У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися публічні консультації на тему: «Міжнародний досвід організації та функціонування ветеранської патронатної служби». Захід відбувся на виконання плану робіт Комітету на період 10 сесії 9 скликання та за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління».

До широкого обговорення міжнародного досвіду підтримки та супроводу ветеранів, складових майбутньої Єдиної наскрізної державної ветеранської політики, а також особливостей патронатного супроводу демобілізованих військовослужбовців в Україні долучилося понад 120 осіб. У заході взяли участь народні депутати України, представники міжнародних організацій та посольств, центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукової спільноти та громадських організацій.

Ініціатор та модератор публічних консультацій, член Комітету Тарас Тарасенко принагідно привітав представників Сполучених Штатів Америки з пройдешнім національним святом Днем ветеранів, яке відзначається щорічно 11 листопада, в річницю завершення Першої світової війни.

 «Як свідчить досвід іноземних країн та вітчизняна практика, повноцінна інтеграція демобілізованих учасників бойових дій до цивільного життя, допомога у безконфліктному поверненню їх у родину та у суспільство можливо лише із застосуванням комплексного та системного підходу, - зазначив у своєму вступному слові пан Тарасенко. – Держава активно працює над тим, щоб забезпечити ветерана війни та їх родини ефективними інструментами підтримки, соціально-психологічною і медичною реабілітацією та адаптацію, безоплатним навчанням та перекваліфікацією, підтримкою ветеранських ініціатив бізнесу, тощо».

Зазначалося, що український ветеран російсько-української війни є не лише взірцем героїчного протистояння та Перемоги над потужною військовою агресією, але і є стратегічним ресурсом відбудови, розвитку економіки та безпеки України. У зв’язку з цим пан Тарасенко повідомив про реєстрацію проекту Закону «Про ветеранське підприємництво» за реєстр. № 10258, розроблений з метою створення сприятливих умов для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, вирішення проблем реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому.

В  свою чергу Голова Комітету Галина Третьякова зупинилася на основних новелах проекту Закону «Про державну ветеранську патронатну службу» за реєстр. № 9423, що мають забезпечити ефективну адаптацію демобілізованого військовослужбовця в цивільне життя, а саме:

-  патронатна служба створюється не безстроково, а на час адаптації громадян, які переходять з військової служби в цивільне життя (5 років); 

-  реалізація державно-волонтерського партнерства (зокрема, підтримка волонтерського руху коштами Бюджету);

-  індивідуальний підхід до ветерана/ветеранки та до їх унікальних потреб (створення кейс-менеджменту);

-  оплата праці патронатного працівника не є фіксованою та здійснюється на засадах проектного менеджменту, відповідно наданих послуг конкретній особі;

-  акцент – на роботі фронт офісів для спілкування з ветеранами (ЦНАП, Пенсійний фонд України, лікар первинної допомоги, ДІЯ, Державний центр зайнятості), опрацювання практики відвідування ветеранів та ветеранок для надання послуг/сприяння реалізації потреб та можливостей.

Зазначалося про необхідність створення вільного доступу ветеранів до необхідної їм інформації; зрозумілих процедур реалізації їх прав та потреб та стандарту надання послуг патронатного супроводу ветеранів при переході до цивільного життя. Наголошувалося, серед іншого, на необхідності узгодженості ветеранських політик окремих міністерств та відповідності цих політик потребам цільової аудиторії, адже патерналізм державної політики, фрагментарність, неузгодженість з іншими політиками та безсистемність політик – найгірше, що може запропонувати держава майбутнім ветеранам російсько-української війни. Тож, за словами Голови Комітету Галини Третьякової, на сьогодні невідкладними та невирішеним Урядом залишаються питання вироблення та затвердження Єдиної наскрізної державної ветеранської політики, вивчення потреб ветеранів (відповідно до впливу досвіду війни) та адресне задоволення цих потреб, які є унікальними для кожної окремої людини. Про це неодноразово зазначав Комітет та громадські організації «Принцип», Veteran Hub, «Юридична сотня», «Простір можливостей» та «Жіночий ветеранський рух», які на початку листопада 2023 року презентували народним депутатам України – членам Комітету Концепцію державної ветеранської політики. 

«Єдина наскрізна державна ветеранська політика має бути визнаною та затвердженою на рівні Президента України та РНБО, на чому наголошують ГО, та включати в себе політики окремих міністерств, план дій Уряду з горизонтом планування 3-5 років. Має бути кореляція з Мінфіном на середньо-строкове планування», - резюмувала пані Третьякова.

В свою чергу голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко наголосив на необхідності переглянути чинне законодавство щодо політики відносно ветеранів та військовослужбовців, їх соціального захисту, прийняте ще на почату 90-х років. «Статус УБД не повинен бути в законодавстві про ветерана, він має бути у законі про військовослужбовців. Ми маємо чітко сказати, хто буде допомагати ветеранам. Маємо чітко та зрозуміло, з певними строками сказати, коли, як і за які кошти в першу чергу будуть підтримані ветеран та сім’ї наших ветеранів. Звісно, ми не повинні забувати про Небесну Сотню, добровольців та про всіх, хто стояв на захисні нашої батьківщини», – зауважив пан Остапенко. Голова підкомітету з питань реабілітації ветерані Комітету Ірина Никорак упевнена, що державна політика має ґрунтуватися на вільному доступі ветеранів до послуг (медичні та соціальні послуги, реабілітація, протезування, психологічна підтримка, тощо), створенні широкого спектру можливостей для українських ветеранів на ринку праці, сприянні їх активній участі в громадських та політичних процесах. «Потрібно здійснити аудит і перегляд існуючих послуг, замінивши уніфіковані для всіх пільги на систему адресних пільг, які гарантуватимуться відповідно до реальних потреб ветерана чи ветеранки, - упевнена пані Никорак. – До речі, за кордоном військові до звільнення зі служби планують свій план повернення до цивільного життя, їм в цьому допомагають консультанти. Міжнародний досвід свідчить, що соціальна адаптація має розпочинатися задовго до потенційної демобілізації». Народний депутат України звернула увагу на відсутність відповіді з боку Міністерства у справі ветеранів України на її запит щодо створення всеукраїнського реєстру потенційних надавачів послуг ветеранам, якого потребують не лише ветерани, але і члени їх родин.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Досвід Хорватії в піклуванні за ветеранами війни учасникам публічних консультацій представила керівник сектору піклування про хорватських ветеранів Вітчизняної війни та збереження цінностей Вітчизняної війни Міністерства у справах хорватських ветеранів Мар'яна Ткалець. Перш за все система піклування про ветеранів передбачала допомогу пораненим (у вигляді медичної реабілітації), сім’ям, які втратили воїна (або він поранений чи зник безвісти). Зверталася увага на важливості наближеності допомоги ветеранам до місця їх проживання (Хорватія має 21 центр психосоціальної допомоги в кожній області) та її пристосування до індивідуальних потреб людини; організації візитів до ветерана та їх сімей для надання допомоги на місці; контролю стану здоров’я ветеранів шляхом профілактичних систематичних оглядів. «При цьому допомога має бути тривала, за правилами, відповідно до ступеню пошкодження, координованою, мультидисциплінарною», - зауважила пані Ткалець. Досвід Хорватії свідчить - важливо орієнтуватися на потенціал ветерана, адже реалізація на ринку праці має позитивний психологічний вплив (людина розширює мережу своїх соціальних контактів, виникає почуття важливості та потрібності). Держава сприяє об’єднанню ветеранів у ветеранські спілки та кооперативи, - для реалізації бізнес-ідей. «Наразі разом з ЄС ми створюємо в Хорватії 4 ветеранських центри, які надають комплексну опіку над ветеранами в одному місці, включаючи психосоціальну підтримку, реабілітацію, догляд, різні типи едукаційних активностей, а також відпочинок. Ветерани тут можуть займатися мистецькими, культурними активностями», - розповіла представниця Міністерства у справах хорватських ветеранів.

Про проекти Сполучених Штатів для підтримки ветеранів України розповів радник із питань стабілізації та ветеранів Посольства США в Україні Метью Джонсон. Розповідалося, зокрема, про передавання американського досвіду українським медичним працівникам, які допомагають ветеранам долати стрес після перенесених ПТСР та ампутацій, а також в процесі реабілітації та протезування. Пан Джонсон відзначив визначну роль громадянського суспільства у реалізації потреб ветеранів на місцях, що слугує великою підтримкою Уряду, «тому важливо, щоб прозвучав голос громадянського суспільства, коли розробляються програми з Урядом США». Зверталася увага на необхідності діджиталізації  послуги для ветеранів, організації кол-центрів та електронних звернень. Це допоможе ветерану розуміти шляхи та можливості адаптації в цивільному житті.

Про підтримку ветеранів Великобританії на засадах державно-приватного партнерства розповів офіцер британської армії у відставці, полковник Річард Джастін Кемп. За його словами, ветеранам Сполученого Королівства надається медична та психологічна допомога; допомога в сфері освіти та відновлення працевлаштування; здійснюється виплата компенсації пораненим (відповідно до тяжкості поранення) та пенсійна підтримка для всіх військових у відставці (пенсія ветеранів звільнена від оподаткування); надається підтримка родинам загиблих учасників бойових дій (пропонується компенсація родинам, відповідно до податкових відрахувань чоловіків-військових, які загинули). Відзначалася діяльність благодійних організацій, які збирають кошти на підтримку ветеранів (включаючи освітні можливості) та сімей ветеранів, які загинули, виконуючи бойові завдання. Діяльність таких фондів, за словами пана Річарда, сприяє збереженню відчуття єдності у громадах.

Програмна менеджерка Програми USAID «Рада: наступне покоління» Бідонько Христина розповіла про соціальну підтримку ветеранів після демобілізації в країна-членах НАТО, зокрема, в США, Польщі, Хорватії, Великої Британії та Естонії. Розповідалося про існування в США онлайн-порталу самодопомоги, який містить велику кількість методичних та помічних матеріалів самодопомоги при переході від військової служби до цивільного життя; розробку урядових програм для смартфонів для боротьби з ПТСР, тривожністю, тощо. Цікавим є досвід функціонування гарячих ліній щодо «місць зустрічей» ветеранів, а також онлайн-чату для ветеранів, які шукають підтримку інших ветеранів. Велику увагу США приділяє повному державному супроводу у похованні та поминальних послугах для сім’ї загиблого ветерана.

Серед особливостей ветеранської підтримки Польщі (яка загалом схожа на ту, яка існує в Україні) – пожиттєве право на щорічну додаткову відпустку у кількості 5 календарних днів; безкоштовне право користування муніципальними спортзалами; дотації на освіту, які включають не лише оплату за здобуття освіти, а й оплату за проїзд до навчального закладу та проживання в місці навчання.

В Хорватії ветерану надається право безоплатної забудови землі, а час, проведений на війні, зараховується у подвійний страховий стаж. Що стосується ветерана-громадянина Естонії, то він має можливість звернутися до капелана щодо навчання релігії, богослужіння, реєстрації шлюбу, душпастирства та сповіді. Уряд Естонії також фінансує відпочинок у спа для військових (ветеранів) та їхніх сімей протягом трьох місяців з моменту повернення з місії (для підтримки морального здоров’я). Кошти від продажу благодійного об’єкту для збору коштів - брошка у вигляді блакитної квітки – направляються на підтримку родин ветеранів.

Особливістю ветеранської політики Великої Британії є те, що структурна одиниця у складі Міністерства оборони Великої Британії надає повний спектр підтримки (грошова допомога, медична, соціальна) тим, хто залишив службу та переходить до цивільного життя.

Представники центральних органів виконавчої влади України представили учасникам публічних консультацій свої напрацювання в сфері підтримки ветеранів російсько-української війни.

Виконуючий обов’язки державного секретаря Міністерства у справах ветеранів України Андрій Павловський повідомив про роботу над цифровізацією та діджиталізацією процесів в інтересах ветеранів, а також проекти адаптації ветеранів в цивільному житті Міністерства за принципом «рівний-рівному». Заступник директора департаменту праці та зайнятості – начальник відділу з питань зайнятості населення та релокації підприємств Міністерства економіки України Анна Свідрак розповіла про проекти здобуття освіти, а також грантові програми підтримки ветеранського бізнесу в контексті урядової програми Єробота. Зокрема, за її словами, наразі в центрах профтехосвіти можна отримати фах за однією з 95 робітничих професій. Крім того, пропонується більш ніж 365 освітніх програм підвищення кваліфікації. «Здобувач освіти, який проходить професійне навчання в закладі освіти, який розташований не за місцем його реєстрації або місця перебування або особі, яка супроводжує особу з інвалідністю внаслідок війни 1 групи компенсуються навіть витрати на проїзд до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, - повідомила пані Свідрак. - Якщо є потреба у проживанні, то витрати на таке проживання також можуть компенсуватися».

В свою чергу заступник Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва розповіла про виклики, які постають перед Міністерством в питаннях відновлення родинних зв’язків (багато запитів на сімейне консультування родин ветеранів); забезпечення високого рівня соціальних та психологічних послуг; запровадження цифрових рішень щодо отримання заявок на послуги та контролю якості наданих послуг; розробки нових видів соціальних послуг (наразі опрацьовується послуга соціальної адаптації в громадах); догляду та повернення до активного життя одиноких ветеранів/ветеранок, які мають інвалідність та не мають житла. Варто зазначити, що наразі велика кількість ветеранів та ветеранок наразі проходять навчання соціальній роботі за державний кошт.

Представники громадянського суспільства України у своїх виступах розповідали про свій досвід роботи з ветеранами та пропонували складові майбутньої (затвердженої) ветеранської політики країни.

Директорка проєктів IREX в Україні Уляна Бах розповіла про співпрацю з Мінветеранів, Мінсоцполітики, Мінекономіки та Українським ветеранським фондом в питаннях розробки електронного реєстру ветеранів та диджітал-інструменту психолоігчного скринінгу; навчання соціальних працівників особливостям роботи з ветеранами; навчання ветеранів та їх родин щодо можливостей програми «Власна справа». Здійснюється підтримка гарячої лінії психологічної підтримки та проектів громадянського суспільства, надається експертна підтримка в розробці законодавчих ініціатив.

Керівниця патронатної служби полку «Азов» Олена Толкачева зосередила свій виступ на процесі лікування бойової травми в системі охорони здоров’я. Повідомлялося про необхідність розробити новий пакет послуг НСЗУ - для лікування ветеранів в цивільній системі охорони здоров’я. Також пані Толкачева заявила про готовність ділитися досвідом з громадами щодо роботи з ветеранами. Співзасновниця ГО «Жіночий Ветеранський Рух» Катерина Приймак звернула увагу на гостру проблему відсутності стандартів психологічної підтримки та обмежену кількість кваліфікованих кадрів, які можуть консультувати військових та ветеранів. Зазначалося про необхідність підвищувати психологічну підготовку бійців. Повідомлялося про неможливість налагодити діалог з Мінветеранів.

Засновниця громадської організації «Жінки зі сталі» Наталія Зарицька в свою чергу звернула увагу на невідповідність харчового меню в закладах охорони здоров’я стану здоров’я та потребам військовослужбовців, які довгих час перебували в полоні. Наголошувалося на важливості розробки окремого протоколу для ревізії стану здоров’я таких військових, а також окремого протоколу лікування, а також на своєчасному виявленні та лікуванні психотравм учасників бойових дій (для упередження наслідків такої травми). Очільниця громадської організації «Жінки зі сталі» підтвердила неефективну діяльність та відсутність діалогу з боку Мінветеранів.

На уніфікації джерел поширення інформації про всі можливості для ветеранів наголосив директор iHUB Вадим Петрунін. За його словами, ветеран та його родина витрачає дуже багато часу на пошук потрібної їм інформації та можливості, так само як і організація чи установа , що започатковує ту чи іншу програму для ветеранів - на поширення інформації та забезпечення контакту з цільовою аудиторією (ветеранами). Проблема може бути вирішена, на думку пана Петруніна, за допомогою створення «єдиного порталу», де ветеран шукатиме для себе можливості, а організація/установа – розміщуватиме інформацію про свої послуги.

Представник громадської організації «Правозахисна група «СІЧ» Віктор Філатов звернув увагу на ефективний досвід державно-приватного, державно-грантового партнерства щодо супроводу ветеранів в цивільному житті (інформування, адвокація прав, ремонт житла, супровід в отриманні виплат, надання екстреної психологічної допомоги). Наголошувалося на необхідності деталізувати напрямки роботи помічника ветерана та патронатної служби, яка планується до створення в Україні, визначити статус таких працівників та кваліфікаційні вимоги до них.

Про перспективи працевлаштування ветеранів та їх кадровий потенціал розповіла керівник проекту «Професійна орієнтація. Кар’єра. Підприємництво» Наталія Дзюба. За послугами проекту (покликаний підтримати громадянам, які які через вимушену зміну проживання опинилися без роботи та потребують супроводу у працевлаштуванні та адаптації до умов регіону перебування) звертаються, зокрема, ветерани та жінки з дітьми (родини ветеранів). «Є військові, які, перебуваючи на фронті, підключаються до навчання та з менторами відпрацьовують підприємницьку діяльність, - розповіла пані Дзюба. – Вони обирають нову для себе професію та напрямок діяльності. Більшість хоче працювати з землею та руками». Існує цікава тенденція об’єднання ветеранів з ампутаціями в мережі підприємницької діяльності (це невеликі бізнеси, наприклад, плетіння меблів, ремонт швейних машин).

Продовжуючи тему адаптації ветеранів на ринку праці, Голова Правління ГО «АСМР Україна» Ірина Чернишова представила посібник «Адаптація ветеранів в організацію після повернення з війни». За її словами, великі роботодавці прогнозують дефіцит трудових ресурсів та роблять ставку на військовослужбовців, які після демобілізації повертатимуться до активної економічної діяльності. Наразі колективи готуються до зустрічі з захисниками, роботодавці адаптують робочі місця під їх потреби (в тому числі під потреби людей з інвалідністю), організовуються організаційні умови, які сприятимуть результативності майбутньої співпраці. Серед факторів, які впливають на роботу ветерана в організації – а їх 21 – називалися організаційна та психологічна підтримка, менторство, лідерське залучення, обговорення та зворотній зв’язок.

Враховуючи сказане під час публічних консультацій, завершуючи захід, народний депутат України - член Комітету Тарас Тарасенко резюмував, що основними складовими ветеранської політики є: фізичне здоров’я; психічне здоров’я; соціальне здоров’я; економічне здоров’я. Пан Тарасенко закликав громадськість долучатися до напрацювання законодавчих змін - для реалізації основних складових ветеранської політики в інтересах захисників та захисниць України.

Аудіозапис публічних консультацій (з перекладом виступу іноземних спікерів) розміщено за посиланням: https://drive.google.com/file/d/15h8KBDDlDqsjD10v2ZRWZ6VuQuTzW-uR/view?usp=drivesdk 

Відеозапис – тут: https://www.youtube.com/watch?v=ioVY6ma4MaE&t=4890s