Понад 66 тисяч українців пройшли опитування Комітету щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 4 лютого 2021 року № 1213-IX.

Результати опитування підтвердили надважливість прийнятого парламентом Закону, - як для розвитку економіки України, так і для добробуту громадян держави.

Удосконалення правового регулювання режиму трудових відносин в Україні дало можливість майже 3 мільйонам громадян сьогодні працювати дистанційно, забезпечувати свої родини в умовах глобальних викликів, зокрема, війни росії проти нашої держави.

При цьому варто зазначити, що опитування тих, на кого безпосередньо спрямовується дія закону (в даному випадку це працівники та роботодавці) Верховна Рада України зробила фактично вперше за всю історію своєї роботи.

Про те, як був створений Закон, що удосконалив правове регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу розповідає заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький.

-  Дуже приємно чути високі оцінки цьому Закону. Адже саме Федерація роботодавців на запит своїх учасників була одним з ідеологів та фактично неформальним ініціатором цього законопроекту. Я щиро вдячний всім, хто долучився до його розробки та прийняття.

Пам’ятаю, як на першому етапі цього процесу, на початку серпня 2020 року, ми разом із юристами великих компаній, що працюють в Україні, напрацювали перший драфт законопроекту та звернулися з ним за експертизою до Міністерства економіки України. Далі вже разом з Юрієм Кузовим (генеральний директор Директорату праці та зайнятості Міністерства економіки України, - ред.) та іншими співробітниками міністерства приблизно за місяць часу ми спільним зусиллями довели текст проекту Закону до того стану, коли його можна було презентувати як узгоджену пропозицію народним депутатам України.

Далі ми звернулися за підтримкою до Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, яка охоче підтримала нас в нашій справі. За її дорученням разом із секретаріатом Комітету та залученими експертами ми доопрацювали фактично вже наш спільний з Мінекономіки та Комітетом законопроект, який був зареєстрований за номером 4051 від 04.09.2020 року. 

Після схвалення Верховною Радою проекту Закону у першому читанні, була проведена дуже складна та напружена робота в робочій групі при Комітеті. Були опрацьовані правки народних депутатів, які надійшли до тексту проекту Закону. Важлива роль в цьому процесі була у Миколи Бабенка (голова робочої групи по доопрацюванню законопроекту до другого читання, голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення, секретар Комітету, - ред.). Він координував роботу по напрацюванню фінальної узгодженої редакції законопроекту. Були проведені складні дискусії, у тому числі із профспілками, представниками від наукових установ, громадських організацій. Велика вдячність Ірині Гуменюк (заступниця завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, - ред.), яка долучилась до процесу створення Закону.  

Народні депутати також активно долучилися. Зокрема, Михайло Цимбалюк (перший заступник Голови Комітету) подав велику кількість конструктивних правок, більшість з яких була врахована.

В результаті нашої спільної роботи доопрацьований проект Закону було розглянуто парламентом. 04 лютого 2021 року Закон був прийнятий у другому читанні та в цілому, а вже 25 лютого його підписав Президент України. Окремо слід зазначити, що і в першому, і в другому читанні законопроект був підтриманий конституційною більшістю голосів народних депутатів України (понад 300), що саме по собі вже є його дуже високою оцінкою. Насправді небагато законопроектів отримують таку підтримку в сесійній залі Верховної Ради України.

У підсумку ми отримали Закон, до якого я особисто не чув особливих критичних зауважень. Він працює. Звичайно, будь-який Закон не може бути повністю ідеальним, і у разі надходження конкретних пропозицій ми і надалі будемо його поступово покращувати, разом із Комітетом. Більш того, ми вже це робимо при опрацюванні інших дотичних законопроектів.

Але те, що Закон було розроблено дуже швидко, як для Закону, та прийнято своєчасно – беззаперечний факт. Я порахував, що від появи ідеї законопроекту до його прийняття як Закону пройшло близько 7 місяців. Це дуже короткий термін для такого складного, комплексного та важливого Закону.

Дякую всім, хто долучився до цього процесу.

Закон дозволив нам в складні часи пандемії COVID-19 більш-менш нормально працювати. А в умовах воєнного стану актуальність дистанційної та надомної роботи зросла в рази.