25 січня 2023 року відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів в режимі відеоконференції, під час якого народні депутати України розглянули низку питань, зокрема, щодо підвищення надбавок до пенсій громадянам за особливі заслуги перед Україною; дерадянізації соціального законодавства; впорядкування надання та використання відпусток; виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю деяким категоріям громадян, спричиненою військовою агресією росії; встановлення пенсій суддям Конституційного Суду України відповідно до основоположного принципу права - принципу справедливості.

Першим питанням порядку денного засідання був розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо борців за незалежність України у XX столітті) за реєстр № 8032, підготовленого Комітетом до другого читання. Нагадаємо, що ініційований народним депутатом України Володимиром В’ятровичем та ін. народними депутатами України законопроект пропонував встановити пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, які мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті та зазнали репресій за політичними або релігійними мотивами у формі позбавлення волі (ув’язнення) або примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу і реабілітовані у встановленому законом порядку.

В процесі доопрацювання проекту Закону до другого читання, зокрема, народним депутатом України Галиною Третьяковою було запропоновано доповнити текст акту положеннями, які продовжують практику дерадянізації чинного законодавства. Також пані Третьякова запропонувала визначити Законом, що надбавки до пенсій, які встановлюються громадянам за особливі заслуги перед Україною за публічний кошт є соціальними привілеями. При цьому з підстав отримання соціальної привілеї виключається наявність «радянських» нагород, зокрема, ордена Героя Радянського Союзу, ордена Героя Соціалістичної Праці, ордена Леніна, ордена Трудової Слави трьох ступенів. «Однак громадянам, які колись отримали радянські нагороди, хвилюватися не варто. Призначені до вступу в силу цього Закону відповідні пенсії будуть виплачуватися. Закон зворотної сили немає. Відбувається систематизація новітнього законодавства України», - зазначив перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк. Голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус зі свого боку підтвердив слова пана Цимбалюка.  

За підсумками обговорення проекту Закону Комітет вирішив доопрацювати порівняльну таблицю до законопроекту за реєстр. № 8032 спільно з Міністерством соціальної політики України та Міністерством у справах ветеранів України з урахуванням пропозицій народних депутатів України та затвердити остаточну версію порівняльної таблиці на найближчому засіданні Комітету.

Розглядаючи проект Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності за реєстр. № 7353, підготовлений Комітетом до другого читання, народні депутати України – члени Комітету обговорили підтримку, зокрема, працівників об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали від російської агресії, виконуючи посадові обов’язки. Наголошувалося на правах таких осіб, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги за заподіяну шкоду їх життю та здоров’ю, а також правах на отримання такої виплати членами сімей загиблих працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Учасники засідання Комітету зазначали також, що військова агресія росії проти України забрала багато життів, зокрема, серед працівників органів місцевого самоврядування та засобів масової інформації. «Станом на 1 липня кількість загиблих журналістів складала 33, поранених – 19, - зазначив у своєму виступі член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Фролов. - Журналісти активно допомагають у боротьбі України проти російського агресора. Вони доносять міжнародній спільноті інформацію про звірства загарбників. Це дуже важливий законопроект». Народні депутати України також висловили думки стосовно механізму забезпечення виплати одноразової грошової допомоги та подальших вимог до росії щодо виплати репарацій за збитки, завдані військовою агресією цієї держави відповідній категорії громадян. З урахуванням висловлених пропозицій порівняльна таблиця до законопроекту за реєстр. № 7353 буде доопрацьована та повторно винесена на розгляд Комітету.

За підсумками попереднього розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань за реєстр. № 8313, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України внести законопроект до порядку денного парламенту та прийняти його за основу з урахуванням статті 116 Регламенту Верховної Ради України. Даним проектом акту, зокрема, пропонується збільшити з 15 до 30 календарних днів на рік строк надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з ін. причин та передбачити, що тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором.

Крім того, проект Закону передбачає можливість надати демобілізованим військовослужбовцям відпочинок тривалістю 60 робочих днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення за рахунок Держаного бюджету України.

Важливим в умовах воєнного стану також є положення законопроекту щодо можливості відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо така людина залучена до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або до виконує мобілізаційне завдання.

Під час розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо врегулювання пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України за реєстр. № 8321, народні депутати України – члени Комітету піддали сумніву справедливість діючих норм законодавства, відповідно до яких пенсія суддів Конституційного Суду України складає 50% винагороди такого судді. «Середній розмір щомісячного утримання суддів у відставці перевищує 150 000 грн. Розмір щомісячного утримання одного судді Конституційного Суду у відставці рівнозначний пенсії 70 пенсіонерів (у мінімальному розмірі) або 20 пенсіонерів військовослужбовців», - сказано в пояснювальній записці до законопроекту. За словами Голови Комітету Галини Третьякової, українці мають рівні конституційні права і свободи. «Мати середню пенсію у розмірі 150 тисяч на місяць в умовах воєнного стану за рахунок коштів єдиного соціального внеску – на мою думку, не є нормальним та справедливим до громадян, які сплачують такий внесок і отримують пенсії в десятки разів менші», - зазначила пані Третьякова. Нагадаємо, що середня пенсія в Україні за останніми даними складає 4370,45 гривень.

З метою зменшення соціальної напруги в суспільстві, автори законопроекту за реєстр. № 8321 пропонують внести зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України», зменшивши розмір пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України до 30% винагороди такого судді. «Як члени соціального Комітету ми маємо підтримати даний законопроект. Треба зробити якісну та ефективну соціальну систему. Щоб, як мінімум, була соціальна справедливість», - зазначив у своєму виступі голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їхніх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергій Гривко.

Тож, підтримуючи положення законодавчої ініціативи, Комітет вирішив рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, що визначений головним в опрацюванні цього законопроекту, за підсумками розгляду рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

На завершення Комітет затвердив звіт про роботу за період роботи восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та погодив пропозицію голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка щодо усталеного графіку подальших засідань підкомітету щопонеділка.