Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте почнемо. Добрий день, шановні друзі, колеги, запрошені, народні депутати. Робимо перекличку, хто в нас є з народних депутатів, членів Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Третьякова на місці. Цимбалюк Михайло Михайлович тут в залі. Королевська Наталія. Я не знаю, подала вона заяву чи не подала, мені ніхто не повідомляв чи є заява її в Апараті Верховної Ради. Королевська Наталія є? Струневич Вадим. Бабенко Микола. Арсенюк Олег. Гривко Сергій. Пане Сергію. Остапенко Анатолій тут десь був. Тимошенко Юлія. Циба Тетяна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко Юлія є.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день, Юліє Володимирівно.

Циба Тетяна. Чекаємо.

В нас поки  що, Юліє Володимирівно, троє. Гривко Сергій, кажуть, з’явився. Пане Сергію. Я бачу, я його голосу не чую. Пане Сергію Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Вітаю, я з вами. Бажаю здоров’я.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю. Нас четверо поки що. Немає кворуму. Чекаємо.

У нас є кворум. Ще раз, хто в нас на зв’язку, хто не відгукнувся ще. Струневич Вадим. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, доброго дня. Я на зв’язку, але єдине прохання в мене зараз, перед тим як ми розпочали засідання, щоб моє питання поставили першим, бо я в дорозі знаходжусь, може зв’язок пропасти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд,  зараз проголосуємо. Якщо що, якщо вас не буде, то пана Арсенюка попрошу, щоб він у нас, як завжди, і якщо будуть нардепи не проти,  виконав функції секретаря. І Циба Тетяна.

Гаразд, в нас є кворум. ми можемо починати і будемо чекати, що підключаться інші народні депутати і в нас буде там 99-ти відсоткова  присутність народних депутатів.

Є пропозиція затвердити порядок денний, який запропонований був, надісланий своєчасно секретаріатом і відповідно є прохання від пана Бабенка переставити питання 2365 першим, а потім питання законопроекту 8032 і 7353. Всі закони дуже важливі, всі закони соціальні. В мене велике прохання всім народним депутатам сьогодні знайти консенсус для того, щоб ми затвердили таблички і якщо там є питання, які не врегульовані, вирішили в залі.

Хто за пропозицію затвердити порядок денний, змінивши порядок.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим з’явився? Ні.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М..В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно, що ви з нами, вітаю. І  таким чином рішення прийнято. Ми ідемо по нашому порядку денному. На порядку денному перший законопроект, він у нас третій стояв у порядку денному – проект Закону про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном. Законопроект 2365, в нього дуже важка доля. Пан Бабенко доклав багато зусиль для того, щоб ми вийшли на цю табличку, змінивши усі можливі ліцензії і уявочний порядок подання у перелік підприємств,  ті підприємства за кордоном, де можуть працевлаштовуватися українські громадяни.

Будь ласка, пан Бабенко. І потім ідемо по таблиці.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, перш за все дозвольте зазначити, що особисто для мене даний законопроект є досить дискусійним. Прийняття його так само, необхідність його прийняття в мене викликає певні сумніви. Мені до кінця не зрозуміло, які завдання він буде вирішувати. Але якщо у нас була на то воля залу в першому читанні і, наскільки я розумію, є загальне розуміння того, що цей законопроект буде прийнятий, робочою групою було докладено максимум зусиль для того, щоб привести даний законопроект хоча б в якусь відповідність. І ми зробили все для того, щоб все-таки контроль держави за питаннями працевлаштування за кордоном все ж таки залишався.

Я прошу членів комітету, я думаю, що всі уже ознайомились із таблицею, прошу дану таблицю підтримати. Але єдине у мне є ще зауваження, ми буквально вранці з Данилом знайшли одну, скажемо так, помилку, яку я би хотів зараз з голосу виправити і внести  відповідні зміни до однієї з правок. Зараз я їх знайду, щоб просто зачитати. Значить я прошу, щоб в абзаці першому частини восьмої статті 38-ї пропоную виключити слова "включення або".

Галино Миколаївно, це, власне,  все, що я хотів відзначити. Якщо до мене є запитання або побажання членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це 73-я правка. І відповідно в 73-й правці є право у Міністерства економічного розвитку включати або виключати до переліку підприємств. Є пропозиція від голови робочої групи зараз слова "включення" прибрати для того, щоб у Міністерства економічного розвитку, в центрального органу виконавчої влади, який реалізує власну політику в цій царині, щоб було право виключати з переліку, але право включати, щоб не перетворено було на ліцензування. Отака є пропозиція.  І ще правка це 73-я.

Шановні народні депутати, голови робочої групи доповів стан таблички. Давайте послухаємо ЦОВки і потім обговоримо. Так? Не буде заперечень?

Від Міністерства економіки, будь ласка, Кузовий Юрій, бачу на зв'язку.

 

КУЗОВИЙ Ю.В. Дякую, колеги.

Що стосується порівняльної таблиці, Михайло Вікторович все вірно сказав,  робоча  група  декілька разів збиралася і підготувала текст  узгоджений і майже всіма підтриманий, можливо, там за виключенням певних моментів і застережень, які висловлювали члени робочої групи. І тому пропозиція дійсно підтримати його комітетом.

Що стосується корегування останнього, корегування виключення з частини восьмої слів "включається або виключається", тут, як на мене, трохи дискусійне це питання. 

Ми, в принципі, в процесі обговорення додали ці слова, тому що конструкція передбачає, що для того, щоб особа набула права виконувати, надавати ці послуги, вона має бути включена до переліку. Так само як і позбавлення права пов'язане з виключенням з переліку. Але  фактом  цих дій - включення або виключення  - є рішення органу. Ми, в принципі, таку конструкцію запропонували і для  включення, і для виключення. Є рішення органу, на підставі якого вчиняється там або внесення в список, в перелік, або виключення з цього переліку. І виключення цих слів може створити ситуацію, коли незрозуміло, на підставі чого відбувається включення до переліку. Тобто як формується цей перелік. Є заява, є відповідні документи - хто приймає рішення про доповнення переліку там новою особою?

Я думаю, що це достатньо логічно, що і включення, і виключення має супроводжуватися рішенням, тому, Миколо Вікторовичу, не зовсім погоджуюся з тим, що є така правка до восьмої частини.

Дякую.

 

БАБЕНКО М.В. Дивіться, я з вами погоджуюсь, що питання є  дискусійним, але ми з вами домовились про те, що у нас набуття права на здійснення даної діяльності набувається на підставі подання декларації. Правильно? І саме факт…

 

КУЗОВИЙ Ю.В. Включення до переліку. І тут якраз от ця дискусія була, чи сам факт подання декларації є вже набуттям права. Ні. Набуття права відбувається з моменту внесення до переліку. Бо декларацію, як ми вже там зазначали в 38.прим, можна відхилити, повернути, якщо вона оформлена не відповідно до зазначеної, встановленої форми або не надано документи. І тому тут, напевно, є критичним цей момент.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію. Я правильно зрозуміла, що є все ж таки якась контраверсія з Міністерством економічного розвитку? Той аргумент, який пан Юрій привів, що все рівно включення до переліку відбувається розпорядженням, це внутрішній документ. Те, що каже пан Бабенко, то він каже про зовнішнє, про те, що  якщо в законі буде така норма - про включення до переліку, то в цьому випадку інформація про включення мусить бути підтверджена суб'єкту, який власне займається, посереднику, який займається працевлаштуванням.

Тому я не думаю, що тут настільки критично, щоб ці слова були саме в тексті закону. А те, що всередині, МінЕко все рівно буде розпорядженням робити, це  внутрішній документ, він не стосується суб'єкта як такого. Закон все ж таки суб'єкта.

Шановні народні депутати! У нас  залишилася оця правочка, скажіть, будь ласка,  чи можемо ми переходити до голосування спочатку пропозиції пана Бабенка - щодо 73-ї правки, а потім таблиці в цілому? Чи нам потрібно ще щось обговорити?

Пане Шубін, будь ласка. 

 

ШУБІН О.О.  Дякую.

Шановна Галино Миколаївно! Шановні народні депутати! Під час засідання робочої групи виникли, наскільки мені повідомляли, непорозуміння з позицією профспілкової сторони щодо підготовленого документа і тому я маю для протоколу прояснити. Профспілки підтримували документ, який міститься на сайті Верховної Ради, де передбачалась процедура сертифікації. Профспілки готові підтримати процедуру, яка передбачає обов'язкове рішення органу влади про включення чи не включення до переліку. Але ми вважаємо, і це базується не лише на численних фактах порушення прав людей, які працевлаштовуються за кордоном, і вважаємо, що це відповідатиме  положенням статті 3 Конвенції № 181 про приватні агентства зайнятості, що для роботи на ринку необхідно попереднє дозвільне рішення держави. Яким чином воно працюватиме: чи через рішення Мінекономіки, чи через будь-що, з нашої точки зору не так важливо. Чому це важливо? Тому що протягом 2013-2018 років Україна перебувала в критичній третій групі списків країн, які звинувачувались   у торгівлі людьми. Лише з 2018 року ми були переміщені в другу групу. І за результатами 2021 року відповідно є зауваження щодо спроможності України, а це звіт Держаного департаменту Сполучених Штатів Америки, який контролює це.

З нашої точки зору, процедура добровільного декларування дозволяє задекларувати безліч, абсолютно неконтрольовану безліч юридичних осіб, які можуть на практиці не відповідати нормам. Тому нам би все ж таки вважалось, що необхідна преавторизація з боку держави, не обов'язково це ліценція чи сертифікат.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто ви за те, щоб в 73-ій правці слова, які зараз пропонує голова робочої групи виключити, щоб вони залишилися.

 

ШУБІН О.О. Я підтримую позицію Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, ще потрібно нам обговорення чи можемо переходити до голосування спочатку за 73-ю правку в редакції, запропонованої головою робочої групи. А потім, після голосування цієї правки, переходити до голосування таблички в цілому для рекомендації Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні і в цілому.

Будь ласка, пане Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Всім доброго дня! Я б хотів, щоб ще висловився наш голова громадської ради при комітеті пан Латиш, у нього там були певні пропозиції. Давайте заслухаємо його. Просив, щоб надали слово.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Вадим Латиш.

Пане Вадиме, звуку немає. Ми вас не чуємо.

 

ЛАТИШ В.А.  Доброго дня, Галино Миколаївно! Доброго дня, шановні народні депутати! Так, я був учасником робочої групи. Доволі дискусійна була робоча група. І я висловлював свої застереження на цій робочій групі, але ж робоча група їх не прийняла, тому вважаю, що якщо ви хочете заслухати ці зауваження, я їх доповім, але ж їх було дуже багато. І я приймаю як меншість рішення робочої групи, тому... Якщо ви хочете, я доповім вам про деякі застереження.

 

ОСТАПЕНКО  А.Д. Так, давайте там основні, які були обговорені, пане Вадиме. Будь ласка, скажіть нам.

 

ЛАТИШ В.А. Дивіться. По-перше, я говорив про те, що якщо декларативною формою підприємець попадає до переліку, то інших санкцій як виключення із цього переліку цим законопроектом не передбачено. І якщо його виключити за порушення, він через пів хвилини знову подасть декларацію і знову попаде до цього переліку. Тому це не буде такою ефективною санкцією щодо цього посередника, і вони будуть здійснювати діяльність уже знаючи, що якщо їх виключать, вони знову туди попадуть, і ніяких санкцій вони не понесуть.

В правках до розроблення цього законопроекту вже були такі рекомендації щодо відтермінування подачі такої декларації після того, як його виключили. Тобто він виключається не відразу, якщо він порушив, а через рік.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Вадиме, давайте ми не будемо зараз перетворювати засідання комітету в робочу групу. Мені здається, що на робочій групі всі мали можливість поговорити. Якщо ми вважаємо, що не проговорили ще все, ми тоді повернемо знову на робочу групу. Або ми будемо голосувати ті рішення, до яких прийшла робоча група. І у нас залишилося одне питання, яке сьогодні має розбіжності.

 

ЛАТИШ В.А. Галино Миколаївно, я все проговорив на робочій групі, мене вислухали, почули. Вони прийняли рішення, я ж там був, я це зауваження піднімав.

 

ГОЛОВУЮЧА. До якого ви приєднуєтесь. Гаразд.

 

______________. Дозволите? Ну, я тоді, в принципі, роботу робочої групи підтримав би, але керівника робочої групи хотів би як би запитати з приводу відповідальності посередників, які надають ці послуги з працевлаштування, як ми тоді будемо, в принципі, як держава допомагати нашим громадянам, якщо вони опиняться в складних умовах і не потраплять на те місце, на яке їх було направлено, якщо вони приїдуть за кордон і опиняться взагалі не на тому робочому місці і повинні будуть шукати там безпосередньо. Із таблиці я не бачив того, що є відповідальність суб'єкта господарювання, який цим буде займатися, з приводу надання договорів з посередництва. В законі ми не бачимо також, що є обов'язок цих суб'єктів господарювання надавати ці договори.

Ну і з приводу якраз ведення реєстру або переліку тих осіб, які їдуть, це також є відповідальність згідно чинного законодавства України, що вони повинні це робити, вести, накопичувати ці дані. І якщо ми будемо створювати не перелік, а реєстр, ми зможемо тоді надавати можливість іншим державним структурам використовувати даний реєстр.

Ну, невеликий коментар пана Бабенка, якщо він їх прокоментує.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, ви готові чи попросити Юрія Кузового?

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, я знову хочу звернутися до пана Латиша як до голови нашої Громадської ради при нашому комітеті і ще раз попросити, дивіться, ми всі ці питання проговорювали на засіданні робочої групи, остання з яких відбулася не далі, як вчора. На всі ці питання відповіді були надані. Але якщо необхідно ще для членів комітету, хочу сказати наступне. Перше. Якщо ми говоримо про санкцію як вид покарання чи-то за адміністративне правопорушення, чи кримінальне правопорушення, має бути тоді факт правопорушення і рішення, наприклад, якщо це адміністративна санкція, рішення відповідного органу про складання адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності. І це ціла процедура, розумієте? І тоді, можливо, в якості санкції ми можемо розглядати, там, заборону на здійснення певного виду діяльності. Як правило, це робиться вже судом. Тобто ми говоримо юридично зовсім про інші і різні речі, розумієте? І говорити про те, що якщо у нас, розумієте, ми не можемо накладати санкції у вигляді заборони подачі відповідної нової декларації, якщо ми не маємо встановленого правопорушення будь-яким актом, чи-то адміністративним, чи вироком суду, ось в чому полягає проблема.

Але знову-таки я ще раз хочу повернутися до питання. Для мене законопроект в цілому є дискусійним, я вам сказав про це. Тобто я все-таки хотів би, щоб оці всі професійні дискусії, вони відбувалися протягом робочих груп, а щоб ми на комітеті по 30 разів кожного разу не проговорювали одне і те саме. І причому досить часто так буває, що ми ж всі ті члени робочої групи, в тому числі і пан Латиш, який приймав участь в робочій групі, він знаходиться в контексті, в розумінні того, що відбувається, ви розумієте? Можливо, буває так, як у мене доволі часто буває так на комітеті, що я не встигаю, наприклад, вникнути в кожен законопроект (так?) і тому якісь там професійні вже речі, ну, доволі важко в них вникнути саме протягом комітету.

Ну то я просив би членів комітету, якщо на те ваша ласка, давайте або голосувати, або, якщо є аргументовані заперечення, відхиляти відповідні правки і йти далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

Необхідно ще, щоб пан Кузовий прокоментував?

 

ЛАТИШ В.А. Ну, так, нехай пан Кузовий ще прокоментує і тоді чітко, щоб ми розуміли, хто таки буде за цим слідкувати і хто може накладати адміністративні стягнення або зазначати, що вони таки є, якщо буде порушено наше законодавство.  

 

 ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Юрію.

 

КУЗОВИЙ Ю.В.  Дякую, колеги. Перше, я хотів би підтримати Миколу Вікторовича з точки зору того, що ми дійсно на робочих групах все це вже обговорювали, і доповнити наступне. Що стосується адміністративної відповідальності, то так само законопроект містить норми, які стосуються встановлення покарання за наступні порушення. Перше – це ведення такої діяльності без реєстрації або включення до переліку, тобто не санкціоновано з боку держави. І друга частина – це стягнення з працівника заборонених законом коштів для оплати цих послуг. Він має отримувати ці кошти від роботодавця.

Все решта, що стосується порушення процедурних моментів, пов'язаних зі звітністю або веденням тієї чи іншої документації, яка буде визначатися порядками, встановленими Кабінетом Міністрів, передбачається можливість позбавити права такої діяльності шляхом виключення з переліку. І це є теж елемент певної відповідальності або покарання, якщо хочете, за те, що суб’єкт не виконує певні процедурні моменти, але погоджуюсь з Миколою Вікторовичем  і ще раз повторюсь, у разі, якщо він порушить чиїсь права, зокрема права працівників або право держави у вигляді необхідності бути зареєстрованим як суб’єкт господарювання, він карається штрафними санкціями, які визначені,  знову ж таки передбачені цим законом. Тому, на мій погляд, тут немає ніякої проблеми, пов’язаної з можливістю притягнути до відповідальності. Застереження, яке озвучував пан Латиш, стосовно можливості наступного дня або через 15 хвилин знову зареєструватись, ми і це обговорювали і пан Василь приводив приклад, ніхто не забороняє, навіть якщо ми конкретно цій юридичній особі ну поставимо перепону у вигляді певного часового періоду, ніхто не забороняє за 15  хвилин зареєструвати іншу юридичну особу або кума, свата, брата залучити до цього процесу і так далі. Тобто якщо є в цьому мета якась діяльності, продовження цієї діяльності, то ми не поставимо цим самим суттєву перепону для такого суб’єкту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Таким чином ми можемо переходити до голосування. Тоді я ставлю на голосування спочатку пропозицію проголосувати 73-ю правку з виключенням слів "включення або" і потім табличку в цілому, в залежності від того як у нас проголосується пропозиція голови робочої групи чи ні.

Ставлю на голосування 73-ю правку в редакції, запропонованої головою робочої групи без слів "включення або". Хто за, прошу голосувати. Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко  – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег – за.

Гривко Сергій. 

Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утрималась.

Циба Тетяна -  за, бачу. Голосом, якщо можна, пані Тетяно.

 

ЦИБА Т.В. За.               

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій підключився, ні?

Гаразд. Дякую, шановні народні депутати.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. А Королевська, вибачте, будь ласка, чи є членом комітету?  

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія Юріївна, вітаю вас.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Також  вітаю. За, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Зарахуйте мій голос.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І тоді ми переходимо за голосування таблички в цілому, відповідно 73-я вже в проголосованій  редакції. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді України прийняти табличку для розгляду і проголосувати її в другому читанні і в цілому. Хто за, прошу голосувати.

Третьякова - за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк  утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег, бачу,  за.

Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко, бачу, - за.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Ми прийняли рішення по цьому питанню і переходимо до порядку денного,  до першого пункту, який в нас був, нагадаю, ми розглядаємо третій пункт,  для тих, хто приєднався до нас пізніше. За проханням пана Бабенка ми розглянули третє питання, а зараз переходимо до першого.

Питання, що розглядається у нас, це в порядку контролю: про схвалення Рекомендацій учасників слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики. Слухання у нас були: "Вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту громадян України".

Будь ласка, пан Цимбалюк, який вів ці слухання і готував рекомендації. Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую,  шановна пані голово.  Шановні народні депутаті, учасники засідання комітету, 7 грудня 2022 року відбулися слухання в комітеті на тему: "Вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту громадян України, особливо пенсіонерів та осіб з інвалідністю в державі, та дітей до 18-и років".

Участь в заході взяли народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, всеукраїнських об'єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій. Учасники слухань детально обговорили вплив розмірів прожиткових мінімумів на стан соціального захисту вразливих категорій населення нашої держави, особливо під час дії воєнного стану в Україні.

Всі розуміють важливість цієї величини, бо саме від неї формуються ті суми виплат, які для певної категорії громадян є основними джерелами існування. Також всі погодилися з необхідністю зміни підходів до розрахунку та застосування прожиткових мінімумів. В свою чергу до питання удосконалення визначення та застосування показника прожиткового мінімуму потрібно підходити комплексно, враховуючи фінансові можливості держави.

За результатами проведеного заходу було враховано надані пропозиції та напрацьований відповідний проект Рекомендацій, в якому учасники слухань рекомендували Кабінету Міністрів України після припинення чи скасування воєнного стану з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного бюджету, оцінювання обґрунтованості додаткової потреби в бюджетних коштах опрацювати питання підвищення розмірів прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати на 2023 рік.

З метою комплексного перегляду системи соціального захисту населення та кодифікації законодавства в цій сфері, перезавантаження системи соціальної підтримки, що базуватиметься на принципах надання соціальних виплат і соціальних послуг з урахуванням  змін у підходах щодо моделі фінансування соціальної сфери, розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Соціального кодексу. Сприяти підвищенню  сукупного доходу громадян з урахуванням всіх видів державної соціальної підтримки – це і пенсії, виплати, надбавки, пільги, різні види державної соціальної допомоги та інші соціальні виплати – до рівня фактичного розміру прожиткового мінімуму.

Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" в частині чіткого визначення державних соціальних гарантій.

Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та Бюджетного кодексу України щодо вилучення показника "рівень забезпечення прожиткового мінімуму" як такого, що не відповідає Конституції України.

Удосконалити за участю сторін соціального діалогу та громадськості методологію визначення прожиткового мінімуму з врахуванням міжнародних стандартів та міжнародного досвіду. Активізувати роботу з виконання рекомендацій парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2020 року за номером 620-9, зокрема щодо удосконалення методології визначення прожиткового мінімуму.

Враховуючи викладене, пропоную схвалити Рекомендації слухань в комітеті на тему: "Вплив розміру прожиткового мінімуму на стан соціального захисту громадян України, особливо пенсіонерів, осіб з інвалідністю в Україні та дітей до 18 років", які відбулися 7 грудня 2022 року. Надіслати зазначені Рекомендації Кабінету Міністрів України, іншим центральним органам виконавчої влади для розгляду та їх реалізації, а також обласним державним військовим адміністраціям для врахування в роботі. Кабінету Міністрів України проінформувати комітет про хід виконання Рекомендацій до 1 червня 2023 року.

Шановні колеги, прошу підтримати наш висновок і Рекомендації. Дякую.        

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайловичу, і за проведення слухань, і за підготовку Рекомендацій.

Шановні народні депутати, чи є необхідність обговорювати, чи всі мали можливість висловитися на слуханнях безпосередньо? І нам тепер треба це контролювати, щоб Кабінет Міністрів вчасно це зробив. Нагадаю всім ще, що поза-позавчора, два дні тому, відбулося обговорення на комітеті – там, де Корнієнко у нас був раніше, Комітет державної і місцевої влади. Вони обговорювали законопроект 8222. Ми всі знаємо, що для того, щоб прожитковий мінімум почав підніматися, нам потрібно відв'язати його від заробітних плат. Власне, 8222 – це законопроект, який опрацьовувався разом з іноземними партнерами, він хоча і не зачіпає соціальний захист державних службовців і працівників органів місцевого самоврядування, водночас вводить оці грейди від мінімальної заробітної плати. Таким чином прийняття законопроекту 8222 може бути чинником, який нам дозволить прожитковий мінімум якраз саме за нашої каденції нарешті якось, там, модернізувати більш швидко, бо ми зараз на оцьому шпагаті.

І Соціальний кодекс. Ми теж отримали підтримку Ради Європи, опрацювання концепції Ради Європи відбулося у грудні і представлення на базі нашого комітету. Рада Європи і керівниця проекту по підготовці Соціального кодексу Сюзанна Мнацаканян, ми всі її знаємо. У мене прохання просто зробити в цьому році більш щільний графік для всіх народних депутатів, щоб вони були долучені до підготовки текстів, які зараз готуються комітетом разом із Радою Європи.

Шановні народні депутати, є необхідність ще щось проговорювати чи можемо переходити до голосування? Тоді можемо голосувати за Рекомендації, які опрацьовані. Хто – за, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

Наталіє Юріївно, мені працівники секретаріату кажуть, щоб ви нам показалися, що було голосування, щоб ми бачили. По голосу схожа, але ми не бачимо, чи це ви.

Бабенко Микола. Зрозуміла.

Арсенюк Олег – за.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Ми можемо переходити до наступного питання нашого порядку денного.

І  розглядаємо законопроект 8032, це друге читання, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо борців за незалежність України у ХХ столітті). Цимбалюк Михайло Михайлович – перший заступник голови комітету, голова робочої групи, будь ласка.       

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановна пані голово, шановні народні депутати, ми вчергове вчора, а вірніше в понеділок, проводили засідання робочої групи за цим законопроектом 8032. Я дякую всім за активну і бурхливу дискусію, але, на жаль, деякі речі нам не вдалось все-таки на засіданні комітету розглянути. Через те я хотів би, щоб ми з вами сьогодні  обговорили три важливих пропозиції, бо по більшості всіх решту було знайдено консенсус, а саме пропозиція № 3, поправки 7 та 18  було найбільше дискусій і, на жаль, робоча група не визначилась і не дійшла згоди.

Я хотів би з вашого дозволу, Галино Миколаївно, щоб ми надали слово основному автору В’ятровичу, хай він висловить свою позицію, а виходячи вже потім, ми висловимо все решту щодо дискусійних і будемо шукати консенсус.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Зараз ми надамо слово пану Володимиру.

Шановні народні депутати, тоді ми, щоб всі розуміли, в якому конструктиві ми працюємо, тоді ми виходимо, якщо ми сьогодні проголосуємо, то у  в нас сьогодні потрібно три правки проголосувати: 3, 7 та 18 і потім табличку в цілому. Якщо ми голосуємо по цих правках і знаходимо консенсус чи хтось там переважає,  якісь голоси,  3 правка і 18 правка, вони стосуються запровадження в цьому законі конструкції словосполучення "соціальні  привілеї". Якщо ми голосуємо 3-тю, наприклад, то тоді 18 автоматично приймається  і ми мусимо проголосувати так чи ні. І і 7 правка, вона стосується  того, чи залишати нам у пенсіях за особливі заслуги героїв України "Золотою Зіркою" тільки з 2014 року чи може ми добавимо ще одну правку на комітеті від пана Цимбалюка як від голови робочої групи, де будуть герої, так я зрозуміла, з 1991 року. Да? Тоді ми дамо можливість залу визначатись незалежно від того, як ми тут на комітеті проголосуємо чи будемо ми пенсіями за особливі заслуги нагороджувати виключно героїв, тих, які отримали статус героя з 2014 року, чи з часів незалежності, починаючи з 19991 року. 

Таким чином у мене прохання, якщо ми виходимо на оцей конструктив, якщо нам вдасться сьогодні проголосувати, то з головою робочої групи саме на такий конструктив. Правильно я озвучила? Дякую.

Будь ласка, пане Володимире. Потім далі за бажанням хто. Будь ласка.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Доброго дня. Так, в мене зараз якраз перші ключові зауваження до тих перелічених вами правок: 3, 7 і 18. Буде ще кілька проблем, але давайте про цей перший блок.

Справді мова іде...

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо буде ще кілька, то може ми повернемось до робочої групи, пане Володимире? Бо мене попросили, по-перше, наші нардепи, щоб ми півтори години працювали перед засіданням. Гаразд,  поїхали.

 

В’ЯТРОВИЧ  В.М. Я  спробую піти коротким, але це важливі насправді зміни. Отже правки 3, 7 і 18, насправді про зміну назви Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"  про соціальні привілеї особам, які мають  особливі заслуги перед Україною,  і пропонується замінити слово "пенсії" словом "соціальні привілеї" у кількох статтях цього закону, але я побоюсь, що такі зміни можуть спричинити хаос певний в пенсійному законодавстві, я бачу, що тут в нас є і представник Пенсійного фонду, можливо би, він висловився. Справа в тому, що заміна слова "пенсії" на "соціальні привілеї" пропонується тут лише в назві і в кількох статтях цього закону. У всьому іншому тексті закону залишається "пенсія", але це тільки одна з проблем.

Друга полягає в тому, що навіть якщо буде вирішено по всьому тексту Закону "Про пенсії та особливі заслуги перед Україною" поміняти слово "пенсія" на "привілеї", проблема полягатиме в тому, що в усьому тексті ідеться саме про пенсії, пенсіонерів, пенсійний фонд, процедуру розгляду пенсійним фондом документів, призначення пенсії, оскарження і так далі. Тобто весь закон, який ми розглядаємо, він все одно заточений саме під пенсії, і простою зміною термінології ми, на жаль, не міняємо суті цього закону. Термінологія, процедура передбачена цим законом наскрізь і для всього саме пенсійного законодавства. Тому треба ще розуміти крім того, що сам термін "пенсія за особливі заслуги перед Україною" багаторазово вживається в інших законах, в тому числі в базових законах про пенсійне забезпечення, про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, а також у численних підзаконних актах.

Тому моя пропозиція полягає в тому, що все-таки залишитися на базі базової термінології Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" і відповідно повернутися до цього первісного варіанту, який ми з вами починали опрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Таким чином, пропозиція:  3-ю і 18-у правку відхилити.

А щодо 7-ї що ви скажете нам?

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. В 7-ій там теж частково це стосується, власне, цієї проблеми. І в 7-ій, зараз я скажу, там ще одна є дотикова проблема.

В 7-ій мова йде справді про героїв України. Що ми говорили, власне, на комітеті? Що з 1 січня 2023 року набув чинності Закон, за яким вони отримують додаткових 3 мінімальних зарплати. Тобто мова про понад 20 тисяч, які вони вже отримують, тому постало питання власне, чи потрібно ще додатково тут включати героїв, власне, у цей законопроект, зважаючи на те, що вони якраз з 1 січня 2023 року і так отримують вже додаткові оплати, додатково 20 тисяч.

Тобто тут у мене більш принципові зауваження саме до попередніх цих поправок, які стосуються, власне, зміни назви і концепції закону. По 7-ій правці, що стосується героїв, то очевидно, що можемо вирішувати, можемо додати ще  додатково 4 з лишком тисячі або, зважаючи на фінансовий стан держави, не робити цього, тому що все одно збільшили вже їм виплати з 1 січня цього року.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Просять народні депутати ще у вас запитати: чи ви за те, щоб герої з 2014 року чи з 1991-го? За яку ви конструкцію? Може, ваша фракція теж як буде визначатися?

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Наскільки я розумію, саме поняття "Герой України" було введено якраз у 1991 році, тому що до 1991 року це був Герой Радянського Союзу.

Чи варто проводити межу по 2014 року? Ну, швидше – ні. Тобто я швидше за те, щоб залишатися цілісним, тому що попри те, що, на жаль, багато людей, які отримали звання Героя України після 1991 року, дуже незаслужено його отримали – оце інша проблема, яку треба вирішувати іншими якимись законодавчими актами, але більшість з цих людей, будемо говорити об'єктивно, таки заслужено отримали.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Володимире.

Будь ласка, Дарина Марчак підняла руку – Міністерство соціальної політики.

 

МАРЧАК Д.М. Вітаю, шановні народні депутати, я хотіла просто трошечки уточнити, що коли мова іде про розподіл до 2014 року, це не йде мова про героїв, зірок. Це не йде мова про те, щоб не платити, не давати додаткову надбавку героям зірок, які отримали її до 2014 року. Питання лише в розмірі. На попередніх засіданнях комітету обговорення стосувалося того, що ті герої, які після 2014 року, це боротьба за територіальну цілісність України, і їм треба зробити вищу надбавку, ніж тим, хто ще не брав участі, отримав героя за інших умов. Тому, власне, і для тих героїв, які з 1991 року, там все одно надбавка залишається. Вона просто буде менша.      

І друге. В частині соціальних привілеїв, розуміючи, про що говорить пан В'ятрович, можливо, компромісним варіантом може бути визначення, що ми не пенсію заміняємо на слова "соціальні привілеї", а просто уточнюємо, що "соціальні привілеї" у вигляді надбавки до пенсії. І тоді у нас залишається чітка прив'язка, ну і, власне, зв'язок з терміном "надбавка до пенсії". Але ми також починаємо той процес, про який Галина Миколаївна вже давно говорила, про те, що нам треба все ж таки відрізняти, власне, пенсійну виплату від додаткових виплат з точки зору того, що є соціальною гарантією, що ні.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Тоді пропозиція Мінсоцполітики: 3-ю і 18-у правки прийняти у конструкції про соціальні привілеї у вигляді пенсій замість соціальних…

 

МАРЧАК Д.М. У вигляді надбавки.

 

ГОЛОВУЮЧА. У вигляді надбавок до пенсій.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Пані Галино, можна ще хвильку? Якраз по 3-й правці ще одне додаткове зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Йдеться про преамбулу. Пропозиція: записати, що цей закон передбачає як вшанування встановлення соціальних привілеїв та додаткових благ для окремих громадян за досягнення  у певний період, за здійснення визначного геройського вчинку або значного трудового досягнення або підвищення грошових виплат, пільг, або компенсацій для задоволення окремих потреб. І що соціальні привілеї встановлюються (тут важливо) постійно або на певний період у межах коштів, передбачених державним бюджетом. Кінець цитати.

Тут проблема полягає в тому, що ні про які пільги і компенсації в самому законі не йдеться, лише про пенсії. І ця преамбула створює загрозу по суті перетворення державної соціальної гарантії, що призначається довічно, на виплати незрозумілого розміру на незрозумілий термін. І відповідно частина людей, які отримують зараз ці виплати, тобто вони опиняться перед загрозою того, що вони перестануть отримувати ці виплати. Тобто тут ще одне концептуальне застереження з мого боку.

 

ГОЛОВУЮЧА. Концептуальне застереження, що у нас є різна позиція в Пенсійному фонді пана Капінуса про те, що пенсії, які призначені, не підлягають перегляду, і у разі, якщо цей соціальний привілей із закону випаде, то для людей, які отримали там звання "заслужений" хтось в радянські часи, той, хто отримав там орден Леніна і Героя Радянського Союзу,  що ці люди не будуть отримувати доплати, так, надбавки. Я ще раз зверну увагу, що це не соціальна гарантія, це надбавка за якесь досягнення.

І ще раз звернуся до етимології слів "соціальні привілеї" і власне сенсу надбавок. Надбавки - це надбавки, які надаються тим, ну я зараз, в мене  немає під рукою,  ми там робили навіть дослідження по виникненню цього слова, зараз помічниця принесе. Але сенс в тому, що власне той строй чи стрій, який є у державі, політекономічний стрій, політичний стрій, він каже про те, що ці люди заслуговують на надбавки. Я думаю, що багатодітні матері, вони заслуговують на надбавки незалежно від того, який є політичний стрій. Але от всі різні інші категорії - ми залишили спортсменів, переможців олімпіади, переможців паралімпіади, але те, що стосується тих, кому були присвоєні якісь звання - там "заслужений економіст", "заслужений педагог" за радянських часів, то це люди, які служили тому режиму. Тому ми маємо дивитися, незалежно від того, звання в них вже ніхто не забере, тому що ці звання надавалися радянським режимом, а от надбавки до пенсії, вони можуть надаватися, можуть ні. І ця надбавка дуже лежить в контексті того, що ви запропонували. Якщо ми дисидентів, які боролися з тим режимом, включаємо у такі надбавки, то в цьому випадку ті, хто отримував ці надбавки і були служками того режиму, то логічно, щоб це корелювалося, що ми таких людей позбавляємо таких надбавок. Ми їх не позбавляємо соціальних гарантій і не позбавляємо соціального захисту, вони залишаються такими самими громадянами, але зараз ми розглядаємо саме надбавки тим людям, які боролися за ту Україну, якою вона сьогодні є, та, яка бореться сьогодні з російською навалою.

Я зараз зачитаю, ну я не знаю, є чи немає сенсу, пане Володимире, "соціальні привілеї… 

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Якщо можна, я відреагую власне на те, що ви сказали. Я цілковито підтримую ідею того, щоб ці люди, які служили комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у репресіях комуністичного тоталітарного режиму, забезпечували його функціонування, щоб українська держава не давала їм якихось особливих додаткових доплат, бо треба розуміти, що значна частина цих людей, про яких ми зараз з вами говоримо, які, мали, власне, ці доплати, призначені радянською владою, це не діячі комуністичної партії, це не діячі там  КГБ, ЧК і так далі, це зокрема діячі мистецтва, культури, науки, які, в принципі, заслужено це отримували, але просто отримували це в радянські часи, і ми таким чином можемо поставити ризик, що тисячі, якщо не більше, цих людей  будуть позбавлені тих виплат, незаслужено будуть позбавлені, тому що їх не можна назвати служками  радянського режиму і я думаю, що це може спричинити ще й подання до суду і так далі. Тобто з цим у нас виникнуть додаткові проблеми, які ініціює така зміна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хай ідуть до суду. Дивіться, ви вважаєте, що митці були не служками радянського режиму, той, хто отримував звання?

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Точно не всі, пані Галино, ну точно не всі.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Якщо не всі, то ми їм надамо свої заслужені речі якісь, да? Так само як ми віддаємо данину Лесі Українці чи пану Шевченку Тарасу, я маю на увазі Тарасу Шевченку, і відповідно ми данину своїм лідерам нашої держави, вже вільної України,  ми віддаємо належне. Хтось з них вже пішов з життя, хтось ще живий і ми мусимо цих людей піднімати, але тих, хто отримував ці звання, ми ж знаємо, як ці звання отримувались.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Пані Галино, я наведу такий простий приклад недавно покійного пана Дмитра Павличка, який мав цілу певну палітру радянських нагород, разом з тим залишався великим українським поетом з одного боку, а з другого боку, ще й визначним учасником українського національно-демократичного "Руху", завдяки якому ми отримали незалежність в 1991 році.

ГОЛОВУЮЧА. І він буде отримувати нагороду саме як наш український діяч.

 

В’ЯТРОВИЧ В.М. Але до того моменту ми його позбавимо всіх можливих доплат, які він отримує, розумієте.    

 

ГОЛОВУЮЧА. Що пропонуєте?

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. Я пропоную можливо все-таки ввести норму "особам, яким до набрання чинності цим законом була призначена пенсія за особливі заслуги перед законом, її виплата здійснюється на умовах, встановлених Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", до набрання чинності цим законом за винятком випадків, коли особа внаслідок набрання чинності цим законом отримала право на збільшення суми виплати".

 

ГОЛОВУЮЧА. Це він каже про судову практику, а ми її хочемо… Пане Володимире, це ми тут з Михайлом Михайловичем.

 

В'ЯТРОВИЧ В.М. О'кей. Тобто я пропоную все-таки встановити оцю норму, про яку ми говорили попередньо, вона у нас була в попередніх правках, де йдеться про те, що дія цього закону не поширюється на тих, що отримували раніше, і тоді вже підходити інакше можливо до цієї проблеми щодо позбавлення якихось додаткових виплат тих осіб, які справді служили режиму. Мова йде про функціонерів КДБ, комуністичної партії і так далі. Тобто це інша трішки вже проблема.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Що, повертаємо до робочої групи? Є пропозиція Михайла Михайловича. Юліє Володимирівно, зараз ми Капінуса послухаємо, а спочатку я хочу у Юлії Володимирівни запитати. Юліє Володимирівно, ви з нами?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Так, я з вами, з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. А можете прокоментувати вашу позицію? Цікаво почути вашу позицію.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я цілком підтримую пана В'ятровича. Цілком.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Розумієте, у нас є дуже багато знаних людей, які перед народом України заслужили своїх звання, а не перед режимом радянським. І якщо знімати, а я за те, щоб знімати з деяких і статус Героя України, і статуси інші, які були якби-то визначальні, то я вважаю, що нам треба розробити от цей механізм, як це робити. Тому що там, чесно, засмічено дуже. Але зараз це краще не чіпати. Я підтримую тут пана В'ятровича цілком і повністю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ага. Тобто ви вважаєте, що це зняттям статусів, тобто це щоб Потураєв там попрацював?

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Я вважаю, так, що мусить бути відпрацьований механізм, як людей, які сьогодні виявилися зрадниками України, як їх позбавляти статусу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Та ні, вони ж не зрадники. Тут же мова, вона дуже тонка, там казати, що вони зрадники тут, вони не зрадники, вони служили тому режиму.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ні-ні. Я не про це говорю. Я  говорю про тих, хто сьогодні  дискредитовані, але мають дуже високий статус. Розумієте? А те, що  стосується радянського режиму, я підтримую позицію пана В'ятровича, щоб не втрачати зараз час комітету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Там є ще така штука, що у нас там є надбавки народним депутатам і членам уряду. І от у нас пан Азаров там має отримувати надбавку до пенсії…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Позбавляти треба. Я ж говорю, я підтримую тут пана В'ятровича: треба створювати інститут позбавлення їх  цих статусів. Ну це не масово мусить відбуватися, це не апріорі, хто в радянські часи був якось  відзначений, там є дуже достойні люди, і не тільки Павличко. Там можна тисячі прізвищ перераховувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну то що, на робочу групу? Тому що у нас зараз табличка не готова для голосування знову ж таки.

Гаразд. Шановні народні депутати, тоді навіть для того, щоб зробити альтернативу для народних депутатів, щоб ми мали голосувати можливість по оцих всіх дебатованих питаннях, треба в робочій групі знову доопрацювати, Михайле Михайловичу.

Гаразд. Тоді голова робочої групи пропонує і в мене теж така пропозиція - відправити на доопрацювання. Так, доопрацьовувати.

Дякую, пане Володимире.

І ми переходимо до останнього нашого питання. Це теж соціальний законопроект 7353. Голова  робочої групи Арсенюк Олег, це проект  про виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов'язків на об'єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності.

Будь ласка, пане Олеже.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую, Галино Миколаївно.

Шановні народні депутати, шановні запрошені на засідання комітету, 16 серпня 2022 року прийнято в першому читанні за основу проект Закону України про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України  пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов'язків на об'єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (реєстраційний номер 7353).

На виконання рішення комітету 5 вересня 2022 року проведено засідання робочої групи за участі народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій. До законопроекту під час підготовки його до другого читання було внесено 62 пропозиції від 12 народних депутатів України різних фракцій та груп. З них пропонується врахувати 23 пропозиції, врахувати частково 7 пропозицій, врахувати редакційно 1 пропозицію та відхилити 31 пропозицію.

Хочу подякувати всім народним депутатам України, які долучилися до врегулювання зазначеного питання і внесли свої пропозиції до другого читання. Всі ці пропозиції піддавалися тривалому та ґрунтовному обговоренню з центральними органами виконавчої влади та іншими стейкхолдерами. Хоча частину з них пропонується відхилити, щоб не порушувати норми Регламенту Верховної Ради України, запевняю, більшість з них або вже врегульовано цим законодавством, або враховано по суті у порівняльній таблиці. Зазначу, що ми прибрали з переліку осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю журналістів, оскільки Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" з останніми змінами, що були внесені у липні минулого року, вже передбачено вагому соціальну підтримку та захист журналістів.

Так, у разі загибелі журналіста під час виконання ним професійних обов'язків членам його сім'ї з державного  бюджету виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених  законом для працездатних осіб. У разі поранення, контузії, травми або каліцтва, заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов'язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі 50 прожиткових мінімумів (стаття 18). Крім того, журналісти на період їх відрядження в райони ведення воєнних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України підлягають обов'язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших незаборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та здоров'ю під час виконання професійних обов'язків.

Отже, в результаті доопрацювання законопроекту до другого читання пропоную схвалити текст порівняльної таблиці законопроекту з урахуванням напрацьованих мною пропозицій за номером 4, 6, 46, 61 та народним депутатом Третьяковою Галиною Миколаївною за номерами 5, 13, 15, 16, 37, 44, 47, 50. А саме (мої поправки) поправка номер 4, назву закону викласти у наступній редакції: "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим  особам місцевого самоврядування".

Поправка № 6. Статті 1 та 2 виключити.

Поправка...

 

ГОЛОВУЮЧА. Чи є сенс перераховувати? Я думаю, що там ми прочитали табличку.

 

АРСЕНЮК О.О. Якщо можна, ще на стенограму хочу сказати, що разом з тим в таблиці поки що не відображено мою останню пропозицію, яку я вношу з голосу на засіданні комітету, тобто зараз. Я пропоную дію цього закону не розповсюджувати на осіб, які втратили працездатність без встановлення інвалідності та виключити відповідні норми із порівняльної таблиці. Тобто ті люди, які отримали пошкодження і не мають інвалідності, вони не мають права на цю одноразову виплату.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто у нас була там 100 тисяч правка.  А у зв'язку з тим, що держава захищає по лікарняних листках і виплачує середню заробітну плату, то оцю норму прибрати, бо це дублює обидві речі. Це узгоджено з Міністерством соціальної політики, так?

 

АРСЕНЮК О.О. Хочу ще додати, шановні колеги та присутні, що це той варіант кінцевий вже цього законопроекту, який узгоджений з усіма гілками влади – з Міністерством фінансів, з Міністерством соціальної політики, з Офісом Президента, з усіма. Тобто...

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, є всі шанси, що він пройде, бо він "важкий".

 

АРСЕНЮК О.О. Я розумію, що деякі правки деяких народних депутатів не були враховані, але на сьогоднішній день маємо вже такий варіант, який кінцевий, який узгоджений з усіма.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, можемо переходити і голосувати за пропозиції голови  робочої групи (він зачитав з голосу правку), і голосувати таблицю в цілому? Чи є потреба в обговоренні? Немає.

Тоді голосуємо за правку, яку... Ще раз давайте ми почитаємо її і проголосуємо з голосу, пане Олеже. (Шум у залі)

 Включити просто в таблицю правку від комітету, і читаємо її.

 

АРСЕНЮК О.О. Дію цього закону не розповсюджувати на осіб, які втратили працездатність без встановлення інвалідності та виключити відповідні норми із порівняльної таблиці.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так не буває, "... та виключити відповідні норми із порівняльної таблиці" – потрібно по всьому тексту пройтися і виключити.

 

АРСЕНЮК О.О. Поправка № 16...

 

ГОЛОВУЮЧА. Які конкретно правки буде зачіпати...

 

АРСЕНЮК О.О. Четверний пункт: "... особам, які втратили..."

Поправка № 16. Виключити зі статті 4...

 

ГОЛОВУЮЧА. 5 з дужкою.

 

АРСЕНЮК О.О. 4 з дужкою. "... особам, які втратили працездатність без встановлення інвалідності, 100 тисяч гривень".

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, голосуємо правку 16, прийняти її, врахувати її частково, і в правій колонці перерахувати все, крім 4 з дужкою. Правильно.

 

АРСЕНЮК О.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо 16-у правку з редакцією, зараз озвученою в комітеті.

Хто за цю правку в озвученій редакції, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк  утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. За.

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за. Бачу.

Тимошенко Юлія.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, проголосували правку 16.

І ми можемо переходити, голосувати всю табличку в цілому. Рекомендувати Верховній Раді прийняти закон в другому читання та в цілому. Хто за, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Королевська Наталія.

Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій – за.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Дякую вам за сьогоднішню роботу і дякую за те, що ми важкі закони пройшли. Нас чекають ще більш важкі: 9009, 9001, 9002. Там внесені законопроекти. І я вдячна, що ми хоча б деякі закони будемо голосувати, щоб у нас там не створювався затор.

Будь ласка, пане Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Невеличке оголошення. У зв'язку з тим, що 21-го будуть проводитись слухання в комітеті, то засідання підкомітету соціального захисту прав ветеранів буде через два тижні. Це оголошення просто.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Але ми прийняли рішення, що засідання підкомітету кожний понеділок.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Тому я вже роблю це оголошення, що у зв'язку з тим, що будуть проводиться 21 числа слухання, то ми пропускаємо це засідання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що я попрошу секретаріат, давайте ми не будемо, може, це робити кожний понеділок, бо це рішення було з голосу прийнято, я думаю, що згаряча, ми погарячкували.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Галино Миколаївно, я встигаю з працівниками комітету, з якими ми робимо, але я не бачу доцільності проводити в понеділок, для того щоб слухання були 21 числа. Це одне засідання підкомітету соціального захисту і зразу будуть тоді слухання. "Круглий стіл", я вибачаюсь, 21 числа.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую всім за роботу.