Веде засідання голова комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Друзі, я перепрошую, що я на чотири хвилини запізнилася, бо там у нас виникла щодо законопроекту 7295 необхідність внести цей законопроект в порядок денний щодо змін "Прикінцевих положень" в частині введення закону в дію. Бо в нашій редакції в табличці ми написали, коли приймали цей законопроект, це вже давненько було, більше ніж пів року тому, що законопроект вступає в дію з 1 січня 23-го року. І тому секретаріат зараз для того, щоб поправити табличку, готує редакцію, яку вам буде надіслано.

Тому вітаю всіх, зараз зробимо перекличку. І я буду просити в порядок денний включити ще питання щодо перегляду рішення щодо законопроекту 7295. Воно начебто і невеличке, але з голосу у нас в залі ніхто цього приймати не буде. Тому вітаю ще раз всіх. І давайте ми подивимося, хто у нас зараз на зв'язку.

Цимбалюк Михайло Михайлович, бачу вас. Вітаю. Вітаю.

Струневич Вадим.

 

 СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю.

Бабенко Микола.

 

_______________. Вітаю.

 

БАБЕНКО М. В. Доброго дня. На місці.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О.  Арсенюк є. Доброго дня, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Бажаю здоров'я. Гривко з вами.

 

ГОЛОВУЮЧА. Добрий день.

Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. Вітаю усіх.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю.

Таким чином порядок денний у нас є, в ньому у нас три питання. І в мене прохання включити четвертим пунктом питання щодо перегляду рішення комітету щодо розгляду проекту Закону України  про внесення змін до деяких законів  України щодо  виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (реєстраційний номер 7295) в другому читанні  від 31 жовтня 22-го року, Протокол № 136.

І відповідно п'ятий пункт – затвердити зміни до таблички, це не окрема, не нова табличка, а це зміни до таблички, яка вже знаходиться з 31 жовтня чи трохи пізніше після засідання комітету на сайті ВРУ в частині введення закону в дію. Таким чином, прошу включити два пункти до порядку денного. І якщо не буде інших пропозицій, проголосувати. Чи будуть інші пропозиції? Ні.

Тоді я прошу проголосувати включення двох пунктів порядку денного щодо перегляду рішення законопроекту 7295 до трьох пунктів, які були надіслані раніше.

Хто – за, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло. За.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні колеги.

Ми переходимо до розгляду питань порядку денного. На першому у нас контрольне питання.

Аналіз практики застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 4 лютого 2021 року.

Шановні колеги, я прошу, основну роботу у нас зробив… Ви знаєте, що ми відносимося до трьох модельних комітетів серед комітетів Верховної  Ради. І я дуже вдячна, що саме по цьому контрольному питанню USAID допоміг нам зробити опитування, яке було зроблено вперше в практиці Верховної Ради України опитування 60 тисяч респондентів щодо того, як цей законопроект впливав на дистанційну роботу.

 Я просила би, щоб ми зараз заслухали, з одного боку, представника USAID, який робив це опитування. З другого боку, Міністерство економічного розвитку. З свого боку хочу наголосити, що цей законопроект обговорюється дуже широко не тільки в Україні, але і за кордоном. І Європа, і американські практики обговорюють це дуже потужно, і вважають, що цей законопроект вплинув на ландшафт наших трудових відносин дуже сильно. І дозволив нам використовувати ефективно наші підприємства, організації і під час COVID, і під час війни.

Тому прошу надати слово, щоб ми послухали зараз представників USAID, які робили таке опитування, з щирою подякою для них, а потім Міністерство економічного розвитку. Не буде інших пропозицій щодо порядку розгляду цього питання?

Будь ласка, від USAID, пані Ірина, ми вас раді завжди вітати. Ірина Гуменюк, будь ласка. Не чуємо вас.

Пані Тетяна, будь ласка.

 

БІБІК Т. Доброго дня, шановні колеги, шановна пані головуюча. Я представляю на засіданні комітету програму "РАДА: наступне покоління". Наша програма підтримки парламенту вже понад рік допомагає парламентським комітетам. Як ви правильно зазначили, наш компонент "Модельний комітет" є досить успішним і таким допоміжним. І допомагаємо, в принципі, загалом в частині інституційного посилення роботи комітетів.

Ми вдячні Комітету соціальної політики за змістовну співпрацю. І ми, чесно кажучи, дуже щасливі, що комітет і так само як наш потужний консорціум… А це у нас величезна команда партнерська відомих міжнародних організацій, в числі якої є Вестмінстерська Фундація за демократію. Пані Галина, я знаю, також буде мати слово, скаже взагалі про зміст цієї роботи.

Я маю на увазі, що довіру виборців потрібно здобувати постійно, і комітети розуміють важливість постзаконодавчого контролю. По суті це наш перший пілот постзаконодавчого контролю в рамках нашої співпраці з комітетами. Ми будемо говорити про цей успіх трошки згодом, але важливість контролю підтверджується кількістю учасників, як ви вже і зазначили, які взяли участь в опитуванні, результати якого будуть представлені сьогодні.

Важливість постзаконодавчого контролю потрібна загалом, але ще більше вона справді потрібна в таких сенситивних темах як соціальна політика, особливо під час війни. Ані уряд, ані парламент не можуть тут зробити помилку, вона може дуже дорого коштувати суспільству. Саме тому чіткість соціальної політики, залучення громадян та ефективна комунікація з ними, а ще і контроль виконання оцих політик – це основні підвалини довіри до роботи комітету та парламенту. Ми допомагаємо комітету разом з командою національних міжнародних експертів як в профільних питаннях, так і в частині парламентських процедур та комунікацій. Вважаємо, що це дуже важливо, особливо комунікація рішень в парламенті. Готові робити це і надалі і в більшому обсязі.

 Тому хочу подякувати перш за все команді секретаріату комітету, нашим експертам за таку важливу роботу і, звісно, ми хотіли би подякувати нашому донору Агентству з міжнародного розвитку США за те, що вже дуже довго і змістовно підтримують парламент, і це наші допоміжні кошти, які допомагають нам робити таку важливу роботу. Дякую, колеги, за роботу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна.

І надаю слово представниці Вестмінстерської Фундації за демократію в Україні –  Галина Шевчук, будь ласка.

 

ШЕВЧУК Г. Доброго дня! Вітаю усіх, шановна пані головуюча, шановні члени комітету! Мене звати Галина Шевчук, я представник Вестмінстерської Фундації за демократію в Україні. Ми маємо за честь бути партнерами  USAID фінансованою великою програмою RANG, програми парламентської підтримки. Хочу сказати, що фундація працює в Україні з часу її створення, фактично з 1992 року, і перші програми були, власне, направлені на зміцнення громадянського суспільства тоді, коли перша парламентська програма була в 2003-му, перепрошую, в 2006 році. Завдячуючи тому, що ми вже багато років присутні в Україні і працюємо, ми зрозуміли, що...  і працюючи з парламентом в тому числі, зрозуміли, що тема парламентського контролю – це те саме, де фундація може принести цінність, поділитися своєю експертизою. І тому ми дуже раді цій нагоді, що, будучи партнерами програми USAID RANG, ми запропонували трьом модельним комітетам пройти оці пілоти – пілоти оцінки ефективності законодавства за методикою, яку застосовує парламент Великої Британії. Дуже багато схожого, звичайно, це парламентський контроль. Єдина отака, скажемо, особливість, яка зараз застосована в рамках цього пілоту. Це те, що будь-який контроль, будь-яка оцінку ефективності починається із звернення до того, на кого направлена дія того чи іншого закону. І в даному випадку, проактивно комітет звернувся до людей, до громадськості, до тих, які застосовують дію закону, який зараз є предметом розгляду і оцінки комітету. Тому ми дуже раді співпрацювати з цим. Хочу сказати, що будь-яка активність фундацій направлена на те, що будь-який процес був максимально гендерно чутливий та інклюзивний. І я думаю, що тим як сформульовані запитання до громадськості, ми цього досягли. Ми самі дуже хочемо почути їхні відповіді громадськості, які в попередніх висновках дійшли працівники секретаріату комітету по опрацюванню цих відповідей. Тому ми готові. Ми тут присутні і будемо надалі допомагати максимально підлаштовувати, звичайно, процедури під процедури комітету. Тому дуже раді, що такі хороші позитивні результати, це дійсно Success Story для програми, тому що та кількість респондентів свідчить про те, що питання надзвичайно актуальне.

Дуже дякуємо. Ми теж багато чого почерпнули проходячи цей процес спільно з комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Галина. Дякую за таку оцінку. І дякую за підтримку нашої роботи аналітичної. Зокрема, я думаю, що роль науковців, аналітиків в нашому комітеті буде зростати, про це свідчить і механізм, або форма прийняття наших законів. Вони надзвичайно актуальні, вони викликають бурю емоцій не тільки якихось аналітичних речей і записок, але і емоційно сприймаються суспільством по різному. Тому дуже важливо розуміти, який ефект після прийняття таких законів маємо ми як суспільство.

Дякую щиро.

І ми тоді переходимо до доповіді заступниці завідуючої відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, яка надавала експертну підтримку у здійсненні аналізу практики застосування Закону про дистанційну роботу. Ірина Гуменюк, ми як завжди вас раді бачити.

Будь ласка, пані Ірина.

 

ГУМЕНЮК І.О. Всім доброго дня. Дякую, Галина Миколаївна, за надане слово. Всім доброго і мирного дня.

Дійсно проект підходить до завершення. Це був цікавий проект, на мою точку зору. Він був корисний. Корисний з багатьох аспектів. Про те, що це дійсно перший такий пілотний проект про те, що, і тема, яка, і предмет дослідження був дуже цікавий, дуже корисний. За даними, які є на сьогоднішній день, всіх агенцій, в тому числі і Державної служби зайнятості, ситуація з ринком зайнятості доволі складна, але ті, хто працюють на сьогоднішній день, 32 відсотки працюють дистанційно, тобто вже більш актуальнішу тему просто знайти було важко. Тому хочу подякувати і Вестмінстерській Фундації про те, що ми за її методикою, за допомогою експертів, які безпосередньо на кожному етапі нас супроводжували, надавали допомогу, коментарі, зауваження слушні, оскільки ми більше акцентували на правові аспекти, а вони кажуть про те і абсолютно правильно, до цього треба дослухатись, що не завжди за допомогою права, є чудові норми, які потребують: штовхнути, підштовхнути, роз'яснення, інформаційної підтримки для того, щоб воно працювало, щоб уникнути проблем. Хочу особливо підкреслити роль секретаріату: Тетяна Фещук, Данило Бондар. Просто робота пророблена дуже велика і мені дуже було приємно з ними співпрацювати. Хочу сказати, що ми за итогами опрацювання зробили два додатки. Я думаю, що будуть вони розіслані і надалі. Це дуже цікаво. Для мене це теж був перший такий досвід дуже цікавий. І хочу сказати, що дійсно респонденти, що працівники, що роботодавці для них були окремі зроблені запитання, дозволили нам сформувати фактично два види висновків від роботодавців пропозиції і від працівників. Дуже цікаво, що по окремим аспектам думки збігалися. Це дійсно дуже цікавий момент. А в деяких аспектах дійсно кожна сторона відстоювала свої права.

За итогами… Я не буду більш детально зупинятись, бо всі висновки, вони є в додатку № 1, № 3. Чому ми їх розділили, поясню. Якщо додаток № 2 нам допоміг сформувати за допомогою статистичного, тобто тут комп'ютерна, да програма, то додаток № 3, він був більш складним, оскільки там ми опрацьовували вільні відповіді.

Тобто думки, пропозиції, які лунали від працівників і від роботодавців. Ще раз хочу подякувати фундації, яка наполягала саме на тому, щоб ми… і пропозиції безпосередньо від тих, хто застосовує кожного дня ці норми на практиці, саме на них акцентували увагу. І саме завдяки їм, скажімо так, ми дійсно з'ясували, що не тільки правовими, а і не правовими діями можна підвищити ефективність того чи іншого закону.

Тому хочу сказати, що нами це завершено, у нас є вже безпосередньо рекомендації. Здебільшого вони будуть стосуватись і рекомендації будуть стосуватись для Кабінету Міністрів. Деякі моменти ми виявили, деякі прогалинки є, вони будуть безпосередньо сформульовані і направлені Кабінету Міністрів, а також Міністерству економіки.

Звичайно, хотілось би і допомоги, і соціальних партнерів у вигляді профспілок і роботодавців, оскільки це безпосередньо були їх представники, вони розповідали, що вони бажають бачити.

Хочу сказати, що ми сучасні, наше законодавство сучасне, незважаючи на всю критику саме в цьому аспекті ми сучасні. Ми, таке враження, що як передбачили, що цей закон буде на сьогоднішній день занадто актуальний, занадто, на жаль, актуальний з точки зору того, що ми маємо.

Тому всім подяка. Я сподіваюсь, що сподобаються наші результати, і вони будуть корисними  надалі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірина.

Просто це дійсно приклад, як потрібно працювати. У нас тут сидять ліворуч від мене Фещук Тетяна та її керівник в підрозділі, в секретаріаті, Данило Бондар.  Не хочуть брати слово, бо… Я думаю, що вони так… внутрішні працівники. Але якщо є необхідність, будь ласка, народні депутати, скажіть чи потрібно їх послухати, чи ні, бо вони ручками все це перебрали. Цей звіт, який підготовлений і який ви наразі отримали, це дійсно титанічна робота, яка була проведена.

У мене прохання представнику Міністерства економічного розвитку виступити, потім представнику Національного агентства України з питань державної служби. Мабуть, що Астапов Андрій, да, буде. І потім профспілки і роботодавці.

Будь ласка, Міністерство економічного розвитку. 

        

КУЗОВОЙ Ю.В.  Доброго здоров'я, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, Юрій Кузовой.

 

КУЗОВОЙ Ю.В.   Дякую.

Міністерство економіки наразі так часто міняє всі ці назви, що іноді не завжди встигаєш запам'ятовувати їх.

 

ГОЛОВУЮЧА. Перепрошую.

 

КУЗОВОЙ Ю.В. Дякую за можливість висловитися. І певною мірою там і на рахунок міністерства це ту характеристику, інформацію, яка була надана в контексті реалізації норм, їх там актуальності, і способу застосування і своєчасності, і таке інше, тут не буду повторюватися. Такий захід як аналіз застосування законодавства безперечно, це є одним з ключових елементів взагалі циклу формування політики, бо без такого аналізу неможливо отримати розуміння наскільки політика ефективна, наскільки вона досягає того результату, який був поставлений перед нею. І безумовно, без такого контролю, без такого аналізу неможливо робити корегуючі заходи, які, в принципі, є наступним етапом цієї політики, цього кола формування політики.  

Тому я сподіваюся, що така практика, вона буде особливо в контексті соціально трудових відносин, які є дуже чутливими для широкого кола на громадян, і інституцію громадянського суспільства. Тому така практика буде регулярною. І я думаю, що почнеться це з таких ключових моментів, надважливих моментів, а решта пошириться на застосування законодавства  більш ширшому в цьому розумінні.

При цьому в якості такої, знаєте, не те що поради, а пропозиції. Я запропонував би при доопрацюванні методики, здійснення такого аналізу спробувати формувати більш чіткі формалізовані індикатори. Бо на правду всі от висновки, які і в додатку 2 рекомендації, і в додатку 3, вони дуже цікаві і дуже корисні. Але з точки зору оцінки досягнення певного результату, тобто там наступного ступеня, або наступного рівня  якогось показника, дуже цікаво було б як би ми мали можливість, і я так розумію, що в кожному конкретному випадку політики, в кожному виді політики ці індикатори мають бути специфічними, окремими, спеціалізованими такими. Так от, наявність індикаторів, вона б дозволила, умовно кажучи, зробити зріст на сьогоднішній день. І два-три індикатори ключові, які можна було б через рік, через два, через п'ять років знову оцінити і сказати, чи досягнутий прогрес, чи ми маємо там певну стагнацію, чи, навпаки, маємо регрес і політика далі не працює, вона потребує коригування, оскільки певні цілі, які стоять перед нею, не досягаються або темпи їх досягнення, скажімо, достатньо низькі. І це було, мені видається, до методики абсолютно доречно додати формування подібних індикаторів, оскільки описовий формат результату, він, безумовно, важливий, він цікавий, але він в силу того, що всі слова трактувалися нами по-різному, два юристи – три думки, як-то кажуть, описова частина, вона не завжди дає чітке розуміння, то досягнутий результат, чи це добре, чи це погано, умовно кажучи. От в такому контексті мені видається таке дослідження можна було вдосконалювати і надалі застосовувати такі індикатори або дослідження.

З точки зору змісту немає сенсу переказувати і позицію міністерства. Безумовно, ми одні з тих, хто доклали зусилля для формування цих норм, підтримуємо. І що хотілося додати до тієї інформації, яка була надана комітету, що ми не стоїмо на місці і, безумовно, з урахуванням тих правок, які ми маємо і протягом ковідного періоду, і, на жаль, протягом війни, ми не стоїмо на місці. І наразі в проекті Закону про працю, про який ми вже певною мірою говоримо тривалий час, ми переглядаємо підходи до нормативного врегулювання, узагальнення, питань, пов'язаних з режимами роботи, з організацією режимів роботи. І в контексті цього проекту закону ми запропонували трансформувати трошечки і відійти від поняття "договір про дистанційну працю" або "договір про надомну працю", а перейти до розуміння, що дистанційна або надомна, або гнучкі режими роботи – це є певні умови і певні особливості, які можуть бути, визначати, скажімо, умови одного і того самого договору. І це набагато, як на нашу думку, спростить застосування цих норм і не буде обмежувати роботодавця необхідністю мати, як на сьогоднішній день це є, мати так званий договір, наприклад, про дистанційну працю, а в будь-якому договорі трудовому мати можливість визначати дистанційна форма чи надомна форма, чи якісь інші гнучкі форми організації праці як складова, як істотна умова трудового договору, то, на нашу думку, це набагато спростить застосування таких норм, і ми передбачили їх в проекті Закону "Про працю". Сподіваюся, що він матиме певну перспективу і з часом ми будемо говорити вже про ефективність застосування саме цих норм в законодавстві.

Що стосується проекту рішення. Є певні пропозиції і зауваження. Я не знаю як по формату обговорення чи це в робочому порядку ми потім надамо, чи ми будемо обговорювати, скажіть уже, Галина, Миколаївна, як це правильно. Але готовий прокоментувати і проект рішення.

У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Я думаю, що ми окремо це в робочому порядку зробимо. Я вдячна… Сьогодні прям день подяки у нас. Справа в тому, що в нас всі три гілки влади відпрацювали щодо цього законопроекту, я думаю, що по багатьох законопроектах, дуже дружньо і дуже правильно. І контроль сьогодні відбувається теж правильно, таке слово застосую "правильно". Я вдячна міністерству за те, що і ви доклали великої купи роботи для того, щоб зміна законодавства саме по цих видах робот, по цих видах правочинів, вона стала реальністю в Україні. Я все ж таки озвучу перед національною службою, я озвучу деякі результати, про які натякав нам пан Юрій. Справа в тому, що нам як політикам дуже важливо як суспільство сприймає ці закони. І оце дослідження, воно виявило і те, що є велика кількість людей, які хочуть дистанційно працювати, але і є відсоток людей, яким потрібно бути на робочому місці, і без спілкування у колективі вони не уявляють собі роботу. Таким чином готуючи зміни до закону, в тому числі і в закони про працю щодо застосування таких правочинів чи як істотну умову, чи як окремий договір, ми мусимо враховувати, що є потреба і в дистанційній роботі, і є потреба така. І гнучка можливість роботодавцю використовувати максимально для ефективності роботи підприємства ці трудові відносини, вона досить нагальна в суспільстві. Я наведу такі цифри, які ми отримали в такому дослідженні. Дистанційна робота є популярним видом зайнятості, 28,3 відсотка опитуваних зазначили, що працюють дистанційно. Це вже реально факт, це чверть, більше ніж чверть наших трудових відносин всіх. З них 76 відсотків працюють дистанційно на повну ставку. Це означає, що людина взагалі може і не заходити до роботодавця, а працювати дистанційно з дистанційного робочого місця. До речі, міжнародні корпорації зазначають також результат, який вони не очікували отримати, а саме, що ефективність роботи дистанційно не знизилася, а навіть інколи взагалі ефективність роботи підприємства збільшувалась. У нас є представництва, які входять до складу SSC, EBI, зараз не буду називати їх назву, це досить відомі представництва великих компаній, але вони зазначають, що у них було таке побоювання, що ефективність роботи знизиться. Більше того, навіть ми розмовляли з керівником нашої фракції і він казав, що дистанційна робота на його практиці може призводити до зниження ефективності роботи. Але результат, який ми отримали в результаті, він взагалі суперечить цьому: ефективність в деяких випадках не знижується, в деяких зростає.  Послухаємо ще інших представників, роботодавців в тому числі. 

Крім того, висновок, який з нашого опитування є, серед найбільш поширеною причиною вибору дистанційної роботи є можливість гнучкого графіку. Ви знаєте, що і європейські тенденції сьогодні – це можливість застосовувати на добровільних засадах роботодавцям чотириденного робочого дня чи зміну, коли людина працює тоді, коли їй зручно: є жайворонки, є сови. У людини по-різному впродовж дня, місяця або року по-різному ефективність її роботи і продуктивність роботи, по-різному вона себе веде. І гнучкі такі графіки дозволяють людині робити це тоді, коли їй не тільки потрібно в такому імперативі, але і тоді, коли зручно, коли є творче натхнення, коли є бажання так працювати. Це може бути вночі, це може бути вдень. І тому такі види правочинів дозволяють це робити.

Ще один висновок, який є, про який я вже казала, – це відсутність можливості спілкування з колективом. Більше ніж 50 відсотків, мені здається, по дослідженню людей бажають спілкуватися з колективом. Робота – це не тільки окремо виконана робота одним фахівцем, але і спілкування всередині колективу. Так от, 50 відсотків респондентів вважають, що таке спілкування потрібне. Це теж потрібно врахувати роботодавцям, що незалежно від того, чи працює людина дистанційно, чи ні, вона в якийсь час мусить бути з колективом, чи це мають бути апаратні наради, оперативки чи інша якась кореляція на те, як працюють інші для того, щоб... Ми  істоти, які соціальні, і нам потрібне спілкування з нашими колективами.

Ще один висновок – дистанційна робота більш популярна серед молодих людей. Це теж потрібно враховувати, генерація "х" чи "z", чи якісь  там ще, "z", я перепрошую, може, недоречно використала цю літеру. В будь-якому випадку всі ці генерації, вони мають свої звички і своє бачення роботи, воно змінюється, цивілізація змінюється дуже швидко, в Україні це дуже швидко відбувається. І тому ми теж мусимо враховувати, що молоді люди віком від 16 до 20 років 40 відсотків опитаних в цій віковій групі зазначили, що працюють дистанційно 40, на відміну від загальної величини 28,3, молодим людям подобається це робити. Для тих, хто працював з віддалених місць, 53 відсотки зазначають, що їхня продуктивність збільшилася, про це вже я казала. І для тих, хто не працює дистанційно, для них важлива саме оця річ – спілкування у колективі. Найбільш часто застосовували дистанційну зайнятість підприємства у сфері діяльності зв'язку – 49 відсотків, більше ніж 49. Діяльність надання ветеринарних послуг – 26 відсотків, підприємства роздрібної торгівлі – 26 відсотків, наукових досліджень та розробок – 21, фінансової діяльності – 20,9,  майже 21 відсоток. Це я зачитала висновки, загальні висновки. Звісно, дуже цікавий весь звіт, але для  тих хто не отримав цього звіту, це основні такі висновки, у звіті ви можете їх побачити. І іще більш цікаві висновки, якщо ви глибоко вивчите те, що в звітах відзначено.

Надаю слово представнику Національного агентства України з питань державної служби, потім представники профспілок роботодавців, і будемо потім переходити до народних депутатів, перепрошую, колег, що ми зараз маємо послухати всіх, а потім задати питання і обговорити це.

Будь ласка, Астапов Андрій.

 

АСТАПОВ А.О.  Дякую, колеги.

В продовження таких ранкових подяк і привітань теж хотів би подякувати за запрошення на комітет.

Тема і для державної служби вона є надзвичайно важливою. Єдине, що я хотів би зазначити, що питання регулювання графіків роботи для державних службовців, вони мають відмінності від встановлених процедур у Кодексі законів про працю і такі інструменти як дистанційна робота, застосування гнучкого графіку на державній службі, вони регулюються законодавством про державну службу. Однак, ну, власне, принципи, сама ціль цієї роботи, звичайно, вони ті самі. І я хотів би тут ще додати, що коли нами напрацьовувались ці інструменти наприкінці 2019 року, тобто це було напередодні COVID, напередодні там зупинки транспорту і всіх цих витікаючих колапсів, ми намагалися зробити цей інструмент максимально гнучким, адаптивним, мінімально обтяжливим для його застосування, ну, і власне, як, напевно, основна ціль – знайти баланс між інтересами державного органу та конкретного працівника, який ці інструменти буде застосовувати.

І як показала практика застосування під час карантину, під час військового стану, що ми все ж таки своєї цілі досягли. І саме через можливість швидко перейти працівнику на дистанційну роботу, робота продовжувалась і це дозволило стабілізувати і взагалі продовжувати отакий достатньо стабільний формат роботи практично усіх державних органів у ці непрості часи. Дякуємо за таке дослідження, ми ще, на жаль, з ним не ознайомились. Ми проводили ще в 2001 році схоже дослідження щодо застосування дистанційної роботи. Однак я думаю, що ці дані станом на сьогодні вже застарілі, оскільки на сьогодні дійсно суттєво змінилися обставини, зокрема, в яких працюють державні службовці і посадові особи місцевого самоврядування. Однак, ну, теж скажу і я думаю, що є представники багатьох державних органів, до яких вже зайшов наш лист. На сьогодні на виконання плану заходів з реалізації концепції комунікації з гендерної рівності ми вже розпочали проведення опитування серед державних службовців щодо користування чоловіками та жінками правом на гнучкий графік. Будемо очікувати результату цього дослідження. Ну, і порівняємо хто активніше, з якими особливостями от саме в гендерному розрізі використовує цей інструмент.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

У мене таке враження, що цей законопроект у нас був від колективного до індивідуального, до кожної людини конкретно, і від індивідуального знову до колективного. Бо якщо подивитися на… І так само можна про гендер сказати – від гендеру до загального і від загального до гендеру. Тобто дистанційна робота впливала на це на все. Про це, власне, свідчить і табличка переваг і недоліків дистанційної роботи, тому що респонденти вказували не тільки на те, що є плюсами, але і те, що є негативом для них. Наприклад, позитив – є можливість економити час на дорогу, з другого боку, є відсутність прямого контакту з колегам і керівниками. З одного боку, позитив – більш гнучкий режим роботи, з другого боку – відсутність ручного робочого місця, відсутність робочого місця, власне, у виразі столів, комп'ютерів і таке інше. Не завжди люди мають у своїх домівках необхідну техніку. З одного боку, плюс можливість зберігати баланс між роботою та особистим життям, з другого боку – відсутність можливостей показати свої навички та спілкуватися з колегами в реальному часті для того, щоб показати якийсь результат. Для людини теж визнання результату її роботи теж є важливим. Можливість, з одного боку, більш ефективно організувати свій час, з другого боку – труднощі із збереженням концентрації та мотивації на роботі. 32 респонденти вказали, що такі труднощі самоорганізаційні, і тому треба теж нам це брати до уваги, що концентрація і мотивація  така самоорганізація – це те, чому потрібно вчити людину дорослу, як доросла освіта, для того, щоб вони могли працювати не тільки там, де їм організують концентрацію роботи, але і там, де така концентрація може  розбігатися із власним життям. 

Перевагою є можливість працювати з будь-якого місця, з одного боку. З другого боку, є труднощі із збереженням робочого ритму та відповідальності. Власне життя, особисте життя, воно переважає, мабуть, коли людина дистанційно знаходиться дома. І можливість працювати з будь-якого місця і концентрація, вона перебивається тим, що людина… розсіюється увага, да, з'являється такий синдром розсіювання уваги. Я про себе більше, може, кажу про те, що він дома буває, бо дома додаткові такі виникають контакти із родичами відповідно, і вони можуть в будь-який час втрутитися в твій робочий ритм. Тому є плюси і є мінуси, водночас ефект загальний по дослідженню – це плюс.

Будь ласка, представники профспілок та організації роботодавців, хто у нас на зв'язку? Пан Шубін чи хто у нас?

 

ЛЯХ Д. Дмитро Лях. Доброго дня, Галина Миколаївна. Дякую за запрошення на сьогоднішнє засідання комітету. Хочу відзначити, що профспілкове середовище позитивно оцінює внесені зміни щодо запровадження дистанційної роботи і гнучких форм зайнятості в умовах, особливо епідемії та воєнного часу. Це підтверджується і тим опитуванням, яке ми робили в профспілковому середовищі.

Більшість каже що це позитивно,  дозволяє і працювати, і залишатись, скажемо так, в робочій професії навіть в таких складних умовах, які відбуваються в нашій країні.

Хочу подякувати народним депутатам, стороні роботодавців, стороні органів влади за той соціальний діалог, який відбувався в робочих групах, що дозволило в цілому запровадити ці зміни.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Нагадаю тільки, не можу не нагадати, що профспілки весь час проти прийняття таких законів. Але життя іде і життя підтверджує, що ці закони позитивно впливають на наше життя. Мені здається, що час уже нам з профспілками переходити на нові більш такі, більш розвинуті стосунки. І мені здається, що ми з вами вдвох мусимо сприйняти оці нові речі, які потребує суспільство, потребують люди, однаково. Ми і ви, і влада, і профспілки стоять на захисті найманого працівника. Тому в центрі уваги ми мусимо ставити людину, а не навіть роботу секретаріату чи структури, чи політичної сили, чи самої профспілки. Ми мусимо в центр ставити людину і захищати її робочий час в тому числі.

Дякую за позитивний відгук і за...

 

ЛЯХ Д. Дякую, Галина Миколаївна. Ми завжди, в рамках комітету завжди ідемо на діалог, ефективний, скажемо так, соціальний діалог у рамках цих законопроектів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую вам.

Хто від роботодавців? Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Доброго дня, шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, запрошені! Мені дуже приємно чути такі високі оцінки цьому законопроекту. На жаль, саме дослідження ми не отримали, будемо вдячні, якщо нам від секретаріату воно надійде. Дуже хотілося б з ним детально ознайомитись.

Хочу нагадати, що Федерація роботодавців була одним з ідеологів цього законопроекту. Я дуже вдячний, дійсно, на сьогоднішній день дякую всім, хто долучився. Я пам'ятаю, як першим етапом цього процесу ми напрацювали певний драфт, звернулися до Міністерства економіки, ми разом з Юрієм Віталійовичем, мабуть, місяць часу витратили, щоб довести його до ума, скажемо так, щоб не соромно було показувати наші пропозиції народним депутатам, потім звернулись до вас, шановна Галина Миколаївна. Ви нас, я пам'ятаю, дуже підтримали в цій роботі. Разом з секретаріатом, з іншими залученими експертами доопрацювали наші спільні з Мінекономіки пропозиції і зареєстрували певний законопроект. Потім ще була дуже складна робота в робочій групі при комітеті. Микола Бабенко, там його роль також дуже значна, який всю цю роботу координував. Були дуже складні дискусії, в тому числі з профспілками, з представниками науки. Ірина Гуменюк долучилася, їй дуже велика вдячність. І ми в кінцевому підсумку вийшли вже на друге читання. Було дуже, до речі,  багато пропозицій у вигляді правок народних депутатів. Там і Михайло Михайлович долучився, наскільки я пам'ятаю дуже активно, представники інших політичних сил. В кінцевому підсумку ми отримали закон, до якого я особисто не чув особливих критичних зауважень, він працює. Стосовно представників бізнесу, до нас навіть не надходило суттєвих якихось пропозицій щодо його покращення. Я розумію, що він не може бути повністю ідеальним, і ми будемо його поступово разом із комітетом намагатися ще більш покращити. Але те, що це було зроблено своєчасно, те, що це було зроблено дуже швидко як для закону. Від ідеї, як вона з'явилася, до прийняття закону я порахував пройшло всього-на-всього сім місяців. Це досить короткий термін для такого складного, комплексного та важливого законопроекту.

Тому ще раз дякую всім, хто до цього долучився. І ми дійсно настільки вдячні, що отримали саме такий текст, саме в такий короткий термін, що нам дозволило в ті складні часи і пандемії коронавірусу, і зараз під час воєнного стану більш-менш нормально працювати з урахуванням того, що актуальність дистанційної та надомної роботи зросла в рази фактично зараз.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію, що нагадали про історію, те, про що в нашому комітеті ми весь час кажемо, що дотичними до створення закону є дуже велика кількість людей. Там немає одного автора якогось, навіть якщо хтось там і написав одну ідею, але дотичними до того, щоб він потім став практично діючим нормативно-правовим актом, дотичність до нього мали дуже багато людей. Дякую за ініціативу своєчасну і пану Юрію Кузовому, я вже Міністерству економіки сказала, тепер скажу ще індивідуально. Думаю, що цей законопроект вже є історією для України і дуже позитивною історією, такий кейс, юзер кейс дуже позитивний.

Крім того, на початку говорила і про те, що цей законопроект багато обговорюють і в міжнародних колах, і його вплив. Мені здається, що Україна завдяки роботі Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів зробила декілька законопроектів раніше ніж Європа. Я можу ще сказати Закон про часткову та додаткову зайнятість, який був прийнятий нашим комітетом, ми вели цей законопроект, раніше ніж вийшла директива ЄС, яка майже була тотожна тому закону, який був прийнятий. Я думаю, що цей законопроект, може, теж потрібно зробити контрольні слухання, запросити пана Баланюка, Національне кваліфікаційне агентство. Але всі вони дуже позитивно впливають на ринок праці. І ще раз скажу таку фразу, може, вона така формальна, вони змінюють ландшафт трудових відносин, змінюють дуже суттєво. Чверть чи третина зміни – це дуже суттєва зміна, яка може витягувати Україну в тому числі в прогресивну роботу, у продуктивну роботу, гнучку роботу.

Дякую.

Шановні народні депутати, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галина Миколаївна.

Насамперед я думаю, що це питання вже зараз надзвичайно ґрунтовно і детально розглянуто і немає змісту всім дякувати. Але це, як на мене, приклад синергії роботи і депутатів Верховної Ради, і нашого фахового секретаріату, а також представників центральних органів   виконавчої влади, нашої Дослідницької служби Верховної Ради і Кабінету Міністрів, профспілки, роботодавці. У мене єдине до проекту рішення. Пан Юрій, представляючи Мінекономіки, казав, що в нього є якесь доповнення чи зауваження, тому що в проекті рішення ми тільки один пункт передбачаємо для Верховної Ради, а все решта стосується саме Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, а також Національного агентства з питань державної служби тощо. Якщо є якісь доповнення, то, щоб ми зразу їх внесли, щоб проголосувати і дати доручення, і виконувати їх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Я думала, що ми підемо по нашому загальному механізму, коли проект рекомендацій, підготовлений секретаріатом, він дає можливість всім надати пропозиції, в тому числі Міністерству економіки, може, профспілкам, роботодавцям від того, щоб ми доопрацювали і на наступному засіданні чи через одне, щоб всі народні депутати ознайомилися з документами і ми його проголосуємо. А сьогодні ми…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можливо, і так. Можливо, тоді давайте такий варіант, ми ухвалюємо за основу, а тоді вже будуть доповнення і це… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да. Щоб не було поспіхом, а щоб ми все це виважено зробили…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Підтримую. Підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні народні депутати, пан Бабенко, не хочете сказати, що-небудь, це ваш вклад в підготовку законопроекту, він сьогодні окремо відзначений?

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, дякую за увагу і за те, що відмітили. Але я вважаю, що краще будемо менше говорити і більше робити. Але дякую всім за роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Обожнюю наш підкомітет з трудових відносин. Дякую, пане Миколо. Дякую. Але від комітету теж для вас подяка як голові підкомітету, який робить складну роботу в діалозі дуже різних гілок наших стейкхолдерів, знаходить злагоду завжди. Дякую, пане Миколо.

Шановні народні депутати, є ще бажання виступити у когось? Вадим Струневич? Остапенко Анатолій? Циба Тетяна?

 

ЦИБА Т.В. Да.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да. Пані Тетяна, будь ласка.

 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Тоді ми переходимо до того, щоб ми проголосували за основу рекомендації. Непотрібно голосувати, да? Гаразд. Тоді у мене прохання непотрібно тоді голосувати, мені секретаріат нагадує, підказує. І тоді у всіх, хто сьогодні присутній, хтось ще не отримав звіт, теж секретаріат мені нагадує для пана Сергія Біленького, що ми на роботодавців звіт відправили. Тому потрібно теж дивитися, у нас же це було неодноразово, пошту, як вона проходить у Федерації роботодавців України, ще раз нагадати, може, і Дмитру Олійнику, щоб він розписував на вас, пане Сергію, бо ви у нас основний представник від роботодавців на засіданні нашого комітету. Тому звіт роботодавців є.  В кого звіту немає, welcomе до керівника секретаріату – Прянішнікова Катерина, надішлемо, або до Олени Перепелиці, яка відобразить сьогодні це разом із звітом на сайті нашого комітету, і мабуть, що на сайті Верховної Ради України, тому що ця робота, яка і вперше зроблена і велика робота, колосальна, тетанічна, і відмітити наш дослідницький центр теж необхідно для того, щоб інші комітети більш використовували ємності наші потенційні, які є в дослідницькому комітеті. Ця робота тільки на позитив громадянам України.

Тому якщо у нас немає більше інших побажань, то ми переходимо до другого питання нашого порядку денного. Бачу, що немає, рук піднятих немає. Можемо переходити до питання другого. Законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним. Це законопроект пана Мороза, і розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань роботи працівників у нічний час (реєстраційний номер 8309).

Якщо є пан Мороз, то, будь ласка.

 

_______________. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Немає. Тоді у мене пропозиція або пану Бабенку надати як голові підкомітету, або Юрію Кузовому – Міністерство економічного розвитку.

Пан Микола, як краще? Микола. Микола Бабенко.

Юрій Кузовой, будь ласка.

 

КУЗОВОЙ Ю.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Як ви знаєте, Міністерство економіки висловило до законопроекту 8309 зауваження, які зокрема стосуються необхідності забезпечення додержання норм Європейської соціальної хартії врегулювання питання, запропонованого законопроектом питання додаткової альтернативної денної роботи, яка є зовсім незрозумілим. До того ж застереження були висловлені стосовно необхідності збільшення тривалості нічного часу  у порівнянні з діючими нормами. Тобто низка цих зауважень, які були висловлені, вони не дають можливості Міністерству економіки підтримати цей законопроект, тому ми пропонували комітету розглянути питання про недоцільність його подальшого розгляду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Юрію.

Дуже детально викладено це у висновку Міністерства економічного розвитку. У мене як у члена комітету є пропозиція включити цей законопроект до порядку денного та рекомендувати Верховній Раді його відхилити саме у зв'язку з тими підставами, які зазначені в Міністерстві економіки. Підстав для його невключення до порядку денного наш регламент не передбачає, тобто нема таких підстав, а включити і відхилити, така можливість є.

Якщо є у народних депутатів якісь інші пропозиції, то я б просила висловитись. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді в цьому законопроекті є ряд нових цікавих пропозицій, але ми почули думку Мінекономіки, вона насправді з цього приводу є важлива. Але я хотів би, щоб все-таки в майбутньому були враховані ці речі. Мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний за бажанням нічного працівника забезпечити проведення безкоштовного попереднього медичного огляду або періодичного не менш як одного разу в пів року. Такої норми немає поки що в законодавстві. Також, що роботодавець зобов'язаний вживати заходів щодо переведення нічних працівників на денну роботу, яку здатні виконувати працівники на підставі саме цього медичного висновку, немає. Також, що роботодавець зобов'язаний вживати заходи щодо забезпечення жінок, які працюють в нічний час, альтернативною денною роботою. Тобто є ряд цікавих новел. І якщо пан Юрій каже, що вони працюють над тим, що в майбутньому вони будуть враховані, то це ідея підходить, щоби включити цей законопроект в порядок денний і рекомендувати Верховній Раді його відхилити.

Але ще мені цікава думка роботодавців. Якщо ваша добра воля, надати слово, щоб пан Сергій Біленький висловив їхню позицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, Сергій Біленький.

 

БЛЕНЬКИЙ С.Л. Ще раз доброго дня, шановні народні депутати. Дякую за можливість виступити. Ми також надали свої пропозиції достатньо ґрунтовні до комітету, якщо була можливість ознайомитися народним депутатам, то там на трьох сторінках.

Головна позиція – ми також, як і Мінекономіки, не підтримуємо цей законопроект. Ми вважаємо, що ці новели, які пропонуються, вони набагато більш жорсткі ніж передбачені відповідною євродирективою, відповідною 171 Конвенцією Міжнародної організації праці. Ми не бачимо жодних підстав для збільшення нічного часу з 22-ї до 7-ї години, в нас і так зараз з 22-ї до 6-ї, що значно більше ніж у євродирективі і ніж у конвенції МОП. Там, якщо я не помиляюся, з 24-ї до 5-ї ранку – це ті рамки, які вважаються мінімальними. В нас набагато більші.

Ми не погоджуємося з необхідністю надання додаткових днів відпустки нічним працівникам. Розумієте, в нас же нічний працівник нічному працівнику рознь, як кажуть, можна сигарети продавати десь у ларьку, можна десь у шахті в нічну зміну працювати. Що стосується важких та шкідливих умов праці, вони в нас і так регульовані і додатковими днями відпусток, і періодичними медичними оглядами, про які сьогодні сказав Михайло Михайлович. Ці огляди, вони ж також мають бути… якийсь розумний підхід має бути. Тобто раз на пів року запропонували автори їх проводити. Чому саме раз на пів року, а не раз на рік? І чи є взагалі в них необхідність, коли робота може бути нічна навіть, не пов'язана з особливою шкодою для здоров'я працівника. Тому всі ці речі ми, на жаль, підтримати не можемо. В ідеальному випадку було б повернути автору цей законопроект, якщо це дозволяють регламенті вимоги, тим більше, що Міністерство економіки дійсно напрацювало вже законопроекти, можливо, у нас там будуть якісь зміни, будемо працювати над Трудовим кодексом. Ми готові максимально долучитися і в частині регулювання діяльності нічних працівників. Але ще раз хочу зазначити, що навіть в чинному законодавстві в нашому як би його не критикували, в застарілому Трудовому кодексу зі змінами і доповненнями, всі ці питання більш-менш нормально вже врегульовані і не виникало в нас ні від профспілок навіть якогось великого  запиту на якісь кардинальні зміни стосовно роботи нічних працівників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Таким чином у вас пропозиція включити до порядку денного та направити автору на доопрацювання, да, така?

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. У нас пропозиція, в принципі, якщо, я не знаю, не включати до порядку денного, а повернути автору, якщо так можна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Отут не можемо.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л.  Ну, тоді...  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. То есть є або відхилити, або повернути автору на доопрацювання. В мене теж рефлексія на ваш виступ, що ми щонедавно прийняли законопроект про колективні угоди, і, власне, ми про це обговорювали із Міністерством економіки про те, що колективні угоди на підприємстві і у галузях, вони майже повторюють законодавство. І ми, власне, як законодавці забрали у роботодавців і профспілок домовитися про оці всі речі безпосередньо на підприємстві. Тому те, що описує пан Мороз, - це все речі, які мають домовлятися колективи, профспілки із роботодавцями конкретно на конкретному підприємстві, розуміючи, що це за нічний працівник, на якому виді, що потрібно там робити, яким чином відстежувати здоров'я працівника і вплив саме шкідливих форм роботи на працівника, тому це все підстави для обговорення на колективному договорі. Про це, до речі, зазначає і європейська спільнота, що наш КЗоТ переобтяжений конкретними речами, які можна було б домовлятися, і ми забрали, власне, у роботодавця і профспілок – домовлятися про це конкретно на кожному підприємстві, і натиснули на інших роботодавців, де немає необхідності це обговорювати, і колективи не витребовують цього, натиснули так, що вони це все на підставі закону мусять виконувати. Оце теж від колективного до індивідуального, нам теж цей принцип потрібно враховувати.

Шановні народні депутати, ще є бажання когось послухати чи якесь інше проголосувати?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна, Галина Миколаївна?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. В мене питання до секретаріату чи повідомляли автора, бо було…

 

ГОЛОВУЮЧА. Конечно.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Повідомляли. Дякую. Це ще раз говорить про те, що якщо немає автора, то, зрозуміло, складно дискутувати.

Я ще би хотів, з вашого дозволу, почути позицію профспілок і тоді була ваша пропозиція, на яку я також пристаю, щоби рекомендувати включити до порядку денного і повернути автору законодавчої ініціативи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Секретаріат не хоче підходити до мікрофону, але 9 березня листа направив пану Морозу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, тоді я ставлю на голосування питання включення законопроекту до порядку денного і рекомендувати Верховній… і повернути автору на доопрацювання, отак.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Бабенко Микола. Бабенко Микола.

 

БАБЕНКО М.В. За, Галина Миколаївна. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тетяна Циба.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до передостаннього законопроекту – законопроект не в нашому комітеті розглядається, ми не головні, але він дуже важливий. Мова йде про законопроект про споживче кредитування, автор Кабінет Міністрів України, номер 9051. Ми розглядаємо, що нам рекомендувати головному комітету щодо цього законопроекту – це Комітет пана Наталухи економічного розвитку.

Будь ласка, Міністерство з питань реінтеграції, тимчасово окупованих територій, хто представить законопроект?

 

КОЗИРЄВ П.Г. Вітаю. Павло Козирєв, заступник міністра. Шановні Галина Миколаївна, шановні народні депутати, до вашого розгляду пропонується проект Закону України про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану.

Проектом акта пропонується запровадити обов'язкову реструктуризацію зобов'язань за договорами такими кредитними  в період дії в країні воєнного та у 30-денний строк після його припинення або скасування. Це стосується громадян місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача є територія, на якій ведуться/велися бойові дії або тимчасово окупована Російською Федерацією.

Крім того, можливістю скористатися цим можливість надається особам, які у випадку, коли державна та соціальна матеріальна допомога або пенсійне забезпечення, благодійна допомога є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім'ї, або споживач та член його сім'ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, сукупний розмір доходу споживача та членів його сім'ї не перевищує розміру двох мінімальних заробітних плат.

Крім того, у період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після дня його припинення або скасування кредитору, колекторським компаніям забороняється здійснювати заходи з регулювання простроченої заборгованості щодо споживачів. Цей проект акта підтриманий Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, враховано зауваження Міністерства фінансів, Мінцифри, Мінсоцполітики, НБУ, Мін'юсту, зауваження Мінекономіки зняти на засіданні урядового комітету. Проект так опрацьовано з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і цим комітетом підтримано, проект акта прийнято урядом 21 лютого. Просимо підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, чи є необхідність обговорювати, чи ми можемо перейти до рекомендації головному комітету включити законопроект до порядку денного і прийняти за основу? Зараз, Михайло Михайлович. Я ще хочу наголосити, що у нас є лист від Національного банку, не тільки від ЦОВВок, але і від Національного банку, який просить врахувати його позицію, що вони не заперечують і підтримують прийняття цього закону.

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, шановні колеги, насправді дуже, як на мене, важливий законопроект. Слід не затягувати, подякувати Кабінету Міністрів за ініціативу, нехай запізнілу, але ще вчасну. І давайте будемо рекомендувати основному комітету ухвалити цей законопроект, включити в порядок денний і ухвалити його в першому читанні за основу. Ставте, будь ласка,  на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином наш комітет наголошує, що цей законопроект нагальний і його потрібно максимально швидко обговорити в основному комітеті. Рекомендуємо основному комітету включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим!

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег. Кудись наші нардепи дистанційно розбіглися.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

Тимошенко.

Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Прошу народних депутатів зосередитися, у нас важливі питання наприкінці, останнє питання. У мене прохання: секретаріату теж сконцентрувати увагу на цьому питанні. Секретаріат розіслав табличку до законопроекту  7295 – це додаткове питання наше щодо перегляду рішення. У мене прохання дати зворотній зв'язок чи готові народні депутати голосувати по цьому законопроекту, чи ми перенесемо це на завтра-післязавтра, щоб ми розглянули.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, колеги, я думаю, що не варто переносити, питання є зрозуміле, воно надзвичайно коротке, мені особисто, я думаю, як і іншим колегам, прийшло на пошту це питання. Там мова йде про зміну терміну вступу в дію цього важливого законопроекту. Ми планували з 1 січня 2023 року, про це вже говорила голова комітету, а пропонується з дня його ухвалення, мається на увазі вступу в дію. Це перше. І там зміна таблички. Одна правка мого авторства і Галини Миколаївни скасовується, а одна - за авторством Галини Миколаївни вводиться саме, що стосується зміни цього терміну. Я вважаю, що треба підтримати і дати можливість його вже рухати далі згідно Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином, шановні народні депутати, не буде заперечення, щоб ми проголосували зараз два поспіль, два питання: перше – про перегляд рішення і друге – про схвалення таблички і схвалення додаткової таблички? Основну табличку ми не змінюємо, ми робимо додаткову табличку. Таким чином не буде заперечень, щоб ми поспіль один за одним проголосували одне і інше питання? У мене прохання просто до секретаріату ще раз подивитися, щоб всі народні депутати були на місцях, щоб ми рішення прийняли, воно технічне, але важливе.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування перегляд рішення комітету щодо розгляду проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань (реєстраційний номер 7295) в другому читанні від 31 жовтня 22-го року, протокол № 136 в частині введення закону в дію. Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.    

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за.

Бабенко Микола. Бабенко. Бабенко Микола. Бабенко Микола, не чуємо.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

І зразу же ми голосуємо проект рішення, який вам надіслано. Прошу комітет, то єсть схвалення рішення про додаткову табличку. Перше, голосуємо зразу декілька речей.

Перше. Схвалити текст додаткової порівняльної таблиці до проекту Закону відповідно 7295. Пропозиції 4546 – відхилити. Внести додаткову порівняльну таблицю до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України на розгляд Верховної Ради України. Доповідачем на пленарному засіданні визначити пана Цимбалюка, оскільки він у нас всю основну табличку, теж є доповідачем з основної таблички. Він вів цей законопроект у своїй робочій групі, яку ми створили за нашим рішенням.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

Цимаблюк Михайло.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. За.

Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Циба Тетяна.

 

ЦИБА Т.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

У мене буде наостанок ще одне вибачення перед представниками уповноваженими у справах людини, а також представниками Міністерства оборони. Я хочу від особисто від себе і від комітету принести вибачення за ті образи, які у нас були на засіданні підкомітету висловлені паном Миколою Грековим, який є офіційно представником консультантом нашого комітету. У мене прохання до шановних народних депутатів підтримати мою пропозицію щодо виключена пана Грекова з наших консультантів з нашого комітету, з позаштатних штатників нашого комітету. Взагалі я доручила нашому секретаріату переглянути весь склад консультантів, які у нас працюють вже три роки, а, власне, я б сказала, що не працюють переважна кількість із них. Прошу народних депутатів звернутися до пані Катерини для того, щоб надати тих консультантів, які дійсно плідно пліч-о-пліч з комітетом опрацьовують законодавство.

А щодо цього інциденту, приношу вибачення. І я вже попросила, щоб пана Грекова запросили до мене, щоб ми поговорили. Я б рекомендувала йому вибачитися на сторінках фейсбуку, власне, там, де він викладав засідання нашого підкомітету з образами. Я думаю, що це негідна поведінка, тим більше, у воєнний час, тим більше, по відношенню до Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України, обраного Верховною Радою України, а також до представників Міністерства оборони. Ще раз мої вибачення.

Якщо нема у шановних народних депутатів якихось об'яв, то буду закривати комітет. Нема? Тоді дякую, гарного дня. Слава Україні!