Війна вимагає термінового створення комплексної та системної інформаційної підтримки державних політик в Україні

15 грудня 2023, 17:17

 

Під час крайнього засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів народні депутати України – члени Комітету розглянули проект Закону про внесення змін до Закону України «Про медіа» щодо виробництва та трансляції соціального продукту за реєстр. № 10141, з опрацювання якого Комітет не є головним.

Автори законопроекту повідомляють, що його метою та завданням є:

-         поширення серед населення України суспільно корисної інформації, спрямованої на розвиток особистості та суспільства;

-         популяризація ідей утвердження в суспільстві людяності та справедливості; необхідності ведення здорового способу життя; підтримки сімейних цінностей та покращення демографічної ситуації в Україні; необхідності забезпечення державного суверенітету, безпеки та оборони; розвитку національної економіки; важливості профілактики правопорушень, запобігання корупції, охорони природи та екології; інших суспільно корисних ідей.

Законопроект визначає термін «соціальний продукт», а також встановлює обов’язок суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа щороку за рахунок власних коштів здійснювати виробництво соціального продукту у кількості не менше 10 одиниць аудіовізуальних творів тривалістю не менше ніж 2 хвилини кожний. Трансляція кожної одиниці власновиробленого соціального продукту має здійснюватися не менше ніж двадцять чотири рази на рік.

Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення пропонується уповноважити розробляти та затверджувати вимоги до соціального продукту та порядок його трансляції.

Відбулася жвава та фахова дискусія навколо запропонованих законопроектом норм. Учасники обговорення аргументовано доводили важливість своїх зауважень, застережень та пропозицій. Зокрема, зазначалося, що норми національного законодавства в сфері медіа та реклами приведені у відповідність до європейських стандартів, що дуже важливо в контексті майбутніх переговорів про вступ України в ЄС. А тому внесення змін до Закону України «Про медіа» потребуватиме чергової оцінки узгодженості положень документа з правом Європейського Союзу (acquis ЄС), а також додаткового запиту до Венеціанської Комісії з метою отримання її експертного висновку щодо зазначеного Закону.

Водночас Міністерство культури та інформаційної політики України та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) зазначали, що обов’язок виробляти соціальний продукт за власний кошт може поставити дрібних суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа у скрутне становище та похитне їх фінансову незалежність. «Наразі велика кількість медіа не можуть виробляти контент через відсутність фінансових та економічних можливостей. Тому вони транслюють продукти інших медіа, наприклад, «Єдиного марафону», інші - мовлять у малих обсягах. – зазначив член Національної ради Олександр Бурмагін. - Не виключаю, що великі медіа-групи, у разі прийняття законопроекту, будуть маркувати свій контент як «соціальний продукт», подаючи звіти про те, що вони виконують норму Закону. Потрібна додаткова серйозна ґрунтовна дискусія із залученням всіх стейкхолдерів».

Учасники засідання Комітету зазначали про необхідність додаткового опрацювання питання джерел фінансування виробництва «соціальних продуктів» для їх подальшої трансляції у медіа.

Варто зазначити, що Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту, який підтримав проект Закону за реєстр. № 10141, що зауваження щодо обмеження прав суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа можуть бути враховані під час підготовки законопроекту до другого читання шляхом встановлення певних компенсаторів з боку держави та територіальних громад. Також висловлювалися думки щодо доцільності залучити до виробництва «соціального продукту» Національну суспільну телерадіокомпанію України «Суспільне», Український культурний фонд, а також громадські організації, які мають досвід залучення та ефективного використання відповідних грантів.

Водночас народні депутати України – члени Комітету наголосили на тому, що проект Закону про внесення змін до Закону України «Про медіа» щодо виробництва та трансляції соціального продукту за реєстр. № 10141 піднімає вкрай важливу тему необхідності розробки системної інформаційної політики держави, що є особливо важливим для країни, яка знаходиться в стані війни; потребує посилення інформаційної оборони та підтримки громадян в часи стресу та невизначеності; протидії інформаційно-психологічним операціям країни-агресора; популяризації державних програм, які розробляються для сприяння економічній незалежності громадян, підтримки військовослужбовців в процесі реабілітації та переходу до цивільного життя, створенню інклюзивного простору для осіб з інвалідністю, тощо. Зазначалося про необхідність інформаційного супроводу на національному рівні питань демографічної (рівень народжуваності в Україні наразі падає), міграційної (повернення громадян додому після Перемоги), антикорупційної політик (щодо відповідальності за вчинення корупційних дій); формування позитивного образу ветерана (якому уся країна вдячна за можливість жити на вільній рідній землі); мобілізації (яка забезпечує захист та існування нації); створення безбар’єрного середовища в Україні.

«В кожному міністерстві немає безпосередньої статті витрат на виготовлення, наприклад, відповідних відеороликів. Таким чином держава може створювати правильне законодавство, правильні програми, але немає можливості транслювати інформацію до людей, щоб вони звернули на неї увагу. – зазначив автор законопроекту народний депутат України – голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Комітету Сергій Гривко. – Законопроект також про відповідальність медіа та їх власників за подальших розвиток країни та нації, зокрема, в умовах війни. В них є влада, широка аудиторія глядачів. Державі потрібна допомога медіа. В держави нема значного ресурсу. Потрібна консолідація. Особливо зараз». Наводилися приклади кількісних показників аудиторій Telegram-каналів державних органів. До прикладу, Telegram-канал Національної служби здоров’я України, інформаційні повідомлення якої стосуються та є важливими для збереження/відновлення здоров’я мільйонів громадян, читає 9 тисяч підписників, кількість підписників Міністерства соціальної політики України складає 17 тисяч громадян.

Народні депутати України зверталися до Міністерства культури та інформаційної політики України та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з пропозиціями надати свої варіанти, «як вирішити усі ці питання на національному рівні» та «надати альтернативний механізм поширення інформації державо-суспільного значення, щоб реалізувати правильну мету законопроекту».

За підсумками обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект Закону за реєстр. № 10141 до порядку денного сесії парламенту та прийняти його за наслідками розгляду у першому читанні за основу. Про своє рішення Комітет повідомить головний з підготовки і розгляду законопроекту Комітет – Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Крім того, Комітет звернеться до Прем’єр-міністра України щодо інформаційної складової соціальної, економічної та ветеранської політик держави та комплексної системної інформаційної підтримки державних політик в Україні загалом, в тому числі і суб’єктами медіа-ринку. «Законопроект підняв надзвичайно сенситивне і болюче питання. Соціальні продукти потрібно просувати. Їх, на думку народних депутатів, у медіа наразі замало. Треба звернутися до центральних органів державної влади, які, зокрема, відповідають за міграційну політику, демографічну політику, за політику в трудових відносинах, а також запитати у всіх партій парламенту, чи вважають вони достатнім просування тих чи інших наративів державного та суспільного значення. – зазначила Голова Комітету Галина Третьякова. – Потрібно підготувати лист на Кабінет Міністрів України з тим, що при напрацюванні будь-якої політики має бути блок наративів, які ми маємо просувати як «соціальний продукт», підняти питання необхідності створення концепції підвищення наявності у мовників «соціального продукту». В тому числі це стосується і ветеранської політики».

Голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба наголосила на важливості інформаційних стратегій кожного міністерства в системі Кабінету Міністрів України, які б включали державні наративи, відповідно до політик які розробляються. «Пропоную організувати на базі Комітетів широке обговорення важливих з точки зору держави тем, які потребують інформаційної підтримки та просування. Тем, які є саме соціальними, а не політичними. І на базі визначених тем напрацювати механізми їх поширення», - наголосила пані Циба.