Законодавче впорядкування функцій Державної служби України з питань праці сприятиме поступовому зменшенню рівня незадекларованої праці в Україні

Комітет
07 квітня 2023, 17:50

06 квітня 2023 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Перспективи та напрями реформування Державної служби України з питань праці».

Учасники заходу обговорили шляхи підвищення ефективності роботи Державної служби України з питань праці відповідно до основних завдань, покладених на цей орган виконавчої влади, зокрема, щодо зниження рівня незадекларованої праці.

«Державна служба з питань праці є доволі сильним, майже фіскальним органом після Державної податкової служби. Інституція потужно впливає на роботу будь-якого бізнесу. Державна служба з питань праці на сьогодні відповідає за охорону праці, стан справ з неформальною зайнятістю та боротьбу з «тіньовою» зайнятістю, - зазначила у своєму виступі Голова Комітету Галина Третьякова. – Реформування цієї Служби є нагальним. Маємо сконцентруватися в першу чергу на проблемі неформальної праці. Маємо мотивувати роботодавця та працівника переходити на формальну працю».

Під час своїх виступів урядовці зазначали, що за активної імплементації законодавства Європейського Союзу осторонь не залишається питання щодо перегляду функцій в центральних органах виконавчої влади, зокрема, функцій Державної служби України з питань праці. Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України регулярно переглядає функції та повноваження органів влади з метою їх оптимізації, усунення дублювання, скорочення витрат на утримання управлінського апарату і підвищення ефективності державного управління. Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна повідомила, що серед останніх напрацювань Міністерства в цьому питанні - розробка проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Вказаний законопроект дозволить здійснити перерозподіл функцій між центральними органами виконавчої влади, зокрема щодо:

- поводження з вибуховими матеріалами та здійснення державного гірничого нагляду;

- проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті;

- реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів;

- дотримання законодавства про рекламу.

«Законопроект передбачає передачу цих непрофільних для Державної служби України з питань праці політик до інших органів виконавчої влади, зокрема, до МВС, Міненерго, Держгеонагляду, Держспоживслужби. У березні 2023 року проект законодавчої ініціативи був схвалений Урядом, - повідомила Тетяна Бережна. - Таким чином Служба зможе сконцентруватися на ключових функціях, які передбачені європейськими директивами, та спрямовувати зусилля на боротьбу з тіньовою, неформальною зайнятістю. Кожен сплачений податок - дуже важливий, особливо під час війни. Законопроект готується до реєстрації в парламенті».

Голова Комітету Галина Третьякова висловила сподівання, що саме реалізація положень законопроекту вплине нарешті на зниження рівня незадекларованої праці в Україні. Станом на початок 2022 року кількість неформально зайнятих працівників становила близько 3 мільйонів осіб. «Тіньова зайнятість» призводить до недоотримання державою податків та зборів на суму мінімум 100 млрд грн на рік.

Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера у своєму виступі зазначив, що місією Держпраці є забезпечення задекларованих (контроль за оформленням трудових відносин), безпечних (забезпечення безпеки під час виконання робіт у всіх сферах: від металургії до лікарень та шкіл), оплачуваних (своєчасна і в повному обсязі виплата заробітної плати, дотримання її мінімального розміру та мінімальних гарантій в оплаті) та здорових (контроль за медичними оглядами, наявністю шкідливих факторів на робочих місяцях) трудових відносин.

«Ми шукаємо шляхи підвищувати ефективність Служби. Під час війни ми здійснили організаційну реформу: на 30% оптимізовано чисельність адміністративного персоналу, на 45% скорочено чисельність керівного складу, натомість ми збільшили штатну кількість інспекторів на 286 посад. Це дозволяє оперативно виконувати завдання, які стоять перед службою», - повідомив пан Дегнера. Водночас Голова Державної служби України з питань праці зауважив, що плинність кадрів серед інспекторів праці щороку становить близько 20%, зокрема, через неконкурентність рівня оплати праці інспектора. Так, заробітна плата новопризначеного інспектора без стажу державної служби на сьогодні складає 5296 грн.

«Робота за мінімальну зарплату з такими ризиками, коли навантаження на одного інспектора праці в середньому 30 тисяч працюючих створює корупційні ризики. Щоб таких ризиків не було, люди мають працювати за достойну заробітну плату», - зазначив у своєму виступі Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк. При цьому пан Цимбалюк додав, що до критеріїв оцінки роботи інспекторів праці потрібно включати, серед іншого, показники щодо кількості людей, які загинули або травмувалися під час роботи.

 Заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні з соціальних питань Сергій Біленький зупинився, зокрема, на важливості постійного підвищення кваліфікації інспекторів з питань праці та розумінні відповідальності інспектора за якість та об’єктивність винесених приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про працю. За його словами, існують випадки успішного оскарження таких приписів в судовому порядку, що свідчить про рівень фаховості інспектора, який складає відповідну письмову вимогу-припис. «Має бути забезпечений баланс між контрольними функціями держави, дотриманням прав працівників та дотриманням інтересів роботодавців. Реформування Держпраці, на нашу думку, має відбуватися на ідеології переходу від каральної до сервісної служби», - зазначив пан Біленький. За його словами, підприємства вітають, серед іншого, добровільний аудит працівниками Держпраці системи охорони праці за запитом бізнесу та можливості виконати рекомендації Служби без застосування штрафних санкцій.

Водночас заступник Голови Федерації профспілок України, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв звернув увагу на важливість можливості ефективного впливу Держпраці на безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі.

Серед пріоритетних напрямків діяльності Держпраці, зокрема, в умовах воєнного стану – активізація соціального діалогу та налагодження співпраці з заінтересованими органами. «Ми організували робочу групу. На тристоронній основі зі стороною профспілок, стороною роботодавців, громадянським суспільством ми проговорюємо основні проблематики та визначаємо ключові напрямки діяльності Держпраці. Ми маємо бути впевнені, що виконуємо свою роботу так, як від нас того очікують усі сторони трудового процесу», - повідомив під час свого виступу Ігор Дегнера, звернувши увагу на активну роботу Служби в частині консультаційної підтримки роботодавців та працівників. Варто зазначити, що в період широкомасштабної агресії росії проти нашої держави близько 400 підприємств в процесі релокації зі східних регіонів України скористалися підтримкою Держпраці з організації трудових відносин та безпечних умов праці на нових територіях економічної діяльності. В 2022 році Держпраця сприяла легалізації праці 133 тисяч працівників.

Голова Комітету Галина Третьякова звернула увагу на важливість контролю виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю, а також визначення переліку суб’єктів господарювання, на яких поширюється трудове законодавство. «Наразі в Комітеті потужно обговорюється питання щодо того, хто може адмініструвати контроль за цим нормативом, хто буде займатися загальним наглядом та контролем за дотриманням прав людей з інвалідністю, їх працевлаштуванням на «розумні» робочі місця, пристосуванням робочих місць під потреби особи з інвалідністю», - наголосила пані Третьякова.

Нагадаємо, що 22 березня 2023 року Комітет рекомендував Верховній Раді України розглянути у повторному першому читанні євроінтеграційний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д, доопрацьований Комітетом. Основна його мета – забезпечити на належному рівні, з урахуванням досвіду країн ЄС, реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, зокрема, через стимулювання роботодавців працевлаштовувати відповідну категорію громадян, надаючи можливість особам з інвалідністю працевлаштовуватися в публічному секторі та створювати підприємства захищеного працевлаштування. На підтримку доопрацьованого Комітетом законопроекту виступають не лише представники Уряду, але і представники бізнесу, які забезпечуватимуть основну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю. «Ми в цілому підтримуємо цей законопроект. Він врегульовує дуже важливе питання незастосування нормативу (квоти) для працевлаштування осіб з інвалідністю на робочі місця, на яких ця категорія громадян об’єктивно працювати не може. Ми довгий час звертали на це увагу. Водночас у багатьох роботодавців існує питання, де знайти ту кількість осіб з інвалідністю, щоб виконати норму закону щодо кількості працевлаштованих громадян цієї категорії. Це питання потребує додаткової уваги», - повідомив Голова Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні з соціальних питань Сергій Біленький.

Член громадської ради при Комітеті Анатолій Владичанський в свою чергу повідомив про підтримку громадськістю імплементації ратифікованих Конвенцій МОП за № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві. За його словами, чинне національне законодавство необхідно приводити до вимог цих Конвенцій. «Крім того, останнім часом Держпраці перетворилася в консультативно-дорадчий орган. Але навіть в умовах війни дуже необхідним є надання можливості Держпраці здійснювати контрольну функцію, зокрема, щодо забезпечення безпечних умов праці», - зауважив пан Владичанський.

Завершуючи засідання «круглого столу» Голова Комітету Галина Третьякова запевнила, що Комітет опрацює висловлені пропозиції учасників заходу щодо напрямків реформування Державної служби України з питань праці для подальшого врахування в роботі Комітету.