9 квітня 2024 року під головуванням заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, голови підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (aсquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Вадима Струневича у режимі відеоконференції відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Адаптація трудового законодавства України до положень права Європейського Союзу: стан та перспективи».

Захід об’єднав понад 50 учасників, а саме: народних депутатів України, представників Офісу Президента України, центральних органів виконавчої влади, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національної служби посередництва і примирення, громадських організацій та об’єднань, наукових та інших установ. Учасники засідання предметно обговорили стан адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС та шляхи підвищення ефективності цієї адаптації.

Головуючий у своєму вступному слові одразу зазначив про одне з таких проблемних питань, що потребує обговорення, як необхідність загального та системного перезавантаження законодавства про працю.

Представники міністерств розповіли про заходи, які здійснює на сьогодні держава у сфері адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС. Начальник відділу з питань трудової міграції Департаменту праці та зайнятості Міністерства економіки України Дарія Андрюніна повідомила про підготовку робочої зустрічі з представниками ЄС стосовно переговорного розділу 19 «Соціальна політика та працевлаштування».

У Міністерстві економіки України звернули увагу на те, що адаптація трудового законодавства України до положень права ЄС сприятиме зміцненню економіки та підвищенню соціального захисту, а також погоджуються з необхідністю комплексного реформування законодавства про працю шляхом розширення стандартів у сфері охорони праці та прийняття нового Трудового кодексу України, який сприятиме впровадженню міжнародних стандартів на ринку праці та у сфері захисту прав працівників.

Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера в свою чергу зазначив, що прийняття Трудового кодексу України або схвалення проекту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» є відправною точкою для перегляду цілого комплексу нормативно-правових актів, зокрема, стосовно системи управління охороною праці.

У Міністерстві соціальної політики України нагадали, що питання сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю залишається у межах його компетенції, і радник Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька повідомила, що Мінсоцполітики працює над імплементацією у національне законодавство норм Директиви Ради 2000/78/ЄС щодо запровадження стимулюючих механізмів для роботодавців з метою працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» (реєстр. № 5344-д).

Водночас народний депутат України Михайло Волинець звернув увагу на те, що необхідно дивитися у майбутнє і більш уважно та відповідально підходити до процесу реформування законодавства про працю, виправляючи існуючі недоліки.

Керівник експертної групи з інклюзивного розвитку та соціально-гуманітарних питань Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Марко Скраль акцентував увагу присутніх на Звіті за результатами проведення первинної оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС), де серед системних проблем переговорного розділу 19 визначено:  необхідність перекладу актів права ЄС українською мовою та додаткове підвищення кваліфікації кадрів, які будуть залучені до питань адаптації законодавства України до актів права ЄС.

Директор Департаменту моніторингу додержання соціальних та економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Світлана Глущенко відзначила, що Омбудсман України не підтримує надісланий Міністерством економіки України проект Трудового кодексу України, та звернула увагу присутніх на те, що в процесі адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС необхідно враховувати національний досвід правотворчої діяльності, традиції українського суспільства і застосовувати досвід ЄС з урахуванням реалій нашого часу.

Заступник Голови СПО роботодавців на національному рівні Сергій Біленький наголосив на тому, що, враховуючи ситуацію в країні, адаптація законодавства до права ЄС потребує перехідного періоду, а також більшої залученості сторони роботодавців та сторони профспілок до обговорення урядових законопроектів. Водночас експерт Конфедерації роботодавців України Олена Степаненко у своєму виступі зробила акцент на проблемі прав трудових мігрантів та необхідності створення таких умов на ринку праці, які б передбачали гнучкість та захищеність.

Представник профспілкової сторони - перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін звернув увагу на те, що необхідно вивчити європейський досвід та запровадити найсучасніші євротренди у новому Трудовому кодексі України, при розробці якого мають буди об’єднані зусилля європейських експертів та усіх соціальних партнерів.

Перша заступниця Голови Національної служби посередництва і примирення Світлана Запара поінформувала про розроблений НСПП законопроект «Про колективні трудові спори» та про початок роботи над новою редакцією Закону України «Про соціальний діалог в Україні» із залученням широкого кола експертів, що в свою чергу забезпечить реалізацію адаптації трудового законодавства України до положень права ЄС.

Члени Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС Лариса Старікова та Олександр Вознюк у своїх виступах приділили увагу відповідно реформуванню регуляторної політики на етапі вступу до ЄС та питанню необхідності ревізії підписаних Україною міжнародних угод про працевлаштування і соціальний захист громадян.

Під час засідання «круглого столу» експерт Програми USAID «Рада: наступне покоління» Віталій Мельянков презентував матеріал щодо транспонування (імплементації) окремих нормативно-правових актів ЄС у національне законодавство України в трудовій сфері.

Представники наукових установ також піднімали низку чутливих тем. В свою чергу старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Тетяна Перегудова звернула увагу на питання соціально-трудової інклюзії осіб з інвалідністю та реалізації їх права на працю та зайнятість. Водночас провідний науковий співробітник НДІ правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України Алла Юшко розповіла про особливості процесу роботи разом з Мінекономіки над проектом Трудового кодексу України та зазначила, що новий кодекс має забезпечувати баланс інтересів роботодавців та працівників.

Наприкінці засідання «круглого столу» Голова Громадської організації «БУСЕЛ» Анатолій Владичанський передав головуючому інформацію стосовно питання про створення ринкового механізму саморегулювання ринку без втручання держави в ключові процеси через систему створення саморегулівних організацій із урахуванням найкращих українських та світових практик. Саморегулівні організації – це організації, яким державою було делеговано повноваження щодо проведення професійної атестації, контроля виконавців робіт (послуг), пов’язаних із проведенням навчання, аудиту, технічного діагностування та експертизи у сфері безпеки та здоров’я працівників.

У наданій інформації зазначено, що в Україні вже існує успішний досвід, а саме саморегулівні організації при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України та Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ). Водночас в ЄС є практика, коли вузькопрофільні асоціації створюють окремі умови нагляду за дотриманням вимог законодавства у конкретній сфері, наприклад, Associations of Manufacturers of Personal Protective Equipment, Polskie Zrzeszenie Producentów i Dystrybutorów Środków Ochrony Indywidualnej, Slovak Medical Chamber – Section of Occupational Medicine та інші. Створення механізму делегування частини повноважень саморегулівним організаціям – це не просто європейський шлях, а шлях розвитку галузі, зокрема, це прозорість та відкритість процесу, дерегуляція і підґрунтя для боротьби з корупцією.

Завершуючи захід, заступник Голови Комітету Вадим Струневич подякував усім учасникам засідання, зокрема, Програмі USAID «Рада: наступне покоління» за підготовку заходу та Міністерству економіки України за роботу стосовно імплементації норм ЄС в українське законодавство, зауваживши, що актуальні питання та ініціативи, які були висловлені під час засідання, будуть розглянуті у Комітеті.

Деталі засідання «круглого столу» – у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=1TAu0X14x8c