Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, шановні запрошені! Вітаю, шановні народні депутати! Прошу народних депутатів зареєструватися. Ті, хто в залі, прошу підписи, а ті, хто з нами онлайн, сказати, хто з нами онлайн.
ЦИМБАЛЮК М.М. Доброго дня всім, вам, Галино Миколаївно, учасникам.
ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня, Михайло Михайлович.
Хто ще з нами? Пані Королевська. Пані Тимошенко. Бабенко Микола.
В зв'язку з тим, що у нас не буде секретаря, в мене пропозиція Арсенюка Олега призначити секретарем нашого сьогоднішнього засідання.
Хто – за, прошу проголосувати, щоб у нас секретар був. Дякую.
З'явився хто не будь у нас ще? Ні, здається, що нас буде шість на засіданні сьогоднішнього комітету. І в мене прохання, щоб ми розглянули порядок динний, у нас є зміни.
Є пропозиція голови робочої групи, голови підкомітету пана Сергія Гривка зняти з розгляду перше питання нашого порядку денного (реєстраційний номер 4113) щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю у зв'язку з тим, що там вирішується питання щодо першочергового пропуску людини з інвалідністю через кордон і через лінію розмежування. І його потрібно доопрацювати, в тому числі з Державною прикордонною службою і з іншими структурами. Державна прикордонна служба надала нам відповідь, що вони підтримують пропозиції Гривка та депутата Сушка Павла, потрібно тільки їх методологічно опрацювати, щоб ми правильно виклали в табличці. Таким чином, я думаю, що ми встигнемо все ж таки цей законопроект винести, як тільки буде або позачергова сесія, або ми пройдемо землю і нам, нарешті, розблокують Верховну Раду, тому у нас є ще час для того, щоб ми доопрацювали.
І крім того є пропозиція нашого народного депутата, який є теж головою підкомітету щодо захисту прав ветеранів пана Остапенка Анатолія щодо включення до порядку денного Закону України "Про учасників Революції Гідності та сім'ї Героїв Небесної Сотні" (реєстраційний номер 4363). Відповідно є пропозиція включити в порядок денний, і я думаю, що можна навіть його ставити першим питанням. Так? От знімемо 4113 і розглянути.
Хто за ці зміни до порядку денного, якщо нема зауважень і інших пропозицій? Нема інших пропозицій? Тоді прошу проголосувати за порядок денний з двома змінами цими.
Хто – за, прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк. За.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Дякую і шановним народним депутатам, які тут в залі, і просто буду голосом акцентувати для тих, хто онлайн.
Таким чином є пропозиція розглянути внесений в порядок денний законопроект 4363 народних депутатів Остапенка і Арсенюка. І ми розглядаємо питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного – Закон України "Про учасників Революції Гідності та сім'ї Героїв Небесної Сотні".
ласка, пан Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, колеги! Проект Закону України "Про учасників Революції Гідності та сім'ї Героїв Небесної Сотні" (реєстраційний номер 4363).
Революція Гідності – це політичні та соціальні зрушення в Україні, які відбулися в період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року, викликані масовим громадським рухом протесту проти спроб відмови політичного керівництва України того часу від законодавчого закріплення курсу на європейську інтеграцію та відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини.
Українська держава визнає заслуги осіб та визнає роль Революції Гідності в процесі розвитку Української держави та внесок громадян, які проявили громадську мужність і патріотизм у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини під час масового громадського руху протестів, який охопив більшість території України.
Прийняття законопроекту сприятиме підвищенню якості життя та визнанню гарантій прав на відповідний рівень життя, надання можливості для самореалізації, створення умов для забезпечення фізичного та психічного здоров'я, формування суспільної поваги до учасників Революції Гідності та сімей Героїв Небесної Сотні. Прийняття законопроекту дозволить забезпечити ефективну реалізацію соціальних пільг та соціальних гарантій, на рівні органів державної влади, з огляду на вимоги сучасного суспільства та спроможності держави.
На сьогодні питання є актуальним. Звичайно, фінансово-економічні розрахунки до законопроекту були подані з урахуванням осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", тому вони є загальними.
Враховуючи виклики сьогодення та зважаючи на вказане, прошу законопроект включити до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання, та на базі комітету опрацювати в робочій групі для врахування всіх позицій та напрацювання правильних та зважених ініціатив.
І як вам відомо, бо Закон України про захисників і захисниць, також у нас створена робоча група з доопрацювання законів, тому прошу об'єднати ці два закони і в одній групі доопрацювати якраз ці два закони.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій, за роботу по підготовці законопроекту.
Шановні народні депутати, чи будуть питання до доповідача і до позиції, що по законопроекту прозвучали у виступі? Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно, шановний доповідачу. Я вважаю, що цей законопроект вартує винесення в сесійну залу і розгляду його в першому читанні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний Михайло Михайлович.
Пропозиція була тільки включити до порядку денного і об'єднати робочі групи, створені для опрацювання попереднього законопроекту щодо захисників і захисниць. Да?
Тому така пропозиція, хто за цю пропозицію, готові ми голосувати, шановні народні депутати?
Хто за цю пропозицію? Прошу голосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Дякую шановні народні депутати.
Переходимо до пункту другого нашого порядку денного. Це питання ми вже розглядали. За інформацією від нашого секретаря і від секретаріату комітету, рішення прийнято не було, тому що ми проголосували чотири на чотири за результатами голосування. І під час підготовки протоколу цей законопроект, по ньому рішення прийняти було неможливо, а тому ми ще раз поставили його в порядок денний. Це відоме питання, це проект закону народного депутата Цимбалюка Михайла Михайловича нашого колеги – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною Грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України).
Чи є необхідність ще раз послухати Михайла Михайловича і заслухати точки зору народних депутатів членів комітету, чи ми можемо вже проголосувати?
ОСТАПЕНКО А.Д. Декілька слів скажу. Я вважаю, що треба підтримати цей законопроект і цю ініціативу, тому що якраз ми хочемо надати можливість додаткової підтримки людям, які якраз за часи незалежної України вже отримали ці почесні грамоти від Верховної Ради України, як від незалежної держави. Тому я вважаю, що треба підтримати все ж таки.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.
Є ще бажання виступити? Я можу повторити свій виступ на попередньому засіданні комітету. Я буду голосувати проти цього законопроекту, тому що вважаю, що надавати пенсійне забезпечення людям, які отримують сьогодні почесну грамоту, яка, як є у населення України, без включення народних депутатів у процес, у нас нема постанови Верховної Ради щодо нагородження почесною грамотою. Фактично секретаріат перевіряє людей, які подаються на почесну грамоту тільки на відсутність кримінального провадження, нема підстав надання почесної грамоти за роботу з Верховною Радою України. Тому без модернізації процесу почесної грамоти, я вважаю, що запускати процедуру забезпечення пенсією, додатковою сумою в пенсію, є недоречним.
І, по-друге, вважаю, що навіть і якщо буде почесна грамота, буде комітет, буде Постанова Верховної Ради, навіть в цьому випадку, вважаю, що ми маємо нагороджувати людину не пожиттєвим утриманням і не пенсією, а якоюсь іншою нагородою, яку має Верховна Рада виокремлювати із свого власного бюджету, а не те, щоб там народні депутати розраховували на публічні фінанси, на бюджет Пенсійного фонду. Тому якщо Верховна Рада і хоче когось нагородити, то для цього має бути фонд у Верховній Раді, так як зробив наприклад Президент України, коли преміював учнів і студентів, так як зробила Верховна Рада, коли пан Разумков теж встановлював невеликої величини стипендії для таких людей. От моя така точка зору.
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, Галино Миколаївно. Я хотів би сказати, що додатково мною і командою було проведено консультації і з Апаратом Верховної Ради і вивчено взагалі саму систему. Якщо на сьогоднішній день, то Розпорядженням Голови Верховної Ради від 17 вересня 2020 року за номером 682, внесено, уточнено склад комісії з питань нагородження Почесною Грамотою та Грамотою Верховної Ради. Очолює цю комісію Стефанчук Руслан Олексійович як Перший заступник Голови Верховної Ради і члени комісії Кальченко, Костін, Клочко, Теплюк, Рудковська, Максим'як.
Якщо казати в грошових виплатах, то ця сума складає 353 гривні 80 копійок. Ми вважаємо, що це не така велика сума, але ті люди, які сьогодні, згідно рішення комісії Верховної Ради нагороджені Почесною Грамотою, вони вартують цієї доплати. В іншому разі давайте тоді проробимо механізм щодо скасування тих, які сьогодні отримують виплати, які нагороджені Президією Верховної Ради УРСР, Почесними Грамотами і Грамотами, а в іншому разі, ми ставимо людей не в рівні умови. Я просив би колег все-таки підтримати цю законодавчу ініціативу. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій Гривко, а потім Анатолій Остапенко. Будь ласка.
ГРИВКО С.Д. Доброго дня, шановні колеги, шановна голово! Значить, по суті, ініціатива необхідна і правильна в даному напрямку. В той же час, як сказав Михайло Михайлович, збільшення буде від 350 до 440 гривень. І тут питання дискусійне, тому що, на жаль, в законопроекті не зазначено кількість людей, які отримати грамоти та почесні грамоти Верховної Ради України.
Але в той же час, цей законопроект цікавий і, на мою думку, його потрібно підтримати, щоб дати старт цьому обговоренню. І як правильно сказала Галина Миколаївна, вже розробити нормальний дієвий механізм і видачі грамот і, можливо, видавати не постійне пенсійне забезпечення, як вносити зміни до Закону України "Про особливі заслуги перед Україною", а одноразову матеріальну допомогу…
ГОЛОВУЮЧА. За рахунок бюджету Верховної Ради.
ГРИВКО С.Д. Да, за рахунок бюджету Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.
Будь ласка, пане Анатолій.
ОСТАПЕНКО А.Д. Я погоджусь з усіма, хто тут виступав, і вважаю, що треба підтримати, ще раз хочу це зазначити. Тому що якраз ті люди, які просто підтримували Україну з моменту отримання незалежності і до теперішнього часу, вони не повинні чекати, поки розробиться механізм. А нам як законодавцям треба розробляти механізм надання чіткого визначення звідки брати кошти, як відбувається нагородження і які будуть там виплати або якісь інші преференції для осіб. Вважаю, що треба підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Але цей закон цього не відображає.
Гаразд, шановні народні депутати, таким чином ставлю на голосування питання щодо рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу, такі пропозиції надходили. Таким чином, прошу голосувати.
Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу?
Хто – за? 4. Хто – проти? 1. Хто – утримався? Таким чином рішення прийнято, ми майже підтвердили те, що тут було, але у нас там чотири на чотири, а зараз: 4, 1 – проти і 1 – утримався.
Гаразд. Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду питання наступного – це попередній розгляд законопроектів щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів (реєстраційний номер 4114) (народні депутати Стефанчук, Калаур і інші).
Будь ласка, скажіть мені, є з нами Сова Олександр?
СОВА О.Г. Так, пані Галино. Доброго ранку!
ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку, пане Олександре! Дякую, що ви до нас приєдналися. Ми вчора проводили робочу зустріч чи круглий стіл, я не знаю, за участю першого заступника міністра фінансів, а також за участю представників Пенсійного фонду, інших центральних органів виконавчої влади, а також асоціацій, які представляли нам ювелірну галузь.
Будь ласка, я так розумію, що ви від авторів рекомендовані для презентації законопроекту. А потім послухаємо результати нашого круглого столу.
Будь ласка, пане Олександр.
СОВА О.Г. Вітаю, шановні колеги, всіх. Я глибоко в цій темі, я був співавтором даного законопроекту і хочу трошки розповісти про що він і чому нам треба, вважаю, його як найшвидше прийняти.
Запропонований законопроект викликаний необхідністю врегулювати несприятливу ситуацію, в якій опинилась зараз ювелірна галузь і знаходиться на сьогоднішній день в цьому становищі. В 2015 році, 1 січня 2015 року був запроваджений збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних виробів на клеймування за ставкою в 10 відсотків.
Що це таке? Тобто ювеліри виготовляють продукцію, ще не завершену, полуфабрикат, здають на клеймування і повинні авансово сплатити цей збір, ще не продавши свою продукцію. Потім ця продукція частково йде в брак, тобто в кожному виробництві є свої відходи. Потім вона лягає на прилавки і продається, не вся продукція буде продана, але за це все вже виробники сплатили цей збір. Розрахувати собівартість дуже складно і тому ці 10 відсотків уже перетворюються не в 10, а там в 16-17 відсотків. Після введення цього збору дві третини ринку пішло в тінь, не можучи сплатити ці податки, тому що, по-перше, це вимиваються кошти, тобто бізнес наперед їх сплачує і десь 20 відсотків малих підприємств були закриті, а дві третини пішло в тінь.
Якщо подивитися на звіти Міністерства фінансів, то можна побачити, що в 2015 році, коли був впроваджений цей збір, об'єми клеймування впали втричі – з 12 тонн до 4, а база оподаткування зменшилася з 13 мільярдів до 4 мільярдів. Тобто ми взяли і загнали, держава загнала бізнес в тінь, не кажучи вже, що з 1 січня цього року, 2021 року, ювеліри перейшли працювати, поставили касові апарати і почали працювати з касовими апаратами і це ще додаткове навантаження на них. І вони звернулися до нас, до депутатів, щоб ми якнайшвидше розглянули цей даний законопроект і перенесли ці 10 відсотків, які сплачуються з полуфабрикатів, на кінцевого споживача в розмірі 1 відсотка.
По розрахунками, які ми зробили… Я не знаю, вам роздавали презентацію, чи ні? Якщо перенести ці 10 відсотків з полуфабрикатів на кінцевого споживача, то бізнес може вийти з тіні і держава, по ітогу, збере більше коштів. Тобто по нашим розрахункам зараз всі збори і податки становлять близько 650 мільйонів, а очікується близько 2 мільярдів, там 2 мільярди 200 мільйонів. Чому? Тому що, по-перше, зміниться база оподаткування і завдяки касовим апаратам ми можемо контролювати бізнес.
Дякую за те, що послухали.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.
У нас співдоповідач Цимбалюк Михайло Михайлович як перший заступник, до відання якого віднесена ця тематика. Михайло Михайлович, будь ласка, а потім, я попрошу слова за результатами вчорашнього круглого столу.
Будь ласка, Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.
Шановна Галино Миколаївно, шановні учасники засідання комітету! Насправді, вчора було засідання робочої групи в якій брали участь і сьогодні доповідач співавтор, який насправді є фахівцем в цій галузі, і ми почули позицію Міністерства фінансів. І дуже важливо, щоби все-таки ми тут знайшли баланс.
Перше, з одного боку, щоби ми підтримали бізнес, який за словами автора пішов в тінь. Єдине, що я не почув на робочій групі, яким це чином пішов в тінь і як його вивести, крім цього варіанту прийняття закону. Тобто, мабуть є якісь тіньові схеми, які слід ламати, в тому числі і схожими законопроектами і силами правоохоронних органів, які мають для цього всі повноваження. Я не погоджуюсь, що введення РРО – це є навантаження на бізнес. Я пам'ятаю пояснювальну записку, коли приймався цей закон, то представники монобільшості казали, що це, навпаки, позитивна річ і слід, щоби весь бізнес користувався цими реєстраторами.
І я вважаю, що сьогодні, перед прийняттям важливого такого рішення, ми маємо усвідомлювати, що воно має бути збалансоване, зважене, бо після того, ми можемо спонукати інших виробників, наприклад, спиртової галузі тощо, піти тим шляхом щодо зменшення податкового навантаження.
Мені видається, що схожі законопроекти мали би прийматися взагалі в процесі податкової реформи, я погоджуюсь, що один із варіантів виведення з тіні і збільшення виробництва – це є зменшення податкової навантаженості. Але тоді слід шукати інші шляхи наповнення бюджету, бо тоді колеги по комітету, як в попередньому законопроекті, будуть казати, що де ж брати гроші, ми чули, про це говорив один із колег по нашому комітету.
Через те, я вважаю, слід послухати позицію Міністерства фінансів, ще раз позицію Пенсійного фонду і після того приймати зважене рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Я дозволю собі підвести такі підсумки вчорашнього круглого столу, а потім прошу від Мінфіну, щоб хтось доповів і від Пенсійного фонду. Значить ми разом з Михайлом Михайловичем були, запрошені всі були, ну ми підійшли до цієї робочої зустрічі і щось з неї винесли.
По-перше, з 1 січня цього року в ювелірній галузі введені РРО і всі РРО мають обов'язково ним користуватися. Але зрозуміти, який обіг товарів продається вже через РРО, ми зможемо тільки у, – січень, лютий, березень, – у кінці квітня, бо вони зараз здають звітність за І квартал. І для того, щоб зрозуміти обіг за І квартал, ми зможемо в кінці квітня отримати оцей обіг, скільки це буде, там мільярд, чи 250 мільйонів, скільки продано взагалі ювелірних виробів, для того, щоб зрозуміти, а яка має бути ставка з обігу для того, щоб вона замінила оцей 10-відсотковий податок від клеймування.
Сьогодні база, здається, це було одноголосно всім круглим столом вирішено, що база сьогоднішня від клеймування є недолугою і нищівною для галузі, бо вона вимиває обігові кошти. Як це робиться? Під час клейміння оцінюють виріб металу і вартість металу визначається за цінами НБУ, ціни встановлені, вони є не ринковими, вони є штучними. І крім того, до бази оподаткування зовсім не входить дорогоцінне каміння, наприклад, діаманти і тому з бази клеймування можна отримати тільки вартість металу, срібла чи золота і відповідно в базу не входить дорогоцінне каміння.
І крім того, от така сплата такого пенсійного внеску загальнообов'язкового до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є авансовою, бо такий податок ювелірні виробники сплачують незалежно від того, чи буде проданий, чи ні, такий продукт. І те, що виробляється з металу, потім іде в переплав, за даними галузі, до 10-15 відсотків, ми це не перевіряли.
Що стосується ставки оподаткування, авторами законопроекту запропонована ставка 1 відсоток, натомість була в 10 відсотків від клейміння і вартості під час клейміння, пропонується 1 відсоток. Мінфін застерігав нас, що ця ставка не забезпечить нам ті самі надходження до Пенсійного фонду тому що база оподаткування, навіть якщо буде дорогоцінне каміння, в десять разів не збільшиться. Запропонована ставка Мінфіном була в 5 відсотків, на робочих зустрічах такі пропозиції коливалися від 3 до 5 відсотків.
Було задане питання щодо того, з якого року може бути така зміна ставки оподаткування і система нарахування пенсійного внеску змінена, ну звісно, що це не 2021 рік, а що це має бути в наступні роки. Крім того, зачіпалися питання щодо збільшення суб'єктів, яких має контролювати Державна фіскальна служба, оскільки податок з обігу буде контролюватися у кінцевого продавця, а не у виробника такої продукції. Ставилося питання відсутності системи штрафування того, хто не сплатив такий внесок, а також адміністрування, тому що законопроектом це розкрито не дуже широко.
Крім того, були зроблені застереження, що зміна такої ставки оподаткування має не зменшити надходження до Пенсійного фонду України. Одна із пропозицій звучала, що вводячи цей законопроект, все ж таки має бути оговорка, що виробники мають сплачувати не менше, ніж податок в попередній рік, якщо під час впровадження нового податку буде зменшення надходжень.
І крім того, під час оцінки і аналізу того, що казав пан Сова Олександр, що в 2015 році відбулося падіння втричі, він каже, доходів до державного бюджету. Експерти з боку Мінфіну не підтвердили, що це відбувалося тільки за рахунок зміни бази і виходу в тінь, казали також і про падіння попиту на дорогоцінні вироби, на ювелірні вироби у 2015 році, після того як ми як Україна вступили у війну. Ну от те, що я винесла для себе як один із народних депутатів, які будуть приймати рішення.
В мене прохання, від Мінфіну, хто в нас сьогодні? Денис Улютін є з нами? А хто від Мінфіну є сьогодні з нами? Секретаріат, підкажіть.
_______________. Є, Мінфін є.
ГОЛОВУЮЧА. Діденко Сергій? А хто з вас? Є Діденко і Король Володимир Миколайович, хто з вас володіє?
КОРОЛЬ В.М. Є представник від Мінфіну – це Король Володимир Миколайович начальник управління державної політики у сфері перевірок пробірного контролю, документів суворої звітності.
Шановні народні депутати, доброго дня! Розглядаючи цей законопроект, я ще прошу вас звернути увагу на історію, те що говорив Олександр Георгійович, дійсно, мало місце. Вага виробів, поданих на клеймування в 2013-2014 році дійсно була більша, але тоді був збір в розмірі 5 відсотків від вартості реалізованих ювелірних виробів і брався виключно з золота, за виключенням обручок. Вага золота проклеймованого в 2013 році становила 14 тонн, тобто об'єм досить таки солідний, при цьому сплачено було до державного бюджету зі збору в розмірі 5 відсотків лише 38 мільйонів.
В 2015 році, коли змінилась база оподаткування, ставка стала 10 відсотків від вартості виробів, поданих на клеймування, вартості основного металу, в цей час надходження до державного бюджету зросли практично в п'ять раз і становили 211 мільйонів. Тобто ріст був.
В чому ще може бути проблема, чому зменшився обсяг товарів на ринку? Ну, по-перше, дійсно, десятивідсотковий збір заставляє ювелірну галузь думати, які вироби вона буде видавати, як вони підуть в реалізацію, рахувати весь момент оберту. Тому Мінфін ще вважає, що уповільнився саме оборот дорогоцінного металу як один із чинників. При цьому, знову ж таки хочу звернути увагу, що на той час збір становив 5 відсотків. Якщо ми змінюємо з 10 відсотків на один і відповідно змінюємо базу оподаткування, в нас трошечки песимістичний прогноз, ми недоотримуємо навіть заплановану суму, це в поточному році.
Крім того є ще технічні нюанси. Один з них полягає в тому, що рік почався, вже частина ювелірів сплатили, подавши на клеймування вироби, 10 відсотків і потім передала їх в торгівлю. І в нас виникає питання, як уникнути цього подвійного оподаткування, обкладення збором. Чому? Тому що 10 відсотків вже сплачено, ще буде сплачено від 1 до 5 відсотків, вже як буде прийнято рішення Верховною Радою. Тому хочемо ми чи не хочемо, а потрібен мінімальний хоча б перехідний період, і бажано, щоб ми починали це питання, впроваджували його в дію, саме з 2012 року, така позиція Мінфіну.
Дякую.
СОВА О.Г. Пані Галино, можна, я трошки ще?
ГОЛОВУЮЧА. Так-так, пане Олександре, будь ласка.
СОВА О.Г. Дивіться, що відбувалось насправді? Тобто, якщо ми подивимося 2013 рік, то було 14 тонн металу, який був проклеймований, а в 2015 році – 4. Тобто війна почалася у нас в 2014 році і падіння складало тільки всього-на-всього 10 відсотків, ну, це за рахунок Криму, ми розуміємо і частини Донецької і Луганської області. А так об'єм залишився без змін майже, за виключенням цих 10 відсотків. В 2015 році, як тільки був прийнятий цей збір, ми можемо побачити, відразу просто зупинилося клеймування, і потім потроху ми почали, держава почала збирати цей збір.
Що стосовно надходжень. Все вірно, коли збиралось 5 відсотків збору, але збиралося не з усіх виробів, правильно ви казали, за виключенням обручки, а обручка десь складає близько 20 відсотків від продажу всіх ювелірних виробів, і срібла, срібло на сьогодні там складає близько 18 тонн, з нього теж тоді не збиралися податки. І якщо все це повернути, ці всі об'єми, назад, то ми зберемо значно більше.
Ще там було питання щодо адміністрування. Дивіться, до 2015 року вже питання, що стосовно перевірок, адміністрування і штрафів, були пропрацьовані в Пенсійному фонді і вони це робили, тому тут нема складності. Да, там треба переглянути, там якісь, може, питання, але все же вже працювало.
Ще ви говорили, дайте згадаю… Ще було підняте питання, що давайте доопрацюємо до кінця року і подивимось, як воно там, які будуть результати. Ну от дивіться, ми ж касові апарати вже ввели і виходить, що ювеліри зараз повинні сплачувати і 10 відсотків з клеймованої продукції і все пропускати по касовим апаратам, і це значно збільшить собівартість виробів. Плюс вони не будуть, ви правильно кажете, їхня оборотність дуже низька і заморожуються великі кошти, тобто ми не отримаємо ефекту.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дивіться, шановні народні депутати, у мене є пропозиція наступна. Прийняти зараз рішення про включення цього законопроекту до порядку денного. А також рекомендації Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу, з урахуванням наступного. Що дія цього закону має бути не раніше, ніж 2021 рік. А також від першого до другого читання, ми маємо відпрацювати механізм недопущення зменшення доходів пенсійного внеску з урахуванням того, що ми в квітні отримаємо інформацію щодо обігу ювелірної галузі за І квартал цього року.
Я думаю, що ми разом з Міністерством фінансів це можемо зробити, тим більше, що і під час круглого столу і зараз, я вам розповіла про те, що є механізми. Починаючи з того, що є механізм прямий: просто написати, що "податок не може бути менший ніж", так як писали розробники податку на виведений капітал. Вони там писали, що якщо будуть зменшені надходження, то платники податку мають сплатити "не менше ніж". Тому нам потрібно опрацювати запобіжник, щоб ми до Пенсійного фонду отримали не менше коштів.
А, власне, те, що базу потрібно змінювати і що вона недолуга і нищівна для бізнесу, це і Михайло Михайлович сказав у своєму виступі, ми можемо зробити. Таким чином є пропозиція рекомендувати прийняти в першому читанні з врахуванням року запуску і з опрацювання механізму недопущення, щоб ми відповідно до 116 статті цей механізм недопущення падіння на друге читання зробили. І ми розраховуємо, пане Олександре, на те, що ви нам допоможете, разом з галуззю, це виписати.
СОВА О.Г. Звісно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Будуть ще пропозиції від народних депутатів, чи є бажання ще послухати когось, чи ми можемо переходити до голосування? Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Я вважаю, що все зрозуміло, ми вчора дуже ґрунтовно обговорили на засіданні круглого столу. Тоді виносьте питання на голосування.
ГОЛОВУЮЧА. Що ми "розклали все по полочках", здається, що все. Тоді якщо не буде інших пропозицій, то я прошу тоді… Будуть ще від народних депутатів виступи? Тоді прошу переходити до голосування
Хто за запропоновану пропозицію, прошу проголосувати.
Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. А чому утримались? Бо ми ж все розложили професійно, обговорили й податок на розкіш і все це.
ЦИМБАЛЮК М.М. Це все-таки податок на розкіш.
ГОЛОВУЮЧА. Податок на розкіш, так.
ЦИМБАЛЮК М.М. І ми вважаємо тоді і автомобілі зараз, те що ми платимо 3 відсотки і 5, і інші можуть теж виникнути питання, через те, ми вважаємо, що наша…
ГОЛОВУЮЧА. Але, пам'ятаєте, як там жіночка, яка є виробником, 30 років працює в галузі. Як вона сказала, що у нас є традиції, у нас є традиції обручок, яких там 20 відсотків обсягу галузі, є традиції натільних хрестиків, коли ми їх купуємо для своїх рідних і хочемо їх бачити.
Ми, звісно, не Індія, де жінку можуть вигнати з родини, сказавши, що там розлучається з нею чоловік і вона піде тільки в тих золотих виробах, які є на ній. Звісно, що ми не маємо таких традицій, але в будь-якому випадку є традиції обручок і хрестиків, які є в побуті, навіть якщо родина не багата і це не вважається в наших традиціях розкішшю.
ЦИМБАЛЮК М.М. Однозначно, але я вважаю, що все-таки обсяги впали і в зв'язку з тим, що є частина населення, яка втратила купівельну спроможність.
А щодо каблучок і хрестиків, то я вважаю, що це справді, можливо, ці категорії винести окремо, тим більше, бо раніше були такі правила, що під час шлюбу і інших, то тоді ціни менші. Тут єдине, я ще раз кажу, не народити хвилю тих, які завтра підуть і скажуть, а чому їм можна, якщо це розкіш, а чому не можна. Через те, я ще раз підкреслюю свою позицію, і вчора мене переконав перший заступник міністра фінансів, що таке рішення поки що передчасне.
Але я почув позицію і я утримують під час цього голосування.
ГОЛОВУЮЧА. Але ми почуємо і від Мінфіну, вони пообіцяли нам опрацювати питання і ПДВ і ФОПів, щоб це було комплексно, і адміністрування штрафів і звітності. Гаразд.
Шановні народні депутати, наступний наш законопроект – це пункт четвертий, пов'язаний із 4614. По ньому ми не є головними, тому що це зміни до Бюджетного кодексу. І тут пропозиція рекомендацій головному комітету буде, я думаю, що від нас така сама, як і була в попередньому законопроекті. Скажіть, будь ласка, чи є необхідність обговорювати, чи ми можемо проголосувати зразу за нього? Ну він зв'язаний, так? Голосувати?
Таким чином голосуємо, так само як 4614: рекомендації головному комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу з врахуванням зауважень, які я вже озвучила.
Будь ласка, хто – за? Хто – проти? Хто – утримався?
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк утримався.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.
Кажуть, що Наталія Юріївна Королевська до нас приєдналася. Наталіє Юріївно, ви з нами?
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да-да, колеги, я з вами.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаємо вас.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вітаю і вас. Дякую, що ви так спільно працюєте – це приклад для всієї країни, як треба працювати.
Я утрималась. Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. А ми переходимо до п'ятого пункту нашого порядку денного і розглядаємо законопроекти, з яких комітет не є головний. Це проект Закону про внесення змін до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Цей законопроект стосується окремих питань завершення в 2020-2021 році навчального року (реєстраційний номер 5014) (народні депутати Білозір, Вацак та інші).
І скажіть, будь ласка, Білозір Лариса з нами чи ні? Ні. Вона просила і навіть просила пана Лубінця від її групи народних депутатів розглянути цей законопроект.
Будь ласка, пан Вадим Олегович Струневич як заступник, який курує це питання. Ми не є головними з цього законопроекту.
СТРУНЕВИЧ В.О. Законопроект передбачає звільнення від… (Не чути) …проходження державної підсумкової атестації. Це практика, яка була застосована ще в 2019-2020 роках. Вона взагалі… (Не чути) Є значна частина застережень, які висказало Міністерство освіти.
Я гадаю, що ми можемо підтримати цей законопроект, проте в резолютивній нашій частині обов'язково зазначити, що з врахуванням застережень та пропозицій Міністерства освіти.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Вадиме.
Шановні народні депутати, є бажання виступити з приводу цього законопроекту, чи рекомендувати комітету прийняти якесь рішення?
СТРУНЕВИЧ В.О. Пропонуємо основному комітету прийняти.
ГОЛОВУЮЧА. За основу?
СТРУНЕВИЧ В.О. З застереженням Міністерства освіти.
ГОЛОВУЮЧА. Міністерства освіти взагалі запропонувало…
СТРУНЕВИЧ В.О. Міністерство нам запропонувало технічні поправки з урахуванням того, як відповідна норма працювала в…
ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, є у вас зауваження, чи можемо рекомендувати?
ЦИМБАЛЮК М.М. Так, можна рекомендувати.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Рекомендувати, також я підтримую цю пропозицію, тому що це дуже слушний законопроект.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Таким чином голосуємо рекомендацію основному комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу.
Хто – за це, прошу голосувати. З врахуванням пропозицій Міністерства освіти.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Королевська – за.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Михайло Михайлович.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. За. Таким чином – одноголосно.
Дякую, шановні народні депутати, переходимо до пункту шостого нашого порядку денного. Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо надання медичної допомоги демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовців, які брали участь в АТО/ООС та отримали статус учасника бойових дій) (реєстраційний номер 4260) (народний депутат Остапенко).
Будь ласка, пане, Анатолію.
ОСТАПЕНКО А.Д. Шановні колеги, проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо надання медичної допомоги демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовців, які брали участь в АТО (ООС) та отримали статус учасника бойових дій).
Завданням законопроекту є підвищення якості та доступності надання медичної допомоги демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовцям-учасникам бойових дій. Велика кількість, як всім відомо, демобілізованих чи звільнених військовослужбовців, які брали участь в АТО (ООС) та були поранені в ході проведення військових дій на території України мають необхідність в отриманні повторної медичної у військових госпіталях, оскільки в результаті поранення інколи виникає гостра необхідність у тривалому процесі реабілітації. Часто реабілітацію необхідно проводити певними курсами, а особливо, якщо це стосується ще додаткового хірургічного висококваліфікованого оперативного втручання. Однак, в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони їм відмовляють в медичному обслуговуванні, так як за чинним законодавством, після демобілізації, такі особи повинні отримувати медичну допомогу в закладах Міністерства охорони здоров'я за місцем проживання, а також у госпіталях ветеранів війни, підпорядкованих Міністерству соціальної політики.
За час проведення бойових дій на території нашої держави велика кількість мобілізованих громадян України, які раніше захищали Україну і отримали важкі поранення, зокрема і мінно-вибухові травми, лікування яких потребує участі висококваліфікованих спеціалістів в галузі військової медицини та висококваліфікованого медичного обладнання, яке знаходиться в закладах Міністерства оборони України.
Право на отримання такої допомоги після демобілізації надається за умови отримання статусу учасника бойових дій чи інвалідності першого і другого ступенів. Проте це процес, який затягується, для підтвердження та отримання тих статусів, до цілого року, тобто такі особи після демобілізації позбавлені якісної і висококваліфікованої медичної допомоги.
Тому на сьогоднішній день не вирішене питання забезпечення медичною допомогою учасників бойових дій. Також всупереч міжнародній практиці європейських країн по наданню медичної допомоги даній категорії населення, на сьогоднішній день після звільнення з лав Збройних Сил України, учасники бойових дій мають право на отримання медичної допомоги лише в неспеціалізованих цивільних лікарнях, в яких відсутні спеціалісти у сфері військової медицини та відповідне медичне обладнання.
Законопроектом пропонується змінити редакцію статті 11 Закону України про право військовослужбовців на охорону здоров'я та медичну допомогу, та розширити можливості для отримання безплатної медичної допомоги у закладах охорони здоров'я Міністерства оборони, демобілізованим чи звільненим у запас військовослужбовцям, які брали участь в АТО (ООС) та отримали статус учасника бойових дій, на час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України і до його звершення у встановленому законом порядку із змінами та доповненнями.
Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову частину державного або місцевих бюджетів. Внесення вищезазначених змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" розширить можливість демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО (ООС) і отримали статус учасника бойових дій, на висококваліфіковану медичну допомогу.
Тож прошу колег підтримати цей законопроект і рекомендувати головному комітету з розгляду зазначеного законопроекту прийняти його за основу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Анатолію.
У нас тут є заперечення Міністерства оборони, і хотілося б почути думку Міністерства ветеранів з цього приводу. Я не знаю, чи, може, це не відноситься? Є хтось від…
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Міністерство ветеранів, дозвольте, будь ласка. Безкоровайний Ігор заступник міністра.
ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, пане Ігор, у нас на комітеті.
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Ми як Міністерство ветеранів підтримуємо будь-яку ініціативу, яка стосується поліпшення доступу до системи охорони здоров'я ветеранів. Але в мене є одне маленьке зауваження щодо цієї ініціативи, бо мова йде про Закон про соціальний захист військовослужбовців, а ви пропонуєте, шановні депутати, внести статтю, яка стосується демобілізованих учасників бойових дій. Тому, можливо, доречніше буде внести ці зміни в Закон про соціальний захист і соціальні гарантії ветеранів. Це така моя думка.
Але стосовно доступу і поліпшення цього доступу до інфраструктури Міноборони, ми тільки "за".
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Ще були заперечення від Уповноваженого з прав людини і було цікаве зауваження. В мене є питання, а є у нас представник Уповноваженого з прав людини?
_______________. Була, Аксана Філіпішина.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Аксана була. Пані Аксана, ви з нами? Є представник Уповноваженого?
ФІЛІПІШИНА А.А. Доброго дня, Галино Миколаївно! Да, я з вами і все чую. Але саме по цьому єдиному питанню мав доповідати наш Департамент із захисту прав військовослужбовців. Ттому саме по цьому питанню в мене на столі немає позицій, тому я відключила відео, бо мені доповідали, що будуть мої колеги з департаменту.
ГОЛОВУЮЧА. Пані Аксана, дивіться, я пропоную ваш висновок прочитати, бо я його прочитала, ви надали нам його в письмовому вигляді.
Щодо логіки. Ви пишете, що в разі, якщо ми звужуємо коло осіб у яких є доступ до військових шпиталів, до системи медичного забезпечення Міністерства оборони, то в цьому випадку ми звужуємо права людини. Так у вас звучить це у висновку.
Скажіть, будь ласка, таким чином, ви вважаєте, що система загальної цивільної медицини гірша, ніж військове забезпечення, чи ні? От чому ви кажете, що коло людей, які обслуговуються у цивільній медицині, що вони начебто дискриміновані по відношенню до військових шпиталів? Це означає, на ваш погляд, ваша думка, як уповноваженої людини, що в нас військова медицина забезпечена краще, ніж цивільна?
ФІЛІПІШИНА А.А. Галино Миколаївно, якраз наша позиція, наскільки я правильно розумію, виходить від зворотного. Бо якраз аргументація законопроекту полягає в тому, що база військових шпиталів є краща, є потужніша, і саме тому до цієї бази треба відкрити доступ демобілізованих учасників АТО. Тому якраз наша логіка виходила від іншого, що цивільні люди, які демобілізовані, мають обслуговуватися в закладах цивільної медицини, де доступ до медичних послуг так само має бути хорошим і треба підтягувати цю медицину до рівності всіх людей, а не всіх переключати до військових шпиталів.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую.
Таким чином, ми констатуємо, що у нас військова медицина краща і це назву має в теорії прав людини – "позитивна дискримінація". Таким чином, ми зробили більш кращу систему позитивної дискримінації і фінансуємо її для військових.
Тепер я хочу з точки зору прав людини зробити, ну, звісно, що якщо десь краще обслуговують військовослужбовців і ми це робили, це навмисно. Будь-яка країна, вона робить позитивну дискримінацію військових для того, щоб захисники були забезпечені більш якісно, ніж всі цивільні. Тобто це свідоме усвідомлення.
Тепер ми розуміємо, що оцю кращу медицину, яка створена у нас в військових шпиталях, військову медицину, що вона має якийсь розмір. Я підходжу до того, що є Міністерство оборони, Міністерство оборони заперечує і я розумію, чому, тому що воно не має розміру, воно не "безразмерное". І тому ми маємо свідомо зрозуміти, а наскільки ми маємо тоді збільшити фінансування військової медицини, не розвиваючи цивільну, для того, щоб люди, які вже є цивільними, отримали послуги, які отримують військові, і чи можемо ми це зробити чи ні.
І в мене от у законопроекті нема обрахунку і я хотіла зрозуміти для себе, наскільки ми збільшуємо навантаження на військові шпиталі, на військову медицину, якщо ми підключимо тих людей, які мають тепер право, якщо ми приймемо цей законопроект, наскільки збільшиться там навантаження.
От я пана Ігоря Безкоровайного, хочу запитати. Скільки у нас наразі учасників бойових дій?
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Наразі, кількість учасників бойових дій близько 500 тисяч – це за тією інформацією, якою розполагає Міністерство у справах ветеранів. Але в нас є ще…
ГОЛОВУЮЧА. 500 тисяч.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Це яких учасників бойових дій? Я вважаю, що це не дуже коректна цифра, тому що у нас дуже багато людей, які прирівняні до учасників бойових дій і також мають цей статус.
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Це інформація, яка зараз міститься в базах даних, якими володіє Міністерство у справах ветеранів.
ОСТАПЕНКО А.Д. Ігорю, я вибачаюсь. Учасники бойових дій, які брали участь в АТО (ООС) і це на період тільки коронавірусу. Тим більше, у нас зараз, ми знаємо, дуже велике питання з коронавірусом – у нас не хватає ліжко-місць для звичайних людей. Тому якщо Міністерство оборони візьме на себе частину осіб обслуговувати і надавати їм військову медичну допомогу як спеціалісти і ті особи якраз, які повинні отримати цю спеціалізовану допомогу, це буде краще, і воно трошки розвантажить нашу загальну систему охорони здоров'я.
ГОЛОВУЮЧА. Ну от, я просто хотіла, щоб ми це всі розуміли, в якому ми знаходимося конструкті сьогодні, після того, як ми будемо приймати рішення. Таким чином була пропозиція…
Так, Наталіє Юріївно.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Я також хочу звернути увагу, це дуже важливе зараз питання, якраз присутній і Ігор Безкоровайний і ми майже два тижні тому проводили круглий стіл з питання закриття ветеранських госпіталів. Зараз у нас на межі закриття 32 ветеранських госпіталі по всій країні. І підготовлена зараз Постанова Верховної Ради, вона проходить підписання усіх фракцій, вже більше ніж тридцять народних депутатів її підписали, і я звертаюсь також до нашого комітету, щоб ми її вивчили. Тому що ми розуміємо, з одного боку зараз закриваються, припиняють свою діяльність військові госпіталі, тому що вони вийшли і не мають сьогодні фінансування і НСЗУ не розробляє для них ні спеціального пакету, ні надає інших сьогодні источников для фінансування. А з другого боку, зараз розглядається дуже слушна пропозиція, щоб розвантажити нашу загальну систему охорони здоров'я і надати можливість людям отримувати також допомогу.
Тому якщо на цей законопроект ми або на другому читанні, або зараз в першому читанні звернемо увагу щодо військових госпіталів, які зараз, на жаль, закриваються в цей складний час, то це буде вже більш комплексно розглянуто питання.
І я також хочу звернутися до Ігоря Безкоровайного тому що на жаль Мінвет зараз стоїть з боку і не втручається в ситуацію, коли руйнується система захисту реабілітації та підтримки життя наших військових. Тому, це питання, воно дуже актуальне. І на нашій комісії спеціалізованій по ветеранам ми його розглядаємо і одноголосно депутати від всіх фракцій вимагають того, щоб це питання було вирішене якнайшвидше, поки ще не зруйнували 32 обласних ветеранських госпіталі в країні.
Дякую.
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Пані Наталія, я вимушений з вами не погодитись стосовно того, що ми стоїмо в стороні. Ми на постійному контакті з МОЗ, з Національною службою здоров'я. На минулому тижні ми збирались разом з Уповноваженим Президента у справах ветеранів. Ми шукаємо вихід з цієї ситуації і хочемо максимально задовольнити потреби ветеранської спільноти в…
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Дякую. Але це вже ж другий рік, коли ми шукаємо вихід, спілкуємось, дискутуємо, намагаємось, але треба вирішити це питання. Ми ж з вами дуже добре розуміємо, що від кількості зустрічей якість обслуговування, на жаль, не змінюється. Тому треба тут бути, знаєте, разом в тому, щоб НСЗУ, вони повинні вирішити це питання, і уряд повинен вирішити це питання. Зараз вони всі в очікувальній такій позиції: "або шах, або падишах, або осел", або хтось загине і якось це питання розсосеться в тій проблемі, яка є більш глобальною в країні. Тому тут треба брати і приймати рішення.
І і цей законопроект, якщо ми спільну позицію пропишемо до уряду, що вони терміново повинні вирішити це питання та зберегти систему ветеранських госпіталів, а ви – вирішити питання, кому вони будуть підпорядковані або областям, або Мінвету, або Мінобороні. Але треба комусь взяти на себе відповідальність і вирішити це питання. І ми закликаємо вас як Мінвет, який безпосередньо піклується нашими ветеранами, це питання взяти, скоординувати і вирішити його.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Наталія Юріївна.
Михайло Михайлович, будь ласка.
ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Галино Миколаївно, шановні колеги, насправді тема дуже актуальна. І я дякую колезі по комітету Остапенку Анатолію Дмитровичу за таку ініціативу.
Мене дивує позиція Міністерства оборони. Мені видається, що вони більше пояснюють це тим, що немає коштів, але позиція має бути однозначною. І це приклад не тільки європейських держав, а в тому числі і Сполучених Штатів, коли всі військові, які демобілізуються, вони однозначно обслуговуються у військових шпиталях, де є, як сказано автором, обладнання, фахівці, які можуть надавати фахову цю медичну допомогу.
Більше того, мова йде – під час коронавірусу і це, я думаю… Тут присутня заступник міністра охорони здоров'я Ірина Микитчак, вона теж має бажання, я бачу, сказати позицію фахову. Тут дуже важливо, аби спільними зусиллями, перше, зберегти військову медицину, в тому числі, не тільки шпиталі, а й військові госпіталі, які є майже в кожній області, про що говорила колега по комітету також, пані Королевська.
І наступна річ. Дуже важливо, щоби ці люди не ходили і не стояли в чергах сьогодні, вони мають теж, вибачте, синдром війни, який в них постійно існує, в них є загострене почуття справедливості. І нині їм слід також надавати фахову медичну допомогу, а в майбутньому думати, щоб вони всі були прикріплені за місцем проживання, за територіальністю, саме до цих військових медичних закладів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. І я дивлюсь, що у нас вже сформована точка зору рекомендувати основному комітету прийняти цей законопроект за основу.
Чи є необхідність, шановні народні депутати, будемо голосувати, чи будемо ще слухати Міністерство охорони здоров'я? Голосувати? Голосувати.
Таким чином голосуємо рекомендацію основному комітету рекомендувати прийняти цей законопроект за основу.
Хто – за це рішення, прошу проголосувати.
Наталія Юріївна? Михайло Михайлович?
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк. За.
ГОЛОВУЮЧА. Наталія Юріївна? Вона мовчить, вона начебто була "за". Але більшістю все рівно прийнято рішення.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. За, колеги. Вибачте, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, Наталія Юріївна.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Ну прошу тільки, щоб ми врахували зауваження до другого читання, щоб розібратися з ветеранськими госпіталями. Я прохаю всіх, тому що це дуже важливе і актуальне питання.
ГОЛОВУЮЧА. Пане Ігорю, це прозвучало, і я думаю, що всі народні депутати теж будуть просити вас, якщо буде можливість, як тільки ви будете готові, ми готові включити до наступних порядків денних нашого комітету, щоб ми заслухали звіт, що в справах ветеранів, це в Міністерстві у справах ветеранів зроблено щось з цього приводу, і які у вас є проблеми, в яких ми можемо допомогти як комітет, як Верховна Рада.
БЕЗКОРОВАЙНИЙ І.В. Дякую дуже за підтримку, колеги.
ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Ігорю.
Шановні народні депутати, дякую вам, ми вичерпали наш порядок денний. Власне не вичерпали, у нас є ще сьоме питання. Ми запрошували міністра соціальної політики пані Лазебну Марину для того, щоб вона нам доповіла по декількох питаннях, в першу чергу, щодо плану законодавчих робіт позицію міністерства. А також, ви знаєте, що у нас є нагальне питання погашення заборгованості Фонду соціального страхування, є заборгованість по лікарняних листах. Також у нас є Постанова Верховної Ради щодо впровадження електронного реєстру листків непрацездатності. І було бажання від народних депутатів задати їй ще питання.
Цей порядок денний зустрічі із міністром соціальної політики було доведено до міністра соціальної політики, але, на жаль, вона усно повідомила, хоча був лист письмовий, що вона прийде до нас. В п'ятницю був лист, що вона прийде, але повідомила, що вона не зможе прийти до нас.
Водночас, Міністерство соціальної політики на порядок денний, який ми запропонували до обговорення, зробили інформаційну довідку як щодо стану виконання плану законодавчих робіт, так і щодо погашення Фондом соціального страхування заборгованості, а також інформаційну довідку щодо запровадження електронних листків непрацездатності.
Які у вас будуть пропозиції щодо цього пункту порядку денного? Будь ласка.
ОСТАПЕНКО А.Д. Перенести заслуховування міністра соціальної політики і узгодження, на який комітет або іншу дату змогли би прийти і доповісти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Не буде інших пропозицій? Таким чином є пропозиція перенести заслуховування міністра соціальної політики на наступне засідання комітету, узгодивши з нею попередньо час.
Хто – за це рішення, прошу проголосувати.
ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.
ГОЛОВУЮЧА. І до відома, інформаційні довідки, які були надані комітетом.
Дякую, шановні народні депутати, порядок денний тепер нашої зустрічі вичерпаний. Наступне засідання комітету на понеділок о 12:30.
Також повідомляю вам, що сьогодні мною, на прохання Голови Верховної Ради, передано законопроекти, які можливі до включення на позапланову сесію, один із цих законопроектів стосується лікарняних листів. Пане Анатолій Остапенко, прошу підготуватися, бо якщо буде позачергова сесія, я думаю, що ми будемо вирішувати це питання.
Дякую, шановні, хто був з нами. До понеділка.
Шановні народні депутати, завтра у нас дуже цікаві комітетські слухання. Вони а) політичні, вони б) стратегічні. Це заслуховування, як урядом здійснювалися стратегії подолання бідності. Буду просити, вже сьогодні розмовляла з Еллою Лібановою, вона надала представника Інституту демографії. Але я думаю, що це комітетські слухання, які гідні того, щоб там була директор інституту, яка на цьому питанні спеціалізується десятиріччями, декілька десятирічь.
А то ми весь час пишемо стратегії подолання бідності і водночас бідність у нас не долається, і тому подивитеся на аналітичні матеріали, на всі міністерства і відомства, які готувалися до звіту щодо цих комітетських слухань.
Тому прошу долучатися завтра, ми з вами можемо зробити висновки, як нам долати бідність в нашій країні в подальшому.
Дякую. Чекаю на слуханнях і відповідно понеділок на комітеті. Дякую.
ЦИМБАЛЮК М.М. А в п'ятницю виїзне засідання, Рівне.
ГОЛОВУЮЧА. В п'ятницю виїзне засідання. Я не зможу, на жаль, бути, але у нас будуть заступники. І якщо, Михайле Михайловичу, ви будете, як перший заступник, то я прошу або Вадима Струневича, я думаю, що ви зорієнтуєтеся щодо того. У нас є голова підкомітету, який опікується цим питанням, один і другий, я думаю, що ви подивитеся.
І хто не знає, ми були в Пенсійному фонді, у нас теж така була робоча зустріч. І пан Євген, я дякую вам тут, привселюдно, тому що ми…
КАПІНУС Є.В. Дякую, дуже раді.
ГОЛОВУЮЧА. Тому що ми побачили, що Пенсійний фонд у нас готовий, він не тільки робив у нас виплати 8 тисяч у грудні і на початку січня цього року, у грудні 2020 року щодо COVID, але він означений як структура, яка буде виплачувати наступні 8 тисяч. І відповідно, ми побачили, що рівень готовності, інформаційного забезпечення, програмного забезпечення, працівників, готовність колл-центру на дуже високому рівні.
Тим народним депутатам, які ще не були у Пенсійному фонді, я дуже раджу побути. І я буду просити пана Євгена, і думаю, що народні депутати, які були на цій зустрічі, вони будуть задоволені від того, що їм покажуть сучасні технології, які в Україні можливі в соціальній сфері, яка дуже багато років не була дофінансована. Все що робилося в Пенсійному фонді, робилося за рахунок незбільшення в абсолютній величині, майже незбільшення в абсолютній величині видаткової частини Пенсійного фонду. І там комп'ютеризація, яка відбулася, моніторингові центри, фронт-офіси, які там створені – це сучасне підприємство. Сучасна фінансова структура, яка може робити швидко, якісно, обліково, аудовано виплати, на відміну від інших фондів, так би я сказала. Я думаю, що ми в тому числі подивимося, як ці технології реалізовані в інших фондах.
Дякую, шановні народні депутати. Ще раз перепрошую за об'яву.