08 жовтня 2026, 15:17
Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у зустрічі Національного банку України як регулятора з представниками страхового ринку. Під час заходу обговорили перспективи розвитку страхового сектору, роль страхування у системі соціального захисту населення, а також можливості поглиблення взаємодії між державою та страховим ринком.
Серед ключових питань зустрічі - розвиток страхування життя та запровадження податкових стимулів для довгострокових накопичувальних страхових продуктів, а також перспективи поєднання соціального страхування та конкурентного страхового ринку.
Галина Третьякова наголосила, що соціальна політика безпосередньо пов’язана з питаннями страхування, оскільки протягом життя людина стикається з різними життєвими обставинами та ризиками - народженням дитини, досягненням пенсійного віку, інвалідністю, ризиками для життя та здоров’я.
За її словами, сучасна соціальна політика має передбачати не лише державні виплати, а й розвиток соціальних послуг та відповідної інфраструктури, яка допомагає людині та її родині долати складні життєві обставини. У цьому контексті страхові механізми можуть стати важливим інструментом додаткового захисту громадян.
«У соціальній політиці ми виробляємо категоріями складних життєвих обставин у житті людини: народження дитини, досягнення пенсійного віку, інвалідність чи ризик її настання. Не достатньо, щоб держава допомагала тільки виплатами людині, потрібно доповнювати їх соціальними послугами», - зазначила Галина Третьякова.
Окремо Голова Комітету звернула увагу на необхідність реалізації стратегії, спрямованої на подвоєння страхових внесків за особистими видами страхування, охоплених страховими продуктами, протягом наступних трьох років. На її думку, важливо визначити, яким чином досягти цієї мети та яку роль у цьому процесі можуть відіграти держава, парламент і страховий ринок. Уряд все ще не дав своїх пропозицій до проєкту Стратегії розвитку страхового ринку, що підготував НБУ.
«Потрібно визначити, яким чином страховий ринок і держава можуть допомогти один одному. Це потребує взаємодії та координації і комітетів, і міністерств», - зазначила вона.
Одним із важливих напрямів Голова Комітету назвала розвиток страхування відповідальності за шкоду життю та здоров’ю. На її переконання, питання компенсації шкоди життю та здоров’ю потребує подальшого правового врегулювання та системного перегляду із залученням профільних комітетів Верховної Ради України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
«Шкода життю та здоров’ю в Україні недостатньо врегульована. Це питання перебуває на перетині правового, фінансового та соціального напрямів і потребує взаємодії та координації», - підкреслила Галина Третьякова.
Окрему увагу під час зустрічі було приділено питанню передачі окремих видів страхування до приватного сектору. Галина Третьякова зазначила, що така трансформація має відбуватися таким чином, щоб людина не отримала нижчого рівня страхового захисту, ніж той, який вона має сьогодні в системі соціального страхування.
За її словами, передача відповідних функцій страховому сектору має супроводжуватися чіткими правовими гарантіями, належним рівнем страхового покриття та захистом прав застрахованих осіб.
Голова Комітету також наголосила на необхідності подальшого розвитку довгострокових страхових продуктів та участі страховиків у пенсійній реформі. Зокрема, йдеться про можливість удосконалення підходів до оподаткування довгострокових накопичувальних продуктів.
У цьому контексті Галина Третьякова звернула увагу на доцільність розгляду механізмів, за яких оподаткування відбуватиметься з урахуванням моменту отримання страхової виплати, а не лише моменту сплати страхових внесків.
За її словами, це питання потребує спільної роботи Національного банку України та парламенту, а також залучення Міністерства фінансів України і Міністерства економіки та довкілля України.
«У нас є декілька питань, які потребують спільних дій Національного банку України і парламенту. Ми готові обговорити їх разом із Міністерством фінансів та Міністерством економіки для визначення подальших кроків», - зазначила Голова Комітету.
Галина Третьякова також підкреслила, що розвиток страхового ринку має значення не лише для самих страхових компаній, а й для держави та громадян. Для населення це додатковий інструмент захисту, для страхового сектору - можливість збільшення обсягів діяльності, а для держави - формування довгострокового фінансового ресурсу.
Зокрема, страхові резерви та довгострокові ресурси можуть мати значення для макрофінансової стабільності держави та сприяти формуванню додаткових фінансових інструментів у періоди економічних і фінансових викликів.
Окремо Голова Комітету порушила питання розподілу регуляторних функцій Національного банку України та необхідності оцінки результатів реформування регулювання фінансового і страхового секторів.
Вона зазначила, що після запровадження нової моделі регулювання значна кількість функцій - пруденційне регулювання, монетарні та споживчо-захисні функції - зосереджена в Національному банку України. Водночас, на її думку, поряд із очищенням та регулюванням ринку необхідно забезпечувати його розвиток, доступність страхових послуг і належний захист прав споживачів.
«Регулювання має бути не лише очищенням ринку, а й розвитком. Перед Україною стоїть завдання створити ефективну систему страхування, розвитку ринку та захисту прав споживачів», - наголосила Галина Третьякова.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити спільну роботу над питаннями розвитку страхового ринку та його інтеграції із системою соціального захисту. Планується подальше опрацювання відповідних законодавчих та інституційних рішень із залученням парламентських комітетів, Національного банку України, Міністерства фінансів та Міністерства економіки.
Галина Третьякова наголосила, що розвиток страхового ринку має розглядатися як частина комплексної системи соціального та фінансового захисту людини, де держава, парламент і приватний сектор спільно формують сучасні механізми захисту життя, здоров’я та фінансової стабільності громадян.