У Львові відбулося засідання «круглого столу» на тему:«Забезпечення житлом Захисників та Захисниць з числа внутрішньо переміщених осіб»

16 жовтня 2025 року відповідно до плану роботи Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів) було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Забезпечення житлом Захисників та Захисниць з числа внутрішньо переміщених осіб» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолія Остапенка.

У заході взяли участь діючі військовослужбовці, ветерани війни, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Під час заходу було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних із забезпеченням житлом Захисників і Захисниць з числа внутрішньо переміщених осіб. Учасники наголосили на необхідності удосконалення державних механізмів реалізації житлових програм, розширення можливостей для отримання пільгових кредитів та орендного житла, а також на важливості міжвідомчої взаємодії з метою ефективного використання наявних ресурсів. Зазначалося, що вирішення житлових питань для цієї категорії громадян є ключовим елементом їх соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя у громаді.

Головуючий на засіданні «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.

Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив, що : «Повномасштабна війна змінила долі мільйонів українців. Тисячі воїнів, які стали на захист нашої держави, та їх родини були змушені залишити свої домівки, і наразі залишаються без елементарного - даху над головою. В умовах обмеженості державних ресурсів питання забезпечення житлом наших Захисників та Захисниць (як діючих військовослужбовців, так і ветеранів) та їх сімей, особливо, з числа внутрішньо переміщених осіб, стоїть дуже гостро, оскільки забезпечити житлом Захисника чи Захисницю - це не подачка. Це - наш обов’язок. І не лише як влади, а як суспільства». Анатолій Остапенко зазначив, що наразі держава має декілька програм допомоги нашим Захисникам у поліпшенні їхніх житлових умов, зокрема це: грошова компенсація за належні для отримання житлові приміщення для осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 та 2 груп; грошова компенсація за належні для отримання житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які є УБД, або осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи; грошова компенсація ветеранам за найм (оренду) ними житла; програма пільгового кредитування є-Оселя; програми «Доступне житло»; «Власний дім»; компенсація за знищене житло.

Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Гладишевський наголосив на важливості створення належних умов проживання, освіти та соціальної адаптації Захисників і Захисниць України, а також внутрішньо переміщених осіб. Він поінформував, що Університет реалізує програми безбар’єрної освіти, психологічної та юридичної підтримки ветеранів, а також завершує будівництво гуртожитку, пристосованого для маломобільних груп населення. За словами Романа Гладишевського, Університет поєднує традиції та інновації, забезпечуючи можливості для навчання, професійної реалізації й соціальної інтеграції учасників освітнього процесу і зокрема, з числа ВПО.

Перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народний депутат України Михайло Цимбалюк наголосив на важливості проведення таких дискусій у колі представників наукової спільноти, громадськості та органів влади різних рівнів. Він подякував керівництву Львівського національного університету імені Івана Франка за організацію зустрічі саме в цьому закладі, відзначивши вагомість діяльності ветеранського простору, створеного на базі університету. За його словами, такі ініціативи сприяють формуванню середовища підтримки ветеранів війни і можуть слугувати прикладом для інших освітніх закладів. У своєму виступі Михайло Цимбалюк підкреслив, що тема забезпечення житлом ветеранів з числа внутрішньо переміщених осіб потребує ширшого розгляду. Він зазначив, що йдеться не лише про житлове питання, а й про те, як держава вшановує Захисників та Захисниць України, які ціною власного життя та здоров’я боронили Україну, а також про готовність органів влади та суспільства відповідати на нові соціальні виклики. Він також звернув увагу, що територіальні громади докладають зусиль для створення належних умов проживання для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів війни, однак їхні можливості часто обмежені. Тому, на його переконання, держава має не лише надавати громадам повноваження, а й забезпечувати їх належним фінансовим ресурсом, адже саме вона є гарантом дотримання конституційних прав громадян на гідне життя. Михайло Цимбалюк повідомив, що вже подано пропозиції щодо включення відповідних видатків до державного бюджету на наступний рік, аби забезпечити фінансування програм підтримки ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Він висловив сподівання, що після обговорення на круглому столі буде зроблено конкретні кроки в напрямі реалізації таких ініціатив. Окрему увагу він приділив питанню створення ветеранських просторів та інституту фахівців із супроводу ветеранів війни у громадах. Михайло Цимбалюк зауважив, що, попри наявність державного фінансування, не в усіх громадах створено такі інституції, а практика укладання угод між громадами щодо спільного використання фахівців не є ефективною. За його словами, якісна допомога ветеранам війни потребує постійної та доступної підтримки на місцях. Завершуючи свій виступ, Михайло Цимбалюк закликав учасників круглого столу до професійної, державницької дискусії та напрацювання конкретних пропозицій, спрямованих на покращення умов життя ветеранів. Він також наголосив, що в умовах воєнного стану немає поділу на владу й опозицію усі політичні сили мають діяти спільно задля захисту держави та забезпечення соціальних прав її громадян.

Керівник апарату Львівської обласної державної адміністрації Тарас Грень звернувся із промовою, у якій наголосив на фундаментальності питання забезпечення житлом ветеранів війни. Він зазначив, що без наявності житла говорити про реальний соціальний захист ветеранів війни неможливо. Разом із тим він звернув увагу на недосконалість системи оренди житла, через що орендодавці не зацікавлені укладати офіційні договори, що підлягають державному відшкодуванню. У виступі також підкреслено необхідність розробки програм переобладнання житла для комфортного проживання ветеранів війни, у тому числі внутрішньо переміщених осіб. Тарас Грень наголосив на потребі системного підходу у вирішенні житлового питання, зокрема оновлення чинного житлового законодавства України, яке залишається застарілим.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько  зазначив, що станом на сьогодні в Україні офіційно працевлаштовано понад 1800 фахівців із супроводу ветеранів війни. Пріоритетом є забезпечення всіх закладів охорони здоров’я фахівцями, які супроводжують ветеранів від моменту поранення до повного відновлення. Він наголосив, що основним викликом залишається підготовка та підвищення кваліфікації таких фахівців, а також забезпечення їхньої присутності у кожній територіальній громаді. Для цього обласні військові адміністрації впровадили механізм віддаленого працевлаштування у комунальних закладах. Серед ключових ініціатив Міністерства у справах ветеранів України це створення єдиної цифрової системи контролю і координації діяльності фахівців супроводу. Окремо Руслан Приходько підкреслив важливість забезпечення ветеранів війни  житлом, зазначивши, що «неможливо говорити про повноцінний соціальний захист, якщо людині немає де жити». Він повідомив, що за останні три роки за підтримки Президента та Верховної Ради було спрямовано 20,5 млрд грн на програми житлового забезпечення ветеранів, що дозволило надати понад 7500 квартир. Також урядом запроваджено механізм житлових сертифікатів для захисників і захисниць із тимчасово окупованих територій. З 1 грудня подати заявку на отримання сертифіката номіналом 2 млн грн можна буде через портал «Дія».

Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний    зауважив, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України активно працює над вдосконаленням програм, які сьогодні не охоплюють усі категорії ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що залишилися без житла. Він зазначив, що під час аналізу програми «єОселя» виявлено, що серед понад 20 тисяч виданих кредитів лише 672 отримали представники ВПО, саме це свідчить про необхідність адаптації умов участі, адже люди, які втратили житло через війну, не були підготовлені до кредитного навантаження. Він підсумував, що вдосконалення програм житлового забезпечення це поступовий, але необхідний процес, який дає змогу не лише говорити про проблему, а реально її вирішувати.

Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв зазначив, що Міністерство молоді та спорту приділяє значну увагу питанню соціальної та психологічної адаптації ветеранів засобами фізичної культури і спорту. Він підкреслив, що одним із пріоритетів є залучення ветеранів війни до рухової активності. Сьогодні в Україні вже створено 160 адаптивних клубів, які сприяють безбар’єрності та інтеграції захисників через спорт. Сергій Тимофєєв повідомив, що наразі триває робота над розробленням професійного стандарту “фахівець адаптивного спорту”, а також реалізуються навчальні програми, зокрема TOTALFIT на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України. Він подякував партнерам із системи ООН за підтримку програм перекваліфікації тренерів, які працюють у територіальних громадах, та наголосив на необхідності співпраці з людьми на місцях, щоб максимально враховувати їхні потреби. «Тільки разом ми зможемо зробити правильні речі», - підсумував він.

Представник Міністерства оборони України, заступник начальника Головного управління капітальних вкладень - начальник управління житлового забезпечення, полковник Юрій Романенко підкреслив, що Міністерство оборони України організувало та проводить роботу щодо забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців і членів їхніх сімей відповідно до положень Житлового кодексу України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» № 2011-XII від 20 грудня 1991 року. Він повідомив, що станом на сьогодні для поліпшенні житлових умов перебувають 38 746 військовослужбовців та членів їхніх сімей, які потребують постійного або службового житла. За його словами, житлові приміщення надаються один раз за час проходження служби, а при розподілі враховується право на першочергове та позачергове забезпечення. З огляду на обмежене фінансування, Міністерство оборони України розраховує на будівництво житла на землях оборони та передачу частини квартир для потреб військових. Також він зазначив, що військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб мають право бути зарахованими на квартирний облік і отримувати компенсацію за піднайом житла, або постійне житло за місцем нової служби. На завершення Юрій Романенко повідомив, що нині компенсацію за піднайом житла отримують близько 36 тисяч військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний  звернула увагу, що на базі університету відбулася третя дискусія з питань ветеранської політики, що спрямована на вироблення ефективних рішень для підтримки військовослужбовців та ветеранів війни. Тарас Подвірний підкреслив, що такі заходи дозволяють виявляти системні проблеми та напрацьовувати практичні пропозиції для держави та територіальних громад. Він звернув увагу на ключову роль фахівців із супроводу ветеранів війни, які забезпечують якісне надання соціальних послуг на місцях. Однак у багатьох громадах фахівці не мають чітких інструкцій, ресурсів та механізмів координації, що ускладнює ефективне виконання їхніх обов’язків. Тарас Подвірний також відзначив проблеми регіональної нерівності та дефіциту житла на ринку, що ускладнює реалізацію програм забезпечення житлом.

Голова Рада резервістів Сухопутних військ ЗСУ, голові Ради ветеранів Львівського національного університету ім. Івана Франка, ветеран Іван Тимочко наголосив на необхідності розглядати компактне поселення студентів-внутрішньо переміщених осіб, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах. За його словами, університетські гуртожитки можуть стати ефективним ресурсом для забезпечення належних житлових умов, а також підтримки психологічних і соціальних послуг, включно з діяльністю помічників ветеранів війни. Такий підхід дозволяє поєднати навчання, проживання та реабілітацію, знімаючи соціальні напруження та забезпечуючи права студентів-внутрішньо переміщених осіб. Іван Тимочко підкреслив важливість підтримки університетів, включно з фінансуванням ремонтів та модернізацією житлових приміщень, що дає змогу навчальним закладам більш ефективно виконувати соціальну функцію. Особлива увага має бути приділена не лише студентам, а й викладачам-ветеранам війни, які потребують відповідного житлового забезпечення під час виконання освітньої діяльності. Він також зазначив, що велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які перебували у полоні або на окупованих територіях, після звільнення матимуть право на навчання та належні умови проживання. Забезпечення таких прав є ключовим для інтеграції цих категорій у суспільство та підтримки їхньої соціальної адаптації.

Перший проректор Львівського національного університету імені Івана Франка, к.е.н. Андрій Гукалюк презентував діяльність Львівського національного університету імені Івана Франка. Особливу увагу приділено умовам проживання студентів. Гуртожиток, введений в експлуатацію у 2017 році, забезпечує комфортні умови проживання. В університеті працює понад 4300 працівників, з яких 2155 науково-педагогічні.  Андрій Гукалюк звернув увагу, що понад 24 тисячі вступників потребують поселення у гуртожитки, а серед запитань, які найчастіше цікавлять абітурієнтів, наявність бюджетних місць і житла. Доповідач також наголосив, що серед здобувачів освіти значну частку становлять представники пільгових категорій 2678 осіб. Це учасники бойових дій, діти загиблих Захисників України, внутрішньо переміщені особи, сироти та діти з інвалідністю. Кількість ветеранів, які обирають навчання у Львівському університеті, зростає, адже освіта є важливою частиною адаптації до мирного життя.

Керівник Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив Львівського національного університету імені Івана Франка, к.е.н., доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Голова Правління Громадської організації "Академія соціально-економічних ініціатив" Ярина Танчак акцентувала увагу на ролі університетів у формуванні національної ветеранської політики, наголосивши, що вищі навчальні заклади мають стати осередками не лише освіти і науки, але й соціальної стабілізації. Вона зазначила, що війна показала важливість сфери освіти поряд із обороною та медициною, адже саме якісна освіта формує професійних фахівців, які забезпечують розвиток держави. За її словами, Львівський національний університет імені Івана Франка розглядає ветерана війни не лише як учасника бойових дій, але і як члена родини, яка потребує підтримки. В університеті створено ветеранську раду, до складу якої входить понад 20 представників різних ветеранських організацій. Її діяльність ґрунтується на принципі: «Нічого для ветерана без ветерана», що передбачає постійний діалог і врахування потреб ветеранської спільноти під час прийняття управлінських рішень. Ярина Танчак підкреслила, що університет виступає платформою реінтеграції ветеранів у цивільне життя, сприяючи забезпеченню соціальних гарантій, освітніх можливостей, житлових питань і ментальної підтримки. Водночас за її словами, важливо працювати і з цивільним населенням, насамперед із молоддю, аби виховувати культуру поваги та гідності до Захисників та Захисниць України.

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Олег Бугрій розповів про діяльність Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив Львівського національного університету імені Івана Франка. Він наголосив, що питання ветеранської політики є для нього особисто близьким, адже сам є ветераном, учасником АТО та бойових дій у російсько-українській війні. За його словами, центр почав функціонувати на початку 2023 року, а нещодавно отримав нові приміщення в центрі Львова, у яких завершено ремонт і триває облаштування. Він окреслив основні напрями діяльності Центру, серед яких: проведення заходів із безпеки, включно з регулярними тренінгами для студентів та співробітників; благодійна та волонтерська робота, що охоплює збір коштів для потреб армії та допомогу пораненим військовослужбовцям у госпіталях; підтримка дітей військовослужбовців і загиблих захисників, серед яких є студенти, аспіранти та викладачі університету; розвиток національно-патріотичного виховання, зокрема проведення Всеукраїнських форумів військових письменників. За його  словами, в університеті активно розвивається ветеранська політика, що реалізується через діяльність дорадчого органу Ветеранської ради, яка стала першою подібною структурою в Україні. Її метою є вирішення актуальних питань, зокрема реінтеграції ветеранів у мирне життя, що відбувається через різні форми, зокрема, через мистецтво та бізнес. Олег Бугрій підкреслив, що створення можливостей для розвитку ветеранського підприємництва сприяє поверненню військових до цивільного життя та створенню нових робочих місць для побратимів і внутрішньо переміщених осіб.

Проректор з навчально - виробничої роботи та розвитку інфраструктури Львівського національного університету імені Івана Франка Андрій Стасишин поінформував про реалізацію інфраструктурних проектів Львівського національного університету імені Івана Франка, спрямованих на забезпечення житлових і соціально-побутових потреб Захисників і Захисниць України, зокрема внутрішньо переміщених осіб.

Львівська обласна організація всеукраїнської профспілки захисників україни, спортсменів та працівників сфер  Сергій Лейченков звернув увагу на важливість урахування статусу ветеранів війни у програмах забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Він зазначив, що профспілка, яку він представляє, об’єднує як ветеранів війни, так і представників цивільного сектору, та активно надає допомогу військовослужбовцям і громадянам. Під час обговорення питання житлового забезпечення він наголосив на необхідності чіткої градації категорій ветеранів війни і проведення моніторингу їх реальної участі у захисті держави. На його переконання, без чіткого визначення критеріїв може виникнути ризик несправедливого розподілу житла між тими, хто безпосередньо бере участь у бойових діях, і тими, хто перебуває в тилу. Сергій Лейченков підсумував, що держава має забезпечити справедливий підхід до розподілу житла серед ветеранів війни, з урахуванням їхнього внеску в оборону України та фактичних житлових потреб.

Голова ГО «Об’єднання родин Небесної Сотні», дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець наголосила на необхідності належного вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та посилення уваги держави до родин загиблих усіх періодів. Вона зазначила, що завдяки ініціативі народного депутата Остапенко Анатолія Дмитровича було відновлено роботу над юридичним визначенням звання Героїв України для Героїв Небесної Сотні, яке раніше не було визначено як за особливі заслуги. Тамара Швець подякувала науковій спільноті за увагу до суспільно важливих питань і підкреслила, що наука має орієнтуватися не лише на теорію, а й на реальні життєві процеси. Вона звернула увагу на проблеми освіти, зокрема щодо підготовки молоді до відбудови держави, зазначивши, що багато студентів з пільгових категорій вступають до університетів лише для отримання дипломів, а не для здобуття знань. Разом із тим, Тамара Швець підкреслила, що родини загиблих Героїв Небесної Сотні нині мають найменше соціальних гарантій і пільг серед усіх категорій громадян. Вона закликала державні органи приділити більше уваги патріотичному вихованню молоді, адже навіть у школах часто не знають точних дат Революції Гідності та Дня Героїв Небесної Сотні. Також вона порушила питання щодо необхідності ефективного зворотного зв’язку між родинами загиблих і державними структурами, наголосивши, що звіти мають ґрунтуватися не лише на формальностях, а на реальній допомозі ветеранам війни і членам їхніх родин.

Заступник голови Громадської організації «Об’єднання родин «Небесної Сотні» та активістів «Революції Гідності», дружина Героя Небесної Сотні Наталія Дигдалович  наголосила на необхідності комплексного підходу до надання допомоги всім категоріям громадян, які постраждали внаслідок війни. У своєму виступі вона зазначила, що поряд із військовими потребують підтримки також родини загиблих, а також люди, які через стан здоров’я або інші обставини не змогли брати безпосередню участь у бойових діях. Вона поставила питання щодо існування чіткої градації потребуючих, зокрема хто має отримувати допомогу першочергово сім’ї загиблих, військовослужбовців чи внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло.

Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісті зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні», дружина загиблого Героя України Ірина Міхнюк наголосила, що сьогодні родини загиблих стикаються з численними труднощами у процесі отримання передбачених державою виплат і компенсацій.  За її словами, виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 15 мільйонів гривень часто затягується родини починають отримувати кошти лише через пів року або й більше після загибелі військового. Ірина Міхнюк також акцентувала увагу на необхідності передбачення державних програм компенсації за оренду житла для родин загиблих, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, які втратили домівки через війну.

Член  ГО «Об’єднання родин Небесної Сотні» Галина Чопик зазначила, що сьогодні надзвичайно важливо зберігати пам’ять про кожного, хто віддав життя за Україну, та водночас звернула увагу на проблеми, з якими стикаються родини полеглих. Вона зауважила, що навіть сьогодні неможливо дізнатися, яка кількість викладачів вищих навчальних закладів загинула у російсько-українській війні з 2014 по 2025 рік.  Галина Чопик також поділилася власним досвідом разом із чоловіком за підтримки небайдужих громадян вони організували перший міжнародний конкурс, присвячений пам’яті їхнього сина Юрія Чопика. Крім того, виступаюча підняла питання житлового забезпечення ветеранів та внутрішньо переміщених осіб. Окрему увагу вона приділила проблемі інформування громадян про державні програми.

Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк наголосив на ключовій ролі громадянського суспільства у змінах державної політики. За його словами, проблема житлового забезпечення існує вже понад 30 років і не вирішується належним чином. Він нагадав про складнощі отримання грошового забезпечення та одноразової допомоги для військових і родин загиблих. Він також звернув увагу на відсутність комплексної стратегії щодо житлового забезпечення та соціальної підтримки військових, а також на недоліки у взаємодії між міністерствами.  На завершення виступу Олександр Вознюк констатував, що на сьогодні реальна ветеранська політика Міністерства у справах ветеранів України охоплює лише близько 30% потреб. Він закликав до більш відповідального та системного підходу до забезпечення ветеранів війни та родин загиблих. 

Голова ГО Гвардійського-військового товариства «Редюїт», полковник Роман Леонович наголосив на важливості комплексного вирішення проблем ветеранів війни та їхніх родин, зокрема тих, хто перебуває у статусі внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Він нагадав про формування першого добровольчого батальйону у 2014 році, який сьогодні носить ім’я Героя України генерала Кульчицького, і підкреслив, що тоді велика увага приділялася забезпеченню родин добровольців, зокрема з міст Луганськ, Макіївка та Донецьк. Роман Леонович звернув увагу на необхідність надання родинам військових та ветеранів війни відповідного житла або компенсації за його оренду. Окремо він відзначив проблему нестачі фахівців із супроводу ветеранів. «У Львові три фахівці на понад 10 тисяч ветеранів, у Києві жодного», - зазначив він, підкресливши необхідність розширення таких ресурсів.

Голова Громадської організації «Українська Валькірія» Дарина Требух повідомила, що  громадська організація «Українська Валькірія» з 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, займається підтримкою ветеранів війни, їхньою реабілітацією та реінтеграцією, а також допомогою родинам ветеранів.  Також вона зазначила, що найскладніші випадки це коли військовослужбовець отримує інвалідність внаслідок участі у бойових діях, а його родичі залишаються на окупованих територіях. У таких ситуаціях за ветераном війни фактично немає кому доглядати, і він змушений жити в лікарні. Дарина Требух наголосила, що в світі існують приклади створення будинків для ветеранів, де розміщуються паліативні пацієнти та важкохворі першої групи, які не можуть самостійно обслуговувати себе та не мають родичів. Вона запропонувала створення масштабних установ для догляду за ветеранами війни у певних регіонах України. У цих закладах ветерани війни мали б отримувати належний догляд та супровід. 

Заступник керівника Благодійного Фонду «Перемоги та Відновлення» Ольга Кітчук зазначила, що питання забезпечення житлом Захисників та Захисниць України з числа внутрішньо переміщених осіб є передусім питанням гідності. Вона повідомила, що на початку повномасштабного вторгнення іноземні партнери передавали модульні будиночки, які були призначені для осіб з інвалідністю. Проте умови проживання в них залишають бажати кращого: маленькі кімнати, двоповерхові ліжка, обмежена функціональність для людей з важкими обмеженнями руху.

Голова робочої групи МФО «Захист поранених учасників і ветеранів війни та членів їх сімей» Станіслав Стойков зазначив, що питання підтримки ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб тому наголосив, що робоча група часто проводить спеціальні засідання, на яких вирішуються численні кейси щодо медичних питань, завдяки участі експертів та медично-юридичному супроводу. В рамках групи вже були прийняті рішення щодо правильного визначення рівня інвалідності у осіб, де раніше були допущені помилки. Станіслав Стойков підкреслив, що на цих засіданнях також обговорюються питання, які стосуються внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та діючих військовослужбовців, що підтверджує важливість таких зустрічей.

Голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території «Нова нація», УБД Микола Греков повідомив, що проблема забезпечення житлом учасників бойових дій з анексованих територій існує вже понад 12 років. Водночас він  висловив здивування, що після початку повномасштабної війни з’явилася велика кількість ветеранів війни з анексованих територій, які також потребують вирішення питання житла.   

Учасник бойових дій АТО Артем Багин зазначив, що питання поєднаного статусу ветерана та ВПО є складним і досі не врегульоване. Він нагадав, що ще у 2019 році учасникам бойових дій пропонували обирати між статусом АТО та статусом ВПО, бо поєднаний статус не передбачався. Артем Багин також наголосив, що родини загиблих ВПО залишаються без житла, і нинішнє законодавство не передбачає подвійного отримання компенсацій за зруйноване житло або житло на окупованих територіях. Він підкреслив, що для цих осіб існує лише державний механізм забезпечення житлом, і альтернативних шляхів отримання житла немає.

Голова громадської організації «Герої війни», учасник бойових дій, ветеран війни  Нікіта Бочило запропонував запровадити загальнодержавний обов’язковий механізм: зобов’язати забудовників, яким надається право будувати житло для українців, виділяти 30–40% або визначену державою частку житла для ветеранів війни та членів сімей загиблих. Він підкреслив, що такий підхід дозволить забезпечити житлом військовослужбовців та загиблих, незалежно від домовленостей з місцевими радами, та зазначив, що кожен додатковий механізм у цьому напрямку не буде зайвим через постійне збільшення кількості ветеранів, які потребують житла.

Голова громадської організації «Соціальний захист населення та учасників АТО» Леся Турашвілі зазначила, що внутрішньо переміщені особи та ветерани війни стикаються з низкою проблем у доступі до житла та програм молодіжного кредитування. Вона підкреслила необхідність залучення представників відповідних центрів та установ до засідань, щоб забезпечити повну інформацію про кількість осіб на квартирній черзі, видане житло та існуючі перепони. Вона наголосила на необхідності резервування земельних ділянок для ветеранів та ВПО, контролю за службовими квартирами та прозорості їх передачі до фонду комунальної власності, щоб гарантувати право на житло тим, хто його потребує.

Голова громадської організації «Союз ветеранів Десанту» Сергій Сень звернув увагу на проблему доступності кредитування для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів у регіонах, де середня зарплата значно нижча, ніж у Києві. Він наголосив, що держава повинна гарантувати справедливі умови для ВПО та учасників бойових дій, аби вони не залишалися в тривалому борговому зобов’язанні через програми кредитування.

Керівник відділу забезпечення житлом Департаменту соціальної політики Міністерства у справах ветеранів України Тамара Білошапка зазначила, що питання житла є найболючішим для ветеранів війни. Вона зазначила, що внутрішньо переміщені особи автоматично стають на квартирний облік і мають право на грошову компенсацію, а з 2020 по 2024 рік понад 10 тисяч ветеранів отримали житло на суму понад 20 млрд грн. Водночас, залишаються близько 300 осіб з ВПО, яким потрібна компенсація, і для цього необхідне фінансування майже 900 млн грн. Тамара Білошапка підкреслила, що статус «внутрішньо переміщеної особи» не є окремим статусом ветерана війни: це категорія, яка не впливає на права учасників бойових дій або членів родин загиблих. Вона також відзначила, що інтеграція реєстрів ветеранів і ВПО показала значне збільшення чисельності таких осіб, що потребує подальшого бюджетного забезпечення.

На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко у своєму заключному слові наголосив, що питання забезпечення житлом є надзвичайно актуальним як для внутрішньо переміщених осіб, так і для тих, хто воював та втратив житло. Він підкреслив значення поваги до ветеранів війни, родин загиблих, зниклих безвісти та військовополонених, а також необхідність тісної взаємодії громадянського суспільства, ветеранських організацій та державних структур для ефективного виконання законодавчих гарантій, у тому числі щодо надання житла та місцевих програм підтримки.

Засідання «круглого столу» стало важливою складовою обговорення забезпечення житлом Захисників та Захисниць з числа внутрішньо переміщених осіб.

Деталі засідання «круглого столу» у відеозаписі за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=2wNpJuaoXKk