за пропозицією законопроекту пропонується нараховувати на ці кошти інвестиційний дохід, який дорівнює: інфляція плюс 0,1 відсотка.

Таким чином цей пенсійний план, він розблоковується і виплачується людині як капітал або як пожиттєві виплати за її бажанням. Будемо на друге читання вирішувати: чи залишати там пожиттєві виплати, чи залишити тільки капітал. І з урахуванням центральних органів виконавчої влади, чи зможуть вони перетворювати цю пенсію саме в пожиттєвий... пожиттєві виплати, чи це будуть тільки накопичення – капітал з інвестиційним доходом. У разі якщо людина іде з життя до досягнення пенсійного віку, в цьому випадку спадкоємці отримують можливість отримати ці кошти, отакий законопроект.

З точки зору... з точки зору збереження інвестицій і вартості грошей зазначу, що це урядова гарантія, вона гарантує інфляційний процес, і ще раз це пенсія абсолютно добровільна. Ще, може, наостанок додам, що за нашими останніми оцінками, з якими ми оцінювали коефіцієнт заміщення – це пенсія у порівнянні до середньої заробітної плати, коефіцієнт зміщення впродовж останніх 20 років падає. Він падав доволі катастрофічно до 2019 року, падає і далі. Але катастрофічне падіння вдалося погасити. У нас є табличка. У мене прохання буде в комітеті розмістити її, помічницю свою попрошу Пашук Наталію, де падіння до 2019 року складало доволі такий, угол падіння був достатньо такий високий. Зараз падіння продовжується, воно стримується декілька тим, що ми підтягуємо пенсіонерів 80 плюс, 75 плюс, власне, отаке підтягування знизу. Хочу подякувати Наталії Юріївні Королевській, воно було започатковане, коли вона була міністеркою соціальної політики, і почала не просто там модернізувати модель, а саме підтягувати ті пенсії, які знизу були мінімальними. Власне, за таке підтягування пенсій знизу для 80 плюс і 75 плюс ми зменшили угол падіння, але ситуація в "солідарці" залишається, я б назвала це катастрофічною. І власне, демографічна ситуація і відтік міграційний нашого населення все каже про те, що "солідарка" забезпечити більш-менш якісне існування людини в подальшому не зможе. Нам прийдеться справлятися з дуже великою кількістю викликів.

Тому збільшення кількості інструментів, за рахунок яких українці могли б щось накопичувати. Гарантовані інструменти в цьому випадку гарантуються казначейством і Державним бюджетом України з гасінням падіння вартості грошей. Ще раз нагадаю, це інфляція плюс 0,1 відсоток покривається. Такі інструменти в Україні мають з'являтися. І власне, на це був направлений цей законопроект.

Дякую. Перейду знов до функції модератора.

Будь ласка, шановні народні депутати, послухаємо центральні органи виконавчої влади.

 

_______________. Давайте центральні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Віталій Музиченко від Міністерства соціальної політики. Може, потім Пенсійний фонд.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дуже дякую вам.

Взагалі ми свою позицію висловили у відповідних пропозиціях на адресу комітету. Загалом можу сказати наступне: що запровадження відповідного пенсійного плану, на наш погляд, сприятиме поступовим підвищення рівням соціального захисту громадян пенсійного віку. А також інше питання, яке врегульовується - це залучення внутрішніх довгострокових інвестиційних ресурсів для відповідного функціонування національної економіки. І те, і те питання надзвичайно важливе і особливу актуальність цього викликає, і, по-перше, ті тренди, які озвучила Галина Миколаївна. Дійсно, у нас останнім часом спостерігалося достатньо суттєве падіння відповідно коефіцієнту заміщення серед одержувачів пенсій, але тим не менше потрібно враховувати певні інструменти, які дозволять це вирішити.

Разом з цим є ряд питань, які потребуватимуть додаткового вивчення і доопрацювання в частині цього законопроекту, як термінологічного характеру, там потрібно буде уточнити, з нашого погляду, визначення понять: учасник, вигодонабувач і так далі, тому що там є питання стосовно застосування цих дефініцій.

Також питання інвестування відповідних активів, тому що тут також потрібно я думаю, залучити Міністерство фінансів для відповідного опрацювання і розуміння ситуації.

Також питання звичайно стосовно покриття інфляційних витрат –  те, що було вже озвучено про те, що це буде гарантовано.

Загалом пропозиція актуальна, заслуговує на увагу, але потребує певного доопрацювання. Загалом ми таку ініціативу підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Хочу ще нагадати народним депутатам, що Комітет цифрової трансформації розглянув законопроект і підтримує його в першому читанні. І нагадаю, чому це важливо, тому що Міністерство цифрової трансформації є адміністратором цього фонду і, власне, на нього покладаються функції щодо забезпечення інформацією громадян України.

Шановні народні депутати, кого ще послухаємо? І взагалі, які ваші думки щодо цього законопроекту.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можливо, Держказначейство.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є від Держказначейства?

 

_______________. Національний банк, якщо можна, колеги.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Національний банк бачу.

 

ГОЛОВУЮЧА. І Національний банк. О'кей. Казначейство, будь ласка, хто від державної служби?

 

_______________. Доброго дня.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. І Мінфін, в принципі, також, мабуть, готовий долучитися. Дякую. Але Тетяна Ярославівна тоді, можливо, краще.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином… Дякую. Тоді Тетяна Слюз перша, потім Єрмоличев Роман і кого ми ще? Давайте послухаємо Тетяну Слюз.

 

_______________. І Мінфін.

 

ГОЛОВУЮЧА. Мінфін – це Єрмоличев.

 

СЛЮЗ Т.Я. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, шановні урядовці, шановні посадові особи державних органів, бо я бачу, тут присутні керівники територіальних органів Пенсійного фонду, департаментів соціального забезпечення.

В принципі, цей законопроект актуальний. Ми проводили, нас запрошували на проведення відповідних нарад, ми приймали участь активну в обговоренні, але в той же час ми 9 вересня надали свої пропозиції і потрібно уточнити деякі моменти і як пропозиція все-таки або під час обговорення до другого читання, або я зараз готова озвучити, що, на нашу думку, потрібно уточнити.

В цілому ми підтримуємо. Єдине, велике навантаження, мабуть, буде на Міністерство цифрової трансформації, оскільки програмний продукт, судячи із законопроекту, вони будуть розробляти, а ми як казначейство будемо виконувати певні операції, тому що у визначенні цього законопроекту ми є авторизований зберігач. Якщо готові по наших правках, Галина Миколаївна, я декілька слів би пройшлася по правках.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це потрібно зробити.

 

СЛЮЗ Т.Я. Потрібно, так. Давайте ми тоді значить по першій, 1 стаття, там, де платник накопичувальних внесків. На нашу точку зору, фізична особа, яка відповідно до Цивільного кодексу має певну цивільну дієздатність, на нашу точку зору, треба вилучити цю норму, тому що, хто це буде встановлювати чи людина дієздатна, чи ні. Згідно Конституції будь-яка фізична особа, тут же в законопроекті передбачено, щоб їй було до 65 років, тому ми пропонуємо вилучити цю норму з цього пункту і там далі по тексту ще в одній статті є.

Далі, стаття 5, тут передбачено джерела формування пенсійних активів та їх використання. І в цьому пункті передбачена оплата витрат адміністратора, пов'язаних з виконанням функцій. Ну, я хочу сказати, насправді велике навантаження, повторюю, буде на Міністерство, відповідно, цифрової трансформації, але також і на казну, тому що ми повинні трансформувати наш програмний продукт "Є-Казна" із тією системою, яка буде побудована адміністратором.

І тут питання наступне є, оскільки ми є два розпорядники бюджетних коштів – і казначейство, і відповідне міністерство, а це кошти не бюджетні, це кошти фізичних осіб, які хочуть накопичувати для того, щоб отримати відповідний дохід, то тут, на нашу точку зору, потрібно або з бюджету дійсно ці кошти передбачати, або тоді, раз тут є адміністратор, то так само тут повинен бути, ну, Міністерство фінансів за себе скаже свою позицію, тоді, мабуть, і Мінфін, і казначейство також витрати, які пов'язані, власне, з імплементацією цього Закону з теорії на практику, також воно тут повинно бути.

Далі, якщо ми цю норму вилучаємо, тому в статті 5 абзаци підпункту 3, там, де: у разі перевищення граничного розміру витрат, казначейство зобов'язане там протягом... стільки-то днів прийняти рішення про вжиття заходів, у разі якщо вимога такого розміру витрат казначейства, визначених цією частиною, не виконується – наглядовий орган, а наглядовий орган тут в цьому законопроекті – це є Міністерство фінансів, вживає заходи впливу.

На нашу точку зору, треба не допускати таких перевитрат, тому що там написано, що річний граничний обсяг витрат, які передбачені з тої суми коштів, які будуть в загальній сумі накопичення, повинні не перевищувати 0,3 відсотка. На нашу точку зору, треба не допускати, щоб потім не вживати заходів. Бо ми маємо приклади інших коштів, використання бюджетних коштів і воно не спрацює.

Далі, стаття 9, ми мову ведемо за один інвестиційний, індивідуальний, вибачте, казначейський пенсійний рахунок, тут у множині є. На одну людину відкривається один рахунок, тому тут, мабуть, помилочка вкралася, ми розуміємо, що один рахунок має бути: індивідуальний казначейський пенсійний рахунок.

Далі стаття 10. Адміністратор. Це мова йде про Міністерство цифрової трансформації. Значить, у 2 пункті… 7 підпункт 2 пункт, що адміністратор надає на безоплатній основі один раз на місяць учасникам системи виписки. Ну, мені здається, один раз на місяць це буде дуже мало. Тут, якщо воно буде автоматизовано, то будь-яка фізична особа чи посадова особа, учасник цього законопроекту вони можуть у будь-який час і в будь-який момент заходити і дивитися. Це теж саме, що у нас є електронний кабінет по кожному розпоряднику і одержувачу бюджетних коштів, які у нас, наприклад, наші документи бюджетні подають через систему "Клієнт – Казначейство" або електронний кабінет як платника податків, на нашу точку зору, один раз на місяць, це буде трошки невірно.

Далі. Далі, тут саме основні такі речі, тут є функції, які невластиві, прописані в статті 13, які невластиві органам казначейства. Значить, наприклад, щоденний розрахунок вартості пенсійних активів і чистої вартості одиниці пенсійних активів, на нашу точку зору, це не є наша функція, і ми не розуміємо, як це робити, тому тут також треба це відповідати.

Далі 14 стаття. Відповідальність казначейства.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Тетяно, а можна на принципових речах, от фінансування – це принципова…

 

СЛЮЗ Т.Я. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Про дієзнадтність це я думаю, ми будемо потім вирішувати. Ми не обмежуємо навіть, коли ми робимо меценатські внески до Пенсійного фонду, там Пенсійний фонд не перевіряє чи людина дієздатна, чи ні. Діють загальні норми Цивільного кодексу я думаю, що і так вся банківська система працює. А, що ще принципові, які речі, які…

 

СЛЮЗ Т.Я.  Зараз я вже завершую.

Так-так, я вже завершую.

У статті 13 ще раз прошу звернути увагу. Ще раз я повторюю про те, що органи казначейства повинні щоденно перевіряти інформацію і нарахування робити пенсійних активів, чистої вартості пенсійних активів, це не наша каденція, ми не можемо цього робити. І важлива ще ситуація в статті 14, відповідальність казначейства, що казначейство несе відповідальність за збитки завдані ним учасникам системи.

Ну, дивіться, я вам наведу приклад. У нас насправді велика проблема  є із виконанням судових рішень, які гарантовані державою. Це закони 2011 року, і також на органи казначейства покладено його виконання. Але коли в бюджеті немає коштів, немає тих коштів, і на нас штрафні санкції накладаються, пені і так далі, ми маємо великі проблеми по фізичним і юридичним особам, тому що держава в 2011 році задекларувала, що протягом трьох місяців всі судові рішення повинні виконуватися, а вони не виконуються не від того, що казна не хоче виконувати, а таких судових рішень у нас є більше як 6 мільярдів, а в бюджеті передбачено лише 90 мільйонів. Щоб так не трапилося, оскільки інвестиційний прибуток, судячи з цього законопроекту, це будуть додаткові навантаження на бюджет. А якщо так трапиться, що в бюджеті не буде вистачати певних коштів, то чому саме казначейство повинно нести відповідальність за збитки? Ну, я би просила переглянути.

Далі, стаття 16 відсутня. Це, мабуть, помилка по реєстрації.

Ну і далі там в слідуючих статтях, в 17 статті, знову чиста вартість пенсійних активів, щоденний облік отаких операцій, я би просила, щоб… Ну і далі, я розумію, що мені вже треба завершувати. Все-таки, можливо, нараду за участю урядовців, Галина Миколаївна, вас, народних депутатів тих дотичних, які повинні забезпечувати виконання цього закону.

Іще один момент. В "Прикінцевих положеннях" написано, що закон набуває чинності з дня наступного за день його опублікування. Але Кабміну протягом року з дати набуття чинності цим законом провести свої нормативно-правові акти. Ми ж з вами розуміємо, що навіть закон, якщо він набуде чинність, то ми не можемо його на другий день вже виконувати, тому що дуже велика підготовка буде за Мінцифрою за відповідними методологічними порядками, який повинні урядовці розробляти для того, щоб ми його виконували. Дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

Єрмоличев Роман і потім Національний банк України. Будь ласка, пане Романе.

 

ЄРМОЛИЧЕВ Р.В. Доброго дня, шановні колеги! Я спробую трошки менше часу, ніж Тетяна Ярославівна, бо якщо я почну озвучувати технічні речі, то я думаю, що це, мабуть, того не варто. Давайте тоді глобально позицію Мінфіну. Свої висновки офіційні ми направляли в комітет, я думаю, в залежності від прийнятого рішення, підтримки чи непідтримки законопроекту, далі будемо рухатися щодо технічного доопрацювання в цілому.

Необхідно розуміти, для чого саме цей законопроект і для чого він спрямований. Ми лише тільки за підтримки наших громадян в умовах війни, але необхідно розуміти про правильні механізми підтримки громадян. На сьогодні всім, мабуть, відомо про те, що в нас є добровільне пенсійне страхування, і воно працює добре чи погано – це вже питання до того закону, який на сьогодні працює. Але, звичайно, там інвестиційний дохід значно менший, ніж запропонований цим законопроектом. І зрозуміло, це найбільш для нас як для Мінфіну саме найбільш критична така річ про те, що ми повинні покрити як держава інфляцію на те розміщення, добровільне розміщення громадян коштів.

Ми розуміємо, яка це буде інфляція за 2022 рік, ми розуміємо, яка вже спрогнозована інфляція на наступний рік. Тому треба просто, дійсно, прийняти виважене рішення, для чого ми це робимо, тому що в нас є механізм підтримки громадян шляхом облігацій внутрішньої державної позики. Ви чудово знаєте, що там відсотки значно менші, ніж пропонується законопроектом. І якщо ми реально хочемо запроваджувати і думати про людей, про майбутні наші покоління, ми вже не один раз зустрічалися і в тому числі за участю Прем'єр-міністра і Президента щодо обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення. Я думаю, що саме в  цьому напрямку нам як урядовцям, як народним депутатам необхідно рухатися. Тому наразі ми не можемо підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Романе.

Національний банк України, будь ласка.

 

САВЧУК С. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, з боку Національного банку офіційну позицію ми направили окремим листом на адресу комітету. Водночас хотіли б зараз зазначити окремі верхньорівневі зауваження.

І перше зауваження, воно стосується того, що, як відомо, на сьогоднішній день у сфері добровільного накопичувального пенсійного забезпечення вже функціонують окремі приватні суб'єкти, зокрема це і страхові компанії, це недержавні пенсійні фонди, і наше ключове зауваження в цій частині стосується необхідності визначення рівних умов конкуренції і рівних вимог до діяльності. Зокрема на сьогоднішній день до діяльності страхових компаній, недержавних пенсійних фондів визначено вимоги до управління, зберігання та адміністрування пенсійних коштів, нагляду та контролю за забезпеченням належного обліку пенсійних активів, їх розміщення, передбачено відповідальність за неналежне виконання зобов'язань з управління, зберігання або адміністрування пенсійних активів, відповідальність за збитки, завдані платникам накопичувальних внесків  системи казначейського пенсійного плану - таких речей немає. Тому ми пропонуємо все ж таки доопрацювати в цій частині, щоб визначити рівні умови діяльності приватних суб'єктів та, скажімо так,  діяльність, яка буде здійснюватися з боку платників внесків системи казначейського пенсійного плану.

Крім того, хотів би звернути увагу, що на сьогоднішній день Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що участь держави в особі Пенсійного фонду і накопичувального фонду передбачена на першому та другому рівнях системи пенсійного забезпечення та не передбачена на третьому рівні добровільної системи накопичувального пенсійного забезпечення. Відтак, якщо ми хочемо впровадити пропоновані зміни, то доречно доопрацювати і внести відповідні зміни до закону в частині створення казначейського пенсійного плану та визначення нових суб'єктів-учасників системи добровільного накопичувального пенсійного забезпечення.

І також хотів би зазначити, що доречно доопрацювати визначення поняття "пенсійного казначейського плану", оскільки за представленої редакції дане поняття включає лише пенсійні виплати, але не включає сплату і накопичення пенсійних коштів. І таким чином доопрацювання даної дефініції дозволить уникнути правової невизначеності і складнощів при реалізації відповідних положень законопроекту.

Дуже дякуємо. В цілому підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

В цілому підтримуєте, але доопрацювання.

Скажіть, будь ласка, як краще зробити, шановні народні депутати? В цілому підтримуємо, але він потребує доопрацювання – це зрозуміло, він великий, як завжди те, що стосується пенсійної системи, там я готова як авторка доопрацювати разом із зауваженнями, листами, які направлені міністерствами і відомствами, не можу тільки погодитися з позицією Міністерства фінансів, що вони не хочуть запровадити пенсію для українців, тому що можуть давати відсотки сьогодні по і ОВГЗ менше, ніж інфляція.

Вважаю, це вадою нашої загальної державної фінансової системи, те, що ми, власне, залучаючи кошти від населення, не компенсуємо їм вартість грошей. Вважаю, що це, ну, скажу, може, не дуже красивими словами, але кидати своїх громадян сам на сам з інфляцією, якою, власне, керують фінансові структури в державі, це не дуже правильна річ.

І я не думаю, що саме державна пенсійна система мусить, коли працює приватна система, то там зрозуміло: є ризики приватні, ризики інвестування і таке інше. Коли працює держава, то залучати кошти від громадян під відсоток, який менше, ніж інфляція, це означає, що, власне, забирати накопичення і не компенсувати їм інфляцію, це означає дуже неефективне керування такими грошима, дуже неефективно, і загалом макроекономікою.

Тому погодитися з цією тезою не можу, пане Романе іще і тому, що цю тезу подолати неможливо, то єсть ту хоть доопрацьовуй законопроект, хоть не доопрацьовуй, у Міністерства фінансів доки буде можливість залучати кошти під 13-14 відсотків при інфляції 30, звісно, що воно давати навіть рідному населенню 30 відсотків не буде економічно зацікавленим.

Мене тут більше турбує позиція Міністерства соціальної політики, яке, власне, мусить дбати про те, щоб залучені кошти громадян були покриті інфляцією, а навіть і більше. Власне, всі приватні системи, коли створюється система накопичення в приватному секторі,  приватному сектору весь час задають питання: чому ви не покриваєте інфляцію або не повністю її покриваєте? І це основне, що буде турбувати населення. Бо у разі, якщо гроші будуть втрачати сенс, накопичення буде втрачати сенс взагалі. Навіщо тоді накопичувати, якщо кошти втрачають, кошти? Тоді треба споживати зразу рік у рік. Таким чином, держава, на мій погляд, має показувати приклад щодо того, яким чином вона працює з грошима населення. 

Як авторка цього законопроекту я готова ще раз доопрацювати. Я би хотіла почути думки шановних народних депутатів з нашої фракції "слуг народу". Струневич Вадим може, який працював і знає, що таке фінансова система, Анатолій Дмитрович, бо ви теж опікувались цими тематиками всі три роки. Я хочу почути вашу позицію, що ви думаєте з цього інструменту, який суто державний, неприватний. І, власне, приватні асоціації приватних структур на це, власне, і вказують.

Да, і ще я хочу пару слів сказати щодо зауваження Слюз Тетяни Ярославівни щодо того, щодо щоденного обліку. Він не потрібен, тому що людина вносить, за цим пенсійним планом  людина вносить гроші щомісячно, а нарахування інвестиційного доходу чи капіталізації, вона відбувається раз на рік. А тому, власне, людині потрібна інформація, а скільки я всього накопичив за цей рік чи загалом за всі роки. І тому інформація щомісячного повідомлення, що сьогодні ти вніс ще, ще вніс, ще вніс, ще вніс, а в грудні чи в січні, коли буде визначено, ці кошти капіталізуються. І, власне, інвестиційного доходу може не бути в залежності від того, як Міністерство фінансів опікується цими грошима, чи вони покривають цими грошима державний борг. І, власне, це залучення коштів від власного населення, не від іноземних структур, не міжнародних якихось, а робота з власним населенням. Або... То есть більшу інформацію, вона більш   не потрібна людині. Хоча створювати окремий кабінет, можливо.

І що стосується ще вашого зауваження про витрати. Ну, законопроектом, і Мінфін у своєму висновку пише також, що цей план буде потребувати додаткових витрат. Власне, витрати закладені за рахунок інвестиційного доходу і за рахунок коштів, які вкладаються, так як ці витрати передбачені для будь-якої приватної інституції. Але, якщо держава вважає, що потрібно додатково ще кошти якісь вкладати, я не бачу якоїсь необхідності вкладати крім, може, капітальних витрат у Держказначействі на відкриття небюджетних рахунків для фізичних осіб. Для цього потрібно там буде створити якісь додаткові сервера і відповідно відсоток від накопичених коштів може покрити ці витрати.

Таким чином можна рахувати, що впродовж року, якщо Кабмін створить нормальну систему, то ті витрати, які потрібно буде вкласти, вони будуть компенсовані внесками. Окей.

Михайло Михайлович, Вадим Олегович, Анатолій Дмитрович, будь ласка, ваша позиція.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайловичу, давайте.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, Галино Миколаївно, по-перше, коли ми говоримо про недержавні Пенсійні фонди або накопичувальну систему, то ми вітаємо ідею, що держава стає гарантом того, що кошти не пропадуть. Ви пам'ятаєте, ми все-таки критикували цей напрямок, що, хто буде гарантувати. Насправді, на нашу думку, і на мою особисту, тут є спроба заручитися гарантією держави, що кошти вкладників не зникнуть. Це позитивна норма. Але все-таки ми маємо, як на мене, ще раз переглянути саме написання цього законопроекту. Наприклад, тут вказано, що перерахування страхових внесків до накопичувального Пенсійного фонду запроваджується, починаючи, з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України. Зважаючи на те, що зараз війна, зважаючи на те, що нам дають, і про це говорили представники Міністерства фінансів, падіння пришвидшилося до 37 відсотків, тобто насправді зараз це нереально.

Також зауваження...

 

ГОЛОВУЮЧА. Ніколи нереально, я вам хочу сказати, ніколи не буде подоланий… Ця норма була записана... Я перепрошую, що я перебиваю, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Але подолати цю норму неможливо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Правильно, но тоді треба думати.

... щодо пункту 2 статті 5 проекту, згідно з якою пенсійні активи учасників плану використовуються для оплати витрат адміністратора, пов'язаних з виконанням функцій, передбачених цим законом.

Також застосовується термін "обов'язковий платіж", який чинним законодавством як самостійне поняття не визначається. Тому потребує він окремого уточнення з метою дотримання принципу правової визначеності.

Також те, що говорила шановна Тетяна Слюз, положення частини четвертої статті 13 і 14 щодо відповідальності Держказначейства.

Також є дискусійним положення щодо покриття інфляційних втрат за рахунок бюджетних коштів.

Про наглядовий орган, відповідно до покладених... тут що виписується, як на нашу думку, теж можна вдосконалити, згідно Закону "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", зважаючи на це, треба вносити там зміну.

 Також реалізація положень проекту призведе до додаткових бюджетних видатків, наприклад, на створення Єдиного реєстру казначейства, Пенсійного фонду, а вказано в законопроекті, що коштів не потрібно.

І взагалі, на нашу думку, і це вказує Головне науково-експертне управління, було б добре, щоби був висновок Кабінету Міністрів, бо саме вони реалізовуватимуть те все, що тут написано.

Насправді ідея цікава, потрібна дискусія і, на нашу думку, можливо, ще слід так, як і пропонували колеги, провести ще глибоку нараду, врахувати всі пропозиції центральних органів виконавчої влади, народних депутатів і, можливо, вийти той фінальний проект, який врахує всі ці недоліки, щоб були сприйняті із позиції і Національного банку, і Міністерства фінансів, Держказначейства.

Дякую. Ми готові до такої  роботи.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Михайло Михайлович.

Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Я підтримую Михайла Михайловича з приводу того, що давайте ми все ж таки доопрацюємо. І я гадаю, що, може, все ж таки ми запросимо Мінфін і спробуємо з ними обговорити оце питання відсотків, яке ви тут піднімали, щоб цей інструмент, щоб він реально міг працювати, і був запитаний на ринку.

 

ГОЛОВУЮЧА.  …пане Вадиме.

Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Тут було багато сказано. Тоді я пропоную повертати цей закон до на доопрацювання автору без внесення на розгляд  Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, щоб ми мали можливість його перевнести.

Михайло Михайлович, доопрацюємо  разом? Зробимо нараду.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте. Ми готові до такої роботи.  Давайте.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, тоді я як авторка зараз знімаю цей законопроект, не включаємо його до порядку денного, доопрацьовуємо в тому числі разом з казначейством, з Мінцифрою. Не будемо голосувати. Ні, непотрібно. Я його забираю. Це моє право. Я його забираю, тому голосувати тут нічого не потрібно. Ми його доопрацюємо з зауваженнями всіх міністерств і окремо проведемо нараду з Міністерством фінансів.

Що стосується висновку Кабінету Міністрів, Михайло Михайлович, ну такого немає у нас на практиці. Є висновки всіх міністерств. Відповідно це і є висновок Кабміну. Його можна так зараховувати. Чи можемо створити там окремо висновок Прем'єр-міністра, ну це буде тоді його окреме зауваження.

Я думаю, що нам достатньо буде висновків міністерств і відомств.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ваше уточнення приймається.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Таким чином, ми зараз знімаємо питання. Я дякую всім за обговорення. Дякую за зауваження.  Дякую Роману Єрмоличеву. Дякую Слюз Тетяні особливо, тому що і попередньо ми проводили з нею таку нараду щодо цього закону. Ми зараз перевнесемо цей законопроект, врахуємо ті зауваження, які прозвучали від Державної казначейської служби.

Дякую, шановні народні депутати, і за підтримку загалом. Тому що нам потрібні інструменти альтернативні. Я от лише, чого не запитала в Національного банку України, може, він і не знає, бо там регулятор Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку, скільки наразі учасників добровільної системи накопичення у нас є? І скільки там грошей накопичено? Там, здається, не так багато і учасників завжди було мало дуже. І таким чином ми на сьогоднішній день не створили ніякої додаткової підпорки для наших громадян, а солідарна система продовжує падіння з точки зору коефіцієнта заміщення.

Таким чином ми знімаємо тоді і 4, і 5 пункт нашого порядку денного. І переходимо тоді зразу до пункту 6: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій (реєстраційний номер 8084). Законопроект підготовлений Кабінетом Міністрів.

Власне, діяльність волонтерів, гуманітарна допомога, громадські організації віднесено до повноважень нашого комітету. Цей законопроект стосується саме реєстрації громадських організацій. Тому я просила би народних депутатів розглянути, хоча ми не є першими. І у зв'язку з тим, що там спрощується процедура реєстрації, хочу почути ваші думки. Моя позиція буде просити основний комітет, я розмовляла в тому числі з Масловим Денисом, підтримати цей законопроект і максимально швидко його винести в зал, оскільки, ще раз, це спрощує життя громадським організаціям.

Будь ласка, шановні народні депутати, у кого які думки щодо 8084?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна, Галина Миколаївна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді така пропозиція цікава, але із тих матеріалів, які нам надані, взагалі не зрозуміло, для чого це робиться. Якщо для спрощення, то ми маємо тільки порахувати. Якщо представники тих об'єднань будуть міняти на організацію, то це зміна назв, печаток, вивісок, то це великі кошти. Це ж все-таки ляже тягарем на них, тобто я не знаю, чи це доцільно, там і організації  осіб з інвалідністю.  Як ця перереєстрація вплине на ці фінансові видатки? Це ж все ж таки немалі кошти. От якщо хтось скаже, може це пояснити. І взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте, давайте…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. …для чого це. Спрощення, мабуть? Не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте тоді, Михайло Михайлович, послухаємо Міністерство юстиції. В нас є Горовець Євгеній Миколайович від Мін'юсту. Оскільки вони основний розробник, будь ласка, він Мін'юсту, будь ласка.

 

ГОРОВЕЦЬ Є.М. Доброго дня. Дякую, колеги.

Законопроект є доволі масштабним і системним, передбачає вирішення давно назрілих, перезрілих проблем діяльності громадських організацій. Знову ж таки одне з основних, одна з основних новел законопроекту – це так званий ребрендинг, тобто ми громадські об'єднання, які наразі розділяються на дві організаційно-правові форми, власне, громадські організації та громадські спілки, уніфікуємо під парасолькою одного найменування – це громадські організації. Це конституційний термін, в цьому сенсі ми законодавство приводимо у відповідність до Конституції.

З приводу побоювання, що це надмірно обтяжує відповідно ті організації, які вже працюють, зауважу, що "Перехідними, прикінцевими положеннями" до законопроекту передбачається доволі-таки лайтовий алгоритм переходу в роботу в новому нормативному полі. Передбачається, що зміна організаційно-правової форми юрособи з громадської спілки на громадську організацію не вважається її перетворенням і відповідно з дня набрання чинності цим законом в разі його схвалення відповідні громадські об'єднання, утворені у формі громадських спілок, будуть вважатися громадським  організаціями і керуватися законодавством про громадські організації незалежно від того чи вони зареєстрували відповідні зміни.

Знову ж таки слід зауважити, що громадські спілки – це не настільки популярна на практиці організаційно-правова форма. З цієї точки зору ми вважаємо, що певний негативний ефект від внесення відповідних змін, він є цілком помірним і відповідно переваги від нашої реформи є набагато більші.

Знову ж таки зауважимо, що, власне, сама організаційно-правова форма громадської спілки, яка вирізняється тим, що вона засновується юридичними особами приватного права і дозволяє, щоб членство в громадському об'єднанні належало і юридичним особам, в той час як громадська організація наразі може діяти лише в рамках членства і засновництва з боку фізичних осіб, фактично передбачає невиправдану дискримінацію, створює труднощі в діяльності громадських організацій, які планують залучити до реалізації своїх ідей юридичних осіб. Ну, і в цьому сенсі, скажімо так, ця історія не пройшла випробування практикою і ми пропонуємо від неї відмовитися.

З корисних новел законопроекту відзначу, що ми передбачаємо відмову від монополії Мін'юсту в реєстрації громадських організацій, тобто громадським організаціям буде легше зареєструватися як створення, так і зміна, її припинення, в тому сенсі, що вони зможуть завітати до будь-якого державного реєстратора, тобто тих, що перебувають в трудових відносинах з виконавчими комітетами місцевих рад або районних державних адміністрацій, або до нотаріусів.

Крім того вирішуємо дану проблему щодо того, щоб громадські організації могли діяти на підставі модельного статуту, який передбачається багатоваріантним. Це дозволить зробити в тому числі реєстрацію в електронному вигляді громадських організацій в зручному форматі на порталі Дія, де можна буде обрати положення, які найбільш відповідають потребам відповідних громадських організацій.

І також скорочується строк реєстрації з трьох днів до 24 годин. Є багато інших більш дрібних корисних рішень. Ми би просили комітет підтримати наш законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Хочу зазначити, що громадські організації, які зверталися до нашого комітету, вони зазначають чотири основних корисних речі: перше – це модельний статут і реєстрація в Дії, друге – це скорочення переліку документів для реєстрації громадської організації без статусу юридичної особи, крім того вони зазначають, що цим законопроектом розширюється коло засновників громадської організації і усувається дискримінація, що юридичні особи не можуть бути засновниками, ну, і відповідно є... скасовується недоцільна процедура реєстрації символіки громадської організації. Оці чотири, геошки вважають, що навіть заради цих чотирьох дій потрібно цей законопроект підтримувати, на їх думку.

Шановні колеги, ще будуть питання до Міністерства юстиції чи виступи?

 

ГРИВКО С.Д.  Галина Миколаївна, можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, будь ласка, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Насправді, Михайло Михайлович правильно зауважив, дуже багато …(Не чути) щодо цього, що є, будуть додаткові витрати громадських організацій. Можливо, якось буде в Перехідних положеннях зазначити, щоб спустити їм навантаження. І, можливо, до другого читання його доопрацювати і зробити більш ефективним, тому що є і в певних структур певні зауваження, тому що громадські організації не тільки в основному законопроекті прописані, їх діяльність і тому подібне, а потрібно структурні зміни на це питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. До другого читання цей законопроект, а так в принципі він має позитивний характер і якби приводить до конституційного визначення законодавство наше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Я думаю, що в усіх у нас буде можливість попрацювати на друге читання ми не основний комітет, ми не головний, тому тут таке.

Пані Тетяна Циба, будь ласка.

А, Максим Лациба, будь ласка.

 

ЛАЦИБА М.В. Доброго дня, колеги! Схожі прізвища. Максим Лациба, громадська організація Український незалежний центр політичних досліджень. Я хотів подякувати авторам даного законопроекту, ми його активно проаналізували, загалом ми підтримуємо і саме підтримуємо взяти за основу. Там є невеличкі нюанси, які варто під час доопрацювання на друге читання поправити. Але законопроект підготовлений Мін'юстом хороший, він справді значно наближає нашу систему реєстрації регулювання громадських організацій до європейської. Ми маємо рухатися до Європейського Союзу, тому ті норми, які запроваджуються даним законопроектом, вони відповідають тим європейським стандартам і це дуже добре. Значно спрощує, тобто в додатку Дія тепер ми зможемо реєструвати громадську організацію, як ФОП, як товка і це дуже важливо.

Тому законопроект хороший. Скажу чесно, я не бачу там таких великих якихось ризиків з перереєстрації, тому що там її немає, Мін'юст не пропонував проводити перереєстрацію, автоматично просто там до 1 тисячі у нас є громадських спілок, вони визнаються громадськими організаціями і все. І коли вони будуть вносити якісь уточнення у відомості, там керівника поміняли, можливо, ще щось, то вони заодно і уточнять назву.

Додаткових видатків, ніяких реєстраційних зборів там не повинно бути, це непередбачено. Але можемо ще раз на друге читання передивитися, уточнити. Тобто ми не бачимо якихось великих проблем, бо перереєстрації там не повинно ніякої бути, маленькі якісь можливо уточнення.  Тому просимо підтримати даний комітет і взяти за основу.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене запитання до пана Максима.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Чи він не обмовився? Якщо при зміні керівника і потрібно замінити буде печатку, коштів не треба? От ви сказали, що ніякі кошти. Давайте відповідати за свої слова. Ви на засіданні комітету Верховної Ради. Як не потрібно буде, якщо міняти? Тоді ж треба змінити печатку. Що, за печатку непотребні кошти? Давайте будемо відповідальні.

 

ЛАЦИБА М.В. Дякую дуже, пане Михайло, за уточнення.

Можливо я обмовився. Я хотів сказати, реєстраційний, адміністративний збір під час там реєстрації юридичної особи, то якщо будуть відбуватися певні дії у громадських спілок, а я знову ж таки кажу, що громадським спілкам, їх менше ніж тисячу, то ніякого реєстраційного збору платити не треба при внесені відомостей щодо уточнення найменування громадської організації, яка раніше була громадською спілкою. І "Прикінцеві положення" не містять обмеження по терміну, коли це треба зробити. Тобто ви можете там рік, два, п'ять, скільки потрібно. Тобто максимально такий зручний режим для громадських організацій.

Ну питання зміни печаток – ви праві. Тут це вже комерційна послуга. Але ж ми рухаємося до того, що печатка необов'язкова, її можна вже і не робити. І ми всіх закликаємо рухатися в додаток "Дія" і …

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Максиме. Дякую.

Я думаю, що в "Прикінцевих положеннях" на друге читання, щоб не було витрат якихось там, можна там зробити наголос, що це не потребуватиме і час необмежений для такої перереєстрації.

Будь ласка, Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Дякую.

 Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, в цілому ми вивчили цей законопроект, особливих до нього зауважень немає. Але є окремі думки наших членських організацій, які ми просили  врахувати, ми додали їх до листа. Ці окремі думки полягають якраз в тому, що сказав Михайло Михайлович, про те, що є застереження, що буде потрібно перереєстровувати документи, звертатись до органів юстиції, це окремий процес. У всякому разі в 12-му році, коли громадські спілки з'явились, такий процес зворотний був.

Другий момент – це зникає статус всеукраїнської громадської організації. І здається, що може бути питання щодо того, які громадські організації можуть, наприклад, на всеукраїнському рівні брати участь у громадянському діалозі. І, можливо, тут окремо подумати, яким чином відрізнити організацію, яка діє на локальному рівні і обмежується виключно локальною територією, і організацію, яка все ж таки претендує на всеукраїнську діяльність, тим більше, що громадянський діалог в Європейському Союзі, куди ми прямуємо, він є набагато більш інституціоналізований, є багато структур, які об'єднують громадські організації. Тому, можливо, для цього потрібен буде цей статус, який цим законом фактично нівелюється.

І остання, але важлива для нас ремарка, що немає такого акценту, який, з нашої точки зору, має бути, що професійні спілки керуються своїм законодавством і законодавство в громадських організаціях застосовується там, де немає відповідних положень законодавства.      

 

ГОЛОВУЮЧА. Абсолютно правильно, пане Олександр. І про це казали з паном Малюською і розмовляла з паном  Масловим, що у профсоюзних, у професійних спілок є своє законодавство, і це має бути чітко написано, що є своє законодавство, закон і відповідно можуть бути якісь процедури реєстраційні, які або схожі, або однакові, але про це потрібно зазначити. Водночас вся специфіка роботи професійних спілок, вона відрізняється. І громадський діалог, і соціальний діалог – це різні речі. Цього я теж не побачила.  Дякую, пане Олександре.

Шановні народні депутати, є ще потреба, необхідність обговорювати чи можемо благословити цей законопроект на перше читання і працювати над другим?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо. Тоді є пропозиція рекомендувати головному комітету правовому рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу, включити до порядку денного і прийняти за основу.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. За, да? Руку бачу, але голосу не почула. Я бачу, що рука – за.

Бабенко.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О.  Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

АРСЕНЮК О.О. За. За. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. У нас залишилося одне питання контрольне про стан готовності системи до виплат громадянам житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг в зимовий період. Будь ласка, Міністерство соціальної політики чи Пенсійний фонд, як ви там визначилися. Будь ласка.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо дозволите, я розпочну, далі Голова Пенсійного фонду продовжить для того, щоб ми системно показали ситуацію, яку на сьогоднішній день ми маємо.

Взагалі хочу нагадати про те, що з метою врегулювання найбільш актуальних питань стосовно надання пільг та житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, особливо в період воєнного стану, було прийнято відповідне рішення уряду стосовно поступової передачі відповідної функції від органів соціального захисту населення, які є структурними підрозділами райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад, до органів Пенсійного фонду з метою забезпечення екстериторіальності в принципі відповідної реалізації цих програм. При цьому встановлено певну етапність.

Перший етап у нас розпочався, власне, вже у вересні. Цей етап передбачає те, що органи соціального захисту населення продовжують нарахування а органи Пенсійного фонду, взагалі Пенсійний фонд забезпечує уже виплату відповідних сум. І відповідно цей етап у нас має відбутися на протязі вересня-грудня. На сьогоднішній день хочу поінформувати про те, що, власне, за вересень у нас штатно відбулося фінансування і виплата житлових субсидій. Власне, органами соціального захисту населення було нараховано понад 635 мільйонів гривень, які були профінансовані Пенсійному фонду і Пенсійний фонд в установленому порядку через банківські рахунки або через виплату щодо Укрпошти проведено відповідну виплату паралельно із виплатою пенсій.

Таким чином, перший етап у нас стартував, стартував успішно, всі свої субсидії отримали. Зараз ми перебуваємо на другому етапі, другий етап передбачає те, що проводиться масовий розрахунок розміру житлових субсидій уже на міжопалювальний місяць, тому що жовтень має певну особливість, це в нас уже і не опалювальний період, і ще не повністю опалювальний період. Наразі в кінці минулого тижня у нас проведено нарахування таких субсидій та пільг. Наразі ми з Пенсійним фондом узгоджуємо інформацію, яку було включено в реєстр і відповідно готуємося з завтрашнього дня розпочати процедуру фінансування для того, щоб це було знову ж таки синхронізовано з виплатою пенсійного забезпечення для тих, хто отримує відповідні пенсії, а для тих, хто не отримує пенсії проведену відповідну виплату шляхом зарахування цих коштів на банківські рахунки.

Я нагадаю, що цей період у нас буде продовжуватися, по суті, до 1 грудня. З 1 грудня повноцінно органи Пенсійного фонду вже мають розпочати прийом заяв і декларацій стосовно тих громадян, які будуть звертатися з новими пакетами документів стосовно призначення житлових субсидій. Це дасть можливість додатково розширити мережу стосовно можливостей звернення крім ЦНАПів, крім територіальних громад, які були в нас раніше. А також крім використання там Укрпошти шляхом відправлення цих документів до відповідної мережі ще буде долучено сервісні центри Пенсійного фонду. А також планується надати відповідну функцію в електронному кабінеті Пенсійного фонду, що створить більшу доступність громадян для отримання відповідних видів соціальної підтримки.

Стосовно поточної ситуації на сьогодні ми маємо 2,4 мільйона одержувачів житлових субсидій, це домогосподарства, з них близько 220 тисяч – це ті, яким нараховується відповідно субсидія за спеціальною процедурою по 215 Постанові уряду. Це тоді, коли відбувається централізоване нарахування відповідних сум та житлових субсидій стосовно тих домогосподарств, які проживають на територіях, які на сьогоднішній день тимчасово окуповані або там, де органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування не мають можливості виконувати свої функції. Але тут є певна особливість, тому що відповідно нарахування здійснюється на підставі останньої наявної інформації в централізованих базах даних стосовно отримувачів. І я нагадаю про те, що на сьогоднішній день це січень 2022 року. Власне, це питання і має вирішити в основній своїй масі стосовно передачі відповідної функції органам Пенсійного фонду.

Загалом на сьогоднішній день ми бачимо про те, що в середньому близько 15-20 тисяч домогосподарств за тиждень додатково звертаються за отриманням житлових субсидій. І загалом на опалювальний період з урахуванням поточного стану ціноутворення в житлово-комунальному секторі, тобто з урахуванням того, що у нас відносно зафіксовані тарифи, на основні енергоносії вони взагалі не зростають, на такі як природний газ або електропостачання. Інші коригування можуть відбуватися на певні відсотки, але тим не менше на сьогоднішній день загалом ми відмічаємо те, що є певна цінова стабільність на житлово-комунальні послуги і ми не очікуємо достатньо значного зростання чисельності одержувачів житлових субсидій.

Звичайно, традиційно кожного року ми бачимо те, що коли люди отримують перші платіжки уже з урахуванням повних сум за опалювальний період, це дещо, скажемо так, прискорює процес і збільшує кількість звернень. Але, як показує практика, це не відбувається  в десятки разів, це, можливо, 25-30 тисяч звернень на тиждень, що є, в принципі, нормальною практикою, враховуючи попередні періоди. Ми орієнтуємося десь приблизно на 1 тисячу  700 –  1 тисячу 800 гривень середній розмір субсидій. На сьогоднішній день бюджет, який у нас є, його достатньо, його повноцінно задовольняє потребу у проведенні відповідних виплат. І на наступний рік у проекті Державного бюджету ми закладаємо приблизно аналогічні показники, що дає нам можливість також забезпечити повноцінне і ритмічне фінансування житлових субсидій. Наразі в принципі із 37,9 мільярдів гривень, які передбачені бюджетом цього року у нас використано 26 мільярдів, що становить менше 70 відсотків, таким чином ми говоримо про те, що потенціал для задоволення цих потреб абсолютно покритий.

І, власне, ми говоримо про те, що з урахуванням поточної ситуації також було відкореговано певні умови призначення житлової субсидії, які посилюють соціальну підтримку окремих категорій громадян, зокрема, з урахуванням дії військового стану, а також масового переміщення наших громадян за кордон врегульовано питання отримання житлових субсидій такими домогосподарствами. Зокрема тією частиною домогосподарства, які залишилися проживати на території України із врахуванням відповідних обставин було внесено зміни до Положення про порядок призначення житлової субсидії, які дозволяють вирішити це питання.

Також врегульовано питання стосовно призначення субсидій для громадян, які, на жаль, на сьогоднішній день, але втрачають доходи. Зокрема, ті, які втратили роботу. Вони можуть після реєстрації в Службі зайнятості як безробітні відповідно претендувати на отримання субсидій не з врахуванням доходів за попередні 6 місяці, як це передбачено стандартно, а відповідно враховується розгляд допомоги по безробіттю, яке їм призначається, що дає можливість оперативно вирішувати питання необхідності підтримки таких домогосподарств і можливість оплачувати житлово-комунальні послуги.

Наразі в принципі впроваджується нами спільно з Пенсійними фондом та органами соціального захисту населення модель стосовно подальшої передачі відповідних функцій. На сьогоднішній день особливих питань і проблем у цьому аспекті ми не бачимо.

Дякую.

Просив би тоді голову Пенсійного фонду доповнити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

Шановні народні депутати, тоді пропонується до 10 хвилин заслухати Євгена Капінуса, потім Хоцянівську Наталію Володимирівну – заступника міністра розвитку громад та територій України, і послухати, якщо будуть представники обласних державних адміністрацій чи ОВА виступати, їх і потім питання. Чи питання задавати зразу після виступу відповідного?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, краще після завершення всіх, я думаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді пан Капінус, потім Хоцянівська Наталія. Будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Дякую.

Добрий день, Галина Миколаївна, шановні народні депутати, шановні учасники комітету. Володимир Миколайович дуже так об'ємно розкрив питання. Я можу тільки доповнити по окремих напрямках, перш за все те, що насправді, як було зазначено, постанова передбачає два етапи по впровадженню зазначеної виплати.

Перший етап – це здійснення безпосередньо виплати, але нарахування зі сторони соціальних управлінь. І Пенсійним фондом за жовтень проведено виплату в повному обсязі, було нараховано …(Нерозбірливо)мільйона отримувачів і 635 мільйонів було профінансовано Пенсійним фондом. І на даному етапі ми здійснюємо, скажімо, друки відомостей і передачу виплатних документів щодо виплати за жовтень. Я сподіваюся, що так же само будуть проведені відповідні виплати в поточному місяці.

Також ми працюємо над тим, щоб, як було зазначено, ми перейшли планомірно на другий етап – це вже прийняття документів, здійснення нарахування і виплати безпосередньо субсидій і пільг. Хочу зазначити, що в цьому напрямку нами було сформовано відповідні структурні підрозділи, точніше, структуру затверджено по структурних підрозділах і на сьогоднішній день головні управління Пенсійного фонду в регіонах працюють над тим, щоб укомплектувати чисельність відповідних працівників. Як було зазначено на минулому засіданні, говорилося про те, що треба, щоб регіони знали про чисельність і можливості набрання відповідних працівників. Нами було направлено  відповідні листи до усіх губернаторів  про те, що у нас сформовані структурні підрозділи в такій-то чисельності і відповідно така-то кількість працівників буде набиратися в структурні підрозділи Пенсійного фонду. І на сьогодні усі підрозділи працюють саме над тим, щоб укомплектуватися і вже з грудня місяця мати достатні штати для того, щоб забезпечувати виконання зазначених функцій.

Наступне. Ми намагаємося проводити максимальну роботу роз'яснювальну щодо того, яким чином буде здійснюватися виплата, розміщується відповідна інформація в засобах масової інформації, в соціальних мережах і здійснюються відповідні виступи на телебаченні про те, що в сьогоднішніх умовах по факту для отримувача суттєвих змін візуально не буде, оскільки по факту він може подавати так же само, як і громадах у себе документи, так і у відділеннях Пенсійного фонду, відповідно куди людина... було для неї звичайно звертатися, вона буде звертатися і надалі. Проте всі уже нарахування і всі виплати з грудня місяця будуть здійснюватись через  Пенсійний фонд, але людям не потрібно буде подавати ніяких додаткових документів. Вони до моменту, скажемо так, здійснення нарахування на наступні періоди будуть отримувати ті виплати, які були їм призначені на цей опалювальний період.

І відповідно намагаємося максимально донести людям інформацію про те, що в сьогоднішніх умовах додаткового якогось тягаря у зв'язку з передачею таких функцій відбуватися не буде. Крім того, ми на сьогодні намагаємося значні зусилля прикласти для того, щоб максимально отримувати необхідну інформацію для автоматизації призначення. Ми працюємо з податковою службою і з відповідними структурними підрозділами Міністерства юстиції, інших установ, які сьогодні володіють реєстрами, для того, щоб отримувати відповідну інформацію і максимально здійснювати, скажемо, призначення всіх подальших періодів в автоматичному режимі. 

Тому я сподіваюся, що з урахуванням тих заходів, які вживаються, в принципі, передача зазначених функцій, вона, скажімо, не позначиться ніяким чином на громадянах, а люди отримають додаткові можливості, зокрема в тих регіонах, де ведуться  активні  бойові дії, там, де сьогодні не могли здійснювати перепризначення, коли ми, використовуючи принципи територіальності, будемо реалізовувати ці функції в повній мірі.

Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Хоцянівська Наталія, будь ласка.

 

_______________. Галина Миколаївна, доброго дня. Хоцянівську Наталію Володимирівну терміново викликано на нараду, тому з вашого дозволу, якщо дозволите, пару слів в доповнення до попередніх доповідачів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

_______________. Дякую.

Стосовно Постанови (1041) сьогодні було багато вже сказано, в доповнення скажу, що цією постановою доручено на Мінрегіон, НКРЕКП, Міненерго забезпечити реєстрацію електронних кабінетів. Тому ми цю  роботу розпочали. Ми звернулись до Пенсійного фонду. І думаємо, що з 1 січня наступного року ці всі завдання будуть виконані. Якщо потрібна буде додаткова комунікація, то ми також готові провести із виконавцями  комунальних послуг, а також управителями ОСББ, ЖКГ для того, щоб ця робота була виконана вчасно в повному обсязі.

Також в доповнення до слів Віталія Володимировича. У нас на цей рік на опалювальний сезон передбачено мораторій щодо підвищення тарифів на теплопостачання. Враховуючи те, що у нас у структурі платіжок 75 відсотків, в середньому це витрати на тепло. То відповідно ми прогнозуємо, що платіжки будуть стабільними і не буде відповідного зростання також у частині виплат із житлової субсидії і … (Не чути)

Також з боку уряду було передбачено додаткові заходи на період воєнного стану. Є заборона щодо не нарахування пені штрафних санкцій за несвоєчасне внесення плати за спожиті житлово-комунальні послуги, а також є заборона щодо відключення споживачів від комунальних послуг.

Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, послухаємо представників ОДА, ОВА, якщо є, чи будемо питання задавати? Михайло Михайлович, Олег Вадимович, у вас були питання.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, можливо якісь проблеми по регіонах нехай озвучать. І мене цікавить, зразу, може, дадуть відповідь на питання. Чи Пенсійний фонд практикує приймати на роботу тих фахівців управління соціального захисту, які втратили роботу?

Дякую.

 

КОВАЛЬ О.П. Пані Галина, дозволите? Суми.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Да, будь ласка. Суми.

 

КОВАЛЬ О.П. Да. Коваль. Вітаю.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Вітаю, пане Олеже.

 

КОВАЛЬ О.П.  По-перше, я хотів би подякувати за ту роботу, яку виконав Пенсійний фонд у розрізі популяризації цієї ситуації, яка в нас з переходом пільг та субсидій до Пенсійного фонду. Все пройшло дуже чудово, нарікань у нас у людей немає зовсім. Тобто всі задоволені, процес іде, інформування іде в повному обсязі. Кожна людина, майже кожна знає про те, що відбувається, і вони не турбуються, що буде далі – це перше.

Друге із проблемних. Дякуємо за те, що пан Євген надіслав нам листа з кількістю людей, які формуються нові робочі місця. Але ж на місцях, коли люди з соцзахисту приходять щодо працевлаштування, кажуть, що ми не будемо набирати додаткових людей. Для прикладу 59 людей формується кількість посадових осіб в Пенсійному фонді в Сумській області, 200 людей у нас ті, що будуть звільнені, у нас. Тобто різниця в три рази, майже три з половиною. Навіть якщо три людини прийде на місце і пройде якийсь конкурс, одну людину можна буде взяти. У мене прохання, щоб все ж таки звернули на це увагу. От лист, який нам надійшов, голова обласного Пенсійного фонду не знала про те, що цей лист є у нас про 59 посадових осіб, щоб наш губернатор з нею переговорив.

Тобто є прохання звернути на це увагу, це дуже такий момент надважливий, нам так здається. А в цілому дуже дякуємо за ту роботу, яка проведена.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Хто ще з обласних адміністрацій чи з військових хоче, будь ласка, прокоментувати? Ситуація щодо укомплектації Пенсійного фонду така сама по інших регіонах як і в Сумах, коли 200 осіб претендує, а 59 лише можна взяти на роботу?

Шановні народні депутати, давайте…

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо дозволите, Галина Миколаївна, я тут хотів би також внести ремарку. Я дуже дякую Олегу Петровичу. Дійсно, складна ситуація, складний регіон. Сумщина була достатньо довгою і час також під окупацією значна частина, і там потрібно було відновлювати роботу в окремих локаціях, всі ми розуміємо, і Охтирку і Тростянець, і так далі. Складна ситуація. І в контексті кадрового забезпечення я хотів би сказати, ну по-перше, ці цифри не є на сьогоднішній день остаточними. Пенсійний фонд насправді орієнтовно тільки розуміє на сьогоднішній день кількість потенціалу, який їм потрібен. Але я хотів би звернути увагу наступним чином. На сьогоднішній день ми максимально хочемо автоматизувати відповідні процеси шляхом обміну інформацією. Якщо раніше було потрібно там 200 людей для того, щоб взаємодіяти в паперовому вигляді з постачальниками послуг, вводити в ручному кожного місяця тарифи, ціни, то зараз ми хочемо побудувати якісну іншу модель взаємодії, коли ці процеси автоматизуючись дадуть можливість нам їх удосконалити. І у нас не стоїть питання от один до одного там, я не знаю, зберегти робочі місця чи забезпечити зайнятість людей. Саме основне, щоб ми ефективно реалізували програму. Тому тут дуже важливо, щоб свою роль відіграли, і Мінрегіон, і Міненерго, і НКРЕ, і постачальники послуг не слали довідки, і органи соцзахисту тоді ставали як раніше заручниками. Чому людині 10 днів, чи 20 днів, чи  3 тижні  не призначали субсидію? Тому що не вистачало необхідної інформації. Автоматизація цих процесів, по-перше, автоматизація доступу даних до доходів. Друге, до майнового стану. І третій кит, як кажуть, велика точка – це взаємодія із постачальниками послуг.

Я думаю, тут нам потрібно буде ще додатково попрацювати і з обласними адміністраціями, і з профільними міністерствами, тому що у виграші будуть абсолютно всі. Якщо постачальник послуг якісно, своєчасно передає дані про своїх споживачів, про тарифи, які є, це гарантує те, що Пенсійний фонд зможе вчасно і якісно виконати свою частину роботи, нарахувати і виплатити субсидію. А це означає, що по цій цепочці людина отримує вчасно кошти, і розрахується з постачальником.

Тому тут є взаємна, як кажуть, відповідальність для того, щоб організувати цей процес. І дуже важливо його організувати в достатньо короткий строк як те, що ми просили зробити. Я думаю, що ми ще додатково будемо проводити відповідні заходи стосовно роботи електронного кабінету постачальника послуг на базі Пенсійного фонду – це дуже важливо, тому що на сьогоднішній день ми маємо десятки і десятки тисяч постачальників послуг, до яких відносяться, умовно говоримо, і ОСББ, і ЖБК, і постачальники там послуг водопостачання чи водовідведення, які є по суті в кожній територіальній громаді і в багатьох вони автономно працюють, скажемо так. Тому я звертаю на це увагу. І дійсно хотів би попросити підтримку всіх, хто долучений до цього процесу для того, щоб ми організовано могли  його пройти і, власне, безболісно і якісно змінити цю картинку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, Галина Миколаївна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пане Євгене.

 

КАПІНУС Є.В. Я два слова. Дуже дякую Віталію Вадимовичу. І я хочу якраз сказати, що я якраз наголосив на тому, що у нас, скажемо, значне зусилля прикладається саме на те, щоб автоматизувати цей процес. Тому що в сьогоднішніх умовах просто передати від однієї структури до іншої, скажемо, не змінивши саме підхід до проведення цих заходів, я вважаю, що це не дасть, скажемо, такого великого ефекту. І, скажемо, на жаль, не вплине ніяким чином на саму побудову системи. Тому ми якраз і пішли шляхом того, щоб максимальну інформацію отримувати автоматично. Ми дуже сильно сподіваємося якраз на взаємодію між різними органами, і сподіваємося, що в сьогоднішніх умовах, зокрема, по житлово-комунальних послугах ми будемо отримувати автоматичну інформацію, ми будемо автоматичну інформацію отримувати з цих реєстрів, яких сьогодні у нас не вистачає для того, щоб коли людина зверталася, вона в максимально швидкі терміни отримувала відповідне призначення і фінансування. А саме головне, щоб ми не затрачали значну кількість рутинної праці людей, яка, ну, скажемо, дуже ефективна, якщо є можливість по факту автоматично відпрацьовувати ці звернення.

Да, в сьогоднішніх умовах нами формуються структурні підрозділи, яких близько 1800 буде залучено людей для того, щоб виконувати ці функції. Я абсолютно погоджуюся з тою тезою, що в сьогоднішніх умовах, де ми по факту розрахунково отримували відповідність і, скажімо, чисельність людей, які будуть залучені до цих процесів. Але ж чудово розуміємо, що звичайно, будемо дивитися чи достатньо буде зазначених обсягів чисельності для того, щоб виконувати ці функції і в подальшому приймати відповідні рішення.

Тому сподіваюся, що ми все-таки оптимізуємо ці процеси і будемо їх надавати більш якісно, більш в стислі терміни.

 

КОВАЛЬ О.П.  Дозвольте коротеньку репліку, пані Галино

 

ГОЛОВУЮЧА. Репліку давайте, пане Олеже.

 

КОВАЛЬ О.П.   Так коротку. Я як ніхто інших розумію, що потрібна оптимізація. Я за це і ми все це розуміємо. Прохання: з цих 200 людей – 59 взяти. Щоб не вийшло так, що беруть інших, а ці люди… Збільшується кількість тих, що прийдеться перейти їм на іншу роботу.

Дякую, вам дуже.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, то два слова лише…

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте Євгене.

 

КАПІНУС Є.В. В сьогоднішніх умовах пріоритет надаємо ми тим людям, які є кваліфіковані, які мають досвід роботи в цих напрямках і відповідно звичайно будемо працювати для того, щоб максимально залучити саме працівників соціальних управлінь.

 

КОВАЛЬ О.П.   Дуже дякую, пане Євгене.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Шановні народні депутати, давайте питання. Вадим Олегович, Михайле Михайловичу, Анатолій Дмитрович, Сергій Дмитрович, Олег Олексійович, що немає питань?

 

_______________. Питань немає, Галино Миколаївно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М, В принципі, як на мене, інформація обширна. Ми почули і цифри, і конкретні пропозиції. Тут дуже важливі, як не мене, декілька аспектів, ми почули, що пенсійна система готова до роботи. Ми в це віримо, бо, насправді, там працюють фахові люди і честь керівнику, і всьому керівництву, що зауважень є обмаль, що стосується їхньої роботи. Але аспект, про який озвучив колега з Сум щодо максимальної задіяності фахівців  соціального захисту, це ті люди, які десятками, а хто і більше років набиралися досвіду, працювали для держави і зараз, на жаль, дехто з них змушений шукати роботу. То прохання, щоби все-таки представники Пенсійного фонду на місцях брали на роботу тих людей, які мають досвід, яким не потрібно велике стажування – вони прийшли і завтра вже працюють як фахові люди.

Ну, і, звичайно, розуміючи, що цифри говорять, що коштів буде менше на субсидії, саме від вас залежить, щоби вчасно Верховна Рада через Міністерство соціальної політики могла вносити зміни до бюджету, щоби громадяни України, які потребують підтримки від держави, могли вчасно її отримати.

А так дякуємо за роботу. Я думаю, Галина Миколаївна, ваше резюме з цього приводу?

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Ну, те, що Пенсійний фонд готовий і житлово-комунальних субсидій, і до функцій Фонду соціального страхування, в мене в цьому була переконаність і в попередні місяці, і навіть роки. Тому що те, що зараз зроблено в Пенсійному фонді, зокрема при Капінусі Євгенії, якому я щиро вдячна, і екстериторіальність, і те, що нарахування відбуваються людиною не тою, яка... території, де вона проживає, таким чином є верифікація, перевірка, внутрішній аудит. Це речі, які характеризують нас як цивілізовану державу, сучасну державу. Водночас ви абсолютно праві, що діджіталізація призводить до того, що звільняються робочі руки і ця проблематика, вона є дійсно.

Я знаю, що Міністерство соціальної політики працюють над єдиною соціальною виплатою, так само як і Юлія Володимирівна, виступаючи у нас на комітеті казала, що під час війни, може, час переходити на універсальну виплату. Власне, вона і спровокована і в світовому економічному русі тим, що багато рук вивільняються саме з процесу роботизації, діджіталізації. Про це нам прийдеться думати, бо ми живемо в таку епоху постіндустріальну, коли Україна дуже так рішуче і швидко переходить просто величезною кількістю робочих місць у постіндустріальну епоху. Тому і наш там віце-прем'єр з діджіталізації, і Дія як вона рухається, і купа адміністративних послуг, і навіть те, що сьогодні подружжя можуть оформити свої стосунки через Дію дуже швидко – це теж зменшує кількість людей, які оформлювали такі стосунки раніше. Тому тут нам потрібно буде думати. Це, звісно, ми будемо з Міністерством економічного розвитку думати. Вони зараз… Президент підписав законопроект 6067, і там буде теж своя реорганізація Державного центру зайнятості, як вони будуть працювати і підхоплювати. Це буде стосуватися всіх ОВА, всіх ОДА, тому що у разі, якщо людина не зможе знайти робоче місце у приватному секторі чи на державній службі, потрібна буде міська система організації робочих місць. Я думаю, що у нас роботи вистачить на всіх після війни. Отак.

Тому дякую, ще раз дякую Міністерству соціальної політики, що ви це робите. Дякую Міністерству регіонів і дякую Пенсійному фонду України за те, що ви це робите ще й під час війни. Не знаю чи війна тут перший чинник і ми потребуємо купи змін, чи те, що в нас колективи сьогодні сформувалися, які дуже швидко можуть підхопити соціальні виплати в будь-якій сфері. В будь-якому випадку я думаю, що це прогресивно для України і що мене особливо тішить – це те, що громадянин це не має бачити, він не мусить бачити, які бекофісні процеси там відбуваються, хто там де переводить, де робляться процеси більш ефективно. Людина залишається все рівно в центрі, громада дбає про неї, документи збираються швидко, держава дбає про неї, зменшується кількість затримок із-за того, що немає якихось документів, держава сама дивиться в різних реєстрах, що потрібно, замість того, щоб людина приносила довідки. Всі ці процеси, звісно, вони на користь наданню адміністративних послуг, на користь кожному українцю.

Дякую всім за роботу. Думаю, що це дуже гарний приклад для всіх міністерств, особливо ще і тоді, коли житлово-комунальна субсидія знаходиться на стику декількох міністерств, і міністерства злагоджено роблять такий перехід.

Власне, я думаю, що все проходить добре. Якщо було б більше там проблем, які б стосувалися не тільки відділу кадрів і працевлаштування людей на державній службі, я думаю, що виступи ОВА були б більш потужні. Але в будь-якому випадку закликаю державні адміністрації виступати більш енергійно, розмовляючи про проблематику, ту, яка є.

Гаразд, ми беремо це до відома, правильно, народні депутати члени комітету? Беремо до відома. Якщо будуть до нас надходити сигнали щодо того, що щось там негаразд, я прошу вас, ви всі знаєте Музиченка Віталія, ви всі знаєте Євгена Капінуса, по кожній конкретній справі звертатися. Робота по кожній конкретній справі призводить до того, що ми відчуваємо, яка там проблематика, не тому що ми там тільки окремою людиною займаємося, наша справа займатися побудовою такої системи, яка б не вимагала від нас втручання по кожній конкретній справі. Водночас і робота по кожній конкретній справі по зверненню громадянина дає нам можливість як народним депутатам розуміти, чи є там системні проблеми, чи це не системна проблема. Тому ці процеси знизу доверху, зверху донизу, я думаю, що в Комітеті соціальної політики працюють, йдуть.

Дякую ще раз всім за роботу. Дякую, що ми зібралися сьогодні незалежно від того, що в багатьох народних депутатів і в багатьох присутніх сьогодні немає світла, немає зв'язку, немає там чогось ще. Дякую за роботу на користь держави. Слава Україні! Піднімемо. Все, дякую. До зустрічі.