Веде засідання Перший заступник Голови Комітету, народний депутат ЦИМБАЛЮК М.М.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Галина Миколаївна зараз працює з кабінету, включається на ще одну нараду і долучиться до нас згодом. Я хотів би, щоб ми визначились, хто у нас є сьогодні онлайн.
Так, Вадим Олегович там з пані Галиною.
Бабенко Микола Вікторович.
БАБЕНКО М.В. Є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Радий вас чути і бачити. Бажаємо вам здоров'я.
Арсенюк Олег Олексійович. Так, тобто він є тут, чекаємо.
Гривко Сергій Дмитрович.
ГРИВКО С.Д. Гривко з вами. Бажаю здоров'я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Вітаємо вас.
Анатолій Дмитрович Остапенко. Бачимо, є. Вітаємо, Анатолію Дмитровичу. Незвично, коли ви не в студії, а включаєтесь.
Никорак Ірина Петрівна.
Тимошенко Юлія Володимирівна. Очікуємо.
Циба Тетяна Вікторівна. Бачимо. Вітаємо вас, пані Тетяно.
ЦИБА Т.В. Вітаю вас. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ну кворум є. Ми маємо два варіанти: або розпочинати, або ще чекати, поки долучаться колеги. Які будуть думки?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Розпочинати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розпочинати. Дякую.
Долучився Олег Олексійович Арсенюк.
І ми розпочинаємо нашу роботу. Шановні народні депутати! Учасники засідання комітету! На сьогодні нам запропоновано порядок денний, з питаннями якого ви вже ознайомилися. Чи будуть в кого які пропозиції щодо доповнення, схвалення, виключення чи затвердження порядку денного?
ОСТАПЕНКО А.Д. Дозволите, Михайле Миколайовичу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Анатолію Дмитровичу.
ОСТАПЕНКО А.Д. Так, я прошу колег зняти з розгляду законопроект 9110, він ще доопрацьовується, тому прошу не розглядати його, а перенести його на наступне засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну насправді законопроект є дуже актуальним, хоча й нагальним, але у зв'язку з тим, що виникають додаткові питання, я підтримую пропозицію колеги, щоб ми все-таки провели ще одне засідання робочої групи, Анатолій Дмитрович оголосить, на коли. Так, Анатолію Дмитровичу?
ОСТАПЕНКО А.Д. Так. Це буде понеділок, на 14 годину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це дуже важливо, що вже призначений час: понеділок, 14 година. Я запрошую всіх, хто вносив правки до цього законопроекту, хто має пропозиції, долучитися до цього засідання, щоб ми в понеділок вже завершили робочу групу і рекомендували комітету щодо розгляду. Немає інших думок?
Шановні колеги, отже питання, яке в нас за номером 2, щодо проекту Закону 9110, є пропозиція його зняти з сьогоднішнього порядку денного і розглянути після завершення роботи нашої робочої групи.
Всі інші питання розглядаємо. Немає заперечень, колеги?
Отже, розпочинаємо роботу. Перше питання, проект Закону про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання (реєстраційний номер 9078), друге читання. Доповідає Арсенюк Олег Олексійович.
Будь ласка, пане Олеже.
АРСЕНЮК О.О. Дякую, Михайле Михайловичу.
Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні на нашому засіданні! 3 травня 2023 року законопроект номер 9078 прийнято в першому читанні за основу. До законопроекту надійшло 4 пропозиції від народних депутатів України. Під час доопрацювання законопроекту за реєстраційним номером 9078 до другого читання проведено засідання робочої групи, яка розглянула пропозиції і поправки до законопроекту, внесені народними депутатами України.
За результатами роботи робочої групи з метою доопрацювання законопроекту напрацьовані додаткові пропозиції для внесення на цьому засіданні. Зазначені пропозиції були вам надані для розгляду в проекті порівняльної таблиці під номерами 3, 4, 7 та у проекті рішення комітету. Пропонується з внесених пропозицій 3 врахувати, 3 врахувати частково та 1 відхилити. Пропоную підтримати текст порівняльної таблиці у запропонованій редакції з урахуванням моїх пропозицій, внести порівняльну таблицю до проекту Закону про внесення змін до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання (реєстраційний номер 9078) на розгляд Верховної Ради України. Рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже.
Чи є в когось запитання з народних депутатів, з учасників засідання комітету до голови робочої групи по законопроекту 9078? Немає, так?
Насправді законопроект є дуже актуальним. Я хотів би подякувати і голові робочої групи, і всім народним депутатам, секретаріату за фахову виважену роботу з його підготовки до другого читання. І пропоную комітету схвалити порівняльну таблицю і рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект за номером 9078 у другому читанні і в цілому. Немає інших пропозицій?
Хто за озвучену пропозицію, прошу голосувати.
Цимбалюк – за.
Струневич – за.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк – за.
Бабенко Микола Вікторович.
БАБЕНКО М.В. Батенко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.
ГРИВКО С.Д. Гривко – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Остапенко Анатолій Дмитрович.
ОСТАПЕНКО А.Д. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Никорак Ірина Петрівна.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.
Тимошенко Юлія Володимирівна.
Циба Тетяна Вікторівна.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяно Вікторівно.
Отже, рішення ухвалено більшістю голосів. Реєстраційний номер законопроекту 9078, порівняльна таблиця схвалена і рекомендована Верховній Раді щодо ухвалення в другому читанні і в цілому.
Наступне, друге питання ми з вами зняли.
Третє питання, проект Закону про інститут реєстрованих партнерств (реєстраційний номер 9103). Автори - народні депутати Совсун та інші. Доповідає з цього приводу пані Совсун. До нас долучається пан Гурін як співавтор цього законопроекту.
Будь ласка.
ГУРІН Д.О. Шановні колеги, добрий день! Сьогодні пані Інни не буде. Я долучусь до цього законопроекту, щоб представити його.
Інститут цивільних партнерств, реєстрованих партнерств, як названо в законі, це новація для українського законодавства. Він дозволяє, це такий шлюб-лайт, назвемо його так. Це сім'я, проте немає певних речей, які би регулювалися реєстрованими партнерствами. Перш за все не регулюються взагалі діти, проте якщо люди заключили реєстроване партнерство, то їх діти залишаються просто їх дітьми, вони не становляться батьками. Це те, що ми відразу кажемо, це те, що всіх хвилює, всі питають. А можуть зареєструвати партнерство партнери будь-якої статі, це ніяк не обмежується. І трохи інша пропонується законом і процедура укладання реєстрованого партнерства, і процедура розлучення, тобто немає жодних зусиль суду з примирення, наприклад, і укладається реєстроване партнерство швидше, ніж шлюб. В той самий час воно надає партнерам права на сім'ю, давайте так назвемо. Ми зараз на Комітеті соціальної політики і ми маємо говорити про сім'ю. Це право на сім'ю. Тобто люди мають право на наслідування за заповітом; на те, щоб приймати рішення по тому, як останню волю партнера виконати по похованню, наприклад; прийняти рішення по здоров'ю, якщо в лікарні це потрібно; мати спільну сумісну власність і так далі – все те, що для нас звичне, і все те, чого позбавлені люди, які де-факто живуть сім'єю і які зараз, ви знаєте, все це так дуже активно підтримується ком'юніті ЛГБТ на фронті, оті люди, які живуть поруч з нами, які зараз воюють у лавах Збройних сил України, які де-факто позбавлені права на сім'ю, юридично. Законопроект має це виправити, тому що ми все ж таки говоримо не про те, на що потрібно витратити купу бюджетних грошей, а ми говоримо про права людини і ми говоримо про відношення українців один до одного.
І останнє, що я хотів би сказати. Що у нас тільки що, декілька днів буквально тому ЄСПЛ прийняв рішення довгоочікуване по справі двох, сім'ї, ну, де-факто сім'ї, але не зареєстрованої одностатевої сім'ї з України, які подали позов щодо невизнання їхньої сім'ї державою, і ЄСПЛ зобов'язав Україну прийняти ту чи іншу форму цивільних партнерств, реєстрованих партнерств, право одностатевих партнерів свій шлюб узаконити в межах законодавства. От в такій ми ситуації перебуваємо.
Тому я прошу підтримати, колеги, цей законопроект. Я думаю, що він насправді важливий, і це найменше, що ми можемо зробити для наших захисників, які так само сьогодні у Збройних силах нас захищають.
Якщо це можливо, якщо підключиться, я прошу надати слово ЛГБТ?військовому, якщо він зараз є вже, буквально 2 хвилини, щоб він теж… Ану дайте гляну.
________________. Так, він підключається протягом хвилини. Якщо можна, від громадської організації військових продовжити. Дмитро.
ГУРІН Д.О. У головуючого потрібно питати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитре, дякую вам за презентацію законопроекту. Ну нагадаю всім народним депутатам, учасникам засідання комітету, що в даному випадку Комітет з соціальної політики і захисту прав ветеранів не є головним, це важливо, але я просив би висловитись.
Тепер я не почув, представники громадської організації, так, хочуть долучитися? Представтеся, будь ласка. Пане Максиме, ми вас не бачимо.
ПОТАПОВИЧ М. Так, перепрошую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, камеру.
ПОТАПОВИЧ М. Так, вітаю вас. Мене звати Максим Потапович. Я представляю громадську організацію "Українські ЛГБТ-військові за рівні права". Через декілька хвилин ми б хотіли дати слово одному з наших військових, що перебуває на фронті, щоб він висловився за законопроект. А поки що хотіли б повідомити, що цей законопроект є нагальним і на часі в першу чергу в контексті нашої європейської інтеграції. Україна є офіційним кандидатом на вступ в ЄС і підтримка цього законопроекту дуже сильно вплине на імідж нашої держави перед нашими закордонними партнерами, зокрема тими країнами, що надають нам таку життєво необхідну зброю, прямо зараз, на полі бою. США, Британія, країни Європейського Союзу - це країни, що підтримують права людини, що підтримують права спільноти.
І якщо Україна підтримає зараз цей законопроект, дасть поштовх цим країнам пришвидшувати нашу військову допомогу, пришвидшувати наш вступ в ЄС і НАТО і в тому числі допоможе захистити захисників, що належать до лав спільноти, і їх є чимало, вони так само віддають своє життя і здоров'я за Україну, вони так само є громадянами, які на рівні воюють, тому нагальність цього законопроекту є дуже важливою для Української держави. І суспільство, і в тому числі військові, військова спільнота сама підтримує законопроект здебільшого. Так само показують дослідження, що близько 80 відсотків українського суспільства підтримують участь спільноти в боротьбі проти агресії. Тобто підтримує ЛГБТ-військових. І українська держава має не відставати від власного суспільства і підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
У мене до вас, якщо можна, два запитання. Перше, результати дослідження, якщо можна, хто проводив, яка структура?
ПОТАПОВИЧ М. Київський інститут соціології на замовлення організації "Наш світ".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І наступне питання. Чи є у вас статистика щодо кількості військових, які належать до вашої спільноти або які підтримують цей законопроект? Чи є у вас статистика конкретна? Дякую.
ПОТАПОВИЧ М. Ми знаємо, що Міністерство оборони протягом останнього місяця проводило опитування серед військових, закрите опитування, чи належать військові до спільноти і чи підтримують вони законопроект. Поки що результат на опитуванні. Але ми отримуємо дані від наших військових і вони кажуть, що їхні побратими, це здебільшого 75-80 відсотків – це ті, що висловилися або нейтрально, або позитивно щодо спільноти. Щодо кількості спільноти ми не можемо сказати, тому що буде дискримінаційно запитувати про такі питання, тому що це небезпечно. Але їх чимало.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є в нас представник військових з цього питання?
ПОТАПОВИЧ М. Він намагається підключитися. Він зараз воює.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо він підключиться, то тоді наші технічні служби дадуть про це знати.
Дякую.
________________. Доброго дня. Я вже підключився. Я військовий з ЛГБТ-спільноти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтесь, будь ласка.
________________. Мене звати Олег. Я воюю добровольцем з 28 лютого 2022 року. Коли почалась війна, я пішов одним з перших.
Я чув кінець вашої розмови, бо тільки підключився. Як показує моя особиста статистика, 90 відсотків моїх побратимів підтримують цей законопроект та дуже змінили своє ставлення до ЛГБТ-спільноти, як мінімум, напевне через те, що познайомилися зі мною, побачили, що я така ж сама людина, як і всі інші та заслуговую на такі ж самі права. Я неодноразово піднімав з ними тему легалізації законопроекту про цивільне партнерство, ну і більше всього підтримують.
Від себе я можу сказати, що мені дуже хотілося б, щоб цей законопроект прийняли, тому що я і всі ЛГБТ-військові служать та воюють на рівні з гетеросексуальною частиною війська, але таких же прав ми не маємо. Наприклад, я не можу узаконити якісь майнові права зі своїм партнером, права у сфері охорони здоров'я. Мій партнер не зможе розпоряджатися моїм тілом після моєї смерті, ми не зможемо бути разом поховані на сімейній ділянці на кладовищі. Тому ось те, що можу від себе сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні учасники засідання комітету, у кого буде бажання висловитися? Бачу, Олександр Шубін – представник профспілок.
Будь ласка, пане Олександре.
ШУБІН О.О. Дякую.
Шановний Михайле Михайловичу, шановні автори, ініціатори законопроекту! Я хотів би наголосити, що СПО профспілок висловилося без зауважень і пропозицій щодо цього законопроекту. Тема чутлива, тема, можливо, до певної міри складна. Але хотілось би, якщо можна, невеличке уточнення, уточнення саме з точки зору соціального законодавства. У нас в соціальному законодавстві на темі сім'ї зав'язано доволі великий комплекс питань, зокрема питання майнові, питання успадкування, наприклад, тої ж самої накопичувальної пенсії у разі загибелі людини, питання, пов'язані із наданням субсидій, пільг, які базуються на статусі сім'ї.
Скажіть, будь ласка, в разі, якщо особа, яка вирішила набути законного статусу за пропонованим вами законопроектом, попередньо мала дітей, спадкоємців, які могли розраховувати на відповідну спадщину від цієї людини, пізніше обрала такий шлях партнерства, який пропонується вашим законопроектом, яким чином будуть співвідноситись права спадкоємців за попереднім, сімейним статусом, і за статусом цивільного партнерства?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу. Я думаю, що…
Гурін Дмитро Олександрович, будь ласка.
ГУРІН Д.О. Цивільний партнер, він стає родичем першої лінії таким самим, як супруг. Але ви підняли гарне питання, саме з дітьми від попереднього шлюбу - звісно, вони повинні отримувати право на обов'язкову частину по заповіту, так, у нас така форма є, як ви знаєте, там літні батьки отримають обов'язкову частину за заповітом і так далі. І я думаю, що це потрібно буде між першим і другим читанням поправити, дякуємо за це. Пенсійний фонд нам теж дав технічні коментарі щодо пенсії, що необхідно, які деталі необхідно поправити в законопроекті між першим та другим читанням.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре, вам за відповідь.
Ще є в когось запитання у народних депутатів членів комітету, в інших учасників?
БАБЕНКО М.В. Шановний Михайле Миколайовичу!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
БАБЕНКО М.В. Єдине, хотів би поправити. Наскільки я розумію, мова йде про успадкування не за заповітом, а за законом.
ГУРІН Д.О. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так.
БАБЕНКО М.В. А що стосується оподаткування в даних випадках, там так само вносите ви правки і до Податкового кодексу? Чи як воно відбувається? (Шум у залі) Ще раз можете сказати? Не почув.
ГУРІН Д.О. Зміни в оподаткуванні по заповіту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Миколо, ви задоволені відповіддю?
БАБЕНКО М.В. Ні, я не зрозумів нічого.
ГУРІН Д.О. А, вибачте. Миколо, ви ж питали про спадкування саме без заповіту, за законом.
БАБЕНКО М.В. За законом.
ГУРІН Д.О. Так, за законом. Вибачте. Там звільнені від оподаткування так само, як в родині, коли є спадкування, звільняється партнер відповідальності оподаткування.
БАБЕНКО М.В. Ну мені здається все-таки, я не бачив текст вашого законопроекту, але мені здається, там необхідно внести зміни і до Податкового кодексу.
ГУРІН Д.О. Ми перевіримо це. Дякуємо дуже, що ви звернули увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Вікторовичу, і вам, Дмитре Олександровичу. Бачу, колега Никорак Ірина Петрівна.
Пані Ірино, будь ласка, вам слово.
НИКОРАК І.П. Так, дякую.
Колеги, в мене немає заперечень жодних стосовно самої ідеї, яка закладена в цьому законопроекті і в контексті рівних прав, і в контексті рівних можливостей, і в контексті інтеграції українського законодавства до законодавства Європейського Союзу. В той же час я хотіла уточнити досить важливий юридичний момент. У нас Конституція України дає чітке і однозначне визначення поняттю шлюб, в якому сказано в статті 51, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. І Сімейний кодекс продовжує цю логіку, в якому сказано, що сім'я створюється на підставі шлюбу. Тобто потребується внесення змін в Конституцію України в цьому плані.
Я, на жаль, не бачила висновки ГНЕУ, наскільки мені відомо, вони відсутні. Але хотілось би також обговорити цей важливий юридичний момент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.
Логічне і слушне запитання. Хоча ми висновку не маємо, тому що ми не є головним комітетом. Я думаю, що можна буде його отримати в Комітеті правової політики.
Пане Дмитре, можете?
_______________. Пане Михайло, так само хочу погодитись з даним зауваженням, тому що Конституційний Суд може сприймати даний законопроект як такий, що порушує публічний порядок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пане Дмитре, можете відповісти?
ГУРІН Д.О. Шановні колеги, з задоволенням відповім. Це такий дуже розповсюджений міф правовий про те, що у нас протирічать цивільні партнерства чи реєстровані партнерства Конституції. В Конституції у нас зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, дійсно там є така норма, ми всі її гарно пам'ятаємо. Проте Сімейний кодекс, четверта частина 3 статті Сімейного кодексу, яка визначає сім'ю саме, вона говорить про те, що сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Да?
І відповідно у нас додається в цей перелік реєстроване партнерство, яке також стає основою для створення сім'ї. І це не протирічить Конституції, тому що шлюб – це окрема форма залишається, яка доступна для різностатевих партнерів, тільки для різностатевих партнерів, і вводиться додаткова форма для партнерів будь-якої статі: і для одностатевих, і для різностатевих реєстровані партнерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре. Але дискусія все-таки є, тому що Конституція - це основний законодавчий документ, який вище кодексу. Так що тут є дискусійне юридичне питання. Але…
ГУРІН Д.О. Але ж вона не вирішує сім'ю, тільки шлюб. В Конституції не про сім'ю написано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули вашу позицію.
До слова запрошується Циба Тетяна Вікторівна. Пані Тетяно, будь ласка, вам слово. Ви супроводжуєте, наскільки я зрозумів, цей законопроект в комітеті. Будь ласка.
ЦИБА Т.В. Колеги, доброго дня. І дякую. Я теж є одна із співавторів цього законопроекту. Безумовно, я підтримую цю ідею і вважаю, що вона дуже на часі, вона вже перезріла.
Але хочу процитувати, що тут є певні зауваження від декількох міністерств, зокрема Міністерство фінансів підтримує законопроект із зауваженнями в частині надання фінансово-економічних розрахунків, Міністерство економіки не дало ніяких своїх пропозицій, Мінсоц висловило зауваження, що підтримує законопроект за умови доопрацювання, Пенсійний фонд надав зауваження і зазначив, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів, Міністерство внутрішніх справ висловило зауваження та вважає, що законопроект потребує доопрацювання, Державна міграційна служба висловила низку зауважень та не підтримує законопроект у запропонованій редакції, Міноборони не підтримує, Мінохорони здоров'я надало зауваження, Мінмолоді говорить, що законопроект потребує додаткового аналізу, Мін'юст сказав, що концепція підходить.
Тобто загалом, як на мене, більшість міністерств підтримує саму ідею, але якщо говориться про те, що треба додаткові фінанси, то тоді, безумовно, це хотілося б обґрунтувати і обрахувати. А так те, що законопроект справедливий і його треба підтримувати, сто відсотків. І тут треба просто порадитися, яким чином, чи ми його виносимо в зал на перше читання, тобто даємо добро на те, щоб в залі розглянули це і доопрацювали це до другого читання, або ми маємо його доопрацювати для того, щоб зняти зауваження тих профільних установ, які просили про фінансові розрахунки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяно.
Ми не головний комітет, ми не можемо рекомендувати Верховній Раді, ми рекомендуємо основному комітету нашу позицію, наскільки мені відомо, так?
ОСТАПЕНКО А.Д. Михайле Михайловичу, дозволите питання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Анатолію.
ОСТАПЕНКО А.Д. Скажіть, будь ласка, я так розумію, що якщо військовослужбовці уклали про свої відносини певну угоду і один з них загинув, то другий отримує у нас від держави виплати за загиблого свого партнера, вірно?
_________________. Так.
ЦИБА Т.В. Так.
ОСТАПЕНКО А.Д. А не буде це спонукати певних осіб для того, щоб потім свого партнера, який поруч з ним, ну будемо так, до кримінальних якихось вчинків для того, щоб отримати кошти за свого партнера? І також, як ми знаємо, що якщо хтось із сім’ї мобілізований і захищає державу, то із сім’ї більше ніхто не мобілізується. Це буде підставою, щоб звільнятись зі Збройних Сил і йти, як кажуть, в цивільне життя з грошима.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Анатолію.
Хто з учасників засідання не знає, це Остапенко Анатолій Дмитрович, він член нашого комітету і голова підкомітету з питань військовослужбовців.
Будь ласка, пане Дмитре, ви як співавтор можете дати відповідь?
ГУРІН Д.О. Я хотів би прокоментувати. У нас ці питання дійсно виникають. І ми запланували з Міністром оборони, з Міністром юстиції і чекаємо зараз представників від Генштабу, хто буде, для того, щоб обговорювати саме ці моменти. В нас така позиція, що дійсно в нас є таке поняття як фіктивний шлюб, відповідно феномен такий, він взагалі в житті існує і він не пов’язаний зі статтю, він пов’язаний з тим, що люди укладають, неіснуючі як би відносини реєструють і отримують якусь вигоду від держави. І в нас постала ситуація і кожна з таких ситуацій саме з армією, вона має бути розглянута, і сама ЛГБТ-спільнота має сказати як тут правильно поступити, щоб не було порушень такого характеру. Тому що, звісно, якщо в нас… Я б тут сказав, що не потрібно думати про людей, що вони відразу від старту погані, що ви описуєте такий сценарій, який би не хотілось насправді розглядати, що люди укладають шлюб, беруть шлюб, а потім вбивають один одного. Ну все ж таки таке стається, але в нашій країні, на щастя, не так багато. Але ж так чи інакше фіктивні якісь відносини можуть бути і це має бути включено в законопроект. Ми отримали також від ДМС такий висновок. Проте найбільш тонкі такі відтінки цього, вони є саме в армії, в Збройних Силах України, і про це будемо говорити з міністром і з Генштабом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.
Шановні колеги, чи є бажання ще висловитись в когось з членів комітету? А представники Міністерства оборони присутні в нас?
______________. Так, присутні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція міністерства.
_______________. Шановний Михайле Михайловичу, шановні народні депутати, учасники засідання! Так, дійсно проект Закону № 9103 Міністерство оборони на сьогодні не підтримало з огляду на наступне. Законопроектом вносяться зміни до законів України таких як про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, до Закону про військовий обов'язок і військову службу, до законів про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб в частині надання права реєстрованим партнерам на пільги та гарантії, передбачені для військовослужбовців як жінок, так і чоловіків, які перебувають у шлюбі.
Зокрема законопроектом пропонується надати військовослужбовцям права на реєстрацію партнерства відділами державної реєстрації актів цивільного стану без їх особистої присутності як в мирний, так і у військовий час. На думку Міноборони, ця норма містить дискримінаційний характер щодо інших військовослужбовців, які укладають шлюб, і яких, як ми знаємо, як в мирний, так і у військовий час їх особиста присутність є обов'язковою.
Також Міноборони не підтримало цей законопроект в частині своєї компетенції, своїх повноважень, не підтримало положення статті 14 законопроекту в частині надання права командирам, керівникам складати та засвідчувати акти реєстрації партнерства з огляду на те, що такі повноваження не відносяться до загальних повноважень керівників і командирів військових частин.
Також, так як ми зазначили, що ми на сьогодні також зазначаємо дійсно, що в пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у нас понад тисячу військовослужбовців потребують укладання реєстрованого партнерства і що порушуються їхні права. Дійсно, на сьогодні проводяться в Збройних Силах анонімні опитування, з часом ці результати ми зазначимо.
Крім того, за зверненням народного депутата Дмитра Гуріна у нас на сьогодні готується зустріч, це з народним депутатом і відповідно з ЛГБТ-спільнотою, для обговорення зазначених питань.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олю.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Михайле Михайловичу, Тимошенко, я прошу слова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу, Юліє Володимирівно. Вітаємо вас на засіданні.
Будь ласка, слово вам.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, вітаю всіх! Перш за все, концептуальна площина цього закону, я вважаю, що Президент під час виборчої кампанії обіцяв нам, що подібні питання будуть обговорюватися і рішення будуть прийматися на референдумі всеукраїнському. Ми пам'ятаємо всі ці світлі моменти, коли обіцяли по кожному питанню, яке викликає певні розбіжності думок, ставити на референдум. Тому хотілось би все-таки, щоб ви повернулися до цієї обіцянки. Це перше.
Друге. Що стосується правової площини. Ви ж всі добре усвідомлюєте, всі, хто знаходиться зараз на комітеті, і ті, хто не знаходиться зараз на комітеті, що це прямо протирічить Конституції України. Ви знаєте, що всі положення законів, які прямо протирічать Конституції України, по-перше, не мають права прийматися в залі Верховної Ради, а по-друге, вони в тій частині не діють, які протирічать Конституції. Це конституційна норма.
Тому, Михайле Михайловичу, я вдруге слова брати не буду. І враховуючи, що я зараз мушу доєднатися до іншої селекторної наради, я просто прошу мій голос, якщо буде ставитися на голосування питання щодо включення до порядку денного і розгляду в першому читанні, мій голос вважати як "утрималася".
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, Юліє Володимирівно.
Пане Дмитре, ви маєте бажання відреагувати як співавтор?
ГУРІН Д.О. Дякую дуже.
Я маю бажання відреагувати. Шановна Юлія Володимирівна пропонує де-факто відкласти це питання на після війни, тому що ми не можемо під час війни проводити референдум. І тут ми маємо обирати між такою пропозицією від людей, які сьогодні реально захищають Україну і кажуть, що ми хочемо тих самих прав, і пропозицією: а давайте ми колись іншим часом про це подумаємо. Дійсно, ви знаєте, коли мова йде про права людини, а не про те, щоб бюджет розподілити…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Не маніпулюйте військовими і війною. Не маніпулюйте! Зробіть опитування хоча б у людей, які на фронті зараз воюють. Зробіть у них хоча б опитування, але чесним.
ГУРІН Д.О. Дякую дуже.
Я б хотів договорити. Ви просто трохи пізніше підключилися Тут підключався з фронту саме ЛГБТ-військовий. Якщо необхідно, я так розумію, що тут ще є пан Віктор Пилипенко, теж з фронту, його можна вивести в ефір за необхідності. Це живі люди, вони існують, вони вимагають рівних прав. І я думаю, що ми як держава, яка іде в Європу, маємо думати про громадян і про їх право на сім'ю, а не про те, що давайте ми винесемо це на референдум.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.
Ірина Никорак, бачу. Пані Ірино.
НИКОРАК І.П. Дякую.
Колеги, в нас власне є дуже гарний інструмент, такий як Дія. В мене питання, чи проводились якісь опитування в Дії, тому що таким чином ми могли би дізнатись думку і військовослужбовців, і не військовослужбовців, загалом позицію громадян України стосовно цього питання. Питання співавтору законопроекту пану Гуріну, чи проводились подібні опитування?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.
Коротко, пане Дмитре, відповідь. Знову не чути. Включіть, будь ласка, мікрофон.
______________. Даруйте, чи може голова ЛГБТ-військових взяти слово? Мене чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте хвилинку. Зараз запитання...
ГУРІН Д.О. Давайте я відповім, пане Віктору.
Опитування в Дії щодо цього не проводились. Проводились опитування Національним демократичним інститутом і проводились опитування КМІС, це у нас дві великі соціологічні організації абсолютно шановані, ви знаєте. І НДІ у нас дав цифру по Україні, що в нас людей, які підтримують чи ставляться нейтрально до інституту цивільних чи реєстрованих партнерств, більше половини. В більшості - о’кей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за відповідь. Але насправді, як на мене, дуже цікава пропозиція, просив би вас як співавтора її врахувати, бо до нашої однієї з найкращої в світі системи Дія є висока довіра серед громадян.
Я бачу, що представниця МОЗ просить слово. Будь ласка.
_____________. Шановні народні депутати, шановні члени комітету, я дякую за можливість. Просто в мене починається нарада і в мене є бажання також висловити позицію Міністерства охорони здоров’я. Я не маю повноважень вступати в політичні дискусії щодо актуальності цього законопроекту. В цілому ми його, звичайно, підтримуємо. Але хочу зауважити також на декількох моментах, які, на нашу думку, варто все ж таки доопрацювати до моменту прийняття законопроекту в першому читанні, тому що є певні суперечності з нашою медичною конституцією, з Основами законодавства України про охорону здоров’я. Наприклад, статтею 64 передбачено, що при неможливості госпіталізації або відсутності показань до стаціонарного лікування дитини мати або інший член сім’ї, який доглядає дитину, можуть звільнятись від роботи з виплатою допомоги з фондів соціального страхування у встановленому порядку. При стаціонарному лікуванні дітей віком до 6 років, а також тяжкохворих дітей старшого віку, які потребують за висновком лікаря материнського догляду, матері або ж іншим членам сім'ї надається можливість перебувати у відпустці за дитиною. І у відповідності до статті 3 Конституції ми розуміємо, що цінність життя є соціальною найвищою цінністю, але є цілком логічним закріплення у статті 150 Сімейного кодексу саме у батьків, а не у членів сім'ї обов'язку піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток.
І враховуючи те, що законопроект не забороняє зареєстрованим партнерам виховувати дітей, вважаємо, що у випадку, коли мова йде про життя і здоров'я дитини, стаття 64 основ тоді потребуватиме уточнень, зокрема можливості перебувати члену сім'ї або з числа зареєстрованих партнерів, що наділений правом приймати юридично значиму дію, що стосується здоров'я дитини.
Інший аспект, на який ми також звертаємо увагу, і це письмова наша позиція була відправлена на комітет і до Міністерства юстиції в тому числі, ми вважаємо за необхідність правового регулювання на законодавчому рівні зміни до статті 90 Сімейного кодексу України про взаємну участь зареєстрованих партнерів на рівні з особами, що перебувають у шлюбі. Цей аспект стосується саме витрат на лікування. Потребує визначення доцільності змін до Закону України "Про психіатричну допомогу" в частині обсягу повноважень реєстрованих партнерів, які законопроектом фактично прирівняні до членів сім'ї в забезпеченні партнерів психіатричною допомогою, оскільки обсяг безпосередньо може впливати на питання дієздатності та обмеження дієздатності таких осіб.
І ще. Законопроектом всупереч статті 78 Основ законодавства передбачено покладання на медичних працівників, керівників закладів охорони здоров'я не властивих їм функцій – це засвідчення справжності підпису на заяві про намір зареєструвати або розірвати партнерство, забезпечення на базі місця надання стаціонарної допомоги державної реєстрації партнерства, складання керівником закладу охорони здоров'я акту, засвідчення реєстрації реєстрованого партнерства.
Ми хочемо обов'язково свою позицію зазначити, що послуги, які має забезпечити заклад охорони здоров'я потенційним реєстрованим партнерам у відповідності до положень законопроекту 9103, наразі не надаються тим, хто бажає укласти шлюб у відповідності до положень Сімейного кодексу. І саме в цьому питанні виникає певне дискримінаційне становище цієї категорії громадян порівняно з реєстрованими партнерами. І тому тут доволі сумнівним виглядає вчинення таких дій представниками закладів охорони здоров'я відносно осіб, які перебувають у відділеннях обсервації, реанімації або … (не чути) що не дозволяє пересвідчитися у тому числі, що потенційний партнер, який перебуває на лікуванні, повністю усвідомлює наслідки вчинених ним дій.
І ще є декілька моментів, які ми зазначили в офіційній позиції. Я не буду зосереджуватись на кожному. Але ми готові спільно з авторами законопроекту доопрацювати і визначити все-таки це місце законопроекту по відношенню з нормами діючого законодавства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вам, пані Тетяно, за фахову думку і офіційний висновок. Це дуже важлива позиція Міністерства охорони здоров'я. І ми зрозуміли про вашу готовність як команди спільно з авторами і співавторами доопрацьовувати чи удосконалювати його. Дякую.
_______________. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І я бачу, пані Ірино, ви просите слово. Але є військовий у нас на зв'язку і треба надати йому слово. Представтесь, будь ласка.
ПИЛИПЕНКО В.С. Друзі, добрий день! Чи добре мене чути?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чути добре, але не видно. Якщо можна, камеру включити, пане Вікторе.
ПИЛИПЕНКО В.С. Даруйте, я з телефону і тут все доволі… Так, є.
Дозвольте представитись. Мене звати Віктор Пилипенко, я молодший сержант 72 механізованої бригади. Наразі я перебуваю в Курахово на невеликій ротації після бойових дій у Вугледарі. Я очолюю об'єднання ЛГБТ-військових. Зараз мій голос фактично озвучує сотні, тисячі голосів інших ЛГБТ-військових, які зараз перебувають на фронті і частина з яких долучилася до нашої громадської організації.
Перше, що хотів би просити у вас, членів комітету, це підтримати цей законопроект, який є життєво необхідним для таких людей … (не чути) нашого об'єднання, для мене … (не чути) які зараз захищають нашу країну. Цей закон не суперечить Конституції, це те, на чому я хотів би наголосити одразу, адже він не потребує внесення правок власне в Конституцію … які також можна застосовувати і щодо гетеросексуальних людей. Тому будь-які закиди про те, що ми зазіхаємо на конституційність, я просив би вас не брати до уваги, адже вони зовсім не є аргументованими, є нелогічними. ... якщо брати в цілому ЗСУ, це тисячі людей. Ми є такою собі кастою шудр ... століття, ми є безправними фактично. Наші сім’ї існують, ми виховуємо дітей, багато сімей виховують дітей, але ми ніяк не є захищеними нашим вітчизняним законодавством. І це вже, знаєте, такий атавізм. У всьому цивілізованому світі, в Європі, в Сполучених Штатах та в багатьох країнах світу вже десятиліттями, вже в деяких навіть починаючи з 80-х років існує інструмент цивільного партнерства, і, як ми бачимо, ці країни ... їхні економіки доволі потужні, їхня кількість населення не падає.
Сім’ї наші існують, вони є, вони були, скільки існує людство, але чомусь наше законодавство наразі заплющує на них очі. І від того от в нашому об’єднанні, в нашій організації вже є вдови і вдівці, які втратили своїх партнерів під час війни. Є хлопці, які були учасниками нашої організації, вони загинули. Їхні партнери, вони ніяк не захищені законодавством. Тому моє величезне до вас прохання, будь ласка, зробіть наше законодавство сучасним, вилучіть цей елемент касти шудр з сучасної історії України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе. Ми вам бажаємо успіхів, бережіть себе і побратимів і швидшої нам всім перемоги. Дякую вам, що долучились.
Пані Ірина Гуменюк, Дослідницька служба. Будь ласка, пані Ірино, ви як правник і як людина, яка завжди фахово підходить до всіх законопроектів. Ваша думка, будь ласка.
ГУМЕНЮК І.О. Дякую.
Доброго дня всім учасникам. Особисто моя думка, я підтримую законопроект, одразу хочу сказати. Хочу сказати, що, на жаль, я почула серед виступів плутанину між сім’єю і шлюбом, про те, що наголосив пан Дмитро. Справа в тому, що дійсно в нашому законодавстві дуже багато переплутаного є розуміння. Більш того, в нашому законодавстві по-різному розуміють сім’я і член сім'ї.
І тут доволі багато було сказано про Конституційний Суд. Я хочу вам сказати, що на сьогоднішній день є рішення Конституційного Суду, пункт шостий, 1999 року від 3 червня № 5, який зазначає, що до члена сім'ї належать будь-які особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають безпосередньо у родинних зв'язках. Тобто Конституційний Суд давно уже це питання вирішив. Тому давайте дійсно будемо підтримувати.
У нас дуже багато попереду роботи, бо у нас є підстави для того, що в самих законах є плутанина щодо розуміння шлюбу, щодо розуміння сім'ї і щодо розуміння член сім'ї.
Більше того, я хочу нагадати вам, Михайле Михайловичу, ми на минулому засіданні рекомендували Верховній Раді прийняти за основу в першому читанні законопроект 9226 щодо одноразової грошової виплати членам сім'ї у разі загибелі військовослужбовців. І там ми їм дозволяємо безпосередньо визначити, кому. Тобто це перший крок, який ми маємо зробити.
Тому моя порада як особистості, як з точки зору науки скажу вам, що треба підтримати цей законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будемо підводити риску. Чи є у когось якісь ще бажання, у народних депутатів, з цього приводу висловитись?
Так, будь ласка, Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Дякую, Михайле Михайловичу.
По-перше, дійсно хочу сказати те, що ми на сьогоднішній день не являємося головним комітетом. І хочу сказати те, що попереду ще довгий шлях цього законопроекту: є і зал Верховної Ради, ще й інші комітети. Тому давайте ми підтримаємо заради нашої майбутньої євроінтеграції.
Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, пропозиція поступила одна щодо рекомендації Верховній Раді. За результатами обговорення Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив цей висновок, проект якого вам скерований, народному депутату члену комітету, і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про інститут реєстрованих партнерств (реєстраційний номер 9103 від 13.03.2023 року), поданий народними депутатами України Совсун та іншими, і за наслідками розгляду в першому читанні пропонує ухвалити за основу.
Так, пане Олеже? Ви вносили пропозицію. І пані Тетяна Циба у нас теж працювала, супроводжувала цей комітет.
І про прийняте рішення: повідомити головний комітет – Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.
Секретаріат, таке формулювання?
Шановні колеги, хто за таке рішення, прошу голосувати.
Струневич Вадим Олегович.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Струневич – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола Вікторович.
БАБЕНКО М.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсенюк Олег Олексійович.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривко Сергій Дмитрович.
Остапенко Анатолій Дмитрович.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.
Никорак Ірина Петрівна.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Никорак – за.
Тимошенко Юлія Володимирівна – утрималась. Вона про це казала.
Циба Тетяна Вікторівна.
ЦИБА Т.В. Циба – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Циба – за.
Себе забув. Я утримався.
Шановні колеги, отже рішення ухвалено більшістю голосів. Так? Так, більшість голосів у нас є.
Пане Дмитре Олександровичу Гурін, ми вам дякуємо, що ви долучилися до засідання нашого комітету. Рішення ухвалено.
ГУРІН Д.О. Дякую дуже. Дякую за рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми будемо скеровувати його основному комітету.
Шановні члени комітету і запрошені! Ми переходимо до наступного питання порядку денного, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення керованості та адміністрування соціальної підтримки сімей та демографічної політики (реєстраційний номер 9318), автори народні депутати Струневич Вадим, Третьякова Галина та інші.
Будь ласка, Вадиме Олеговичу, вам слово.
СТРУНЕВИЧ В.О. Шановні колеги! Це маленький, практично технічний законопроект. Я коротко розповім, що ми робимо. По-перше, ми віддаємо на Пенсійний фонд (який, ми вже перевірили, системно і ґрунтовно працює) функцію нарахувань соціальних виплат, а саме нарахувань і виплат соціальної допомоги. Це те, що зараз роблять управління соцстраху. Ми не забираємо в управлінь соцстраху можливість контролювати і бачити всі справи і розуміти, як і хто і що утримує, і хто кому що нараховує. Це робиться задля того, щоб виплати були більш оперативні, більш швидкі і простіше людям було їх отримати.
Друга частина законопроекту – ми приводимо у відповідність до Бюджетного і Сімейного кодексів. Так, зараз ці виплати відповідно до Бюджетного кодексу здійснюються державою і вони у нас є в бюджеті, і ми їх виплачуємо. Проте є така річ, як стаття 256 Сімейного кодексу, відповідно до якої ці послуги патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дітей не в сім'ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок місцевих бюджетів. Ну фактично ми це зробимо за рахунок державного бюджету, але є ще така норма, яка це покладає на місцеві бюджети. Ми її прибираємо і приводимо це в фактичну відповідність.
Надалі що ми робимо? Ми на рівні закону фіксуємо, що Міністерство соціальної політики відповідає за демографічну політику, хоча така функція в положенні про міністерство є, на законодавчому рівні вона не зазначена. І останнє що ми робимо? Ми дозволяємо Міністерству соціальної політики та міським державним адміністраціям передавати, умовно кажучи, тих людей, які працюють в управліннях соцзахисту на рівень міністерства разом з їхньою оплатою і кадровою наявністю. В принципі, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Олеговичу.
Шановні колеги, чи є у нас представники міністерства, вірніше Пенсійного фонду? Ми хочемо послухати їхню думку стосовно цього законопроекту.
_______________. Добрий день, шановні колеги! Якщо можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Дякую за надане слово.
Ми в цілому, звичайно, підтримуємо законопроект. І просили б, ми висловили певні технічні застереження і пропозиції, яким чином можна було б, скажімо, поліпшити певне регулювання в цих питаннях. Я думаю, що їх можна буде врегулювати в подальшому доопрацюванні, і в цілому підтримуємо проект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми зрозуміли, що Міністерство соціальної політики, зокрема Пенсійний фонд України, який курується цим міністерством, готові до реалізації цього законопроекту в разі його ухвалення?
_______________. Саме так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаються, у вас є всі можливості, ви готові.
Шановні колеги, до нас долучилася голова комітету, і я з задоволенням передаю керівництво їй. Пані Галино.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Ні, Михайле Михайловичу, ведіть, я просто хочу висловитися щодо цього законопроекту, щодо четвертого, де автор пан Струневич і інші. Ми готували цей законопроект разом у співпраці із Міністерством соціальної політики, і, звісно, я як авторка, одна із співавторок цього законопроекту, я просила б рекомендувати основному комітету підтримати цей законопроект. Хоча це комітет гуманітарний, але за останній час ми бачимо, що багато питань гуманітарного комітету знаходяться на стиці з нашим комітетом. І мені здається, що це надзвичайно важливо, щоб наш комітет рекомендував основному комітету підтримку цього законопроекту.
Також хочу нагадати, що наш комітет врахував по законопроекту 8042?1 зауваження гуманітарного комітету і прийняв цей законопроект з рекомендаціями використати 116-у статтю для того, щоб привести захист дитини у відповідність до всіх законів, які там не зачеплені, але методологічно нам і ГНЕУ, і гуманітарний комітет надали зауваження, що їх треба поєднати.
Тому я би просила поставити на голосування рекомендацію основному комітету підтримати зазначений законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за слово і за рекомендацію, позицію.
Олександр Шубін, будь ласка.
ШУБІН О.О. Дякую.
Шановні члени комітету, ми опрацювали зазначений законопроект, маємо до нього низку зауважень, пропозицій, застережень, які ми виклали письмово. Але в основному хотілось б наголосити на тому, що Пенсійний фонд після вже проведених реформ і реформи, які ще знаходяться на столі, набуває нових функцій і, мабуть, актуальним є, скажімо так, перейменування, переформатування Пенсійного фонду на більш такий комплексний державний орган.
Також хотілось б наголосити на тому, що сьогодні ці функції забезпечуються працівниками соцзабезу, хотілось, щоб вони жодним чином не постраждали в процесі цього переформатування, були передбачені і часові, і інші соціальні гарантії, які мають наслідувати переходу працівників з одних державних органів до інших.
Ну і також хотілось б, щоб було визначено ті межі, щодо яких повноваження переходять до Пенсійного фонду і соціального забезпечення, щодо яких соціальних послуг вони залишаються у відповідної функціональної служби для того, щоб розуміти комплексно параметри цієї реформи. Ну, власне, ми письмово виклали свої зауваження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.
Вадим Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Дивіться, до Пенсійного фонду переходить виключно функція нарахування і виплати.
Щодо співробітників, ми технічно до другого читання ще обговоримо, в кого які будуть питання, але в законі закладено, що штатна чисельність цих людей, від яких місцеві державні адміністрації відмовляються на користь Міністерства соціальної політики чи тієї "цовки", яка буде займатись демографічною політикою, вони переходять один в один: і фінансування, і кадрова чисельність. Тобто люди, які були в місцевих державних адміністраціях, вони переходять в той орган, який визначить Мінсоц. І ми не обговорюємо, що це буде якийсь новий орган, а просто якийсь із існуючих просто буде наділений додатковою функцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вадиме.
Ми насправді обговорюємо тут із пані Галиною, з колегами щодо зміни назви. Логіка в принципі є, бо Пенсійний фонд України останніми роками набуває іншого змісту й інших повноважень.
Я думаю, що до цього питання ми повернемось після нашої перемоги однозначно. Бо якщо зараз почати цей непростий процес в перехідний період, коли набуваються нові функції, то, по-перше, це ви знаєте що за собою тягне. Це реорганізація, знову перепризначення нових керівників. Це не той процес, нам треба, щоб люди працювали стабільно.
Але пан Олександр підняв дуже важливу тему і пан Вадим сказав, що людей будуть брати, тут керівник Пенсійного фонду слухає нас. Що дуже важливо? Перше, щоб насправді фахівці не втратили роботу і переходили. Але є інший нюанс, який не залежить від керівництва Пенсійного фонду, бо ті працівники соціального захисту, які переходять в Пенсійний фонд, вони втрачають в заробітній платі. І тут нам треба говорити про соціальний і фінансовий захист вже працівників Пенсійного фонду України. Але це вже зовсім інша, як кажуть, тема і нам над нею потрібно працювати.
В нас ще представник Асоціації міст України підняв руку. Будь ласка, пане Ярославе, вам слово.
РАБОШУК Я.О. Доброго дня. Рабошук Ярослав, заступник виконавчого директора Асоціації міст України.
В цілому підтримуємо законопроект, разом з тим у нас є одне зауваження. За органами місцевого самоврядування і соціальними управліннями районних державних адміністрацій залишаються ще виплати допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розвиток, цукровий діабет 1 типу, захворювання нирок, але всі інші соціальні виплати передаються в Пенсійний фонд.
Ми б хотіли, щоб до другого читання вже було приведено у відповідність, щоб всі соціальні допомоги, в тому числі ті, що я перечислив, так само були передані до Пенсійного фонду.
Крім цього, законопроект передбачає, що набуває чинності через 3 місяці після його прийняття. Разом з тим у нас вже є практика передачі повноважень до Пенсійного фонду по виплатам по субсидіям і там досить великий об’єм передачі особових справ і іншої документації. Ми б хотіли, щоб перехідний період підготовки до передачі цих виплат був трошки більший – до 6 місяців. Я думаю, що ці правки можна всі поправити до другого читання. В цілому ми підтримуємо законопроект. Просимо врахувати позицію Асоціації міст. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ярославе. До другого читання, колеги тут присутні, ми чуємо, ми обов’язково врахуємо ваші пропозиції, вони є слушні.
Шановні колеги, переходимо до ухвалення рішення. Поступила одна пропозиція і я пропоную її сформулювати таким чином, що Комітет з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення керованості та адміністрування соціальної підтримки сімей та демографічної політики (реєстраційний номер 9318 від 23.05.2023 року), поданий народними депутатами України Струневичем Вадимом, Третьяковою Галиною та іншими народними депутатами, за результатами його розгляду в першому читанні рекомендує ухвалити за основу, направити цей висновок Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, визначеного головним з опрацювання цього законопроекту. Секретаріат, я правильно сформулював?
Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Третьякова.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк – за.
Струневич.
СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич - за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.
Миколо Вікторовичу, ви з нами?
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
Гривко Сергій.
Остапенко Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.
Тимошенко Юлія Володимирівна вже за межами, бо вона була в дорозі.
Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, рішення ухвалено більшістю голосів.
Шановні колеги! І в нас залишилося ще одне (крайнє) питання сьогоднішнього засідання: про створення робочої групи з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстраційний номер 5344).
Шановні колеги! Є пропозиція створити робочу групу. Хто зголошується головувати? Галино, будь ласка.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Пропонуємо пана Гривка, оскільки він готував цей законопроект і доопрацьовував його, то щоб він його довів до прийняття в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, шановні колеги, погоджено з ним попередньо працівниками секретаріату і керівництвом комітету.
Хто за те, щоб по законопроекту за номером 5344-д від 23.03.2023 року створити робочу групу при Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і головуючим визначити Гривка Сергія? Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.
Третьякова Галина.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цимбалюк – за.
Струневич Вадим.
СТРУНЕВИЧ В.О. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко Микола.
Арсенюк Олег.
АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
Остапенко Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Никорак Ірина.
НИКОРАК І.П. Никорак – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Циба Тетяна.
ЦИБА Т.В. Циба – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, шановні колеги, більшістю голосів ухвалено рішення з цього питання. Чи будуть у когось якісь зауваження, застереження, оголошення? Немає? Якщо немає, я дякую всім за плідну роботу.
Дякую пані голові, що долучилася.
Слава Україні!
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!