У зв'язку зі схваленням Урядом України Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та внесенням її до парламенту Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів вважає за необхідне вкотре звернути увагу на питання визначення та застосування прожиткового мінімуму в Україні.

         Перш за все відмітимо, що Комітет з 2019 року проводить послідовну роботу щодо вдосконалення методології розрахунку прожиткового мінімуму та впорядкування використання цього базового соціального стандарту у природний для нього спосіб. Проведені Комітетом аналітичні дослідження свідчать про занадто широке застосування прожиткового мінімуму як розрахункової одиниці для обрахунку великої кількості різноманітних виплат та величин у різних галузях законодавства. Таке використання у переважній більшості випадків не зумовлене необхідністю виконання приписів статті 46 Конституції України та не відповідає концептуальній сутності прожиткового мінімуму, а відповідно, гальмує його підвищення до реальних розмірів, що надзвичайно згубно впливає на виплати у соціальній сфері та соціальний захист громадян.

         Як приклад можна навести прив'язку розрахунку розмірів посадових окладів до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що зумовлює необхідність вишукання суттєвих обсягів бюджетних коштів на фінансування підвищених посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, державних органів, органів прокуратури, суддів навіть у випадку незначного підвищення прожиткового мінімуму. Аналіз 14 законів України, що містять положення, за якими розміри посадових окладів чи грошового забезпечення визначаються, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (додаток 1), демонструє діапазон кратності від 1 до 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У той же час пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування і мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, мають абсолютно неспівмірні величини порівняно із згаданими зарплатами, звичайно, не на користь соціальних виплат (додаток 2).

         Відтак є очевидним, що усунення залежності розмірів різноманітних виплат та величин, зокрема і заробітних плат, від прожиткового мінімуму сприятиме створенню умов для якісного функціонування системи соціального захисту як найважливішого засобу підвищення інклюзії через скорочення бідності, нерівності, попередження маргіналізації та соціальної ізоляції.

         Разом з тим зміст Бюджетної декларації на 2025-2027 роки свідчить про ігнорування пропозицій і застережень Комітету в окресленій сфері та «замороження» розмірів прожиткового мінімуму на наступні три роки із продовженням негативної практики щодо визначення кількох додаткових величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб в залежності від мети його застосування, а саме для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів та прокурора окружної прокуратури.

         Вказане множинне затвердження розмірів прожиткового мінімуму для однієї соціально-демографічної групи на один і той же часовий проміжок не передбачене жодним законодавчим актом та не узгоджується з нормами законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». На думку членів Комітету, таке використання прожиткового мінімуму як інструменту фінансового управління, а не як соціального орієнтиру, спотворює початковий зміст, закладений в ідею призначення прожиткового мінімуму як базового державного соціального стандарту у сфері формування та реалізації державної соціальної політики.

         Окремо слід відмітити, що аналогічну практику штучного створення розрахункових показників цьогоріч поширено і на статтю 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», якою крім місячної і погодинної мінімальної заробітної плати встановлено не передбачений жодним законодавчим актом розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень. Зауважимо, що мінімальна заробітна плата – це одна з основних державних соціальних гарантій, які встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму. Проте такий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (саме він є орієнтиром для мінімальної заробітної плати) встановлювався законом про державний бюджет аж у кінці 2016 і на початку 2017 років. Відтак, встановлення вигаданого показника мінімальної заробітної плати у якості розрахункової величини для обчислення виплат за рішеннями суду на рівні 1600 гривень є суттєвим регресивним кроком у забезпеченні захисту прав громадян.

         У контексті вищевикладеного варто звернути увагу на законопроєкти, що наразі опрацьовуються у Комітеті та спрямовані на забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, припинення практики штучного заниження базового соціального стандарту, на основі якого встановлюються основні державні соціальні гарантії та обраховуються соціальні виплати, що є головним джерелом існування людини, та вирішення низки інших важливих питань. Зокрема це проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (реєстр. № 3515), який крім запровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму та низки інших пропозицій передбачає удосконалення підходів визначення розмірів заробітної плати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, державних органів, органів прокуратури тощо. На переконання членів Комітету, вказані законодавчі новації забезпечать передумови для підвищення прожиткового мінімуму до його фактичного рівня, створять можливості для ефективного бюджетного планування та підвищення рівня матеріального забезпечення найвразливіших категорій населення країни.

         Разом з тим досягнення вказаної мети було би неможливим без внесення відповідних змін до кількох десятків законодавчих актів, у яких використовується прожитковий мінімум для обрахунку розмірів різних виплат, платежів тощо. Саме на це спрямована законодавча ініціатива Кабінету Міністрів України, втілена у проєкті Закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045).

         Наразі Комітет очікує відповіді на своє звернення до Уряду України щодо надання узгодженої позиції Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України та усіх інших заінтересованих органів державної влади, що використовують прожитковий мінімум для обрахунку різних величин, з метою ґрунтовної підготовки остаточної редакції законопроєкту № 3515 та внесення його на розгляд парламенту.

         Довідково:

         - Додаток 3. Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та для основних соціальних і демографічних груп населення, встановлені у законі України про Державний бюджет України на відповідний рік;

         - Додаток 4. Ілюстрація динаміки росту розмірів прожиткового мінімуму, встановленого у Державному бюджеті України на відповідний рік, та фактичного прожиткового мінімуму.