08 жовтня 2026, 15:17
8 жовтня 2026 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у публічній презентації аналітичного звіту Ради Європи щодо проєкту Закону України №14389 «Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” щодо вдосконалення механізму забезпечення розумного пристосування» та його відповідності європейським стандартам.
Під час заходу обговорювалися підходи до створення дієвого механізму розумного пристосування робочих місць, порядок взаємодії працівника з роботодавцем, державну підтримку роботодавців, а також подальші кроки щодо вдосконалення законодавства.
Галина Третьякова наголосила, що розвиток механізмів розумного пристосування є важливою складовою забезпечення права людей з інвалідністю на працю та їхньої повноцінної участі у суспільному й економічному житті.
«Громадська спілка Ліга Сильних - це приклад того, як можна відстоювати інтереси осіб з інвалідністю у партнерстві з державою. За результатом такого партнерства особи з інвалідністю стають більш самостійними і можуть гідно жити своїм життям, у тому числі й професійним», - зазначила Голова Комітету.
Вона нагадала, що Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, зокрема її стаття 27 щодо праці та зайнятості, була ратифікована Україною у 2008 році. Водночас, за словами Галини Третьякової, попри ратифікацію Конвенції, українське законодавство досі потребує належного врегулювання механізмів розумного пристосування.
Окремо Голова Комітету зупинилася на тому, як саме має працювати процедура звернення працівника або працівниці до роботодавця щодо облаштування чи переоблаштування робочого місця.
«Закон дає право будь-якій особі з інвалідністю, яка працює на підприємстві, звернутися до роботодавця з питанням переоблаштування робочого місця», - пояснила Галина Третьякова.
За її словами, запропонований законопроєкт передбачає, що після такого звернення протягом п’яти днів роботодавець разом із працівником має визначити, яким чином має бути переобладнане робоче місце з урахуванням конкретних потреб людини.
«П’ять днів - це не для того, щоб облаштувати робоче місце. За п’ять днів облаштувати робоче місце неможливо. Водночас за п’ять днів роботодавець разом із людиною мають сісти, зібратися і проговорити, яким чином має бути переобладнане робоче місце під конкретну інвалідність», - зазначила Голова Комітету.
Галина Третьякова звернула увагу, що потреби людей з інвалідністю є різними, а тому й рішення щодо розумного пристосування мають визначатися індивідуально, з урахуванням функціональних можливостей конкретної людини.
Вона також наголосила на необхідності чіткої ролі держави у цьому процесі, зокрема, щодо надання професійних рекомендацій стосовно необхідного обладнання та мінімальних стандартів облаштування робочого місця.
«Інвалідності різноманітні. І, відповідно, обладнання може бути доволі різноманітним», - підкреслила Галина Третьякова.
Важливим елементом запропонованого механізму є державна фінансова підтримка. За словами Голови Комітету, роботодавець не повинен залишатися сам на сам із витратами на переоблаштування робочого місця.
«Держава буде допомагати. Роботодавець тут не залишається один на один з ресурсами по переобладнанню», - зазначила вона.
Галина Третьякова також повідомила, що законопроєкт передбачає можливість звернення за переоблаштуванням не лише роботодавця, а й самої людини, зокрема у випадках, коли йдеться про самозайнятих осіб або ФОПів.
Окрему увагу під час виступу було приділено контрольним механізмам, покликаним запобігти неефективному використанню публічних коштів. Зокрема, передбачається контроль за тим, щоб кошти, отримані на розумне пристосування, були фактично використані за призначенням.
«Закон теж має запобіжник, коли є обмани, коли недоброчесний роботодавець взяв гроші, а не переобладнав таке робоче місце. Тобто там є такий запобіжник для недоброчесних роботодавців, і це запобігає неефективним витратам публічних коштів», - наголосила Голова Комітету.
Галина Третьякова також звернула увагу на перспективу створення регістр переобладнаних робочих місць, який, на її думку, у майбутньому дозволив би людям з інвалідністю бачити доступні можливості працевлаштування в різних регіонах України.
«Нам потрібно, мабуть, ще в «Дії» створити регістр таких переобладнаних робочих місць, для того, щоб було зрозуміло для особи з інвалідністю, яка проживає в будь-якому місті або містечку України, де такі робочі місця є вільними. Будемо працювати з Міністром цифрової трансформації України Ферчук Оксаною над цим законопроєктом», - зазначила вона.
За її словами, такий підхід дозволить не лише зберігати вже створені умови, а й поєднувати працівника з інвалідністю та роботодавця, який готовий забезпечити відповідні умови праці.
Голова Комітету наголосила, що під час підготовки законопроєкту до другого читання необхідно врахувати експертні рекомендації та напрацювати додаткові механізми його практичної реалізації.
Вона підкреслила, що ефективність законодавчих змін залежатиме не лише від їх ухвалення, а й від якісної імплементації на рівні Кабінету Міністрів України та відповідних органів державної влади.
«Нам потрібно, щоб цей успіх був переконливим, а люди працювали на гідних робочих місцях», - підсумувала Голова Комітету.