Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Ми розпочинаємо засідання Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів з надзвичайно важливого питання. 7 березня 2023 року в комітеті було розглянуто проект Постанови щодо функціонування госпіталів у державі. Зважаючи на те, що це обговорення викликало певні запитання, на які не могли дати відповідь учасники тодішнього засідання, було ухвалено рішення, виконуючи контрольні функції Верховної Ради України, заслухати про стан функціонування госпіталів в Україні на окремому засіданні.

Сьогодні згідно плану таке засідання відбувається і для нас як для народних депутатів, для представників центральних органів виконавчої влади і учасників цього засідання дуже важливо встановити, насамперед як працюють госпіталі війни й інші військові медичні заклади в період воєнного стану, ті проблеми, які виникають в їхній роботі, і пропозиції щодо вироблення єдиної державної політики в цьому напрямку уже післявоєнної держави після нашої перемоги.

Це дуже важливо і я хотів би, щоби ми сьогодні послухали позиції центральних органів виконавчої влади. Для ветерана, для учасника бойових дій, який потребує реабілітації, лікування, йому байдуже, якій структурі належить військовий госпіталь. Для нього важливо, щоб ця послуга надавалася якісно і щоб він чітко знав, де він знаходиться на медичному обліку і обслуговуванні. Через те ми хотіли би почути вашу позицію і, можливо, хтось не встигне висловитися, ми чекаємо від вас – комітет, секретаріат комітету – ваших письмових пропозицій, щоб ми все-таки могли підготувати і рекомендації, можливо, щодо ухвалення нового закону або зміни у діючі закони, а можливо, перевели дискусію наступного разу вже на рівень Кабінету Міністрів.

Я до слова запрошую представників Міністерства соціальної політики. Пані міністр Жолнович Оксана відсутня з поважних причин, я хотів би, щоби зголосилися, хто сьогодні буде представляти позицію Мінсоцполітики. Будь ласка, колеги.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Доброго дня, шановні колеги. Позицію міністерства буду представляти я. Мене звати Олена Кульчицька, я є радником Міністра соціальної політики, яка відповідає, власне, за сферу реабілітації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вам слово. Взагалі регламент ми пропонуємо три хвилини, але якщо буде важлива інформація, то ми готові продовжити його до п'яти. Я думаю, колеги народні депутати не будуть проти, зважаючи на актуальність цього питання. Будь ласка.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Дякую.

Для Міністерства соціальної політики дуже важливим є те, щоби вся система надання медичних послуг і соціальних послуг базувалася на єдиних засадах і принципах. І тут ми активно підтримуємо всі ініціативи Міністерства охорони здоров'я по впровадженню мультидисциплінарного підходу в процес реабілітації як цивільних, так і військових.

І позитивним прикладом цього процесу впровадження і входження в єдині засади побудови системи реабілітації є функціонування нашого підвідомчого Центру комплексної реабілітації "Галичина", де на сьогодні проходять реабілітацію військові і де, власне, функціонують дві мультидисциплінарні реабілітаційні команди, де працює п'ять соціальних працівників, де надається повний спектр послуг реабілітації включно і в стаціонарному, і в амбулаторному пакеті.

І з метою того, щоб це стало реальністю, центр був реорганізований в державне некомерційне підприємство. Так, процес не є легким, до цього треба готуватися, щоб відповідати стандартам НСЗУ і щоб адекватно працювати, але вже сьогодні була отримана оплата за перші відпрацьовані пакети надання реабілітаційної допомоги. І можемо вважати, що успішно ми в цей загальний стрім реабілітаційного... надання реабілітаційної допомоги відповідно до стандартів доказової медицини увійшли.

І тут мені видається, що нам важливо, більше того, в закладі функціонує ВЛК, яка дає відповідні висновки щодо необхідності у продовженні реабілітації ще чи в протезуванні. І це теж є великим полегшенням для процесу отримання засобів допоміжних і засобів реабілітації військовими, ветеранами. І зміни, які напрацьовуються за дорученням Прем'єр-міністра, ще більше спростять цю систему, бо нашим пріоритетом в цьому напрямку – це є побудова обмінів інформаційних між електронною системою охорони здоров'я, реабілітаційним модулем і між нашими єдиними інформаційними системами соціальної сфери. Зокрема, централізований банк даних з проблем інвалідності, щоб оці всі документи, вони не носилися, не сканувалися, не передавалися, а була можливість шляхом обміну отримувати їх відразу відповідними суб'єктами, які відповідальні за впровадження, надання відповідних послуг, фінансування і надання відповідних послуг.

Тому для нас тут є три важливі пріоритети. Це є впровадження мультидисциплінарного підходу, щоб в тих госпіталях, які надають реабілітаційну допомогу, функціонували, створювалися мультидисциплінарні  реабілітаційні команди. Це залучення до складу цих реабілітаційних команд протезистів і соціальних працівників, і це дуже критично важливо, тому що реабілітацією не завершується процес соціальної адаптації ветерана після лікування. Треба його підхоплювати в громаді, треба йому вимальовувати шлях для надання соціальних послуг, щоб людина не шукала, щоб вона вже знала, будучи в закладі, хто йому зможе в цьому допомогти і куди йому потрібно звернутися. Для цього, власне, в закладі охорони здоров'я повинен бути соціальний працівник, який перескерує до тих надавачів, які функціонують у громаді.

 І третє – це, без сумніву, зміна системи оцінки функціонування, перехід на МКФ – міжнародну класифікацію функціонування. І в цій частині для нас ще є багато роботи, тому що в частині, власне, домену, який стосується соціальної сфери, нам треба напрацьовувати оцей перехід, щоб він був комфортний і легкий як для самих соціальних працівників і працівників мультидисциплінарних реабілітаційних команд, так і для пацієнтів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

В мене до вас одразу запитання практичне. Це дуже добре, я чув за реабілітаційний центр "Галичина", хоча давно його не відвідував. А у вас ще є два заклади санаторного типу – це Миргород і Трускавець. А що там відбувається? Чи там взагалі проводиться сьогодні реабілітація, надання якихось послуг? От яка ситуація? Коротко, будь ласка.

Ви не включили мікрофон, ви його, вірніше, виключили, і ми не чуємо. Знову вас не чути.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От тепер чути.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Перепрошую, щось збилося в налаштуваннях. Була ухвалена постанова Кабінету Міністрів України про забезпечення надання цими закладами соціальних послуг. Ми їх переорієнтовуємо. Оскільки медична компонента в них є слабкою, відверто, ми їх переорієнтовуємо на надання соціальних послуг особам похилого віку і ветеранам, це є послуги догляду, підтриманого проживання і догляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді в мене більш конкретніше запитання. Коли запрацюють ці заклади? Можливо, ви скажіть, що Мінсоцполітики, наприклад, не може або не хоче, має іншу позицію. Тоді треба ставити перед Кабінетом Міністрів пропозицію, щоб вони вилучали, це ж державне майно. Не може воно сьогодні пустувати чи простоювати в той час, коли маса людей потребують соціальної підтримки, в тому числі і особи з інвалідністю, які раніше там все-таки оздоровлювалися, дякуючи державі.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. …що це, дійсно, нераціональне таке упущення… (Не чути) Міністерство соціальної політики хоче і напрацьовує, вже був узгоджений з усіма міністерствами механізм, як фінансувати надання ними соціальних послуг. Єдине, що зараз відбувається погодження тарифів на ці послуги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тобто поки що ще дата невідома? Дякую вам. Я думаю, що ми будемо з керівництвом міністерства про це говорити.

Шановні народні депутати,  можливо, у вас є запитання, будь ласка.

 

ЦИБА Т.В. Це, можливо, не дуже по темі. А скажіть, будь ласка, якщо такі послуги надає якийсь інший заклад – не той, хто у вас в підпорядкуванні, чи вони можуть укласти якісь там угоди на те, щоб їм оплачували? Наприклад, як НСЗУ укладає угоди з різними приватними реабілітаційними центрами і з комерційними, і  комунальними, і з державними. Можливо, щось подібне є чи розглядається як запланований шлях для Мінсоцу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Наразі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто чути, але дуже погано. Можливо, є можливість підвищити звук. А тепер чути.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Дякую. Наразі у нас немає такого механізму напрацьованого, бо в ході реформи децентралізації сфера надання соціальних послуг повністю була віднесена до компетенції місцевих громад. Але ми, розуміючи те, що в умовах, коли в громадах є велика кількість внутрішньо переміщених осіб і їхні ресурси не розраховані на те, щоб збільшувати обсяги надання соціальної допомоги, і ресурси місцевого бюджету теж є обмеженими в можливості фінансування цих послуг, то ми готові напрацьовувати цей механізм. Ми вже в процесі, власне, опрацювання пілотних проектів закуповувати соціальні послуги, ті, які є пріоритетними і неприв'язаними конкретно до територіальної громади.

Зокрема ми розглядали можливість, наприклад, залучення соціального працівника в заклади охорони здоров'я, фінансування цієї послуги, або соціального супроводу при працевлаштуванні на робочому місці. Тому що це не є, власне, така послуга, яка є суто територіальною, яка може надаватись особі за її потребою незалежно від місця проживання.

 

ЦИБА Т.В. Підкажіть, будь ласка, а якщо як би самопливом є якісь знову-таки приватні або волонтерські центри, які надають соціальні послуги і частково перекриває те, що не може зараз дати держава, – чи вони якось координуються з Мінсоцом, є якась взаємодія між ними?  Якщо немає, то, може, щось планується?

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Ми напрацьовуємо механізм визначення тих універсальних кваліфікаційних вимог, які будуть для будь-якого надавача, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності. Тобто як в комунального можна буде закуповувати ці послуги, так і в приватних. Більше того, приватні якраз і показують більшу і оперативність, ефективність, і швидкість надання послуг, порівняно з комунальними закладами.

 

ЦИБА Т.В. І ще скажіть, будь ласка, а на якій стадії це напрацювання? Можливо, треба, щоб ми включились чи що? Тому що насправді ви вірно зазначили, і я думаю, що кожен з нас у себе на місцях бачить, що ситуація катастрофічна. З одного боку людям не вистачає цих послуг, з іншого боку, є якісь навіть, я ж кажу, донорські організації, які готові це надавати, але ніхто не знає, де що є, кого куди посилати і так далі. Можливо... скажіть на якій стадії у вас чи треба включатися депутатам, чи що вообще треба зробити, щоб прискорити цей процес?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяна.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Дякую.

В цьому році ми це реалізовуємо в рамках пілотного проекту, спробуємо опрацювати механізм. Але, звичайно, що без участі народних депутатів ми не зможемо цього реалізувати, бо для повноцінної реалізації треба внести зміни в Бюджетний кодекс, який би дозволив фінансувати соціальні послуги з державного бюджету. І тут у нас є, власне, перемовини з Мінфіном, щоб це стало можливим.

І звичайно, будемо дуже вдячні за вашу підтримку і вашу позицію. Проект закону напрацьований, єдине що, нам треба буде це внести, щоб розраховувати на підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Шановні колеги народні депутати, немає більше запитань? Дякуємо вам. Ми почули позицію...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Юлія Тимошенко хотіла би додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Юлія Володимирівна, так.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Добрий день, шановні колеги! Я на зв'язочку без відеокартинки. Я уважно почитала всю інформацію і я хочу просто декілька задати вам запитань.

Ми, наша команда, ми постійно їздимо по госпіталях, возимо якусь волонтерську допомогу, гуманітарну. Ви знаєте взагалі, в якому стані, особливо близько до лінії фронту, взагалі військові госпіталі? Взагалі ці воєнні госпіталі, вони в страшному стані, потрібен ремонт їм, потрібно хоч трошечки якихось грошей виділити, щоб вони були в такому стані, щоб не соромно було перед нашими військовими.

Те, що я почитала тут інформацію, взагалі жодного слова немає. Чи є таке дослідження, аналітика, в якому стані взагалі всі воєнні госпіталі в країні? В якому вони стані? Скільки кожен госпіталь потребує ресурсів для того, щоб його довести хоча б трохи до тієї якості, яка варта наших воєнних і наших героїв? Це перше. Тому що те, що ми бачимо, це іноді виглядає реально страшно.

Друге питання. Ви в курсі справи, які протези через ProZorro закупаються для лікування наших воєнних? Це те, з чим ми стикнулися. Я можу вам сказати, що протези найнижчої якості: якісь китайські протези, які людям… нашим військовим, яких треба протезувати, і їм вставляють замість суглобів ці штучні протези. Вони максимум рік-два тримаються, а потім розвалюються практично в цьому суглобі. Взагалі чи є якісь конкретні обмеження, що можна, якої якості протези закуповувати для наших воєнних? Ми вже не раз піднімали це питання, жодного слова про якість протезів і про те, наскільки забезпечені сьогодні наші військові, нічого немає.

Далі. Ми об'їжджаємо також районні лікарні. Районні лікарні, у нас безліч районних лікарень, які повністю пристосовані для надання послуг по реабілітації, але у них цих пакетів немає, їм не надає НСЗУ таких пакетів. У них є все для того, щоб реабілітувати наших військових, але у них немає фінансування під це. І десь шукають якісь приватні реабілітаційні центри в той час, коли у нас непогані районні лікарні, по суті, позбавлені такої можливості надавати послуги по реабілітації.

Я хотіла би, щоб хоча б на ці питання ви дали відповідь. Перше: стан воєнних госпіталів: чи є повна аналітика, в якому вони стані, чи є розраховані кошти, скільки потрібно для того, щоб їх привести в порядок?  Далі по якості протезів: чи є хоч один підзаконний акт, тому що законів на цю тему немає, хоч один підзаконний акт, який чітко визначає, якої якості протези ми закуповуємо? І відносно районних клінік, яким не надані пакети НСЗУ по реабілітації.

І безумовно, я не буду говорити про законопроект 5344 там, де для людей з інвалідністю практично всі права забираються. Я хочу просто попередити всіх представників всіх міністерств, які тут присутні: якщо ви тільки ще раз внесете доопрацьований, недоопрацьований цей законопроект 5344-д, де у людей з інвалідністю забираються всі права, всі можливості – право працювати, право бути присутніми при прийнятті рішень – ми вже будемо піднімати, незважаючи на війну, великий скандал. Ми будемо просто звертатися до військових на передовій і заспокоювати трошечки всю вашу групу. Тому попереджаю просто окремо про Закон 5344-д.

Дякую. Дайте відповіді на питання.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Я можу відповісти лише про стан підвідомчих Міністерству соціальної політики установ і закладів реабілітаційних. І наші заклади реабілітаційні, зокрема той, що був розташований в Краматорську, він був релокований в Івано-Франківськ, відновив свою діяльність і теж надає реабілітаційну допомогу військовим, ветеранам війни.

Заклад в Миколаєві – це дитячий реабілітаційний заклад, він не функціонує повною мірою, тому що були там і пошкодження, і пробували надавати мобільно допомогу з виїздом на місце проживання, але це теж було, коли лінія фронту була ближче до Миколаєва, було досить небезпечно, але зараз…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви мене вибачте, будь ласка. Дивіться, тут у всіх достатньо обмежений час.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Я просто не… Юлія Володимирівна, при всій повазі…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я звертаюсь до всіх представників міністерств, які зараз присутні на цій нашій зустрічі. Будь ласка, хто від яких міністерств присутні, просто візьміть своє питання і дайте відповідь. Просто не треба мені давати відповіді на питання, які я не задавала.

Дякую.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Дякую.

Тоді з того, що ви запитали, я можу відповісти про протезування. Протезування фінансується за рахунок коштів державного бюджету і не через систему закупівлі, через ProZorro, а через Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. В цьому році виділено 2,8 мільярда гривень на забезпечення допоміжними засобами реабілітації, бюджетна програма. Вона реалізовується і виконується, і закупівля протезних виробів за кошт бюджету, вона є чітко регламентована Постановою 321, в яку міністерством зараз напрацьоване внесення змін з тим, щоб цю процедуру спростити для пацієнта, для особи, яка забезпечується, яка би менше паперів подавала для того, щоб цей допоміжний засіб реабілітації отримати.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна я уточню. Я не про це питання по протезах. Я задаю вам конкретне питання. Чи є дуже чіткі якісь норми, які протези закуповувати треба, а які не треба закуповувати, і як китайські протези найнижчої якості, які розвалюються у людині в середині суглоба – як вони потрапляють для протезування наших воєнних? Хто заощаджує на них?

Скажіть, будь ласка, є якісь підзаконні акти ваші в міністерстві, в Кабінеті Міністрів, де чітко вказано, якої якості протези можна закуповувати, а які протези не можна закуповувати? Це ж дуже просте питання.

Дякую.

 

КУЛЬЧИЦЬКА О. Я розумію. Дякую.

Відповідно до постанови ми можемо закуповувати тільки ті компоненти… (Не чути) протезів, які зареєстровані в Держлікслужбі, внесені в реєстр медичних виробів і відповідають технічним регламентам, інших ми закуповувати не можемо. Тому якщо є компоненти, які є низької якості, вони не можуть бути зареєстровані Держлікслужбою, ми їх не закуповуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. … а хтось є від Міністерства охорони здоров'я? Хтось може пояснити, як потрапляють китайські протези в лікарні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, я дякую. Я хотів би з вашого дозволу на правах ведучого, ми зараз надамо слово представнику Міністерства охорони здоров'я, але це стосується всіх, при всій повазі до посади радника міністра соціальної політики, все-таки на рівень засідання комітету, яке розглядає таке важливе контрольне питання, мали би приходити перші особи як мінімум, якщо ні, то хоча би заступники. Через те ми послухаємо вже всіх представників міністерств, а тоді як народні депутати ми визначимося, як бути дальше з цим питанням.

Бо основне завдання нашого засідання, розглядаючи це питання, саме було виробити державницьку політику в цьому напрямку. Поки що ми розуміємо, що цей короткий звіт не говорить про державну політику, а йде звітування своєї вузької. У нас в державі сьогодні, на жаль, нема єдиного відомства, яке б відповідало за цей важливий напрямок. Через те, якщо ви не заперечуєте, Юлія Володимирівна, я вас не перебив, то ми б тоді послухали представників Міністерства охорони здоров'я. Немає заперечень, шановні народні депутати? Немає?

Хто у нас від Міністерства охорони здоров'я?

 

ДУБРОВ С.О. Доброго дня, вельмишановні народні депутати! Сергій Дубров, перший заступник Міністра охорони здоров'я, Марія Карчевич третє питання буде освітлювати та директор Національної служби здоров'я Наталія Гусак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Пане Сергію, будь ласка, вам слово.

 

ДУБРОВ С.О. Щодо протезів. Якщо дозволите, те питання, яке підняла Юлія Володимирівна, дійсно протези закуповує не Міністерство охорони здоров'я, а Мінсоцполітики. Тому ми тут коментувати не можемо, оскільки це прерогатива Міністерства соціальної політики. 

Якщо дозволите, я продемонструю екран і представлю коротку презентацію щодо госпіталів ветеранів війни, які є в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я та організації надання медичної допомоги. Станом на 7 квітня в Україні функціонує 25 госпіталів ветеранів війни, це комунальні заклади. Найбільша кількість в Полтавській області – 3, у Львівській і Волинській областях – по 2, решта областей мають по 1 госпіталю ветеранів війни. Загальні суми укладених договорів серед цих 25 закладів, 21-й, 22-й та 23-й рік, ви бачите на слайдах, вони, в принципі, лишаються сталими, якщо порівнювати 22-й і 23-й роки, і були значно меншими у 21-му році.

Госпіталі ветеранів війни контрактуються на загальних підставах відповідно до пакетів надання медичної допомоги, яким вони відповідають. І ми на сьогоднішній день розуміємо про необхідність розширення психологічної та реабілітаційної допомоги саме ветеранам війни. І в топ-3 пакетів на сьогоднішній день в 2023 році саме входить  реабілітаційна допомога  дорослим і дітям у стаціонарних умовах. Наталія Борисівна буде більш детально зупинятися на функціонуванні і пакетах.

Також хочу наголосити на розширенні програми "Доступні ліки". На сьогоднішній день дев'ять нозологій покриває дана програма, яка поширюється на всіх громадян України і, звичайно ж, на ветеранів. 486 препаратів можна отримати або безкоштовно, або за невеликою доплатою. Також ми зараз напрацьовуємо забезпечення для паліативних пацієнтів наркотичних анальгетиків, в другій половині цього року запроваджені будуть наркотичні анальгетики – це фентанілові пластирі, а також смужки. Коротко моя презентація.

Також більш щодо фінансового забезпечення госпіталів ветеранів війни зупиниться Наталія Борисівна Гусак в своїй доповіді, але якщо говорити, те питання, яке задавала Юлія Володимирівна, ми маємо доволі великі залишки, які перевищують 150 мільйонів, на рахунках закладів. І на сьогоднішній день ми можемо говорити, що ті заклади, які мають договори з Національною службою здоров'я України, є фінансово спроможними, і дійсно вони розвиваються, в тому числі проводяться і закупівля обладнання, і ремонти в цих закладах.

Якщо є запитання, то буду відповідати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Олександрович, за коротку і змістовну інформацію.

В мене до вас запитання уточнююче. Я правильно зрозумів, що ці 25 госпіталів ветеранів війни, вони знаходяться на балансах місцевих рад?

 

ДУБРОВ С.О. Так. Абсолютно правильно. Вони знаходяться на балансах місцевих рад. Також є два госпіталі на балансі Міністерства охорони здоров'я: це Циблі в Київській області, а також Пуща-Водиця –"Лісова Поляна", де більший акцент на надання допомоги саме психологічної для наших ветеранів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, запитання, будь ласка. Так, Тетяна Циба.

 

ЦИБА Т.В. Скажіть, будь ласка… по-перше, насправді от я дуже багато теж їжджу і насправді хочу подякувати від лікарів, що служба НСЗУ насправді, оця ідея з пакетами послуг і ті лікарі, які переживають за свою лікарню, то завдяки саме цій системі, що є пакети послуг, то вони почали себе нормально почувати. Вони, лікарні перетворилися на якісь справжні нормальні лікарні з ремонтом, з нормальним рівнем. Тому це дуже хороша ідея, можливо, треба, щоб ви допомогли щось подібне зробити Мінсоцу на їх послуги.

А в мене ще таке питання. От я говорила недавно з двома центрами надання реабілітаційних послуг, це центри приватні, але вони сертифіковані, вони мають там з вами контракт по інших якихось речах. Але у вас є обмеження, що реабілітаційні центри можуть претендувати на пакет тільки, якщо там понад 20 людей персоналу. То скажіть, будь ласка, що треба зробити, щоб цю норму, можливо, переглянути? Чому? Тому що бачу, що є тенденція, що люди готові самі як би відкривати свій бізнес, залучати фахівців і робити їх маленькими. Я в частности спілкувалася з центрами: один на сім місць, інший на 14 місць. З хірургією, дуже хороші, але вони не можуть отримати пакет, тому що не вистачає. Щось чи планується на дрібні центри, чи ні?

 

ДУБРОВ С.О. Ви знаєте, ми навпаки дещо змінили умови… Дякую за запитання і за позитивні відгуки в бік Національної служби здоров'я України. Дійсно ті, хто хочуть працювати, вони можуть заробляти гроші і бути прибутковими некомерційними підприємствами, які мають фінанси для розвитку, ремонтів і адекватної оплати праці для персоналу.

Стосовно зменшення кількості команди, насправді ми про це вже говорили. Реабілітація є мультидисциплінарною проблемою і потребує мультидисциплінарного підходу. Тому дійсно в цьому році були дещо змінені умови контрактування, вони стали більш жорсткими, оскільки проведений аудит Національної служби здоров'я показав, що в попередніх роках з однією або декілька людей, які підписували пакети на реабілітаційну допомогу, насправді там неможливо надавати якісну реабілітаційну допомогу пацієнтам, не маючи мультидисциплінарної команди. Тобто реабілітація – це не лише масаж або ЛФК, це системний підхід на сьогоднішній день, тому неможливо невеликою кількістю фахівців забезпечити повноцінну реабілітацію. Якщо заклад відповідає, то НСЗУ підписує, звичайно, договори з приватними закладами, але якщо заклад відповідає вимогам Національної служби здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію. Дякую.

Шановні народні депутати,  є ще запитання?  Немає. Дякуємо вам, пане Сергію, за презентацію, за позицію. І ми очікуємо від вас відповіді в письмовій формі, дайте, будь ласка, доручення фахівцям: ваше бачення стосовно реформування системи управління госпіталями ветеранів війни. Бо є одна думка, що все-таки його акумулювати, як кажуть, в одних державних руках, є інші позиції, ми зараз почуємо представників силових структур. Тобто от ми хотіли, щоб ви висловили як відомство, яке чи не найбільше має стосунок до цього напрямку. Дякую.

До слова запрошується Калита Тетяна Вікторівна – заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Будь ласка, пані Тетяно.

 

КАЛИТА Т.В. Доброго дня. Дякую за надане слово. Вітаю всіх колег. Насправді вже багато що було озвучено. З основного, то для Мінветеранів одне із завдань – це якраз є формування, реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів та членів їх сімей, а також сприяння реалізації прав ветеранів та членів їх сімей на отримання медичної та реабілітаційної допомоги.

Станом на сьогодні, як вже було зазначено, медичну та реабілітаційну допомогу надають госпіталі ветеранів також війни в межах системи охорони здоров'я. В реаліях сьогодення, в умовах того, що збільшується кількість, тобто зросло число осіб, залучених до ведення активних бойових дій, питання функціонування госпіталів для нас є пріоритетним.

Ми в свою чергу зробили запит до Міністерства охорони здоров'я стосовно надання інформації щодо функціонуючих госпіталів ветеранів війни. Окрім того, ми отримуємо інформацію щодо того, що частина госпіталів у зв'язку з тим, що вони не мають відповідно можливості, наразі під питанням закриття, тому для нас це питання є критичним. Відповідно до цього теж ми звертаємось до МОЗ з питанням, наскільки це є дійсно так, що це питання виключно ремонтних робіт, а якщо це питання ремонтних робіт, то на який це проміжок часу. Тому що питання функціонування, власне, для нас, ще раз наголошую, є важливим.

Окрім того, хочу зазначити, що ми маємо окремо бюджетне фінансування на психологічну допомогу, тому питання психологічного… також просимо МОЗ розблокувати нам можливість її надавати. Ми готові з вами пропрацювати так, щоб це не вкладалося у ваш пакет, хоча фактично це не є вашим пакетом, тобто це різні складові. Тим не менше просимо все ж таки зрозуміти і разом стати на сторону ветеранів і фактично збільшити можливість надання і отримання цієї допомоги. Тому також дуже просимо колег та інших учасників сьогоднішніх зустрічей долучитись до питання того, що чим більше і вчасно ми зможемо надавати психологічну допомогу, окрім... реабілітацію, психічну реабілітацію, фізичну реабілітацію комплексно ветеранам, тим швидше і краще відповідно їх рівень життя буде... (Не чути) у цивільному житті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяна.

Чи є запитання у народних депутатів? Немає? Пані Тетяна, у до вас також запитання і пропозиція. Все-таки, на нашу думку, саме Міністерство у справах ветеранів мало би бути координатором саме в цій проблемі – функціонування госпіталів ветеранів війни. Це справді тема загальнодержавна, але ви маєте бути координатором. Через те я просив би передати вітання пані міністру, хай вона все-таки зверне увагу на це. Ми, на жаль, тут не відчуваємо, в комітеті – і це позиція не тільки моя і колег, я думаю, і це позиція голови нашого комітету – що все-таки ми хочемо, щоб Міністерство у справах ветеранів вважало це пріоритетом. Це дуже важливо, тому що, дай Боже, наступить перемога, тоді будуть інші виклики. А зараз це вже потрібно готувати і вже реабілітувати там наших військових.

Дякую.

 

КАЛИТА Т.В. Можна маленьку ремарку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка, пане Тетяна.

 

КАЛИТА Т.В. Юлія Анатоліївна наразі знаходиться у відрядженні, на жаль, вона не присутня, вона дуже хотіла би бути присутня, тому що, дійсно питання важливе. Тут питання ще, скоріше, внутрішньої комунікації між органами виконавчої влади... норма права. На сьогодні реабілітацією займається виключно Міністерство охорони здоров'я. Ми максимально що можемо, робимо, надаємо інформаційно в тому числі, тим не менше навіть координуюча роль є окремим питанням. Що ми пропонуємо? Можливість проговорити в межах нашого кола сьогоднішнього спілкування, це реєстр надавачів психологічної допомоги, який на сьогодні у нас є, і ми би дуже хотіли все ж таки в межах нього надавати допомогу. І це якраз питання, яким чином безпосередньо не тільки приймати нормативно права і можливості, а безпосередньо механізми їх реалізації і для приватних, і для волонтерських, і для інших організацій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяно.

Ми не відмовляємося від спільної роботи. Давайте свої пропозиції, ми готові вносити зміни в діюче законодавство, готувати інші закони. Тому що справді держава перед викликом, з яким раніше не стикалася. Через те це наша спільна проблема.

Але ще раз підкреслюю: те, що стосується ролі комунікаторів – це все-таки ви повинні брати ініціативу на себе. Міністерство охорони здоров'я робить вузькофахову ділянку, за них це ніхто не зробить, честь і хвала медикам, а ось, як кажуть, організаторську роль тут треба проявляти. Я ще раз підкреслюю, ми готові відстоювати ваші позиції перед Кабінетом Міністрів, перед Прем'єром, але дайте нам своє бачення. Ми також чекаємо письмово.

Дякую.

Пані Тетяна Циба. Питання.

 

ЦИБА Т.В. Дякую дуже.

Я щодо… ви кажете, що ви створюєте реєстр надавачів психологічних послуг. Підкажіть, будь ласка, чи співпрацюєте ви при створенні цього реєстру з профільними психологічними асоціаціями і психотерапевтичними? Поясню, чому питання. Тому що… і в мене тут була робоча група в комітеті, і ви бачите останнім часом певні скандали з тим, що психологи або ті люди, які називають себе психологами, не завжди є професіоналами. І тому це реально зараз проблема, яку ми намагаємося вирішувати, то цікаво просто, яким чином ви створюєте реєстр, на що ви спираєтеся? Тобто хто вам говорить, що цей – фахівець, а цей – ні?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коротко, пані Тетяна.

 

КАЛИТА Т.В. Дуже влучне питання, одразу по суті. Для того, щоб стати, мати критерії відбору до реєстру, в нас була одна зі складових – це якраз мультидисциплінарність команди, наявність відповідних фахівців. Це і стало перепоною, в зв'язку з чим це наразі фактично дублює той самий функціонал, який є наразі в лікарнях відповідно до пакетів, які отримують фінансування. Тому ми прийшли до того, що нам треба повністю змінювати критерії і формувати окрему складову з окремими критеріями, які будуть паралельно йти з системою охорони здоров'я за іншими аспектами. Ми наразі в роботі. Тобто реєстр є, критерії ми інші відмінні напрацьовуємо, і вони будуть якраз і як складова реєстру. Бо, на жаль, по-іншому ми не…

 

ЦИБА Т.В. Я перепрошую, по-іншому – це понятно. Те, що ви сказали, нічого непонятно.

 

КАЛИТА Т.В. Людською мовою?

 

ЦИБА Т.В.  Да, по-людськи.

 

КАЛИТА Т.В. О'кей людською мовою, не технічною. Да, людською мовою. Наразі реєстр написаний, що туди попадає мультидисциплінарна команда: це психіатр, три психологи і четвертий фахівець я не пам'ятаю, як правильно  називається.

 

ЦИБА Т.В.  Ні-ні, питання в тому… психіатр – там все понятно. Психолог як туди попадає? Хто психолог? Я пройшла курси в інтернеті, я психолог, як я туди попаду?

 

КАЛИТА Т.В. О'кей. Всі вони мають відповідно працювати в медичному закладі, бо реєструються відповідно в медичний заклад. Але ще раз скажу, це якраз і стало нашою перепоною, тому що медичні заклади паралельно контрактуються в системі медичного… (Не чути) Тому ми зараз шукаємо паралельно альтернативну реальність, щоб це було не обов'язковість медичного закладу з таких й інших причин.  Скоріш за все, що ми будемо додавати обов'язковість, наявність медичної освіти і відповідно підтвердження фаховості за стажем роботи. Але це комплексні складові, які можуть варіюватися в залежності від тієї чи іншої послуги, яка надається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяна за відповідь.

Я хотів би сказати, що насправді мета сьогоднішньої нашої зустрічі і позиції Міністерства соціальної, вірніше, Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів, щоб Міністерство у справах ветеранів було ефективною структурою, яка буде представляти і має представляти всі ветеранські спільноти. Через те я раджу вам і вашій команді діяти більш агресивніше в цьому плані, тому що лунають такі думки щодо об'єднання міністерств. Я хотів би щоб ви своєю працею і позицією відстояли, що міністерство має право на життя.

І це дуже правильна ідея, бо Міністерство соцполітики, не дивлячись, що немає перших осіб, воно все-таки відстоює інтереси своєю агресивною позицією. Я хотів би вам побажати не в образу, не стосується це вас, стосується взагалі роботи, ми це відчуваємо тут, в комітеті. Дякуємо вам, бажаємо...

 

КАЛИТА Т.В. Давайте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, репліку. Репліку, давайте.

 

КАЛИТА Т.В. Ну, давайте, буду агресивно, як ви мені тільки що порадили, буду агресивною. Дивіться, ніхто в цьому випадку не розповсюджує чутки. Наша агресивна позиція в питанні реновації, переходу від військової служби до цивільного життя відома і в силовому відомстві в тому числі. Ми активно рухаємось. Тому дякую, ми продовжуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, до слова запрошується Гусак Наталія Борисівна, Голова Національної служби здоров'я, на адресу якої ми вже чули позитивні оцінки щодо їхньої діяльності. Будь ласка, пані Наталія.

 

ГУСАК Н.Б. Доброго дня, Михайло Михайлович, доброго дня, шановні народні депутати! Видно мою презентацію, виведено на екран? Дозвольте дуже коротко презентувати те, що відбулося з системою надання медичної допомоги саме ветеранам через госпіталі ветеранів війни.

Так, насправді госпіталі ветеранів війни, вони є тими закладами, засновниками яких є відповідно органи місцевого самоврядування. Одночасно з цим Національна служба здоров'я України і програма медичних гарантій, як ви знаєте, впродовж останніх п'яти років закуповує медичні послуги для українців незалежно від їхнього статусу, але одночасно ми дбаємо про те, щоб ця медична допомога для всіх була однаково якісною, однаково доступною і безоплатною. Відповідно госпіталів ветеранів війни ми бачимо... Сергій Олександрович говорив, що у нас законтрактовано 25 госпіталів ветеранів війни, у них працює більше 3 тисяч медичних працівників. Так, безумовно, мережа, ми спостерігаємо, що мережа не зазнає суттєвих змін. У нас і наразі майже в кожній області є госпіталь ветеранів війни, в який за історичним моментом приходять лікуватися, отримувати медичну допомогу саме українці зі статусом ветеранів і не тільки війни, яка наразі відбувається в країні.

А також хочу зазначити, що, до прикладу, в нас є області, де таких госпіталів є більше ніж один – це Полтавська – три, Львівська та Волинська – по дві. Прошу звернути увагу, що суттєве фінансування, обсяг фінансування збільшився у 2022 році навіть попри те, що бюджет Програми медичних гарантій в 2023 році зазнав незначного скорочення. Ми фактично, як бачите з діаграми, бюджет госпіталів ветеранів війни на 2023 рік, а це виходить з укладених контрактів, несуттєво скоротився.

І також хочу зазначити, що в цих контрактах є послуги, за які ми оплачуємо по факту, тобто по кількості наданих послуг. І безумовно, що, до прикладу, як ви бачите з цього слайду, можна чітко спостерігати, наскільки більше наразі надається медичних послуг, відповідно якщо порівнювати дані в електронній системі охорони здоров'я за січень-березень 2023 року, січень-березень 2022 року. Тобто це безпосередньо також  вплине на збільшення бюджетів госпіталів ветеранів війни вже і в 2023 році, якщо ми говоримо про ту частину, в яку здійснюється оплата по факту, і в 2024 році.

Також хочу зазначити, що оскільки в нас, ми маємо перший рік інші підходи до оплати на окремих територіях, оскільки в нас є госпіталі ветеранів війни, які перебувають наразі на територіях активних бойових дій, і ми розуміємо, що там з питань безпеки, наприклад, не можуть проводитися, надаватися окремі послуги або надаватися довготривале лікування, одночасно з цим ми запропонували цим закладам у Запорізькій та Херсонській областях у цьому році законтрактуватися за спеціальним пакетом, який дає можливість їм фактично зберегти обсяг фінансування на рівні минулого року. І це дає можливість зберегти кадровий потенціал для надання медичної допомоги в майбутньому. Також звертаю вашу увагу, Сергій Олександрович говорив і обговорювали вже про те, що наразі ми також спостерігаємо, що коштів, яких сплачує Національна служба здоров'я України, є достатньо для госпіталів ветеранів війни для того, щоб забезпечити безоплатне надання медичних послуг, виплату зарплати лікарям і медичним працівникам всім і також відповідно, як уже зазначалося сьогодні, витрачати їх на розвиток. Хоча також хочу зазначити про те, що Програма медичних гарантій і в тарифи для надання медичних послуг, в капітальні видатки, вони, безумовно, не вкладаються. І згідно Бюджетного кодексу тут мали би звернути більше увагу саме засновники таких закладів.

На момент відповідно… Програма медичних гарантій,  вона завжди реагує на ті виклики, які є наразі. Сьогодні багато говорилося про реабілітацію. Я зазначу, що в 2022 році і в 2023 році спільно з Міністерством охорони здоров'я розроблені і впроваджені нові пакети. Це психологічна допомога на первинці наразі, якою зможуть скористатися в тому числі і ветерани війни, і це реабілітація. Що важливо для реабілітації? Так, безумовно, ми змінили абсолютно інші підходи, тому що ми розуміємо, що ми не можемо відноситись до реабілітації, як відносились завжди раніше. Це не виключно послуга, яка дозволить заробити додатковий фінансовий ресурс для надавачів. Це насамперед якісна послуга, яку потребують зараз тисячі наших хлопців і дівчат, які повертаються з фронту. Тому ми оплачуємо… підняли значно тарифи у 2023 році на реабілітацію. Якщо в минулому році реабілітація була 10 тисяч 880 гривень, то наразі за стаціонарну комплексну реабілітацію ми готові сплачувати 33 тисячі 600 гривень, але якщо заклад відповідає певним умовам. Це і мультидисциплінарна, міждисциплінарна команда, це і спеціальне обладнання, це і дотримання вимог і стандартів для того, щоб ми насправді відновили людину з метою відновлення надалі країни.

У мене все. Я ще також хотіла відповісти на запитання чи будемо ми доконтрактовувати заклади в цьому році по реабілітації. Ми постійно аналізуємо попит населення на медичні послуги, і ми постійно порівнюємо цей попит з тією пропозицією, що є наразі в контрактах з Національною службою здоров'я України. Ми вже пройшли перший квартал і наразі готуємо відповідний аналіз і готуємо відповідні рішення стосовно відкриття знову оголошення щодо контрактування закладів, які будуть надавати послуги з реабілітації. Для нас головне, щоб ці заклади відповідали вимогам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую вам, пані Наталя, за професійну сьогодні дискусію.

І я хотів би колег запросити, чи є якісь питання до Національної служби здоров'я? Немає. Я хотів би, пані Наталя, знаючи вашу професійність: чи відомо вам щось по Миргороду і Трускавцю, чи ці заклади соціальної політики – Міністерства соціальної політики не зверталися в службу щодо укладання угод?

 

ГУСАК Н.Б.  Ми спостерігаємо, цього року, Михайло Михайлович, насправді величезні зрушення в сторону того єдиного медичного простору. Вперше Національною службою здоров'я України законтрактувалась "Галичина" санаторій. І я  знаю, що це такий перший флагман Мінсоцполітики, який має показати результат для того, щоб інші заклади також увійшли в Програму медичних гарантій.

Окрім програм, крім Мінсоцу ми також маємо заклади і Міністерства охорони здоров'я, які надають реабілітацію, які раніше не були в Програмі медичних гарантій. Тому ми рухаємося до єдиного медичного простору, і це насправді те, що гарантує будь-кому з українців якісну послугу за відповідними стандартами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. І я думаю, що справді на базі "Галичини" ми будемо демонструвати іншим і пропонувати керівникам і представникам Мінсоцполітики, щоби їхали туди, вивчали досвід і стимулювали всіх інших, які б не чекали, що хтось до них приїде. Дякую.

Шановні колеги, до слова запрошується Павліченко Катерина Володимирівна – заступник Міністра внутрішніх справ України. Пані Катерина, будь ласка.

 

ПАВЛІЧЕНКО К.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Дякую за можливість долучитися до вашої роботи і розповісти про ті заклади охорони здоров'я, які сьогодні належать до сфери відання Міністерства внутрішніх справ. Якщо дозволите, то я, можливо, би виключила відео, тому що я з телефону, а не з Wi-Fi…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте, давайте.

 

ПАВЛІЧЕНКО К.В. (Не чути) пропадати інтернет, так буде, мабуть, краще. Дякую.

Тож, говорячи про ті заклади охорони здоров'я, які належать сьогодні до сфери Міністерства внутрішніх справ, ми маємо 36 таких закладів, які наразі надають комплекс як профілактичних, лікувальних, оздоровчих, реабілітаційних заходів для ветеранів війни, ветеранів системи Міністерства внутрішніх справ, учасників бойових дій, військовослужбовців, а також певних пільгових категорій членів їх родин. Можу сказати, що це 28 територіальних медичних  об'єднань в областях і в місті Києві. Це державні установи: Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ, Центр психіатричної допомоги і професійного відбору системи Міністерства внутрішніх справ, який здійснює процес відбору наших поліцейських, гвардійців. Це також Державна лікарня Міністерства внутрішніх справ і центральна поліклініка, також є 8 медичних реабілітаційних центрів.

Я хочу підкреслити, що наразі це саме реабілітаційні центри, а не заклади санаторно-курортного лікуванням. Всі ці заклади, вони дають екстрену первинну, вторинну спеціалізовану, амбулаторну і стаціонарну медичну допомогу.

Разом з тим хочу відмітити, що наразі через певні причини є заклади, які не функціонують. Це 13, майже 14 відсотків від тієї кількості, яка є загальною, не функціонують через тимчасову окупацію, певні пошкодження, замінування. Зокрема Донецька, Луганська, Херсонська області, також МРЦ "Пуща-Водиця" і "Затока". Як я сказала, вони всі надають комплекс послуг і загалом Міністерство внутрішніх справ орієнтується на надання і соціально-гуманітарних, і медичних, і реабілітаційних для тих категорій, які я зазначила.  

Кілька можу статистики навести, кілька цифр. З початку військової агресії, повномасштабної військової агресії в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ стаціонарне лікування пройшло вже більше 6 тисяч поранених і з них є також із числа ЗСУ і територіальної оборони, амбулаторне лікування – більше 2 тисяч поранених.

Також у цих закладах відбувається, проходять медичну військово-лікарську комісію, надається медико-психологічна реабілітація. І крім цього, можу сказати, що напрацьовані окремі протоколи роботи з певними категоріями наших працівників, зокрема таких, які звільнені з полону. Це є наш внутрішньовідомчий наказ, який наразі регламентує роботу з такими категоріями осіб, що включає в себе і лікування, обстеження, реабілітацію, і психологічний супровід. Станом на сьогоднішній день направлено вже за межі України 420 поранених. Ця робота в нас ведеться спільно з Міністерством охорони здоров'я. Також готуються документи на направлення близько 80 осіб для лікування, протезування за кордон, це відносно поранених.

Разом з тим хочу відмітити, що ми працюємо над тим, щоб вдосконалювати наші послуги, покращувати умови проходження лікування, реабілітації в наших закладах охорони здоров'я. І тут вже не один раз казали про мультидисциплінарні реабілітаційні команди, ми теж створюємо такі команди в себе, в наших закладах охорони здоров'я. І крім цього, також в наших закладах створюються відділення або кабінети, виходячи з того, де це, в якому регіоні, які можливості є, умови, тобто відділення, кабінети фізичної реабілітації, фізіотерапії і психологічного розвантаження.

Співпрацюємо також із закордонними спеціалістами, з гуманітарною організацією "Лікарі без кордонів", які надають нам свою профільну також допомогу і діляться досвідом. І можу сказати, що насправді навчання відбуваються постійно, і це навчання і психологів в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров'я, яка наразі проходить за ініціативи першої леді.

І мабуть, поки що це все, що я могла би зазначити. Готова відповісти на запитання, якщо такі запитання будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Катерина.

Справді в системі МВС медицина і реабілітація функціонує багато років, і на сьогодні вона знаходиться на високому рівні. І дякуємо всім тим, хто працює в цьому напрямку. Я особисто підтверджую ваші слова, бо багато знаю цих закладів.

У мене тільки до вас така пропозиція і, до речі, до інших. Ми були з колегами на виїзному засіданні в Новограді-Волинському декілька років назад. І там є проблема: госпіталь, який, звичайно, належить балансовій вартості місцевої влади, і в такому стані, що вони самі його не відновлять. От якби взялась структура така, яка вже має досвід і попрацювала. І на рівні уряду ми готові і спільно з місцевою владою говорити щодо передання цього закладу.

Я хотів би, щоб ви висловились вже, мабуть, письмово, порадились з керівництвом. Та це стосується і всіх інших представників центральних органів виконавчої влади, бо я впевнений, що в майбутньому тих ліжко-місць і площ, які є на сьогодні, нам, на жаль, буде замало. І шкода, коли таке приміщення пропадає, а там є фахівці.

Дякую, пані Катерина.

Колеги, немає запитань?

 

ПАВЛІЧЕНКО К.В. Дякую, пане головуючий. Ми дослідимо це питання. Але також можу вам сказати, що наразі і в тих закладах охорони здоров'я, які наразі існують і належать до системи Міністерства внутрішніх справ, ми теж проводимо, десь додатково видаємо фінансування для того, щоб забезпечити, оновити, певні провести ремонтні роботи, поліпшити стан. Відносно Новограда-Волинського ми додатково пропрацюємо всередині, і потім, можливо, також уже вийдемо з такою позицією на комітет і повідомимо вам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Бажаємо успіху. Дякую.

Шановні колеги, у нас ще є питання щодо оптимізації процесів військово-лікарської експертизи і реформування системи медико-соціальної експертизи. З цього приводу ми вже ухвалили з вами два законопроекти нещодавно. Ми хотіли б, щоб висловилися з цього приводу фахівці.

Тетяна Миколаївна Остащенко є на зв'язку? Це командувач Медичних сил Збройних Сил України.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Безумовно і безсумнівно. Доброго дня всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю, пані генерал. Будь ласка, ми вас уважно слухаємо. Дякую, що ви знайшли час долучитися.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Оскільки це результат роботи міжвідомчої групи, пані Марія почне, я додам, потім перейдемо до питання МСЕК, якщо не заперечуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Керуйте.

 

КАРЧЕВИЧ М.В. Шановні колеги, вітаємо всіх. Марія Карчевич, Міністерство охорони здоров'я. Хочемо вам презентувати справді спільні напрацювання такої широкої міжвідомчої робочої групи, куди входять представники і міністерств, і профільних парламентських комітетів, і в тому числі громадського сектору.

По суті ця робоча група спершу створилася в частині цифровізації процесів, які стосуються військово-лікарських комісій, поряд із тим у процесі опрацювання нами була проведена низка інтерв'ю і з пораненими військовослужбовцями, і аналіз звернень, що надходять на гарячі лінії, чи звернень до інших міністерств з приводу роботи військово-лікарських комісій та військово-лікарської експертизи. І по суті на основі цього аналізу нами було ідентифіковано певні питання і певну проблематику. В рамках, власне, цього, що було виявлено, нами спільно сформовано дорожню мапу процесів, як ми хочемо вдосконалити, власне, питання щодо проходження ВЛК. Попрошу наступний слайд.

І, власне, ця дорожня мапа процесів складається із таких трьох ключових акцентів, ключових напрямів. Перший – це є законодавчі зміни. Як ви правильно вже зазначили, і з нашої сторони ми вдячні за підтримку, власне, було вчора ухвалено в парламенті за основу два законопроекти, які стосуються роботи ВЛК. Ці зміни до основ законодавства охорони здоров'я і також зміни до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Окрім того, так само зміни тривають у частині організаційно-ресурсних питань і в частині цифровізації процесів.

Прошу наступний слайд. Якщо говорити, власне, по напрямах дорожньої мапи, то перший напрям передбачає динамічне масштабування мережі військово-лікарських комісій. Перш за все аналіз виявив те, що з початком повномасштабного вторгнення і навантаження на роботу ВЛК суттєво зросло зі зрозумілих причин. І, власне, за аналізом колег з командування Медичних сил ми розуміємо, де є ті чи інші навантаження. І таким чином для того, аби розвантажити саме частину і роботу ВЛК, ця мережа розширюється за рахунок того, що створюються додаткові гарнізонні ВЛК в тому числі із залученням саме цивільних закладів охорони здоров'я. Таким чином ми маємо можливість і розширити мережу, і зменшити навантаження на існуючий потік.

Друге питання і другий напрям – це є розробка рішень по фінансуванню. За результатами того аналізу, що був проведений, перш за все ідентифіковано дві проблеми.

 Перша проблема. Оскільки у нас на сьогодні робота центрів комплектування та соціальної підтримки на рівні закону визначена, що, власне, покриття цієї роботи здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Поряд із тим на рівні закону не було встановлено саме джерел фінансування, за рахунок якої бюджетної програми це здійснюється. Тому до поточного моменту питання фінансування і робота ВЛК при центрах комплектування вирішувались досить хаотично. І зокрема, на рівні окремих регіонів були впроваджені місцеві програми, проте на рівні великої кількості територій та громад, власне, це питання ніяк не покривалося. І це була одна з таких найбільших скарг саме від медичних працівників і від інституцій, що питання фінансування не покрито.

Тому за спільним рішенням було вишукано кошти, власне, в рамках Програми медичних гарантій для того, щоб виокремити окремий пакет, який передбачатиме, власне, комплексне фінансування роботи закладів охорони здоров'я саме цивільних, які будуть закріплені за центрами комплектування. І власне, в рамках цього окремого пакету медичні заклади наші цивільні будуть здійснювати відповідні огляди військовозобов'язаних людей, які приходять до центрів комплектування, інструментальні, лабораторні дослідження, обстеження необхідні і, власне, оцінка придатності до військової служби.

На сьогодні такі зміни уже погоджені усіма міністерствами, включаючи Міністерство фінансів, і направлені для розгляду урядом України. Чекаємо прийняття постанови, після цього буде відбуватися за рішеннями військових адміністрацій визначення закладів охорони здоров'я, що працюватимуть при центрах комплектування і контрактування цих закладів. Власне, протягом квітня до початку травня плануємо цей пакет запустити, таким чином ми зможемо врегулювати фінансову частину цього питання.

Наступне – це є цифровізація і адміністративних,  і медичних процесів. Власне, тут ми рухаємося в кількох напрямах. Перший напрям – це є перейняття і демонстрація того досвіду, який зараз є впроваджений в цивільній медицині, у військову медицину саме в частині ведення електронних медичних записів і роботи з електронною системою охорони здоров'я. Власне, тут ми працюємо і над тим, щоб військові госпіталі і військові медичні заклади були забезпечені комп'ютерною технікою і мали доступ до електронної системи охорони здоров'я відповідно до анамнезу, історії хвороби людини. І таким чином рішення могли прийматися уже і вноситися на підставі електронних даних.

І так само тут ведеться процес щодо впровадження електронного документообігу між військовими частинами та військовими госпіталями, і щодо впровадження електронних черг у військово-лікарських комісіях. Власне, пілот по електронних чергах у нас уже запущений в Одесі та в кількох регіонах. За результатом пілоту ми зрозуміємо, які, можливо, ще є процеси для покращення, і далі плануємо масштабувати це на усі ВЛК, які є в Україні, на всі інші регіони.

Так само ще одним напрямом – це є створення гідних умов надання допомоги. Тут ми говоримо, що розроблений чек-лист і рекомендації з приводу сервісу надання послуг, з приводу так само самоосвіти і достатнього рівня знань працівників військово-лікарських комісій, і саме з приводу інформування безпосередньо військовослужбовців. Адже аналіз також показав, що не всі військовослужбовці добре обізнані з приводу того, куди їм звертатися або які права у них є, які виплати їм доступні тощо. Тому тут ведеться окремо так само підготовка інформаційних матеріалів, започаткована робота гарячої лінії Міністерства оборони і окремий стрім по цьому напряму.

 Таким чином, власне, впроваджуючи напрями, ми розуміємо, що ті найбільш кричущі проблеми, які були ідентифіковані, ми зможемо їх закрити шляхом цих рішень.

Це якщо дуже коротко. Також передаю слово пані Тетяні для доповнень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я звертаюсь до пані генерал-майора, до командувача, як ви, вас, чесно, вітати з цим рішення Верховної Ради чи співчувати? Бо я собі уявляю, наскільки це буде виклик, коли ВЛК будуть управляти лікарні, які підпорядковані місцевим радам, куди почнуть залучати різних лікарів. Може, доб'ємося зменшення черги, зате будуть інші виклики. Ваша фахова думка, будь ласка, Тетяна.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Дякую.

Запитання дуже добре, але разом з тим з початку повномасштабної агресії воюють не тільки Збройні Сили, воює держава Україна. Тому дякую всім міністерствам, які залучені до надання медичної допомоги, військовослужбовцям, тому що військовослужбовець на сьогодні – це просто громадянин України, який вбраний у військову форму, це не є професійна армія. Обсяги надзвичайно великі.

І я хочу сказати, подякувати і пані Марії, яка тут присутня, і пану Сергію, який так само доклав багато зусиль для цього всього, Міністерству охорони здоров'я й іншим міністерствам, навіть в госпіталь ветеранів війни беруть досить відчутну кількість військовослужбовців щодня на лікування. Тому ми маємо досвід міжвідомчої співпраці і зараз, в принципі, не дивлячись на те, що ми розглядаємо питання військово-лікарської комісії, ви бачили, що Міністерство охорони здоров'я досить активно до цього долучено. Я думаю, що вони дуже важко працюють над тим, щоб цивільні лікарі так само мали відповідне уявлення, відповідну освіту, відповідні знання, як працює система, які є вимоги щодо стану здоров'я військовослужбовців, як це має бути організовано. І в принципі, ця співпраця досить плідна. Ми намагаємося об'єднати наші системи і в плані цифровізації як швидке рішення, яке вирішує питання зменшення черг. На короткостроковому вже заплановано збільшення військово-лікарських комісій, тобто вже сформована ще одна штатна ВЛК, яка має право затверджувати свідоцтва. І гарнізонні ВЛК їх збільшення планується на 61 відсоток, і більшість з них розгорнуто, власне, на базі цивільних закладів охорони здоров'я. На сьогоднішній день ми маємо в цих військово-лікарських комісіях військового координатора (або голову, або секретаря), який допомагає, контролює цей процес. У подальшому будемо мати досвід, коли зменшаться черги, покращиться сервіс, скоротиться термін проходження цієї військово-лікарської комісії, тоді зробимо відповідні висновки. Але наразі  міжвідомча співпраця досить плідна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую вам. Я погоджуюся, що час дає досвід. І дуже важливо, що це дуже гостре питання, яке потребувало вирішення. Я вважаю, що це той крок, який знайде на перших порах насамперед розвантаження. А щодо умов роботи цих ВЛК, то це завдання всіх: і Міністерства охорони здоров'я, і органів місцевої влади, звичайно, і всіх міністерств і відомств. Дякую.

Запитання, будь ласка. Тетяна Циба.

 

ЦИБА Т.В. Добрий день. Дякую дуже за презентацію. Хорошу справу робите, як на мене. Просто побажання ще таке, що у вас, коли пройде вже пілотний проект і все, можливо, є сенс знову в співпраці з Мінцифри і іншими відомствами  ще дуже опрацювати питання, яке нам задають на всіх наших  міжнародних відрядженням, про те, що дуже великий  термін проходить від того, що є якийсь поранений боєць і є клініка за кордоном, яка готова його прийняти на лікування або реабілітацію. І вони скаржаться на заході, що проходить дуже великий час між тим, як тут всі документи зберуться, цього бійця перевезуть, а цей час часом буває дуже дорогоцінним. Тому це питання і побажання ще в цьому напрямку попрацювати. І те, що можна робити швидше, можливо, за допомогою цифровізації, щоб збір документів і все-таке відбувалося швидше, щоб ми швидко передавали далі на лікування, щоб ви в цьому напрямку щось зробили.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Якщо дозволите, коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Насправді не все залежить від української сторони, тому що ви знаєте, що все відбувається відповідно до 411 Постанови Кабінету Міністрів. У відомчих закладах охорони здоров'я і цивільних закладах охорони здоров'я, коли людина подається як кандидат на лікування за кордон, в нього фактично пакет документів готовий. І цей час проходить до тих пір, поки клініка за кордоном не визначиться, чи вона візьме цього пораненого чи хворого.

Якщо Міністерство охорони здоров'я має якусь іншу думку чи якийсь інший досвід... Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРЧЕВИЧ М.В. Я можу доповнити, що ми подивимося в частині оптимізації процесів, але справді ми працюємо з європейською системою... (Не чути) власне, електронна система, куди ми відряджаємо документи і очікуємо відповіді від іноземних клінік, медичних закладів, які готові прийняти пацієнтів. Але подивимося, можливо, десь є процес, який можна ще оптимізувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марія.

Шановні колеги народні депутати, чи є ще запитання до представників центральних органів виконавчої влади? У мене прохання до пані командувача: дайте, будь ласка, доручення своїм по Новограду-Волинському. Там, ви знаєте, доволі потужний гарнізон, але все-таки, бо в нас було виїзне засідання і воно мене особисто мучить, ніби керівник територіальної громади, господар, щоб все-таки вивчили, чи є доцільність відновлювати той медичний госпіталь, зважаючи на навантаження, я розумію, по нормативах. Якщо так, то ми тоді будемо це виносити питання на рівень Кабінету Міністрів. Якщо немає необхідності, то щоб чітко ухвалити якесь рішення, якщо можна, знаючи вашу зайнятість, пані Тетяна.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Дивіться, стан тої будівлі досить недобрий, і він потребує багатьох капіталовкладень. Якщо ми кажемо про бюджет Міністерства оборони… те, що коштують, у першу чергу йдуть на озброєння, тому що війна не закінчилася.

Тому вкладати надзвичайно великі кошти у відновлення цієї будівлі за рахунок бюджету Міністерства оборони, коли можна купити систему ППО, думаю, що зараз не дуже на часі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я вибачаюсь, я не про те. Я про те, чи взагалі державі потрібен він, виходячи з нормативів навантаження. Якщо потрібен, то це питання не стоїть – за кошти Міністерства оборони, це може бути окреме фінансування, про це ми говорили. Якщо потрібно, то тоді можна вивчати на рівні доручення уряду. Якщо ви, МВС, інші структури кажуть, що: нам нема необхідності, бо, наприклад,... (Не чути) в Житомирі функціонує, то тоді ми закриваємо цю тему і нехай вони, як кажуть, його ліквідовують і переобладнують.

Мене цікавить саме таке рішення, а не кошти, бюджет Міністерства оборони ніхто не чіпає, ми знаємо, там є інші виклики. Дякую вам.

 

ОСТАЩЕНКО Т.М. Ми опрацюємо це питання, напишемо вам листа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, бажаю успіху.

Шановні колеги народні депутати і учасники сьогоднішнього нашого засідання, в кого є ще бажання висловитись з цих, як на мене, важливих питань? Немає? Якщо немає, будемо завершувати.

 

_____________. Так, додаткові питання після вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після. Так, давайте ми завершимо це.

Шановні колеги, учасники розгляду цього важливого питання, ми дякуємо вам за принциповість, за фаховість підходу до його розгляду. Ми просили би все-таки, якщо в когось є додаткові пропозиції, скерувати їх до Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів. Ми проаналізуємо, ми проаналізуємо сьогоднішні ваші висновки. І хотів би, щоб ми все-таки підготували конкретні пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері діяльності госпіталів.

Через те ми хочемо почути вашу позицію, що все-таки центральні органи виконавчої влади: хто з них мав би відповідати за здійснення цієї політики, хто мав би аналізувати і пропонувати щодо її удосконалення. І однозначно нас цікавить як народних депутатів пропозиції щодо законодавчого врегулювання діяльності, виходячи з тих викликів, які сьогодні постали перед державою.

Ми ще раз хочемо подякувати всім медичним працівникам, усім представникам, які… адміністративному корпусу, тим усім, хто працює в цій сфері, бо справді надання якісної вчасної медичної і вже реабілітаційної допомоги – це те, що має брати на себе держава. Люди, які сьогодні захищають її, вони несуть і виконують громадянський обов'язок, а обов'язок держави – створити їм умови і всебічно їх захищати.

Дякую вам і слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підключення. Народні депутати, будь ласка ще на хвильку залишіться.

 

_____________. Шановні колеги і шановний головуючий Михайло Михайлович, дякую за можливість сказати. Я хотів би внести пропозицію для голосування. Доповнити розділ ІV плану роботу комітету на період дев'ятої сесії наступним питанням: аналіз практики застосування Закону України номер 1105 від 20.03.1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, що діє з 01.01.2023, щодо забезпечення соціальними послугами з догляду та медичної допомоги потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують. І провести цей захід – кінець квітня або початок травня.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у мене є пропозиція дати доручення секретаріату опрацювати це питання. І на наступне засідання щоб ми його включили в порядок денний і його проголосували, якщо немає заперечень.

 

_____________. Немає заперечень. Тут потрібно як би…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема, таким чином. Питань нема, тоді буде в нас повний склад, бо я  бачу, що Юлія Володимирівна уже відключилася, уже немає у нас кворуму. Тим більше, немає голови.

 

_____________. Але питання критичне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Важливе питання. Ми підготуємо його і тоді включимо на наступний раз. Нема заперечень?

 

_____________. Дякую. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дякую за участь у засіданні. Дякую за те, що знайшли час. Я думаю, що це дуже важливе питання, яке ми з вами оговорили. Але ви переконалися, що проблема існує, так?

 

_____________. Конечно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І нам треба все-таки спілкуватися у вужчому колі, особливо з Міністерством соціальної політики, бо має бути хтось головний, який координує на рівні Кабміну.