Повідомлення

Перейти до розділу
19 жовтня 15:42
У Комітеті відбудеться чергове засідання робочої групи з підготовки до другого читання законопроекту за реєстр. № 3515 докладніше
18 жовтня 15:43
За дорученням співголови робочої групи з підготовки до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення (за реєстр. № 3515), Голови Комітету Галини Третьякової додатково подається інформація щодо рішення Комітету про створення цієї робочої групи та затвердження її складу посилання...
08 жовтня 14:50
Календар заходів у Комітеті (інформація оновлюється постійно) докладніше
12 жовтня 09:56
У Комітеті відбулося чергове засідання робочої групи з підготовки до другого читання законопроекту щодо формування прожиткового мінімуму в Україні докладніше
07 жовтня 14:36
На черговому засіданні Комітету обговорено положення та прийнято рішення щодо 7 проектів законів у соціальній сфері докладніше
06 жовтня 14:28
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 06 жовтня 2021 року докладніше
01 жовтня 15:37
У Комітеті відбулася професійне обговорення системи оплати праці працівників державних органів зі спеціальним статусом докладніше
28 вересня 17:11
Відбулося чергове засідання Комітету у режимі відеоконференції докладніше
27 вересня 14:32
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 27 вересня 2021 року докладніше
24 вересня 14:27
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 24 вересня 2021 року докладніше
23 вересня 15:59
22 вересня 2021 року відбулося чергове засідання Комітету докладніше
18 червня 2021, 16:47

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 18 червня 2021 року

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати члени Комітету соціальної політики. Вітаю, по-перше, всіх, шановні народні депутати члени Комітету з соціальної політики, хто є на онлайн зв'язку, в мене прохання. Я знаю, що будуть запізнюватися, бо ми запізно закінчили засідання сесійне, хто на зв'язку, повідомляйте, будь ласка.

Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Да, я на зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

Сергій Гривко з нами? Сергій Гривко.

Анатолій Остапенко.

Королевська Наталія.

У нас є кворум. Шановні депутати, у нас є кворум, ми можемо починати роботу. І за проханням секретаріату і народних депутатів, я пропоную до нашого порядку денного першим питанням поставити внесення змін до плану роботи комітету на період п'ятої сесії, бо є пропозиції щодо зміни (щось доповнити, щось там перенести), і далі ми йдемо по порядку денному і працюємо, як скаже Микола Бабенко, наш секретар.

Якщо нема зауважень, я прошу…

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, у мене єдине, це щодо зміни, це щодо проведення у Білій Церкві (правильно?) 8 числа засідання. Я хочу ще раз, не всі народні депутати, які присутні, знають, я запропонував провести 8 числа наступного місяця виїзне засідання в Білій Церкві задля того, щоб і Комітет соціальної політики мав можливість піти на Білоцерківський УТОС, де у нас працюють близько 400 людей з інвалідністю, а також на Білоцерківський УТОГ.

І також хотів би, щоб до нас все-таки долучився заступник міністра наш пан Музиченко на це засідання.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановний пане Миколо.

Таким чином у нас є пропозиція включити, до плану роботи комітету виїзне засідання круглого столу в Білій Церкві на базі УТОС.

І є ще пропозиція від секретаріату. Я вчора розмовляла з пані Наталією Королевською, яка у нас запропонувала внести в наш план роботи проведення слухань у комітеті щодо соціальних виплат громадянам України. Наталя Королевська пропонувала включити в план роботи на п'яту сесію, пропонувала включити питання соціального захисту осіб – мирних громадян і дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту. Вона потужно працює в тому числі з міжнародними експертами, але потрібен ще час, і вона теж пропонує, як і комітет, зробити це у вересні-жовтні. Тому що там до липня, я думаю, що там потрібно ще попрацювати. В неї така думка була. Тому оця пропозиція щодо внесення в план.

І було, ще є питання про стан виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду та інших судів України щодо соціальних виплат громадянам України. Це теж наш пункт, по якому ми провели комітетські слухання, але потрібно продовжити, бо ми недоопрацювали рекомендації. І зараз секретаріат ще доопрацьовує проект Постанови Верховної Ради України для того, щоб ми надали Кабміну алгоритм дії, як нам забезпечити в тому числі в бюджетному процесі виконання рішень національних судів і міжнародних судів. Тому теж є прохання виключити це з плану роботи на період п’ятої сесії і перенести на наступну, щоб ми спокійно доопрацювали.

Так ми будемо план складати на наступний тиждень, просто що ми не встигаємо в цей сесійний сезон.

Таким чином є три пропозиції: проведення круглого столу, перенесення комітетських слухань щодо збройного конфлікту і соціального захисту постраждалих, і відповідно перенесення слухань в комітеті щодо виконання міжнародних і національних судів – оці два питання виключити і перенести на наступну сесію.

Якщо немає заперечень, шановні народні депутати… Таким чином, голосуємо за зміну нашого плану роботи. Хто за ці пропозиції, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І тут у нас ще одне організаційне питання щодо створення робочої групи по законопроекту 4147, він прийнятий в першому читанні. Це відноситься до компетенції підкомітету щодо трудових відносин Миколи Бабенко. Тому є певна пропозиції створити робочу групу для підготовки законопроекту на друге читання з головуванням Миколи Бабенка.

 Є якісь інші пропозиції? Якщо нема, тоді теж прошу голосувати про створення робочої групи. 

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вадим Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Це законопроект, який був поданий Кабінетом Міністрів, і ми розглядали питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії. Це чотири законопроекти, бо до нього були подані три альтернативних. Про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 5344) (Кабінет Міністрів України), а також альтернативний до  нього 5344-1 (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк), альтернативний 5344-2 (Королевської і інших) і альтернативний 5344-3 (Третьякова).

Міністерство соціальної політики прошу до слова. І прошу, чи є Тетяна Ломакіна з нами?

 

ЛОМАКІНА Т. Так, є. Доброго дня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Тетяна. Я хочу вас представити всьому комітету. Це Тетяна, яка працювала над безбар'єрністю… (Не чути) своєї до каденції радника Уповноваженого Президента України з питань безбар'єрності. Теж прошу, щоб ми познайомились, і ми будемо плідно працювати з підкомітетом.

Дякую, шановна пані Тетяна.

І переходимо, заслухаємо Міністерство соціальної політики як розробника цього законопроекту.

Будь ласка, Віталій Музиченко.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Дякую, шановна Галина Миколаївно.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні запрошені! Законопроект 5344, дійсно, є ініціатором його Кабінет Міністрів. Він розроблений на виконання Указу Президента України 678 "Про активізацію роботи про забезпечення прав осіб з інвалідністю", а також "Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю", а також "Плану заходів щодо реалізації основних напрямків реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць до 2022 року".

Зокрема, цей проект акта відповідає всім міжнародним зобов'язанням, зокрема у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, який Україна на себе взяла, ратифікувавши Європейську соціальну хартію, Конвенцію МОП про професійну реабілітацію та зайнятість осіб з інвалідністю, Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, а також інших міжнародних документів.

Він повністю відповідає зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції, тому в даній ситуації це спрямовано на вирішення і інтеграцію нашого законодавства в європейський простір.

Зокрема, що передбачається законопроектом? Законопроектом передбачається.

Перше. Запровадити альтернативний варіант виконання встановленого чинним законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Друге. Запропоновано диференційований підхід щодо працевлаштування осіб з важкою формою інвалідності, що особливо складно при адаптації певних робочих місць під потреби таких людей.

Третє. Запроваджується електронна форма під час здійснення реєстрації роботодавців у територіальних відділеннях Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю та подання ними до таких відділень звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю. Тобто ми говоримо про спрощення на бізнес і на суб'єктів господарювання.

Четверте. Поняття цільових фінансових санкцій замінюється на "адміністративно-господарські санкції", що дозволить створити рівні умови для всіх роботодавців в частині відповідальності за порушення такого законодавства.

Також передбачається запровадити механізми працевлаштування осіб з інвалідністю на посадах в органах влади. Тому що ми багато чути про те, що сьогоднішнє законодавство змушує бізнес, а також суб'єктів господарювання виконувати відповідні положення стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю, а, на жаль, на посадах в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування таких норм на сьогоднішній день немає.

Я хотів би також зупинитися на двох аспектах і більш конкретно їх розкрити: що стосується, власне, альтернативних варіантів виконання встановленого нормативу робочих місць; а також в чому полягає, власне, диференційований підхід щодо працевлаштування осіб з важкими формами інвалідності.

Значить, що стосується, власне, першого питання. Ми говоримо про  те, що є визначений відповідний норматив, який характеризується в залежності від кількості робочих місць на підприємстві, і передбачено мінімальну кількість відповідно від кількості працівників і середньооблікової кількості штатних працівників такого підприємства. Передбачено, що до цього нормативу буде зараховуватись визначена кількість осіб з інвалідністю, які забезпечені роботою на підприємствах, організаціях, громадських організаціях осіб з інвалідністю, зокрема шляхом укладання договорів, контрактів на виробництво. Для прикладу, що це дає. Припустимо, ми говоримо про те, що є потужне, велике державне підприємство "Укрзалізниця". Дійсно там особам з інвалідністю, скажімо, ІІ або І групи, складно знайти робоче місце, виходячи із того об'єму і функціональних обов'язків, які виконують конкретні штатні працівники. Але, з іншої сторони, припустимо, підприємства УТОГ виготовляють певну продукцію для такої організації. Зокрема беремо, для прикладу, здійснюють пошив форменого одягу. Тому пропонується таким чином: Укрзалізниця здійснюватиме прямі закупки відповідної, по суті, скажемо, послуги щодо пошиву такого форменого одягу, припустимо, у підприємств УТОГ, це як для прикладу, і відповідно шляхом врахування, залучення таких людей до виконання цієї роботи Укрзалізниці буде зроблено взаємозалік, по суті, по умовному працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Це такі речі, яких на сьогоднішній день немає в законодавстві України. Але, коли ми проаналізували 15-річну дію сьогоднішніх норм, то ми побачили про те, що, по суті, складно сказати про те, що сьогоднішня модель працює ефективно. І вивчивши, власне, досвід країн Європейського Союзу, ми можемо сказати про ті країни, де є, власне, квотний підхід, абсолютно аналогічні норми діють також і в цих країнах. Тому ми тут запозичуємо, власне, той досвід, який маємо у наших сусідів.

З іншої сторони, ми говоримо про те, що працевлаштування осіб з інвалідністю різних нозологій і різних груп потребує різних зусиль. Ми всі прекрасно розуміємо, що працевлаштувати особу з інвалідністю ІІІ групи, яка має мінімальні, скажемо, фізіологічні ушкодження здоров'я чи фізичні ушкодження здоров'я, – це одних потребує зусиль. І, якщо ми говоримо, припустимо, про тотально незрячу людину, особу з інвалідністю І групи, – це зовсім інші зусилля і зовсім інші витрати.

Тому пропонується також цим законопроектом по суті дати можливість виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом диференційованого підходу зарахування створення таких робочих місць. Припустимо, для прикладу, якщо підприємство створило робоче місце для двох осіб з інвалідністю, скажімо, ІІІ групи, і це ж підприємство створило і працевлаштувало особу з інвалідністю І групи, то відповідно два робочих місця в першому варіанті дорівнюють створеному робочому місцю за другим варіантом. Ну, тобто…

 

ГОЛОВУЮЧА. Скільки потрібно, пане Віталію, часу вам?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Я вже закінчую. Це для прикладу, щоб ми розуміли в чому суть законопроекту.

 Власне, отакі інноваційні підходи ми пропонуємо в цьому законопроекті для того, щоб ми мали можливість більш ефективно використовувати позиції стосовно працевлаштування осіб з інвалідністю.

Дякую за увагу. І прохання підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Віталію.

І прошу альтернативний законопроект 5344-1, Михайло Михайлович, якщо немає Юлії Володимирівни. Ні, не будете?

Наталія Королевська, альтернативний законопроект. Пан Анатолій…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді я доповім про третій законопроект альтернативний – це мій законопроект, за моїм авторством, але готували його разом з командою, яка займається безбар'єрністю, в тому числі і Офісі першої леді. І експерти, які працювали там і Тетяна Ломакіна, яка зараз призначена радником, і Жолнович Оксана, яка теж, я думаю, з нами зараз на зв'язку, працювала з цією тематикою. Ми намагалися дуже швидко, за два тижні, вкласти в цей законопроект наступні речі.

По-перше, хочу доповісти всім, що в Україні є 7 мільйонів людей з інвалідністю і з них працевлаштовано на 4-відсотковій квоті лише, за даними Фонду людей з інвалідністю, лише 380 тисяч. Впродовж 16-19-го років працевлаштовано лише 52,8 тисяч людей з інвалідністю на робочі місця, з яких 46 тисяч були людьми, які були безробітними. Це надзвичайно мало, якщо порівняємо ці цифри з 2,7 людей з інвалідністю, які проживають на території України.

В той же час ми знаємо, що наприклад в цьому році у нас Фонд людей з інвалідністю – це 2,2 мільярда гривень. І одне з основних завдань цього фонду – це розумне пристосування робочих місць в тому числі для людей з інвалідністю, в першу чергу, для людей з інвалідністю, Не тільки ТЗРи, але і створення таких робочих місць.

Якщо подивитися на статистку, то у 2020 році за рахунок цих коштів було створено лише 12 робочих місць на всій території України. І крім того після навчання в тому 2020 році було працевлаштовано лише 213 осіб.

Таким чином, якщо подивитися на цифри і на статистику, можна констатувати, що діюча система, існуюча система допомоги працевлаштуванню людей з інвалідністю, вона незадовільна і потребує докорінної зміни. А також це каже про те, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю показує незадовільну роботу.

Тому ми намагалися в законопроекті врахувати ті недоліки, які є, і зробити все, щоб людям з інвалідністю було працювати комфортно, водночас, щоб і роботодавець мав не каральну систему, а систему стимулюючу. Наприклад, законопроектом запропоновано, при створенні робочих місць для людей з інвалідністю, робити внесок до Фонду людей з інвалідністю, який на 40 відсотків знижений у порівнянні із штрафними санкціями. Таким чином створюється на каральний спосіб, а такий, коли роботодавець може виглядати як соціально відповідальний, корпоративно соціально відповідальний роботодавець, який там не в стані створити, але він готовий відраховувати у Фонд людей з інвалідністю для того, щоб той відповідно теж допомагав створювати робочі місця для людей з інвалідністю.

Крім того, альтернативним законопроектом пропонується розповсюдити квоту на державну службу також, бо теж незрозуміло для мене особисто було, чому приватний бізнес має квоту, а державна служба такої квоти не має. Така квота має застосовуватися і до державного сектору в тому числі.

Але в цьому законопроекті є норма, яка викликає у роботодавців стурбування, бо квота робочих місць для людей з інвалідністю збільшилася з 4 відсотків до 6. Це зрозуміло, тому якщо зібрати працездатне населення, то кількість 2,7 людей з інвалідністю до нашого працездатного населення – це десь 7 відсотків. Тому ця квота вона логічна була збільшена на відсоток тих людей, яких у нас у працездатному віці є люди з інвалідністю до всієї популяції, яка працездатна. Але якщо сьогодні ми не зможемо її знизити, то я буду просити і народних депутатів, і комітет після доопрацювання пильно приглянутися до цієї квоти, і подивитися, яка вона має підійти безпосередньо.

Інші норми, я думаю, що вони схожі з тими, хто альтернативно пропонував щось, основне – це перетворення карального механізму на механізм,  де роботодавець має гідно себе почувати.

Дякую, шановні народні депутати.

Пан Сергій, будь ласка.

 

ГРИВКО С.Д. Доброго дня всім. Дякую за надане слово.

Як доповідач, співдоповідач по цим законопроектам, скажу так, що ці законопроекти необхідні і важливі для суспільства. В той же час кожен законопроект має певні в собі свої переваги.

Одні – збільшують рівень працевлаштування осіб з інвалідністю, інші – створюють нові спеціально пристосовані робочі місця, наступні – стимулюють роботодавця працевлаштовувати осіб з інвалідністю. В принципі, всі хочуть досягти більшої зайнятості осіб з інвалідністю, збільшити кількість цільових надходжень до державного бюджету для соціального захисту людей з інвалідністю… (Не чути) …пов’язаних із стягненням адміністративно-господарських санкцій за невиконання квоти на працевлаштування.

В той же час найбільш доопрацьований, на мою думку, і правильний законопроект, – це  5344-3. І пропоную комітету включити до порядку денного і створити робочу групу, щоб напрацювати і зібрати всі, скажімо, позитивні моменти в кожному законопроекті і щоб винести його…

 

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно! Бабенко.

Так я хотів би почути роботодавців (Колишко, Біленького), перш за все, думку роботодавців. Можна це, можемо їх почути?

 

ГОЛОВУЮЧА. Звісно, звісно.

Будь ласка,  пан Сергій Біленький.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Доброго дня, шановна Галино Миколаївно, члени комітету, запрошені! Ми уважно вивчили всі чотири законопроекти. Скажу відразу, що найбільш виваженим, на наш погляд, є урядовий законопроект, який ми готові підтримувати.

Я бачу дуже багато позитивних новел в трьох альтернативних законопроектах. Але якщо, як було запропоновано раніше, запропонувати взяти за основу законопроект ваш, Галино Миколаївно, то, як ви вже казали, там є один момент, який дуже турбує роботодавців – це саме збільшення квоти з 4 до 6 відсотків.

Я хочу щоб зараз всі зрозуміли, що роботодавці прекрасно розуміють ті проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю. І ні в якому разі ми не хочемо якось, щоб вони були дискриміновані.

Але не можна орієнтуватися просто на якісь цифри, що скільки у нас всього осіб з інвалідністю, скільки працевлаштовано за квотою. Я зараз поясню, чому.

Наприклад, в промислових регіонах, таких, як Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг, у багатьох інших, представники роботодавців всіх регіонів постійно до нас звертаються, що вони не можуть навіть 4-відсоткову квоту закрити, тому що в регіоні не існує такої кількості людей з інвалідністю, які могли б і головне хочуть працювати на промислових підприємствах.

Є ще одна велика проблема – це робочі місця з особливо шкідливими та важкими умовами праці, які атестовані за списками 1-2 так званими. На такі робочі місця практично неможливо взяти людину з інвалідністю, але вона враховується в загальному обсязі, з якого потім рахується ця квота.

Тому наше прохання якось подивитися і на цю проблему і хоча б виключити ці робочі місця з загальної кількості. Інакше, скільки б ми не збільшували квоту, це буде фактично додаткова фінансова санкція на підприємства, і ми просто не знайдемо таку кількість людей з інвалідністю. Якщо ми і зараз не можемо знайти по таких регіонах, то при збільшенні квоти тим більше не зможемо.

 Прошу звернути на це увагу і ще раз повторюся, що із чотирьох законопроектів ми вважаємо, що найбільш виваженим, який міг би підтримати комітет, є урядовий законопроект.

Дякую.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна!

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Да, пане Микола.

 

БАБЕНКО М.В. Я б хотів би вам запропонувати все-таки зараз послухаємо ще Родіона, якщо він захоче два слова сказати. Але  пропонував би все-таки підтримати урядовий і взяти його за основу, а потім, у вас також там дуже багато прогресивних ідей, зробити такий мікс.

Єдине що, хочу погодитись з Сергієм стосовно збільшення квоти. Можливо, ми, те, про що ви говорили, збільшили б кількість робочих місць, але не за рахунок збільшення квоти для роботодавців, а дійсно за рахунок того, що ми зробимо таку саму квоту і для державних службовців. Розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, я не заперечую щодо того, щоб ми подискутували щодо розміру квоти. Є включення в законопроекті 5344-3 державної служби. Але крім того, там ще є зниження оцих санкцій взагалі перетворення того, що сьогодні є санкціями, перетворення на внесок, який…

 

БАБЕНКО М.В. 40 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. Ми тут теж можемо подискутувати. Тому що, якщо роботодавець не в стані чи не в змозі цього робити, то ми маємо мати в державі фонд, який допомагає створювати такі робочі місця в інших місцях.

Можуть бути підприємства, які, от у пана Сергія Гривка є пропозиція опрацювати закон про соціальне підприємництво,  по тому, що ми кажемо про УТОСи, про УТОГи, які мають від держави державні гарантовані пільги по сплаті податків. Там теж є працевлаштування людей … (Не чути)  квота  50 відсотків. В цьому випадку підприємство отримує пільгу таку.

 

БАБЕНКО М.В. Дивіться, у нас зараз же мова йде взагалі про включення до порядку денного, правильно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так. І створення робочої групи. У нас від пана Сергія прозвучала пропозиція, власне, доопрацювати на базі комітету, поєднавши законопроекти, взявши від кожного все добре, що є, і зробити доопрацьований від комітету.

 

БАБЕНКО М.В. Давайте так і зробимо. Давайте зробимо доопрацьований від комітету.

Я думаю, що і Мінсоц до нас приєднається, і всі до нас приєднаються.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Я думаю, що це правильна ідея, тому що в кожному з цих законопроектів є моменти, які потрібно було б доповнити. І тут насправді не важливо, який брати за основу, можна "народити" абсолютно уніфікований проект, який дасть можливість врахувати все краще на базі кожного із законопроектів. Тому ми також підтримуємо цю ідею.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Тетяна Ломакіна, радник Уповноваженого Президента у справах безбар'єрності. Будь ласка, ваша точка зору.

 

ЛОМАКІНА Т.А. Якщо буде така ваша ласка, за доопрацювання комплексного законопроекту на основі цих чотирьох.

Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Таким чином ми голосуємо включення законопроектів до порядку денного всіх і створення робочої групи на підкомітеті Сергія Гривка щодо доопрацювання законопроекту доопрацьованого. І запрошуємо, просимо Міністерство соцполітики і радника Уповноваженого Президента долучитися до цієї роботи, щоб ми зробили той законопроект, який….

Будуть інші думки?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Галина Миколаївна, я єдине, що хотів би попросити і Сергія Гривка, щоб, я не заперечую проти того, щоб це було на базі його підкомітету, але обов'язково щоб він залучив мене до цього процесу. Тому що це торкається напряму трудових відносин, це напряму торкається і роботодавців, і працевлаштованих. Тому я хотів би прийняти активну участь у розробці даного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧА. Смотрите, как вы считаете, ви чи співголовуєте, чи, може, там на комітеті...

 

_______________. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

НАЗАРЕНКО В.М. Галина Миколаївна, можна одне слово, буквально? Національна Асамблея людей з інвалідністю.

Шановні колеги, я хочу сказати, що буквально вночі закінчилась 14 сесія держав ООН, саме ті, які підписали Конвенцію ООН з прав людей з інвалідністю. І саме стаття 24 – це працевлаштування та зайнятість – вона також дуже активно обговорювалась на цьому саміті. І ми будемо скоро мати резолюцію з цього приводу.

Тому вітаємо, по-перше, проведення засідання комітету безпосередньо на таких підприємствах соціальних, да. По-друге, все ж таки розповсюдження і допомога роботодавцям, які займаються соціальним підприємництвом, – так, їх також треба підтримувати. І згодні з роботодавцями, що держава не повинна перекладати на них фактично обов'язок працевлаштування.

Дякую. Ми активно залучимося до процесу підготовки нової редакції законопроекту. Дякую, спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Вікторія.

І керівник Департаменту соціальної політики та охорони здоров'я Офісу Президента України Жолнович Оксана просить слова. Будь ласка, пані Оксана.

 

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня. Дякую за надане слово. Також хочу висловитися, тому що дуже важливий законопроект, дуже важлива тема, яка торкається великої кількості людей.

Просила б узяти за основу все ж таки законопроект Галини Миколаївни Третьякової, і поясню, з кількох причин.

Перше застереження, яке прозвучало від роботодавців, про те, що не завжди виходить дотримуватися квоти і її виконувати з різних причин, і в тому числі з об'єктивних причин. Саме тому, розробляючи цей альтернативний законопроект, ми хотіли відійти від філософії санкцій. І якщо ви бачите, в тому законопроекті третьому немає жодного негативного акценту. Цільовий внесок не розглядається як покарання, це як варіант, це альтернатива вибору підтримки людей з інвалідністю роботодавцем.

Друге, дуже важливе, на що я би теж хотіла звернути увагу. Що у тому випадку, коли не вийде, не вдасться заповнити повністю квоту, адміністративно-господарська санкція сьогодні становить 100 відсотків середньорічної заробітної плати. В законопроекті пропонується 40, на 60 відсотків зменшити навантаження на роботодавця.

Третє, важливе, що пропонується і в урядовому законопроекті і є в нашому законопроекті, – це дозволити альтернативний механізм заповнення квоти шляхом закупівлі у соціальних підприємств продукції. Але в урядовому законопроекті немає розписано детально, що це за підприємства, на відміну від нашого законопроекту, де ми розширяємо категорію соціальних підприємств, даючи можливість будь-якому роботодавцю, який виконує квоту в 50 відсотків, претендувати на звання соціального підприємства і користатись пільгами.

Сьогодні всього 300 підприємств по Україні є соціальними. Це справді дуже мало, щоби закрити питання із закупівлею, І вони обмежений сегмент товару виготовляють. Якщо ми дозволимо розвинути види соціальних підприємств і збільшимо їх категорію, можливість брати участь в заповненні цієї квоти і купівлі в них товарів, то ми, по-перше, збільшимо кількість робочих місць на цих підприємствах. І друге – спростимо роботу підприємствам промисловим, де фізично немає можливості облаштувати робочі місця, але вони точно можуть закупляти папір в соціальних підприємств, канцтовари, канцелярію, одяг. Головне – просто зробити таких підприємств достатньо велику кількість і з великим асортиментом.

Третє – адміністрування. Хочу звернути вашу увагу, що за чинного адміністрування, воно є недосконалим через Фонд соціального захисту людей з інвалідністю, оскільки передбачає дублювання звітності, яку роботодавці повинні подавати, електронно опрацьованою системою – в податкові органи і додатково – паперовими носіями. Навіть, якщо ми передбачимо в законопроекті цифровізацію, то це означає, що держава повинна витратити величезну кількість коштів на повторення системи звітності електронної, яка вже успішно працює в податкових. Ми пропонуємо об'єднати звітність. 

Ми вже вели перемовини з Мінфіном і вони готові включитися до того, щоб напрацювати додатковий законопроект змін до Податкового кодексу для того, щоб звітність була об'єднана, щоб всі ці статуси вносилися автоматично, щоб у нас не було ручного регулювання, так, як є зараз, визначення соціальних підприємств. Щоб цей механізм і процес був прозорим, чітким, однозначним і максимально спрощеним для роботодавця. На жаль, цього в урядовому законопроекті немає.

 

БАБЕНКО М.В. Я перепрошую. Шановні колеги, я як секретар комітету, просто вимушений вас перервати, тому що ми дуже сильно обмежені в часі і ми вже прийняли концептуальне рішення, що ми будемо брати за основу всі законопроекти і будемо враховувати все.

Тому я пропоную, Галина Миколаївна, переходити до голосування по даному проекту рішення, голосувати і переходити до інших питань. У нас дуже багато питань і ми знову їх просто не встигнемо розглянути. Я вибачаюся, але час є час.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан… (Не чути)

 

_______________. Шановні колеги, насправді законопроекти потрібні, але мене дивує, про що ми сперечаємося. Кабінет Міністрів і Офіс Президента – я вважаю, що має бути спільна думка, Кабінет Міністрів мав би або радитися, або Офісу надавати пропозиції Кабінету Міністрів. От права рука, умовно, не знає, що робить ліва. Давайте виходити на голосування. Єдине, що однозначно якийсь треба брати за основу, щоб потім доопрацьовувати, бо в іншому разі ми порушуємо Регламент.

Дякую.

 

_______________. І в мене пропозиція взяти за основу законопроект Кабінету Міністрів, тому що вони є розробники, їм його виконувати, тому на базі їх, і долучити всі правки, і всі пропозиції від інших альтернативних законопроектів, тоді їх надамо.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, у нас зараз мова йде взагалі про включення законопроектів до порядку денного.

 

_______________. Ми всі включаємо.

 

БАБЕНКО М.В. Ми можемо їх всі включити.

(Загальна дискусія)

Дивіться, там буде Гривко головувати, але я все-таки думаю, що це принципового значення зараз не має.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я теж думаю, що нема сьогодні сенсу визначати, що там буде основним, може, це буде взагалі новий п'ятий законопроект, який буде комбінований з усього доброго, що є в кожному  законопроекті. Я думаю, що ви там з паном Сергієм розберетеся, і немає сенсу, хто там…

 

БАБЕНКО М.В. Можливо, це буде взагалі інший документ. Тобто я пропоную голосувати і все.

 

 _______________. Пані Галина, дозвольте слово? Асоціація міст України, півхвилини буквально.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, є пропозиція включити законопроект до порядку денного і створити робочу групу за співголовуванням пана Гривка і Бабенка щодо доопрацювання на базі комітету доопрацьованого законопроекту з визначеної тематики.

Немає тут до цього зауважень?

 

 _______________. Якщо ми включаємо на опрацювання, то основний, і долучати до нього основний. Так ви ж тільки що сказали, що включити законопроект… (Не чути) То ми беремо як би по суті за основу, ми ж не кажемо, що ми тільки вичленимо цей, беремо основний його і долучаємо всі інші. Але ж нам треба відштовхнутися, бо він стоїть у нас як основний.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, надійшла друга пропозиція щодо того, щоб створити робочу групу, яка має взяти кабмінівський законопроект за основу. Тому голосуємо в порядку надходження пропозицій.

Перша пропозиція – щодо створення робочої групи і напрацювання доопрацьованого законопроекту під співголовуванням. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О.  Струневич – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за

 

ГОЛОВУЮЧА.  Хто – проти? Хто – утримався?

Пан Олег.

 

АРСЕНЮК О.О. Я – за другу.

 

ГОЛОВУЮЧА. За другу пропозицію. І голосуємо другу пропозицію. Перша вже пройшла. Хто за другу пропозицію, прошу голосувати.

Дякую, шановні народні депутати.

Хто – проти?

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за

 

ГОЛОВУЮЧА. Чотири. Тоді пройшло дві пропозиції. Гаразд. Створюємо робочу групу і беремо за основу якийсь, а потім кабмінівський.

Я думаю, що ви розберетеся, пан Микола, який голосувати…(Не чути)

 

 ЦИМБАЛЮК М.М. (Не чути) Рішення нашого комітету. Ви ж розумієте, що у Верховній Раді розглядаються однозначно законопроекти і є рекомендації комітету, які …  (Не чути) а які відхилити. А після того…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, Михайло Михайлович, ми зараз не рекомендуємо Верховній Раді щось прийняти за основу. Ми зараз тільки прийняли рішення про включення його до порядку денного і створили робочу групу для підготовки доопрацьованого законопроекту на базі комітетів.

Перша пропозиція була з включенням всього доброго, що є у кожному законопроекті, до цього доопрацьованого, а друга пропозиція була взяти за основу кабмінівський і його доопрацювати. Як на мене, що одне що інше не відрізняється. Яку ви візьмете базу і до чого ви доопрацюєте, і як ви його, тобто  тут боротьба якихось амбіцій.

 

_______________. Галина Миколаївна, у мене до вас прохання. Мене чутно? Галина Миколаївна, ми мусимо прийняти рішення. Давайте, я ж говорю, що немає взагалі ніякого значення, що ми проговоримо зараз, що ми щось візьмемо за основу чи нічого не візьмемо за основу. Але, якщо це для колег принципово, то давайте погодимося, давайте візьмемо кабмінівський і скажемо в рішенні комітету, давайте візьмемо за основу його, це не принципове питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я теж думаю, що це не принципово.

 

_______________. Давайте переголосуємо кабмінівський.

 

_______________. (Не чути) Тому що у нас основний іде кабмінівський, тоді податковий, якщо ми кажемо, що ми їх доопрацюємо, то ми тоді повинні визначитися, для чистоти, як кажуть, документу, що ми беремо цей за основу і приєднуємо і напрацьовуємо далі законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так вам форма чи сенс поставити?

(Загальна дискусія)

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, в мене пропозиція, ще раз хочу повторити, давайте візьмемо кабмінівський за основу і підемо далі, це ж не принципово. Ми все одно будемо потім законопроекти підписувати всім комітетом, це буде новий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, пан Миколо, я проти карального методу як такого, і я вважаю, що кабмінівський законопроект, який провокує каральні способи роботи з роботодавцями, і я б не рекомендувала його брати за основу. Ще раз, ми працюємо з усіма законопроектами, з яких ми беремо добре, що є…

 

БАБЕНКО М.В. Так давайте всі візьмемо за основу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, всі законопроекти беремо за основу.

 

БАБЕНКО М.В.  Давайте третє рішення – всі за основу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Всі за основу, бо кожному є щось, що має бути позитивним.

 

БАБЕНКО М.В. Да. Давайте голосувати. Всі за основу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо всі законопроекти…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він буде дешка, але він буде об’єднувати все, що є. Так як там у Гетманцева, там 10 законопроектів, він робить, але там… (Не чути)

 

БАБЕНКО М.В. Тільки, Галина Миколаївна, дуже не хочу, щоб ми порівнювали себе з Гетманцевим…

 

ГОЛОВУЮЧА. Як-як?

 

БАБЕНКО М.В. З комітетом Гетманцева і з тими актами, які він продукує. Дуже не хочеться, щоб ми продукували документи, подібні до Гетманцева.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 Переголосовуємо і уточнюємо пропозицію: беремо усі законопроекти за основу, створюємо робочу групу за співголовуванням, і доручаємо їм створити доопрацьований на базі комітету.

 

______________. (Не чути) …всі приймають участь, всі бажаючі члени нашого комітету, будь-які народні депутати, всі… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином одноголосно.

Переходимо до наступного питання порядку денного. (Не чути)

Переходимо до пункту 3 нашого порядку денного. Розглядаємо проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 5421), відповідно народної депутатки Третьякової.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, наскільки я розумію, ми ж є комітетом не основним. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, ми є не основним.

 

БАБЕНКО М.В. І я думаю, що даний законопроект все одно необхідно буде подавати разом з тим уже законопроектом доопрацьованим, про який ми тільки що говорили. Тому що це ж комплексне питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити його в  робочу групу. Є пропозиція включити цей законопроект у робочу групу, яка буде займатися працевлаштуванням за вашим співголовуванням для того, щоб ви, може, напрацювали доопрацьовані... (Не чути) … загалом до цілого. Щоб ми там не декілька законопроектів розглядали, а загалом.

 

БАБЕНКО М.В. Да. Але я думаю, Галина Миколаївна, це ж іде, в нас ідуть зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Тобто це має бути окремо законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, окремим законопроектом. І як сказала пані Жолнович, можливо, що ми зробимо, ви зробите на робочій групі, разом уже зробимо і зміни до Податкового кодексу. Таким чином там можуть бути три законопроекти: до КПК, АК, Податкового, відповідно другий, і основний, який про працевлаштування.

 

БАБЕНКО М.В. Без проблем, давайте так і зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Таким чином є пропозиція…

Є пропозиції якісь інші? (Шум у залі) Ніна Петрівна, ми його включаємо комітетом у робочу групу.

Да, пан Сергій.

 

ГРИВКО С.Д. Вибачте, ми ж не є головним комітетом з приводу цього законопроекту. А просто ми повинні, напевно, доручити головному комітету,  рекомендувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Рекомендуємо головному комітету цей законопроект опрацювати разом з 5344 і альтернативними до нього.

 

_______________. Галина Миколаївна, я думаю, що його не доопрацювати зараз. Оскільки це питання є комплексним, ви його, я так розумію, ви ж його вже зареєстрували, то його треба відкликати. А потім вже на базі того, що ми напрацюємо, подавати знову.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, ми зробимо отак, навіть коли ми там робили законопроект... (Не чути)  ми відкликали тоді, коли комітет відпрацював новий. От всі співавтори, вони подають законопроекти, вони готують доопрацьований. Якщо він потребує зміни до КПК, АК і Податкового кодексу, то це йде вкупі до цього законопроекту, який потім технічно просто виокремлюють у три. І в пояснювальній записці ми пишемо, що йде три законопроекти, вони мають у порядку денному йти синхронно. Бо не може бути так, що ви там основний законопроект прийняли, Податквий він залишився без. Тобто вони мусять бути зв'язаними, і це тільки штучний розподіл всередині Регламенту Верховної Ради, він такий.

Тому цей законопроект просто треба взяти до законопроектів 5344. І оця робоча група доопрацює оцю трійку законопроектів. Якщо вони будуть, я потім відкличу свій, тут нема питань. Просто поки він не відкликаний він мусить бути. А, якщо ми доопрацюємо, згодні, то – да.

Будь ласка, пан Анатолій.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У мене пропозиція, щоб або не розглядати або повернути автору на доопрацювання. А після того як ми опрацюємо 5344, тоді його знову повернути на розгляд, тоді воно логічно буде. Ми доопрацюємо, у нас буде доопрацьований буде 5344. Тоді ми повертаємо ваш на розгляд. Якщо там його треба буде відправити доопрацювати, ми тоді якраз його розглядаємо. Так чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я не думаю, зараз ми мусимо приймати рішення про відкликання, тому що Мінсоц підтримує із зауваженнями…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми повертаємо на доопрацювання… (Не чути) 5421. А, коли доопрацюємо 5344, повертаємо 5421 і вони тоді разом розглядаються. Це тоді логічно виглядає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми знімемо зараз це питання, тому що ми не готові до розгляду… (Не чути)

 Хто за те, щоби зняти це питання з розгляду, прошу проголосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, ми переходимо до пункту 4 нашого порядку денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проектів законів про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо поліпшення надання соціальних послуг.

Це вже у нас вкотре розглядається, ми підходимо… (Не чути)

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Галина Миколаївна, можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧА. 3028 народних депутатів Тимошенко, Цимбалюк. А також альтернативний 3028-1, Королевської та інших.

Будь ласка, пан Цимбалюк.

  

_______________. (Не чути) Але прийняли рішення зняти їх з розгляду, тому пропоную їх зняти з розгляду і… (Не чути) Вибачте. Не включати до порядку денного сесії проекти законів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто є пропозиція не включати, да?

 

_______________. Є пропозиція включати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановні колеги, ми розуміємо, що зараз існує дискусія про прожиткові мінімуми, але цей законопроект, на нашу думку, все-таки говорить про наближення тих, які фіксуються прожиткові мінімуми у бюджеті і до реальних. Через те ми пропонуємо законопроект за номером 3028а все-таки рекомендувати Верховній Раді розглянути і прийняти за основу в першому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Таким чином надійшло дві пропозиції. Одна пропозиція не включати до порядку денного і друга – включити до порядку денного. Голосуємо в порядку надходження.

 

_______________. (Не чути)

Багато разів звертались… (Не чути) Я також розумію, що ми будемо рекомендувати його включати або не включати, тому повернемося… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином голосуємо пропозицію щодо невключення до порядку денного законопроекту 3028 і 3028а.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Невключення?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, не включення.

Хто за це, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Хто – проти?

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Рішення прийнято.

Ми переходимо до пункту 5 нашого порядку денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про оплату праці" щодо підвищення розмірів заробітної плати (реєстраційний номер 3013а) (народні депутати Тимошенко, Цимбалюк та інші).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати, законопроектом за номером 3013а ми пропонуємо до мінімальної заробітної плати не включати доплати, надбавки, заохочення та компенсаційні виплати, що припинить все-таки порушення статті 22 Конституції України. Вважаємо, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається залежно від зміни розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наступне. Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прошу колег підтримати щодо включення до порядку денного і проголосувати прийняти за основу в першому читанні.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Я маю прокоментувати?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, бо це відноситься до відання вашого підкомітету і ви є співдоповідач по цьому законопроекту.

 

БАБЕНКО М.В. Я пропоную законопроект Михайла Михайловича. Там я бачу, що ще Шубін хоче щось сказати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Олександр Шубін.

 

ШУБІН О.О. Шановна Галина Миколаївна, ми вважаємо, що все ж таки ті параметри, які заложені в цей законопроект, вони є нереалістичними. Тому незалежно від того, яке сьогодні буде прийнято рішення, навряд чи ми зможемо реалізувати цей законопроект. Тому на думку, як вирішать депутати, в нас якоїсь позиції, крім тієї, що я сказав, немає іншої.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Сергій.

Будь ласка, Міністерство фінансів України. Сергій Діденко, ви з нами?

Міністерство економіки.

 

 

ДІДЕНКО С.М. Я з вами, але, Галина Миколаївна, я не веду оплату праці. Я можу тільки сказати, 350 мільярдів пораховано, якщо застосувати фактичний прожитковий мінімум як мінімальну заробітну плату і перший тарифний розряд. Ви всі прекрасно розумієте, що мінімальна заробітна плата і перший тарифний розряд, вони у нас відрізняються. І фактично для всієї бюджетної сфери ми у два-три рази повинні збільшити фонд оплати праці, який на даний час існує, і це буде складати близько 350 мільярдів гривень. Таких коштів, звичайно, у бюджеті не буде.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я розумію, обраховуються на базі тих 15 законів, якими обумовлена робота в державному секторі.

 

ДІДЕНКО С.М. Не тільки 15 законів, це ж буде стосуватися і охорони здоров'я, освіти і всіх інших працівників бюджетної сфери.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій, а можна ще окремо попросити вас прокоментувати пропозицію авторів щодо того, що до мінімальної заробітної плати не можуть включатися різні доплати, надбавки, заохочувальні компенсаційні виплати. Це така нова новела, раніше ж її не було в українському законодавстві.

 

ДІДЕНКО С.В. Я так думаю, що Міністерство економіки… (Не чути)

 

_______________. Галина Миколаївна, можна одне слово, дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пане Олександр.

 

_______________. Галина Миколаївна, саме ця норма і працювала до 2017 року. Це так було, що мінімальна заробітна плата – це плата за просту не кваліфіковану працю, до якої не включаються стимулюючі і інші речі. Тобто мінімальна зарплата – це те, що людина ходить на роботу і чітко виконує завдання, а будь-які перевиконання оплачуються додатково, так було.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Хочу зазначити, що я підтримую те, що мінімальна заробітна плата має бути тільки у розмірі посадового окладу і вважаю, що вона не має містити ці норми, але хочу зазначити, що це було включено у 2017 році не фракцією "Слуга народу" і не нами. Тому я прошу…

 

_______________. Абсолютно вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я прошу це зазначати також, коли профспілки коментують щось і кажуть, що "Слуга народу" щось…

 

______________.  Абсолютно вірно, це норма 17-го року.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дозвольте.  Я дякую, що колеги це помітили.

Насправді, це проблема не теперішньої влади, але минулу народ України відправив в минуле, вибачте за тавтологію, саме із-за того, що вони одне робили, друге думали, а третє говорили.

І для того завдання цієї влади, яка знала, на що йде, – зробити так, як каже закон, що мінімальна зарплата – це те, що людина має отримувати мінімум. І ніякий тарифний розряд в державі тій самій Україна не може нижчим, ніж мінімальна зарплата (крапка).

Тоді визнайте, що ви займаєтесь популізмом, піднімаючи мінімальну зарплату, яка є, вибачте, вища, ніж перший розряд. Як таке може бути? Тоді приводьте у відповідність, або чесно кажіть людям.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Михайло Михайлович.

Саме про це ми зазначаємо в законопроекті 3515, де ми з нам з вами разом варто попрацювати і нарешті створити якусь модель, яка… (Не чути)

Таким чином в законопроекті є слушні норми, які монобільшість і влада готові підтримувати. Водночас норми, які призводять до розбалансування бюджету так, що  ми отримуємо плюс 350 мільярдів і відповідно Бюджетний кодекс буде незбалансований, це неправильно. У будь-якому випадку, Михайло Михайлович, бо ми нарушаємо 95 статтю Конституції. Таким чином ми маємо щось добре включити, а те, що невиконуване, як каже і пан Сергій Біленький, робити не потрібно, бо це саме і є популізмом, коли щось включають в закон, а потім не виконують. Так, як робили попередні… Тому нам потрібно зробити це збалансовано.

Шановні народні депутати, які будуть пропозиції? З одного боку, тут є фундаментальні речі, до яких потрібно повертатися. З другого боку, законопроект не відповідає 27 статті Бюджетного кодексу. Які будуть пропозиції щодо цього законопроекту?

 

______________.  Галина Миколаївна, я пропоную його все-таки підтримувати і потім доопрацьовувати. На друге читання доопрацювати і залучати і Міністерство економіки. Тим паче, що ми говоримо про те, що, тільки що, мені здається, Біленький говорив про те, що Міністерство економіки напрацьовує великий законопроект з цього приводу.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Дозвольте, будь ласка. Міністерство економіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Представтесь, будь ласка.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Глущенко Світлана. Трошки перепрошую, не коректно зазначено було.

Шановні народні депутати, доброго дня! Хочу сказати, що Міністерство економіки дійсно в запропонованій редакції такий проект закону не підтримує. Це в першу чергу стосується того, про що говорила Валентина Миколаївна, що не наведено реальних розрахунків, тобто іде всупереч статті 27 Бюджетного кодексу. А це, як на нас, є ключовим, що ми маємо виходити, щоб закон працював в реальному житті.

Другий момент, це такого концептуального характеру, на що б хотіла звернути увагу. Що проект закону фактично передбачає встановлення мінімальної заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якої не може бути проведена оплата за виконану працівником працю. Разом з цим у нас є стаття 43 Конституції України, яка визначає, що право на заробітну плату, в тому числі на цей мінімум, має кожен працівник, незалежно від того, яку роботу він виконує і з якою кваліфікацією.

І крім цього, в нас є на сьогодні чинна стаття 3 прим. знову таки Закону "Про оплату праці", яка визначає гарантії забезпечення мінімальною заробітною платою. І запропонована редакція, саме в такій формі, вона дещо не узгоджується з статтею 3 прим., тому тут так само потрібно доопрацьовувати.

Ну і, власне кажучи, це той момент, що фактично мінімальна заробітна плата, вона прив'яжеться до ряду економічних факторів і переглядається фактично щороку і це так само буде спонукати до перегляду видатків.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Світлана, сказали, що Міністерство економіки розробляє свій законопроект з цього?

 

ГЛУЩЕНКО С.В. В нас є дійсно ряд зараз таких законодавчих ініціатив, і ще будуть напрацьовуватися. Тому, можливо, було б доречніше всі ці питання розглядати в комплексі.

 

БАБЕНКО М.В. У мене питання. Дивіться, ну це ж питання з 2017 року висить, ви правильно говорите. І чому ми не бачимо ваших законопроектів тут на комітеті? Коли вони будуть?

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Дуже дякую за ваше запитання, за репліку. 

Ну, як ви знаєте ми тільки, наша команда, нещодавно зайшла в уряд…

 

БАБЕНКО М.В. Це ж не питання…

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Зараз ми будемо активізувати цю роботу в повній мірі.

 

БАБЕНКО М.В. Питання ж не в тому, коли яка команда зайшла.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Я розумію, але ж нам треба...

 

БАБЕНКО М.В. Питання в тому, що це складне системне питання, його треба вирішувати, а не говорити... Сьогодні одна команда, завтра уряд піде у відставку, буде інша команда.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Я розумію, пане Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Кожен новий уряд буде говорити, да, що "наша команда". Це ж не питання попередників чи наступників, це питання, яке треба вирішувати.

Тому і пропонуємо: якщо є даний законопроект, давайте його приймемо за основу. Потім, якщо є ваше бачення, кардинально його змінимо, але будемо рухатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, пан Бабенко, можу я так трактувати, що надійшла пропозиція щодо включення цього законопроекту до порядку денного і рекомендація Верховній Раді прийняти його за основу? З оговоркою, що він порушує Бюджетний кодекс, … (Не чути) … статтю, який має бути доопрацьований до другого читання. Чи як?

 

БАБЕНКО М.В. Я, Галина Миколаївна, єдине, що хочу сказати, що більшість законопроектів, які розглядаємо, повірте мені, більшість із цих законопроектів я можу трактувати так, що вони порушують не тільки Податковий кодекс, але й Конституцію України, в більшості випадків.

Тому я пропоную все-таки зважено підходити до даного питання і з розумінням того, що дана проблема існує. Це право комітету, це право Міністерства економіки, вносить зараз свої заперечення, але я пропонував би починати дане питання вирішувати.

Якщо є... (Не чути) бажання, давайте підтримаємо. Я, наприклад, буду голосувати "за" і пропоную так поставити дане питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Миколо, не потрібно нас вмовляти. Ще раз, ми вважаємо слушним виключення норми, яка з'явилась...

 

БАБЕНКО М.В. А я не вмовляю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Але інші норми цього законопроекту, вони призводять до розбалансування Бюджетного кодексу.

Тому нам потрібно від комітету це зазначити, що, власне, оця норма, вона та, яку підтримує комітет. А інші норми, вони не підтримуються і потребують доопрацювання.

Тому я прошу вас сформулювати, за що ми голосувати будемо.

 

БАБЕНКО М.В. Ми ж зараз не підтримуємо законопроект, ми голосуємо за включення його до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так.

 

БАБЕНКО М.В. Тобто ми голосуємо, пропонуємо Верховній Раді включити його до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Голосуємо пропозицію включення законопроекту до порядку денного.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

                  

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це якщо ми по суті розглядаємо, тоді оговорка, а зараз  включаємо до порядку денного.

Бабенко – за.

Хто – проти? Хто – утримався?

Дякую, шановні народні депутати.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я хочу звернутися до Світлани і сказати, що ми обов'язково його, якщо треба, доопрацюємо. Я думаю, що і Михайло Михайлович не буде заперечувати і Юлія Володимирівна, ніхто. Але будемо просто рухатись потихеньку і все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до пункту 6 нашого порядку денного – щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу (реєстраційний номер 3015а, народні депутати Тимошенко, Цимбалюк, Крулько).

Будь ласка, Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Саме для ліквідації порушення статті 22 Конституції України ми пропонуємо цим законопроектом відновити норму Кодексу законів про працю. З метою підвищення розміру заробітної плати працівників освіти, охорони здоров'я, науки, культури та інших бюджетних установ і організацій мінімальний посадовий оклад, тобто тарифна ставка, встановлюється у розмірі неменше ніж від мінімальної заробітної плати. Це стало б, наприклад, у червні цього року 6 тисяч гривень. А урядом затверджений мінімальний посадовий оклад (тарифна сітка) на 2021 рік лише 2 тисячі 670 гривень, про що ми з вами говорили, аналізуючи попередній законопроект.  Пропоную підтримати і включити в порядок денний.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Те саме питання. Є у народних депутатів бажання  обговорити цей законопроект?

 

БАБЕНКО М.В. Давайте голосувати. Тому що ми вже більше години працюємо, я думаю, що вже пора нам припиняти нашу роботу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

 

БАБЕНКО М.В. Давайте голосувати. Те саме питання, та сама дискусія.

 

ГОЛОВУЮЧА. Є пропозиція від мене, є пропозиція не включати цей законопроект до  порядку денного.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Микола Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Проти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто – проти?

Дякую, шановні депутати. Трішечки тут все ж таки інше, пане Микола.

Будь ласка, переходимо до… Скільки ми працюємо пане Миколо?

 

БАБЕНКО М.В. Уже 1 годину і 10 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧА. Працюємо далі, чи збираємося?

 

БАБЕНКО М.В. Я ж не знаю… Я не чую. Я би пропонував…

 

ГОЛОВУЮЧА. Яка пропозиція?

 

БАБЕНКО М.В. Що пан  Гривко каже?

 

ГРИВКО С.Д. Давайте наступного разу, тому що вже… (Не чути)

 

БАБЕНКО М.В. Давайте тоді завершувати, тому що пан Гривко не може продовжувати засідання…(Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)  … розглядати законопроекти в порядку хронологічного надходження… (Не чути)

Оце папочка, я ще раз, шановні народні депутати, я просто організовую роботу за вашими бажаннями. Тому розглядаємо по мірі їх надходження.  Справи тільки вперед ті законопроекти, які я наголошувала, які включені в план законодавчих робіт Верховної Ради відповідно до прийнятої постанови. Всі інші ми розглядаємо в порядку хронології.

Дякую, шановні народні депутати, за роботу. До наступної зустрічі.