СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 22 лютого 2023 року

Комітет
22 лютого 2023, 17:42

 

Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... всіх привітати, з ким ми не бачились і не розмовляли сьогодні. І перевіримо, хто в нас долучився до роботи нашого комітету, щоб визначитися з кворумом.

Цимбалюк є.

Королевська Наталія Юріївна. Немає поки що.

Струневич Вадим Олегович.

Бабенко Микола

 Вікторович.

Арсенюк Олег Олексійович. Підключається.

Гривко Сергій Дмитрович. Сергій Дмитрович Гривко.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, Михайло Михайлович. Всім доброго дня!  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю! Вітаю вас, пане Анатолій.

Тимошенко Юлія Володимирівна. Бачимо. Вітаю, Юлія Володимирівна, вас.

 

 ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)

 

  ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба Тетяна Вікторівна. Тетяна Вікторівна обіцяє підключитись  пізніше.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

_______________. Так-так, підключається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Є. Доброго дня, Михайло Михайлович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо вас! Вітаємо, пане Олеже! І попросимо вас поки що виконати обов'язки секретаря, бо Микола Вікторович Бабенко  ще не підключився. Не заперечуєте?

 

    АРСЕНЮК О.О. Не заперечую, так, не заперечую. Але у може пропадати зв'язок, тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Олегович Струневич ще не підключився?

Сергій Дмитрович Гривко. Підключається, очікуємо. І тоді у нас буде кворум, так? Сергій Дмитрович, ми вас бачимо, а ще не чуємо, Гривко. Можете подати ознаки присутності? Ви нам потрібні для кворуму.

Бабенко Микола Вікторович не підключився?

 

ГРИВКО С.Д. Бажаю здоров'я. Гривко з вами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, пане Сергію. Гривко Сергій Дмитрович присутній. Отже, у нас є кворум, шановні колеги. Ви проінформовані про порядок денний сьогоднішнього засідання. Чи будуть в когось з народних депутатів пропозиції щодо зміни, доповнень до порядку денного, чи схвалюємо рішення йти згідно запропонованого порядку денного? Будь ласка, колеги.

 

АРСЕНЮК О.О. Якщо можна, Михайло Михайлович, якщо можна зміни в порядок денний. Прошу свої питання, там у мене друге, третє питання, розглянути відразу так як зв'язок може пропадати. Я зараз піймав зв'язок, щоб я міг доповісти правильно, щоб  все було записано, щоб було…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Почули, почули, Олеже Олексійовичу. Шановні колеги, не буде заперечень, щоб ми друге і третє питання розпочали першим і другим?

 

_______________. Не буде. Давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто за пропонований порядок денний, прошу голосувати, зі змінами.

Цимбалюк – за.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич непідключений.

Бабенко Микола Вікторович непідключений.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За, за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Рішення ухвалено. Отже, ми приступаємо до розгляду питання порядку денного. Звучить воно таким чином: про перегляд висновку Комітету від 15 лютого 2023 року (протокол № 142) щодо розгляду проекту Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної  інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (реєстраційний номер 7353), друге читання.

Шановні колеги, ми не виконали деякі юридичні наші протокольні обов'язки. Через те є препозиція під стенограму, щоб колега Арсенюк як голова підкомітету і голова робочої групи ще раз продублював, щоб не виникло ніяких процедурних речей.

Будь ласка, Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О.  Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні колеги, шановні присутні, 15 лютого 2023 року ми з вами розглянули порівняльну таблицю до законопроекту про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності (реєстраційний номер 7353). Ухвалили висновок і прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому.

Під час її розгляду комітет підтримав висловлену мною пропозицію частково підтримати пропозицію Галини Третьякової та викласти статтю 4 у новій редакції без пункту 4. Зараз це у правій колонці таблиці  стаття 2 проекту, пропозиції номер 18 та 19.

 Разом з тим під час оформлення порівняльної таблиці виникла необхідність переглянути висновок комітету та уточнити окремі положення законопроекту з урахуванням висловленої мною на минулому засіданні комітету пропозиції  щодо нерозповсюдження дії цього закону на осіб, які втратили працездатність без встановлення інвалідності, та виключення відповідних норм із порівняльної таблиці. Мною підготовлено відповідні пропозиції, вони вже включені до порівняльної таблиці і ви могли з ними ознайомитись. Це номери 6, 17, 41, 49, 56. Якщо є необхідність, я зможу їх зачитати, якщо потрібно буде.

З огляду на зазначене, пропонується переглянути висновок комітету щодо зазначеного законопроекту від 15 лютого 2023 року (протокол № 142). Та друге: врахувати  запропоновані мною пропозиції номер 6, 17, 41, 49, 56. І зважаючи на це, пропозиції народного депутата України Галини Третьякової номер 5, 16, 40, 48, 55 врахувати частково та рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому з відповідним техніко-юридичним доопрацюваннями та ухвалити запропонований висновок.

Прошу народних депутатів підтримати такі рішення. Якщо можна, я ще добавлю. Це, як правильно сказав Михайло Михайлович, це чисто юридичні правки. Та норма, яку ми проголосували на минулому засіданні, що особи, які втратили працездатність без встановлення інвалідності, виключити взагалі з цього законопроекту. Тому це чисто технічні такі правки, такі зміни.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи будуть у когось запитання до Олега Олексійовича Арсенюка? Так.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я, Михайло Михайлович, хотіла би запитати ось про що. Дивіться, ні по питанню номер два, ні по питанню номер 3 порядку денного на вчора на 12-у годину не було таблиць, не було нічого. Просто наша команда не встигла ні почитати, ні вдуматися, ні підготуватися. Я вважаю, що це ненормально, коли в 12 годин вчора не було жодної таблиці, а зараз нам говорять, що вже все є. Паралельно це накладається на підготовку до двох засідань Верховної Ради, 23-24-е. Тобто як можна в такому режимі якісно відпрацьовувати матеріали?

Я просто думаю, можливо, не знаю, оці два питання, друге і третє, перенести на наступне засідання комітету, щоб можна було компетентно про це говорити, тому що ми в такому режимі не можемо опрацьовувати документи.

 

АРСЕНЮК О.О. Якщо можна… Дякую, Юлія Володимирівна, за зауваження. Я дізнаюся, коли саме було направлено від секретаріату ці правки. Але наскільки я пам'ятаю, ви голосували на минулому засіданні за цей законопроект і це чисто юридичні правки, ми виключили тоді, проголосували виключити з цього законопроекту норми "люди, які втратили працездатність без інвалідності", тому тут нічого такого…

Я розумію, за що ви кажете, тому давайте будемо голосувати, а переносити, щоб ми могли його, можливо, вставити, це люди, які постраждали під час російської агресії на об'єктах інфраструктури, і тому прошу з цим питанням не затягувати, тут нічого такого немає.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Це не ми затягуємо, це ви затягнули з таблицею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би представників Асоціації міст висловити позицію, будь ласка.

 

МИКОЛЮК Н.М. Шановний пане Михайло, шановні народні депутати! Миколюк Назар, Асоціація міст України. Асоціація підтримує проект Закону 7353, який запроваджує фінансову підтримку для деяких категорій громадян, які постраждали внаслідок війни, і членів загиблих таких громадян.

На жаль, Асоціація не бачила останньої редакції законопроекту, проте ми просимо, щоб у кінцевій редакції залишилися норми про підтримку посадових осіб місцевого самоврядування та працівників критичної інфраструктури, зокрема окремих комунальних підприємств та членів їх сімей. Зокрема в нас вже є на сьогодні декілька загиблих посадових осіб, це в тому числі і Гостомельський селищний голова, і заступник Гуляйпільського міського голови, і староста Макарівської селищної ради. Тому цей законопроект є надзвичайно актуальний. І ми як Асоціація будемо клопотати Голову Верховної Ради України щодо прискорення його розгляду в парламенті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Назаре, за позицію.

У нас ще хто має бажання виступити? Представники Мінветеранів, будь ласка.

 

_______________. Доброго дня. Хотілось би отримати маленьке уточнення. У разі, якщо працівник об'єкту критичної інфраструктури отримає інвалідність внаслідок захворювання, передбачається виплата одноразова за шкоду здоров'ю?

 

АРСЕНЮК О.О. Під час захворювання – під час особистого захворювання?

 

_______________. Ні, передбачається що у разі внаслідок збройної агресії, якщо отримає інвалідність, є причина інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з цими подіями?

 

АРСЕНЮК О.О. Якщо людина під час російської агресії, під час воєнного стану отримала, я сказав би, насильницьку травму таку, яка була, або втрату життя, то людина, да, отримує.

 

_______________. Просто наскільки я пам'ятаю з минулого засідання там прозвучало, що буде як одна з причин настання інвалідності – це захворювання. Просто є ризик того, що в цьому плані, по-перше, дуже буде важко пов'язати отримане захворювання з агресією, тут… певний обстріл і так далі. І друге, якщо це все-таки відбудеться, то ризик того буде, що це можуть бути певні зловживання при встановленні зв'язку захворювання з тією подією, яка призвела до інвалідності. Тому я просто…

 

АРСЕНЮК О.О. Я дякую за запитання. Ми в цьому законопроекті кажемо тільки за ті об'єкти інфраструктури критичної, які попали під обстріл і люди втратили життя або отримали травму, да.

 

_______________. Тобто фізичні травми, не захворювання, без захворювань?

 

АРСЕНЮК О.О. Ні, не захворювання, да.

 

_______________. Добре. Дякую.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде чітко в законопроекті про нанесення шкоди здоров'ю, мається на увазі поранення, а не захворювання.

Шановні колеги, насправді так воно є. Особисто до мене на пошту вчора матеріали для ознайомлення були відправлені в 17:20. Через те, будь ласка, я звертаю увагу наших колег з комітету, що треба вчасно відправляти, бо законопроекти дуже важливі. І це доля людей, які очікують, і ми не маємо права такі законопроекти... більше того, ми мали час після перегляду.

Шановні колеги, ми почули позицію. У Мінветеранів немає зауважень після пояснення Арсенюка?

 

_______________. Ні, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми почули позицію представника Асоціації міст Назара Миколюка, вона теж для нас важлива, бо це ті люди, які втратили здоров'я під час роботи критичної інфраструктури, на місцях. Дякую.

У кого ще буде що? Юлія Володимирівна, ваша позиція не змінилася після?..

 

 ТИМОШЕНКО Ю.В. Михайло Михайлович, я хочу сказати, що, дійсно, ми не бачили цієї таблиці, але зараз, поки йшло обговорення, ми з Михайлом Михайловичем поговорили по ключових питаннях цього законопроекту, про ці таблиці. Просто в такому режимі важко приймати рішення. Ми домовились з Михайлом Михайловичем, що, враховуючи виступи всіх, хто зараз мав слово, ми підтримаємо ці обидва – і другий, і третій, але більше так не робіть, я вас дуже прошу.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за розуміння, Юлія Володимирівна.

Шановні колеги, нам потрібно провести в даному випадку два голосування. Перше – це повернення до перегляду рішення висновку від 15 лютого 23-го року (протокол № 142). Через те я ставлю питання про повернення і про перегляд висновку комітету.

Хто за такий проект рішення, щоб повернутись до перегляду цього питання, прошу голосувати.

 Цимбалюк – за. 

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Струневич не долучився, Вадим Олегович?

Бабенко Микола Вікторович.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д.  Гривко  – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

І Циба Тетяна Вікторівна – за. Дякую.

Шановні колеги, ми повернулись до перегляду цього питання і ви чули обґрунтування голови робочої групи пана Арсенюка Олега Олексійовича. І прошу проект Закону про виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану спричиненими військовою агресією проти України пораненням або загибеллю під час проходження публічної служби, виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності за номером 7353 (друге читання) рекомендувати Верховній Раді щодо ухвалення в другому читанні і в цілому. Табличка вам вже роздана. Тепер, я думаю, що уточнення ми почули від голови робочої групи і від представників центральних органів виконавчої влади, прошу її затвердити.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Цимбалюк – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Тимошенко – за.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО  А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, шановні колеги, ми ухвалили рішення більшістю голосів по другому і третьому питанню. Ми попросимо все-таки, Олег Олексійович, ми зробимо висновки із секретаріатом. Але насправді на майбутнє, щоб ми дотримувались чітко Регламенту, щоб народні депутати і також представники центральних органів виконавчої влади, профспілок могли вчасно ознайомитись з тим, що ми виносимо на засідання комітету.

 

АРСЕНЮК О.О. Дякую за розуміння, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Отже, ми повертаємося до першого питання порядку денного: про стан виконання рекомендацій комітету з розгляду питання: "Про стан виконання Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій громадян (№ 646-ІХ) (від 02.06.2020 року), затверджених рішенням від 15 грудня 2021 року. Доповідає Міністерство соціальної політики.

Шановні колеги, хто у нас є від Міністерства соціальної політики?

 

МАРЧАК Д.М. Михайло Михайлович, шановні народні депутати, доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, вітаємо! Марчак Дарина, перший заступник Міністра соціальної політики. Будь ласка, пані Дарина.

 

МАРЧАК Д.М. Доброго дня, шановні колеги! За результатами ухвалення Закону 646 від 02.06.2022 було рекомендовано Кабінетом Міністрів здійснити кілька кроків. По-перше, було рекомендовано опрацювати питання внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів 261 від 2005 року в частині виключення умови врахування до середньомісячного доходу сім'ї для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію, доходів інших членів сім'ї, зокрема і виплат на дітей, які мають спрямовуватись виключно для забезпечення потреб дитини.

Власне, на виконання цієї рекомендації Міністерство соцполітики розробило проект постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабміну № 261 та 632, якими передбачалося виключити державну соціальну допомогу на дітей при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення соціальної допомоги і допомоги на догляд. Але, на жаль, ми стикнулися з низкою взаємовиключних позицій органів державної влади. З одного боку, Міністерство фінансів не підтримало проекту акта, оскільки його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, на який зараз, на жаль, немає коштів. І також звернуло увагу, що мають бути вишукані джерела покриття зазначених видатків державного бюджету. Водночас низка органів влади і також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини виступив з протилежною позицією, зокрема, що з метою захисту осіб з інвалідністю необхідно передбачити, щоб взагалі при призначенні їм державної соціальної допомоги не враховувались будь-які доходи членів їхніх сімей.

І всередині уряду, на жаль, не змогли винайти додаткові фінансові ресурси ще в докризові, я вибачаюсь, в довоєнні роки, коли розпочалася війна, як ви знаєте, видатки бюджету було перерозподілено. З видатків Міністерства соціальної політики було зрізано значну частину для того, щоб переспрямувати їх на потреби сектору оборони. Така ж сама ситуація складається і в поточному році, про що всі народні депутати профільного комітету добре знають. Ми вишукуємо джерела для того, щоб виконувати вже існуючі зобов'язання держави.

І паралельно ми з профільним комітетом працюємо над розробкою Соціального кодексу України, який має взагалі врегулювати і за нашим баченням має виписати чіткі пакети соціальної підтримки допомог для різних категорій громадян, які потрапили в складні життєві обставини. І також переглянути інструменти, яким чином ми стимулюємо державну політику, зокрема щодо демографічного розвитку для того, щоб забезпечити максимальну ефективність цих інструментів.

Тому, враховуючи те, що на сьогодні немає додаткових ресурсів у держави для того, щоб забезпечити виконання даної норми, і паралельно враховуючи, що йде підготовка над розробкою системного Соціального кодексу, ми звернулися до Верховної Ради, до профільного комітету з проханням відкласти реалізацію даної норми проекту закону або до моменту ухвалення Соціального кодексу, або якщо до цього моменту, до моменту завершення військових дій і воєнного стану не буде ухвалено Соціальний кодекс, то до моменту завершення воєнного стану, з проханням відкласти вступ цієї норми в дію.  І ми дуже просимо комітет підтримати нас в цьому. В свою чергу готові запропонувати відповідно внесення змін в "Прикінцеві положення" профільного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дарина Миколаївна.

Шановні колеги, насправді я хотів би, щоб ми провели все-таки дискусію і обговорення цього питання, бо воно є надзвичайно важливим. Я розумію, що тут мова не тільки про недопрацювання теперішнього складу міністерства. Дарина Миколаївна, ми розуміємо, що це з 20-го року, ці рекомендації цілий 21-й рік, 22-й працювали різні команди. І я, наприклад, коли ознайомився з цією відповіддю, то вона ніби одна одній суперечить. Рекомендація пише – виконано, але насправді міністерство вказує, що підготували проект постанови про виділення грошей, а Мінфін не погодив.

Тобто треба говорити відверто, що ця рекомендація не виконана, так і по багатьох інших речах. Через те тут ми не повинні робити, щоб тільки розглянути питання задля його обговорення і на цьому крапка. Ні, те, що ви сказали, я погоджуюся, що міністерство сьогодні шукає шляхи і нових концепцій. Але, вибачте мені, якщо ми вказували, що Мінсоцполітики посилити роботу щодо виявлення одиноких осіб, які потребують стороннього догляду, та провести інформаційно-роз'яснювальну роботу, Мінсоцполітики у відповіді зазначає, що рекомендація виконана, одночасно не вказує, а скільки таких осіб виявлено і що вони на сьогоднішній день мають підтримку, скільки виявлено одиноких, як проводилась інформаційно-роз'яснювальна робота. Тобто мені видається, що трошки…

Так-так, пані Дарино.

 

МАРЧАК Д.М. Михайло Михайлович, я просто до другої рекомендації ще не дійшла. Якщо можна, я тоді відзвітуюсь по другій і третій рекомендації, а тоді вже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ви скажіть на загальне, все повністю, а ми тоді будемо вже обговорювати в цілому, будь ласка.

 

МАРЧАК Д.М. Да, добре. Дякую дуже. Власне, другою рекомендацією було провести Міністерству соціальної політики інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення щодо внесених змін до законодавства та порядку звернення непрацюючої працездатної особи з числа малозабезпеченої сім'ї, яка бажає провадити підприємницьку діяльність. Мова йде про запровадження програми "Рука допомоги", умовна назва її. Це програма підтримки економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї. На виконання цієї рекомендації в 20-му році ще було прийнято постанову, вибачаюсь, в 21-му році прийнята Постанова Кабінету Міністрів 397 – деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім'ї, відповідно до норм якої ще з січня 22-го року було запроваджено надання фінансової допомоги непрацюючим, працездатним особам з малозабезпечених сімей для організації власного бізнесу, на закупівлю обладнання та матеріалів.

На жаль, в 22-му році знову-таки через початок війни видатки з цієї програми, які були передбачені в обсязі 94,8 мільйона гривень, було забрано на потреби безпеки і оборони, тому в минулому році вона не реалізовувалась. Але в бюджеті на 23-й рік ми домовилися з Міністерством фінансів про відновлення видатків на потреби цієї програми, і ми передбачили для цієї програми в бюджеті 9,6 мільйона гривень, граничний розмір фінансової допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім'ї становить 100 тисяч 500 гривень, і ми вчора провели…

По-перше, ми підготували набір роз'яснювальних матеріалів для державних центрів зайнятості і обласних місцевих адміністрацій для того, щоб пояснювати громадянам як, власне, працювати з цією програмою. Вчора було проведено зустріч роз'яснювальну з державними центрами зайнятості, надіслано листи на місцеві адміністрації та державні центри зайнятості з роз'ясненням, з інфографіками і з проханням максимально залучати і поширювати ці матеріали, щоб громадяни знали, що є такий ресурс.

Станом на зараз ми на старті готові профінансувати близько 100 малозабезпечених родин, які відкриють власний бізнес. Але ми говоримо також з партнерами зі Світового банку для того, щоб вони, якщо ми будемо бачити, що програма запрацювала і видатки на цю програму потребують додаткового фінансування, щоб, зокрема, через фінансування Світового банку збільшувати надалі фінансування за цією програмою.

І третя рекомендація, про яку йшла мова –  це, власне, посилення роботи стосовно виявлення одиноких осіб, які потребують постійного стороннього догляду, та проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення щодо внесення змін до законодавства та порядку звернення за призначенням даного виду допомоги. Ми підготували, надсилали такі роз'яснення з приводу прийнятих змін до законодавства щодо порядку звернення та розмірів державної соціальної допомоги на догляд одиноким малозабезпеченим особам, які потребують постійного стороннього догляду.

Станом на липень 2022 року, це інформація від місцевих обладміністрацій і територіальних громад, остання, яка у нас є, –  це те, що таку допомогу отримували понад 47 тисяч одиноких осіб, які досягли 80-річного віку та потребують постійного стороннього догляду.

Паралельно зараз ми працюємо над поселенням спроможності місцевих громад і державної, центральної влади щодо надання соціальних послуг найбільш вразливим категоріям громадян. У нас є широка програма, яка складається з кількох компонентів і яка складається, зокрема, і з запровадження можливостей співфінансування пріоритетних соціальних послуг з державного бюджету, і з посилення спроможності місцевих громад до надання таких послуг через навчання, і з перегляду критеріїв до надавачів послуг, і з перегляду інструментів фінансування соціальних послуг для того, щоб розширювати ринок, щоб не тільки комунальні заклади, але і приватні заклади залучалися до надання таких соціальних послуг.

Тому, власне, за цим напрямком активно працюємо. І підтримка осіб, які потребують стороннього догляду, є одним з пріоритетів міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, Дарина Миколаївна.

Шановні колеги, в кого буде яке, в кого слово в обговоренні ще?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. У мене коротке запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна задати коротке запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так. Будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви говорите про третю позицію – це виявлені одинокі особи, які потребують стороннього догляду. Дайте, будь ласка, дві цифри. От, наприклад, затверджена рішенням комітету така директива 15 грудня 21-го року. Ви можете дати цифру, скільки таких людей було на 15 грудня 21-го року і скільки на зараз є? Тобто на скільки збільшилася кількість таких самотніх людей, які потребують стороннього догляду? Різницю покажіть, як спрацювали ці рекомендації.

 

МАРЧАК Д.М. Юлія Володимирівна, по рекомендаціях, статистика насправді знижується по кількості людей, які отримують такий сторонній догляд. На 01.01.2022 року кількість таких осіб, які отримували сторонній догляд, становила 56 тисяч осіб, на 01.07 – 47,5 тисячі осіб, але я прошу звертати увагу на те, що на цю статистику дуже сильно впливає ситуація з можливістю надання соціальних послуг в усіх громадах, які, по-перше, знаходяться на окупованих територіях, по-друге, знаходяться в зоні бойових дій.

Оскільки громадян з таких регіонів евакуйовано чи вони евакуюються до інших громад, не у всіх громадах приймаючих, на жаль, є спроможність до повного забезпечення всіх внутрішньо переміщених осіб соціальними послугами. Ми зараз працюємо з громадами, зокрема ми і розробляємо на рівні міністерства додаткові інструменти. Ми підготували Постанову про проведення, надання соціального догляду внутрішньо переміщеним особам, які потребують стороннього догляду в закладах Міністерства соціальної політики, і ця постанова вже направлена на розгляд Кабінету Міністрів. Там спроможність не дуже велика, приблизно 500 осіб, але ми повністю беремо на себе обов'язок по підтримці таких громадян і паралельно працюємо з місцевими громадами для того, щоб виявляти і допомагати місцевим громадам надавати такі соціальні послуги. Але я звертаю увагу, власне, на проблему, яку ми дуже добре і чітко розуміємо, навіть дві проблеми.

Перша: надання соціальних послуг. Це на сьогодні повна відповідальність місцевих органів влади.  Надання соціальних послуг є, власне, уповноваженнями, які фінансуються за рахунок власних ресурсів. Надання соціальних послуг залежить від рівня уваги і рівня фінансової спроможності місцевої громади. В ситуації, коли до багатьох місцевих громад приїхала значна кількість внутрішньо переміщених осіб, приймаючі громади досить часто неспроможні швидко відреагувати на нову кількість осіб, яка потребує допомоги і догляду.

Тому, власне, політика міністерства – нашого міністерства, вона спрямована на те, щоб, по-перше, виявляти, де громади неспроможні в достатньому обсязі для надання таких послуг.

І по-друге, прямо зараз ми з Міністерством фінансів працюємо над запровадженням інструменту співфінансування з державного бюджету з соціальних послуг для тих категорій осіб, яких місцева влада не спроможна  сама підтримувати. Процес не дуже швидкий, оскільки це потребує пілотного проекту. На сьогодні Бюджетний кодекс передбачає, що соціальні послуги не можуть фінансуватися з державного бюджету. Ми говоримо з Міністерством фінансів про доцільність внесення змін до Бюджетного кодексу, підготували відповідні зміни до Бюджетного кодексу, щоб дозволити нам як міністерству співфінансувати такі соцпослуги.

На сьогодні, на жаль, поки що немає підтримки з боку Мінфіну щодо цього, але ми, скажімо так, знаходимося в інтенсивній комунікації. Але навіть без прийняття змін до Бюджетного кодексу вже підготували одну пілотну постанову і зараз робимо другу для того, щоб вже як держава вмішатися і фінансувати послуги такого догляду на місцевому рівні.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую, пані Дарина.

Я отримала від вас відповідь. Но я зараз, Михайло Михайлович, з вашого дозволу хочу просто висловитись відносно цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дорогі друзі, приймалися рекомендації комітету по тих питаннях, які не є невідкладними, які є важливими для того, щоб люди, які потребують особливої допомоги держави, могли просто вижити. І я, скажемо, з повагою ставлюся до всього того, що пані Дарина розповіла в майбутньому і це добре, що така робота ведеться. Але зараз ми говоримо про конкретне виконання конкретних рекомендацій комітету. І от просто подумайте.

Перша рекомендація. Я не буду зараз довго перераховувати, но це 261 Постанова, це те, що стосується обрахунку соціальної допомоги. Ви сказали про те, що бюджет це не врахував. А от тепер давайте подивимося на цифру, яка потрібна була би, щоб виконати цю рекомендацію комітету для того, щоб інвалідів підтримати, для того, щоб підтримати людей, яким пенсію не встановлено.  От всього треба на рік було 264,9 мільйона гривень.

Я хочу нагадати, що на дороги закопували сотнями мільярдів. Невже не з доріг треба було трохи зняти, коли треба було віддавати це нашій армії і на захист України, а треба було зняти з найбідніших людей, які взагалі не можуть себе забезпечити нічим? І немає виправдання тому, що 264,9 мільйона гривень практично не реалізували для того, щоб рекомендації комітету виконати. Тут немає пояснень.

Друге. Можна довго розповідати, як ведеться інформаційна роз'яснювальна робота щодо виявлення одиноких осіб, які потребують стороннього догляду. Но, дорогі друзі, у нас є єдиний марафон, я жодного разу не бачила там повідомлень уряду або Міністерства соціальної політики для таких людей, що вони можуть зателефонувати на гарячу лінію, можуть звернутися і отримати необхідну допомогу. Але я там бачу постійно 95 квартал, ще якісь речі прекрасні. Мало того, що не допускають взагалі туди ні фракції, ні депутатів на цей єдиний марафон, хоча би дали інформацію людям, як їм спастися в тій тяжкій ситуації.

І невже нас не насторожує той факт, що з моменту прийняття цих рекомендацій і враховуючи, що йде війна, кількість взагалі таких осіб, яким надається така допомога, які потребують стороннього догляду, зменшилася? Це означає, що ці рекомендації не просто не виконуються, а під час війни воно багатократне, на порядки мусила ця цифра людей збільшитися. Це означає, що, в принципі, ця робота зупиняється, і тому не можна рахувати, що це виконано.

Так само це те, що стосується провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення щодо внесення змін до законодавства та порядку звернення непрацюючої, непрацездатної особи з числа малозабезпечених сімей, яка бажає проводити підприємницьку діяльність. Я знову на єдиному марафоні не бачила для людей такої інформації, куди вони можуть звернутися – ці наші малозабезпечені сім'ї – куди вони можуть звернутися, щоб отримати цю допомогу? А тепер у нас 94 мільйони було закладено, скасували, а тепер заклали 9 і це вважається виконаними рекомендаціями.

Тому, уважно послухавши всю цю історію і вивчивши реальні факти, я думаю, що нам треба визнати виконання цих рекомендацій незадовільними.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Я бачу, пані Дарина, що ви просите слово. Я єдине, що хотів би ще  також прокоментувати, це долучитися до обговорення. Мені, знаєте, з одного боку складно і тяжко, бо я, як багато хто з вас, знаю реальну ситуацію на місцях, а з іншого, нарешті стало приємно, що Дарина Миколаївна визнала, що є проблеми фінансування соціальних статей в залежності від об'єднаної громади. Бо якщо на прикладі міста Львова, там є кошти для того, щоб профінансувати одиноких і не тільки одиноких, і за догляд, а брати Стрийську і інші територіальні громади, вони не мають. Але ж людина не винна, що вона обділена Господом одна – жити у Львові як привілей, а інша – жити, наприклад, не у великій громаді, де є кошти.  І ми з вами, пані Дарина, я зрозумів, що ви до цього дійшли, що ми маємо велику проблему. Там, де держава гарантує Конституцією і законами, не можна перекладати на місцеві громади. Якщо ми перекладаємо обов'язок, то даваймо гарантуймо фінансове забезпечення. Я бачу, що ви це розумієте і ми маємо з вами напрацьовувати спільно такі механізми, бо в іншому разі це буде колапс.

Підрозділи соціального захисту на рівні районних адміністрацій скорочуються, ви це знаєте. Певні повноваження уже не довіряють, віддали на Пенсійний фонд призначення субсидій. Але у нас, я не вірю, що зменшується кількість людей, які потребують цього догляду. І ви вірно сказали, що коли люди перемістилися з тимчасово окупованих територій, то у нас має навпаки бути збільшення на інших територіях у зв'язку з внутрішньо переміщеними, бо невелика кількість цих людей поїхала за межі держави.

Через те, будь ласка, Дарина Миколаївна, але коротко, щоб ми з цим питанням не зайшли в глухий кут.

 

МАРЧАК Д.М. Дуже дякую, Михайло Михайлович, Юлія Володимирівна.

Щодо коментаря по національному марафону, дякую, що звернули увагу. Це справді ресурс, який треба використовувати. Ми інтенсифікуємо нашу роботу і попросимо марафон також давати можливість роз'яснювати це питання.

Щодо інформування громадян по "Руці допомоги". Я б пропонувала, ми можемо через місяць відзвітувати по тій інформаційній компанії, яка зараз розпочалася щодо того, в яких джерелах, в якому обсязі, для кого було розміщено матеріали, які підготувало міністерство, чи достатньо там велике покриття. 

Щодо розподілу фінансування в бюджеті. Ми, звичайно, як Міністерство соцполітики дуже підтримували більший обсяг фінансування для соціальних потреб, але це питання, власне, рішень народних депутатів, які приймаються під куполом, тому ми можемо тільки підтримувати кроки по спрямуванню більшого фінансового ресурсу на соціальні потреби. І зокрема, якщо комітет допоможе переконати Міністерство фінансів в частині того, щоб дозволити на рівні держави співфінансувати соціальні послуги для того, щоб підтримувати їх на рівні громад, ми будемо комітету дуже вдячні.

Остання така ремарка щодо місцевих громад. Я б не хотіла, щоб ми запустили тенденцію по децентралізації. Насправді з точки зору міжнародного досвіду і ми розуміємо, що... ми не бачимо, не можемо бачити на рівні міністерства потребу людей на рівні кожної громади, це завжди бачать фахівці, які ближче до народу. В тому і була логіка, власне, децентралізації. Але що ми бачимо? Одні громади справді не мають фінансового ресурсу, інші громади не розуміють важливості соціальних послуг, просто не звертають на це увагу, треті громади розуміють можливість, але не мають компетенції, не знають, як з цим робити.

Тому завдання Мінсоцу ми бачимо з одного боку як тимчасове підсилення за рахунок спрямування фінансового ресурсу на окремі соцпослуги на місцевому рівні. Але одночасно і ключове: ми не хочемо перебирати на себе повноваження і завдання місцевих громад. Це не буде правильно, ми не зробимо цю роботу краще, ніж місцеві громади. Але що ми можемо зробити, в чому ми бачимо свою роль?

Це, перше: дуже ретельний аналіз потреб, скільки таких людей в кожній громаді і яку соцпослугу потребують. І цю роботу ми проводимо. Друге – це методичне посилення допомоги місцевим громадам, власне, виявляти цих людей, які потребують. Формувати профільні компетенції у фахівців соціальної роботи, оскільки ми бачимо, що, на жаль, не в усіх громадах навіть такі фахівці є. І по-третє, розширяти ринок надавачів соціальних послуг. Знову-таки з того, що ми бачимо, що зазвичай просто місцеві громади фінансують ті комунальні заклади, які є в цій громаді, не завжди звертаючи увагу на те, чи відповідає, умовно, пропозиція по соціальних послугах потребі людей, які є.

Тому от, власне, те завдання, як ми це бачимо, це розвиток спроможностей методичний і там цілісний розвиток спроможності місцевих громад, де ми можемо виконувати лідируючу роль. І друге – це співфінансування по тих соціальних послугах, в яких є зараз пріоритетна потреба, яку ми як держава бачимо, але для цього нам насправді потрібні зміни до Бюджетного кодексу.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Дарина Миколаївна. Ми вас підтримуємо. Я думаю, Юлія Володимирівна підтримує, що коли мова буде йти про додаткове виділення коштів згідно цієї постанови, то ми – за, за, але тут треба розбиратись в межах уряду.

Через те, шановні колеги, я звертаюсь до народних депутатів і до учасників сьогоднішнього засідання, нам роздано проект рішення, і в ньому є дуже такий, як на мене, непростий і неприємний пункт номер 2: погодитись з пропозиціями Міністерства соціальної політики України щодо відтермінування питання про внесення змін до Постанови Кабміну номер 261, яку вже сьогодні згадувала Юлія Тимошенко, від 2 квітня 2005 року, в частині виключення умови врахування до середньомісячного доходу сім'ї для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію доходів інших членів сім'ї, зокрема і виплат на дітей, що мають спрямовуватись виключно на забезпечення потреб дитини, до припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні та стабілізації економічного розвитку держави.

Я вважаю, що це вкрай неприпустимо голосувати в Комітеті соціальної політики і захисту прав ветеранів. У мене є пропозиція, ми тут порадилися з колегами, щоби це питання ми заслухали на початку травня, щоб дати уряду і насамперед Міністерству соціальної політики – так, як сьогодні говорила пані Дарина, що вони на шляху, вони розуміють цю проблему взаємодії, в тому числі з органами місцевого самоврядування, – доопрацювати і це питання винести, щоб воно не голосувалося раді галочки, а ради того, щоб справді ця проблема вирішувалася.

Чи в когось є інші думки, шановні колеги? Прошу висловитись народних депутатів.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко. Я думаю, можна підтримати пропозицію Михайла Михайловича. Розумна пропозиція і вона дає час Мінсоцполітики вирівняти ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна.

Тетяна Вікторівна Циба.

 

ЦИБА Т.В. Я також підтримую вашу пропозицію, тому що ми не можемо перенести, тому що ці люди живуть зараз, вони не можуть чекати, поки закінчиться війна. Тому ми готові комітетом долучатися, допомагати вам йти в Міністерство фінансів і так далі, але давайте все ж таки вирішувати це питання вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяно, за позицію.

Так, ще, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, будь ласка, пане Анатолію.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ви рахуєте, що два місяці буде достатньо для того, щоб зробити щось?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми думаємо, що це дасть шанс Міністерству соціальної політики хоча би вирішити долю проекту цієї постанови, яку сьогодні не погоджує Мінфін. Правильно каже Тетяна Циба: а як бути тим людям, ті люди живуть вже. А в іншому разі, якщо просто ми зараз ще визнаємо роботу чи незадовільною, якщо вистачить голосів, чи недостатньою, воно нічого не вирішить.

Це питання потребує особливої уваги нашого комітету, тож давайте спільно допоможемо Міністерству соціальної політики це питання активізувати на рівні уряду, бо, вибачте мені, є позиція не тільки Мінфіну, а ще і Прем’єр-міністра, вони ж мають дбати про цю ситуацію. Через те у нас є така пропозиція.

У вас є інша думка, пане Анатолію? Будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Може, півтора місяця дати, щоб не два місяці, 40 днів, або не 60, а 40? Трошки зменшити, щоб вони прискорилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так давайте… я дякую. Почули вашу пропозицію.

А давайте з цього питання порадимося з тими, хто буде виконувати цю річ. Пані Дарина Миколаївна, як ви думаєте як перший заступник міністра, скільки вам треба часу? І ми тоді будемо радитися з депутатами.

 

МАРЧАК Д.М. Шановні народні депутати, технічно реалізувати, ухвалити постанову, яка вже розроблена, це можна зробити за місяць-півтора. Питання насправді ключове: чи ми зможемо домовитись з Міністерством фінансів, чи Прем'єр-міністр підтримає постанову, яка не буде забезпечена фінансовими ресурсами, оскільки для цього нам потрібно буде фактично збільшувати видатки державного бюджету за профільною програмою. І це означатиме, що спочатку нам треба буде домовитись про те, що таке збільшення видатків має відбутися, потім провести цю зміну в Законі про Державний бюджет і після цього ми вже зможемо тоді ухвалювати постанову. Інакше ухваливши саму постанову, ми не зможемо її реалізувати, оскільки у нас фінансів для цього немає.

Тому технічно прийняти постанову можна, але зробити додаткову роботу перед цим по збільшенню видатків з держбюджету на цю програму, я думаю, що тут краще ви вже зможете нас зорієнтувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми почули вас.

Ви знаєте, що Верховна Рада зараз працює в режимі засідання постійного, ми ж не закриваємо засідання пленарне, через те ми можемо ухвалити в будь-яку мить зміни до бюджету. Але саме Законом про бюджет на 2023 рік ми дали це право Кабінету Міністрів ухвалювати зміни.

Через те, я думаю, якщо не заперечать народні депутати члени комітету, ми звернемося після сьогоднішнього засідання офіційно від комітету до Прем'єр-міністра стосовно такого проекту постанови і побачимо його реакцію. Я не думаю, що якщо буде постанова схвалена Кабміном, Кабмін не знайде ресурс. Знайде, тим більше Міжнародних валютний фонд, наскільки ми чули офіційно, дав позитивну оцінку роботи уряду в цьому напрямку.

Через те є така пропозиція: давайте підготуємо після нашого засідання звернення до Прем'єр-міністра. Але я думаю, що це питання треба перенести для кінцевого розгляду. Одні кажуть до травня, ми пропонуємо, пан Анатолій пропонує півтора місяця. Давайте тоді знайдемо золоту середину. Я так зрозумів, що Міністерству соціальної політики від цього ні гаряче, ні холодно, вони  вважають, що і так будуть працювати.

Думки, пані Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Давайте тоді врахуємо. Так, або кінець квітня, або початок травня, а там далі ми всі розуміємо, що це треба пришвидшити. І ми, безумовно, я думаю, всі з колегами підпишемо звернення, про яке ви говорите.

 

_____________. До 1 травня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 1 травня, колеги, підходить? Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хотів би, щоб ми це проконтролювали у квітні місяці, бо травень тоді, далі ж. Про що сказала Тетяна Циба? Що ми повинні це зараз, це людям потрібно зараз, тому чим скоріше, тим краще. Я би там десь на середину квітня це питання ще раз взяв би на контроль. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То 20 квітня, так?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Так, давайте так. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень?

То тоді голосуємо проект постанови, в якому до 20 квітня продовжуємо виконання цих доручень Міністерством соціальної політики, а насправді це всім урядом, бо міністерство без позиції уряду, тим більше Мінфіну, не визначиться. Хто за таку редакцію цього питання, першого, прошу голосувати.

Цимбалюк – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко  – за. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бабенко не долучився.

Струневич.

Королевська. Немає.

Шановні колеги, рішення ухвалено. Дякую за розуміння і бажаю Міністерству соціальної політики справитися з цим завданням непростим. Але ми вас не залишаємо осторонь, ми спільно з вами будемо займатися рішенням, яке сьогодні ухвалили. Дякую. Вірніше, над його виконанням.

Шановні колеги, ми переходимо до наступного теж важливого питання, четвертого: проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії (реєстраційний номер 8198), це друге читання. Доповідає голова робочої групи Циба Тетяна Вікторівна.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Михайло Михайлович, дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Анатолій Дмитрович, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. З приводу того, що звернутися до Кабміну, ви казали. Нам треба його голосувати, щоб ми листом від комітету звернулися?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо. Давайте, поки ми не зайшли. Я думав, що ми разом проголосували. Давайте тоді окремо.

Давайте, шановні колеги, тоді проголосуємо звернення Комітету соціальної політики, захисту прав ветеранів стосовно виконання рекомендацій комітету про стан виконання Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій громадян, затверджених рішенням від 15 грудня 2021 року. Щодо виконання цих рекомендацій комітету до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Хто – за, прошу голосувати.

Цимбалюк – за.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба – за. Тимошенко – за. Дякую.

Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Всі інші поки відсутні.

Шановні колеги, тоді до слова запрошується по четвертому питанню Тетяна Вікторівна Циба.

 

ЦИБА Т.В. Шановні колеги і всі присутні, 13 грудня був прийнятий законопроект 8198 в першому читанні за основу. З того часу надійшло 9 пропозицій від 16 народних депутатів. Було проведено засідання робочої групи, яка розглянула пропозиції і поправки до законопроекту, внесені народними депутатами. Крім того, за результатами робочої групи з метою доопрацювання законопроекту мною напрацьовані додаткові пропозиції для внесення на цьому засіданні. Зазначені пропозиції були вам надані для розгляду в проекті, порівняльна таблиця, це номери 1, 9, 12, 13, 14, 15 та у проекті рішення комітету. Пропонується із внесених пропозицій 7 пропозицій врахувати, 7 – врахувати частково і 1 – відхилити.

На загал хочу, по-перше, подякувати секретаріату комітету, все дуже добре, ретельно опрацьовано. Більш того, секретаріат комітету дуже плідно працював із Міністерством соцполітики. Тому насправді робоча група пройшла просто прекрасно, тому що ми дуже конструктивно попрацювали і домовились про все, тобто не було ніяких заперечень у всіх присутніх на робочій групі.

Тому я би пропонувала, щоб ми підтримали текст порівняльної таблиці у запропонованій редакції з урахуванням пропозицій народного депутата Тетяни Циби, внести порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії (реєстраційний номер 8198) на розгляд Верховної Ради України, і рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи будуть якісь запитання до голови робочої групи по цьому законопроекту у народних депутатів? Від себе скажу, що законопроект дуже важливий. Ним ми даємо право громадянам, які перебувають на тимчасово окупованій території, право оформити пенсію після звільнення цієї території незалежно від часу. Тому що сьогодні закон, ви знаєте, дає тільки три місяці, якщо людина не встигла, вона втрачає право на пенсію. Цим самим ми встановлюємо соціальну справедливість згідно чинної Конституції і в умовах воєнного стану.

 

ЦИБА Т.В. І окрім того, там були правки по суті, які стосувались інших пенсійних, наприклад, пенсії по втраті годувальника, – ці всі правки враховані. І також це була важлива правка, що не тільки люди, які зараз проживають на цих окупованих територіях або територіях, де ведуться  бойові дії, але й ті, хто проживав до початку повномасштабного наступу, але зараз живуть, слава Богу, в більш безпечних регіонах, ну, але ми дозволяємо їм також пролонгувати час подання документів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, вам роздано проект висновку щодо цього законопроекту. Ми пропонуємо Верховній Раді за результатами розгляду в другому читанні внести зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де ведуться бойові дії (реєстраційний номер 8198) прийняти у другому читанні та в цілому з необхідним техніко-юридичним опрацюванням. Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради з цього питання від комітету визначено Цибу Тетяну. Не заперечуєте?

Шановні колеги, в такій редакції підтримується? Хто за таке рішення, прошу голосувати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Тимошенко – за.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаємо вас, дякую, що долучились.

Бабенко Микола Вікторович. Не долучився?

Королевська Наталія Юріївна. Не долучилась.

Дякую.

Шановні колеги, переходимо до п'ятого питання порядку денного. Це попередній розгляд щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо соціальних нормативів у сфері культури (реєстраційний номер 8395), ініціатива від Кабінету Міністрів України.

Будь ласка, хто від Міністерства культури та інформаційної політики буде доповідати?

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Добрий день, шановні колеги. Перший заступник Міністра культури та інформаційної політики Карандєєв Ростислав Володимирович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Ростиславе, слухаємо вас.

 

КАРАНДЄЄВ Р.В. Необхідність розробки цього законопроекту була пов'язана з тим, що були внесені зміни до нашого головного спеціального закону, який регулює діяльність у сфері культури, Закону "Про культуру", а саме ми визначили як окремий вид послуг, не соціокультурні, а окремо культурні. Звичайно, так само виділилися і в окремий напрямок соціальні послуги як такі. З цією метою приведення до того чинного законодавства, яке вже сьогодні є, ми і просимо комітет підтримати урядову ініціативу щодо внесення змін до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Чому ми це зробили, поясню. Тому що все ж таки є певна різниця між тим, як ми сприймаємо нормативи і стандарти в загальносоціальній сфері і в сфері культури. Ми дещо оперуємо різними критеріями, різними підходами. Під час підготовки цього законопроекту всі зауваження, які були висловлені нашими партнерами, враховані. І уряд прийняв це рішення з метою його прийняття саме в наступному Верховною Радою України.

Прошу розглянути та прийняти позитивне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги народні депутати і сьогоднішні учасники засідання комітету, прошу висловитися по законопроекту 8395. Шановні колеги, якщо можна…

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Можна, Михайло Михайлович, я приєдналася.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я пропоную, щоб ви далі вели комітет. По-перше, дякую вам за підтримку і за плече як завжди. І у мене пропозиція цей законопроект рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу і в цілому, бо він нескладний і ми можемо це зробити в один прийом, якщо не буде заперечень від інших фракцій також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, якщо немає зауважень і запитань, то тоді ми голосуємо щодо включення його до порядку денного і ухвалення в першому читанні.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. І в цілому. Я пропоную і в цілому, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція і в цілому. Немає заперечень? Я думаю, цей законопроект насправді потрібен, він не є складним, але він якраз нормативно спростить роботу в напрямку культури. Через те пропозиція поступила.

Хто за неї, прошу голосувати.

Третьякова Галина Миколаївна.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Цимбалюк – за.

Королевська не долучилась?

Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

Бабенко Микола Вікторович. Немає.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гривко Сергій Дмитрович.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. За. Михайло Михайлович, у мене прохання, я на міжнародну зустріч мушу відлучитися, тому кворум у вас є, так що я вибачаюся, вже покину роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Юлія Володимирівна, можна трошечки з зауваженнями, дві хвилинки, бо ми запізнилися з паном Струневичем, ми були на нараді фінансового блоку з Прем'єром у Президента.

У мене велике прохання підтримати правки, які я подала до бюджету щодо використання коштів із фонду ліквідації збитків також на відшкодування за шкоду життю та здоров'ю людей. У нас склалася ситуація, коли по підприємствах критичної інфраструктури, по Миколаївській облдержадміністрації, де загинули люди, вони не входять до ризиків Фонду соціального страхування як такого: це не є ризик нещасного випадку на виробництві, бо це воєнний ризик. І ми не можемо ці витрати покладати на єдиний соціальний внесок, який має використовуватися відповідно на ті речі, які потрібні.

І я пропоную, пропонувала в 8027, але там Мінфін мене нівелював, Президент дав сьогодні розпорядження сьогодні до кінця дня розібратися, але підтримати при голосуванні бюджету правки про використання на відшкодування шкоди життю та здоров'ю з фонду, який потім буде перекриватися репараціями чи майном. Власне, сьогодні вже пан Арсенюк доповідав свій закон, це доповнення в Бюджетному кодексі для того, щоб 7353 запрацював.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А який номер законопроекту, пані Галина?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Це бюджет оцей, який іде зараз. Завтра на 10-у я буду в бюджетному комітеті, в мене ще таблиці немає, бо вчора до вечора там був час на подання правок. Наташа, який це? 8399.

8399. Я не знаю, знімуть його чи ні, його там налаштовані приймати 24-го, мабуть що, а завтра на 10-у засідання в бюджетному комітеті. Але наш комітет – це от життя та здоров'я, бо у нас не буде джерела фінансового, з якого виплачувати. Тобто це мусить бути державний бюджет, але треба розуміти, що державному бюджету ці кошти потім мусять за рахунок майна Російської Федерації, за рахунок репарацій перекривати в державному бюджеті. Так сформований фонд ліквідації наслідків збитку від агресії Російської Федерації. Нам потрібно, щоб його використовували не тільки на майно, я тут дорікаю колегам, що вони використовують це виключно на майнові інтереси: на інфраструктуру, на дитячі садочки, на житлові якісь потреби. Але крім цієї шкоди, у нас буде шкода за життя та здоров'я, яку зараз бере на себе державний бюджет. Ми відшкодовуємо по цивільних людях, які загинули, які були б живі і здорові і робили з нами економіку України також. Але оці виплати, вони джерела сьогодні не мають, їх потрібно ввести за рахунок державного бюджету.

Мінсоц підтримав, ми правку узгоджували з Мінсоцом, з Пенсійним фондом. Тому в мене просто прохання подивитися і підтримати це. Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галина, ми із задоволенням подивимося документ, подивимося, що там. Ви знаєте, що ми завжди соціальні питання підтримуємо. Є тільки настороженість в тому, чи будуть ці спеціальні надходження і щоб ці спеціальні надходження, якщо їх не буде, не зруйнували соціальні виплати. Ми з вами порадимося, я буду в залі Верховної Ради, ми поговоримо про це. Якщо там є реалістичні доходи, то, безумовно, ми підтримаємо.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я дякую всім. До побачення, дорогі колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Юлія Володимирівна...

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. На все добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... за участь у роботі комітету.

Шановні колеги, ми не завершили.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба – за.

 

ЦИБА Т.В. За соціально-культурні і окремо культурні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 8395. Дякую.

Отже, шановні колеги, законопроект 8395 ми з вами рекомендували Верховній Раді ухвалити в першому читанні і в цілому. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного, номер шість порядковий: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань.

У нас підключений колега Медяник?

 

МЕДЯНИК В.А. Так, так, на зв'язку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово вам.

 

МЕДЯНИК В.А. Шановні колеги, щодо даного законопроекту.

Метою даного законопроекту є врегулювання питань, пов'язаних з пенсійним забезпеченням та загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань. Статтею 19 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" передбачено, що пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДБР здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: працівники ДБР є державними службовцями в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".

Водночас відповідних змін до зазначених законів не внесено. І з метою забезпечення прав таких осіб на пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування поданим законопроектом передбачається внести зміни до законів України: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", друге – це загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, третє – "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування".

У липні 2021 року був прийнятий… був поданий аналогічний Закон номер 5818 і вашим комітетом він був рекомендований прийняти за основу у Верховній Раді. Але, на жаль, так склалось, що голосів не вистачило, і тому я прошу вас підтримати даний законопроект, внести його на розгляд і з другої спроби його прийняти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеслав Анатолійович.

Шановні колеги, насправді цей законопроект потрібен. Якщо казати реально, він є сугубо технічним, бо коли у нас готували Закон про ДБР, тоді ці речі не врахували. Через те ми, Верховна Рада виправляємо помилку, яка була допущена сугубо технічно. Тому що ці всі закони мають, якщо ми прирівняли для осіб начальницького складу закон працівників ДБР, то на них мають поширюватися і ці закони.

Через те пропозиція підтримати авторів цього законопроекту і рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні і включити до порядку денного. Так?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Так. Ми теж підтримуємо і пропонуємо включити в порядок денний і прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В першому читанні за основу, так?

Шановні народні депутати, немає інших думок? Хто за таку пропозицію, щоб законопроект 9002 рекомендувати внести до порядку денного ухвалити в першому читанні за основу?

Третьякова Галина Миколаївна.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За. І дякую Медянику за ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МЕДЯНИК В.А. Дякую всім авторам і дякую комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк – за.

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бабенко Микола Вікторович.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович. Сергій Дмитрович, ви ще на зв'язку?

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За. Дякую.

Шановні колеги, ми переходимо до законопроектів, з опрацювання яких комітет не є головним. Два законопроекти. Я думаю, не буде заперечень, щоб ми вже їх розглянули, не дивлячись, що працюємо годину двадцять. Немає заперечень? Немає.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Не маємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, сьоме питання, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (номер 8222), ініціатор Кабінет Міністрів. Це те, про що говорять багато, говорили багато, але нарешті я вдячний за те, що Кабінет Міністрів виносить це питання, щоб все-таки була соціальна справедливість в оплаті праці державних службовців.

Будь ласка, представники Кабміну, Національне агентство України з питань державної служби.

 

АЛЮШИНА Н.О. Я вітаю, колеги шановні народні депутати, Галина Миколаївна, Михайло Михайлович. Хотіла сказати, що перш за все ми із задоволенням зараз представляємо цей законопроект саме на вашому комітеті. Причому особисто виявила бажання, оскільки ми вже представляли під час круглого столу на профільному комітеті, де шановна пані голова брала участь в круглому столі, де представлявся сам законопроект. Власне, те, що час уже давно назрів, маніпуляції із зарплатами вже давно, як-то кажуть, во язицех. Тому зараз, скоріше, цей законопроект про справедливість, цей законопроект про прозорість заробітних плат і, звісно, що це навіть стоїть питання щодо професійності державної служби.

У нас цей законопроект залишається пріоритетом – пріоритетом реформи держуправління і, власне, він є індикатором для членства в Європейському Союзу, тому що він якраз є показником готовності України до переговорної процедури. Хотіла також підкреслити, що ключові зміни, які пропонуються цим законопроектом, в першу чергу я хочу просто наголосити – на основі класифікації посад. Тобто ми маємо прокласифікувати усі посади державної служби в державних органах. І тут заробітна плата має враховувати кваліфікацію, досвід, важливість і складність роботи на посаді: це і ступінь відповідальності, а також тут мова йде про результативність, ефективність, якість виконання посадових обов'язків. Власне, все це розписано в, так би мовити, підзаконці, яка ще не прийнята, але експеримент ми проводили, експеримент на чотирьох державних органах, коли ми проводили класифікацію посад. І фактично класифікація просто призупинена, в лютому місяці вона стартувала, але через початок збройної агресії з боку Російської Федерації і введення військового стану ми зупинили, призупинили. В той же час ми зробили всі обчислення, точніше порахували модель на модель і вивели певні розрахунки щодо вартості цієї реформи.

Власне, на слайді ви бачите по ключових змінах. А як я сказала, що на основі класифікації, яка має бути, передувати щодо проведення і впровадження грейдів. Мова йде також тут і про прозорість, і про прогнозованість заробітної плати. Власне, це може, допоможе нам забезпечити реалізацію антикорупційної політики, власне, яка теж є складовою нашої реформи. До речі, воно передбачено і рекомендаціями Організації економічного співробітництва і розвитку для України в рамках якраз Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією.

І також хотіла б наголосити, що новацією є чітке розмежування заробітної плати на сталу – 70 відсотків, і на варіативну – 30 відсотків заробітної плати державного службовця. Тут обмеження стимулюючих виплат очевидні. Власне, ми закріплюємо премії, компенсації за додаткове навантаження будуть залежати від особистого внеску в загальний результат роботи державного органу.

Щодо питання грейдів, дійсно вони фактично дорівнюють окладу, і їх розмір є достатнім і прогнозованим. Це важливо для громадян з числа тих, хто будуть подаватися на посади державної служби, а також для тих працюючих, які вже працюють, державні службовці, і для того, щоб ми могли упорядкувати бюджетне планування. Для цього, власне, можливо, завдяки перерозподілу навіть і чіткій фіксації складових зарплати.

Також мова йде і про саму класифікацію посад, на чому я наголосила раніше, це і кар'єрне зростання, і професіоналізація, і спеціалізація державної служби, це і транспарентність, власне, усіх процесах на державній службі.

Як я сказала про каталог посад: каталог посад є підготовлений. Методика проведення класифікації посад юстована вже і каталог, власне, по цьому слайду я б хотіла сказати два слова. Вчора збирались суди, я маю на увазі судову гілку – Вищий антикорсуд, Конституційний Суд, Вища рада правосуддя, державні судові адміністрації, а також були представники і Конституційного Суду. Тобто я хотіла підкреслити, що там теж є державні службовці, а це сьогодні теж складова щодо доповнення цього каталогу, там певною сім'єю чи розмежуванню рознесення їхніх функцій по інших сім'ях посад. Отож оцей каталог типових посад – це не тільки про оплату праці, це і про їхній розвиток, це про їхні компетентності і навіть іноземну мову і євроінтеграцію загалом.

Щодо законопроекту, він був включений до проекту плану заходів післявоєнного відновлення розвитку країни. Ну, і ми його, звісно, розробляли у відповідності до п'ятого принципу державного управління SIGMA і OEСD, що, власне, для нас, особисто для Національного агентства, що відповідає, це в межах наших повноважень щодо реформи державної служби, воно відповідає оцінці спроможності державного управління серед держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу. І власне, протягом останніх років Національне агентство провело усі необхідні узгоджувальні заходи, усі обговорення на різних майданчиках, починаючи від парламентських, урядових, громадських слухань, а також і, власне, завершуючи, міжнародними.

І вчора теж ситуація з судами, вона теж є кричущою, я маю на увазі, державними службовцями, які працюють в апаратах судів, секретаріатах. 

Тому всі заходи, які можна було, ми проговорювали. Так, він вже, 8222, про нього знають, про нього говорять. В той же час важливо, що передбачені цим законопроектом грейди вже розроблено і апробовано. Як я сказала, в першу чергу це мова про каталог посад і про методику класифікації посад. Для нас це дозволило провести апробацію. Ми провели… перед вами зараз на слайді якраз співставлення рівня оплати праці державних службовців із приватним сектором. Власне, ми розробили систему грейдів і підготували проект нових умов оплати праці.

За дорученням Прем'єр-міністра України Національним агентством було проведено орієнтовний розрахунок вартості впровадження реформи, відповідно до якого орієнтовна потреба коштів становить 37,5 мільярда. Станом на сьогодні ми витрачаємо 38 мільярдів, я маю на увазі на державних службовців, що закладено в бюджет щороку фактично.

Я б окремо зауважила, що законопроект має і відкладене набрання чинності з 24-го року для його належної підготовки до реалізації.

Також хочу сказати, що в 23-му році ми разом з нашими територіальними органами теж маємо завдання провести таку широку підготовчу роботу, а саме погодження класифікацій посад у всіх державних органах і розробку грейдів для нової схеми посадових окладів. І отут, звісно, нам потрібна законодавча основа, нам потрібна рамка. Я також відзначу, що всі питання, які пов'язані із державними органами, зокрема оплата праці в яких визначена спеціальними законами, вони будуть вирішені протягом 2024-2025 років.

Схвалення цього законопроекту для всіх державних службовців і не лише державних службовців, це і, напевно, для громадян України теж це такий довгоочікуваний крок. Фактично маніпуляції із заробітними платами, збереження вакантних посад, тому що це можливість дофінансовування своїх працівників, власне, це є непрозорість системи. А наша система, як виявилось, сьогодні є неконкурентною. І власне, для того, щоб зламати оці стереотипи, які шкодять і державній службі, і державі загалом, тому що стереотипи щодо непрозорості на державній службі і маніпуляції із зарплатами, вони є очевидними. І тим самим, якщо ми беремося за цю рамку, яка вже підготовлена і проговорена, підтримана, тут, власне, ми беремо взяті перед міжнародною спільнотою також зобов'язання.

Тому, шановні колеги, я дуже прошу підтримати цей законопроект для його схвалення в першому читанні. Я вам щиро дякую всім за увагу і готова відповісти на запитання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Олександрівна, за презентацію законопроекту. Насправді я погоджуюсь майже з кожним вашим словом, що це є революційний законопроект, бо багато команд робили спробу реформувати державну службу, але до такого не доходили.

Я теж маю досвід державної служби. Коли на міжнародних наших деяких майданчиках ми говорили, ми зрозуміли, як живе Європа. Там кажуть так, що державний службовець бідний, він дорого обходиться державі. І він, більше того, бідний державний службовець або чиновник, він є небезпекою, він несе небезпеку для національної безпеки. Така тавтологія. Через те, я думаю, ми підтримуємо.

Чи є у когось щось, в народних депутатів, доповнити?

Галина Миколаївна, будь ласка.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович, за слово.  

Я хотіла, по-перше, подякувати пані Наталії за те, що агентство підключилося нехай навіть і за допомогою технічної допомоги. Мені б хотілося відповідно, щоб наше агентство само вміло розробляти такі закони. але я вдячна. Мені здається, що цей законопроект – це початок роботи над оплатою праці в держслужбі. Ми говорили з пані Наталею на круглому столі, що хоча цей законопроект конче необхідний і його потрібно прийняти, я би просила всіх народних депутатів членів нашого комітету приєднатися до адвокації цього законопроекту в залі, щоб ми зібрали достатню кількість голосів для його прийняття і в першому, і потім в цілому, але вважаю, що робота виконана все ж таки недостатня. Хоча ви відв'язали від прожиткового мінімуму заробітні плати і система грейдів, вона дозволяє робити прозорою систему оплати для держслужбовців.

Водночас оплата праці – це не тільки грошове забезпечення, це і великі соціальні пакети, які мають на додаток до грошового забезпечення державні службовці. І от частина соціального забезпечення державного службовця тут не описана. Більше того, не описано, коли така система соціальних пакетів скасовується, наприклад щодо пенсій для державних службовців, якщо вони стратили і присягу державного службовця порушили. І в цьому випадку, яким чином соціальні пакети, особливо пожиттєві соціальні пакети, яким чином вони залишаються чи скасовуються для таких людей?

І от продовження цього законопроекту 8222, його теж потрібно писати, усистемлювати законодавство. От ми сьогодні приймали щодо ДБР (Державного бюро розслідувань), але у нас кожне міністерство робить kingdom in kingdom (царство в царстві), коли кожен робить щось: там Митний кодекс пише для митників, хтось пише для ДБР, хто останній добіг до Верховної Ради, той собі заробітну плату встановив у більшій пропорції, було – до прожиткового мінімуму, зараз буде – до мінімальної заробітної плати чи до якихось інших коефіцієнтів.

В будь-якому випадку нам потрібно продовжити цей законопроект, розповсюдивши його на оцей пакет. Тому збільшення грошового забезпечення має корелюватися на те, в якому обсязі надається соціальний пакет. Якщо ми людині більшу надаємо зарплату, то в цьому випадку який має бути пакет на додачу до збільшення заробітної плати – це знак питання. Чи зможемо ми і підвищити вдвічі фонд оплати держслужбовців, залишаючи такий самий пакет на соціальний пакет, чи має бути залік якимось чином – оцей законопроект це не вирішує.

Чи зможемо ми це зробити на друге читання, я не знаю. Думаю, що просто в цьому законопроекті не зачеплені інші законопроекти, але з точки зору бюджетування потрібно корелюватися, тому що оплата праці – це грошове забезпечення плюс соціальний пакет. Збільшуючи тут, а залишаючи тут такий самий… ми думаємо, що ми можемо більше надати людям в грошовому забезпечені і вони можуть частково щось можуть купити самостійно там і в медичному якомусь добровільному страхуванні. І це корелюється на ту реформу, яку готує Міністерство соціальної політики по пенсіях, коли є пенсія, куплена за ЄСВ, який сплачений, і трудову пенсію потрібно надати, а додаткова пенсія теж має носити свої грейди в залежності від того, на яких посадах людина працювала на державній службі, а не лише фінансувати це за рахунок державного бюджету для держслужбовців. Треба подумати і про пенсійний вік для державних службовців. Наприклад, у нас Конституція каже про те, що члени Конституційного Суду можуть працювати до 70 років. Може, нам потрібно підвищити пенсію, але трохи пізніше. От ми про це кажемо неодноразово, що більш пізніший вихід на пенсію, він мусить це зробити.

Але я вдячна, що ми поклали початок. Те, що ми називали у себе кодексом оплати праці для держслужби, оцей кодекс мусить бути. Він мусить показувати приклад приватному сектору. І особливо я вдячна за те, що цим законопроектом вирішується не точково, а комплексно фінансування судової адміністрації. Там дійсно плачевна ситуація, і пан Маслов, я думаю, що буде вдячний за системне вирішення, бо ми там усіляко народні депутати вносили різні законопроекти щодо вирішення цього питання. Але вважаю, що це початок роботи по нашому соціальному питанню.

І взагалі, вважаю, що хоч ми там і не перші, але ми там одні з основних, хто грає скрипку в оплаті праці. І може, фахівці, які розуміються на оплаті праці, на соціальному пакеті вони зосереджені саме в нашому комітеті. От моя пропозиція підтримати пропозицію Наталії щодо рекомендацій Верховній Раді включити в порядок денний, прийняти за основу і працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Галина Миколаївна. 

Насправді я погоджуюсь з вами, що він відкриває такий спектр проблем, який потрібно вирішувати комплексно. Але це дуже потужний, як на мене, перший серйозний крок.

Шановні народні депутати члени сьогоднішнього нашого комітету, чи є ще в когось якісь доповнення? Інших пропозицій немає?

Будь ласка, Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. … два слова. Я теж хотіла приєднатися до подяк колег за те, що цей законопроект взагалі розроблений, за те, що тема надзвичайно складна і дуже болюча, і вона висиджує так добрі декілька десятків років.

Особливо приємно, що зараз держслужба буде наближатися і по фаховості людей, які набираються, і що нарешті з одного боку самі держслужбовці будуть не такими залежними від своїх керівників в самій держслужбі, оскільки відв'язується оця частина премій, і що є грейди, що насправді оплата буде здійснюватись за роботу і за якість.

Тому дякую. Конечно підтримати. Конечно долучаємося до адвокаційної кампанії. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Враховуючи вищезазначене та результати обговорень положень законопроекту Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив висновок: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстраційний номер 8222) включити в порядок денний і ухвалити за основу в першому читанні.

Хто за такий проект, прошу голосувати.

Галина Миколаївна Третьякова.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я – за. Але зміню назву цього закону на друге читання, що це не Закон про оплату праці, а Закон про грошове забезпечення.

Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Чекаємо від вас правок.

Цимбалюк – за.

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бабенко Микола Вікторович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк – за.

Гривко Сергій Дмитрович. Гривко Сергій Дмитрович. Не долучився.

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І Циба Тетяна Вікторівна.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Рішення ухвалено більшістю голосів.

І крайнє наше питання на сьогоднішнє засідання: проект Закону про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо надання Пенсійному фонду України інформації про перетин кордону (реєстраційний номер 9004), ініціатор Кабінет Міністрів.

Хто в нас з Мінсоцполітики буде інформувати про цей закон чи доповідати? Мінсоцполітики.

 

МАРЧАК Д.М. Шановні колеги, якщо можна, я б передала слово пану Євгену Капінусу. Євгене, можете доповісти чи мені?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дарія Миколаївна, як ви вирішите. Хто – ви чи... Є? Будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, буду дуже вдячний. Доброго дня, шановні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Валерійович, будь ласка. Будь ласка. 

 

КАПІНУС Є.В. Щиро дякую за надане слово. Хочу сказати, що в сьогоднішніх умовах надзвичайно важливо нам розуміти певні, скажімо, динаміки і зміни, які відбуваються в цілому в демографічному просторі як в цілому в країні, так і переміщення певної кількості населення, яке сьогодні має, на жаль, досить значний обсяг.

Крім цього, я думаю, що чудово всі розуміють, що певні контрольні функції, які сьогодні покладені на Пенсійний фонд, без відповідних доступів до реєстрів, які сьогодні мають у наявності щодо перетину державного кордону, також не можна виконувати, оскільки ми по факту не маємо такої можливості. До цього Пенсійний фонд мав певний доступ до відповідних реєстрів і здійснював такі функції. Водночас свого часу прикордонною службою було зазначено, що це питання потребує врегулювання на рівні закону. І відповідно нас було, скажемо так, позбавлено можливості отримати відповідну інформацію і проводити відповідні звірки для того, щоб приймати відповідні рішення.

Тому Пенсійним фондом було підготовлено відповідний проект закону, який спрямований саме на те, щоб Пенсійний фонд отримав відповідну можливість проводити аналіз, проводити звірку по контингенту, який знаходиться в Пенсійному фонді. І відповідно для того, щоб мати можливість приймати рішення щодо, скажемо, як прогнозування подальших виплат, так і поточних виплат, які сьогодні здійснюються.

Просив би, якщо можна, підтримати відповідний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгеній Валерійович.

Я особисто – за, тому що вже сам стикався із зверненнями пенсіонерів, які, на їхню думку, були незаконно позбавлені: за інформацією були за кордоном, насправді знаходилися на території України і зараз йдуть судові тяганини. Через це цей би закон, я погоджуюся з вами, Євгеній Валерійович, допоміг вам насправді володіти реальною ситуацією, де знаходиться пенсіонер, щоб не порушувати його права, одночасно достойно представляти інтереси держави.

Шановні народні депутати, чи будуть в когось якісь зауваження, запитання, думки? В мене пропозиція рекомендувати. Є інші?

 

_______________. Підтримуємо, Михайло Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо? Дякую.

Шановні колеги, отже, виноситься на голосування висновок: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо надання Пенсійному фонду України інформації про перетин кордону (реєстраційний номер 9004) (від 08.02.2023 року), поданий Кабінетом Міністрів України. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду рекомендувати ухвалити в першому читанні і за основу. Так?

 

_______________. Колеги, може, ми його винесемо в цілому? Там не думаю, що буде багато правок, чи взагалі вони будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не головний комітет, через те ми…

 

_______________. А, не головний, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …не можемо таке рекомендувати. Ми тільки рекомендуємо: включити до порядку денного, ухвалити в першому читанні за основу. Таке формулювання підходить, колеги? Давайте за нього голосувати.

Галина Миколаївна Третьякова.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Цимбалюк Михайло – за.

Струневич Вадим Олегович.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Арсенюк Олег Олексійович.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович. Сергій Дмитрович!

Остапенко Анатолій Дмитрович.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І Циба Тетяна Вікторівна – за. Дякую.

Шановні колеги, порядок денний сьогоднішнього засідання вичерпаний. Чи в когось будуть якісь зауваження, пропозиції?

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. У мене зауваження. Дякую, Михайло Михайлович. У мене зауваження тільки до Пенсійного фонду. Пане Євгене, треба думати про те, щоб назвати Пенсійний фонд уже якось по-іншому. Бо він уже в нас не тільки Пенсійний фонд, він у нас уже агенція національна чи державна по виплаті страхових відшкодувань.

Тобто подумайте, це потрібно в наступних законодавчих ініціативах втілювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я погоджуюсь з Галиною Миколаївною. Тим більше, ви виконуєте багато функцій: це вже тепер соцстраху і призначення субсидій. Я думаю, що це ранг не першого, а просто віцепрем'єр-міністра України.

Дякую, колеги, бажаю гарного дня, мирного вечора. І слава Україні!

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Героям слава!