Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю всіх, хто на зв'язку. У нас ще одна хвилина. Чекаємо наших народних депутатів. 11:00. Бачу поки що тільки Цимбалюка Михайла Михайловича. Бабенка Миколи немає. Арсенюк Олег? Немає поки що. Остапенка немає. Струневич? Гривко підходив.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію, вітаю тебе.     

 

ГРИВКО С.Д. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третьякова, Гривко.

У мене прохання: хто перший приймає участь в чаті, коли вам слово не надано, прохання відключити звук (зам'ючить – отак це називається), зробити так, щоб мікрофон не працював, бо він дає резонанс. Дякую.

Михайле Яковичу, вітаю вас.  

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Бабенко, ви з'явилися, так? Пане Миколо, ви з нами?

 

БАБЕНКО М.В. Та вже давно з'явився. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю. Я не почула. Ви в нас "золота акція", бо ви нам зробили кворум. Я не відкривала засідання.

Дивіться, Михайло Михайлович Цимбалюк є, Третьякова є. Гривко Сергій є?

 

ГРИВКО С.Д. Гривко є. На зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Бабенко є.

Має підключитися Арсенюк, в нього там збився пароль. Він підключався. Арсенюк Олег є? Ну він має підтягнутися.

Остапенко є.

І Струневич має бути з нами. Він учора працював до ночі  з правками до законопроекту  2494, табличка щодо якого вам надана.

Ну в будь-якому випадку у нас є кворум. 11:04. Ми починаємо працювати. І починаємо працювати із законопроекту 2494. У нас замало питань. У нас всього 4 законопроекти. Але ви знаєте, що Верховна Рада почне працювати в поточному режимі з наступного тижня. І для того наш комітет має розглянути ті законопроекти, які мають почати проходити у Верховній Раді.

Ми відносимося до комітету, який має напрацьованими під час навіть і карантину більше ніж 20 законопроектів, готових до розгляду Верховною Радою. Водночас ми відносимося до комітетів, які є головними з купи законопроектів. Щодо тих законопроектів, які подані до нашого комітету і з яких ми є головними, ми на другому чи на третьому місці у Верховній Раді після податкового і правоохоронного, здається. Це поточна ситуація.

Тому розпочинаємо нашу роботу для того, щоб Верховна Рада змогла наше рішення потім втілювати в життя.

Таким чином, законопроект 2494. Струневич Вадим з'явився чи ні?    Він попросив відкласти наш законопроект на кінець, як тільки він з'явиться.

Є від народних депутатів зауваження чи заперечення? Відкладаємо, так? Переходимо до розгляду другого питання.

Друге питання - це також підготовка до другого читання законопроекту 2031 - про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю  щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд.

Я прошу голову підкомітету з питань соціального захисту, реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Гривка Сергія доповісти по цьому питанню.

Будь ласка, Сергію.

 

ГРИВКО С.Д. Я дякую, Галино Миколаївно.

Доброго дня, шановні колеги, шановні гості. Значить, до вашої уваги напрацювання робочої групи щодо цього законопроекту. Відповідно історія цього законопроекту. 29 жовтня 2019 року  законопроект прийнято Верховною Радою України за основу та доручено  комітету доопрацювати його до другого читання. В зв'язку з цим комітет створив робочу групу і відповідно ми почали працювати.

Було багато засідань. Ми провели і узгодили свої позиції з Міністерством соціальної політики, з Мінфіном. Учасники були депутати, Уповноважений Президента з прав людини з інвалідністю та інші установи та громадські організації. Відповідно була розроблена табличка, де було  9 правок по цьому законопроекту, з яких 6 відхилено, 2 враховано і одна  врахована частково.

Рішенням робочої групи ми пропонуємо ухвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України до проекту Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд (реєстраційний номер 2031) з урахуванням пропозицій № 5 та № 9 народного депутата  України Сергія Гривка, тобто мої, які були підтримані на засіданні робочої групи. І пропонується комітету винести порівняльну таблицю до законопроекту на розгляд Верховної Ради України та рекомендувати Верховній Раді зазначений законопроект прийняти до другого читання та в цілому.

Якщо  у вас будуть якісь пропозиції, зауваження, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Чула, що є зауваження і пропозиції від Міністерства соціальної політики. Міністерство соціальної політики, готові озвучити?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Так, дякую, Галино Миколаївно.

Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, ми не один раз збиралися на робочій групі, були досить такі жваві дискусії у нас, тому що, з однієї сторони, всі ми прекрасно розуміємо, якої категорії населення стосується предмет врегулювання цього закону і законопроекту, з іншої сторони, воно потребує певних фінансових ресурсів із державного бюджету, і таким чином і  намагаємося вийти на певну взаємоузгоджену позицію, для того, щоб ми могли реально впровадити в життя.

Ми додатково вивчили і попрацювали з цифрами і у нас є пропозиція уточнити одну із правок, а саме: правку  № 5, передостанній абзац… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталію, почули тільки, що правку № 5.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталію, у вас щось з мікрофоном. Пане Віталію, ми вас не чуємо.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Зараз чути нормально?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почали вас не чути, як тільки ви сказали, що потребує зміни правка № 5.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  У нас  є пропозиція уточнити останній абзац правки  № 5 в частині того, що надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю має надаватися у разі, якщо дитина з інвалідністю потребує, власне, догляду. Відповідно батьки, усиновителі або інші законні представники цієї дитини фактично здійснюють догляд. Це відповідатиме тій нормі, яка фактично працює на сьогоднішній день. І коли ЛКК на сьогоднішній день  встановлюють інвалідність або підтверджують те, що дитина належить до осіб з інвалідністю, вони, в принципі,  і зазначають про те, чи потребує дитина догляду. Тому ми пропонуємо, власне, уточнити цю норму в цій частині. Решта, ми підтримуємо напрацьовані зміни з урахуванням тих змін, які були …… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гривко, будь ласка, ваша позиція.

 

ГРИВКО С.Д. Я пропоную врахувати пропозиції Мінсоцполітики і винести порівняльну таблицю до законопроекту на розгляд Верховної Ради.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна озвучити, хто, пане Віталій або пане Сергій? У мене прохання, будь ласка, вимкніть мікрофони, тому що іде фон. Дякую.

Будь ласка, озвучте, яким чином буде звучати, який абзац якої правки, для стенограми.       

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  З  вашого дозволу, я тоді зачитаю останній абзац правки  № 5 у тій редакції, яку ми пропонуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  "Надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику у разі, якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, незалежно від факту роботи, навчання, служби тощо". Тобто пропонується в такій редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні народні депутати, чи є питання до цієї правки?

І знову прошу вимкнути мікрофони всім гостям, хто не говорить.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Насправді, я хочу подякувати колезі Гривку за професійну роботу в цій групі, тому що за декілька місяців було допрацьовано до другого читання цей законопроект, і сьогодні він вже виглядає як цілісний документ, який справді буде стояти на захисті тих родин, які мають або опікуються дітьми, які є інвалідами з дитинства.

І я погоджуюся з правкою Міністерства соціальної політики, бо це дасть можливість саме конкретизувати, бо є частина родин, які не потребують допомоги, навіть маючи у своїй сім'ї таку дитину-інваліда. Я пропоную підтримати правку і ставити це питання на голосування щодо внесення в сесійну залу.

Дякую ще раз всім за роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Оскільки я знаю, що ви є одним із авторів цього законопроекту, дякую за підготовку його.

Є ще у народних депутатів зауваження, бажання виступити? У запрошених?

 

ЖДАН П.М. Є. Якщо можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто?

 

ЖДАН П. Павло Ждан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Павло Ждан, будь ласка.

 

ЖДАН П.М. Доброго дня, Галина Миколаївна, шановні народні депутати! ……………………… представляю ……………. прав людей з інвалідністю. Хочу сказати, що категорично ми заперечуємо стосовно правки Мінсоцполітики. Поясню чому. Справа в тім, що якщо таку норму ви запровадите, то всі 160 тисяч дітей з інвалідністю вимушені будуть, вірніше, їх батьки, законні представники пройти лікарську консультативну комісію. Уявіть собі, який це буде ………….

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я перепрошую, шановний пане Павле. Я нічого не чую, що ви кажете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павле, дуже погано вас чути.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Взагалі нічого не зрозумів з вашого спіча, що ви кажете. Спочатку, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, доброго дня. Тимошенко на зв’язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, Юліє Володимирівно.

Пане Павле, вас не чути.

Пане Віталію, я так зрозуміла, з того, що я почула від пана Павла…

 

ЖДАН П.М. Чутно краще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте.

 

ЖДАН П.М. Справа в тому, що враховувати позицію Міністерства соціальної політики категорично неможливо. На сьогоднішній день, якщо це буде запроваджено, то 160 тисяч дітей з інвалідністю вимушені будуть пройти лікарську консультативну комісію лікувально-профілактичного закладу. Уявіть, який це ажіотаж, яке незадоволення буде в усіх цих людей і дітей стосовно того, що їм потрібно щось додатково проходити. Навіть на сьогоднішній день відповідна надбавка призначається без будь-яких обстежень і запровадження цієї правки просто категорично недоцільне. Будь-яка дитина, тим більше дитина з інвалідністю, потребує догляду. Це МОЗ зараз почне писати порядок здійснення догляду, визначати процедуру як його здійснювати, перелік захворювань, які потребують, які не потребують. Я відповідально заявляю, що всі діти з інвалідністю потребують догляду, і запровадження такої правки вкрай негативно буде сприйнято суспільством.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Я хотів би тут внести певну інформацію для розуміння. На сьогоднішній день є дітки з інвалідністю, які мають підгрупу "А", і по цим діткам з інвалідністю стовідсотково батьки або законні представники отримують допомогу, бо це ті діти, які дійсно потребують допомоги по догляду. З іншої сторони, є інші діти з інвалідністю, яким відповідна надбавка на догляд здійснюється в розмірі 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до 6 років або від 6 до 18 років.        

І є питання, чи потребують ті дітки з інвалідністю безпосереднього догляду в такому режимі. Сьогоднішня норма закону, яка визначає, кому надається надбавка, я цитую норму закону, говорить: надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику, які не працюють, (тобто цю норму ми знімаємо)  не навчаються, не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Далі - увага! – надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці в зв’язку з вагітністю та пологами ….. (не чути) у разі, якщо дитина з  інвалідністю потребує домашнього догляду і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю. Це та норма, яка сьогодні є в законі і яка працює. Тому не потрібно буде, щоб Міністерство охорони здоров'я визначало додаткові якісь процедури. А коли ЛКК видає відповідне підтвердження, що дитині з інвалідністю встановлено відповідний статус, там і зазначається - потребує чи не потребує відповідно домашнього догляду.

 

ЖДАН П.М. Нічого там не зазначається. Я прошу вибачення, … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павле, у вас щось із мікрофоном. Я ще раз звертаюся до всіх присутніх. Будь ласка, вимкніть мікрофони ті, хто не виступає. Павле, вас не чутно.

 

ЖДАН П.М. Я прошу вибачення. А зараз краще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ЖДАН П.М. У висновку про встановлення дитині інвалідності відсутній запис стосовно того, потребує чи не потребує дитина догляду. Таким чином, всі 160 тисяч дітей з інвалідністю потребуватимуть переобстеження лікарською консультативною комісією, лікувально-профілактичних заходів. Крім того, якщо така норма буде запроваджена, ті діти, які отримують цю надбавку на догляд на сьогодні при незрозумілому відношенні до них ЛКК, втратять відповідну надбавку на догляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павле, ви нас пересмикуєте, народним депутатам даєте недостовірну інформацію. Я ще раз хочу повернутися до того, що це діюча норма, про яку вам щойно Міністерство соціальної політики наголосило. Це діюча норма.

 

ЖДАН П.М. Я нічого не пересмикую. Я кажу, що у висновку немає такого формулювання: потребує чи не потребує догляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете уточнити закон чи ви хочете в законі щось дописати, що висновок має містити таку норму? Чи що ви хочете? Наразі це діюча норма.

 

ЖДАН П.М. Ні. Я категорично проти цієї правки, яку сьогодні внесло Міністерство соціальної політики. Це призведе до негативного резонансу. 160 тисяч дітей з інвалідністю підуть в черги стояти і здійснювати переогляд. Сьогодні вони відповідну надбавку отримують без будь-яких документів за статусом: працює мати – тоді не отримує, не працює – тоді отримує, одинока мати – тоді отримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, це діюча норма.

 

ЖДАН П.М. По діючій нормі всі діти з інвалідністю потребують догляду – запитайте у Міністерства охорони здоров'я. Ми призведемо до негативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ще раз доброго дня, шановні колеги! Я думаю, що нам треба просто концептуально підійти до формування пропозицій до другого читання. Справа в тому, що Конституція України передбачає, що не може жоден нормативний акт, в тому числі закон, містити норми, які погіршують стан справ для будь-якої категорії людей в Україні. І ми не можемо зараз цим законом хоча б у будь-якій складовій погіршити стан справ з соціальним захистом малозабезпечених родин, дітей-інвалідів і так далі. Тому, мені здається, що саме ми всі і секретаріат нашого комітету, мусили б проаналізувати всі норми цього закону на предмет того, чи погіршує хоч одна норма стан справ з соціальним захистом малозабезпечених родин, або дітей-інвалідів, або дітей-сиріт і так далі. Але тут я можу сказати, що ми подали 36 пропозицій до цього законопроекту разом з Михайлом Михайловичем, і всі 36 пропозицій якраз і знімали цю проблему, коли цей закон призводить до погіршення стану з соціальним захистом певних категорій громадян України.

Отут я хотіла би просто це сказати: ми будемо наполягати на всіх 36 правках. І краще би нам ще щось дати, і тут є в цьому законі те, що ми додаємо до захисту малозабезпечених родин, дітей-інвалідів, дітей-сиріт і так далі, але просто цю основоположну філософію, підхід нам треба зберегти. І тому наша команда буде наполягати на всіх 36 наших правках і ми будемо голосувати тільки в тому випадку, якщо така філософія до підходу цього закону буде запроваджена.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно.

Я прошу Сергія Гривка, який очолював  підкомісію, яка розглядала цей законопроект, і щойно доповів нам, коли вас ще не було, що в нас не 36, а 9 правок.

 

ГРИВКО С.Д. Юліє Володимирівно, ми розглядаємо зараз законопроект 2031. Можливо, ви до 2494 подали 36 правок? Просто ми відклали перший законопроект в останню чергу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І хочу добавити, що запропонований законопроект…

 

ГРИВКО С.Д. Юліє Володимирівно, ви щось кажете, але вас не чутно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я дякую.

Я трошки пізніше долучилась і я думала, що розглядається цей законопроект. Але я прошу і до цього, і до попереднього законопроекту все-таки такий підхід застосувати і взагалі до всіх законопроектів, які випускає в світ, у Верховну Раду наш комітет. Ми не маємо права скорочувати або зупиняти ті елементи соціального захисту, які вже існують. В нас це мусить стати правилом нашої роботи.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно.

Було б ще добре, щоб ми ще шукали компенсатор і збільшували відповідно податки.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви ж погоджуєтесь, що ми, як соціальний комітет і взагалі як соціальна держава з соціальною ринковою економікою, ми не маємо права погіршувати стан справ. Це означає, якщо ми погіршуємо стан справ з соціальним захистом, тому що в нас не вистачає фінансів, це означає, що в нас падає економіка, і тоді в нас SOS, тому що якщо грошей менше на соціальний захист, це означає, що ми стагнуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми стагнуємо. І хочу нагадати вам, що погіршують стан соціальних справ  Греція, Іспанія, Франція, Великобританія, Грузія, Європа, до якої ми так намагаємось підійти, і намагаються передати гроші на соціальний захист до родин. Тому, коли змінюються і трансформуються оці системи, то оця вимога, про яку ви кажете, погіршується, то вже дієслово "погіршується", воно відповідно трактується різними по-різному. Тому давайте залишимо трактування Конституції, в тому числі на роботу Конституційного Суду України, вони  там отримують велику зарплату, хай трактують. А ми будемо писати так, як сказав Європейський суд з справ людини, він сказав: виживання нації є компетенцією центральних органів виконавчої влади і парламентів в першу чергу. Тому що саме ми маємо дбати про те, щоб наша нація вижила і ми не обдирали податками працююче населення і юридичні особи, які працюють на території України, а тому соціальна політика має бути збалансована і по своєму обсягу відповідати обсягу економіки. Коли економіка падає, соціальний захист, що б ви не робили, буде падати. Хоча ми поки що робимо навпаки.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Галино, я абсолютно розумію, про що  ви говорите, але соціальний захист в розвинутих європейських країнах і соціальний захист, який є в Україні, це небо і земля. І те, що ми зараз пропонуємо, ми добираємось вже до основ, тобто ми прибираємо гарантії, а коли ми прибираємо гарантії, які були зафіксовані, це вже виходить за межі. Ми можемо щось призупинити на період кризи, на період подолання наслідків коронавірусу, але ліквідовувати гарантії, ліквідовувати систему соціального захисту ми не маємо права. І тому мені здається, що ми, в принципі, в парламенті той останній оплот, який не мусить давати наступати на права людей, на всю систему соціального захисту, на всю систему захисту працюючих людей, як це в Трудовому кодексі. Якщо ми цією останньою барикадою не будемо, в Україні вже такої барикади не буде. І тому хай хто завгодно входить в стан справ стагнуючої економіки, для цього є інші компетентні органи, міністерства, комітети, і це їх фол, якщо вони щось не дотягують, а ви знаєте, що не дотягують. Тому я б, чесно кажучи, не допускала скорочення гарантій, скорочення обсягів систем соціального захисту.

Дякую. Я більше не буду зловживати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запитаю наостанок. Ви також за те, щоб ми не скорочували гарантії по пенсіях суддям?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, слухайте, це мусить бути в розумних і в єдиних правилах. Якщо ми, наприклад, встановлюємо для людей, які працюють вчителями, лікарями і так далі, гарантії пенсійного захисту в майбутньому, то не кращі гарантії, а такі самі правила мусять існувати і для суддей.  Тому я, чесно кажучи, вважаю, що мусить бити однаковість підходів, а вже від відповідної заробітної плати середньої буде залежати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином ваша парадигма передбачає, що ми маємо залишати середній розмір пенсій для суддів – 48 тисяч, а вони зараз б'ються ще за 117 тисяч на місяць, в солідарному різні, при тому, що ми підняли їм заробітні плати, які дозволяють їм за ці заробітні плати на рівні 120-250 тисяч накопичити достатньо собі пенсійного забезпечення. Таким чином щось з парадигмою не так, Юліє Володимирівно.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я якраз і говорю вам про те, що у нас мусить бути однакові підходи, правила формування обсягу пенсійного забезпечення для кожної людини мусять бути уніфіковані. Не може бути когось рівного, а когось рівнішого. І штучні системи ніколи не принесуть нам позитиву. І тому якщо для людей всіх середня заробітна плата, коефіцієнт сьогодні, на жаль, не 1,3, а 1 за кожен рік робочого стажу, то це мусить працювати для всіх. І бажано до коефіцієнту 1,3 повернутися, тому що мій уряд встановлював цей коефіцієнт за кожен рік трудового стажу, і ми забезпечили виплату цих пенсій – це означає, що це можливо. А зараз працюючих людей, систему соціального захисту ще до приходу вашої влади "порізали" так, що там одні "ошметки", а ви можете це відновити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно.

Відповідно у законопроекті 2031 порушення діючих норм законодавства немає, погіршення немає. Правильно, пане Сергію?

 

ГРИВКО С.Д. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, переходимо до голосування. За традицією …

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Якщо можна, у урахуванням того, я щойно взяв ще додатково статистику, на сьогоднішній день дітей з інвалідністю підгрупи "А" (це найважча група), які отримують відповідні надбавки на догляд, є у нас майже 25 тисяч осіб. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А не 150?

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Всього дітей з інвалідністю – 162,5 тисячі. Із них підгрупа" А" (це ті, які найважчі) – це від 0 до 18 років – 25 тисяч. Решта, скажімо, 110 тисяч (це ті, які відносяться до інших категорій) – у них враження здоров'я абсолютно різне.

Тому, враховуючи зауваження чи позицію Павла Михайловича Ждана, можливо, потрібно зробити уточнення "крім підгрупи "А". Тобто по підгрупі "А", можливо, не потрібно уточнювати, чи потребує, чи не потребує дитина відповідного догляду, тому що сам факт наявності підгрупи "А" говорить про те, що це найскладніша інвалідність, і там стовідсотково потрібен догляд. А в інших випадках, тобто по інших дітках з інвалідністю, відповідно, повинно бути рішення ЛКК про те, чи потребує відповідна дитина догляду.

Інакше, якщо ми приймемо в такій редакції, яка є, то це означає, що всі 162 тисячі дітей з інвалідністю отримають відповідні, ну, їхні батьки отримають надбавку на догляд незалежно від того, який стан ураження здоров'я цієї дитини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Павле, і потім прошу пана Сергія Гривка, і потім переходимо до голосування.

Будь ласка, Павло Ждан.

Ми вас не чуємо, у вас вимкнено мікрофон.

Пане Сергію, може, поки пан Павло справляється з технікою, ви скажете свою точку зору?

 

ГРИВКО С.Д. Я хотів попросити Віталія Володимировича, щоб він висказав свою думку щодо зауважень Павла з приводу появи черг. Тому що насправді ми ж не хочемо створювати якісь там системні перепони чи бюрократизувати процеси, а, навпаки, хочемо оптимізувати, щоб це було правильно і з державницької позиції.

Тому, Віталію Володимировичу, дайте, будь ласка, відповідь щодо появи можливих черг.

 

МУЗИЧЕНКО В.В.  Так. Дякую.

На сьогоднішній день форма довідки про те, що дитина з інвалідністю потребує догляду, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я № 430 від 2012 року. І, дійсно, для тих категорій осіб з інвалідністю, які раніше не брали цю довідку, потрібно буде її взяти, але це буде відбуватися при наступному призначенні допомоги, тобто на наступний період. Це не означає, що ми приймаємо цей закон, то з наступного дня всі люди повинні будуть взяти ці довідки. При черговому зверненні при оформленні допомоги їм потрібно буде підтвердити те, що якщо дитина не належить до підгрупи "А", вона потребує догляду вдома.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Ждан.

Вітаю Олега Арсенюка – він приєднався.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, колеги. З технічних причин не міг вчасно приєднатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Ждан. Пане Павле, ввімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

ЖДАН П.М. Дякую. Чутно мене краще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тепер чутно.

 

ЖДАН П.М. Дивіться, знову ж таки, яким чином взагалі можна позбавити дитину з інвалідністю надбавки на догляд? Тобто пропозиція Міністерства соціальної політики призведе до того, що, я не знаю, скільки десятків тисяч дітей з інвалідністю втратять відповідну надбавку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле, чого ви кажете, що позбавить, якщо формулювання щодо надання таких надбавок від діючого закону не змінюється?

 

ЖДАН П.М. Змінюється, тому що надбавка на догляд ставиться у залежність від довідки лікарсько-консультативної комісії, яка сьогодні не потрібна взагалі. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні така норма вже є.

 

ЖДАН П.М. Немає довідки ЛКК. Всі діти потребують догляду, тому ніхто довідки ЛКК не приносить на надбавки.

Давайте тоді відкладемо законопроект, проведемо нараду з МОЗ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі діти потребують догляду. Ця теза правильна. Всі діти потребують догляду, незалежно від того, чи є у дитини інвалідність, чи ні.  

 

ЖДАН П.М. Тим більше, діти з інвалідністю. Давайте проведемо окрему нараду, я вас закликаю. Це просто буде ганебний випадок в практиці, не знаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Михайловичу, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галино Миколаївно, шановні присутні! Справді, якщо цією правкою, яку запропонувало Міністерство соціальної політики, буде встановлено додатково навантаження на родину, в якій є дитина з інвалідністю, ще раз проходити будь-які комісії, то цей закон саме буде слугувати  тому правилу, про яке сказала Юлія Володимирівна, що він не покращить, не посилить соціальний захист, а створить нові перепони, що навіть при черговому призначенні надбавки потрібно буде підтверджувати, знову цю дитинку доставляти в ці центри, які треба давно ліквідувати. Це те саме, що про МСЕКи ми говорили.

Через те я пропоную взагалі цю правку не долучати, не вносити в цей, як на мене, дуже позитивний законопроект. Я ще раз хочу подякувати колезі Гривку, який до другого читання цей закон спільно з колегами допрацював.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталію.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Якщо можна. Для того, щоб ми не спекулювали і не говорили, що погіршує, що покращує, наше завдання - зробити систему соціальної допомоги справедливою та такою, що підтримує тих, кого потрібно. Я пропоную тоді в цій частині абзац цей взагалі не міняти в законі, тобто не змінювати контингент тих батьків, які мають право на отримання відповідної надбавки на догляд, для того, щоб не створювати додаткових якихось чи бар’єрів, чи інших норм. Тобто останній абзац з відповідної правки взагалі тоді прибрати.

 

_______________. В мене тоді питання до представника міністерства. Скажіть, будь ласка, чи правильно я розумію, що потребують допомоги лише діти, які віднесені до категорії "А" інвалідності?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Ні, не тільки. В обов’язковому порядку потребують відповідної надбавки на догляд батьки, які мають діток з категорією "А". Щодо інших дітей з інвалідністю, там буде визначати відповідна ЛКК.

 

ЖДАН П.М. На сьогоднішній день діти, які не мають підгрупи "А", також мають право на надбавку на догляд, і таких дітей десятки тисяч. Тобто буде існувати ризик, якщо десятки тисяч дітей з інвалідністю з невідомих причин будуть позбавлені надбавки. Це є недотриманням Конституції. … Рішення … соцполітики. Я не знаю, про які спекуляції, пересмикування тут може йти мова. Я взагалі не розумію, про що ми можемо тут сперечатися.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. На сьогоднішній день із 162,5 тисячі дітей з інвалідністю відповідну надбавку оформлюють 111 тисяч, із них 24,7 (майже 25 тисяч) - це діти з інвалідністю підкатегорії "А".

Якщо буде реалізовано закон, це означає, що … 162,5 тисячі дітей з інвалідністю буде виплачуватися відповідна надбавка. Тобто це додатково збільшить контингент отримувачів на 51 тисячу батьків.

 

ЖДАН П.М. Так ми це обговорювали на засіданні робочої групи.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. На засіданні обговорювалося питання збільшення розмірів відповідних надбавок.

 

ЖДАН П.М. Була Рязанова і ми обговорювали це на робочій групі.

 

________________. Я перепрошую. У мене питання до представника Міністерства соціальної політики. Скажіть, будь ласка, чому ви саме зараз, під час комітету, вносите цю правку? Було проведено дуже багато робочих груп. Чому зараз?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Постало це питання, і ми його сприймаємо як таке, що це наше недопрацювання на робочих групах.

 

________________. Галино Миколаївно, я пропоную голосувати без будь-яких правок, тому що все, що повинно було бути опрацьовано, воно повинно опрацьовуватися належним чином. Ми зараз навіть в рамках півгодини не можемо оцінити вірність того чи іншого рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді повертати це на групу, тому що в бюджеті суми на збільшення не передбачені. Тоді цей законопроект взагалі не йде.

Будь ласка, пане Сергію.

 

ГРИВКО С.Д. Галино Миколаївно, пропоную зняти з розгляду комітету цей законопроект і доопрацювати. Проведемо ще засідання одне робочої групи, узгодимо позиції і винесемо на наступний комітет.

 

________________. Шановні колеги, можливо, ми підемо іншим шляхом. Можливо, ми його зараз проголосуємо все-таки, а потім уже Міністерство соціальної політики буде подавати відповідні зміни до законодавства?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так він буде не забезпечений.

Ще чергова придумка народних депутатів, "тьоть і дядьків", які ділять гроші, яких немає в бюджеті.

Або ми граємо в популістів, або ми робимо нормальну систему, коли ми не даємо якісь виплати, які забезпечені надходженнями до бюджету. Якщо ми будемо знову приймати закони, які не забезпечені грошима, то грош нам ціна. Навіщо такі пільги приймати і казати, що ми такі добрі, а насправді таких виплат не буде, от тоді будуть черги за отриманням оцих пільг, тому що в такому випадку, коли немає забезпечення грошима, тоді центральні органи виконавчої влади будуть створювати штучні перепони і корупційні шпаринки, щоб отримував таку збільшену надбавку тільки той, хто до неї добіжить. От до чого призводить така політика. Або ми робимо пільгу, яка забезпечена, і центральні органи виконавчих влади розуміють, кому вони надбавки роблять, або ми створюємо хаос. От і все.

Якщо сьогодні цей закон не проходить, нехай він відправляється на доопрацювання у робочій групі, і  нехай робоча група з Міністерством фінансів, з Міністерством соцполітики "вичищають" цю правку. Але дійсно пан Павло, і це дуже чітко видно, він б'ється за те, щоб ще 50 тисяч осіб отримали таку надбавку. Ну я хочу сказати, який тоді податок ми можемо покладати на тих, хто його сплачує.

 

ЖДАН П.М. Я перепрошую. А станом на зараз оці 50 тисяч, вони не отримують цю надбавку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство соціальної політики пропонує залишити діючу норму. От Віталій виступає і каже: "Пропоную діючу норму залишити".

 

МУЗИЧЕНКО В.В. … діючу норму в цій частині, тобто ми збільшуємо розмір надбавки в два рази, але не розширюємо контингент її отримання, керуючись тим, що тому, кому потрібна, вона надається на сьогоднішній день.

 

ЖДАН П.М. А як тоді врахувати те, що ми повнолітнім особам законопроектом збільшуємо, а дітям не збільшуємо? Ну де ж тоді якась пропорційність, де тоді соціальна політика? Дорослим у нас збільшуються виплати, діти залишаються на рівні того, що є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто це виступає? Я не бачу.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Отут я уточню. Ми пропонуємо тільки абзац останній правки  № 5. Тобто ми збільшуємо в два рази – так, як запропоновано було на робочій групі – і для діток з інвалідністю, і для осіб з інвалідністю з дитинства.

 

________________. Галино Миколаївно, я пропоную, давайте тоді знімати законопроект і нехай його доопрацьовують. Тому що ми зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

Так, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, насправді, мабуть, для того ми і створюємо робочі групи, щоб такі дискусії відбувалися саме під час засідань. В іншому разі треба відверто сказати всім, що законопроекти, які покращують соціальний захист населення, ми приймати не будемо, бо це вимагає додаткових надходжень в бюджет, і крапка. А для чого ми ці робочі групи створюємо, дуримо один одного. Значить, або тоді я помилився, коли казав, що робоча група працювала професійно, або взагалі щось не те відбувається. Через те давайте визначатися. Якщо знімаємо, то давайте пояснимо чому.

А Міністерство соціальної політики мало можливість брати професійно участь в засіданні робочої групи і там переконувати, що саме ця норма повинна бути включена.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Шановні колеги, це питання сьогодні тільки з'явилося. Робоча група нормально опрацювала законопроект, але це питання виникло тільки сьогодні.

І, знову ж таки, цей законопроект в будь-якому випадку робить навантаження на бюджет, але це було узгоджено з Міністерством фінансів.

Відповідно з урахуванням нових обставин прошу повернути робочій групі на доопрацювання, і ми це питання доопрацюємо, обговоримо з Уповноваженим Президента, з Міністерством соцполітики, з Міністерством фінансів, знову ж таки, пройдемо цей маленький крок, щоб зробити правильний робочий законопроект, який буде сприяти розвитку соціальної політки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Микола.

 

БАБЕНКО М.В.(?) Я хотів би звернутися до представника Міністерства соціальної політики. Я повністю підтримую Михайла Михайловича. Розумієте, ми 42 хвилини витратили незрозуміло на що, а до цього робоча група працювала незрозуміло для чого. Чому? Тому що Міністерство соціальної політики не може вчасно підготувати свої пропозиції.  Це не робота. Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, є варіант робочої групи, він всіма сприймається. Не можна ні в якому випадку примусити дітей-інвалідів додатково ходити по цим чергам, платити хабарі, добувати собі якісь кваліфікаційні рішення, категоричне ні.

Я думаю, робоча група відпрацювала нормальний варіант. Давайте поставимо зараз це на голосування, проведемо. Відкладати,  я вважаю, що це нерозумно, тому що тут збільшення соціальної допомоги. А якщо збільшення соціальної допомоги, ми ще на місяці це відкладемо і це буде просто несправедливо по відношенню до цих діток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є голова підгрупи. Він поставив на голосування пропозицію відкласти цей законопроект, провести додаткове засідання робочої групи і винести це на наступне засідання комітету чи  коли він буде готовий. Пане Сергію, скажіть, скільки потрібно: тиждень,  два, три?

 

ГРИВКО С.Д. Тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тиждень.

Тоді на наступне засідання ми зможемо винести.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тимошенко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас, пане Вадиме.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, всі за. Хто проти? Хто утримався?

Переходимо до першого нашого питання. Пане Вадиме, вітаю вас. Ми відклали, чекаючи на вас, відклали розгляд законопроекту 2494. Будь ласка.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Законопроект 2494, ми його розглядаємо в другому повторному читанні. Ми вчора провели маленьку нараду, обновили всі зауваження. У нас є два питання, які потребують обговорення - це питання з приводу того, що ми прирівнюємо матерів-одиначок до соціально незабезпечених сімей та питання чи можемо ми включити в законопроект норму щодо погодження з комітетом постанов Кабінету Міністрів.

Це ось два основні питання, які, я гадаю, нам треба зараз якось розглянути та визначитись. Тоді ми зможемо його подати на друге повторне читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні народні депутати, прошу.

Пане Вадиме, тоді давайте ми будемо ставити на голосування. У вас було дві пропозиції: зміни до оцієї таблички.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Це просто два питання, по яких ми не дійшли  консенсусу на робочій групі, скажемо так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте перше і друге, щоб ми за нього проголосували. Сформулюйте перше.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Давайте з другого. У нас в численних багатьох правках є побажання, щоб комітет погоджував постанови Кабінету Міністрів. Я, мабуть, підтримав би таке визначення, тобто я не бачу юридичних підстав внести в закон цю норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, шановні народні депутати, в когось в Комітеті соцполітики є бажання погоджувати постанови Кабінету Міністрів?

 

БАБЕНКО М.В. Я єдине хочу сказати, що для того, щоб були  юридичні підстави, то можна внести цю норму і будуть юридичні підстави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я і питаю, пане Миколо, тому я і питаю, в когось є бажання ще погоджувати постанови Кабінету Міністрів? В мене, наприклад, немає бажання.

 

БАБЕНКО М.В. Тут питання не бажання, тут питання в тому, що вирішила робоча група. Я так зрозумів, що одностайної думки немає з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є Конституція, відповідно до якої центральні органи виконавчої влади, відповідно Кабінет Міністрів, мають діяти, розраховуючи свої документи. Перекладати на нас відповідальність, на народних депутатів, щодо того, що вони там щось зробили правильно чи неправильно, у нас в комітеті навіть немає апарату, який міг би як секретаріат Кабінету Міністрів дивитися на ті постанови, які там опрацьовані в міністерстві, а потім в секретаріаті Кабінету Міністрів. Я перепрошую.

Я думаю, що тут однозначно… Є хтось, хто заперечує таку конструкцію? Хтось хоче з наших народних депутатів узгоджувати постанови Кабінету Міністрів?

Будь ласка, Михайле Михайловичу.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галино Миколаївно, цілком погоджуюся з вашою позицією. Це бажання когось перекласти відповідальність або спроба розділити її із законодавчим органом. Сьогодні Конституція чітко розподіляє, де є законодавча влада, де є виконавча. Є Кабінет Міністрів, який реалізовує політику, яку програму він має представити, і затвердити Верховна Рада, через те я вважаю, що цього вкрай не потрібно робити, і ніяких прецедентів в цьому плані бути не може.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку з тим, що ніхто не висловився…

 

________________. Чудове рішення, його варто підтримати.

Я б попросив Міністерство соціальної політики прокоментувати питання про матерів … (нерозбірливо)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Віталію, будь ласка.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую.

На сьогоднішній день склалася така ситуація, що соціальна допомога на дітей, які виховуються одинокими матерями, вона не пов'язана до певних критеріїв надання цієї допомоги. Тобто ми вчора на робочій групі розглядали питання про те, що станом на 2001 рік в Україні було трошки більше, ніж 25 тисяч одиноких матерів. Коли у відповідному періоді було прийнято рішення про те, що розмір допомоги одиноким матерям становив 30 відсотків гарантовано, на 2015 рік ми мали ситуацію, коли вже 780 тисяч було в Україні одиноких матерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка остання цифра?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. 780 тисяч, тобто майже у 30 разів зросла кількість одиноких матерів при тому, що у нас не відбулося якихось подій, які б говорили про те, що були створені передумови для цього. Просто держава, встановивши гарантований розмір виплати у сумі 30 відсотків від прожиткового мінімуму, стимулювала людей не укладати шлюбні відносини, не визнавати батьківство, і таким чином ми створили таку ситуацію.

На сьогоднішній день, починаючи з 2015 року, діє норма, яка передбачає те, що розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим  мінімумом і доходом на одного члена сім'ї в одинокої матері. Це призвело до того, що ті одинокі матері, які взагалі не працюють, отримують таку допомогу у розмірі прожиткового мінімуму. Ті матері, які працюють хоча б на мінімальну заробітну плату, не отримують жодної копійки допомоги. При тому стимулювати таких людей до працевлаштування у нас немає ні юридичних, ні нормативних обставин. Крім цього, не враховується також і матеріальний стан, майновий стан таких отримувачів допомоги – непоодинокі випадки, коли на "Мерседесі" одинока мати приїжджає в Управління соцзахисту, оформлює таку допомогу, показує і декларує нуль доходів і отримує на одну, дві, три, п'ять, сім дітей  відповідні виплати. Такі виплати становлять, в залежності від кількості дітей можуть становити і 10, і 12, і 16 тисяч гривень на місяць. Тому пропозиція була в тому, щоб з метою стимулювання працездатних осіб повертатися на ринок праці впровадити такі ж підходи щодо надання допомоги, як і малозабезпеченим сім'ям: по-перше, враховувати майновий стан, наявність трьох автомобілів, чотирьох квартир, будинків і так далі; і друге питання, це те, що право на отримання допомоги на загальних підставах така мати матиме тільки на період декретної відпустки, тобто говоримо до 3-х років, так, як у нас передбачений догляд за дитиною. Після цього випадку або вона працевлаштовується, або вона йде у Центр зайнятості і перекваліфіковується або сприяє своєму працевлаштуванню, або допомога в такому випадку їй призначатися не буде. Оце та правка, яку ми пропонуємо також впровадити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до пана Віталія?

Будь ласка, пане Вадиме, сформулюйте, за що ми маємо голосувати. Ми начебто цю ідеологію підтримували, коли готували табличку на перше друге читання.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так. Я просто хочу винести це питання на комітет, щоб ми ще раз проговорили та були впевнені в нашій єдиній позиції. Тому я б попросив підтримати порівняльну таблицю, не включати до порівняльної таблиці законопроекту повторно надані поправки народних депутатів України, які за змістом повторюють поправки, внесені в законопроект на попередньому другому читанні. Схвалити текст порівняльної таблиці з урахуванням проголосованих на засіданні комітету та додати наступні правки:

Підпункт 4 пункту 2 розділу 1 законопроекту викласти в такій редакції: "виключити 4-у статтю" та абзац другий третього розділу викласти в наступній редакції: "Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення  допомоги згідно з цим законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України".

Внести порівняльну таблицю до законопроекту на розгляд Верховної Ради України та рекомендувати законопроект прийняти у повторному другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готові народні депутати голосувати за таку пропозицію?

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Галино Миколаївно, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено, це ви?

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Так, представник Уповноваженого.

Я стосовно цієї статті 4. Ми надсилали зауваження до другого читання з тим, щоб все ж таки залишити у чинній редакції, бо якщо буде прийнято як запропоновано у порівняльній таблиці, то фактично перелік документів … (нерозбірливо) буде встановлювати Кабінет Міністрів, а не так, як зараз встановлено. Тому ми вважаємо, що це обмежить надання соціального захисту, тому що це буде передано на розсуд саме Кабінету Міністрів,  а не так, як вимагає Конституція, що основи соціального захисту мають встановлюватися виключно законами.

І крім того у нас ще була пропозиція: виключити норми щодо вилучення положень статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", тому що фактично змінами, які … , будуть скасовані надбавки у відсотках до прожиткового мінімуму, які … (нерозбірливо) для кожної дитини … малозабезпеченої родини, в том числі і дітей з інвалідністю. У всякому випадку, ми побачили у таблиці, яка зараз на сайті Верховної Ради України, можливо,  зараз ви сказали, що вона змінилась, можливо, так .. то залишається оцей рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Наскільки я пам’ятаю, під час парламентських слухань ... були звернення до комітету,  до народних депутатів щодо вилучення  цього положення, бо це не соціальні стандарти  України, а норма, яка  в принципі не відповідає Конституції і немає в нас такого соціального стандарту як рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олено.

Я думаю, що про рівень забезпеченості ми зараз дискутувати не будемо, хоча ви тут праві. А те, що стосується зауважень конкретно до тексту, я їх наразі шукаю, я так думаю, що ви їх надавали до першого читання, оці зауваження.

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Так, і вони залишились і зараз. Ми просто повторюємо їх, деякі наші зауваження враховані. ………     дуже суттєвими для того, щоб не погіршувати соціальне становище дітей. які знаходяться в малозабезпечених сім’ях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто прокоментує: пан Віталій чи пан Вадим? Хто?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. На сьогоднішній день в Законі про державний бюджет на поточний рік передбачено те, що  рівень забезпеченості для дітей в малозабезпечених сім'ях з 1 липня поточного року становитиме не 85 відсотків, як це є зараз, а буде 130 відсотків від прожиткового мінімуму. Це гарантує те, що розмір допомоги, який будуть отримувати такі сім’ї, він не зменшиться, а збільшиться.

Але в чому проблема сьогоднішньої системи соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям? Вона формувалась з 2003 року і, скажемо так,  протягом 17 років, як вона працює, передбачили ряд надбавок, доплат, збільшення коефіцієнту, які роблять її абсолютно  заплутаною. Це призвело до того, що на сьогоднішній день при розрахунку розміру допомоги враховується 85 відсотків - рівень забезпеченості, до нього, припустимо, 10 відсотків - збільшення для дітей, потім надбавка 250 або 500 гривень. Оцю всю надбудову пропонується замінити збільшенням рівня забезпеченості прожиткового мінімуму  з 85 до 130 відсотків і зробити розрахунок допомоги простіший і зрозуміліший.

Що стосується регулювання Кабінету Міністрів, … будь-який вид соціальної допомоги …. затверджується порядок надання того чи іншого виду соціальної допомоги: і одиноким матерям, і при народженні.  На сьогоднішній день  це дає можливість Кабінету Міністрів більш ефективно регулювати це питання. Ми говоримо про те, що це потрібна норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, пані Олено, рівень забезпеченості ми зняли державним бюджетом: з 85 до 130. Я не знаю, чи заперечуєте ви? Може, не потрібно було 130 впроваджувати, може, просто рівень забезпечення залишити? Оці штучні, знаєте, маніпуляції, штучні маніпуляції з рівнем забезпеченості, навіть в більшу сторону і в меншу сторону,  зрозуміло, що це просто відсутність у Кабінету Міністрів права визначати у державному бюджеті, скільки він в тому чи в іншому році  в змозі надати на допомогу тому чи іншому прошарку населення. Такі програми зазвичай в світовій практиці різняться рік від року. І нема сталої практики такої, що там у Франції чи у Німеччині весь час якомусь прошарку населення пожиттєво сплачують одну і ту саму суму. Це суми, які залежать, і у держави може бути така змога - надавати комусь допомогу, а може не бути такої змоги. От така європейська практика, до якої ми прагнемо відповідно до нашої Конституції.

 

СТЕПАНЕНКО О.А. Галино Миколаївно, ми підтримуємо ініціативи всі, що направлені органами виконавчої влади на дотримання прав людини. В тому числі і право на соціальний захист не має погіршуватися. І ви знаєте, що зараз в умовах COVID міжнародні організації всі приймають настанови, рекомендації, якими уряди мають забезпечити саме незахищені верстви населення. І тому ці зміни, ми подивимося, як воно буде на практиці, чи дійсно оцей в бюджеті рівень забезпеченості, який збільшено до 130 відсотків, буде сприяти тому, що рівень саме малозахищеного, малозабезпеченого населення буде підвищено. Ми тоді зробимо висновки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Що пропонується, пан Вадим? Переходимо до голосування таблиці?

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Так, я пропоную переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні народні депутати, голосуємо за табличку на друге читання, запропоновану відповідно робочою групою, яку очолював Вадим Струневич, з урахуванням пропозицій Вадима Струневича, які він вже зачитав.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Третьякова – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  …. – за.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Когось я ще забула? Хтось ще не озвучив?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Юлія Володимирівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А її нема, вона не з нами. 

Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання нашого порядку денного – це підготовка до першого читання законопроекту 2681: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань діяльності професійних спілок (народний депутат Третьякова). Ми цей законопроект декілька разів розглядали. У мене буде пропозиція – рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу як авторка цього законопроекту. Прошу народних депутатів висловитися з такого проекту рішення чи із своїми думками з приводу цього.

Шановні народні депутати, немає у вас?

 

БАБЕНКО М.В. Я перепрошую. Мене чутно, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Миколо.

 

БАБЕНКО М.В. Дивіться, не дивлячись там на низку зауважень, які я особисто маю до даного законопроекту, особливо це стосується деяких питань прав профспілок, деякі норми законопроекту прямо протирічать тому законопроекту, який ми рекомендували включити в порядок денний минулого разу, як пам'ятаєте.  Але так чи інакше цей вузол необхідно розрубувати, необхідно приймати в першому читанні, виносити на робочу групу і вже так само послідовно, як ми працювали з Трудовим кодексом, вносити відповідні правки, слухати всі сторони і приймати відповідне рішення  на робочій групі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.

Народні депутати, є бажання виступити? Із присутніх?

 

ШУБІН О.О. Шановна Галино Миколаївно, прошу слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шубін, будь ласка.

 

ШУБІН О.О. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати! Ми неодноразово  висловлювалися стосовно цього законопроекту. Профспілки на 10 сторінок підготували свої зауваження, які надали всім народним  депутатам. Профспілки проводили відповідні публічні акції на непідтримку цього проекту закону. Навіть до України прибула безпрецедентна за рівнем представництва міжнародна місія, і вчора з нами зв'язувались європейські профспілки і цікавились долею цього законопроекту. Ми їх інформували про результати слухань.

Ви пам'ятаєте, що на слуханнях ці пропозиції були проголосовані, ми просили створити робочу групу до розгляду  цього проекту за основу, оскільки, на нашу думку, цей проект не може бути таким, який може бути підтриманий парламентом за основу, і це, власне, було проголосовано комітетом як рекомендація робочої групи.

І, окрім того, була зареєстрована петиція на сайті Верховної Ради, яка набрала необхідну кількість голосів, це петиція про нерозгляд цього законопроекту. На минулому тижні вона набрала належну кількість – понад 25 тисяч голосів. Про що відповідно голова СПО проінформував Голову Верховної Ради і також попросив, щоб було, власне, виконано рішення слухань щодо створення робочої групи і перепідготовки цього законопроекту до його розгляду в першому читанні.

Тому ми би просили не включати, не рекомендувати Верховній Раді приймати цей проект  за основу, а створити за участі профспілок, за участі широкого загалу робочу групу і кардинальним чином його перепрацювати і дійсно підготувати такий акт, який буде слугувати на розвиток профспілкового руху України:  по типу договірного регулювання, соціального діалогу, а не, власне, як зараз – фактично забирати права у профспілок на вплив на соціально-трудові, економічні відносини тощо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут у нас створено комітет  окремий, який очолює Микола Бабенко, і пропозиція його слушна. Я думаю, що профспілки тут б'ються не стільки за свої права, щодо яких, я думаю, вони порушуватися не  будуть, скільки за майно. Цього майна у профспілок  сьогодні на суму біля 2 мільярдів доларів, це майно держави, яке має перейти державі під управління. Воно передавалося в управління і не було права відчуження цього майна. Профспілка, на жаль, відчужила  це майно.

 Дуже цікаві документи були, яким чином набувала права Федерація профспілок України і створювала акціонерне товариство "Укрздравниця", "Укрпрофтур", яким передавала це майно. І чи було таке право у профспілки - передавати на ці акціонерні товариства майно?

Мені здається, що Верховна Рада, а також автори цього законопроекту, серед яких є і голови комітетів, вони мають розв'язати, як сказав Микола Бабенко, цей "гордіїв вузол" у Верховній Раді.

Що стосується створення робочих груп, то ми за те, щоб робочі групи створювали, і я думаю, що Микола Бабенко допоможе комітету в цьому питанні. Будь ласка, опрацьовуємо далі все, що тільки можливо, всі проекти законів, які будуть надходити.

Будь ласка, пан…

 

ШУБІН О.О. Є репліка. Дозволите, Галино Миколаївно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. У нас просто діалог чи…? Ви ж виступили, ви все сказали.

 

ШУБІН О.О. 30 секунд, реакція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ШУБІН О.О. По-перше, рекомендаціями слухань було вирішено розділити майнові питання і питання прав профспілок на окремі законопроекти, і, власне, це категорично підтримуємо. Власне, майновими питаннями має опікуватись Кабінет Міністрів, Фонд державного майна і дійсно у законний спосіб це вирішувати.

Що стосується прав профспілок, то вони дійсно цим законопроектом дуже обмежуються, обмежується членство профспілкове на малих підприємствах, обмежується можливість профспілок вести колективні переговори через неможливість звернення до роботодавця по отриманню певної інформації, необхідної для колективних переговорів. Фактично в проекті міститься заборона на ведення профспілкової діяльності як такої щодо регулювання трудових відносин. Саме через це ми ініціювали петицію і саме проти цього ми виступаємо. Майнові питання мають регулюватися окремо, про що, власне, всі говорили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми це вирішимо на другому читанні.

Будь ласка, Михайло Волинець.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Добрий день, шановні колеги, всі, хто нас чують. Я думаю, що дуже багато людей зараз зацікавлені в розгляді цього питання і вони мають зробити висновки.

Чітко скажу, що цей законопроект вирваний із контексту всієї тої ситуації, яка сьогодні є в Україні, і також розриває світовий порядок побудови соціального діалогу, протирічить конкретно конвенціям Міжнародної організації праці, що дуже важливо зазначити. Я сподіваюся, що представники Мін'юсту і соцполітики дуже уважно слухають, що я зараз говорю. Нема ніякої нагальної потреби зараз вносити зміни до Закону про профспілки. Чітко заявляю, що необхідно розділити питання майна і соціального страхування ……….., інакше конфедерація ніколи не погодиться  з тим, що пропонується знищити профспілки.

Тоді давайте в контексті розглядати питання, вносити зміни до Закону про Кабінет Міністрів, вносити зміни до Закону про роботодавців (ми цього не торкаємося), вносити зміни до Закону про соціальне страхування. І тоді ми зможемо вибудувати цілісну концепцію соціального діалогу, взаємовідносин і захисту людей найманої праці.

В даному випадку, якщо профспілки зараз будуть не просто покладені на лопатки в Україні, а просто знищені, ми мобілізуємо зразу, тобто не я, а це комітет зробить, мобілізує всі свої світові профспілки проти влади, проти України, мобілізує всю світову громадськість, всі міжнародні інституції. І я звертаюсь до Мін'юсту, ви обов'язково будете втягнуті в цей конфлікт міжнародний і внутрішній в Україні. Мінсоц, ви обов'язково будете втягнуті, ви не вилізете чистими із цього конфлікту. Народні депутати, на цьому, вважайте, пішов відлік вашої відставки, політичної відставки. Це однозначно. Просто говорю як депутат, який вже четверте скликання знаходиться в парламенті.

І тому давайте подумаємо разом, що необхідно зробити, щоб посилити роль профспілок і захист людей найманої праці в Україні для того, щоб одночасно посилити соціальний діалог в Україні і соціальний мир і спокій.

Скажу наступне, що в свій час я був ініціатором звернення до Конституційного Суду, коли діяв в Україні Закон про профспілки, підготовлений і протягнутий Олександром Стояном на користь Федерації профспілок. Вся світова громадськість включилася і було рішення Конституційного Суду, було  навіть два рішення Конституційного Суду (Віктора Дідковського – колишнього  мого заступника). І обов'язково ми прийдемо до того, щоб вийти з такої ситуації, якщо буде прийнятий закон в такому змісті, що Конституційний Суд буде в терміновому порядку розглядати це питання для того, щоб виправляти ситуацію.

Давайте дуже уважно вивчимо зміст законопроекту, всі наслідки. Я пропоную, Галино Миколаївно, зняти його просто з розгляду. Давайте далі разом попрацюємо, всі разом, всі, хто зацікавлений, і всі ті профспілки, які, можливо, зараз тут не приймають участі, я бачу тут Вячеслава Роя, але інші також спостерігають. Щоб були враховані інтереси  всіх представників і громадського сектору, Галина Миколаївна, ви маємо великий досвід в громадському секторі, профспілкове середовище і ФПУ, і конфедерації, і всі інші  профспілки – їх багато в Україні.

А інакше ми просто розпалимо дуже велику війну. Ми дуже швидко прийдемо осінню до дострокових парламентських виборів, я вам просто про це говорю. Не  можна так сьогодні бити нібито по профспілкам, а насправді по людям найманої праці, і розвалити весь соціальний захист, який ще сьогодні в Україні якось існує. І це буде розвалена колдоговірна система вся повністю, потім розвалена система фінансування профспілок, бо це членські внески членів профспілок.

Ми нічого нового не запропонуємо. І влада не зацікавлена в цьому, щоб створити поле для створення справжніх нових незалежних профспілок. А що тоді взамін? Навіщо це все робиться?

Галино Миколаївно, ще раз говорю, питання майнове – воно дуже серйозне, воно набувалося в радянські часи і кожен член профспілки має відношення до цього. Не повинно бути, що хтось його узурпував, і на цьому тримається. Тут ви правильно піднімаєте питання. Але давайте розділимо. Розділимо і тоді будемо рухатись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле.  Мені здається, що ви інколи спекулюєте на тому, що ви є членом політичної сили, яка сьогодні знаходиться в опозиції, і використовуєте профспілковий рух для того, щоб розбурхувати політичну ситуацію. Тому не потрібно…

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. … міжнародні норми і стандарти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Я вас слухала!

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас слухала, пане Михайле, тому послухайте мене. От так само, як ви маєте право висловлюватися, от так само будь-який народний депутат має право висловлюватися. Тому, будь ласка, не потрібно маніпуляцій!

Прийняття цього законопроекту – це компетенція Верховної Ради. Не Третьякової, навіть не групи народних депутатів, які підписали цей законопроект.

І прийнятий законопроект, про яке ви там наголошуєте, що він буде порушувати там права, не треба лякати нас, коли в проекті закону десь порушуються права. Дуже багато ваша політична сила в тому числі вносить законопроектів, де порушуються права, в першому читанні і в проектах!

Для того, щоб вказати про те, що хтось когось десь обмежив, це треба сказати, що монобільшість чи хтось прийняв закон. Поки що такий закон не прийнятий. Сьогодні є тільки законопроект. Ви всі кажете дуже гарні речі. По-перше, ви кажете, що профспілковий рух не потребує, там ніякої нема потреби в зміні законодавства. Ось висновок  ГНЕУ, він пише: "…не заперечуючи необхідності удосконалення та осучаснення правового регулювання діяльності профспілок." Так ви визначиться, будь ласка, вам потрібне осучаснення вашого законодавства чи не потрібне?

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Галино Миколаївно, ви не дочитали висновок ГНЕУ, ви тільки знайшли час прочитати один абзац. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, я вас не перебивала, ні? У вас є культура спілкування взагалі, в БЮТі чи у вас особисто? У вас є, ви можете слухати інших? Чи ви завжди так використовуєте, як російська оця окупаційна влада - на "Мінських" намагається, оці так звані "ДНР" і "ЛНР", вони весь час намагаються "прибити". От мені здається, що тут якісь є такі речі, коли ви не чуєте другого учасника дискусії. Давайте слухати. Давайте не шантажувати один одного, а давайте переводити це в цивілізовану розмову. А то шантажем, знаєте, ви звикли спілкуватися в радянські часи. Отам шантажуйте.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так от, визначіться, будь ласка, потрібна вам зміна чи не потрібна. Якщо потрібна, то я хочу побачити від вас, від членів профспілкового руху ті закони, які ви хочете, щоб були прийняті, для того щоб у вас виникли цивілізовані відносини і щоб соціальний діалог збільшився і покращився. Ви останні 9 років розмовляєте про те, що вам потрібно щось збільшити. А тепер ви ще в своєму виступі говорите про те, що влада нічого не робить. Я перепрошую, це ви нічого не робите. А влада хоче дискутувати щодо цього і хоче покращувати ці відносини. І ви знаєте, що на базі комітету створено всі передумови для того, щоб всі розмовляли, і ви приймаєте участь в таких розмовах весь час. Але це не означає, що рішення будуть прийматися тільки так, як ви хочете. Вони будуть прийматися так, як хоче суспільство, представниками якого є народні депутати і зала. А тому не треба шантажувати залу Верховної Ради, що вона не може щось приймати, що вона там щось, бо це сприймається взагалі, як опозиція шантажує, там, когось. Давайте не будемо в такому тоні вести дискусію.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна! Якщо дозволите, два слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пан Микола, будь ласка.

 

БАБЕНКО М.В. Я перш за все хочу погодитися з багатьма тезами і Олександра Олександровича, і пана Волинця. Дійсно, є дуже багато зауважень, в тому числі і до мене, до даного законопроекту, особливо це стосується колективних договорів. Але ми повинні, в рамках робочої групи у нас буде безліч часу, ми все виправимо і зробимо так, що це влаштує всіх.

Я хочу також звернутися до пана Михайла. Я перепрошую, я не знаю, як вас по батькові. Пане Михайло, дивіться, я особисто звертався до вас декілька разів, звертався особисто, просив також Юлію Володимирівну. У нас є зараз, був і буде продовжуватися процес прийняття нового Трудового  кодексу. Я вас просив залучатися до цього процесу.     

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.  Не маніпулюйте і не брешіть! Один раз в кулуарах ви підійшли. Ні разу я не був попереджений про те, що відбудеться засідання робочої групи. Навіщо ви це робите?! 

 

БАБЕНКО М.В. Я Юлію Володимирівну так само просив особисто, щоб вона вас направила. Я не маніпулюю і не брешу, я кажу правду. Це беззмістовно зараз маніпулювати і брехати. У вас є можливість так само долучитися зараз до цієї роботи. Якщо ви до неї долучитесь, ми разом з вами, я думаю, знайдемо компроміс, якщо потрібно буде, розділимо майнові питання, розділимо питання колективних трудових договорів. Але якщо ви будете розмовляти зі мною в такому тоні, що "не маніпулюйте, не брешіть", ну, знаєте, ми з вами тоді ніякого компромісу не досягнемо.

Скажіть, будь ласка, я до вас не підходив, не просив вас? Я брешу?  

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Вперед! До політичного забуття!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно. Я не планував виступати, але коли ви назвали "Михайло Михайлович", то серед всіх присутніх я один, то я змушений відреагувати.

Насамперед я за консенсус, і, дякуючи вам, у нас в комітеті відбувається дискусія і завдяки вам саме і вашій позиції створена була робоча група щодо Трудового кодексу. Ми пам'ятаємо, скільки було дискусій, але, дякуючи принциповій позиції, ви ті процеси, які вже могли перекластись, перенестись на вулицю чи в сесійну залу, ви загальмували. Я вам дякую за позицію.

Але тут я би хотів і до Миколи Бабенка апелювати, до колеги, що я готовий також, якщо буде згода комітету, долучитись до роботи в цій групі щодо, як кажуть, тих питань Трудового кодексу чи Кодексу про працю, щоб це не заключалося на одному Волинцю. До речі, щодо політичної сили і позиції "Батьківщини", то Волинець представляє профспілки в даному випадку і ніколи не залучав партію до якихось цих речей, заради справедливості. 

Я би просив не порівнювати роботу нашої політичної сили з "ЛНР", "ДНР" – це вже трошки занадто! І я думаю, що це просто емоційно і не має ніяких там підкилимних порівнянь.

Згідно нашої позиції політичної ми не будемо голосувати за цей законопроект. Але в разі створення робочої групи ми готові долучитися потужною командою для того, щоб справді був підготовлений той законопроект, який буде слугувати підняттю рівня профспілкової роботи і ролі профспілок щодо захисту тих людей, які працюють. З іншого боку, ми погоджуємося, що в профспілковому русі не все так добре, і це визнають багато керівників  профспілкових організацій. Більше того, треба допускати до професійного руху ті молоді профспілки, які сьогодні формуються. Роботи вистачить всім! Через те ми за такий конструктив.

А емоційність говорить про те, що це питання є дуже гостре, дуже болюче, бо воно торкається всіх тих людей, які сьогодні працюють.

Дякую за розуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Михайловичу.

 

БАБЕНКО М.В. Дякую, Михайле Михайловичу.

Михайло Михайлович висловив дуже слушні думки. І я переконаний в тому, що якщо ще і Михайло Михайлович до нас долучиться, це взагалі буде добре. Ми стовідсотково знайдемо компромісні рішення і профспілки  будуть задоволені, і будуть задоволені і новостворювані профспілки, в яких, можливо, зараз немає можливості такої бути створеними. Я думаю, що все буде. Головне не переходити на емоції, на крик і на залякування.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. Дозвольте, Галино Миколаївно?

Що закладається в законопроекті? Наприклад,  що на підприємстві, в установі не може бути більше двох первинних організацій. Дивіться, є одна стара профспілкова організація, добре, вона є. Другу створює  та сама організація, все. Або створює роботодавець дві організації. І ми закладаємо таку норму. Це пряме порушення Конвенції Міжнародної організації праці  № 87 – право на свободу асоціації. Тобто таких тут порушень міжнародних норм і стандартів маса. І тому дійсно необхідно сідати і розбиратися. І добре, що ця дискусія зараз відбулася, тому що, я сподіваюся, що не дійдуть такі питання до розгляду в залі Верховної Ради. Інакше тоді виглядає так, що України 30 років нікуди не рухалася, не розвивалася і прийшла до такого фіналу. Я ще раз вам говорю, що це бомба світового масштабу – зміст цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Яковичу.

В мене тоді пропозиція. Одночасно з голосуванням щодо рекомендацій Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу, ще створити відразу робочу групу, яка буде доопрацьовувати цей законопроект до другого читання, одночасно. І я думаю, що Микола Бабенко як голова підкомітету може таку робочу групу очолити. І пан Михайло Михайлович Цимбалюк, і Михайло Якович Волинець – вони всі можуть до цієї групи увійти, включаючи в тому числі не тільки народних депутатів, але й Федерацію профспілок України як сторону представницьку.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І роботодавців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, роботодавців відповідно, якщо там є потреба, що їхні інтереси якимось чином зачіпаються.

І жодним чином, здається, я жодного разу не тиснула на голів робочих груп щодо підготовки законопроектів до другого читання, незалежно від того, що начебто такі повноваження в мене можуть якимось чином бути. Я завжди тримаюсь демократичних принципів. І той голова робочої групи, який готує, той табличку доповідає. І всі дискусії відбуваються в якихось групах, де всі зацікавлені сторони можуть висловитися.

Більше того, Федерація профспілок України сьогодні про це не сказала, але я зустрічалася з окремими профспілками, які входять до СПО, і ми розмовляли про те, що ми на друге читання, і в мене є вже свої напрацювання на друге читання до цього законопроекту, воно буде враховано при підготовці на друге читання. Так, питання сенситивні, але має бути час, коли має бути політична воля для того, щоб ми всі ці рухи, в тому числі і рух профспілковий, робили б цивілізованими. Бо поки що цивілізації у нас там замало. І в соціальному діалозі цивілізації там замало. Тому давайте це виправляти і розглядати цей законопроект, а не стояти на позиції: нічого не робити, в зал не виносити, один одного шантажувати. От я за те, щоб ми це вирішували.

 

БАБЕНКО М.В. Я хотів би закликати, щоб до цієї робочої групи залучився не тільки Михайло Михайлович, а також Олег Арсенюк, Сергій Гривко, Вадим Струневич, всі, хто забажають, тому що, дійсно, це складні законопроекти, які потребують детальної дискусії. Саме тому, чим більше членів комітету приймуть участь в роботі цієї робочої групи, тим буде краще.

 

______________. Я підтримую таку пропозицію пана Миколи. Тому що це дуже гостре питання і повинен висловити свою думку кожний народний депутат, який захоче.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще бажання висловитися?

Переходимо до голосування. І голосуємо одразу два питання: рекомендувати прийняти Верховній Раді за основу і створити робочу групу з напрацювання пропозицій (якщо він буде прийнятий, він може бути не прийнятий) до другого читання, які будуть внесені головою цієї робочої групи. І відповідно пропозиція, щоб таку робочу групу очолив Микола Бабенко за участі тих осіб, яких я вже перерахувала.

Хто за таке рішення, прошу голосувати.

Третьякова – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

   

ГРИВКО С.Д. Гривко – за.

 

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я - проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

І ми переходимо до останнього нашого законопроекту порядку денного (це четверте питання) – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту населення в період карантину, пов'язаного з запобіганням виникнення і поширення коронавірусної хвороби (реєстраційний номер 3486).

Ну, хочу сказати, що Уповноважений з прав людини підтримав цей законопроект. Ми його винесли достатньо швидко, тому що він узгоджений з міністерствами, з Міністерством економіки, з Міністерством соціальної політики, і відповідно цей законопроект передбачає утворення… Ой, це у мене не те. Законопроект, до речі, є технічним, хоча з точки зору Мінеко він підключає під можливість несплати єдиного соціального внеску сільськогосподарських, фермерських домогосподарств, але, крім того, він приводив у відповідність строки, в які роботодавці повідомляють відповідний терцентр зайнятості про заплановане масове вивільнення працівників, він врегульовує питання щодо надання ваучерів особам, звільненим з військової служби без умови встановлення інвалідності. Бо ви знаєте, що ми прийняли закон, відповідно до якого підтвердження інвалідності під час карантину не відбувається. Ну і він те, що я сказала, дозволяє головам сімейних фермерських господарств сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та за членів сімейного фермерського господарства. І таким чином він є технічний.

Прошу народних депутатів висловитися з цього питання. У мене буде пропозиція включити його до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, ну, може, і в цілому, як там зал уже визначиться.

Будь ласка, народні депутати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги! Насправді, закон є соціальним, він вкрай необхідний, і не потрібно тратити часу, потрібно вносити в сесійну залу. І команда "Батьківщини", фракція підтримає його в повному складі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Михайлович.

Ще є бажання виступити?

Прошу голосувати за включення цього законопроекту до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.

Будь ласка, хто за, прошу голосувати.

Третьякова – за.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Остапенко – за.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. … – за.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

Микола Бабенко, ви з нами? 

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, одноголосно.

Шановні народні депутати, порядок денний сьогоднішнього засідання комітету вичерпано. Я була всіх вас рада бачити. І до 3 червня (у нас наступне засідання). Порядок денний практично вже сформовано, буде більше ніж 20 законопроектів. Прошу готуватися. І до наступних зустрічей. Всім здоров'я зичу!

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03