У Комітеті Верховної Ради України відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Діяльність реабілітаційних установ». До участі у заході були запрошені народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, керівники центрів комплексної реабілітації тощо.

Розпочинаючи захід головуючий на засіданні «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їхніх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергій Гривко повідомив, що з початком повномасштабного збройного вторгнення російської федерації в Україну особливо гостро постало питання реабілітації як учасників бойових дій, так і мирних громадян, в тому числі дітей, які постраждали від збройної агресії. «Кількість постраждалих людей невпинно зростає і, нажаль, маємо сумну статистику в цьому питанні. Тому стрімко набула вагомості тема діяльності та функціонування реабілітаційних установ», - зазначив у своєму виступі пан Гривко.

Під час широкого обговорення були заслухані доповіді центральних органів виконавчої влади щодо діяльності реабілітаційних центрів, які належать до сфери їх управління, та проблем, які наразі виникають в дотичних до реабілітації питаннях. 

Нагадаємо, що основною метою функціонування реабілітаційних установ є:

-         здійснення комплексу реабілітаційних заходів для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, спрямованих на зменшення або подолання фізичних, психічних розладів, коригування порушень розвитку;

-         навчання основним соціальним та побутовим навичкам проживання у суспільстві;

-         розвиток здібностей безпечної поведінки, позитивного сприйняття себе та свого оточення;

-         створення передумов для інтеграції в суспільство, у тому числі професійна орієнтація, опанування трудових навичок для подальшого працевлаштування.

Глобальна реформа в сфері реабілітації відбулася з моменту ухвалення в 2020 році Закону України «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я». «Цей Закон дозволив розпочинати реабілітацію вчасно, з першого дня захворювання чи травми, що зробило реабілітаційний процес максимально ефективним. Це є надзвичайно важливим, - наголосила у своїй промові Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович. – Сьогодні ми поєднуємо зусилля з Міністерством охорони здоров’я України і вже на рівні постанов Кабінету Міністрів України створили мультидисциплінарні команди, які надають реабілітаційні послуги для відновлення людини. Вони включають в себе не тільки лікарів, фізичних терапевтів, за потреби – долучаються протезисти, ортезисти».

Серед основних проблем, вирішення яких сприятиме якісній реабілітації в Україні – забезпечення достатньої кількості фахівців для роботи в таких мультидисциплінарних командах. За словами директора департамента високотехнологічної медичної допомоги та інновацій Міністерства охорони здоров’я Василь Стрілка, на сьогодні працює 244 заклади охорони здоров’я, які уклали договора з Національною службою здоров’я України на надання послуг з реабілітації в стаціонарних умовах. «Але ключовим є кількість фахівців, які працюють у цих закладах, мультидисциплінарних командах, – зауважив пан Стрілка. – Наразі в Україні створюються реабілітаційні відділення у багатопрофільних лікарнях. Це наш ключовий принцип – реабілітаційна допомога має бути максимально доступною до пацієнта». Крім того, МОЗ разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, міжнародними партнерами, в тому числі за рахунок коштів Британського Уряду розвиває реабілітаційний центр для надання послуг пацієнтам з травмою спинного мозку.

В свою чергу директор департаменту з питань реабілітації та медичного забезпечення Мінветеранів Валентина Зозуля повідомила, що в 2022 році 5 реабілітаційними центрами Міністерства було надано 63 469 послуг (в 2021 році – 58 182 послуги). «Ми передбачаємо збільшення кількості центрів соціально-психологічної реабілітації», - зазначила пані Зозуля.

Заступник Міністра молоді та спорту України Матвій Бідний розповів про діяльність унікального спортивного об’єкту «Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ», у якому створено повністю безперешкодне середовище для осіб з інвалідністю для проведення заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації, підготовки спортсменів з паралімпійських, дефлімпійських, олімпійських та неолімпійських видів спорту, а також офіційних спортивних змагань, у тому числі міжнародних.

Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію нашої держави Західний центр один із перших в Україні розпочав реабілітаційно-відновлювальну роботу для сотень українських постраждалих громадян, які втратили своє здоров’я. На його базі також отримали підтримку, допомогу і прихисток понад 1 000 вимушено переміщених осіб, в тому числі: діти, люди похилого віку, люди з інвалідністю, у тому числі, які пересуваються на кріслах колісних, на протезах, незрячі, які постраждали від ракетних і бомбових ударів. «Цей центр дійсно на сьогоднішній день є унікальним і ми намагаємося використовувати всі його потужності для сьогоднішніх потреб наших воїнів», - наголосив у своєму виступі Матвій Бідний.

На думку голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка, на законодавчому рівні мають бути напрацьовані чіткі та ефективні системи реабілітації в Україні. «Реабілітація хворих та постраждалих під час бойових дій – процес довготривалий, який потребує кваліфікованих фахівців різного профіля, розширення державних програм, активного залучення сучасних технологій в реабілітаційних процесах та створення сучасних універсальних реабілітаційних центрів», - зазначив пан Остапенко. В свою чергу народний депутат України Тарас Тарасенко впевнений, що в Україні має бути створена «загальна сквозна система реабілітації, в центрі якої повинні бути зараз воїни, які захищають нашу Україну».

         Учасники круглого столу обговорили потребу швидкого зростання кількості кадрів для забезпечення якісної роботи реабілітаційних закладів; впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ); необхідність створення загальної карти реабілітаційних закладів в країні. «Реабілітація має надаватися з першого дня, коли людина потрапила до лікарні. Ще одне питання, над яким потрібно попрацювати в цьому році – це питанням доступності реабілітаційної послуги на рівні проживання та перебування людини. Щоб ця послуга не завершувалася, якщо вона далі (після лікування та реабілітації через травму, - ред.) потрібна людини, -  зауважила уповноважена Президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна. – Комусь потрібен буде доступ до фізичної реабілітації за місцем проживання, комусь – послуги ерготерапевта, комусь – продовження психологічної підтримки. Все це має організовуватися на рівні громади саме міською владою».

Водночас Міністерство соціальної політики України вже активно працює над впровадженням послуги соціального супроводу, зокрема, для військовослужбовців. Такий супровід передбачається на різних етапах: робота соціальних працівників в центрах комплектації; соціальна адаптація та реабілітація людей в громаді; соціальний супровід осіб з інвалідністю на робочому місці; соціальна адаптація та реабілітація родини військового та військових, які після поранень повертаються додому. «Часто таким військовим потрібно заново відбудовувати свої стосунки. Ми вже розробили 7-денну коротку програму. Під наглядом психологів, в тому числі військових психологів, соціальних психологів та соціальних фахівців родина перебуває в затишному для себе санаторії чи відпочинковому клубі, де проходить курс соціальної реабілітації. Коли ми цей пілотний проект успішно завершимо, ми такі заходи поширимо на ту кількість людей, для яких це буде потрібно», - запевнила Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

Завершуючи засідання «круглого столу» Сергій Гривко запропонував надсилати до Комітету пропозиції щодо діяльності реабілітаційних установ та вдосконалення системи реабілітації в Україні загалом.