Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, шановні народні депутати, та запрошені до засідання комітету. У нас сьогодні в запропонованому порядку денному два питання. Це розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік. А також звіт міністра соціальної політики по двох питанням, які народні депутати члени комітету просили, щоб були розглянуті як контрольні. Але у нас на цьому тижні ще було прийнято п'ять законопроектів в першому читанні, і відповідно є необхідність створення робочих груп.

Шановні народні депутати члени комітету, чи є необхідність поставити ще додатково питання? Чи готові ви там взяти на себе відповідальність щодо підготовки п'яти законопроектів на друге читання, чи розглянемо це в наступному? 

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Включимо, да, після?

 

_______________. І в мене, да, там декілька об'яв є. Але у нас ще немає кворуму, я так бачу. Ми тоді почекаємо. Бо у нас тут ніхто не приєднався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, я просто хочу запитати зараз. Чи готові ми розширювати порядок денний, чи ні? Чи будемо йти по двох питаннях, вони достатньо насичені, а потім подивимось, да? Да, подивимося?

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Можна оголосити?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Всім членам нашого комітету, добрий день, всім присутнім! Відповідно до плану роботи комітету під моїм головуванням заплановане засідання круглого столу на тему: "Реалізація та виклики сьогодення у соціальному захисті захисників України". Повідомляю, зазначений захід відбудеться 12 жовтня у місті Херсон. Прошу внести відповідні зміни у план щодо місця проведення заходів. Всіх прошу підтримати і по можливості бути присутніми.

 

ГОЛОВУЮЧА. Це тільки прохання, коли буде захід?

 

 ЦИМБАЛЮК М.М. 12 жовтня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Просто попереджати заздалегідь, тому що ми готували Івано-Франківськ за два дні, і це було достатньо напружено. Ну, щоб у секретаріату був час підготувати.

 Будь ласка, пане Олеже.

 

АРСЕНЮК О.О. Доброго дня, шановні колеги! Якщо можна, також є у нас в плані календарному нашої роботи круглий стіл запланований мого підкомітету "Про стан пенсійного забезпечення осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС". Тому також прошу це засідання круглого столу провести в Черкаській області. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином це є пропозиції щодо внесення до плану роботи.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Да, і ще буде повідомлення. Також хочу повідомити про проведення засідання підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та відповідно до статті 38 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та погодити, що під моїм головуванням засідання підкомітету буде проходити не рідше одного разу на тиждень. Всіх членів комітету прошу до співпраці. І також хочу, щоб ви підтримали це.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це проводьте, тут же нема питань. То єсть ви объявляете і проводите.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Да, я оголосив згідно закону, щоб всі чули.

 

_______________. … просто воно в регіонах більш ефективніше тоді получається, коли проводиться в регіонах і місцях… робочі круглі столи.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дивіться, ніхто ж не заперечує. Мова йде про те, що це зміни до плану робіт. І відповідно територіально. Давайте ми поставимо це питання організаційне третім, а потім подивимось, да? А зараз розглянемо. Бо у нас сьогодні достатньо авторитетні запрошені, є і міністр соціальної політики.

А тому давайте послухаємо бюджет основний. Нагадаю всім, що наші правки приймає бюджетний комітет до 1 жовтня. І ми сьогодні маємо це розглянути. Я не знаю, які у вас будуть думки після розгляду. Чи встигнемо ми сьогодні підготувати повністю з вашими зауваженнями пропозиції до державного бюджету. Чи потрібно буде допрацювати у понеділок, у вівторок для того, щоб встигнути до 1 жовтня відповідно подати відповідні правки.

Тому я пропоную це третім питанням розглянути організаційним, якщо буде ваша ласка. Якщо там залишиться час, розглянути можливість створення робочих груп. Ніхто не заперечує проти цього?

Тоді переходимо до пункту 1 розгляду питання. Питання: розгляд проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік. У нас тут декілька співдоповідачів. Тому що бюджет і розпорядники державного бюджету у нас доволі різні.

Тому перше слово надається пану Улютіну Денису Валерійовичу, першому заступнику міністра фінансів України. А потім – Лазебна Марина Володимирівна. Так я розумію, що домовились?

Міністерство фінансів, пане Денисе, ви з нами?

 

УЛЮТІН Д.В. Да-да, дякую. Дякую, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В. А скажіть, скільки у мене по регламенту часу є? На скільки я можу розраховувати?

 

ГОЛОВУЮЧА.  Скільки ми першому заступнику міністра фінансів? Ну скільки, Денис, скільки потрібно вам?  10 хвилин?

 

УЛЮТІН Д.В. 10 хватить з головою.

Я коротко   пройдусь по основних моментах. Не буду повністю по всьому бюджету йти, тому що міністр його представляв у Верховній Раді. Зверну увагу на наступне. Те, що, в принципі, важливо в рамках розгляду безпосередньо самого  проекту закону. Це те, що вперше цей закон ґрунтується якраз і розроблений на основі трирічної Бюджетної декларації. Поступово ми переходимо у довгострокове прогнозування бюджетне, що дасть змогу нам потім більш чітко структурувати саме питання бюджетування.

Зверну увагу, що при проектуванні бюджету був закладений макроекономічний прогноз при зростанні реального  ВВП на рівні 3,8 відсотка, середнє підвищення заробітної плати… середньомісячна заробітна плата, прошу пробачення,  – 15 тисяч 258. Фінансовий ресурс, на який розраховує держава в наступному році, до розподілу саме доходної частини, це видаткова частина 1 мільярд… 1 трильйон 465,7 мільярда гривень.

І хочу звернути увагу на ключові пріоритети, які були закладені  при прогнозуванні бюджету, проектуванні, це була медицина (заробітна плата медичним працівникам), освітній напрямок, це фінансування сектору оборони, це забезпечення  житлом ветеранів АТО в повному обсязі, чергу ми закриваємо. Ну, а крім того, ми продовжуємо інфраструктурну модернізацію, безпосередньо фінансування також соціальних програм, діджиталізація, підтримка підприємців і економіки.  

Коротко щодо  того, які цифри я би хотів вам озвучити.

На реалізацію програм заходів соціального захисту передбачені видатки, серед яких виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг безпосередньо в бюджеті  38,4 мільярда гривень. З урахуванням нашої пропозиції Міністерства фінансів щодо того, щоби в грудні місяці авансувати частину фінансового ресурсу в обсязі 3 мільярдів гривень для уплати субсидій і проходження, сталого проходження якраз початку наступного року опалювального сезону передбачити 3 мільярди гривень перехідні по субсидіям.

Окрім того, надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. У наступному році передбачена сума 3,1 мільярда гривень. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, – 2,8 мільярда гривень. Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни – 1,4 мільярда гривень. Це те, що враховано.

Як я вже сказав, видатки для забезпечення житлом ветеранів АТО, ВПО ми передбачили в наступному році 5,5 мільярда гривень. Ми закриваємо сто відсотків чергу, а це 4 тисячі сімей, які в наступному році зможуть отримати житло. Це той ресурс, який є безпосередньо в бюджеті і не прив'язаний до якихось інших надходжень.

Окрім того, соціальний захист осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю враховані видатки в загальному обсязі 2,8 мільярда гривень, які будуть спрямовані, зокрема, на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, придбання спеціально обладнаних автомобілів і забезпечення реабілітаційними заходами дітей з інвалідністю.

На санаторно-курортне оздоровлення ветеранів війни ми передбачаємо спрямувати 435-436 мільйонів гривень.

Питання, я думаю, також досить буде цікаво його обговорити. Це те, що в 22-му році для забезпечення ресурсу для Пенсійного фонду передбачено 200,6 мільярда гривень. Це дозволить забезпечити виплату пенсій, доплат, надбавок та допомог, які відповідно до чинного законодавства фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі виплата підвищених пенсій та доплат відповідно до рішень, прийнятих у 21-му році.

Хотів би також зазначити, що в 22-му році на соціальний захист дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення планується спрямувати 1 мільярд 558,7 мільйона гривень. По напрямках, в принципі, можна побачити безпосередньо в самому законопроекті.

На завершення свого виступу хочу ще раз підкреслити важливість цього документа. Цей документ ми вбачаємо як інвестування в людину, в країну і в майбутнє, як це передбачено безпосередньо законом.

Хочу сказати, що зараз іде процес підготовки бюджету до першого читання і бюджетний комітет вбирає пропозиції, які будуть опрацьовані, пропозиції народних депутатів щодо саме покращення якості документа. Хочу звернути увагу, що всі пропозиції мають бути збалансовані для того, щоб вони могли бути максимально ефективно опрацьовані.

Я хочу звернути увагу, що цей бюджет є реалістичним і збалансованим, і таким, що можливо виконати. Я прошу вас підтримати цей документ.

Дякую. Готовий відповідати на запитання. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Денисе.

Скажіть, будь ласка, ви зможете з нами бути до кінця доповіді всіх, бо є питання…

 

УЛЮТІН Д.В. Да, звісно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді ми задамо після того, як всіх послухаємо, да, профільні міністерства відповідно. Тому що можуть бути питання пов'язані не тільки з Міністерством соціальної політики, а і з Мінеко, і з Міністерством у справах ветеранів, і з тим, як ми фінансуємо фонд безробіття, Фонд соціального страхування і Пенсійний фонд.

Будь ласка, пані Марина. Вітаю вас на засіданні комітету. Прошу вашу частину, будь ласка.

 

ЛАЗЕБНА М.В. Шановні народні депутати, шановна Галина Миколаївна.

Дійсно перший заступник міністра фінансів представив  основні параметри, але все ж таки давайте обговоримо більш, можливо, детально ті програми, де б ми хотіли, щоб звернути увагу, привернути увагу народних депутатів.

Насправді дійсно бюджет, який ухвалив уряд і подав в парламент, він є реалістичним і збалансованим. Ми як Міністерство соціальної політики підходили до нього, тобто ми ретельно, адресно планували свої видатки для того, щоб допомогти більшій кількості людей, навіть в таких обмежених ресурсах, які у нас є на сьогодні.

Загалом Міністерством соціальної політики передбачена 31 бюджетна програма, видатки в обсязі 319,1 мільярда гривень, що на 7,4 мільярда більше, ніж порівняно з затвердженими видатками на 2021 рік.

Що із ключового я б хотіла сказати. Перш за все це підвищення соціальних стандартів, тому що для уряду, для Міністерства соціальної політики пріоритетом є, це підтримка доходів людей, особливо тих непрацездатних або малозабезпечених, які... те, на що ми сьогодні спрямовуємо свою діяльність. Безумовно, скрізь треба дивитися з огляду на адресність.

Отже, основні такі параметри. У нас на 5 відсотків збільшується рівень забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних, для надання допомоги малозабезпеченим. Це добре, це у нас є вимога наших партнерів і цей показник ми виконуємо. Мінімальна пенсія і загалом прожитковий мінімум збільшується всього на 8,2 відсотка. Тобто це закладений рівень інфляції плюс два відсоткових пункти зверху. Так було в минулому році, так було і декілька років до того.

Але ми уже з вами про це говорили, Галина Миколаївна і депутати, про те, що ми бачимо в цьому причину – не треба реформувати прожитковий мінімум, треба визначати ті основні стандарти, які від нього залежать, де вони повинні відповідати фактичному прожитковому. А сьогодні в тих умовах, на жаль, уряд не може виконати, забезпечити більший темп зростання прожиткового в тих умовах, які є. Тому 8,2 відсотка зростання прожиткового і відповідно всіх таких стандартів.

Стосовно... Пройдуся по декількох програмах, так як вони в мене викладені, це згідно наших пріоритетів. Пенсійне забезпечення. Бюджет Пенсійного фонду ми сьогодні бачимо за ресурсною, за обсягами доходів – це 531 мільярд гривень, з держбюджету надається асигнування у розмірі 200,6 мільярдів. Це, скажімо так, не те, що подавав, запит, не відповідає тому запиту, який подавало Міністерство соціальної політики. Але ми ще будемо дискутувати з депутатами і з Міністерством фінансів, тому що ми бачимо дохідну частину, ми знаємо видаткову частину, ми знаємо, наскільки були підняті, зросли видатки пенсійного фонду в цьому році. Тому, безумовно, нам треба враховувати всі ці показники.

 Але притому що ми ще в дискусіях, ми точно знаємо, що в наступному році в нас повинна бути забезпечена індексація пенсій з 1 березня. І я дякую вам за те, що ви підтримали законопроект урядовий 4668. Нам потрібно далі продовжувати доплати до пенсій військовослужбовцям. Ви також знаєте, це не нами і не нашим урядом, не нашим парламентом була створена ця колізія, але люди тут невинні. Крім того, прийняті були наші в співпраці хороші закони по чорнобильцям. І з 1 січня, ви знаєте, ми суттєво підвищуємо пенсії ліквідаторам, інвалідам-чорнобильцям.

Крім того, запроваджується нова програма для доплат по ініціативі Президента, це для людей –  70-75 гривень. Це вже урядове рішення є. І нам потрібно також піднімати пенсії, це те, що, це наш такий борг перед людьми, це особам з інвалідністю І групи. Ми в цьому році трошечки підняли, але знову ми не можемо людям казати, що вони... їхня доплата або їхній рівень допомоги має бути, дорівнювати тому прожитковому, який сьогодні затверджений в бюджеті. Тому ми бачимо, що нам потрібні додаткові асигнування, но є голова правління Пенсійного фонду, можливо, він потім конкретно скаже, скільки нам ще потрібно буде як для збалансування Пенсійного фонду.

Друга наша найголовніша програма – це там, де наші всі допомоги, всі виплати, те, що ми надаємо людям, які потребують допомоги від держави, це близько 1 мільйона осіб. Це і допомога при народженні, це і допомога особам з інвалідністю, це і допомога малозабезпеченим, тут і "пакунок малюка", і інші види допомог. Нами передбачені асигнування у розмірі 66,5 мільярда гривень, на 4,5 мільярда більше, і тут можна сказати, що ця програма на сто відсотків забезпечує потребу, тому це добре.

Житлові субсидії, як уже сказав пан Улютін, передбачено 38,3 мільярда, порівняно з цим роком, де ми, ви пам'ятаєте, було спочатку 36,6, потім ми віддали 1,4 – на компенсацію за електроенергію, було 35,2 фактично. То ми вважаємо, що 3 мільярди... на 3 мільярди більше, ніж в цьому році, але дійсно ця програма або ті спрямування, які ви зараз нам спрямуєте, це 12,1 мільярда, нам дасть змогу спокійно профінансувати як субсидії і пільги в цьому році, так і спокійно увійти в наступний рік.

Крім того, я хочу і вам це говорю, і говорю завжди людям про те, що у разі зростання тарифів перерахунок субсидіантам нічого цього не відчувається, це іде автоматично перерахунок без звернення людей. Але, якщо потрібні будуть кошти – держава завжди або міністерство буде звертатися до Мінфіну, це така жива програма і ми будемо підтримувати людей, поки так як ми бачимо по тих діючим цінам, цього також нам... на 95 відсотків ми забезпечуємо потребу.

Внутрішньо... допомога внутрішньо переміщеним особам на житлово-комунальні послуги. У нас 3 мільярди гривень для надання допомоги майже 170 тисяч сімей. Потребу забезпечуємо на 98,1 відсотка. Це хороший показник.

Соціальний захист чорнобильців. У цьому році ми з вами постійно спілкувалися з людьми, які постраждали від цієї катастрофи, це були роковини. І ми багато чули нарікань на державу, на державні програми, які є недофінансовані, в тому числі на харчування. Люди нам ставлять ці питання. І я дуже хочу подякувати тут Міністерству фінансів, що вперше за останні роки ця програма збільшилася на 260 мільйонів, і вона вже майже досягає 3 мільярди. Нам треба головне, як сказати, якісно скористатися цим ресурсом і подивитися, де дійсно, яким категоріям адресно допомогти саме серед категорій чорнобильців.

Грошова допомога до 5 травня. Це та проблема, яку ми з вами протягом року також вирішували. Нагадаю, в 20-му році було рішення Конституційного Суду, яке фактично відмінило ті розміри, які були встановлені постановою уряду. І в нас багато є судових вже рішень. В цьому році, в 21-му, ми заплатили знову... ми збільшили, проіндексували фактично розмір допомоги ветеранам до 5 травня, але в нас залишаються судові рішення. Тому зараз питання, або скажемо так, м'яч на боці парламенту. Якщо парламент ухвалить законопроект відповідний, то ми спокійно можемо увійти... 1,3 мільярда нам передбачено. Але якщо нічого не зробити, цих коштів недостатньо. Я вам відверто кажу, тоді треба виконувати рішення Конституційного Суду. І потреба на цю програму – одноразову допомогу до 5 травня – складає близько 9 мільярдів. Але ми сподіваємося, що буде врегульовано законодавчо.

Забезпечення технічними засобами реабілітації. Ця програма збільшується на 220 мільйонів. Вона забезпечує потребу на сто відсотків. Ми в цьому році змінили порядок забезпечення технічними засобами реабілітації. Там ще є багато над чим працювати. Але ключове наше завдання, і ми це вже зараз працюємо, ми ввели таке поняття, як "електронний кабінет людини з інвалідністю". Ми хочемо, щоб людина з інвалідністю сама свідомо обирала, що їй потрібно, щоб вона відповідно до її індивідуальних потреб і щоб не було ніякого на неї тиску, щоб тут як би людина сама знала, що їй потрібно,  гроші на це передбачено, але треба поставити людину, щоб людина була суб'єктом прийняття рішень стосовно своїх потреб. Програма забезпечена на сто відсотків.

Оздоровлення ветеранів та осіб з інвалідністю. Збільшена програма майже на 200 мільйонів. Це з року в рік вона не є дофінансованою. Але 20-й рік, 21-й рік все ж таки ковідні роки. І люди не так хочуть їхати, тому що є ця проблема. Але вона розрахована там майже на 20 тисяч осіб. У нас це санаторно-курортні, це в санаторіях Мінсоцполітики і там, де люди самі обирають. Ну, програма сама вартує 548 мільйонів, на 200 мільйонів більше.

Оздоровлення та відпочинок дітей. Ви знаєте, що у нас є 2 заклади державних – це "Молода гвардія" і "Артек". І у нас ще з'явилась нова програма в цьому році – це гірські райони, там, де також зараз відбувається оздоровлення дітей із малозабезпечених категорій населення.

Програма по "Молодій гвардії" і по "Артеку", вона… По "Молодій гвардії" і по гірських вона на сто відсотків враховує потребу оздоровлення на наступний рік. По "Артеку" трошечки менше, але у зв'язку з тим, що "Артек", мені здається, там він зараз розширяється, так? Збільшили потужність, тому ми і не можемо забезпечити викупити всі путівки, які нам пропонує "Артек". Сама програма коштує 450 мільйонів гривень, на 53 більше порівняно з минулим роком.

Житло для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – це субвенція, яка надається місцевим бюджетом. Дякуючи народним депутатам, ми в цьому році приймали… В кінці минулого року ми приймали рішення про те, щоб дозволити людям, дітям… вони вже не діти після 23 років, а якщо він був сирота, все одно їх забезпечувати житлом. І звичайно, це збільшило кількість претендентів на забезпечення житлом. Але програма залишається. Вона збільшується не на багато, в наступному році на 3,3 мільйона. Але вона працює. У нас сьогодні всі регіони залучені.

В цій програмі не тільки придбання житла для дітей-сиріт. Там також є розвиток сімейних форм виховання. Це там ті регіони, які створюють або будуть малі групові будинки для утримання та виховання дітей-сиріт, і для інших сімейних форм виховання. Програма має більшу потребу у фінансуванні, але вона трошки більша, ніж в цьому році, що є. Тому ми вважаємо, що можемо сказати, що будемо діяти так, як є в цьому році.

У нас є нова бюджетна програма, прийнятий був Закон про малозабезпечених. Це те, що ми говорили з вами, нам треба людей виводити із пастки бідності, коли вони тільки отримують соціальні допомоги, нам потрібно їх перетворювати в хороших платників податків, які створюють робочі місця.

Це був пілотний проект колись такий, зараз це вже все прописано в законі. І не тільки три регіони будуть мати можливості, а вся Україна буде, всі люди малозабезпечені, непрацюючі працездатні з цієї категорії матимуть змогу отримати кошти на відкриття власної справи, це близько 100 тисяч гривень. На цю програму передбачено майже 95 мільйонів гривень і ця потреба 100 відсотків нам дає змогу закрити цю програму. Треба буде гарно попрацювати.

Звичайно, є ще довічні державні стипендії, соціальні стипендії студентам, інші програми. Вони менш такі для нас критичні, ми працюємо. В принципі вони достатні для того, щоб пройти в наступний рік. Ще раз підкреслюю, ключовим є, це збалансування Пенсійного фонду, це програма до 5 травня.

І хочу підняти питання, тому що часто, Галина Миколаївна, і з вами говорили про реабілітацію дітей з інвалідністю. Був прийнятий Закон "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я", а у нас є свій Закон про реабілітацію людей з інвалідністю, дітей з інвалідністю. Той закон тільки вступив з 30 червня вступив в дію.

Наш закон, щоб не загубити цю програму, щоб не створити колапс серед реабілітації дітей з інвалідністю, ми провели нараду, Міністерство фінансів нас до цього спонукало, з Міністерством охорони здоров'я. Поки що ця програма залишається в Міністерстві соціальної політики. Вона на рівні таких же асигнувань, як і було в 2021 році, це 130 мільйонів гривень. Але ми зараз плідно працюємо з Радником Президента по цих питаннях Дар'єю Герасимчук і шукаємо або збільшення програми, або зробити її більш адресною і направити на ту реабілітацію дітей, яка найбільш потребує допомоги.

В принципі, все, все доповіла.    

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, як, питання позадаємо чи послухаємо інших – як краще?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте все-таки задамо питання, бо ми... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тому що по профільних міністерствах Міністерство фінансів буде впродовж всього... може, потім. Давайте тоді...

В кого є питання до пані міністерки? Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Насамперед дякую за презентацію.

Я хотів би задати декілька важливих питань і розпочати з того, з чого була доповідь,  це про прожитковий мінімум. Все-таки якою методологією користувалося міністерство щодо встановлення самих прожиткових мінімумів? Тому що якщо говорити про інфляцію, про інші речі, то насправді те, що встановлено, дуже сумно виглядає до реального прожиткового мінімуму. Через те це перше питання. Я зразу задам всі питання. 

Друге стосується допомоги безробітним, малозабезпеченим працездатним громадянам. Є за Держстатом в нас 1,8 мільйонів безробітних, хотілося би знати, скільки буде все-таки, якщо прожитковий мінімум 2 тисячі 500 в цьому році при очікуваному фактичному розмірі для працездатних осіб на наступний рік буде 6 тисяч 145. Яка все-таки в нас виходить кількість, сума на одного безробітного, враховуючи навіть 1,8 мільйонів? Я вважаю, що давайте, я хотів би... бо все-таки прожитковий мінімум залежить від позиції Міністерства соціальної політики.

Стосовно дітей, реабілітації дітей з інвалідністю, про що ви говорили. Як Кабінет Міністрів, зокрема Міністерство соціальної політики, визначили видатки на таку важливу проблему, виходячи з чого? Реабілітація дітей з інвалідністю, ви кажете, майже на рівні минулого року. Наскільки занижено ці видатки та скільки дітей з інвалідністю не отримають  в результаті такої суми допомоги наступного  року?

Говорили ви про розмір соціальних стипендій. Ми чули позицію Міністерства фінансів. А нас цікавить як команду "Батьківщини", чи видатки на виплату соціальних стипендій студентам, в тому числі і курсантам закладів фахової передвищої та вищої освіти, передбачені Кабінетом Міністрів в проекті державного бюджету з урахуванням розмірів соціальних стипендій більше фактично прожиткового мінімуму, чи ні і які розміри цих стипендій? Тобто щоб ми знали, яка стипендія передбачається. Є чітка кількість студентів і курсантів, яка буде мінімальна і середня стипендія?

Стосовно оздоровлення ви сказали. Але чому така мала сума? Зростають продукти харчування, зростають інші видатки, чому саме така сума? З чого вона вирахувана? І скільки все-таки на одну дитину на оздоровлення планує міністерство в наступному році? Індексація грошових доходів, як на нашу думку, занизька, індекс інфляції більше одного відсотка. Чи передбачено це?

І останнє запитання. Які підстави у Кабінету Міністрів, а тут представляє Міністерство соцполітики, не дивлячись на інфляцію, зменшувати в проекті бюджету на наступний рік проти теперішнього видатки на соцзахист громадян або передбачити їх на рівні 2021 року? З чого виходило міністерство? Чи керуючись тільки доведеними цифрами Мінфіну, чи, можливо, є якісь інші обґрунтування?

А тоді у мене буде запинання зразу же до представника Мінфіну, першого заступника.  Ми пам'ятаємо, що всі експерти, в тому числі і представники Міністерства фінансів говорять про те, що майже четверта дохідна…  вірніше, четверта частина всього сектору перебуває в тіні. От скільки вдалося цього року всьому Кабінету Міністрів залучити з цього тіньового сектору економіки коштів до дохідної частини, в тому числі з офшорів, в тому числі від укриття податків тощо?  І скільки планується в проекті бюджету на наступний рік саме з цього сегменту шляхом створення позитивної податкової бази, інших речей? Скільки поступить додатково в бюджет і в Фонд державного страхування обов'язкового? Чи є такі розрахунки? Бо всі ж говорять представники влади і це правильно, і ми це визнаємо. Чи долучається зараз і чи планується на наступний рік?

Дякую. В мене все.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я би хотіла...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Марина.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Додати до запитання Михайла Михайловича, уточнити.

 

ГОЛОВУЮЧА. А, Юлія Володимирівна, перепрошую. Вітаю вас!

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вітаю колег, вітаю всіх присутніх на комітеті! Я хотіла би уточнити. Розумієте, сьогодні команда влади складає вже третій бюджет, це вже третій рік ваш бюджетний. Тобто вже не можна сказати, що на щось не вистачило часу, що щось не зробили.

Ви знаєте, що ваша команда ішла з гаслом "Кінець епохи бідності", і тому я хотіла би уточнити питання, яке задав Михайло Михайлович трошки в цифрах. Тому що база бюджету, від якого ми відштовхуємося, соціальна, безумовно, я маю на увазі, безумовно, це мінімальний прожитковий рівень, розрахований за методологією і його, по суті, застосування при складанні бюджету на наступний рік. Якщо перші два роки ще потрібно було час, щоб розібратися з ресурсами економіки, з ресурсами бюджету, то сьогодні вже поборолися з контрабандою. І якщо ми всі пам'ятаємо, 4 мільярди доларів було обіцяно від контрабанди зарахувати до державного бюджету додатково. Вже поборолися з тіньовою економікою, у нас в тіньовій економіці  до 50 відсотків обігу знаходиться, а це величезні гроші, навіть зараз називати це не буду, тому за той час, коли вже влада працює, причому абсолютна влада, ну, все у ваших руках. Хотілося би запитати, чому залишається далі бідність в бюджеті, далі мінімальний прожитковий рівень, розрахований за методологією, нічого не означає, і як наслідок епоха бідності ще поглиблюється.

Я вам просто назву декілька цифр і я хочу просто на ці цифри отримати коментар Міністерства соціальної політики і Міністерства фінансів, та й Міністерства економіки теж.

Дивіться, для дітей до 6 років очікуваний фактичний розмір прожиткового мінімуму на наступний рік складає 4 тисячі 355 гривень. Ви заклали 2 тисячі 156 – це 49 відсотків від розрахованого за методологією. За що дітей уже карати? Цікаво. Для дітей від 6 до 18 років розрахований фактичний розмір 5 тисяч 334 прожиткового мінімуму. Ви заклали всього 50 відсотків – 2 тисячі 688. Я просто думаю, хоча б для дітей могли б від корупції трошки звільнити грошей? Тому що всім цей бюджет розбазарений так, що просто невідомо, чому люди залишились на останньому місці.

Для працездатних осіб мінімальний прожитковий рівень фактичний на наступний рік – 6 тисяч 145 гривень. Заклали всього 41 відсоток – 2 тисячі 548. І для пенсіонерів та осіб з інвалідністю, теж питання,  чого ображати людей, які все життя пропрацювали, і навіщо принижувати інвалідів, які й так вже життям принижені? Так отут одна з найгірших ситуацій. Ну, діти до 6 років ще в найгіршій ситуації, там 49,5 відсотка від фактичного очікуваного прожиткового мінімуму. А тут для пенсіонерів та осіб з інвалідністю очікуваний фактичний розмір 4 тисячі гривень. Це означає, що жодному пенсіонеру не можна платити нижче 4 тисяч гривень, інакше ви практично людину позбавляєте життя. Це фізіологічний показник. Тобто не можна платити менше, ніж цифра, яку людина якщо отримає, то хоча б виживає, не помирає. Так от, замість цього людям будуть платити тисячу 986 – це 49,7 відсотка від очікуємого фактичного розміру мінімального прожиткового рівня.

Це перше запитання. Чого ви показуєте найгірший показник практично за всі часи, які ми з вами проживали в часи незалежності?

Но це не все. Я хотіла б також задати запитання. А що ви робите із заробітною платою всім бюджетникам? Ви знаєте, що там існує тарифна сітка. Я хочу просто чітко задати питання. Ви поклали фактичний прожитковий мінімум для працездатних людей, а це саме у нас 6 тисяч 145, як мінімальну заробітну плату, від якої потім відраховано всі розряди тарифної сітки з такими коефіцієнтами, як вони передбачені законом і нормативними підзаконними актами? Це дуже важливе питання. І це основа бюджету. Якщо цієї основи немає і людям заклали 50 відсотків у середньому, а іноді от і 41 для працездатних осіб, 41,5 відсотка, як можна цей бюджет приймати?

У мене тут, чесно кажучи, порядку 30 питань до всіх міністрів. Ми підготувалися, наша команда вивчила цей бюджет від корки до корки. Але я прошу дати відповідь на оце ключове, фундаментальне питання.

І хочу сказати, що в такому вигляді наша команда не зможе підтримати цей бюджет. Ми будемо, по-перше, давати пропозиції. Якщо ви ще їх не отримали, значить вони вже в дорозі, ви їх отримаєте. Але наша пропозиція: такий бюджет соціальний комітет якщо прийме, це означає, що соціального комітету в Україні немає і у парламенту немає. Ми будемо пропонувати відправити бюджет на доопрацювання.

І я просила б от просто дуже чітко розповісти, на базі якої методології ви розраховували мінімальні прожиткові рівні на наступний бюджетний рік? Які, які ви поклали в основу закони, методології? Що ви взяли в основу? І скільки грошей ви заощадили на всілякі програми, які неприродні для бюджету, в тому числі "Велике будівництво"? Всі нормальні країни будують дороги, мости і все інше на основі державно-приватного партнерства, а не на основі бюджетних грошей.

Так я хотіла би знати, коли ви 50 відсотків в середньому поставили головний показник мінімального прожиткового рівня, так скажіть тоді, скільки ви заощадили на людях. І чому сьогодні для чиновників, для Офісу Президента, для всіх збільшуються видатки, а чому для людей знову такі нищівні цифри?

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Юлія Володимирівна.

Будь ласка,  пані Марина. 

 

ЛАЗЕБНА М.В. Дякую.

Шановні колеги, мабуть, найбільш... багато є питань у міністра соціальної політики, але найбільш  важливіше – це, мабуть, дійсно,  забезпечити прожитковий мінімум в тих розмірах, який відповідав би реальним. Це не просто якась вимога або навіть… Це виконання Конституції України.

В 46 статті Конституції чітко зазначено, що пенсія, соціальні допомоги, які є основним джерелом існування, я постійно це підкреслювала, повинні надаватися в розмірі прожиткового мінімуму.

Тепер трохи історії. Починаючи з  2014 року, у нас почався розрив між тим показником, показниками прожиткового мінімуму для різних демографічних  груп і фактичним, який обраховувало Міністерство соціальної політики і для моніторингу, і оприлюднювало на своїх сайтах. З  2014 року почався цей розрив.

Зараз перед собою нема цього графіка, але я вам можу показати, як цей розрив почався. (Шум у залі)  Ви бачили його. 

Сьогодні ми дійшли до того, що навіть  в попередні роки були і 50 відсотків, ми сьогодні вже йдемо до  меншого – менший розрив. Вірніше, вже 45,2 відсотка.

 Тому ми напрацювали законопроекти, це комплекс законопроектів, чотири  законопроекти, які вирішували це питання, які мали б дати відповіді на перше: методологія – як його визначати, до чого його прив'язувати, для кого прожитковий має становити оцей фактичний і періодичність, дорожня карта, в який спосіб держава може це людям забезпечити. І є також законопроект 3515 народних депутатів, який по суті ідеологічно ми ж підтримаємо, тому що  без цієї реформи ми завжди будемо в цій пастці, коли прожитковий буде, як розрахункова величина.

Вже ж навіть ніхто не говорить… Да, він написано "прожитковий", але ми всі говоримо, що це розрахункова величина і для пенсій, і для доплат, і для підвищень і для різних-різних виплат, які не є основним… ну джерелом існування  людини.

І таких законів, які проаналізувало наше міністерство, 180, де будь-що, будь-яка виплата прив'язана до прожиткового мінімуму.

Тому перше, що потрібно було зробити, відв'язати, відв'язати від прожиткового мінімуму доплати, надбавки, підвищення і тощо. …відв'язати навіть суддівські винагороди від прожиткового мінімуму. І тоді б це розв'язало руки і Міністерству фінансів, Міністерству соціальної політики планувати якісний, фактичний прожитковий. І досягати, і говорити людям: ти не можеш отримувати менше.

Але між тим, незважаючи на те, що навіть сьогодні прожитковий мінімум от зараз, який встановлений з 1 липня 1 854 гривні, в нас його отримує мільйон, якщо по пенсіонерам, мільйон пенсіонерів. Всіх інших пенсіонерів ми вивели, скажемо так, за цю таку ганебну межу. Тому що ми для учасників бойових дій ми даємо, найменша мінімальна пенсійна виплата – 3 700, для дітей і чорнобильців третьої групи інвалідності ми даємо 3 700, а у кого друга і перша – вище. Ми знаємо про цю проблему, тому і підходимо адресно, іншими доплатами, підтягуємо виплати людей до фактичного прожиткового. Ми знаємо, який фактичний і який сьогодні розрахунковий.

Юлія Володимирівна і Михайло Михайлович мені задають: чому ви так зробили? Тому що є Бюджетна декларація і там є параметри, які були закладені, і там дійсно саме ця формула – інфляція плюс 2 відсотки. Ми не змогли зробити. Але ми подавали висновок, свій запит на Міністерство фінансів, де те, що ви сказали, і ми про це говорили. Ми кажемо, який фактичний прожитковий. Ми сказали, що це буде тільки 45,2 відсотка від фактичного. І просили зробити більший темп. Але економіка, на жаль, не може сьогодні цього забезпечити. Тому що 180 виплат різних прив'язані до цього розміру. Ну зважайте. Тому ми і діємо в спосіб адресної підтримки категорій, кому найважче і кому найбільше треба допомогти в першу чергу.

От така моя відповідь стосовно того, який прожитковий є. Але, безумовно, якщо в наступному році знову буде згаяний час і не буде зроблене упорядкування прожиткового мінімуму, на жаль, і наступний бюджет буде точно такий. Просто це правда, про яку треба говорити. Тому треба змінювати ці підходи для того, щоб виправляти ситуацію.

Я декілька слів, якщо дозволите, там же багато було... Ви абсолютно правильно говорите про реабілітацію дітей з інвалідністю. Це те, що мені болить, і коли я їжджу по регіонах, мені кажуть, дайте більше грошей, 130 мільйонів – це мало. Ви запитали, скільки це, да? Ми всього з цих 130 мільйонів забезпечуємо 20 відсотків тих, от ми знаємо, скільки дітей з інвалідністю, які могли б скористатися такою державною підтримкою, але користується тільки 20 відсотків. Тому ми і просили збільшення асигнувань цієї програми, але поки вона залишається в такому розмірі.

Але, незважаючи знову на це, у нас же є свої реабілітаційні центри у сфері Міністерства соціальної політики. І в цьому році 16 серпня ми відкрили дитяче реабілітаційне відділення в селі Лютіж, де сьогодні  там є локомати, де тяжкі дітки з тяжкими нозологіями проходять реабілітацію. Тобто, незважаючи, що бюджет не може нам допомогти з цим питанням, ми вирішуємо в інший спосіб, щоб більшу кількість дітей охопити цими послугами. І, до речі, запрошую депутатів, це ж поряд, заїхати в Лютіж і подивитися, як сьогодні відкрито дитяче реабілітаційне відділення. Тому ось так ми працюємо.

І по індексації. Індексація грошових доходів, ви ж знаєте, це ж закон, у нас є індексація пенсій, вона трішечки інша, там 50 відсотків. Ми зараз ще будемо з вами визначатися, який це буде відсоток. А індексація заробітних плат і інших грошових доходів, вона відбувається, тому що все закладено в параметрах соціальних видатках, які сьогодні є в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати...

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Індексація пенсій, не передбачена в бюджеті індексація пенсій, тільки осучаснення раз на рік. Скажіть, будь ласка, чому ми порушуємо закон, де, починаючи з 1 відсотка інфляції, нам потрібно негайно індексувати пенсії? І ви не заклали жодної копійки на індексацію пенсій в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Закладено.

 

УЛЮТІН Д.В.  Дозвольте я прокоментую, будь ласка?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Не закладено. Ми повністю розрахували всі ваші...

 

УЛЮТІН Д.В.  Дозвольте? Я якраз ...(Не чути) скільки там закладено ресурсу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Осучаснення ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

Пан Улютін, будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В.  Юлія Володимирівна, з повагою, те, що ви називаєте осучаснення, це якраз і є індексація, яка визначена законом.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Як ви можете не розуміти...

 

УЛЮТІН Д.В.  На цю індексацію сплачена сума 28 мільярдів гривень, і це передбачено в тому ресурсі.

Більше того, хочу сказати, що в ресурсі Пенсійного фонду, який закладений в державному бюджеті, передбачена також виплата військовослужбовцям, чорнобильцям, а також програма 70-75 плюс. Тому давайте підходити до цього питання досить…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Якщо ви не розрізняєте індексацію …(Не чути)

 

УЛЮТІН Д.В.  Я дуже хорошо розрізняю, дуже хорошо розрізняю.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Мені просто немає про що з вами говорити.

 

УЛЮТІН Д.В.  З приводу прожиткового мінімуму давайте ще раз.

Міністерство фінансів, так як і Міністерство соціальної політики, ми дуже за те, щоб прожитковий мінімум розраховувався відповідно до тих методологій, які дадуть можливість його визначати реально.

Разом з тим же прийнято стільки законів, до яких прив'язаний прожитковий мінімум виплат, що безпосередньо тих, хто живе на прожитковий мінімум, він торкнеться саме менше. Тому що в першу чергу отримають добавку судді, прокурори…

 

  ТИМОШЕНКО Ю.В. Так у вас більшість в парламенті, скасуйте це.

 

УЛЮТІН Д.В.  Це було прийнято до того…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І Президент ваш.

 

УЛЮТІН Д.В.  Будь-яке погіршення виплати оплати праці – це автоматичне звернення до Конституційного Суду. Ми це вже проходили.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. У вас абсолютна влада, скасовуйте це, і Конституція, як я бачу, що робиться в парламенті в питаннях концентрації влади, не зупиняє "слуг народу", а соціальні питання зупиняють. Конституційний Суд не дає…

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Юлія Володимирівна.

Я все ж таки дозволю собі на правах головуючої зробити зауваження. Вам в матеріалах були роздані пропозиції Міністерства соціальної політики і відхилення запропонованого Міністерством фінансів бюджету і пропозиції Мінсоцу, ви їх всі побачили. От якщо ви таку не бачили інформацію, от у мене вона вся покоцана, от кожна сторінка у кожного з вас є.

Тому давайте ми не будемо говорити, що Міністерство соціальної політики дає несоціальний бюджет. Я вважаю, що ми сьогодні маємо пройтися по тому, що ми запланували, і подивитися на ті відхилення, які запропоновані Мінфіном, і подивитися на цю дискусію між Мінфіном і Мінсоцом, наскільки обґрунтовано або необґрунтовано були зменшені ті суми, які були запропоновані Мінсоцом.

От, наприклад, ми зачепили тему реабілітації дітей з інвалідністю, Мінсоц пропонував більше ніж на 480 мільйонів більше. Правильно я розумію суму? То ми можемо цю конкретно строчку від комітету на бюджетний комітет подавати збільшення.

Але давайте ми подивимося також і на загальну суму. Наприклад, у мене по загальній сумі, в цьому році ми на всі видатки,  де розпорядником є міністерство, запланували 311 мільярдів, правильно, пані Марина і пан Денис? І ви кажете про те, що у нас індексується, ви інфляції застосовуєте від грудня до грудня 8,02 відсотка.

От у мене, наприклад, таке запитання: якщо 311 мільярдів помножити на 1,08, буде 335? А у мене такі розбіжності, що в цій табличці написано, що запланували 319 мільярдів на витрати Мінсоцу, а от в тій презентації, яка була у нас у Верховній Раді, 326 мільярдів. Можете пояснити оцю різницю загальних взагалі видатків, які ідуть на, там, де бюджетним розпорядником є Міністерство соціальної політики? І чому вона менше ніж інфляція?

І щодо прожиткового мінімуму. Я думала, що уряд відпрацює в тому числі і зміни 3515. І у пані Марини завжди було розуміння, що ми маємо в першу чергу допомагати малозабезпеченим родинам. Тому можна було б з розумінням, що не можна там забезпечити всіх зразу і наздогнати двократне оце заниження, яке було в попередні роки. Чи можна було б придумати, ви зробили там декілька кроків для того, щоб забезпечити малозабезпечених. Але зробити для працездатних поменше суму, наприклад, там 48-відсоткове забезпечення.

 

ЛАЗЕБНА М.В. Ми ж так зробили.

 

ГОЛОВУЮЧА. Для малозабезпечених там 100 відсотків від величин нормального прожиткового. А для дітей, де у нас сконцентрована, власне, бідність в тому числі, і ви це знаєте, що це перше – багатодітні родини, там зробити його від того, що запланував Мінфін, наприклад, 150 чи 180…

 

_______________.  Галина Миколаївна, так і є. Дійсно, ми в Законі про державний бюджет передбачили поступове зростання рівнів забезпечення. І так, як було сказано, на 2022 рік передбачено для дітей, незалежно від віку, 130 відсотків прожиткового. Для працездатних осіб починали ми з 21 відсотка, в поточному році це 40, і на наступний рік передбачено 45 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)  

 

_______________. Марина Володимирівна про це говорила. Про те, що зростає, по-перше, підтримка малозабезпечених сімей. З іншої сторони, ми якісно аналізуємо, хто входить до складу малозабезпечених сімей. Ми розклали всі малозабезпечені сім'ї на категорії і побачили, що це достатньо велика кількість сімей, до складу яких входять працездатні особи, які чомусь не працюють.

Мало того, ми подивилися, скільки по віку вони не працюють, по строку. Є такі, які по 5-7 років отримують державну соціальну допомогу, при цьому в них троє, четверо дітей, вони навіть не збираються працювати. Тому от, власне, для виведення таких сімей на ринок праці, передбачено окрему цільову програму, яка дозволить: перше – центру зайнятості активізувати їх на рівень перепрофілювання, перенавчання, залучення до громадських робіт; друге – надавати поворотну грошову допомогу для відкриття власної справи, також передбачено, вже порядок затверджено, з 1 січня запускається майже 100 мільйонів гривень на цю програму також передбачено, абсолютно нову. Це дасть можливість якісно змінити підходи до надання соціальної політики і зосередитися на тому, щоб надавати їх тим сім'ям, які не можуть самозабезпечуватися, а не чомусь не хочуть. Тому що, ну, чесно будемо говорити, в нас у суспільстві є ще такий елемент, як соціальне утриманство або з певних причин сподіваються на державу і не вирішують ці проблеми самостійно.

Ключовим в цьому всьому, так, як і було сказано, це, звичайно, є базовий показник – прожитковий мінімум. І тут потрібно розуміти, що ми маємо, бажано ще в цьому році завершити процедуру визначення критеріїв його формування і сфери застосування, що основне. Тому що на сьогоднішній день те, що було сказано, збільшуючи прожитковий мінімум, допустимо, для працездатної особи на 100 гривень, то з урахуванням того, що посадовий оклад там судді чи прокурора прив'язаний через кратність в 30, чи Рахункової палати, чи ДБР, НАБУ, отаких більше 30 законів, де в основу формування доходу певних категорій професій покладено прожитковий мінімум через оцю велику кратність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович. 

 

ЦИМБЛЮК М.М. Я хочу звернутися до заступника міністра соціальної політики як чиновника, трошки вибирайте вирази. Бо якщо ви кажете, що четверо дітей, а батьки не збираються працювати, то не відповідайте за тих батьків, а створіть нові робочі місця. Бо ви не можете гарантувати, що людина хоче, батько чи мама, працювати чи ні.

І наступне, як ви назвали новий термін такий теж при владі: соціальне... що утриманство? Ну вибачте мені, теж не творіть нові терміни, бо це не завдання Міністерства соціальної політики. А Міністерство соціальної політики…

 

ГОЛОВУЮЧА.  Проблема ж є.

 

ЦИМБЛЮК М.М. Якщо вам достатньо дали грошей,  то так і кажіть, ми дякуємо уряду, бо грошей нам достатньо. Якщо недостатньо, то ми для того тут зібралися, щоб відстоювати ті речі, де вам грошей не вистачає. Вибачте, не вам. Вам вистачає, дивлячись по зарплатах, не вистачає людям.

І коли ми кажемо про мінімальну пенсію, то уряд має чесно сказати, що ви не піднімаєте мінімальну пенсію. Чому? Бо те, що нібито піднімається, воно з'їдається інфляцією. І Міністерство економіки мало б порахувати рівень зростання цін, бо це, вибачте, не покриває, а чесно сказати: "Хто  отримує мінімальну пенсію, затягніть ремні. Тому що будете отримувати реально більше, а, насправді, зможете купити менше".

І, вибачте мені, поки  що уряд ще не порахував зростання комунальних платежів. Це   на ту тему,  про яку казала міністр шанована, про субсидії. Ну вибачте, 38 заклали, а вже цей рік не  вистачає. Те, що дадуть, воно не розраховано в цінах підвищення. Бо уряд не знає. Сьогодні пан Шмигаль так і не дав нам відповідь, на скільки зростуть комунальні платежі і скільки треба буде субсидій.

Ми минулого року попереджали, що не вистачить тієї суми. Нам казали: вистачить. Тепер просять 12. Та не вистачить вам 12!   Якщо ви відпрацюєте те, що нині в ОТГ староста носить  довідки на субсидії, бо райони укрупнили, не  може доїхати.

Я був  в гірському районі Сколівського, Турківського району на Львівщині. Там така пачка у старости. Він каже, та я не знаю, коли я зможу поїхати. Я кажу, а чому нема відділу субсидій при ОТГ? Вони кажуть, бо сказав голова і депутати: немає грошей.

Отут треба про це думати,  щоби зверху донизу новоутворені, укрупнені райони виконували свою функцію, яку ви делегували, як орган центральної влади.

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Михайло Михайлович, дозвольте.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка.

 

ЛАЗЕБНА М.В. Ми сприймаємо всі пропозиції, всю критику, і ми готові працювати. Але є декілька моментів. По-перше, по Сколівському району. Сьогодні всі 1 тисяча 436 громад отримали від Міністерства соціальної  політики програмний комплекс  "Соціальна громада" для нарахування всіх видів пільг, субсидій, допомог і таке інше. Давайте мені контакт, я попрацюю, чому не підключено.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. А знаєте, чому? Бо вони не створили ці підрозділи, бо не мають грошей. Ресурс ви не передали на це. Передайте.

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Дайте мені контакти… Це робиться безкоштовно і це, до речі, зробили ми, бо… Ну, там були різні нюанси, але ми це виправимо. Людина не має страждати, що до району треба 100 кілометрів їхати. Ми це все виправимо. У громади є інструменти, треба тільки їх брати і користуватися.

 

ГОЛОВУЮЧА. Конкретні питання по конкретних районах, будь ласка, міністр з нами.

 

ЛАЗЕБНА М.В. По субвенції. Я хочу сказати, останнє рішення уряду, воно було прийнято в той день, коли ми схвалювали бюджет. Як ви думаєте, мені не болить, що пенсія, будуть казати, що, да, 28 статтю, всі ж знають, 28 статтю Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де за 30 і 35 – прожитковий мінімум. Це справедливо? Я вважаю, що ні. Тому ми і прийняли рішення уряду, що коли у людини, у жінки 30 років, у чоловіка 35, від 70 років. Але, да, тільки непрацюючих. Ми будемо з жовтня наступного року буде гарантія 3 тисячі гривень. Ну, ми думаємо про це.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  З жовтня наступного?

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Да, з жовтня наступного року мінімальна пенсійна виплата для людини, жінки –  30, для чоловіка – 35  буде 3 тисячі гривень. На один рік менше – трошечки менше, диференційовано.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  А чому не з цього ж року?

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Закладали гроші….

 

ГОЛОВУЮЧА. 500 мільярдів.

І  в довідці, яку ви отримали, теж ви бачите, які позички Пенсійного фонду у нас. Ми ще не послухали пана Капінуса, але у вас є в довідці, які у нас позички на кінець року. На 31.08 позичка Пенсійного фонду складає 74 мільярди. У тих поданих розрахунках, які ми отримали, Пенсійний фонд 532 мільярди утримання разом і 64 мільярди нестачі. І давайте будемо дивитися зараз з паном Капінусом, що нам робити з позичками і з тим, що не буде вистачати коштів, якщо ми проведемо всі оті підтягування, осучаснення і індексації, які закладені на 22-й рік.

Будь-ласка, … (Не чути), є Юлія Володимирівна і є народні депутати, і є міністри. Я перепрошую, сьогодні зустріч комітету і депутати спілкуються з міністрами, і ми ще не послухали всіх. Тому слухаємо, якщо на якісь питання пані Марина не відповіла, будемо задавати.

Ще є до пані Марини питання, чи ми можемо перейти до пані Лапутіної і до пані Глущенко, Міністерства економіки і у справах ветеранів? Бо в нас ще питання і безробіття, ті, що ви задавали питання.

Світлана Глущенко, ви з нами, Міністерство економіки?

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Так-так. Галина Миколаївна, доброго дня! Доброго дня, шановні народні депутати! Так, на місці.

 

ГОЛОВУЮЧА. У мене до народних депутатів прохання після доповіді більш конкретніше вислвлюватися щодо нашого рішення, щоб у нас були формулювання, які конкретно програми, ви вважаєте, потрібно збільшити і перенести дискусію у бюджетний комітет по збільшенню. Дякую заздалегідь.

Будь ласка, пані Світлана.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Доброго дня ще раз! Шановні народні депутати, я так розумію, що перше ключове питання основне  це стосується на сьогодні тих заходів, які плануються у сфері боротьби з безробіттям і з тими обсягами безробіття, які на сьогодні спостерігаються в нашій державі.

 

ГОЛОВУЮЧА. І соціальний діалог.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. І соціальний діалог відповідно. Тобто я поступово. Значить, по фонду безробіття і взагалі по роботі Державного центру зайнятості. Перше, про що я хочу зазначити, –  це те, що ми вже в проекті бюджету на 22-й рік фактично робимо такий перший крок в частині поставлення перед собою амбітних завдань щодо зменшення кількості безробітних в нашій державі. До прикладу, в 21-му році ми ставили середньомісячний показник безробітних – це 360 тисяч. Відповідно прогнозуємо на 22-й рік 250 тисяч безробітних.

Поряд з тим ми так само розуміємо, що подолати це негативне явище, без перебільшення, абсолютно негативне, ми можемо в тому числі і шляхом запровадження, розробки і прийняття вже в майбутньому в парламенті законодавчих ініціатив, законодавчих змін, які фактично реформують страхову систему в частині безробіття. Міністерство економіки розробило відповідний проект закону, який на сьогодні скерований до Верховної Ради, під реєстраційним номером 6067. Фактично якщо цей законопроект буде прийнятий найближчим часом, то ми зможемо збалансувати на сьогодні фонд по безробіттю, орієнтовно це на 2, можливо, навіть більше мільярд гривень. На сьогодні фонд з безробіття активно працює над бюджетуванням і на 21-й, і на 22-й рік. Буквально вчора в нас відбулося засідання правління фонду, на якому ми схвалили проект бюджету фонду на 21-й рік. Якщо брати до уваги, що в березні цього року було схвалено бюджет фонду з дефіцитом в 2,7 мільярда гривень, то вчора ми прийняли з дефіцитом 1,7 мільярда гривень. Тобто, звичайно, є і дотація з державного бюджету, ну, із спецфонду ковідного, це і на вирішення питання по частковому безробіттю. Поряд з цим ми переглядаємо також і статті по видаткам Державного центру зайнятості для того, щоб максимально стати вже на шлях балансування відповідного бюджету.

Бюджет 22-го року Фонду з безробіття ми допоки залишили в робочому варіанті, тому що, знову таки, ми чекаємо, що буде прийнятий закон парламентом, який визначає нові принципи страхові, а також ті інституційні наші напрацювання, які на сьогодні стосуються вдосконалення роботи центрів зайнятості. І основна ключова ідея, яку ми хочемо покласти вже в такий ефективний механізм дієвий – це скорочення терміну працевлаштування для того, щоб максимально зменшити навантаження, фінансове навантаження на фонд і максимально швидко запускати наших безробітних в реальний сектор економіки, задовольняти поряд із цим потреби на ринку праці і ті пропозиції, які на сьогодні є в частині безробітних.

Тому я б дуже просила підтримати, ну, відповідно наші напрацювання. Що стосується питань, які стосуються там безпеки праці – це лінія Держпраці. На сьогодні, ну, фактично ще є такі моменти, які ми будемо, я сподіваюсь, між першим і другим читанням опрацьовувати з Міністерством фінансів, тому що на сьогодні необхідно так само належним чином фінансувати Державну службу з питань праці.

Є проблема там в частині діджіталізації, в частині оплати праці, тому що на сьогодні 18 відсотків є відтік інспекторів праці і це теж є тією обставиною, яка не сприяє належному виконанню цією інституцією своїх завдань і функцій, які покладені на неї в рамках чинного законодавства. Тому ми на сьогодні максимально доводимо всі потреби Міністерству фінансів України, просимо так само народних депутатів підтримати проект бюджету саме в цих частинах.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, до пані Світлани.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Дякую за коротку презентацію, пані Світлана.

У мене до вас два запитання. Перше, воно стосується посадового окладу педагогічних працівників. Що ухвалював Кабінет Міністрів постанову стосовно того, що встановлення найнижчого окладу педагогічного працівника має дорівнювати чотирьох розмірів мінімального прожиткового рівня.

Ви знаєте, що було в Законі "Про освіту" до 2023 року саме вирівняти цю складову. Було доручення Президента України Зеленського стосовно мінімальної зарплати педагогічних працівників.

І наступна річ, стосовно тарифної сітки, про яку вже згадувала Юлія Володимирівна. Запитання, чи ви як Міністерство економіки вимагали від Мінфіну, щоб у проекті державного бюджету на наступний рік було враховано розмір першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки? Що не на прожитковому мінімумі, що 41,5 відсотка покриває, а саме на рівні мінімальної заробітної плати.

Дякую за відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧА. Перефразую, чи готові ви до реформи оплати в державному секторі?

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Дякую за запитання.

Звичайно, готові і будемо максимально робити все можливе для того, щоб підвищити заробітну плату працівникам бюджетної сфери.

Поряд з цим ми ж всі розуміємо, що у нас була схвалена Бюджетна декларація до 2024 року. Фактично проект бюджету на 2022 рік, він відповідає тим крокам, які були схвалені в Бюджетній декларації.

На сьогодні в рамках роботи Міністерства економіки з іншими органами центральної виконавчої влади ми розробили поетапну стратегію реформування системи оплати праці для державного сектору. На сьогодні відповідний проект вже спрямований на погодження. Там закладено, можливо, доволі амбітні кроки для підвищення заробітної плати бюджетного сектору, в тому числі, звичайно, це і педагогічні працівники. Але все-таки ми будемо сподіватися, що ми знайдемо ту формулу, яка дозволить нам паралельно підвищувати заробітні плати, а також балансувати  у бюджетних програмах. Тобто на сьогодні такий документ розроблено.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Але постанова Кабінету Міністрів ухвалена, чинна вона? По вчителях конкретно?

 

ГЛУЩЕНКО С.В. Можливо, пан Денис Улютін допоможе мені.

 

ГОЛОВУЮЧА. Денис? Пане Денисе Улютін, Мінфін?

 

УЛЮТІН Д.В. Міністерство фінансів рахує під потребу. В даном случае, якщо рішення не прийнято щодо цього, то воно, звісно, й не обраховувалось. Тут важко сказати. Я думаю, це навіть не питання в даному разі Міністерства економіки, це Міністерству освіти треба.

 

ГОЛОВУЮЧА. Міністерству освіти і науки, так. Міністерству освіти і науки, я думаю, що тут просто Мінеко тут на зводі, тобто вони зводять, а вони ж там конкретно не знають. Нам важливо, щоб вони були готові переводити мінімальну… тарифну сітку, мінімальний посадовий оклад прирівнювати до мінімальної заробітної плати, щоб вони цю реформу зробили в наступному.

У мене ще питання до вас, пані Світлано. Чому ви не заклали витрат на вирішення колективних спорів методом медіації? За рахунок чого і де це буде проводитись? Тому що ми прийняли Закон "Про медіацію", власне, і тут цього не видно.

І те, що стосується фінансування Національної тристоронньої ради соціального діалогу. Теж вона, там секретаріат цієї ради, і ви знаєте, що Президент призначив голову цієї Національної тристоронньої ради. Але секретаріат чи діє, чи ні? Достатньо там коштів для того, щоб уряд соціальний діалог вів там постійно? І у нас суперечки, які виникають з СПО роботодавців і СПО профспілок, яких більше, щоб вони вирішувалися на рівні підготовки законопроектів в ЦОВВах.

 

ГЛУЩЕНКО С.В. По НТСР хочу сказати, що до нас не надходило відповідних пропозицій. Але я знаю, що на сьогодні відповідна Національна тристороння соціально-економічна рада вже в такій активній фазі переформатування. Це пов'язано з тим, що вона там два-три роки не працювала.

Тобто я рахую, що…

 

_______________. По Національній тристоронній раді, я коротко скажу, кошти на цей рік передбачені в Законі про бюджет. Вони… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

До пані Світлани ще є питання? Тоді ми переходимо до Лапутіної Юлії Анатоліївни, міністра у справах ветеранів. Будь ласка, пані Юліє, ви з нами?

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Доброго дня, шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо можна, трішечки голосніше, нам погано вас чути, чи ближче до мікрофону.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Чути?

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, чути. Добре.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Доброго дня, ще раз! У нас бюджет на 2022 рік дуже важливий, він кардинально змінює підходи до ветеранської політики і перестає робити її суто декларативною. І перший раз закладено саме 6 мільярдів гривень, що понад 6 разів більше порівняно з 21-им роком.

Чому саме така сума? Тому що в нас одне з нагальних і ключових питань – це забезпечення житлом наших ветеранів учасників бойових дій і особливо цієї категорії, яка називається АТО ВПО, тобто це ті люди, які добровільно пішли захищати державу в найбуремніші... в  2014 році, а саме є вихідцями з тимчасово окупованих територій або з анексованого Криму.

Тобто нам завдяки цьому бюджету вдається, якщо буде він ухвалений, отримати житлові приміщення понад 4000 сімей ветеранів війни, з них: членам сімей загиблих, особам з інвалідністю внаслідок війни першої-другої групи, це 1275 осіб, це стовідсоткова потреба і внутрішньо переміщеним особам АТО/ООС, які визнані особам з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, або учасниками бойових дій, це 2315 осіб. Також особам з інвалідністю внаслідок війни першої-другої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав,це 408 осіб, це сто відсотків потреби.

І у нас відпала навіть потреба забезпечувати програму особам з інвалідністю внаслідок війни першої-другої групи з числа учасників Революції Гідності (це програма 1511070). Видатки передбачені з врахуванням того, що це три особи, сто відсотків черги будуть забезпечені вже у цьому році, бо відповідне рішення в першому читанні вже було прийнято.

Значить, загалом у нас іде, ми зможемо забезпечити функціонування Українського ветеранського фонду. Це один із пріоритетів, який ми захищали у трійках. Тобто ми хочемо також зробити прозорий інструмент додатково із залученням міжнародної технічною допомоги та донорської допомоги, створивши Український ветеранський фонд як державну установу.

Також ми завдяки бюджету зможемо здійснити заходи з підготовки та участі національної збірної команди в міжнародних спортивних змаганнях ...(Не чути) Це досить потужні змагання, які нами розглядаються як і ветеранську спортивну дипломатію міжнародну, і підтримка психологічної і фізичної реабілітації наших воїнів. І  я прошу підтримати цей бюджет.

Але разом з тим у нас були пропозиції щодо збільшення видатків на дві програми – це 28 мільйонів гривень для забезпечення функціонування і нарощування можливостей Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а також 45,5 мільйона для здійснення заходів психологічної реабілітації. На жаль, ці пропозиції не були враховані, але ми знаємо, зараз восьмий рік війни і на восьмому році саме збільшуються потреби у реабілітації і психологічної допомоги тим, хто є ветераном війни. І це збільшення за статистикою  кількості і суїцидальних, на жаль, випадків, і випадків посттравматичного стресового розладу.

Тобто відповідні листи з пропозиціями Мінветеранів направило до вашого комітету, пані Галина Миколаївна, і ми хочемо також просити комітет підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Юлія.

Будь ласка, до пані Юлії питання. Пані Юлія, чи передбачено у вас в бюджеті в цьому році передання реабілітаційних центрів від Міністерства оборони до Міністерства у справах ветеранів? І чи думаєте ви про те, як перенаправити санаторно-курортне лікування на закупівлю реабілітаційних послуг, включаючи в тому числі і психіатричну допомогу при лікуванні посттравматичного синдрому?

 

ЛАПУТІНА Ю.А. В цьому бюджеті не передбачено, але ми зараз будемо, я думаю, йти шляхом, ми зараз комунікуємо активно і з Міністерством охорони здоров'я, і з Національною службою здоров'я, і з відповідними реабілітаційними центрами стосовно відпрацювання нової  осучасненої саме моделі психологічної і медичної реабілітації. Тому хочемо відпрацювати за рахунок міжнародної технічної допомоги на пілотних проектах в трьох провідних центрах, де вже є така практика, щоб просто закласти, проаналізувати. Зробити моніторинг і закласти у наступний бюджет вже дієві інструменти фінансові.

Тому що зараз моніторингу за цей час не було зроблено, на жаль. І ми у процесі. І взагалі ми в процесі відбудови сучасної системи медично-психологічної реабілітації. Поки рано говорити. Що ми можемо підтримувати там один центр або не підтримувати інші, або ми все забираємо, або ні. Зараз у нас утворено робочу групу з представниками МОЗ. І також будемо залучати Мінсоцполітики, і звичайно ж Міністерство оборони.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, ви просто будете ці теоретично опрацьовувати. А в той же час є там Новоград-Волинський, який готовий брати, і наш мажоритарник по Новоград-Волинському, він готовий брати його на фінансування за рахунок соцеконому, відбудови. Тобто ви могли б зробити зразковий проект, як це зробити, передати і запустити.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. По Новоград-Волинському, на жаль, це робити просто неможливо. Це проект саме народного депутата. Наразі там руїни, там ростуть дерева, на цих будинках.

 

ГОЛОВУЮЧА. Він готовий це обновити. Він готовий це обновити разом з вами?

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Простіше побудувати новий, якщо чесно кажучи. Це окреме питання. Ми з ним працюємо. Ми ретельно вивчили. Ми мали і в бюджетному комітеті розмову про це. Просто питання в тому, що ми маємо розбудовувати те, що вже біжить і працює. У нас є набагато більш ефективні проекти, особливо і психологічної реабілітації. Якщо ми візьмемо на прикладі, і це був громадський проект за підтримки якогось гранту, це Волинь. Там екстрена психологічна допомога існує. Там існують відповідні… Це взагалі не фінансований державою проект. Але він досить ефективний з точки зору реабілітації.

Це окрема дискусія. Я можу ретельно в цифрах показати потім, якщо це цікаво.

 

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Я єдине, що просив би вас, пані міністр, щоб все-таки ви стали ініціатором вироблення нової державної політики щодо утримання, осучаснення і функціонування саме цих закладів. Їх по-різному можна називати – чи це госпіталі ветеранів, чи це реабілітаційні центри, але, на жаль, в державі сьогодні немає єдиного центру впливу, де що Міністерство охорони здоров'я, інші органи місцевої влади, треті взагалі невідомо кому. А насправді людей потрібно лікувати, реабілітувати.  Через те внесіть таку ініціативу, і ми готові будемо в комітеті підтримувати…

 

ГОЛОВУЮЧА. І фінанси хай…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, пан Остапенко як людина, яка опікується цією темою.

Бо до нас звертаються. Я погоджуюсь з Галиною Миколаївною, я був в цьому Новоград-Волинську, і ви як фахова людина ви знаєте, що крім цього чи цих руїн, там є декілька військових частин, там дуже потужна ветеранська організація. Люди не мають де реабілітуватися – чи їхати до Рівного 120, чи їхати до Житомира майже так само.

Через те це дуже важлива тема, і я вважаю, що вам не можна давати ініціативу комусь іншому. Беріть на себе, будь ласка. З вашим досвідом і з нашою підтримкою це можна зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми на вас покладаємося, пані Юліє.

 

ЛАПУТІНА Ю.А.  Дякую вам дуже, тому що дійсно для мене зараз, ну, питань дуже багато ветеранських, які дійсно на системному рівні ніхто з моменту початку війни не вирішував. І ми хочемо саме зробити так, щоб ці послуги і ця система, вона працювала в єдиному державному механізмі.

Тому, якщо ви готові долучатися, дякуємо, ми будемо рушіями цих ініціатив.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Анатолій, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я декілька слів хочу сказати.

Тут я хочу підтримати Міністерство ветеранів. Я також був в Новоград-Волинському цьому госпіталі. Зараз він дуже в такому стані, даже не можу його описати, бо Міністерство оборони уже декілька років його просто підтримувало. Будівля 1936 року споруди, стоять вони, практично розвалюються.

Але я також хочу підтримати той напрямок, що ми не можемо марнувати ті заклади, які вже є, їх треба осучаснювати і оновлювати. Але також ми повинні розуміти, що тої бази, яка там колись була, її немає, лікарів немає, також медичного персоналу навіть немає. Але програму треба створювати і розуміти, щоб ми ближче були до ветеранів, до захисників.

А ще я хочу запитати міністра у справах ветеранів, у вас там розробляється і створюється реєстр, я знаю, що він за кошти наших закордонних друзів створюється та партнерів. А подальше як його утримувати? Чи треба вам кошти, закладені вони в бюджеті? Як ви бачите в цьому напрямку?

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Дякую дуже.

Дійсно, реєстр створюється без жодного бюджетного фінансування. Але ми саме просили додаткову потребу на його утримання, він планується запуститися згідно плану дій Уряду в грудні 21-го року. А потім 20,8 мільйонів гривень нам потрібно на утримання.

Ми написали лист у ваш комітет також і, на жаль, воно не було підтримано. І ми просимо, щоб ви, якщо можна, підтримали нашу ініціативу. Бо, дійсно, реєстр буде не просто переліком, списком осіб, це буде інструмент для подальшої реалізації політики, тому що він буде прив'язаний до інших цифрових інструментів і покращить можливості ветеранів отримувати послуги.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Тоді я хочу звернутися до...

 

УЛЮТІН Д.В. Дозвольте я прокоментую з приводу реєстру?

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Да-да, я хотів якраз до вас з цього приводу звернутися.

І ще тоді питання до вас з приводу листа Міністерства ветеранів по бюджетній програмі 1511050. Треба там врахувати ті пропозиції, які були зазначені Міністерством ветеранів, де змінити слова та цифри "пункти 19-20" на цифри "в пункті 19-21". Міністерство ветеранів, я думаю, може це підтвердити, цю програму 1511050.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Просто якщо там залишиться той пункт незмінним, то ми би втратили категорію "добровольці", і вони б не змогли отримати. Тому ми саме просили поміняти цей пункт і врахувати, щоб добровольці також отримали можливість користуватися цією програмою.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Денис, прокоментуйте.

І я у пана Анатолія хочу запитати...

 

УЛЮТІН Д.В.  Про лист я перший раз чую. А з приводу...

 

ГОЛОВУЮЧА. Включити ці пропозиції до комітетських або ви будете особисто подавати, як? Включено, вони включені.

Будь ласка, пане Денис. 

 

УЛЮТІН Д.В.  Дякую.

З приводу реєстру. Всі, я не розумію, чому ми в принципі про це просто в міністерствах не поговорили про реєстр.

Ті програми щодо цифровізації створення реєстрів і їх утримання, лежать в програмі НПІ. Сума на цей реєстр передбачена в Національні програмі інформатизації. У нас є окремо визначене Міністерство цифровізації, яке якраз і опікується всіма цими діджитал-напрямками. І кошти на цей напрямок вже передбачено в Національній програмі інформатизації.

Більше того, це була позиція віце-прем'єра, щоб не було розпорошення коштів, їх неефективне витрачання.

Більше того, хочу сказати, в рамках підготовки до державного бюджету документів у мене особисто були деякі запити по цифровізації і по реєстрам. Але я  хочу сказати, що кожний реєстр коштує окрему іншу суму. Ми про це говорили з Міністерством цифрової трансформації. Вони сказали, всі кошти на всі реєстри будуть акумулюватися під Мінцифри. Мінцифри як основне по цьому напрямку міністерство буде визначати якраз обсяг, який дійсно необхідний, вони в цьому більш компетентні. Дійсно, це треба 21 мільйон гривень або, можливо, там треба 28 мільйонів гривень, а, можливо, там 8 треба мільйонів гривень. Я, наприклад, не можу чітко зрозуміти, яка сума для цього потрібна.

Тому для того, щоб не розпорошувати кошти, їх не так то багато, ці всі ресурси сконцентровані саме в Міністерстві цифрової трансформації по окремій програмі Національна програма інформатизації.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Так, я це знаю, і ми, в принципі, погоджуємося, що через профільне міністерство і профільного віце-прем'єра це краще було б робити. Але минулого року так же само було сказано, що на це закладено, але нам грошей ніхто не виділив. Тому ми так…

 

УЛЮТІН Д.В.  Так вам не потрібні гроші. Вам пишуть реєстр і вам цей реєстр і віддадуть в грудні цього року, у вас буде реєстр. Вам треба гроші чи реєстр? Оце в мене питання було.

 

ЛАПУТІНА Ю.А. Зараз нам потрібні гроші на утримання реєстру наступного року, коли він вступить в дію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Шановні народні депутати, є ще питання до пані міністр? Пан…

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хотів в цьому контексті ще декілька слів сказати і подякувати нашому секретаріату, а саме підрозділ, який займається питаннями ветеранів під керівництвом пана Баркова, що вони врахували     пропозиції щодо цих питань і також до питання комісії осіб, зниклих безвісти. Просто я хочу сказати, так як у законопроекті не передбачено видатки на діяльність комісії, і сім'ї, які втратили своїх рідних і не знають, де вони знаходяться, від цього страждають, і ми повинні це питання підіймати на кшталт.

 І дякую, що ми цю програму включили. Але чому ми не включаємо на цю комісію видатки з бюджету? У мене питання. Уже декілька років комісія повинна працювати, гроші не закладені, тому комісія не працює. Тому з цього приводу хочу попросити наш секретаріат звернутись до Кабінету Міністрів, який має забезпечити організацію роботи цієї комісії, щоб це було обов'язково зазначено в наших рекомендаціях.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це до пана Дениса Улютіна питання, тому що комісія складається із представників міністерств, яких має фінансувати міністерство у своєму складі, я би, наприклад, так рахувала. Це законопроект, який був прийнятий за часів Порошенка, і комісія, є такий орган при секретаріаті.

Будь ласка, пан Денис, можете прокоментувати.

 

УЛЮТІН Д.В. Комісія відповідно до цього забезпечується секретаріатом Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, секретаріату. То есть воно закладено...

 

ОСТАПЕНКО А.Д.  Дивіться, в законі написано, що матеріали технічні і технічні забезпечення забезпечуються секретаріатом Кабінету Міністрів. Але коли звертаєшся до Кабінету Міністрів, вони розводять руками і кажуть: у нас не передбачено цих коштів. Тому в нас закладається питання заробітної плати керівника комісії і секретаріату. На сьогодні в бюджеті немає цих коштів. І тому комісія знову  в нас не буде працювати. Люди будуть виходити на вулицю і казати, чому нічого не робиться з 19-го року, уже нова влада, яка повинна щось зробити. То оці кошти повинні бути закладені, закладені на технічну базу, на заробітну платню.

 

УЛЮТІН Д.В. Мені скажіть, будь ласка... Давайте підходити до цього всього з точки зору не просто витрачання коштів, а ефективного використання коштів платників податків. Скажіть, будь ласка, які додаткові кошти потрібно Секретаріату Кабінету Міністрів, щоб ті працівники, які там працюють, на тому могли працювати ...(Не чути) вже є, по яким вони виконують функції, які на них покладені? Які ще потрібно для додаткового фінансування?  Яке?

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дивіться, відповідь Кабінету Міністрів: коштів на заробітну плату керівника комісії немає, не закладені в бюджеті. От у мене питання: на наступний рік також вони є незакладеними, що будемо робити?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми звернемося, пане Анатолію, ми звернемося від комітету до секретаріату, відповідно до Прем'єр-міністра. Або до пана Німчинова, який очолює секретаріат як міністр Кабінету Міністрів, і запитаємо, чому він не заклав кошти? Він має знайти, в рамках свого фінансування він має знайти кошти на організацію цієї роботи відповідно до закону.

Пан Микола є, так?

 

_______________. Шановна Галина Миколаївна, справа в тому, що я трошки запізнився і хотів узнати, що у нас по процедурі? Ми зараз заслухали три міністерства. Коли ми будемо вносити наші пропозиції?

 

ГОЛОВУЮЧА. Наші пропозиції. Значить, проект пропозицій у вас є.

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧА. І я просила від народних депутатів, щоб ми свої пропозиції сконцентрували саме на базі цього, якщо нема…

 

_______________. Так. Я хотів би озвучити просто з голосу певні зміни.

 

ГОЛОВУЮЧА. Свої?

 

_______________. Так, до цих пропозицій. Коли ми це зможемо зробити?

 

ГОЛОВУЮЧА. Може, ми дослухаємо, чи як?

 

_______________. Ні, я питаю…

 

ГОЛОВУЮЧА. От дивіться, ми можемо будь-яку процедуру зробити.

 

_______________. Просто питання в тому, що у мене скоріше питання по соціальній частині. А ви ж уже послухали Міністерство соцполітики, потім вже Міністерство економіки, Міністерство у справах ветеранів, тому я питаю, процедурно як це будемо робити? Якщо треба, то я ще зачекаю.

 

ГОЛОВУЮЧА. Як зробити краще, шановні народні депутати?

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Я думаю, що завершити…

 

ГОЛОВУЮЧА. Завершити заслухати всі органи.

Дивіться, у нас з вами Ростислав Теодозійович Замлинський, він у нас перший заступник міністра з питань реінтеграції. Пана Резнікова наразі нема в країні. Відповідно у нас є там питання ВПО. І я б сказала, що ще є таке питання реєстру регресів до Російської Федерації. Бо збитки, які ми сплачуємо, наразі ми можемо потім збирати десь і виставляти до країни-агресора.

Будь ласка, Ростислав Теодозійович.

 

ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т. Доброго дня, шановна пані головуюча, шановні народні депутати, шановні колеги! Ростислав Замлинський, перший заступник. Дякую за запрошення. Я вперше у вас на комітеті. І є хороша нагода, власне, більш розказати про ті програми і проекти, які реалізує наше міністерство з соціальною направленістю. Хоча наш такий девіз: для людей і про людей.

Тобто бюджет, який є на 22-й рік, дозволяє нам продовжити і в наступному році ці важливі соціальні ініціативи, які ми започаткували вперше з цього року або вперше з минулого року. Зупинюся на деяких з них, тому що вони є вкрай важливі.

Насамперед ми продовжимо роботу більш таку інформаційну, роз'яснювальну щодо протимінної діяльності. Результати її вже як би видні безпосередньо, це робота з молодими людьми в школах, у закладах профтехосвіти. Тільки за цей рік, який ще не закінчився, 9 тисяч 738 дітей отримали нагоду, власне, відповідні і уроки були, отримали відповідні посібники у вигляді такого інтерактивного, ми його називаємо ……….., але насправді це є посібник, який, власне, надається для дітей. Також ми надавали відповідну практичну допомогу і особам, які... вчителям, які, власне, дають додаткові роз'яснення на виховних годинах у своїх відповідних класах для того, щоб діти були дуже уважні і обережні, коли вони виявляють якісь речі.

Насамперед ми робимо акцент на тих громадах, які є вздовж лінії розмежування. У тих громадах знаходиться 88 шкіл. 55 шкіл ми вже охопили в цьому році. Але ця робота буде продовжуватися, тому що, як ви розумієте, школярі підростають, більш старші – в середні класи, відповідно з ними треба і надалі працювати. І відповідно в цих громадах, в цих 88 закладах навчається трошки більше 17 тисяч учнів, тобто 9670 вже є охоплені. Якщо у 18-му році 33 особи були постраждалі від вибухонебезпечних предметів, то в цьому році, дякуючи Богу, можливо, в тому числі там є і наша заслуга, – 7, хоча це також, ми вважаємо, багато. Ця робота буде і надалі продовжуватися. І, власне, у нас для цього є достатньо коштів, і вони закладені в проекті бюджету на 22-й рік.

Що стосується внутрішньо переміщених осіб. То якщо в Мінветеранів це більше сконцентровано на молодих, і не тільки молодих, на хлопцях і дівчатах, чоловіках і жінках, які захищали зі зброєю в руках нашу територіальну цілісність і незалежність з числа внутрішньо переміщених осіб, то у нас більше акцент є на тих внутрішньо переміщених особах, які проживають на території, підконтрольній українській владі, на території всієї України і, власне, мають потребу в проживанні.

За нашими розрахунками, якщо говорити станом на кінець червня цього поточного року, всього стоїть на черзі 47 тисяч 268 родин, які потребують, власне, житла, в тому числі ті люди, про яких озвучила Юлія Анатоліївна, які також отримають квартири в цьому і в наступному роках. Але найбільш гостра проблема є для 2 тисяч 392 родин. Це за нашими підрахунками трошки більше 6 тисяч 600 безпосередньо внутрішньо переміщених осіб. Ті кошти, які ми маємо в цьому році, ми вже 611 родин забезпечили житлом, до кінця цього року плануємо, думаю, що 900, там 910, приблизно так воно буде. Такий ж самий, трошки менший показник закладений на наступний рік, але нам цього фінансового ресурсу достатньо.

Хочу сказати, що до цього ресурсу долучається співфінансування з місцевих бюджетів, в цьому році 18 областей долучилися до цієї програми. Якщо в минулому це було всього-на-всього  6-7, в основному це Луганщина, Донеччина там, де найбільше є внутрішньо переміщених осіб, то в цьому році практично вся Україна долучилася до цих ініціатив. І я думаю, що ми в наступному році ще більш активніше ці речі зробимо, тому що насправді це є дуже і дуже важливе питання. Більше того, тільки з цього року, хоча договір був підписаний, міжурядова угода між урядом Німеччини і Україною була підписана угода ще в 16-му році, але реально вона почала діяти в цьому році.

Я не розумію, чому не виносили на ратифікацію цю угоду в Верховну Раду раніше, але завдяки, власне, цьому скликанню, я хочу подякувати народним депутатам, які, власне, і голосували за ці речі, ми запустили програму іпотечних кредитів. Вона дуже користується хорошим попитом, там вже зареєстровано 20 тисяч 23 заявки. Ми вже, скажемо так, зробили перший розподіл, 67 безпосередньо договорів підписано і вже люди отримали відповідну можливість десь проживати і якби ця програма дуже користується попитом і вона є досить хороша.

І найважливіше, напевно, питання, але тут, я не впевнений, що некоректно планувати, це і виплати нашим громадянам, яких ми звільняємо з полону. Тобто неможливо передбачити скільки Російська Федерація ще візьме в полон і скільки ми зможемо якби обміняти чи, скажемо, їх звільнити. Але водночас у нас є пораховані ті кого ми вже звільнили і ще не отримали цієї допомоги, це є 1 тисяча 341 особа, яких звільнили і ще не отримали цієї допомоги. В цьому році ми виплатимо порядку   340-350 в залежності  від того, як документи будуть подаватися, тому що є ряд процедурних речей. Тобто нам залишиться ще впродовж наступного року також ця програма буде тривати.

Ну, звісно, якщо звільнять всіх, хто є в полоні, завдяки, власне, зусиллям і Президента України, і міжнародного зовнішньополітичного відомства, і народних депутатів, і відповідно вашої, пані Галино, участі в тристоронній контактній групі. Ну, тоді, можливо, нам цього фінансування, яке передбачено, не вистачить. Ось, але я думаю, що будемо вирішувати ці питання по ходу, є резервний фонд зрештою. Тому я думаю, що от приблизно така ситуація.

Що стосується формування реєстру і формування збитків. Нами розроблений алгоритм і механізм, як ми пропонуємо формувати, підраховувати збитки від збройної агресії Російської Федерації. Насправді це є дуже складне питання, тому що дуже важко розробити, наприклад, алгоритм, наприклад, от я особисто не можу поїхати в Ялту помилуватися краєвидами –  як оцінити мої збитки? Одночасно розуміємо, що дуже просто оцінити збитки від втрати валового внутрішнього продукту, оскільки там були підприємства, які створювали відповідні… формували частку валового внутрішнього продукту, сплачували податки і тому подібне.

Те, що економічно, ми, в принципі, відпрацювали з  податковою, з Міністерством економіки, у нас є розуміння, а те, що неможливо порухати руками, от наприклад, ми втратили деякі архіви музеїв, ми втратили нашу  сакральну  спадщину, ми втратили можливість там зрештою молитися в церквах –  як це оцінити, ми ще наразі ведемо перемовини.

Але проект цієї постанови є розроблений. Він скерований на центральні органи виконавчої влади, нам надано ряд зауважень і пропозицій. Ми відповідно зараз їх будемо опрацьовувати і виходити відповідним рішенням уряду для того, щоб ці всі речі затвердити.

Що стосується технічної частини, формування самого реєстру, то, власне, зараз опрацьовується питання технічного завдання на цей реєстр. Наш профільний заступник з цифровізації працює з профільним Міністерством з питань цифрової трансформації, і відповідно після того, коли воно сформується, ми знову ж таки також маємо і через певні домовленості з нашими партнерами з розвитку, як зараз вони називаються "міжнародними партнерами з розвитку", і будемо очікувати певну підтримку із їхнього боку. Але нам дуже важливо отримати світовий досвід, як, власне, от ті от нематеріальні речі, як їх …фінансувати або перевести в цифри ці втрати для того, щоб потім, власне, і щоб це потім пред'являючи претензію в міжнародних судах, щоб воно було прийнято міжнародними судами, тому що є і певна практика, є певна методика. Саме, власне, з цією метою в тому числі відбувався робочий візит Олексія Юрійовича і до Хорватії, де, власне, в тому числі це питання проговорювали. Деякі думки є, ну, цей напрямок ще в процесі.

 Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Щодо репатріації осіб, позбавлених свободи, законопроект підготовлений. Я там із групою своїх юристів готувала, пан Резніков  в курсі, офіс в курсі. Він буде корелюватися, мабуть, що на Кримську платформу, бо вони там теж про політв'язнів готують законопроект, будемо дивитися. Я буду просити всі фракції долучитися до підписання, тому тут, ну, те, що неоголошених заручників стосується ця проблема.

Будь ласка, питання.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пане Ростиславе, в мене до вас питання. Все-таки скільки на сьогоднішній день осіб, які повернулися з полону, не отримали кошти? Це перше. І коли ви вважаєте вони можуть отримати? Чи у вас є залишки по цій статті?

А рекомендація, як ви кажете, не знаєте, скільки закладати в бюджеті на наступний рік, а ви візьміть офіційну статистику скільки громадян України офіційно перебувають в полоні, хоча насправді вона не буде цілком реальною, але хоча би та, що відома. От і просіть в Мінфіну таку суму грошей, а дай Боже, щоби українська влада змогла їх визволити.

Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т. Якщо говорити... Дякую за питання. Якщо говорити, як я озвучив, всього 1 тисяча 341, мінус 300... зараз скажу точно, тому що ще виплати йдуть, 300 точно виплачено, тобто 1 тисяча 41 лишається. І ще планується виплатити 104. Тобто 1 тисяча 41 мінус 104 – це 937.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  От я невипадково задав цю цифру, тому що у нас, на жаль, і сумна історія, останніх пів року не звільнили жодної особи з полону. Тобто це люди, які ризикують, різні обставини, але держава визнала, що він – військовополонений чи цивільний полонений, повернувся в державу, а держава йому рік не повертає кошти. От в чому тут проблема? Я розумію, що є формальні підстави, там збір певних документів. Але, вибачте, вони не від хорошого життя опинилися там і пройшли дуже непросте випробування. Через те, як на мене, ці речі слід прискорити. Якщо потрібно внесення змін законодавчо, я думаю, ми готові вас підтримати. Але поки що від вас таких пропозицій не ми не чули. Будь ласка, це серйозна річ...

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ми збираємо кошти, збираємо кошти благодійників. Нуу, зазвичай, це благодійники надають.

І в мене ще питання, пане Ростислав. Я думаю, що ви цю статистику надасте, це просто зауваження у Михайла Михайловича. Чи є у вас програма реінтеграції ВПО? Тому що якщо ми надаємо квартири за рахунок державних бюджетів таких людей, то вони таким чином вже стають реінтегрованими і мають втрачати статус ВПО. Правильно?

 

ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т. Не зовсім так, тому що це є тим часові квартири, ми ж рано чи пізно деокупуємо територію, відповідно вони не можуть повернутися. Відповідно  ці помешкання є тимчасові.

А питання реінтеграції, ми в тому числі маємо кошти міжнародних партнерів, це так званий конфліктний, постконфліктний діалог, який ми проводимо, і різні інші речі проводимо, і в рамках основної програми, де в нас ідуть в тому числі виплати для, скажімо так, полонених, звільнених з полону, а також родин, які перебувають, члени яких перебувають в полоні, в нас є окремі напрямки по реінтеграції. Ну, я хочу зазначити, що в цьому році вперше ми почали програму реінтеграції молоді з тимчасово окупованої території, це також воно як би продовження.

Пане Михайло, я вам відповім наступним чином, що люди, яких звільняють з полону, я думаю, що ви прекрасно знаєте, вони перебувають в такому стані, в якому перебувають. Ми насамперед допомагаємо їм, да, є певна бюрократія, допомагаємо їм насамперед відновити певні сили їхні, допомогти їм, ну, з банальними речами, навіть там з одягом, із взуттям там, хтось, як правило, палить, бо це є військовослужбовці, і не забуваємо, що в нас є ще політичні в'язні, особливо це стосується кримського напряму.

Тобто буквально декілька цифр. Якщо в 20-му році було виплачено 86 особам, то в 21-му році – 255, і це є вже виплачено, перераховано на картки. Як я вже сказав, що ще планується до перерахування. Бо це динамічний процес. Тобто ми допомагаємо їм відкрити рахунки, отримати індивідуальний податковий номер, отримати паспорт, ну, і так дальше, і тому подібне. Але, знаєте, брати їх за руку як тільки їх звільняють з полону і пішли там в банк відкривати рахунок, ну, треба, перше, з ними провести певну таку психологічну роботу і... А після того, коли будемо ще, ну, будуть більш такі психологічно врівноважені, вже будуть більш соціалізовані, звісно, що ми всі ці речі робимо по мірі можливості.

І скажу ще одну річ, це те, що ми також запровадили, що раніше, скажемо так, не дуже активно... популярністю, скажемо, пропонувалося, –  це є підтримка родин, де, на превеликий жаль, сьогодні члени їх сімей перебувають у полоні з тих чи інших підстав. Тобто родині надається матеріальна підтримка, яку вони в тому числі можуть використовувати, якщо, наприклад, там чоловік чи син, чи дружина перебувають у полоні в межах Російської Федерації, в межах її адміністративних кордонів до 2013 року, скажемо так, то люди, якщо мають таке бажання, вони можуть відвідувати їх в тюрмах, можуть спілкуватися з ними, можуть найняти собі адвоката чи ще когось. Буває по-різному, різні ситуації бувають. Тобто такі речі також є, і досить активно зараз починають користуватися цією підтримкою, власне, ці сім'ї. І ми цю роботу будемо продовжувати.

Тому кажу, що того фінансового ресурсу, який є на цей рік, зрозуміло, що за рік ми всього не можемо виплатити з тих чи інших причин. Тому що є випадки, коли ти починаєш спілкуватися з людиною, і людина настільки замкнута в собі, що вона просто навіть не пускає до себе. Ідіть від мене всі, я вас всіх не хочу бачити. Тобто це є такий трошки складнуватий процес, але ми від нього не відмовляємося і рухаємося разом з органами місцевого самоврядування і соціальними службами, зрештою з громадськими організаціями, з волонтерами, тому що це є складний такий дуже... Працювати з людьми – це є найскладніше. Ви, напевно, так само знаєте як і народний депутат, як і колишній голова обласної державної адміністрації. Тобто це є найскладніші речі, які, в принципі, є в нашому суспільстві. Але ми цю роботу продовжуємо і будемо продовжувати і надалі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ще є питання?

Пан Анатолій, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. У мене, да, чи побажання.

Я підтримую своїх колег, що з людьми, які повернулися з полону, може їх і треба брати за руку і водити їх, і надавати їм ці послуги бистріше, чіткіше, щоб вони розуміли, що вони приїхали на територію України і їх тут чекали.

З приводу якраз роз'яснень протимінної, там вибухової. Те, що ви проводити з школярами. Я впевнений, що запропонував би проводити таку роботу з особами, які їдуть на непідконтрольні території,тоді там їх беруть у полон. Галина Миколаївна, вона входить до складу ТКГ, ми знаємо, що люди іноді їздять, їх там затримують, вони вже декілька раз їздили, але їх затримували, і тоді їх приходиться визволяти з полону. Треба також проводити цю роз'яснювальну роботу, що вони можуть бути там затримані, і тоді їх буде складно повернути.

І ще питання таке якраз до комісії зниклих безвісти при особливих обставинах, бо ваше міністерство якраз дотичне: якщо вам щось відомо, то я прошу тоді вас повідомити.

 

ЗАМЛИНСЬКИЙ Р.Т. Мені відомо, що… Ну, то дійсно, профільний заступник міністра є, власне, в складі цієї комісії. Була складна процедура, але все-таки обрали голову цієї комісії. Я хочу, пане Анатолію, вас підтримати. Що дійсно, як передбачено законом, що утримання здійснюється за рахунок коштів Секретаріату Кабінету Міністрів України, именно голови комісії і роботи цього секретаріату самої комісії. Це і комп'ютери, і принтери, ну, якісь там банальні речі.

На сьогоднішній день я знаю, що є доручення Прем'єр-міністра щодо затвердження положення… вірніше так, штатного розпису та виділення відповідних матеріальних речей для того, щоб комісія запрацювала фізично. Ну, треба десь якийсь, грубо кажучи, стіл, стілець, комп'ютер і тому подібне. Буквально цього тижня я просто бачив, мені на очі попало це доручення пану Тарану Андрію Васильовичу, щоб врегулювати це питання.

Більше повідомити нічого не можу. Я все, що знаю, я все сказав про комісію...

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолію.

Ми переходимо до Пенсійного фонду. Тут і для пані Марини, і для пана Євгена питань багато, думаю. Пан Євген Капінус, будь ласка.

І у мене прохання, може, трішечки пришвидшитись, бо ми відносимося до комітету, в якого дуже багато цовок. І, власне, всі вони сьогодні дотуються з державного бюджету. У нас ще і пан Машкін є Владислав, НСССУ новостворена. Ми маємо розуміти, як у нас УСЗН, НСССУ і ЦНАПами вони коригуються. І у нас ще Фонд соціального страхування, і Фонд безробіття.

Будь ласка, Капінус Євген.

 

КАПІНУС Є.В. …додаткова інформація. Якщо брати по показниках, які закладено в бюджеті, то у нас … (Не чути) мільярдів закладено як дотація Пенсійного фонду. Але, якщо брати по самих доходах Пенсійного фонду, то вони прогнозовано складають відповідно до наданих матеріалів Міністерства фінансів – 531 мільярд, з якого десь близько 325 мільярдів – це доходи від єдиного соціального внеску, 27 – це ЄСВ сплачено державою. І плюс, як я говорив, ... (Не чути),  з яких 27 на ЄСВ – це дотація із державного бюджету.

Якщо говорити по видатковій частині, то вона складає десь близько розрахунково 595 мільярдів. Передбачається, що це кошти, які мають піти на основні програми, які виплачуються Пенсійним фондом. Плюс 30 мільярдів – це вартість індексації, 9 мільярдів  – це кошти, які підуть на індексацію у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму, 10 мільярдів – це підвищення по військовим. Скажемо, це основні напрямки, які мають бути профінансовані в наступному році.

Якщо говорити з приводу позики, коли ви піднімали питання, то на сьогоднішній день відповідно до чинного законодавства передбачено єдиний шлях – це виділення відповідних коштів з державного бюджету. Відповідно якщо ми маємо знайти якийсь інший шлях – це означає, що ми повинні на даному етапі відпрацювати зміни до законодавства, які б дали можливість якимось  іншим шляхом вирішити це питання.

Я хотів би наголосити, що якщо брати позику, яка була на початок року,   це було 60,2 мільярда, але це кошти, ті, які накопилися останнім роком, це, скажемо, кошти, які історично уже так вже склалися. І відповідно для пошуку вирішення цього питання все-таки потрібна підготовка відповідно змін до законодавства і пошук якихось альтернативних шляхів, які давали можливість регулювати це питання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене.

Мене цікавить думка пані Марини щодо цього боргу, позички, вона так називається. Насправді це імплікований і захований борг. І пан Дениса Улютіна.

Будь ласка,  спочатку пані Марина, а потім Денис. Прокоментуйте.

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Галина Миколаївна, моя думка стосовно позики. Ви ж бачите, з якого року вона виникла, це дійсно той борг, який наростився не за десять навіть років, і, безумовно, треба його вирішувати в законодавчий спосіб. І ми навіть вносили пропозицію Міністерству фінансів стосовно списання такого  боргу. Тому це наша позиція і вона є.

Я хочу тільки декілька слів добавити і буду просити підтримки. Міністерство фінансів, я впевнена, нас чує і вони знають, бо я це казала і на уряді, і міністру фінансів, нам треба зважати на те, що ті асигнування, про які сказав голова правління Пенсійного фонду, які передбачені в проекті державного бюджету, вони на рівні цього року. Це тобто така точно цифра, яка використовується або допомагає бюджет сплачувати нам.

Але в той же час наші видатки, видатки, тому що те, що ми говорили, ми не можемо людей залишати з такими пенсіями, ми постійно про це думаємо і підвищуємо. Наші видатки сьогодні зросли на 18,5 відсотків, видаткова частина. Правильно?

Тому хоча б збалансувати, нам допомогти збалансувати бюджет Пенсійного фонду хоча б на рівні того зростання видатків, які були в 2021 році. Це прохання, можливо, до…

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас є ініціатива Юлії Володимирівни Тимошенко щодо списання цього боргу в одному із законопроектів.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

 

_______________. Дозвольте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В. Перш за все хочу звернути увагу, що відповідно до Бюджетного кодексу ця позичка, це договірні відносини між казначейством і Пенсійним фондом. А Міністерство фінансів навіть не є стороною даного договору про надання позички.

Тому, перше, списання неможливе по одній простій причині, тому що це буде обліковуватися як мінус по балансу казначейства. Ми забираємо чиїсь кошти і їх списуємо. Це рішення таке буде досить ризикове.

А друге питання, ми повністю закриваємо в бюджеті наступного року всі виплати, які ми маємо зробити в межах наших зобов'язань, як ті, що встановлені урядом. Все решта, це знову ж таки питання Пенсійного фонду і питання Міністерства соціальної політики щодо пропозицій по збалансуванню Пенсійного фонду.

Давайте перейдемо нарешті до досить серйозної дискусії про те, як у міністра фінансів піднімають дискусію і те, що Міністерство фінансів звертає увагу, якщо ми нічого не зробимо, кардинально не зробимо по Пенсійному фонду, то найближчим часом ми будемо втрачати 100 відсотків бюджету, державного бюджету, на фінансування Пенсійного фонду.

Давайте вже почнемо нарешті думати на кілька десятків років вперед стосовно того, щоб щось зробити з пенсійною системою. От зараз ми тільки латаємо дірку Пенсійного фонду, яку самі її формуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Денисе…

 

УЛЮТІН Д.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Денисе, я планувала в понеділок зустрітися з Єрмоличевим, Капінусом і з Котиком, да, вони знають,  пан Євген знає стовідсотково, з Євгеном я теж розмовляла сьогодні вранці. Давайте ви теж долучитесь до цієї дискусії. Тому що я абсолютно впевнена, що дефіцит Пенсійного фонду він не 200 з чимось мільярдів, а 24. Тому що є видатки і є так зване пожиттєве утримання, ми сьогодні у законодавстві його не виокремлюємо. Коли ми утримуємо суддів, коли ми утримуємо прокурорів, військових, це не є витрати Пенсійного фонду, це є витрати Державного бюджету, де Пенсійний фонд є аутсорсингом для уряду, для сплати цієї пенсії, власне, для перерахування людям на їх рахунки.

 

УЛЮТІН Д.В. Я повністю згоден. Тому я ж кажу, запланували цей обсяг видатків, це те, що ми фінансуємо з Державного бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧА. Далі. От коли ми чорнобильцям…

 

УЛЮТІН Д.В. По бюджету я можу навіть розкласти цю розкладку, і чорнобильців ми також заклали… ми маємо заплатити. Це в сумі 200 мільярдів.

 

ГОЛОВУЮЧА. А ми цього не робимо. Тому бюджет, який зараз подається (я вранці сьогодні з паном Євгеном розмовляла), він не є прозорий, в тому числі і для нардепів. Нардепи не дуже розуміють, що там відбувається.

Більше того, коли у нас в бюджеті немає єдиного соціального внеску, ми зараз будемо ще по двох фондах говорити про одне й теж саме. Ми взагалі не бачимо, що відбувається, скільки доходу від ЄСВ ми не бачимо і ми не бачимо, як вони розшаровуються, за рахунок чого ми виплачуємо людям. І потрібно чи ні взагалі підвищувати ЄСВ. Тому що якщо у нас не вистачає коштів ЄСВ, наприклад, і ви закрили за рахунок державного бюджету цю дірку, наприклад, там лікарняні зросли по COVID, то в цьому випадку у вас має правління Фонду соціального страхування вам казати, треба збільшувати ЄСВ, і треба зразу його збільшувати. Так не буває, що ми збільшуємо захист і при цьому не збільшуємо страховий внесок, за рахунок якого такий страховий захист робиться.

То тут чітко 46 стаття і це чисто страхові речі, тут немає там митниці, немає там офшорів і таке інше. Є тільки кошти, які поступили за рахунок ЄСВ, і там нам потрібно навести лад, в тому числі структуризувати бюджетні програми. Цього не видно з програм.

Да, і ще загальне зауваження. 31 бюджетна програма, було 24, це забагато для контролю. Ніякий міністр соціальної політики не може контролювати 31 програму. Їй потрібен взагалі, я не знаю, якийсь секретаріат. Тому там потрібно ці програми якось скомпоновувати і структурувати зовсім по-іншому. Ми про це говорили в тому році, але за рік ми цього не зробили.

 

ЛАЗЕБНА М.В.  …(Не чути)ще одна  пропозиція. Як ми бачимо, частина програми має перейти на Нацсоцслужбу, тому що вони займаються реалізацією, в тому  числі...

 

ГОЛОВУЮЧА. А Нацсоцслужба взагалі має бути в апараті міністерства.

Давайте, пане Машкін, розкажіть, які у вас там проблеми, бо ви там пишете, що вам грошей не вистачає.

 

МАШКІН В.Г. Доброго дня, шановна Галино Миколаївно, шановні присутні! На наступний рік у проекті державного бюджету на утримання Нацсоцслужби передбачені кошти в сумі 160 мільйонів гривень.

Я хочу проінформувати, що на сьогоднішній день працює центральний апарат Нацсоцслужби зі штатною чисельністю 120 одиниць, 360 штатних одиниць – територіальні органи Нацсоцслужби. Цих коштів достатньо для роботи Нацсоцслужби в такому складі.

Територіальні органи Нацсоцслужби виконують на сьогодні виключно повноваження щодо державного контролю у сфері соціального захисту населення та захисту прав дитини. Ми чекаємо відповідного законопроекту щодо розподілу функцій між органами місцевого самоврядування і Нацсоцслужбою з питань соціального захисту населення. І після прийняття цього закону вже можна ставити питання щодо передачі Нацсоцслужбі відповідних функцій та повноважень щодо нарахування і виплати всіх соціальних виплат, які нині здійснюються органами соціального захисту населення, і формування відповідно штатної чисельності за рахунок штатної чисельності безпосередньо управлінь соціальним захистом населення.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Владиславе.

Скажіть, будь ласка, написано в бюджеті, що ви почнете в 22-му році бути відповідальним виконавцем за наступними бюджетними програмами: підвищення кваліфікації фахівців, щорічна разова грошова допомога ветеранам війни, довічні державні стипендії. Як це корелюється з ОСЗНами і що у нас відбувається з ЦНАПами? От що у нас там...? Бо у мене в голові, я не знаю, як у інших народних депутатів, у мене в голові тільки множиться кількість  фронт-офісів. При этом там Михайло Михайлович, наприклад, каже про те, що там є регіони, по яких пані Марина їздить для того, щоб, власне, там були хоча б структури, які б забирали заяви на отримання житлово-комунальних послуг. Як оце корелюється взагалі в державі, відповідно з Міністерством регіонального розвитку?

 

МАШКІН В.Г. Ну, якщо говорити про саму систему роботи, то фронт-офіси діють на рівні територіальних громад або безпосередньо в територіальній громаді, або через центр надання адміністративних послуг. Як казала пані міністр, всі підключені до програмно-технічного комплексу "Соціальна громада", через який в електронному вигляді можна подавати відповідні заяви, які надходять для опрацювання в Управлінні соціального захисту населення, яке приймає рішення про призначення тієї чи іншої соціальної виплати.

Нацсоцслужба зі свого боку як центральний орган державної виконавчої влади, на який покладено в тому числі обов'язки щодо методологічного і організаційного забезпечення системи соціального захисту населення, ми методично забезпечуємо цю роботу, контролюємо якість цієї роботи. Тому управління соціального захисту населення на сьогодні виконує, так би мовити, роль бек-офісів по тим заявам на призначення всіх видів державної соціальної підтримки, які надходять від об'єднаних територіальних... від територіальних громад або ЦНАПів. Так зараз побудована система.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином ми дублюємо функції, то єсть є фронт-офіси у ОСЗН, є НСССУ, є ЦНАПи. І відповідно людина може будь-куди зайти, в ЦНАПах отримати ті адмінпослуг, які там є по регіонах відповідно. Правильно?

Да, будь ласка, пане Віталій, поясніть.

 

_______________. ОСЗН не виконує функції...

 

ГОЛОВУЮЧА. Може, в народних депутатів немає питання? Ну, то єсть хтось... Дякую, да.

 

_______________. Дивіться, не відбувається дублювання, до процесу децентралізації систему соціального захисту населення складали міста обласного значення і райдержадміністрації, і це були дві окремі паралельні структури. Одні фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, тобто райдержадмінстрацій, а ОМСи, тобто міста обласного значення, виконували цю функцію самі по собі. Розподіл був: 490 райдержадміністрацій і майже 200 органів місцевого самоврядування. Оце структура, яка була, складала  700 управлінь соціального захисту населення.

Коли в минулому році відбувся процес децентралізації, який розпочався з 1 січня, укрупнилися райони. І відповідно за органами місцевого самоврядування, тобто тепер вже за територіальними громадами, які базуються на рівні обласних центрів, залишилися ті ж функції повного циклу, то вони як територіальні громади приймають…

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

 

_______________. Ні, їх залишилося 280 чи 270. Тобто це, допустимо, місто Біла Церква, Фастів і так далі. Там, де є управління соцзахисту виконкому, раніше було міста, а зараз територіальної громади, які забезпечують і прийом, і консультування, і призначення, і виплати.

 

ГОЛОВУЮЧА.   Воно збігається з … (Не чути)

 

_______________. Ні, от в тому-то і проблема, що коли децентралізація пройшла і тепер 130 районів, то це означає, допустимо, що є місто Біла Церква і є Білоцерківський район. От в Білоцерківському районі є райдержадміністрація, яка охоплює територію всього району, за виключенням Білоцерківської міської територіальної громади, де сама територіальна громада … (Не чути)  робить весь цикл.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Правильно. В цьому-то і відмінність, що раніше це було виключно місто, а тепер включилися населені пункти, які увійшли до складу територіальної громади.

Що має забезпечити Нацсоцслужба? Нацсоцслужба має забезпечити співпрацю з усіма 1400 територіальними громадами, і всі територіальні громади, незалежно від їх обсягу і місця розташування, мають виконувати однакову функцію, виключно фронта. Тобто це первинне консультування людини. Ви маєте право на субсидію. Дайте, будь ласка, от такі-такі документи, от технологічна карта. Ми ці документи взяли, в програмне забезпечення ввели, і воно пішло на Нацсоцслужбу.

От оця функція зараз, те, що пішло на Нацсоцслужбу, виконують райдержадміністрації ще, поки не здійснено розподіл. Тому що на сьогоднішній день сорок законів. Допустимо, допомога малозабезпеченим сім'ям, говорять: призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управлінням соцзахисту виконкому міста обласного значення і райдержадміністрацією.

Поки ми це в законі не змінимо і не напишемо: функція фронта – тергромада, функція з призначення виплати – ЦОВВ Нацсоцслужби. Оцей законопроект зараз зареєстрований у Верховній Раді. І ми дуже просили б його розглянути. І це чітко зафіксує повноваження і функціонал. Всі територіальні громади, незалежно від місця розташування і кількості мешканців, виконують єдину функцію – консультування і прийом документів.

Людині зручно звернутися. І не треба в район їхати за 100 кілометрів,те, що ви говорите. Воно тут зразу. Це якість. А от територіальна громада може це зробити через ЦНАП, яких зараз тільки половина є, через виконавчий комітет, через структурний підрозділ, через старосту.

От Мінцифри виключно наполягала, щоб у всіх тергромадах були ЦНАПи. Але ж ми розуміємо, що ЦНАПи добре зроблені там, де райдержадміністрація щось передала, це тільки половина. А в іншій половині ЦНАПи будуть утворені через рік, два, три. Тому що субвенція, яка передбачена, там 300 мільйонів, дає можливість це зробити, ну, 100-150 ЦНАПів у рік. Підтримка тергромад, особливо маленьких.

Тому зараз ми пішли по шляху, коли фронт-територіальна громада може робити або в ЦНАП, якщо він у неї є, або безпосередньо у виконкомі, або в старостаті, для того щоб людині було зручно звернутися. І от передаються ці документи зараз в райдержадміністрацію, а в перспективі мають передаватися у Нацсоцслужбу, тобто її територіальному органу.

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)   

 

_______________. Звичайно. В такому ракурсі працюють на сьогоднішній день з 1 січня всі соціальні виплати. Коли фронти у совбезах так званих, в управліннях соцзахисту, їх вже немає з 1 січня. Це якраз ота реформа, яку зробили в 91 Постанові, скоротивши управління соцзахисту у вигляді райдержадміністрацій.

 

_______________. На 50 відсотків.

 

_______________. На 50 відсотків по суті.

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)   

 

_______________. Для визначення права в розрахунку розміру. Логіка в чому. Ми виконуємо з вами державні програми. На це закладається в міністерстві фактично 300 мільярдів гривень. І ці кошти, має відповідальність за їх використання нести вертикаль державної влади, а не ОМС.

Тому в ракурсі якраз реформи децентралізації передбачено чіткий розподіл повноважень. От буквально тільки що мені з Київської області прийшло повідомлення від нашого департаменту обласного. Місто Фастів піднімає питання: а чому я маю виконувати державні програми по призначенню субсидій? Будь ласка, дайте мені або кошти на їх виконання, на адміністрування. От вони просять 11 мільйонів гривень. Одне єдине місто. Або, будь ласка, забирайте їх собі держава, тому що проблема субсидій, малозабезпечених, осіб з інвалідністю і так далі. Це проблема держави.

Місцеве самоврядування має мати участь у вигляді первинного контакту з людиною, тому що вони на місцях. От у цьому була логіка створення Нацсоцслужби, в тому, щоб чітко розділити функціонал. І всі півтори тисячі територіальних громад матимуть однакові функції роботи із людиною. А функція з призначення, адміністрування, виплата, перевірка – це ж кропітка робота. Ми ж розуміємо, що прийняти людину – це одне, а визначити право – це достатньо складна процедура. Тому от, власне, в цьому і полягала реформа розподілу повноважень, коли Мінсоцполітики забезпечує чітко формування політики. Все

Нацсоцслужба як цовка під Мінсоцполітикою реалізує, приймає документи, виплачує, організовує, фінансування заводить і так далі. Тергромада як первинний суб'єкт звернення на місці задовольняє потребу людини у зверненні. От і все.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Супер! Ви знаєте, як у тому анекдоті, раз вона, два, три, а насправді в хаті маємо щось інше. Ідеально, але зроблено все навпаки.

Не постворювавши ЦНАПи, про які ви красиво розказали... Я повністю з вами погоджуюся теоретично, але не треба було ліквідовувати. Була неідеальна, але насправді структура, коли управління соцзахисту області мало в підпорядкуванні внизу при райдержадміністрації відділи чи управління, і вони функціонували. Зараз поутворювали ОТГ, райони укрупнили, а в ОТГ декого люди пообирали, вибачте, профанів, який каже: я голова, я постворював відділ освіти, бо мушу; медицини, бо обов'язково; правоохоронних органів, бо треба керувати всіма підрозділами. А соцзахист? Та нащо мені соцзахист. Мені держава не компенсує, давши повноваження, не підтримує ресурсом, хай собі мастять голову.

І оті люди приходять... А ви каже старостати. Старостати – це колишня сільська, де сидить, вибачте, вуйко чи дядько, або тета, як кажуть на Гуцульщині, і каже, та відчепися від мене, що, ти бачиш як вони, була якась постанова Кабміну, які там субсидії, лишай заяву, я буду їхати в район раз в тиждень і тоді, може, завезу. Завезла і загубила або забула.

Через те от оця Національна служба... ідея прекрасна. Але ви втратили, вибачте, ми, держава, втратила вертикаль керованості на місцях. Тому що от деякі ОТГ на наступні вибори перестануть існувати. Перші вибори, які пройшли в об'єднаних громадах, наприклад, на Львівщині, 40 відсотків, пан Замлинський має досвід, він працював, 40 відсотків продемонстрували, що вони не здатні себе утримати і не платять зарплату вже навіть не те, що...  а навіть заступникам. І вони вже просяться до сильніших. І наступні вибори буде змінена кількість ОТГ, укрупнення, бо, вибачте, вони не витримують ніякої, бо не було основи правильної. А основа має це що? Фінансово-економічне обґрунтування, так, спроможність, правильно сказали. Цього не було.

Через те, якщо держава встигає створити ці ЦНАПи, куди має піти та бідна людина, то це має бути... Хто?

 

_______________. ЦНАП все одно утворюється при територіальній громаді.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Але за кошти...

 

_______________. Ні, утримання ЦНАПу відбувається виключно за кошти територіальної громади. Якщо вона зараз не хоче брати на себе функцію...

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Не хоче.

 

_______________. В любому вигляді вона її  в ЦНАП не заведе, розумієте.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Все.

 

_______________. Тому зараз є проблема в тому, що тергромади відчули ресурс, відчули повноваження, але соціальний захист, крім тих територіальних громад, які це робили раніше,  не хочуть просто брати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Правильно. Я про те саме говорю, і не візьмуть, бо це обов'язок держави і вони про це кажуть. Держава в Конституції записала право допомагати незабезпеченим, то допомагайте. Мене обрали люди, щоб я собі, вибачте, як дехто з них, навіть сільські об'єднання ...(Не чути) 60 тисяч гривень зарплати має і працюємо за рахунок тих податків. А людині куди йти? Громадянин не має куди звернутися. Він прийшов, староста його, вибачте, послав чи відправив, він прийшов в ОТГ, не добився правди і вертається, і каже, бачите, при "советах" було краще.

 

_______________. Я два слова буквально. Може, Михайло Михайлович дещо емоційно, але це те, що болить. І він же із землі, він був губернатором, так само, як і був головою обласної ради, і він розуміє, як спілкуються ті сільські голови, ті, які стали старостами. І тому я так само переконаний і підтримую, що переважна кількість невеликих територіальних громад, вони не будуть перебирати на себе цю функцію. Давайте ви їм субвенцію на створення ЦНАПу, не давайте – але ж утримують вони. Навіщо їм це потрібно? Тобто тут або потрібно говорити про те, що держава має давати додатково ресурс, або це буде...

 

ГОЛОВУЮЧА.  (Не чути)

 

_______________. Галина, вони не виокремлюються, вони мають створюватися органами місцевого самоврядування і фінансуватися органами місцевого самоврядування. Вони не будуть цього робити.

 

_______________. …(Не чути) ми спонукаємо, ми заставляємо, ми працюємо, ми навчаємо.

 

_______________. Зарплата, енергоносії.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Так мова ж про те іде, що...

 

_______________. Але вони ж все одно набирають в штат працівників, ви ж знаєте. Да, ми бачимо. Ви думаєте, ми не знаємо, коли соціальні підрозділи не беруть, наприклад, працівника, який має досвід, а беруть інших. Є ця проблема, але тільки перший рік, оцей 21-й, коли всі-всі громади вже перерозподілені, коли ця децентралізація набрала обертів, коли ці бюджети. Після осінніх минулих виборів є проблеми, але все одно більшість громад, я вам кажу, 98 відсотків мають фронти, мають можливості для того, щоб обслуговувати людей. Я не про ЦНАПи, я про відділи, де сидить людина, має комп'ютер і … (Не чути) прийняти людину.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Коли ми кажемо про обласну адміністрацію, вони теж в непростій ситуації, бо навіть деякі великі голови ОТГ, вони не з'являються на нараду, бо він не є підзвітний. Це повністю некеровані. Ще залишилось їм дати право в свою місцеву поліцію. Дехто хоче за прикладом Америки, крапка.

 

_______________. Колеги, дивіться, проблеми із децентралізацією і розподілом повноважень є, тут сто відсотків, особливо в соціальній сфері. І як варіанти того, що ви озвучили, для того, щоб зацікавити і дати ще один інструмент, ми можемо говорити різні варіанти вплоть до того, щоб зацікавити їх фінансово.

Ми намагалися це в минулому році зробити через окрему бюджетну програму. У нас була певна сума коштів і коли ми оплачували виконану роботу, тобто громада прийняла людину, сформувала пакет документів, передала до органу соцзахисту, ми платили по 20 гривень за кожну таку справу. Але територіальні громади сказали, ви краще нам організуйте нормальний режим роботи, щоб ми це не возили на перекладних, дайте нам програмний комплекс, дайте нам зрозумілі правила, і ми почнемо працювати. От, власне, з цього року ми це дали, це все безкоштовно для них. Єдине, це зарплата. Можливо, тут доцільно подумати в ракурсі підтримки громад стосовно реалізації цієї функції.

Але я хочу, щоб ми зрозуміли, утворити і забезпечити функціонування державних представників у кожній територіальній громаді оце буде дублювання функцій. Не можна садити, припустимо, державного працівника, який буде сидіти в десяти точках територіальних громад і приймати ці документи. Ну, насправді, ця функція якраз первинної роботи з людьми, це функція територіальної громади. Тут потрібно думати над інструментами, як їх заохотити і підтримати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. І для чого тоді ця служба? Тобто це ваша вертикаль, яка взамін…

 

ГОЛОВУЮЧА. Це апарат Мінсоцу.

 

_______________. У Мінсоца не може бути територіальних органів.

 

_______________. Дивіться, на сьогоднішній день і відбувається розподіл повноважень із функціонвання і реалізації державних політик.

Мінсоцполітики – орган, який забезпечує, те, з чого я почав, формування політики. Надсоцслужба, вона повністю в структурі і орбіті, і ми б хотіли, щоб ми були головними розпорядниками цих коштів, а вони відповідальними виконавцями по вертикалі.

І от в чому тут відмінність від того, що ми мали ще рік назад? Тому що рік назад, як і сьогодні, ми маємо, по суті, два паралельних механізми: один орган ОМС по лінії, там, де міста обласного значення, і там у багатьох випадках, як кажуть, посилають і посилають навіть міністерство. Тому що припустимо, місто обласного значення чи обласний центр –  це повністю самоврядна організація, і контролю над її діяльністю дуже і дуже мало. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Я мушу Дениса Улютіна відпустити, бо в нього там нарада.

Дякую, пане Денисе. Йдіть на нараду, ви …(Не чути).

 

УЛЮТІН Д.В.  Дякую.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Треба створювати те, що наступний раз по децентралізації –  префектури. Префектура, яка буде контролювати ці речі. В іншому разі це хаос, який добром не завершиться.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, таким чином, у нас вималювались дві проблеми. Одна проблема по ПФУ, яку ми будемо розшивати, друга проблема по НСССУ і регіональному забезпеченню людей фронт-офісами, бек-офісами.

Скажіть, будь ласка, всі втомилися. Ми працює далі? У нас ще Фонд соціального страхування, фонд безробіття.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, дивіться, у нас наступний тиждень дуже напружений, а ми маємо до 1 жовтня все віддати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Можна пропозицію?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, давайте.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги. Дякуємо представникам міністерств. Я вважаю так, що нам потрібно сьогодні завершити роботу…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Марина готувалася у нас ще.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Взяти підготувати пропозиції народних депутатів, враховуючи сьогоднішнє обговорення. Я вважаю, що ми маємо підтримати Міністерство соціальної політики. Бачу, тут Галина Миколаївна дала конкретні пропозиції, кожен з нас їх має. Допрацювати і, наприклад, в понеділок або у вівторок уже їх узагальнити і скерувати до Міністерства фінансів для того, щоб насправді підтримували ті речі, які не можуть зробити…

 

ГОЛОВУЮЧА. І до бюджетного комітету, нам основне до бюджетного комітету. До Мінфіну копію, щоб вони розуміли, що… (Не чути)

 

_______________. А решту продовжити …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Письмово.

 

_______________. …(Не чути)  Можете зараз ухвалити рішення.

 

_______________. Або зараз.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, зараз ми не можемо, зараз ми точно не можемо. Ми тому і зробили це заздалегідь, бо всі розуміли, що проект підготовлений, але тоді не буде такий, як будуть пропозиції.

Дякую, пане Владиславе. У нас з вами ще буде зустріч, підключайтеся до наших комітетів. Таким чином, ми не почули Фонд соціального страхування і фонд безробіття. Слухаємо їх у вівторок? Гаразд.

Можемо в понеділок ще зібратися. У мене єдине що, я буду проситися у вівторок у другій половині дня, я не знаю, бо в мене на 15-у накопичувальна пенсія з міністром фінансів, черговий раунд перемовин, а зранку в мене ТКГ. Я просто, що якщо там зустрічатися, то десь або 8-а, 7-а, або ввечері. Тому мені краще понеділок друга половина, якщо ви будете готовими. Або середа перша половина.

У понеділок о 14:00 тоді? І у нас ще пані Марина готувалася по двох контрольних питаннях, які …

 

ЛАЗЕБНА М.В. Сьогодні було прохання комітету доповісти з питання субсидій і з питання "пакунку малюка".

По "пакунку малюка" я хочу сказати, що нарешті завершилися всі тендерні процедури, і відповідно до прийнятого парламентом закону, який з 01.07 каже, що має бути вибір людини або монетизована виплата, або "пакунок малюка", вже тендер завершився 27-го, тобто в понеділок, в перших вже пологових будинках буде "пакунок малюка". Але людина буде мати вибір або хоче свою соціальну карту, або буде вже сам пакунок, це вибір людини. У нас 150 тисяч за 21-й рік, 150 тисяч батьків виявили бажання взяти монетизовану картку. Ну, це добре.

Ще я хотіла сказати, що ми зараз спрощуємо цей механізм, бачимо нарікання людей, що треба йти за карткою, це породілля, їм важко. Ми також спрощуємо, нам Мінцифра зараз, ми робимо, це буде через Дію, тобто буде спрощений ще механізм отримання такої картки.

Стосовно субсидій. Я думаю, що, можливо, я Віталію передам слово, він зараз дуже коротко. Да, дуже коротко.

 

_______________. Я коротко. Дивіться, ми закінчили опалювальний минулий період з 3 мільйонами одержувачів житлових субсидій. Було прийнято рішення про те, що 85 відсотків перепризначається автоматично, але після верифікації Мінфіном даних про майно, квартири, машини і так далі. І з цієї чисельності майже 2 мільйони було перепризначено автоматично. Плюс люди ще зверталися в режимі особистого звернення, виходячи з тих, які там орендують житло, внутрішньо переміщені особи, тобто більш мобільні категорії населення мали подати такі документи.

Наразі ми маємо 2,5 мільйона одержувачів субсидій зараз. І ми очікуємо 3,1 мільйона на опалювальний період. От власне, це ті показники, які ми зараз бачимо. От сьогодні я о пів на дванадцяту провів селекторну нараду з регіонами. Ми готуємося до того, що люди отримають перші платіжки, і це спровокує знову ж таки підвищений попит на одержання житлових субсидій.

Наша оцінка говорить про те, що 250-300 тисяч звернень в місяць система спокійно переварює, тобто це тих, яких можна звернутися, які можна перепризначити і виплатити. Тобто потенційно на протязі перших двох місяців опалювального періоду до грудня ми будемо мати приблизно 3 мільйони. От під ці 3 мільйони, і враховуючи збільшення середнього розміру субсидії, було пораховано і 12 мільярдів, які нам потрібно в цьому році. І це та цифра дійсно, яку просило Міністерство соціальної політики.

І тут дуже велике прохання і подяка за те, що підтримали в першому читанні, і ми очікуємо найближчим часом прийняття в другому читанні. Тому що на сьогоднішній день у нас використано 94 відсотки річних призначень, тобто в нас зараз трошки більше, ніж 2 мільярди є призначень. Цього нам достатньо, щоб профінансувати вересень і почати жовтень. Але вже починаючи новий опалювальний період, тобто з листопада нам потрібні будуть додаткові кошти. Тому дуже прохання велике підтримати відповідні пропозиції також у другому читанні.

І плюс передбачено частковий перехід фінансування з грудня на січень. Це означає, що ми грудень закриємо десь 26-27 грудня по розрахунках. І ми першу частину профінансуємо відразу ж у кінці грудня для того, щоб, починаючи з 4 січня, "Укрпошта" одночасно з пенсією носила і субсидії. Це дуже важливо, тому що якщо ми не профінансуємо це в грудні, то враховуючи паспорти бюджетних програм, затвердження порядків і так далі, в інакшому випадку фінансування піде після 10 січня.

Тому це те, що закладено, і це дасть можливість і завершити нормально поточний опалювальний період, і ввійти в наступний бюджетний рік. Тому дуже велике прохання підтримати.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Тобто резюмуючи першу частину вашої відповіді, було 3 мільйони домогосподарств, за результатами стало два…

 

_______________. Дивіться, це неопалювальний період. Тут кожного року просадка іде. Тому що розмір платіжки людини зменшується і кількість одержувачів субсидій ми порівняли з минулими роками, абсолютно в тому ж тренді йдемо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Тобто не стали люди краще жити? Ясно.

 

_______________. Ні. Ну, ми можемо сказати…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

 

_______________. Дивіться, баланс…

(Загальна дискусія)

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Оголосіть список, будь ласка.

 

_______________. Михайло Михайлович, баланс витрат і доходів, він приблизно зберігається на тому ж рівні.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Ясно.

Наступне питання. Як ви могли обрахувати, що ці 12 мільярдів вам потрібно? До речі, це було в тому числі наша ідея, і ми голосували "за". Коли з початку опалювального сезону, з жовтня місяця, будуть зовсім інші ціні на комунальні… (Не чути)

 

_______________. Михайло Михайлович, пояснюю. Дивіться, тут закладено гривня 68 – електрика, тут закладено фактично 8 гривень – газ, те, що подає річний тариф. І, дійсно, тут враховано поточний рівень тарифів на теплову енергію. Але я звертаю увагу, що тарифи на теплову енергію не можна змінити за тиждень чи навіть за місяць. Там процедура майже 2 місяці. Тому на цей опалювальний період ми точно можемо сказати, що тарифи відразу отак змінюватись не будуть. І до кінця поточного року цих коштів точно достатньо.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Дуже важливо для стенограми …(Не чути)  офіційна позиція. Ми її зафіксуємо.

(Загальна дискусія)  

 

ЛАЗЕБНА М.В.  Я два слова скажу. Дивіться, зараз жовта зона. Буде ще, можливо, і червона. Ми зараз до людей звертаємося, поки не дійшла червона зона, обмежувальні карантинні заходи. А ви теж працюєте з людьми, звертайтеся, хай люди ідуть і звертаються за субсидіями вже зараз, поки нема обмежувальних таких критичних заходів.

 

ГОЛОВУЮЧА. Нам ще проголосувати зміни до плану роботи. Тому що у нас Херсон і Черкаси.

 

_______________. … (Не чути)

Внести зміни до плану роботи про круглі столи в Черкасах і в Херсоні: в Черкасах – 11 жовтня, в Херсоні – 12-го. Що підкомітет буде працювати кожний тиждень, я беру на себе такі зобов'язання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Спасибо большое всем представителям…

 

_______________. Галина Миколаївна, дозвольте? Я перепрошую, шановні народні депутати, Міністерство економіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Хто – за? Я б тільки просила, щоб ви Гуменюк залишили в Києві, бо вона веде пенсії, 4668.

 

_______________. Галина Миколаївна, я беру представників...

 

ГОЛОВУЮЧА. А ви її із собою забираєте.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

 

_______________. І твоє питання я сказав, 11 числа. Ми пакетом проголосували.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми все проголосували?

Робочі групи...

 

_______________. Можна перерву до понеділка зробити, не закривати засідання комітету?

 

ГОЛОВУЮЧА. Нема питань, щоб ми... Все, тоді збираємося, коли секретар каже.

 

_______________. Галина Миколаївна, я, можна, одна хвилиночка?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Світлана. Давайте.

 

_______________. Я хотіла ще на що звернути увагу, в нас в понеділок буде, ну, масштабний захід з центром зайнятості – стратегічна сесія, яка нам потрібна в тому числі для формування бюджету на 22-й рік. І оскільки ви зараз не заслухали питання бюджету фонду по безробіттю, то як нам краще вчинити в такому випадку? Бо в нас є ж проблеми, є питання – дефіцит.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Ну, ми вас заслухали вже. Ми ж там... я думаю, що ми вас заслухали.

 

_______________. Я просто на що хотіла звернути увагу, якщо можна, нам потрібна ваша підтримка. У нас фактично є, ну, два варіанти вирішити питання з бюджетом фонду. Ми подавали в тому числі на перегляд частки в червні місяці, але воно рівно дійшло до Мінфіну, Мінфін не погодив, тому ця історія в нас...

 

ГОЛОВУЮЧА. То єсть у вас там 3 мільярди? Да, я знаю.

 

_______________. Ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧА. 2 900.

 

_______________. Або ставити питання перед Мінфіном, щоб все-таки виділили фінансування. Станом на сьогодні в нас дефіцит – 1,7 мільярда, це те, що ми прийняли вчора.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Світлана, будете коли на стратегічній сесії, розмовляйте про те, що Державна служба зайнятості має бути виокремлена з структури фонду безробіття, передана на фінансування державного бюджету, а фонд безробіття має робити тільки виплати страхового відшкодування за втрачений фінансовий дохід от тимчасовий і цей... Тобто малюйте на стратсесії, як ви будете робити в наступному році реорганізацію. А далі будете дивитися, як фінансові потоки йдуть.

 

_______________. Да, Галина Миколаївна, я згідна, треба думати перспективно. Але є проблема вже не сьогодні. Якщо ми не затвердимо бюджет, ми будемо фактично погіршувати права застрахованих осіб і ми в цьому не зацікавлені. Тому тут нам потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми будемо підтримувати. Як по Пенсійному фонду будемо робити. Дайте нам ще раз по Пенсійному фонду переговорити, бо як вони там позичками будуть закривати цю дірку, я не знаю поки що.

 

_______________. Нам треба трішки менше, тому ми…

 

ГОЛОВУЮЧА. А від цього, знаєте, від доданку сума не змінюється.

 

_______________. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую вам за участь, до зустрічі.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

24 листопада 2023 09:36
31 серпня 2023 15:30
22 серпня 2023 12:30
15 серпня 2023 23:56
03 серпня 2023 17:45
28 липня 2023 13:23
12 липня 2023 16:14
29 червня 2023 11:10
14 червня 2023 11:29
29 травня 2023 10:03
Переглянути ще