Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, в залі в нас присутні три народних депутати – членів Комітету з питань соціального захисту… з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Я прошу народних депутатів, які у нас на онлайн-зв'язку, зареєструватися.

Бачу Цимбалюка Михайла Михайловича.

ЦИМБАЛЮК М.М. Доброго дня всім!

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю!

Струневич Вадим з нами?

Бабенко Микола є, підключився? Бабенко Микола, ви для нас особливо важливий, бо ви наш секретар.

Арсенюк Олег.

Гривко Сергій.

Никорак Ірина.

Тимошенко Юлія.

Ірина з нами?

Тимошенко Юлія.

ЦИМБАЛЮК М.М. Юлія Тимошенко долучиться, вона в дорозі, долучиться згодом.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. Колеги, доброго ранку!

ГОЛОВУЮЧА. О, супер! Таким чином, у нас 5. Нам ще однієї людини не вистачає.

Никорак Ірина, ви з нами? Пані Ірина!

ЦИМБАЛЮК М.М. Бачу, пані Ірину видно.

ГОЛОВУЮЧА. Да, видно. Бачу тільки фото. Ну, пані Ірина попередила, що вона у машині, так само, мабуть, як і пані Юлія, їде. І зв'язок буде несталий. Вона попросила, щоб ми питання 7, 8, 9 розглянули на початку нашого засідання. Я думаю, що ми зробимо, так, для неї?

Пані Ірина! О! Пані Ірина, бачимо вас, але не чуємо.

Я не знаю, де наш Бабенко Микола, чи можна нам врахувати, що у нас є кворум. Бабенко Микола!

Арсенюк Олег. Якщо немає Бабенка, то має бути Арсенюк.

НИКОРАК І.П. Галина Миколаївна, мене чутно?

ГОЛОВУЮЧА. Да, все, чутно, пані Ірино. Вітаю.

У нас шість народних депутатів, але не має ще поки що секретаря.

Бабенко Микола.

Струневич Вадим.

Ну, щоб ми проголосували нормально...

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

ГОЛОВУЮЧА. Вадим Струневич. Все. Вадим Струневич з нами.

Арсенюк Олег з нами?

Шановні народні депутати, у нас така справа, у зв'язку з тим, що ще не підключився Бабенко Микола і ще не підключився Арсенюк Олег, який зазвичай у нас виконує функції секретаря, коли немає пана Миколи, то у мене пропозиція вибрати… Арсенюк Олег, ви з нами? Арсенюк Олег! Арсенюк Олег, ви з нами.

АРСЕНЮК О.О. Так. Доброго дня.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

У нас є кворум і у нас є виконуючий обов'язки  секретаря, у разі якщо пан Микола Бабенко буде підключатися нестало, да.

Микола Бабенко з нами? Гаразд. Тоді пан Олег виконує у нас функції секретаря.

Дякую, шановні народні  депутати. Я ще раз повернуся до прохання пані Ірини Никоряк перенести 7, 8, 9 питання. Вони достатньо швидкі, бо були опрацьовані і народними депутатами, і головами підкомітетів діючими, і тими, хто створює наразі у нас підкомітети, і потім перейти до розгляду законопроектів. Немає питань, якщо ми змінимо порядок денний, але не будемо змінювати закони, які ми сьогодні розглядаємо?

_______________. То послідовність.

ГОЛОВУЮЧА. Послідовність, да, змінюємо тільки послідовність.

Михайло Михайлович, немає?

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає. Підтримуємо таку позицію.

ГОЛОВУЮЧА. Немає. Дякую.

Шановні народні депутати, тоді ми починаємо наше засідання з питань 7, 8, 9. Я представлю зразу три питання, тому що ми можемо потім проголосувати дуплетом. Вони стосуються частковий перегляд рішення Комітету від 11 жовтня 2020 року про створення підкомітетів саме, тому що у нас всіма ветеранами займався пан Анатолій Остапенко, якого ми плануємо на тимчасову спеціальну комісію, і в залі ця постанова внесена, буде там стояти на порядку денному. І відповідно у зв'язку з тим, що до нас приєдналися нові народні депутати, ми створюємо ще два підкомітети. Відповідно пані Тетяни щодо дітей, які постраждали внаслідок військової агресії, і є пропозиція від пана Остапенка назву написати: постраждалих внаслідок військової агресії з 2014 року. І створюємо підкомітет, який буде займатися реабілітацією ветеранів війни і всіх осіб, які отримують захист відповідно до Закону про реабілітацію. Там була довга назва, пані Ірино, зараз пану Анатолію дам слово, щоб він назву прочитав узгоджену, і тоді ми зможемо проголосувати три підкомітети разом.

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день, колеги. Повернемося до першого, так би мовити, розділу промови голови комітету. Про створення у складі комітету підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Як ми пропонуємо, це була така пропозиція, ми пропонуємо додати: з 2014 року. Ми знаємо, що військова агресія Російської Федерації почалася з 2014 року, до цього, слава богу, не було таких агресій, і діти, які постраждали навіть у 2014 році, їх невелика кількість таким, яким було там рік або навіть до року, вони є зараз ще діти і тому чітко пропонуємо вказати: з 2014 року. Тобто буде зазначатися так: підкомітет з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року. Це перший підкомітет.

Другий підкомітет, який пропонується створити, це підкомітет з реабілітації ветеранів війни з числа учасників заходів щодо відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки та оборони і антитерористичної операції. У мене пропозиція скоротити трошки назву і окреслити як би всіх, бо в нас, судячи з цієї назви, випадає трошки учасники ООС, які з 14-го року приймали участь у захисті нашої держави, і там чітко зазначали це, що ООС – це заходи щодо відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Луганській та Донецькій областях. Тому пропоную наступним чином зазначити підкомітет: реабілітація ветеранів війни з числа учасників заходів щодо відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України. Щоб охопити весь період з 14-го року, починаючи, і по теперішній час.

І ще одне питання. Вилучити з підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів такий пункт: "Реабілітація ветеранів війни з числа учасників антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях". А останній пункт у відання підкомітету з питань соціального захисту ветеранів викласти в такій редакції: "Законодавче врегулювання і надання соціальних послуг та послуг з реабілітації ветеранів особам з інвалідністю, особам похилого віку та іншим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах". На жаль, так дуже у нас получилося громістке це питання як би з трьох, тому пропоную голосувати по черзі.

Сьомим пунктом у нас стоїть питання вилучення з порядку відання підкомітету з питань соціального захисту пункту з реабілітації. І останнім пунктом додати: "Законодавче врегулювання і надання соціальних послуг та послуг з реабілітації ветеранам, особам з інвалідністю, особам похилого віку та інших особам, які перебувають у складних життєвих обставинах". Це перше голосування. І друге, тоді я вже буду говорити, якщо дозволите.  

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, тоді голосуємо пункт 7 про частковий перегляд рішення комітету від 11 жовтня 20-го року про створення підкомітетів та предмети їх відання в частині вилучення чи тих предметів відання, які будуть віднесені до двох підкомітетів нових, які створюються.

Не буде ні в кого зауважень по сьомому питанню? Голосуємо, да?

ЦИМБАЛЮК М.М. Так.

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо. Хто – за, прошу голосувати.

У залі всі – за.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола. З'явився? Ні.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. З'явився? Ні.

Никорак Ірина.

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

ГОЛОВУЮЧА. Остапенко...

Тимошенко Юлія. З'явилася? Ні.

Дякую. Шановні народні депутати, рішення прийнято одноголосно.

Переходимо до...

ЦИБА Т.В. Ще Циба –  за.

ГОЛОВУЮЧА. А, Циба, пані Тетяно, я перепрошу, перепрошую. Пані Тетяна – за.

Переходимо до пункту 8 нашого порядку денного: про створення у складі Комітету підкомітету з питань реабілітації ветеранів. Ну, реабілітації ветеранів – це скорочена назва, так я розумію, ми можемо її використовувати.

А нова назва, будь ласка, пане Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Да.

НИКОРАК І.П. Перепрошую, колеги, ви дозволите?

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка, пані Ірино.

НИКОРАК І.П. Так, дякую, Галино Миколаївно.

Насправді той проект по створенню підкомітету, який я надавала, в ньому назва звучить як підкомітет з питань реабілітації ветеранів. І безпосередньо в предметах відання цього підкомітету передбачаються всі три категорії, які сьогодні пан Остапенко озвучив. Це період з 2014 до 2018 року – період АТО, потім з 2018 до 2022 року – період ООС і період, починаючи з 24 лютого, - повномасштабного вторгнення. Тобто всі три категорії, але вони розписані і передбачені в предметі відання підкомітету. Але назва залишається: підкомітет з питань реабілітації ветеранів.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Лише, я думаю, що лише методологічна проблематика, тому що ветерани – лише частина учасників, які приймали участь у відсічі агресії, відповідно до нашого закону там є учасники бойових дій, люди, які отримали інвалідність внаслідок війни, і є ветерани. Відповідно у нас категоризацію за чотири наших років у нас поки що Міністерство ветеранів не створило і тому під ветеранами ми у побуті розуміємо одне, а в законі це трішечки інша методологія. Тому, я думаю, що тут немає нічого страшного, якщо ми назвемо  підкомітет з питань реабілітації ветеранів розуміючи, що в предметах відання будуть всі інші. Немає тут зауважень щодо цього?

Дякую, пані Ірино. Але разом із назвою комітетів щодо з питань реабілітації ветеранів, нам потрібно ще і затвердити склад нашого підкомітету. До складу підкомітету у нас входять: чотири особи записалися, це Струневич Вадим, Остапенко Анатолій, Тарасенко Тарас і Гривко Сергій.

_______________.  (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Не записувався. Гаразд. Пана Тарасенка немає.

Тоді Струневич Вадим, Остапенко Анатолій і Гривко Сергій. Каже пані Катерина, що з Гривком розмовляли. Пан Сергій, ви з'явилися з нами на зв'язку? Ні.  Гаразд.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Я також з ним говорив про це, він погодився.

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми можемо голосувати. Створення у нас підкомітету з питань реабілітації ветеранів у складі, який я зачитала, з предметами відання і з коментарями Анатолія Остапенка.

Немає тут зауважень до цього?

НИКОРАК І.П. Галина Миколаївна, і Никорак.

ГОЛОВУЮЧА. Це я зачитувала членів підкомітету. Головою обрати вас, це зазначено.

ЦИБА Т.В.  Колеги, якщо можна, то я би теж увійшла у склад підкомітету.

ГОЛОВУЮЧА. Звісно. Вхід абсолютно вільний. Вихід не знаю, пані Тетяно, вхід абсолютно вільний до всіх підкомітетів.

Гаразд. Предмети відання, які запропоновані в проекті рішень, з коментарями пана Анатолія, які він під стенограму сказав.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Пані Ірино, з коментарями…

НИКОРАК І.П. Ми, власне, це те, що ми з вам обговорювали напередодні проведення засідання комітету, і я врахувала в новому проекті рішення, який подавала на комітет. Тому повністю погоджуюся.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, пані Ірино.

Тоді ми голосуємо. Прошу голосувати за проект рішення, який складається з клаптиків. Хто –  за, прошу голосувати.  У залі всі – за.

Цимбалюк Михайло.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – а.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. 

Никорак Ірина.

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

І ми переходимо до дев'ятого питання порядку денного про створення підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року за пропозицією пана Анатолія.

Голова підкомітету – Циба Тетяна.

До членів підкомітету подано на сьогоднішній день подано: Гривко Сергій, Остапенко Анатолій, Тарасенко Тарас і Никорак Ірина.

Якщо є бажаючі інші, то сьогодні можна застабілізувати або потім внести зміни до цього складу.

Предмети відання вам теж були надані. Лише просто для всіх зазначу, що те, що сьогодні відноситься до категорії "діти війни" залишається в підкомітеті у пана Анатолія. Тому що ми зробили, у нас іде законопроект 9042-1, відповідно до якого... чому і уточнення з 2014 року, щоб ми відокремили проблематику Другої світової від дітей, які народилися, були в утробі або були дітьми з 2014 року і потерпали від агресії з боку Російської Федерації.

Нема щодо цього проекту рішення зауважень, змін ще?

Пані Тетяно, будь ласка.

ЦИБА Т.В. Я насправді просто хотіла подякувати колегам, які відкоригували назву, відпрацювали. Подякувати секретаріату, що вони зробили це розпорядження на прохання. І якби дякую всім, хто туди увійшов. Я думаю, що ми будемо нормально співпрацювати, в тому числі із профільним комітетом з гуманітарної політики.

Дякую. Це важлива тема.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно, і за те, що ми плідно співпрацюємо з тим комітетом пана Потураєва. Дякую за це, бо 9042-1 ми прийняли з використанням 116 статті, і там великі будуть правки для того, щоб привести у відповідність всі повноваження місцевих громад і те, що не врегульовано було в тому законі, який був... пана Сушка умовно. Дякую за цю роботу. І на вас покладаю надію, що там буде все врегульовано дружно в парламенті.

Хто за це рішення по пункту 9, прошу голосувати.

У залі всі – за.

Цимбалюк Михайло.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

Никорак Ірина.

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Не встигаю рахувати. Все нормально, гаразд. Рішення прийнято одноголосно тими, хто був долучений на даний час.

Ми можемо переходити до пункту 1 нашого порядку денного нашого засідання. І ми розглядаємо питання, це підготовка до другого читання законопроекту нашого доволі складного, який вів у нас пан Струневич. По 118 статті пропонуємо переглянути рішення нашого комітету не тому, що там були жорсткі зауваження, а тому, що там були рекомендації урядового комітету, які роблять вже наш закон відповідно до Директиви ЄС …(Не чути) те, що наші міжнародні колеги кажуть.

Тому я прошу до слова пана Струневича, який разом з апаратом нашим секретаріату нашого готував ці зміни на перегляд рішення. Прошу до слова.

Будь ласка, пан Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Доброго дня, шановні колеги! Ми отримали зауваження від Офісу Стефанішиної та від Головного юридичного управління щодо відповідності законопроекту 8244 праву Європейського Союзу та міжнародно-правовим зобов'язанням України.

Вони зазначають про необхідність зазначення в абзаці десятому підпункту 2 проекту закону після слів "відсутність ініціювання консультацій" слів "або відсутність домовленостей за результатами їх проведення". Оскільки таке уточнення не впливає на здійснення зазначених у цій статті заходів, незважаючи на те, що пункт 2 статті 7 Директиви Ради ЄС передбачено, що такі консультації проводяться із метою досягнення згоди щодо них, ми пропонуємо прийняти рішення… прийняти попередньо відхилені правки та пропозиції : номер 51 народного депутата Батенка, номер 54 народного депутата Крулька, номер 55 народного  депутата Рущишина та врахувати пропозицію номер 53 пана Наливайченка, та частково врахувати щодо включення слів "або відсутність домовленостей за результатами їх проведення". Та відповідно врахувати частково мою пропозицію номер 57, яка попередньо була врахована повністю.

Далі. Ми доповнюємо після абзацу одинадцятого підпункту 2 пункту 1 проекту закону положеннями, якими вже передбачено пунктом 2 статті 4 Директиви 2001/23/ЄС, визначено, що у випадку звільнення працівника через зміни істотних умов трудового договору на шкоду працівникові роботодавець вважається таким, що несе відповідальність за завершення трудового договору.  Наявність такої норми зокрема сприятиме повноті врахування положень директиви та дозволить усунути різні тлумачення норм на практиці. Таким чином пропоную попередньо врахувати пропозицію номер 61 пана Крулька.

Прошу переглянути висновок комітету та врахувати щойно наголошені мною пропозиції.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.

Шановні народні депутати, ми можемо проголосувати одночасно два рішення, перше про перегляд, а потім про затвердження таблички у вигляді, який запропонував пан Струневич, чи вони потребують обговорення?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, ставте на голосування.

ГОЛОВУЮЧА. Обидва питання, так? Ми можемо ставити перше питання про перегляд і потім табличку. До таблички зауважень не буде. Не буде?

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми це питання вже обговорювали на попередніх засіданнях. Я вважаю, що… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Да, і тим більше, що тут такі правки, я ж кажу, що такі, вони, щоб ми були, вже відповідали абсолютно директиві.

Тоді ставлю на голосування пропозицію переглянути висновок комітету від 20 липня 2023 року, протокол 155, щодо проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах (реєстраційний номер 8244) на друге читання.

Хто за перегляд рішення, прошу голосувати. В залі – за.

Цимбалюк Михайло.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергій, за те, що приєдналися.

Никорак Ірина.

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Ірино.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. Циба – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні депутати.

Переходимо тоді зразу до голосування щодо проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах (реєстраційний номер 8244). Пропозиція є затвердити табличку після перегляду у вигляді, який запропонував голова робочої групи пан Струневич, і рекомендувати Верховній Раді України прийняти закон в другому читанні і в цілому з техніко-юридичними правками.

Хто – за, прошу голосувати.

У залі – за.

Цимбалюк Михайло.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.

НИКОРАК І.П. Никорак – за.

ГОЛОВУЮЧА. Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна. 

ЦИБА Т.В. Циба – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення по перших двох питаннях прийнято.

Ми можемо переходити до пункту третього нашого порядку денного, і це попередній розгляд питання щодо доцільності включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та у сфері реалізації державної політики зайнятості населення (реєстраційний номер 8331) народного депутата Папієва Михайла. Він має бути з нами. Пан Михайло, ви з нами?

ПАПІЄВ М.М. Так, я з вами.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

Я прошу на початку, перед тим, як я надам вам слово щодо презентації вашого законопроекту, я хочу вивести презентацію, яку ми розглядали на заході, типу круглого столу в нашому комітеті, щодо того, якими функціями і яка реформа сьогодні потрібна для Державного центру зайнятості. І я хочу всім присутнім нагадати, що Державний центр зайнятості сьогодні існує у формі, яка протирічить постанові Кабінету Міністрів, підписану ще колись паном Яценюком, щодо того, що Державний центр зайнятості мав би стати центральним органом виконавчої влади. Водночас він на сьогодні є державною установою, яка фінансується за рахунок єдиного соціального внеску.

Водночас Державний центр  зайнятості разом з фондом безробіття виконують три функції. Одна з яких є соціальна складова, а саме виплата відшкодування людині втраченого заробітку у разі страхового випадку безробіття. Друга складова,  це освітня складова, а саме навчання зараз у восьми навчальних закладах, які в тому числі частина з яких отримала ліцензію від Національної агенції кваліфікації щодо можливості надання кваліфікації, те, що ми в комітеті називаємо формалізація неформальної освіти. І, нарешті, третя складова, яка є надзвичайно важливою, в тому числі і щодо трудової адаптації чи адаптації на робочому місці наших ветеранів, людей з інвалідністю, - це складова щодо інтеграції людей у ринок або найманої праці, або на ринок підприємництва.

Ці всі три складові, хоча вони, і доречно було би фінансування їх робити відповідно виплати за рахунок системи соціального страхування, утримання навчальних закладів за рахунок державного бюджету або за рахунок бюджету центрального органу виконавчої влади, якщо Державний центр зайнятості був реорганізований, або в МОНі, відповідно Міністерстві освіти, має бути сьогодні розгалужена система профтехосвіти. А от третя складова, яка є надзвичайно необхідною для нас сьогодні, вона теж має утримуватись за рахунок державного бюджету. І ця дискусія в Комітеті з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів лише розпочата.

Законопроект Михайла Папієва вирішує частково проблематику ту, яку ми описали під час нашого заходу, наших консультацій, круглих столів у комітеті. 

Я прошу пана Михайла до слова.

ПАПІЄВ М.М.  Дякую, шановна Галина Миколаївна.

Шановні члени комітету, шановні народні депутати України, я вас дуже прошу підтримати рішення про внесення до порядку денного, це ще не розгляд у першому читанні цього законопроекту. І я дуже стисло скажу.

Ми зараз збираємо єдиний соціальний внесок. Свого часу збиралися внески до кожного фонду окремо. І абсолютно логічним є консолідація адміністрування, і взагалі оцієї системи обліку єдиного соціального внеску, і відповідних страхових виплат по страховому випадку, консолідація в єдиному фонді управління. Це визначено – Пенсійний фонд України.

Крім того, я абсолютно підтримую те, що сказала Галина Миколаївна, що потребує ще доопрацювання до другого читання деяких положень. І я не згодний з висновком науково-експертного управління, що 116 стаття передбачає внесення тільки до тих статей, які розглядалися в першому читанні. Ми якраз 3 жовтня прийняли зміни до 116 статті. Вони передбачають, що за висновком комітету можуть вноситися ще і до інших законопроектів зміни, які не були предметом розгляду у першому читанні.

Тому зараз можна оперативно, до 2024 року, розглянути цей законопроект, розмежувати страхові виплати, тобто ті виплати, які робляться за рахунок страхового внеску, і розмежувати ті активні форми сприяння зайнятості. До речі, треба буде додати до законопроекту ще подолання заходів по частковому безробіттю і виплат відповідних, я абсолютно це підтримую. І цей законопроект відповідає усім конвенціям Міжнародної організації праці, які ратифіковані Україною.

Дякую, шановні колеги. Я прошу підтримати рішення про включення цього законопроекту до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Шановні народні депутати – члени комітету, чи є до автора законопроекту питання?

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна, Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене питання до автора. Шановний пане Михайле, чи ви як автор законопроекту визначалися і вивчали, чи буде досягнуто економії коштів, якщо функції будуть передані до Пенсійного фонду України?

І наступне до вас питання. Чи ви як автор цієї ідеї і законопроекту не передбачали все-таки зміну Пенсійного фонду України, зважаючи на те, що сьогодні він не виконує ті функції, які покладені діючим законом? Бо він сьогодні вже виплачує лікарняні, виплачує також, що стосується нещасних випадків, це вже не Пенсійний фонд України. Через те, чи не вивчали ви таку пропозицію?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Михайло.

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Дякую, шановний Михайле Михайловичу.

Стосовно економії коштів. Там у вас є якраз подані дані по економії коштів. По-перше, в чому унікальність зараз нашої Державної служби зайнятості і Фонду соціального страхування на випадок безробіття? Якщо взяти європейські норми, то на адміністрування передбачено всіма розпорядними документами не більше 5 відсотків використання коштів, у нас у фонді по безробіттю на адміністрування використовується 14,6 відсотка від страхових внесків. Тобто людські кошти, які мали б йти на виплату по страховому випадку, вони сьогодні фактично з'їдаються, і це величезна сума – 3,1 мільярда гривень. Крім того, якщо взяти активні форми сприяння зайнятості, це не функція застрахованих осіб, це функція держави, там у нас близько 1 мільярда гривень. Тобто оці кошти вони будуть спрямовані на фінансування страхового випадку.

Крім цього всього іншого, на сьогодні фонд по безробіттю є профіцитним фондом, і якось воно не зрозуміло в наших умовах війни, коли всюди є дефіцити, у нас з'являється один фонд, який є профіцитним. Я не хочу вдаватися в подробиці, бо я знаю глибоко цю систему, це не є предметом дискусії в розгляді законопроекту. Тому я думаю, що цей законопроект він має право і доцільність, і необхідність. Якщо ми цього не зробимо зараз, ми змушені будемо зробити це, але вже в аварійному порядку, бо ми сьогодні знаємо, взагалі які проблеми є з бюджетними коштами, які проблеми є з коштами соціального страхування. Нам треба оперативно оптимізувати цю систему.

А стосовно назви Пенсійного фонду. Так, є необхідність, як в усіх європейських країнах, там є єдиний фонд, який збирає кошти, і каси, страхові каси, які виплачують кошти по всіх видах соціального страхування, може і буде необхідність Пенсійний фонд вже якось перейменувати в єдиний фонд соціального страхування громадян України.

Дякую. Дякую, шановні колеги, і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Михайле Михайловичу, я ще хочу доповнити. Зараз на реєстрації висять три законопроекти, пов'язані між собою, узгоджені з Міністерством фінансів, щодо передання адміністрування єдиного соціального внеску, а в майбутньому і внеску, який вносять юридичні особи за не працевлаштування людей з інвалідністю на робочих місцях, на Пенсійний фонд.

Ви абсолютно праві, що назву треба змінювати, тому що передача... В 14-му році, мені здається, якщо я не помиляюся, ця функція була передана на Державну податкову службу. І наразі є узгоджене рішення передати адміністрування, як і у всіх європейських країнах, до речі, чи у більшості європейських країн, на Пенсійний фонд, тому що Державна податкова не зацікавлена у зборі ЄСВ, у них є свій план там по податках, по штрафах і таке інше. І на сьогоднішній день адміністрування доречно передати на Пенсійний фонд.

Якщо є бажання, то можна приєднатися, це зміни до нашого Закону про єдиний соціальний внесок, який через наш комітет іде, до Податкового кодексу відповідно, і до Адміністративного кодексу щодо санкцій. І це все теж воно лежить у контексті того, що Пенсійний фонд адмініструє повністю ЄСВ, і він абсолютно... не потрібно дублювати функції і виплатні в тому числі, він абсолютно здатний робити сьогодні всі виплати по системі соціального страхування.

Це просто коментар. Можна долучитися до підписання цього законопроекту.

Ще є питання, Михайле Михайловичу, до пана Михайла Папієва?

Будь ласка, пане Анатолію.

ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, дійсно, ми повинні створювати дієву систему держави, яка буде гарантувати ті соціальні пільги, які надає держава, та ті структури, які допомагають нашим громадянам для того, щоб вони гідно жили в нашій країні. Але все ж я хочу зазначити, що у нас практично всі центральні органи виконавчої влади подали свої пропозиції і зауваження, і деякі сказали, що даний законопроект треба доопрацювати ґрунтовно і дуже багато зробити. Тому я хотів би послухати ті центральні органи виконавчої влади, які сказали, що треба доопрацьовувати даний законопроект. Це, зокрема, і Міністерство фінансів України, і Міністерство економіки України, Міністерство соціальної політики.

Тому, будь ласка, для того щоб ми зрозуміли, що ми рухаємося в правильному напрямку, тоді, будь ласка, прокоментуйте свої зауваження.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Тоді ми дамо Міністерству економіки, оскільки сьогодні вони адмініструють Державний центр зайнятості. Потім Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд України, а потім Міністерство фінансів, щоб вони не ображалися, щоб вони вже підвели риску. Не тому, що ми їх там в останню чергу ставимо, а саме для того, щоб вони цю дискусію почули спочатку по суті, а потім по формі проходження публічних фінансів наших.

Будь ласка, пані Тетяна Бережна.

БЕРЕЖНА Т.В. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги, дякую за можливість висловитися.

Насправді я хотіла наголосити на тому, що в час війни, в час повномасштабного вторгнення нам дуже важливо зберігати гнучкість і реагувати максимально швидко на ті виклики, які виникають у нас на ринку праці. І, зокрема, зараз ми бачимо, протягом останнього року роботи Міністерства економіки, роботи Державної служби зайнятості, наскільки успішно ми здійснюємо програми, які дозволяють українцям не лише пасивно отримувати виплати по безробіттю, а й займатися активними програмами зайнятості, брати участь, які, власне, фінансуються з фонду по безробіттю.

Якщо ми будемо рухатися в напрямку закону - звичайно, ми абсолютно за оптимізацію державних витрат і так далі, - ми втратимо ті дуже-дуже ефективні механізми, які ми зараз маємо. Я думаю, що всі члени цього комітету і всі гості цієї зустрічі багаторазово чули про надзвичайно успішну грантову програму "Власна справа" і єРобота, яка частково фінансується з фонду по безробіттю. Це активна програма зайнятості, яка не дозволяє людям перебувати в тому статусі, в якому вони є: отримувати пасивні виплати по безробіттю, - а навпаки, брати гранти, створювати робочі місця, розвиватися, виходити на новий рівень.

І відповідно ми розуміємо, що таких грантових програм, наприклад, як "Власна справа", у нас є ще дуже багато. Це різні активні програми зайнятості по перенавчанню, по підвищенню кваліфікації, які є в Державній службі зайнятості.  Це ті нові грантові програми, які ми створюємо для ветеранів, бо це нова дуже важлива для нас зараз група суспільства.  Це ті програми, які ми плануємо адмініструвати для людей з інвалідністю. Зараз ми вже в такому асі, коли виклики з'являються буквально кожного дня і різні. І нам дуже потрібно мати гнучкий, ефективний і швидкий інструмент для того, щоб ефективно, справді ефективно, не по-патерналістськи, як ми звикли, реагувати  на виклики цих нових категорій людей. І, власне, цим ми зараз і займаємося, і займаємося дуже і дуже успішно.

Тому я би просила звернути увагу на цей аспект, тому що переведення активних програм зайнятості на бюджетні програми, насправді ускладнить їх адміністрування і функціонування. Ми вже мали такий досвід минулого року з мікрогрантами, коли ми почали їх видавати і люди чекали, поки ми виділимо кошти з бюджету, це був, правда, резервний фонд, але схожа ситуація, по пів року. Ця програма втрачала довіру і вона була… дуже занепадала, допоки ми не змінили фінансування.

Тому дуже прошу вас також врахувати цей момент. Міністерство економіки як міністерство можливостей і розвитку, і створення нових українців в плані економіки дуже вболіває за те, щоб міністерство мало, і служба зайнятості, такі активні і гнучкі інструменти.

Дуже вдячна всім, хто мене почув. Насправді це нова ідеологія.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пані Тетяно.

Але ви не сказали щодо цього законопроекту. Те, що вам дуже зручно фінансуватися за рахунок єдиного соціального внеску, ми розуміємо. Але тенденції на зниження ЄСВ, вони призводять до того, що система єдиного соціального внеску потерпає саме тому, що запускаються такі програми. Тому що потрібно робити уряду, це потрібно повністю фінансувати систему соціального страхування, щоб вона не була збиткова, нормально. І нормально робити бюджетні програми, якими фінансувати українців, зокрема. Я вже не кажу про те, що ви отримали підтримку щодо надання міжнародною спільнотою до 50 мільярдів євро програм, якими ми будемо підтримувати безпосередньо українця для запуску бізнесу. І ми теж маємо зрозуміти, що Державна служба зайнятості має мати можливості ці гранти, запуск бізнесу можливість надати, бо 50 мільярдів, якщо навіть ви будете давати в одні руки 100 тисяч доларів, то це буде скільки, півтора мільйона осіб обслуговувати чи 150 тисяч, порахуйте, будь ласка, по цифрах. Це сума обслуговування, яка в десятки разів більша ніж ті можливості, які сьогодні є в Державному центрі зайнятості. Але і наведення ладу щодо того, що система соціального страхування мусить іти саме на виплати по страхових випадках, теж має бути розуміння в уряді. Якщо такого розуміння немає, то це досить цікаво. І що ви думаєте щодо законопроекту?

БЕРЕЖНА Т.В.  Враховуючи те, що я забрала багато часу, ми виклали наші пропозиції в тих документах, які надійшли до комітету, і ми вважаємо, що він потребує доопрацювання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Ви готові, якщо він потребує доопрацювання, ви готові напрацювати законопроект, відповідно до якого кошти соціального страхування і державні бюджетні кошти в нормальному режимі чи після війни, чи в якийсь термін вони мають бути приведені до ладу? В тому числі і для того, щоб наші міжнародні партнери теж розуміли, що вони фінансують і де вони фінансують. Тобто якщо ви кажете, що цей законопроект потребує доопрацювання, то чи є у вас альтернатива, чи може бути, чи вам зручно і далі, щоб ситуація ця тривала і в подальшому?

БЕРЕЖНА Т.В. Галина Миколаївна, дивіться, ми вважаємо, що альтернативна, звичайно ж, може напрацьовуватися Міністерством економіки, але безпосередньо зараз в час війни це не є на часі.

ГОЛОВУЮЧА. А ви не думаєте про після війни?

БЕРЕЖНА Т.В.  Думаємо. Працюємо.

ГОЛОВУЮЧА. Так а що, зараз ви кажете не наразі, а коли наразі? Тридцять років не наразі, коли ви будете наразі?

БЕРЕЖНА Т.В. Ми розуміємо, які були моменти з попередньою, умовно кажучи, ітерацією таких змін, вони можуть вплинути недостатньо добре і викликати нестабільність, тому вважаємо, що напрацьовувати …(Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Пані Тетяна, подивіться, коли викликає нестабільність Фонд соціального страхування чи Пенсійний фонд, ви вважаєте це нормально. А коли у фонді безробіття 4 мільярди профіциту, то це нормально. Тобто є якась справедливість з точки зору існування різних видів соціального страхування, коли один створений штучно по перерозподілу ЄСВ між фондами профіцитно і цей профіцит використовується, і персоналу дуже зручно цей профіцит використати. А останні три види соціального страхування є збитковими, які фінансуються за рахунок державного бюджету. І там, коли є недофінансування, то це нормально? 

БЕРЕЖНА Т.В.  Галина Миколаївна, я, звичайно…

ГОЛОВУЮЧА. …колеги, в одному уряді.

БЕРЕЖНА Т.В. … розумію ці моменти, але ми всі маємо розуміти про те, що та ситуація з профіцитністю, яка склалася, це явище тимчасове, тому що, скажімо, закінчиться війна, в нас з'являться багато людей, які повернуться з-за кордону, які будуть ставати на облік як безробітні, в нас не буде моменту з відсутністю чоловіків на цьому обліку і одразу все зміниться. Тому тут наголошую на тому, що ця ситуація, вона нестабільна і… 

ГОЛОВУЮЧА. І що ви пропонуєте як уряд? Що ви далі пропонуєте? Щоб ця ситуація була і далі? Кількість безробітних збільшиться, але ви цю суму будете частково забирати і направляти на утримання навчальних центрів, на утримання програм підтримки українців, які потрібно робити за рахунок державного бюджету. Уряд усвідомлює взагалі джерела фінансування і за рахунок чого він мусить ці програми фінансувати? Я перепрошую. Гаразд, ця дискусія…

Будь ласка, пані Тетяна Циба.

ЦИБА Т.В. Колеги, дякую.

Теж розумію, що цей законопроект, з одного боку, нам потрібно дійсно оптимізовувати, з іншого боку, у Фонду зайнятості є, напевно, і хороші напрацювання, принаймні скрізь, де я їздила по областях, по регіонах, якщо я спілкувалася з людьми, які там працюють або які… Ну, які працюють, це як би зрозуміло, але і ті, які користуються цими… За великим рахунком якихось суттєвих проблем от в такому спілкуванні між працівниками і деякими утримувачами не було, всі задоволені. Але я розумію з точки зору бюджету, що треба все оптимізовувати. І все ж таки дійсно ситуація, коли одні дуже профіцитні, а інші дефіцитні – це неприйнятна ситуація. Та все ж таки, коли ми говоримо про суттєве скорочення Фонду зайнятості, я не впевнена, що це дуже правильний шлях. Можливо, можна говорити про доопрацювання, але цілком логічні і правильні ваші питання, пані Галино, про те, що, якби ви хочете доопрацьовувати, то беріть і доопрацьовуйте.

Можливо, можемо як комітет поставити якісь терміни, до якого Міністерства економіки,  спільно попрацювавши з фондами усіма, знайде якесь рішення розумне. Якщо ми поставимо якийсь дедлайн, можливо тоді ми можемо говорити про доопрацьований проекту закону, але там не пізніше, ну умовно, через 2 місяці, або там вирішимо, як. Можливо, це є якимось компромісним рішенням між суттєвим несприйняттям фондом зайнятості такого законопроекту і нашим розумінням, що бюджету все рівно потрібно щось тут вирішувати і немає сенсу відкладати до після війни. Тому що тут ви праві, що "після війни" у нас – це вічна історія, я маю на увазі не війна, а те, що постійно якісь реформи болючі хочеться відкласти, їх треба зробити. Давайте поставимо дедлайн і поговоримо про доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяно.

Але мова не йде ані про зменшення функцій Державного центру зайнятості, мова не йде ані про скорочення Державного центру зайнятості. Хоча сьогодні під ті функції, які є, він достатньо завеликий, але вони провели скорочення: з 12 тисяч персоналу до 8 тисяч. Може, пані Тетяна скаже, скільки наразі? Там, дійсно, було пере, ну то єсть овер кількість людей. І дійсно, у порівнянні з іншими фондами, з іншими видами соціального страхування, вони були, ну, лакшері забезпечені, а інші частини соціального страхування вони провалювалися, в тому числі і догляд паліативний, про який ми дуже довго дискутували і по яких там пані Желнович зробила те, що там пан Сергій Гривко долучався до врегулювання цієї ситуації.

Сергій Гривко, будь ласка.

ГРИВКО С.Д. Дякую, шановна голово, Галино Миколаївно, шановні колеги.

Я, чесно кажучи, теж розділяю застереження Міністерства економіки і, напевно, я попросив би комітет відправити автору на доопрацювання цей законопроект, щоб узагальнити всі позиції, доопрацювати швидко, якісно, щоб потім насправді ті застереження, про які сказала Тетяна Бережна, якби не вплинули на економічну ситуацію, в принципі.

ГОЛОВУЮЧА. Пане Сергію, а в чому доопрацьовувати законопроект? В чому конкретно? То єсть законопроект пропонує розділити оці три функції. В чому його доопрацювати? Не робити цей перерозподіл, чекати його до після війни? В чому доопрацьовувати?

Гаразд. Дякую. Дякую, пане Сергію.

Я прошу пана Тараса.

ТАРАСЕНКО Т.П. Дякую за надане слово. Я хотів би сказати, що ознайомився з законопроектом, вважаю його наразі несистемним цілком. Але також хочу, щоб уряд зайняв проактивну позицію, і згідно 116 статті Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері соціального захисту.

Тому я просив би, аби ми сьогодні могли прийняти рішення про те, щоб уряд надав експертний висновок уряду, для того щоб ми розуміли, в якому ракурсі буде розвиватися саме цей тренд забезпечення безробіття. Враховуючи те, що, дійсно, як зазначив Михайло Цимбалюк, перенавантаження йде і Пенсійного фонду. Ми ще і 5344 будемо приймати, там також окремі функції будуть наділені для Пенсійного фонду.

Отже, фактично ми повинні системно підійти до цього питання, для того щоб врахувати, яким чином взагалі буде перерозподіл цих коштів враховуватись і чи витримає навантаження наразі Пенсійний фонд. Також буде питання до Пенсійного фонду, чи здатні вони, і в який період, виконати взяті на себе будуть зобов'язання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пані міністр соціальної політики, як ми і домовлялися, пані Оксана Жолнович. Потім Євген Капінус. Будь ласка.

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Справді, сьогоднішня дискусія є складною.

Перше. Кошти соціального страхування мають бути спрямовані на соціальне страхування. Це очевидно. І те, що ми сьогодні розмиваємо напрями видатків цих коштів, треба обдумувати, наприклад, чи активні програми зайнятості само собою мусять бути. Це є політика держави щодо зайнятості. Але якщо ми втягуємо людей, що не сплачували цей внесок, в сферу зайнятості, то чи ми можемо робити такі гранти за рахунок коштів тих платників ЄСВ, які виплачували їх як захист від свого страхового ризику?

Якщо ми говоримо про допомогу у зв'язку з безробіттям, то це чисто соціальна допомога, і, очевидно, її немає сенсу розділяти від інших допомог, бо всі соціальні ризики мають адмініструватися єдиним принципом. Зараз ми до цього під'єднуємо ще соціальну послугу, щоб воно йшло в єдиній системі.

Разом з тим, я би тут говорила про так звану мультидисциплінарність. Ми повинні переходити до абсолютно нових засад взаємодії, тобто не ділити, умовно, моє, твоє, страхові кошти є тільки частиною підтримки громадянина, в тому числі безробітного. Служба зайнятості як структура, яка здійснює пошук роботи, підвищує кваліфікацію, тобто як агентство зайнятості, але державне, є надзвичайно важливою структурою. І її потенціал, спроможність, а так само гнучкість точно треба розвивати. Чи потрібно це робити тільки за рахунок коштів соціального страхування? Скоріш за все ні, бо вона виходить за рамки оцих тільки страхових функцій.

Хочу звернути вашу увагу, що навіть Пенсійний фонд має різне фінансування. Там, де він адмініструє виплату пенсій, за це адміністрування він бере кошти із соціального страхування, з ЄСВ. Причому дійсно мало, до 5 відсотків. Там, де він адмініструє державні програми за рахунок коштів з державного бюджету, адміністрування цих коштів додається державним бюджетом. У нас же все адміністрування наразі служби зайнятості здійснюється виключно страховими коштами. Тому це точно треба обдумувати, тобто розділяти: державні програми підтримки і страхові кошти.

Щодо того, коли і в якій спосіб, тут друге питання. Точно, не варто це робити дуже поспішно, бо і спроможність потрібно з того ж Пенсійного фонду організувати, і логіку напряму використання цих коштів теж треба продумати. Тобто чи тільки допомога, а всякі активні програми зайнятості – це вже державні, чи допомога і перенавчання. Ми мусимо філософськи перейти до напрямів використання коштів по соціальному страхуванню. Тут я повністю підтримую. Я розумію, що цей законопроект потрібно доопрацьовувати, і ми зі свого боку готові включатися в доопрацювання такого формату, який буде визначений комітетом, чи конкретно цього, чи якогось іншого. Ми готові це робити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Будь ласка, пан Євген Капінус.

КАПІНУС Є.В. Доброго дня, колеги. Якщо з приводу законопроекту, то нами піднімалися окремі питання щодо узгодження окремих норм в різних діючих на сьогоднішній день законах. А якщо з приводу спроможності, то я думаю, що, в принципі, Пенсійний фонд прикладе максимум зусиль для того, щоб реалізувати ці задачі, які будуть поставлені перед Пенсійним фондом.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Міністерство фінансів, ви на зв'язку з нами?

_______________. Доброго дня! На зв'язку.

ГОЛОВУЮЧА. А де пан Єрмоличев?

_______________. Я вибачаюся, Галино Миколаївно, там інше засідання, також...

ГОЛОВУЮЧА. Він розуміє, що він не прийшов на засідання комітету профільного, бо він у Міністерстві фінансів веде саме соціальні напрямки?

Ви політику визначаєте в Міністерстві фінансів, чи визначає пан Єрмоличев з паном Марченком?

_______________. Я директор Департаменту соціальної політики Міністерства фінансів, можу частково відповісти на запитання.

У Романа Володимировича просто зараз зустріч з експертами МВФ... попередньо обговорені, тому він дуже перепрошував, намагався також прийти, вірніше, прийняти участь.

В цілому зауваження Міністерства фінансів стосувалися фінансового забезпечення тих видатків, які пропонується перекласти на державний бюджет. Відповідно в цьому ми вбачаємо ризик. Чому? Тому що ми поки не бачимо джерела покриття. А це значні кошти, в умовах сьогоднішнього бюджету це буде майже 5 мільярдів додаткових коштів.

Тому, по-перше, питання, про що ми зазначили у своєму висновку, відповідно нам потрібно зробити, вірніше, розглянути відповідні розрахунку, прорахувати ризики і, дійсно, десь шукати джерела покриття таких видатків для того, щоб нормально їх можна було запровадити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ви зовсім не зазначаєте, що там зараз профіцит. Які ви будете шукати джерела? У вас на 200 мільярдів фінансування Пенсійного фонду позички, і ви кажете про те, що цей 4-мільярдний дефіцит ви мусите покрити, ви просто з державного бюджету не будете передавати на Пенсійний фонд ці 4 мільярди. Це суто арифметична операція. У вас немає сьогодні необхідності щось перебалансовувати в державному бюджеті. Якщо б ви робили державний бюджет по всіх публічних фінансах, а саме по соціальному страхуванню і по державному бюджету одночасно, то ви бачили би, що у вас перебалансировки в цілому по бюджету не відбулося б. Дякую. Так само і передачі навіть функцій в МОН по навчальним закладам.

Тобто застабілізували ситуацію, коли всім вигідно в Міністерстві економіки використовувати кошти соціального страхування, і цю ситуацію ви зацементували. Причому Міністерству економічної політики, економки взагалі зручно це робити. От цікава позиція уряду.

Шановні народні депутати, є ще питання до ЦОВВ, до…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. А до чого, вона зацікавлена особа. Юлія Жовтяк. Гаразд, послухаємо її.

Будь ласка, Юлія Жовтяк, потім Тетяна Бережна.

ЖОВТЯК Ю.С. Дякую, Галина Миколаївна, за надане слово. Я просто декілька, я розумію…

ГОЛОВУЮЧА. Я прошу тільки не хвалитися про свою роботу, яка є частина доброю, частина ні, а сказати відносно до закону і ще сказати, чому ви не виконали Постанову Кабінету Міністрів ще за Яценюка і чому Державний центр зайнятості за всі ці роки не перетворено у ЦОВВ. А відповідно і фінансування, чому ця робота не…

ЖОВТЯК Ю.С. Я вибачаюся, але ми саме і виконали Постанову №90, тому що Постановою №90 було скасовано державну службу як центральний орган виконавчої влади, ми її виконали. І ми діємо, Постанова №90 саме виконана, тому що в законі коли залишили, що ми центральний орган виконавчої влади, а постановою це скасовано і всіх наших працівників ще в 14-му році було переведено з державної служби на роботу фонду по безробіттю. Тому постанова саме і виконана №90.

Далі щодо законопроекту більш чітко. На думку законотворців, тобто тут є таке скорочення адміністративних витрат внаслідок передачі функцій виплати допомоги по безробіттю. Я просто хочу зазначити, що є рішення, а є операційні процеси, і коли ми розібрали саме з цим законом, якщо подивитися тільки на цей закон, у нас не буде ніяких адміністративних скорочень. Тобто у нас в службі зайнятості на сьогодні близько 100 людей, 100 людей на всю Україну займаються саме нарахуванням допомоги по безробіттю. Враховуючи те, що прописано в законі, навіть як би ми його не змінювали, ці ж люди і залишаться працювати і займатися моментом внесення даних для того, щоб потім Пенсійний фонд нажав кнопку і нарахував допомогу по безробіттю. Тобто навантаження у нас не зменшиться, а навпаки ще збільшиться навантаження в Пенсійному фонді на людей. Це просто ремарка стосовно операційного процесу, його дійсно потрібно вивчити...

ГОЛОВУЮЧА. Я прошу про себе говорити, не про Пенсійний фонд, про нього скаже Капінус. А ви про себе кажіть.

ЖОВТЯК Ю.С. Я про себе говорю. У нас теж іде навантаження на наших працівників.

І ще одне стосовно залишків, які на сьогоднішній день є. По-перше, вони залишаються, ми працюємо згідно затвердженого бюджету, ніяк інакше. Уряд на сьогодні і міністри, може бути прийняти рішення щодо передачі, наприклад, суми залишку до Пенсійного фонду, як це робилось раніше, коли були профіцити або дефіцити деяких фондів. Це так, щоб, наприклад, використати на сьогодні цей залишок. Тому, звичайно, ми не мажмо права голосу. Як викажете, ми зацікавлені особи, але дійсно треба доопрацьовувати ці механізми, треба вивчити саме операційний процес допомоги по безробіттю. Тому що виплата допомоги по безробіттю, вона прив'язана до працевлаштування людей, вона не стала величина весь період отримування...

ГОЛОВУЮЧА. Пані Юля, я прошу виступати по закону, а не по вашим роздумам.

ЖОВТЯК Ю.С. Я виступаю по закону, стосовно саме законопроекту  і тих операційних процесів, які в ньому окреслені. Стосовно того, що …(Не чути) в законопроекті, воно так працювати і зменшення адміністративних навантажень жодних не буде.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Це ваша точка зору.

Таким чином, у вас не буде зменшення навантаження. Я ще раз прошу не говорити за інші центральні органи виконавчої влади. Прошу от на своїй посаді займатися відповідно до статті 19 Конституції виключно аналізом тієї роботи, яка є у вас, якого теж ми отримати комплексного не можемо ані по вашим бізнес-процесам саме тому, що утворення фонду безробіття сьогодні, так само, як і Фонду соціального страхування у вигляді громадської організації, ви державна установа, взаємодія між громадською організацією, фондом безробіття і державною установою Державною службою зайнятості взагалі не аналізовано. Якогось аналізу ви ані в комітет, ані для уряду не надавали за моєю інформацією. Може, ви щось надавали і хтось сторонній робив аналіз використання ваших грошей. І відповідно у зв'язку з тим, що це кошти єдиного соціального внеску, Рахункова палата теж на добиралася до цього, таким чином аналіз роботи провадився виключно вами і вашою структурою. Ви не вбачаєте, що ви знаходитеся при такому аналізі у конфлікті інтересів? Я б хотіла побачити…

ЖОВТЯК Ю.С. Шановні колеги, я вибачаюся… (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Я прошу не перебивати. Ви говорили. Прошу говорити тільки по темі. Будь ласка,

Тетяна Бережна, і потім будемо дивитися між народними депутатами, що ми робимо далі.

БЕРЕЖНА Т.В. Галина Миколаївна, на завершення. Я розумію, мотивацію, але хотіла би навести конкретні цифри, якщо говорити про те як змінилась, наприклад, чисельність штату, ви запитували мене про це питання, то в 2022 році становило 12 тисяч людей. Зараз у нас 7800 і ми плануємо до кінця року зменшити до 6500. Тобто максимально зменшуються видатки.

Також підтверджую і розумію той факт, що будь-які залишки можна буде передати і відсоток 4,8, який ми отримуємо, можна також зменшити на певний період рішенням уряду. Тому, власне, це те, що я хотіла сказати. Дякую.

ПАПІЄВ М.М. Галина Миколаївна, можна…

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Михайло.

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановні колеги, це третя дискусія, яку ми чули. Ви пригадуєте ситуацію, коли передавали функції фонду по нещасному випадку на виробництві Фонду соціального страхування. Такі ж самі дискусії були і так само центральні органи, які зацікавлені в якихось своїх процесах, казали, що вони категорично проти. Тим не менш, ми зробили і час показав, що ми зробили правильно. Коли передавали функції Фонду соціального страхування, Пенсійному фонду, так само всі заявляли, що це недоречно, що це Пенсійний фонд не зможе. Це абсолютно успішна була реалізація законопроекту.

Я просто хотів би центральним органам виконавчої влади сказати і наголосити на тому, що і зараз Пенсійний фонд веде весь облік, вся інформаційна база у Пенсійного фонду. І сьогодні Державна служба зайнятості зробила явку з повинною, коли вони сказали, що в них тільки 100 осіб на всю Україну займається саме нарахуванням виплат по страховому випадку. Саме про це і йде мова. Бо, якщо взяти, що Україна йде до членства в Європейському Союзі… Сьогодні немає жодної країни, в якій побудована система обслуговування якраз соціального страхування по безробіттю в такий спосіб, як в Україні. Вона не відповідає конвенції Міжнародної організації праці. Нам необхідно сьогодні, по-перше, привести у відповідність до країн Європейського Союзу систему соціального страхування. Друге. Нам треба привести  її у відповідність до ратифікованих конвенцій Міжнародної організації праці.

Тому абсолютно цей законопроект доопрацювати можна до другого читання. Але він структурно побудований абсолютно правильно і іншого законопроекту напрацювати ніхто не зможе. Тому що нам необхідно передавати соціальне страхування і виплату по соціальному страхуванню в єдиний орган, який є зараз з назвою Пенсійного фонду, можна назвати його потім по-іншому, і нам треба відокремити державну службу зайнятості і функції держави по активному сприянню зайнятості від того, щоб забрати ці  кошти у людей. І давайте, якщо вже хоче центральний орган виконавчої влади, давайте перейдемо на цю дискусію до застрахованих осіб. Чи готові вони? Сьогодні це не є соціальний податок, це єдиний соціальний внесок, це є відкладена заробітна плата, яку застрахована особа відкладає на страховий випадок. Чи готові сьогодні застраховані особи вносити свої кошти і щоб після цього держава, не погоджуючи з ,ними використовувала їх на… це не цільове використання коштів.

Тобто, шановні колеги, зараз йде мова не про обговорення в першому читанні цього законопроекту, а про включення до порядку денного. Цей законопроект готовий до розгляду і його необхідно доопрацювати на другому читанні і зробити нормальний якісний законопроект.

Дякую. Я прошу підтримати включення його до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайло.

 Те, що це явка з повинной, це абсолютно точно. У фонді, в Державному центрі зайнятості, виявляється, зі слів голови, тільки 100 осіб займаються, власне, виплатами соціального страхування відповідно до конституційної статті 46. Всі інші 7 тисяч 900 займаються іншими справами, але є навантаженням, яке утримується за рахунок єдиного соціального внеску.

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д.  Я просив би, звісно, такі, знаєте, промови можна говорити, ми розуміємо, що треба все реформувати, я сказав це ще з початку свого виступу, тому що держава багато декларує і повинні з декларацій все ж такі виконувати певні дії. Але, як до автора закону, я просив би тут не враховувати там виклики війни, як зазначено там в пояснювальній записці і все інше, тому що реформу треба робити і до війни, і після війни, під час війни нам кажуть, що ми їх повинні робити дуже обережно, що у нас було вже реформування Фонду соціального страхування, за які нашому комітету, зокрема, народному депутату Сергію Дмитровичу Гривку, було доопрацьовано і все зроблено для того, щоб ці реформи правильно працювали. Ну, і як ми знаємо, що якщо ми голосуємо після 15 липня 2023 року, то дія даного закону буде вступати в дію тільки з 1 січня 2025 року, є у нас час його доопрацювати.

У мене буде наступна пропозиція. Направити закон автору на доопрацювання і створити робочу групу в комітеті під головуванням Сергія Дмитровича Гривка, як людину, яка знає і вміє доопрацьовувати. Час у нас є, якщо ми навіть проголосуємо і в наступному році, він ввійде якраз в дію з 1 січня 2023-го. Тому в мене пропозиція направити законопроект на доопрацювання і створити робочу групу під головуванням народного депутата Гривка.

ГОЛОВУЮЧА. Може, ми тоді не будемо приймати рішення по законопроекту, а створимо робочу групу, а вже робоча група, вони напрацюють нам рішення. І пан Сергій дуже добре вже розбирається разом з пані Жолнович ситуацію по Фонду соціального страхування. Там врегульовані через постанови Кабінету Міністрів вся проблематика, яка була в тому числі і по паліативних хворих. Створений,  до речі, нормальний механізм фіксації до глядача за паліативними хворими, яку зараз пані міністерка, ми зранку сьогодні листувалися, можна переносити на всіх інших людей з інвалідністю щодо там паліативного догляду. Тобто це як експеримент був в рамках Пенсійного фонду по системі нещасного випадку на виробництві тих, хто сьогодні є людиною з інвалідністю, отримав каліцтво в результаті виробничої травми.

Тому все ж таки пропозиція створити робочу групу, надати термін, там пану Сергію, він є на виході законопроект 5344-д, і він може зразу приступити до розгляду цієї реформи Державного центру зайнятості, нормально продискутувати. Він дуже дружньо веде робочі групи. І тому надати йому термін 3 місяці, 2 місяці, скільки… для того щоб ми вийшли…

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Михайле Михайловичу, є якісь інші пропозиції? Ірина Никорак?

ЦИМБАЛЮК М.М. В принципі, підтримується саме ідея, але з цим законопроектом потрібно ухвалювати рішення. Тобто я погоджуюсь стосовно напрацювання з залученням центральних органів виконавчої нової редакції, нового комітетського законопроекту, але з цим законом треба, як на мене, процедурно ухвалити рішення.

ГОЛОВУЮЧА. А яка у вас пропозиція? Анатолій каже, що на доопрацювання. У мене є пропозиція включити до порядку денного. Тобто у нас зараз немає такої якоїсь єдності. Для того, щоб до цієї єдності прийти, потрібно, щоб всі народні депутати нашого комітету отримали додаткову інформацію, для того щоб ми хоча б були в одному контексті інформаційному. Хтось там читав щось, там ці постанови Кабміну, хтось вивчав цю діяльність, хтось вивчав звіти, хтось бачить, що його там неконтрольовано… Тобто немає відповідальної особи, яка б зібрала всю інформацію і як голова робочої групи її б розповсюдила, для того щоб у нас була об'єктивна, конструктивна позиція щодо цього законопроекту.

Пан Тарас, будь ласка.

ТАРАСЕНКО Т.П. Є пропозиція відкласти розгляд даного питання, направити запит до Кабінету Міністрів, щоб вони надали протягом місяця експертний висновок, і також створити робочу групу. І тоді ми після надходження…

ГОЛОВУЮЧА. Експертні висновки у нас всі є.

ТАРАСЕНКО Т.П. Ні, експертного висновку уряду, затвердженого урядом саме.

ГОЛОВУЮЧА. А, уряду?

ТАРАСЕНКО Т.П. Да, урядом. І тоді через місяць ми можемо повернутись до цього питання. Вже буде створена робоча група, буде напрацювання. І потім ми можемо перейти до продовження, уже включення до порядку денного, і потім уже напрацювання саме до першого читання.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд, це добра пропозиція, тому що урядове рішення, воно не тільки окремого міністерства. Я думаю, що уряд там збалансує і думки і Пенсійного фонду, і Міністерства соцполітики, і думки Міністерства економіки.

І тоді пропозиція така: відкласти поки що розгляд, зробити робочу групу під головуванням Сергія Гривка. І я прошу ще добавити пункти: провести зустріч з Першою віце-прем'єркою щодо цього питання, направити в уряд лист щодо урядового рішення і просити Прем'єр-міністра провести окреме засідання за участю народний депутатів членів нашого комітету щодо визначення цієї позиції серед центральних органів виконавчої влади і структур, які адмініструються цоввками. Так?

_______________. Галина Миколаївна, можливо, є сенс ще типу комітетські слухання. Я не знаю, чи буде це доповнення, чи ні, власне…

ГОЛОВУЮЧА. А ми зробили, у нас вони були. Вас не було, але вони були, у нас у планах це було, всіх ми заслухали: і громадськість заслухали, і всі були на цих слуханнях.

_______________. Все… я була, все. Перепрошую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Тоді у сформульованому проекті рішення, Михайло Михайлович, нема що добавити?

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте таки знайдемо компроміс, щоби це питання відкласти, я б запропонував…

ГОЛОВУЮЧА. Ваша пропозиція: відкладати чи залишати на використанні профіцити там і не робити ніяку реформу, залишати оцю організаційну форму так, яка вона є, як ми її отримали?

ЦИМБАЛЮК М.М. Ні, дивіться, насправді я погоджуюся з представниками уряду, що цей профіцит є тимчасовим. Але з іншого боку я погоджуюся з вашою позицією, що потрібно реально проводити реформу і визначатися насправді, як використовувати кошти застрахованих осіб, щоб вони були спрямовані саме на те, на що вони призначені. Людина відкладає собі на випадок безробіття, і ці кошти не повинні використати в іншому варіанті.

ГОЛОВУЮЧА. Так.

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо ми це скеруємо все у Пенсійний фонд, то це піде в загальний, вибачте, кошик і буде використовуватися, як використовується.

Через те давайте ми, можливо, знайдемо істину. Я просив би залучити всіх до цієї важливої роботи. Проблема насправді існує, як її вирішувати, давайте будемо радитися всі. Я готовий до такої роботи, просив би залучити Мінекономіки, центр зайнятості, вірніше, зараз він по-іншому називається. Так що давайте до праці!

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином ми сформулювали проект рішення. Ще останнє зауваження. В США проходила реформа системи соціального страхування у 2006 році. Для того, щоб її реформувати… Вона базувалася на актуарних обрахунках, які робили актуарії Америки. Була створена в США на підставі цих актуарних обрахунків, була створена Національна комісія з реформи системи соціального страхування, яку очолювала дуже відома людина в поважному віці, йому вже було за 90, Алан Грінспен, який відомий всім як той, хто очолював центральну Федеральну резервну систему і зробив багато доброго для врегулювання публічних фінансів у США.

Тому, може, ви праві і у тому, що на сьогоднішній день центрального якогось координатора в уряді, який би розумів проблематику соціального страхування, крім Міністерства соціального страхування, який профільно має займатися цим питанням, його немає. І тому в уряді є різнобій між органами саме урядовими в тому числі, немає єдиної  позиції, але і немає і актуарних обрахунків, ніхто не знає, яка величина має йти на кожен вид соціального страхування. І уряд не виконує навіть 77 статтю Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення, де він має провадити актуарні обрахунки, які потрібно провадити не тільки в системі пенсійній, але і в будь-якому виді соціального страхування.

Оцієї роботи теж немає і я б просила теж в нашому обговоренні це зазначити для того, щоб уряд стимулював проведення актуарних обрахунків по кожному виду соціального страхування. Це, до речі, призведе до того, що ми нарешті як народні депутати будемо розуміти, який відсоток від ЄСВ має йти на кожний вид соціального страхування, щоб він не був дефіцитним, і ми нарешті, може, врегулюємо взагалі систему соціального страхування як таку для України, отак як зробили США в 2006 році.

Да, Михайло Михайлович, ви хотіли ще зауважити?

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Я хотів в продовження вашого. Ми як народні депутати теж маємо розділяти ту відповідальність, яку сьогодні ми покладаємо на Мінекономіки і на центр зайнятості. Чому? Бо ми, ухваливши новий закон, ми практично, забравши кошти в тих людей, яким ми виплачували як держава по безробіттю,  ми сьогодні скоротили термін виплати.

ГОЛОВУЮЧА. Так, так.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми сьогодні купили те, що практично люди не можуть отримати, бо вони бояться реєструватися.

ГОЛОВУЮЧА. Правильно.

ЦИМБАЛЮК М.М. Одним вигідно, а другі – просто чоловіки не йдуть, бо така ситуація, перед тим треба йти в ТЦК – центр комплектування. Через те це штучні, але реально ми ці гроші вилучили в людей, люди їх недоотримали.

ГОЛОВУЮЧА. Сто відсотків.

ЦИМБАЛЮК М.М. Бо майже 5 мільйонів людей втратили роботу, це теж проблема. Через те тут треба дуже виважено діяти і стояти в інтересах тих, чиї це гроші, а гроші це платників податків, вірніше, це не податок, але…

ГОЛОВУЮЧА. Не податки, а саме платників, людей – ті, які є застрахованими особами, це кошти застрахованих осіб. І куди їх направляти, це теж не уряд має вирішувати, а це має вирішувати саме система соціального страхування. Сьогодні там усе понамішано.

Я ще раз кажу: уряду, звісно, це зручно зробити отаку збірну солянку, не розмежовувати, не обраховувати, дефіцити, профіцити, позички. І в цих бартерних заліках між усілякими різними системами соцстраху і державного бюджету приховати щось, що взагалі Верховна Рада і не бачить. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином голосуємо за те, що ми відкладаємо рішення і створюємо робочу групу і даємо термін 2 місяці пану Сергію для того, щоб ми провели оці консультації, в тому числі і з урядовими структурами.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

_____________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Ну, місяць, ми напишемо лист і відповідно вони, я думаю, що більше… менше ніж місяць у них там. Коли запит від народних депутатів, то це 10 днів. Ну, дамо місяць, гаразд, напишемо, що це місяць. Да, обґрунтований і не щодо законопроекту, а хотілося б отримати висновок, що взагалі щодо того, яким чином уряд собирается впорядковувати систему соціального страхування, яким чином вона корелюється з державним бюджетом. Да, гаразд, напишемо такого листа в секретаріат, далі.

Голосуємо. Хто – за?

Можете, да. В залі всі – за.

Хто на зв'язку? Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим. Струневич Вадим!

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій.

Никорак Ірина.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. Циба – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тимошенко Юлія, не знаю, долучилася чи ні? Гаразд.

Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято. Ми можемо перейти до наступного, теж надзвичайно складного питання.

У нас ветеранська патронатна служба, так? Я зараз просто… Може, комусь передати головування? Михайло Михайлович, можете взяти головування на себе по цьому питанню? Я простоє там авторка, щоб в мене не було…

ЦИМБАЛЮК М.М. Добре, немає заперечень.

ГОЛОВУЮЧА. Прошу тоді до четвертого питання.

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, четверте питання нашого порядку денного – це насправді дуже важливий законопроект. І питання звучить: щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про державну ветеранську патронатну службу ( за номером реєстраційним 9423 від 27.06. 2023 року), де авторами є Третьякова та інші.

Насправді обґрунтування, за твердженням авторів, що демобілізовані військовослужбовці потребують допомоги в процесі переходу від військової служби до цивільного життя. Потреба у такому супроводі особливо потрібна демобілізованим військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок війни.

Законопроектом передбачено, що для організації процесу поствоєнної адаптації демобілізованих військовослужбовців до цивільного життя передбачено створити в системі державної влади при Кабінеті Міністрів державну ветеранську патронатну службу, яка діятиме впродовж 5 років на засадах державно-волонтерського партнерства. Мета такої служби – це допомога конкретному демобілізованому отримати конкретну публічну послугу, в тому числі електронну публічну послугу, в системі соціального захисту, охорони здоров'я, освіти та адміністративних послуг. Цей процес передбачає виявлення потреб захисника або захисниці в усіх сферах життя після демобілізації, а також вести подальший супровід для вирішення проблем. Особлива увага має приділятись тим захисникам і захисницям, які перебуватимуть після демобілізації у складних життєвих обставинах. Завдяки діяльності служби отримати публічні послуги демобілізованим військовослужбовцям буде простіше, на думку авторів.

Захисник, за потреби, зможе отримати інформаційний супровід, а також скористатися арбітражним механізмом. Послуги державної ветеранської патронатної служби надаватимуться по всій території України відповідно до місця проживання кожного демобілізованого військовослужбовця. Законопроектом передбачено, що загальна чисельність працівників служби складатиме 15 тисяч осіб.

Від себе доповню, шановні колеги, що це надзвичайно важлива законодавча ініціатива за різними підрахунками. Тут присутня піні міністр, вона, я думаю, більше чітко скаже цифру, але від 1,5 до 2 мільйонів ветеранів і учасників бойових дій повернуться після нашої великої перемоги в цивільне життя. Завдання влади вже підготувати законодавчу і іншу базу для того, щоб влада, держава в цілому, влада на місцях була готова до такого виклику. Бо ці люди справді потребуватимуть і соціальної, і медичної і психологічної реабілітації, і їм в цьому має допомагати уповноважена державою особа, такою особою, на думку авторів, є саме представник державної ветеранської патронатної служби.

Дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Ви ж ведіть, дайте мені право. В мене прохання, щоб ви й вели.

Веде засідання перший заступник голови Комітету ЦИМБАЛЮК М.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді до слова запрошується автор Третьякова Галина. Будь ласка, пані Галино.

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, Михайло Михайлович, за надане слово.

Я хочу презентувати законопроект, де я є основною авторкою і, власне, ми опрацьовували його з моєю командою юристів, помічників моїх. Хочу зазначити наступне, по-перше, цей законопроект був реакцією на Постанову Кабінету Міністрів 652 і реакцію на декілька засідань у Прем'єра-міністра. Відповідно під час таких засідань і під час того, як була випущена Постанова 652, яка, до речі, ніяким чином не узгоджувалась в Комітеті з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів. Це був погляд лише урядовий, і думаю, що Міністерство ветеранів на те, яким чином мусить бути організована патронатна робота, це була моя реакція на цю постанову. У зв'язку з тим, що моя команда, вона не така потужна може, як у Міністерства ветеранів, ми працюємо втрьох, мій юрист і моя помічниця, і я, і ми ці механізми, які обговорювали в тому числі із Прем'єр-міністром, ми їх поклали в закон для того, щоб мати ту альтернативу, яка сьогодні ініційована урядом як експеримент начебто.

Законопроект, власне, охоплює не всіх ветеранів. Але він направлений був лише на допомогу конкретному демобілізованому. Чому ми обмежилися тільки демобілізованими особами, а не включили всіх ветеранів, всіх учасників бойових дій і всіх тих, хто відповідно до наших законів має позитивну дискримінацію з боку держави по захисту їх інтересів? Саме тому, що велика демобілізація або великі хвилі демобілізації, вони вивільняють із Збройних Сил України велику кількість людей, які, власне, можуть повернутися до свого робочого місця, яке було у них до цього або до свого бізнесу, або можуть і не повернутися. Власне, це дуже схоже в царині цивільній на масове вивільнення. Якщо ми подивимося на Конвенцію МОП щодо масового вивільнення, то основне, на що МОП акцентує увагу, коли велика маса людей вивільняються з якоїсь організації, це на інформаційному забезпеченні таких людей, яким потрібно дуже швидко адаптуватися, власне, до нових умов, коли вони навіть думають і про те, що чи залишаються вони в тій професії чи в тій кваліфікації, в якій вони працювали до цього, чи будуть змінювати власне життя. Отака зміна власного життя під час масового вивільнення європейською спільнотою, світовою спільнотою сприймається як та, де держава має допомогти інформаційно.

Тому ми брали саме тих демобілізованих, які будуть вивільнятися. Не тому, що захист держави якось зменшується по відношенню до інших осіб, а саме тому, що велике вивільнення великого колективу зі Збройних Сил України може призводити до того, що ці люди не зможуть отримати інформаційно те, що держава може їм надавати.

Друга причина – це те, що у нас щодо обслуговування людини, у нас взагалі в законодавстві дуже багато усіляких пільг і у різних міністерствах дуже багато різних не тільки пільг, але і механізмів, яким чином допомагати людям. Водночас не завжди те, що є в законі, доходить безпосередньо до людини.

У людини, власне, мають бути три великих комплекси, де вона спілкується з державою. З одного боку, держава має по якихось окремих випадках відвідувати людину, яка потрапила в складні життєві обставини. Отакого відвідування, яке було б вписано в технологію процесу, у нас по відвідуванню ветеранів чи відвідуванню демобілізованих, воно на сьогоднішній день не передбачається. Створення окремої служби може взяти на себе таку функцію.

Друга частина – це стіл у фронт-офісах, наприклад, стіл у Пенсійному фонді, де є людина і соціальний працівник, який може допомогти людині створити індивідуальний план, що їй робити для того, щоб отримати весь комплекс державних послуг, електронних зокрема, які людина може там отримувати.

Отаких столів у нас багато: Державний центр зайнятості, який ми сьогодні вже згадували, Пенсійний фонд України, управління соціального захисту, ЦНАП. Таким чином фронт-офісів, які надають публічні державні послуги, у нас декілька, але людина не завжди знає, ветеран, демобілізований не завжди знає, до якого з цих столів, до якого з цих соціальних працівників йому звернутися.

І третя нарешті частина – це електронна Дія, якою, на жаль, користуються ще не всі, з одного боку, з другого боку, в Дії ще не діджиталізований весь обсяг всієї соціальної підтримки, яку може надавати держава. Таким чином, розуміючи, що у нас є соціальні працівники у фронт-офісах держави, розуміючи, що є Дія, розуміючи, що необхідно робити по демобілізованих наших ветеранах, демобілізованих військових, в тому числі і відвідування, мала б бути організаційна структура, яка допомагає людині, з одного боку, інформаційно сказати, куди їм потрібно йти, скласти індивідуальний план маршрутизації.

Я хочу наголосити на тому, що Ветеранська патронатна служба в тому вигляді, яка вона запропонована законом, вона не створює додаткових якихось нових послуг. Навпаки законом чітко написано, що це лише допомога конкретному демобілізованому отримати конкретну послугу в чотирьох царинах. Це не взагалі щось розмазане по полю, це чотири царини: медичне обслуговування, зокрема, і реабілітаційне, соціальне обслуговування в системі надання соціального захисту, в системі освіти і в системі отримання адміністративних послуг від держави. Таким чином, ми повністю сконцентрували роботу патронатного помічника, який визначено цим законопроектом, по цих чотирьох царинах, і демобілізованому, власне, на мій погляд, має бути чітко зрозуміло, що йому допоможуть вирішити питання всередині влади для того, щоб він міг отримати ту чи іншу послугу. Але і у функції такого патронатного помічника покладаються в тому числі і відвідування людини, якщо по цьому індивідуальному плану в нього, як по кейс-менеджменту, який запроваджується наразі в Міністерстві соціальної політики, якщо від нього не буде зворотного зв'язку.

Законопроектом надається право військовослужбовцям, які демобілізуються, відмовитися від такого помічника. Тому що такий помічник, хоча законом і покладається захист персональних даних, але, коли він демобілізується, такий помічник отримує персональну інформацію про такого військового для того, щоб він почав в тому числі і з відвідування такого військового, коли він прибуває на місце своєї постійної дислокації. І, власне, військовий може відмовитися від такої допомоги або, якщо він відмовився на початку своєї демобілізації, він може потім мати можливість отримати такого помічника пізніше. Або змінити його, якщо такий патронатний помічник не виконує ту функцію, яку, власне, ветеран вважає, що надають йому цю допомогу при спілкуванні з державними послугами неякісно. 

Власне, цей патронатний помічник і служба патронатна, вона не існує десь у приміщеннях, вона існує віртуально. І це новела для українського законодавства. Тому що тим, хто розробляв цей законопроект, мені особисто не хотілося створювати ще додатковий центральний орган виконавчої влади, де брати людей на постійні засади, незрозуміло як констатувати, що вони там роблять, тому ми заклали можливість організувати цю патронатну службу в інтернет-спільноті, причому, що люди, які працюють в патронатній службі, можуть і використовувати нестандартні форми зайнятості. Якщо можна розрахувати продуктивність роботи такого помічника, що помічник може обслуговувати до 100 осіб, які демобілізовані, водночас хтось із таких помічників може обслуговувати одного чи десять. Власне, практика, коли наші волонтери підтримують одного чи декількох військовослужбовців сьогодні на фронті, вона мусить продовжитися, коли демобілізований демобілізувався в цивільне життя, і такий волонтер може продовжувати патронувати або допомагати такому військовослужбовому, який пішов зі служби. І відповідно використовуючи нестандартні форми зайнятості і опрацювавши систему оплати за кейс за кожну людину, ми можемо наймати людей, укладати договори про нестандартну форму зайнятості незалежно від того, чи людина працює в штаті, чи ні, і використовувати в тому числі державне волонтерське партнерство. Власне, це теж новела для українського законодавства. Але те, що у нас сьогодні волонтери не можуть отримувати оплату і не можуть залучатися державою на платних засадах до роботи, яка потрібна державі, це теж прогалина в нашому законодавстві. У нас волонтерство – це безоплатна робота. І відповідно, якщо державі потрібні волонтерські руки, а вони будуть нам потрібні впродовж до 5 років, ми в законі визначаємо, після такої демобілізації. Після того, ми вважаємо, що демобілізовані будуть інтегровані в отримання державних послуг вже повністю, і тут потреби окремо їх патронувати немає. Більше того, на мій погляд, як законотворця, я думаю, що ми зможемо провести в тому числі і організаційні реформи в управлінні соціального захисту населення, яке буде працювати на зовсім інших засадах, на тих, про які я сказала, коли буде Дія, буде стіл, безпосередньо фронт-офіс, і буде відвідування людини, але це потребує змін і у громадах. УСЗН, як ми пам'ятаємо, вони відносяться до органів місцевого самоврядування і, власне, вони мусять виконувати в першу чергу функції для громади, підтримки тих людей, хто потребує підтримки з боку держави.

Таким чином нестандартні форми зайнятості, вони дають можливість давати кожному, хто скільки зможе обслуговувати ветеранів демобілізованих у процесі контактів з державною владою. Ми заклали п'ять років ще і тому існування цієї служби, що маємо надію, що за ці п'ять років держава зміниться у відношенні до людини теж кардинально. Обличчя держави буде дружнє до людини, а не шукай мене, я там десь сиджу, а ти можеш прийти до мене чи не прийти. Ще недавно спілкувалася з Павлом Сушко, який в демобілізованому селі зняв таке відео, коли людина… чітко видно, що родина малозабезпечена, що вони живуть в достатньо не дуже добрих, а в поганих умовах житлово-комунальних. Водночас вони не отримують жодної допомоги, тому що вони не можуть звернутися до управління соціального захисту, яке відсутнє на місцях, а там є люди з інвалідністю, які потребують. І взагалі ця родина не знає, що держава може допомогти їм в тих умовах, в яких вони є.

Я маю надію, що ми зможемо з вами як законодавці реформувати систему і зробити систему управлінь соціального захисту як такими, які йдуть до людей проактивно, як каже наша міністерка, коли реформує систему в Міністерстві соціальної політики. Без приміщень вона працює. Водночас вона може використовувати приміщення, якщо потрібно бути патронатному коучу, тому що в наших роздумах – це голова цієї служби, який має маленьку абсолютно структуру для свого обслуговування аналітичну … (Не чути) і чисто функціональну, яка описана в нашому законі. Потім іде тренер (коуч), який допомагає кожному патронатному помічнику організовувати цей процес і вирішує проблемні питання, які виникають у патронатного помічника. І відповідно патронатний тренер є арбітражним механізмом: якщо ветерану не подобається, яким чином його супроводжує помічник, то він може звернутися до коуча. Таким чином випрацьовується арбітраж, коли звертаються зі скаргою не до того, хто її виконував, цю дію, а звертаються до того, хто може вирішити це питання.

Крім того, такі патронатні помічними, вони мають бути інформаційно весь час у колі нормативно-правовому. Тому коли виходять нові постанови Кабінету Міністрів, які наразі дуже швидко змінюють організаційні механізми, то такий патронатний коуч один до ста таких помічників, він може проводити апаратні засідання, передання інформації і таке інше.

Для того, щоб обмін інформацією був дуже швидкий, законом пропонується використовувати всі сучасні меседжі, які необхідні, в тому числі і вести телеграм-канал, але це в тому числі разом з іншими інструментами діджиталізації, які використовуються у нас. Тут теж треба думати, бо закон зараз лише загальним мазком каже про те, що персональні дані мають зберігатися. Тому треба чітко розмежувати, я думаю, що це треба робити нормативно-правовими актами рівня постанови Кабінету Міністрів, але й нижче, яким чином організувати захист уже безпосередньо в цьому бізнес-процесі – не бізнес, а в процесі державного обслуговування демобілізованого.

От такий собі законопроект, достатньо новий. Державне волонтерське партнерство, я взагалі вважаю, що це така штука, яку у Верховній Раді ми маємо започаткувати і сказати уряду нарешті, що волонтерів можна залучати до роботи. І для того, щоб державне волонтерське партнерство було як інституція, яка має з'явитися в Україні, я заклала в законопроекті, що серед працівників патронатних помічників волонтерів має бути не менше ніж 10 відсотків. Думаю, що це, може, не дуже добрий квотний принцип, їх може бути більше, може бути менше. Писати, що не менше ніж, теж не дуже добре, водночас якимось чином потрібно організаційно спрямовувати урядові структури до залучення волонтерів до такої служби, але вже на постійних засадах, хай це будуть і нестандартні форми зайнятості: неповний робочий день, дистанційна зайнятість, якась надомна робота, звіти наприклад, які вони можуть писати дома, такі патронатні помічники. Це буде потребувати від уряду зовсім нових підходів, не тих, які викладені в Постанові 652, написаної урядовцями як експеримент.

Більше того, в мене є великі побоювання, що оця система, яка запроваджена 652-ю Постановою, вона буде після цього експерименту закріплюватися. Вона мені особисто не подобається, абсолютно не подобається. Ми зробили табличку різниці між постановою Кабінету Міністрів і цим законопроектом, не вважаю, що він, цей законопроект, новий саме тому, що тут багато новел, думаю, що його потрібно писати всім депутатським корпусом.

Ще раз нагадаю, що він був викликаний лише як реакція на постанову Кабінету Міністрів, яка не сприймається мною як те, що там нормально виписані повноваження, нормально вирішена система фінансування. Більше того, систему такої патронатної служби обговорювали на зустрічі з МВФ, коли ми говорили про те, які потреби можуть бути у соціальної системи, в тому числі і пов'язані з демобілізацією, якщо ми будемо робити середньостроковий план планування доходів нашої країни, в тому числі під час створення національної системи доходів для того, щоб ми закладали витрату на таку службу в наш державний бюджет.

Вважаю, що такий посередник без нових функцій, я ще раз наголошую, цей посередник не створює новий вид якоїсь послуги в царині МОЗУ, системи соцстраху, в адміністративних послугах чи в освіті, він лише допомагає державі зробити організаційно систему контакту з людиною на абсолютно дружніх засадах, і це зовсім нова парадигма роботи держави із демобілізованою особою. Власне, це те, за що б'ються наші військові на фронтах.

Все. Дякую, Михайло Михайлович. Прошу вести цей пункт далі як заступник голови перший. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галино.

Насправді дуже цікава презентація. І потрібно обговорювати. І взагалі ідея – супер, і моя особиста позиція, що такі речі мають затверджуватись саме законом, а не підзаконним актом, постановою як експеримент. Але я просив би зараз до дискусії народних депутатів.

Хто має бажання висловитись з колег народних депутатів?

Будь ласка, пан Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я як голова підкомітету з питань соціального захисту ветеранів, звісно, підтримую все, що стосується ветеранів. На жаль, як сказала Галина Миколаївна, що це була її реакція на постанову Кабінету Міністрів. Ми вже сьогодні розглядаємо друге питання і розуміємо, що в деяких питаннях Кабінет Міністрів не доопрацьовує. Не те, що не доопрацьовує, а не напрацьовує своїх пропозицій і не виносить їх на розгляд  до Верховної Ради для того, щоб їх закріпити законами, а в деяких питаннях вони можуть вирішити питання і своїми постановами, тільки їх чітко зрозуміло доопрацювати.

Так я до чого це кажу, що наші захисники, дійсно, повинні мати державну підтримку, тому що  вони залишають на полі бою своє здоров'я, по суті, свої частини тіла, тому що отримують поранення, каліцтво, багато з них гине, тому ми повинні все зробити для того, щоб їм допомагати. І за тими висновками, які надали центральні органи виконавчої влади, я хотів би там зазначити, що вони вказують, що в законі не передбачено цілісної системи організації інституту патронатної служби, а саме не визначено організаційно-правовий статус служби, порядок її діяльності і фінансування, порядок взаємодії між учасниками і надання послуг, неточно формулюється у самому тексті законопроекту, зокрема, визначення демобілізованих осіб, законопроектом не подане фінансово-економічне обґрунтування.

Тому я хочу послухати пропозицію, яка з центральних органів виконавчої влади щодо цих всіх питань, які вони неврегульовані. Тому, я так розумію, що деякі мої колеги ще хочуть виступити, але ж все ж таки послухати центральні органи виконавчої влади, чому вони пропонують даний законопроект направити на доопрацювання, а не включаються якраз в роботу на те, об його створити в нормальному вигляді.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолій.

Колеги, хто ще має бажання?

ТАРАСЕНКО Т.П. Тарасенко Тарас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Тарасе.

ТАРАСЕНКО Т.П. По-перше, хочу подякувати Галині Миколаївні, тому що це сміливість внести такий законопроект насправді, оскільки, да, над ним ще багато працювати потрібно. Але, як ви вірно зазначили, весь депутатський корпус повинен над цим працювати. На жаль, дійсно, ми мало приділяли цьому увагу, хоча вже з 2017-2018 років, якщо ми спустимось на регіональний рівень, є такі патронатні служби в регіонах, вони вже діють. Патронатна служба діє в системі "Азов", вона діє зараз. Створюються патронатні служби в розвідувальних підрозділах. Я спілкуюсь з усіма цими організаціями, тому чудово розумію як це працює на практиці. Закріплення це чи на рівні постанови, чи на рівні закону вони вкрай необхідне. І тому я вважаю, що ми повинні узгодити ці дії як між парламентом, так і між урядом для того, щоб сформувати єдину політику в патронатній службі, оскільки ми взагалі повинні формувати, я відстоюю позицію, що ми повинні формувати Єдину державну цільову програму щодо забезпечення учасників бойових дій в розрізі відновлення їх можливостей.

І такий ваш законопроект, який ви внесли, він може бути складовою даної Державної цільової програми і фактично реалізовувати… Я б все-таки навіть розширив би його повноваження на всіх учасників бойових дій, тому що практика показує, що зараз патронатні служби починають працювати саме вже в зоні бойових дій. Тобто вони безпосередньо працюють з учасниками бойових дій, тому що при поранені, при тому як в лікарнях попадають хлопці, дівчата, до них там ніхто не приходить і це проблема є. Але, коли вони вже підготовлені перед боєм, вони вже знають до кого звернутись і хто до них може прийти. Тому я пропоную, моя пропозиція однозначно включити його в порядок денний сесії. І хочу запропонувати, щоб ми створили робочу групу по доопрацюванню даного законопроекту і я готовий її очолити.

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую, пане Тарасе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе, за конкретну пропозицію.

 Шановні народні депутати, хто ще має...? Будь ласка, пані Тетяна Циба.

ЦИБА Т.В. Дякую.

Я також дуже хочу подякувати пані Галині за те, що вона це написала, за те, що внесений цей законопроект. Безумовно, його треба підтримувати.

Ми говорили попередньо, власне, з пані Галиною ми говорили про цю патронатну службу. І також хочу висловити те, що є громадські організації, які готові долучитися в розробку цього законопроекту, зокрема ми говорили з Veteran Hub, з …… for Ukraine, вони готові також це доопрацьовувати, тому що питання, які підняті в цьому законопроекті. І навіть той шлях, який пропонує пані Галина, він дуже сучасний, він нормальний, він той, що вже працює. Безумовно, треба доопрацьовувати, знаєте, все можна вдосконалити. Давайте включатися спільно в роботу, а цей законопроект включати в порядок денний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку, пані Тетяно.

Хто ще, шановні колеги народні депутати, має бажання висловитися?

ГРИВКО С.Д. Михайле Михайловичу, дозвольте?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

ГРИВКО С.Д. Я теж хотів подякувати Галині Миколаївні і Міністерству ветеранів, що піднімають такі важливі питання. Дуже радий, що більше процедур у законопроекті прописано, як правильно, механізмів співпраці, тому я повністю його підтримую, тому що це необхідно, у нас ветеранів, на жаль, буде дуже багато, і потрібна їх підтримка та повага. Тому я б підтримав цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Ще хто з народних депутатів, шановні колеги?

Була пропозиція від колеги Остапенка послухати представників центральних органів виконавчої влади. Хто має бажання, колеги? Будь ласка, пані міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна. Будь ласка, пані Юліє.

ЛАПУТІНА Ю.А. Доброго дня, шановні народні депутати, колеги, Галино Миколаївно! Питання повернення наших захисників і захисниць після демобілізації до родин і до громад є дійсно дуже важливим. І ми будемо мати два треки: це масова демобілізація після перемоги, але більш системно ми також будемо мати планову демобілізацію військових після того, як ми отримаємо перемогу в перейдемо в період відновлення країни. Тому, дійсно, питання зустрічі масової дуже важливе, і тому саме ми і започаткували нашу експериментальну пропозицію, це в чотирьох областях – Львівська, Миколаївська, Вінницька і Дніпропетровська – створення інституту помічника ветерана, який ми як експериментальний проект і експериментальну постанову. Тому що саме на цих експериментальних областях ми хотіли відшліфувати всі ці проблемні питання, які виникнуть під час того, як буде це працювати. Вчора ми проводили робочу нараду саме з головами ОВА і з громадами, як це практично буде реалізовуватися. Також вже ми маємо електронну заявку на те, щоби люди подавалися. І вже, наприклад, у Вінницькій області вже 95 людей пройшло співбесіду.

Окрім цього, хочу зазначити, що ветеранська політики має набувати системного характеру, і ми маємо створити загальнодержавну інфраструктуру ветеранської політики, де патронатна служба або, як ми називаємо, інститут помічника ветерана має бути одним із елементів того ж входу для тої людини, яка повертається у громаду. Помічник ветерана має бути некабінетним працівником, це так і є. У нас структура буде така: помічники ветерана будуть фактично працювати, юридично, скажімо, в сервісному офісі на рівні громади, але фактично будуть зустрічати ветерана з потягу або на автостанції. Бо в нас будуть такі ситуації, коли людина повернеться додому з фронту, а її родина знаходиться за кордоном, зруйновано житло і підприємство закрито. І хтось має їй допомогти саме звернутися туди, куди потрібно. І це буде однією з точок входу.

Інша точка входу для наших ветеранів – це ми створюємо паралельно з цим ветеранські вікна в кожному ЦНАПі. Наприклад, у Кривому Розі ми відкрили п'ять ветеранських вікон, і зараз ця програма шириться на всю Україну. Крім цього, ми пропонуємо, щоб окрім таких точок входу була також електронна система. У нас створений електронний реєстр ветеранів війни і в нас уже розроблено електронний кабінет ветерана, де ми просто зараз не запускаємо в публічність, тому що ви всі розумієте, що деякі у нас люди учасники бойових дій знаходяться на окупованих територіях, і тому це небезпечно для життя. Але в перший день після перемоги в кожного ветерана у смартфоні з'явиться електронний його кабінет.

Окрім цього, Українським ветеранським фондом започаткована лінія гаряча кризової психологічної підтримки, вона функціонує з моменту початку широкомасштабного вторгнення, де ми вже додали юридичні також консультації. І ми хочемо створити, закільцювати цю лінію, створити єдину гарячу ветеранську лінію, яка буде повністю включати всі види політик. У нас навіть був випадок, коли на цю ветеранську лінію подзвонив ветеран, якому надано соціального працівника, і сказав, що, вибачте, його немає кому помити. І ми тоді звернулися вже на рівень громади, знайшли цього, пішли з поліцією туди, і виявилося, що цей соціальний працівник не виконував своїх функцій. Тобто і ця гаряча лінія дозволить помічнику ветерана отримувати фідбек, де дійсно потребуватиме допомогу ветеран.

Але ми розраховуємо, що на кожного помічника ветерана буде 100 родин захисників. І ми також вважаємо, що потрібно працювати не тільки з самим ветеранам, а також з родиною. Тому що людина буде інтегруватися в родину після участі у бойових діях. І потрібно це також фасилітувати діалог між родиною, яка отримує, в принципі, інший досвід і іншого ветерана, який повернеться додому.

Таких помічників ми плануємо створити 400 зараз в чотирьох областях. Ми вже започаткували цей процес. І коли ми відпрацюємо на рівні чотирьох областей пілот, ми хочемо дійсно долучитися до того, щоб на законодавчому рівні виписати вже всі ці положення. І дякую Галині Миколаївні за ініціативу. Але повірте, у нас не було ніяких бажань з кимось конкурувати або мати якісь особисті урядові там рішення без координації з народними депутатами. Але, на жаль, нас не долучали до розробки цього законопроекту. І ми готові були би долучитися, і вважаю, що його потрібно доопрацювати.

Я не буду зачитувати там юридичні питання, вони скоріше технологічного, технічного плану які є, але на загальнополітичному рівні я би хотіла поєднати зусилля і комітету, і наші практичні дії. Тому що ми знайшли в межах державного бюджету фінансування, саме Міністерство у справах ветеранів, фінансування цього пілотного проекту, і хотілося би також вашої експертної думки, нашого профільного комітету.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Юлія.

Я так зрозумів, що ви пропонуєте законопроект доопрацьовувати? Чи рекомендувати ухвалити в першому читанні і доопрацювати до другого? Яка ваша думка як міністра?

ЛАПУТІНА Ю.А. Те, що законопроект важливий, це однозначно. Але я хочу, щоб якщо ми рекомендуємо зараз для другого читання, щоб до другого читання з обов'язковим долученням Міністерства у справах ветеранів до його опрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми обов'язково, комітет завжди враховує пропозиції всіх центральних органів виконавчої влади, і від вашого міністерства завжди чекаємо з нетерпінням пропозицій.

А стосовно того, кого долучали, наскільки мені відомо як першому заступнику голови комітету, нас теж ніхто як народних депутатів не долучав до розробки тієї постанови, яку ухвалив уряд. А ми б з задоволенням, і мали там цікаві пропозиції. Дякую.

Пані Жолнович Оксана, міністр соціального захисту. Будь ласка, пані Оксано.

ЖОЛНОВИЧ О.І. Шановні колеги, дякую, Галина Миколаївна, з такий, справді важливий законопроект. Хочу також сказати, що наше міністерство робить певні ініціативи в рамках соціальної підтримки ветеранів, і не тільки ветеранів. Дуже правильно було піднято питання, що соціальний супровід і патронатна служба потрібна вже військовослужбовцям, бо це є елемент соціальної підтримки. І для них дуже важливо, ще допоки вони стають ветеранами, розуміти, що з їхніми сім'ями все гаразд, відчувати, що вирішуються оперативно всі якісь проблемні питання, коли він там, на передовій, і вирішити їх не може. Тож ми почали підлаштовувати наші соціальні сервіси під той виклик, який сьогодні є. І так само, так, як вже сказала Галина Миколаївна, опрацьовуємо, і в нас на виході цифровий інструмент. Це електронний КІС-менеджмент. Що це таке? Це умовно як програма для лікаря, коли соціальний фахівець – може це бути і помічник ветерана, - отримує в планшеті готову програму, як йому проводити опитування потреби: чи конкретного військовослужбовця, чи ветерана, чи члена їх родини. І це зразу дозволяє групувати за результатами тої оцінки виявлені проблеми і формувати пакети допомоги, які чинним нашим законодавством передбачені для тієї чи іншої людини. То ми хочемо спростити роботу всіх фахівців, в тому числі і помічників, щоб вони мали єдиний соціальний такий сервіс, а ми зі свого центрального рівня будемо його бачити. Тож дуже важливо, напевно, і його інтегрувати в законопроект, щоб він був відображений.

Також у нас на виході постанова Кабінету Міністрів про пілотний проект, власне, за наші державні кошти розгортання патронатної служби в батальйонах по типу тому як сказав пан Тарас, як Азов та інші батальйони, які вже мають цю патронатну службу. Вона, дійсно, ефективна, вона допомагає військовим під час їхньої роботи, і ми формуємо з наших соціальних працівників, в тому числі і з працівників, які мають досвід, бойовий досвід, це обов'язок, такий експеримент, щоб їх поширити. Тому я теж думаю, що це може бути практичним підґрунтям для доопрацювання законопроекту.

Я підтримую, що нам потрібно всі ці ініціативи об'єднати в одну. Дуже добре, якщо це буде на рівні єдиного законопроекту і все пов'язано одними ниточками, тому що ми ще і навчали соціальних працівників в центрах комплектування, щоб вони правильно маршрутизували, і зробили оцю єдину систему, єдину схему як наш ветеран рухається, і не тільки ветеран, але і військовослужбовець, з якою соціальною підтримкою. Ми готові долучитись до доопрацювання  і підтримуємо законопроект.

Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

ТАРАСЕНКО Т.П.  Можна ще раз слово? Тарасенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Тарас, будь ласка.

ТАРАСЕНКО Т.П. Я хотів би звернути увагу, що законопроект не буде вирішувати всіх питань, і зараз я почув від двох міністрів одне таке складне питання, яке не вирішується наразі – це єдині стандарти, над якими вже потрібно працювати уряду, щоб… єдині стандарти надання допомоги ветеранам і учасникам бойових дій. Зараз Міністерство ветеранів працює над одним, Міноборони над іншим, Мінсоц над третім. Тому тут дуже важлива координація, щоб ветеран, учасник бойових дій отримував інформацію по єдиних стандартах, і на це я хотів звернути увагу, що ми працюємо над законопроектом, а уряду потрібно працювати експертно над єдиними стандартами.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарас.

Шановні колеги, є пропозиція…

ОСТАПЕНКО А.Д. (Не чути) …Михайло Михайлович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.  Не бачив.

ОСТАПЕНКО А.Д. У мене така пропозиція, проголосувати даний законопроект винести на розгляд Верховної Ради України. На базі підкомітету соціального захисту прав ветеранів створити робочу групу під головуванням Тараса Тарасенка як члена підкомітету. У мене пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція...

ГРИВКО С.Д.  Михайле Михайловичу, можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...  обговорювалася  більшістю народних депутатів.

Будь ласка, пане Сергій Гривко.

ГРИВКО С.Д. Аналогічно теж хотів би подякувати пані Юлії за те, що вона розпочала напрацювання уже не тільки методичного досвіду, але й практичного досвіду, що покращить, я впевнений, після доопрацювання до другого читання цей законопроект і зробить його якісним. Тому що Галина Миколаївна піднімає дуже важливе питання для ветеранів, аналогічно і Юлія Анатоліївна точно знає, які є питання. Тому я сподіваюся, що співпраця всіх центральних органів виконавчої влади, народних депутатів насправді дасть ту підтримку та повагу нашим захисникам у майбутньому, які будуть жити мирним життям.

Дякую. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуємося, бо це справді центральне міністерство, яке відповідає за ветеранську політику, тут однозначно підтримуються всі ідеї.

 Шановні колеги, є пропозиція виходити на голосування, але бачу, що ще Юрій Баланюк, це у нас агентство кваліфікацій. Будь ласка, коротко, пане Юрію.

БАЛАНЮК Ю.В. Дякую, шановний Михайле Михайловичу.

Шановні колеги, я вважаю, що цей проект закону є актуальний як ніколи. І хочу зазначити, що Національне агентство кваліфікацій зараз має заявку на розроблення професійного стандарту "фахівець із супроводження ветеранів війни та демобілізованих осіб".

І дякую, пане міністре, пані Юліє Лапутіна, ми від вас маємо цю заявку. Найближчим часом буде вже цей про стандарт, і це говорить про те, що вже готується людський капітал, який буде працювати саме з людьми, які будуть демобілізовані по завершенню війни після нашої перемоги.

Дякую. Підтримує агентство. Прошу долучити до роботи по доопрацюванню.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрію. Ми завжди, комітет відкритий, Комітет соціально політики та захисту прав ветеранів до співпраці, долучайтесь. Я впевнений, робоча група, яка буде проголосована.

І ще коротко Родіон Колишко, це Конфедерація профспілок. Будь ласка, пане Родіоне.

КОЛИШКО Р. Дякую, Михайле Михайловичу.

Конфедерація роботодавців, з вашого дозволу, але тим не менше. Да, дякую. Та це таке.

Ми повністю від конфедерації підтримуємо законопроект дуже цікавий і важливий, безперечно. Приєднуюсь до всіх позитивних речей, які були сказані. Єдине, хотілось би привернути увагу, там в "Прикінцевих положеннях" є дещо така дивна норма щодо внесення змін до Господарського кодексу, який регулює діяльність національних класифікаторів в Україні. Там, по-перше, крім недоречності з нашої точки зору віднесення цієї саме правки до законопроекту в цілому, там є юридичні речі, які є не зовсім правильно виписані, і ми хотіли би також на це звернути увагу. І у випадку створення робочої групи долучитися до членів з метою покращення законопроекту і приведення його у відповідність до загальної ідеї, яка сьогодні була висунена.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Родіон.

Ми готові врахувати, доопрацьовувати до другого читання з урахуванням всіх пропозицій.

Шановні колеги…

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Михайло Михайлович, можна я прокоментую цю правку, може, там хтось не звернув уваги на неї. Але мова йде про те, що однією частиною адаптації ветеранів є адаптація на робочому місці. У нас на сьогоднішній день є три реєстри: довідники, класифікатори професій кваліфікації. Назву їх всі три там. Один класифікатор, другий довідник, третій там ще якийсь перелік.

Ми проводили нараду в комітеті вчора чи позавчора з паном Лісовим, з паном Баланюком, з паном Бабаком. Я думаю, що настав час для того, щоб скасувати ці всі три реєстри і зробити один реєстр кваліфікації професій, який мусить бути один в Україні. Тому що навіть система освіти не може надавати дипломи, які… Хто що пише у вишах, хто пише професія, що отримана у виші, хто кваліфікацію. Більше того, по отриманій професії, кваліфікації у вищій освіті не завжди зрозуміло, а що роботодавець отримує з точки зору навичок людини. І от для того, щоб зробити єдину систему кваліфікації, надати на базі єдиного реєстру, отак як в Пенсійному фонді зроблений кабінет роботодавця, де він може виписувати ті професії, які йому потрібні із описом профайлом цієї професії, і Skills, job description, те, що Європа каже, для того потрібно ці три реєстри об'єднати.

Крім того, по задумці і змінам до Господарського кодексу, і на мою точку зору, адмініструвати його має не Міністерство економіки, а Національне агентство кваліфікацій, яке, як ми знаємо, вже зробило більше ніж 29 центрів підтвердження неформальної праці і відповідно сертифікує, до речі, і навчальні центри в Державному центрі зайнятості, на те, щоб вони могли це робити. Тому ця система в Господарському кодексі, вона органічно вписується в надання таких послуг ветеранам, демобілізованим як адаптація на робочому місці. І також ця частина, вона мусить корелюватися на наш законопроект 5344, де на кожне робоче місце Міністерство економіки має створити стандарти. Тобто Міністерство економіки нарешті має зайнятися саме формуванням політик по трудовій адаптації, а не безпосередньо виконання, щось вона вносить чи не вносить в якийсь реєстр. а от політика, яким чином має будуватися інтеграція людини, в тому числі і з інвалідністю, і демобілізованого в ці ринки, вона мусить формуватися міністерством.

Дякую.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галино. Дякую всім народним депутатам і учасникам засідання, які брали участь в обговоренні такого важливого законопроекту.

Поступила пропозиція, і я її озвучую, щодо попереднього розгляду цього проекту Закону про державну ветеранську патронатну службу, реєстраційний номер 9423, керуючись статтею 93 Регламенту Верховної Ради України рекомендувати Верховній Раді України включити зазначений законопроект до порядку денного дев'ятої сесії Верховної Ради України і рекомендувати ухвалити за основу в першому читанні. Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначити голову комітету як основної авторки Третьякову Галину. І створити робочу групу, як було запропоновано, після ухвалення за основу і доопрацювати до другого читання з урахуванням всіх пропозицій. І, користуючись нагодою, запрошую всіх учасників до плідної праці в робочій групі. 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Михайло Михайлович, у мене тільки пропозиція створити робочу групу незалежно від результатів розгляду, доручити Тарасу Тарасенку опрацювати. Якщо цей законопроект, наприклад, не проходить, то за ним компетенція сформувати новий текст законопроекту на базі цього чи на базі консультацій з цоввками, який би врегулював це питання на рівні закону.

Тому я дякую за пропозицію прийняти в першому читанні, але оцю робочу групу прошу зробити більш розширено, ніж тільки по доопрацюванню до другого читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджуюсь.

Шановні колеги, немає інших пропозицій? Якщо немає, то я виношу питання на голосування.

Цимбалюк – за.

Третьякова Галина.

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бабенко Микола.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Гривко Сергій.

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій. Пане Анатолію, я вас не чую. Бачу.

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Никорак Ірина.

Тимошенко Юлія.

Тарасенко Тарас.

ТАРАСЕНКО Т.П. За.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. Циба – за.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, отже, більшістю голосів ми рекомендували Верховній Раді щодо цього законопроекту щодо схвалення його за основу в першому читанні.

Шановні колеги, я передаю ведення голові комітету. Але хочу нагадати, що ми вже працюємо дві години.

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Михайло Михайлович, є пропозиція і від тих, хто в залі, я дякую про це нагадування, бо секретар у нас сьогодні Арсенюк Олег, він поки що не нагадував…

АРСЕНЮК О.О. Дуже гарно сьогодні, колеги, працюємо, я вам хочу сказати. Дуже гарні рішення. Я оце слухав, вже, думаю, не буду затримувати нас час. Але, дійсно, гарна ініціатива, також долучусь. І ще треба, знаєте, так слухав, що треба контролювати на місцях роботу тих же самих соціальних працівників, що ви казали, щоб, дійсно, те, що задумали, щоб воно було так, як треба, щоб працювало. Так що дякую, колеги.

Думаю, що закінчуємо вже. Скільки…

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олеже.

Є пропозиція питання про суддів перенести на наступний раз. Михайло Михайлович, колеги в залі, не будете проти?

А що стосується питання проектів законів, Михайло Михайлович, ви там теж один із авторів альтернативного законопроекту, є така пропозиція, у нас в комітеті розглядається законопроект 9226, він йде у нас, Тарасенко у нас Тарас їм займається відповідно. У нас буде така пропозиція рекомендувати основному комітету, який не дуже там хоче прийняти ці законопроекти, перенести ті питання, які врегульовані цими законопроектами, 9166 і альтернативними перенести на площадку 9226, і рекомендувати тому комітету включитися в законопроект 9226, тому що він більш широкий. Він врегульовує одноразові виплати не тільки для військових, але і в будь-яких інших випадках, які у нас є, от така є пропозиція.

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте, підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Підтримується. Дякую вам як автору альтернативного законопроекту.

Тоді ми рекомендуємо основному комітету перенести дискусію щодо одноразових виплат по військових на площадку законопроекту 9226, який, нагадаю, прийнятий в першому читанні. Прийнятий буде чи ні, прийнятий 9166, ми не знаємо, водночас ми ці питання швидше врегулюємо у нас під головуванням Тараса Тарасенка. Да, Тарас? Тоді ми можемо проголосувати це.

Хто за це рішення, прошу голосувати. В залі всі – за.

Цимбалюк Михайло. Дякую. За.

Струневич Вадим.

Бабенко Микола.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич – за. Дякую.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина є? Нема.

Тимошенко є? Нема.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Тоді ми одне питання переносимо на наступне засідання.

Дякую всім за участь в комітеті, за плідне обговорення і за те, що ми собі теж намалювали маленький план на наступні два-три тижні дуже щільних консультацій з урядовими структурами.

Вадим Струневич, є ще якісь питання? А які, по якому?

Вадим Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Є прохання внести зміни до порядку роботи комітету та долучити сюди слухання щодо забезпечення пільгових категорій житлом. Якщо ми це можемо зробити. Можемо і на наступний раз.

ГОЛОВУЮЧА. Дайте текст.

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте, це важливе питання.

ГОЛОВУЮЧА. Так, це надзвичайно важливо.

Таким чином, це додаткове рішення. Якщо не буде у вас якихось додаткових, щоб ми проголосували сьогодні, доповнити розділ VI плану роботи комітету на період дев'ятої сесії Верховної Ради  України дев'ятого скликання пунктом 15 в такій редакції: Провести засідання круглого столу на тему: "Реалізація права на житло для осіб, які потребують соціальної підтримки (захисту)" серпень місяць. Струневич і члени комітету, Вадим, на контролі проведення і на ведення цього круглого столу. І відповідно виконавці: Прянішнікова, Ковжарова, Удод, Дворник.

Не буде зауважень? Можемо проголосувати?

Хто – за, прошу голосувати. В залі – за.

Цимбалюк Михайло.

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Никорак Ірина.

Тимошенко Юлія.

Циба Тетяна.

ЦИБА Т.В. Циба – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Закриваємо комітет. Дякую всім за роботу. Слава Україні!