Повідомлення

Перейти до розділу
02 грудня 15:26
08 грудня 2021 року відбудуться Слухання у Комітеті докладніше
22 листопада 16:11
У Комітеті продовжиться робота над підготовкою законопроекту за реєстр. № 5388 до другого читання докладніше
22 листопада 13:27
Календар заходів у Комітеті (інформація оновлюється постійно) докладніше
03 грудня 13:33
Соціальний захист осіб з інвалідністю – серед пріоритетів державної політики докладніше
30 листопада 17:45
Комітет прийняв рішення щодо 9 законопроектів в соціальній сфері докладніше
24 листопада 15:53
Верховна Рада України зареєструвала доопрацьований Комітетом проект Закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення докладніше
24 листопада 13:25
До Комітету з робочим візитом навідалася представники Ради народних представників Республіки Індонезія докладніше
19 листопада 16:17
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 19 листопада 2021 року докладніше
18 листопада 09:27
Комітет провів чергове засідання в режимі відеоконференції докладніше
17 листопада 12:59
СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 17 листопада 2021 року докладніше
12 листопада 12:38
Комітетом проведено засідання «круглого столу» на тему: «Соціальна підтримка та реабілітація осіб з інвалідністю» докладніше
06 жовтня 2021, 14:28

СТЕНОГРАМА засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 06 жовтня 2021 року

 

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, шановні народні депутати! У нас є кворум. Таким чином ми можемо розпочинати.

Перше питання – у нас розгляд таблички на друге читання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України" щодо приведення у відповідність із деякими законодавчими актами (номер 4542), це друге читання.

І я прошу доповісти пана Гривка Сергія. Він буде у нас відлучатися, у нього ще під час засідання нашого комітету ще один комітет. Я маю надію, що він повернеться.

І ми чекаємо також пана Котика. Я думаю, що поки буде доповідь і думки, пан Котик підійде, він з Національного банку біжить.

Будь ласка, пан Сергій. 

 

ГРИВКО С.Д. Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні колеги, шановні присутні! Верховна Рада України 21 травня 2021 року прийняла у першому читанні за основу проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України" щодо приведення у відповідність із деякими законодавчими актами (реєстраційний номер 4542) (поданий Кабінетом Міністрів України), та доручили комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Під моїм головуванням 17 червня та 9 вересня 2021 року було проведено два засідання робочої групи та робочу нараду з доопрацювання зазначеного законопроекту до другого читання. Обговоривши законопроект та врахувавши зауваження Юридичного управління, мною як головою робочої групи пропонується додатково внести та схвалити наступні пропозиції такого змісту.

Частину восьму статті 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" виключити.

Поправка номер 32. У частині другій та четвертій слова "законним представникам дітей з інвалідністю" замінити словами та знаком "законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю (кома), дітей з інвалідністю".

Поправка номер 33. У частині третій слова "законними представниками дитини з інвалідністю" замінити словами та знаком "законними представниками недієздатної особи з інвалідністю (кома), дитини з інвалідністю".

Поправка номер 34. У частині п'ятій статті 38 слова "спеціальні загальноосвітні школи, школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи, школи-інтернати" замінити словами "спеціальні заклади освіти".

Поправка номер 37. Передбачити "Прикінцеві положення", в яких, зокрема, пункт про виключення частини восьмої статті 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" набирає чинності з 1 липня 2022 року.

Кабінету міністрів України до 1 липня 2022 року забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом. Забезпечити проведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим законом.

Поправка номер 43. За результатами розгляду пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи було підготовлено порівняльну таблицю до законопроекту, яка містить усі внесені та невідкладні пропозиції, з яких 17 поправок враховано, 6 –  враховано редакційно, 2 – враховано частково, 18 – відхилено. Врахованими поправками приведено терміново Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю у відповідність до законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту".

Разом з тим зі статті 26 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" виключено перелік технічних засобів реабілітації і запропоновано частину другу та третю статті 26 використати в такій редакції, врахувавши частково поправку номер 14. "Технічними та іншими засобами реабілітації є будь-які зовнішні продукти, включаючи пристрої, обладнання чи програмне забезпечення, спеціально вироблені або загально доступні, основною метою яких є підтримка в поліпшенні функціонування та незалежності особи, та таким чином сприяння її добробуту. Технічні та інші засоби реабілітації також використовуються для запобігання порушень та виникненню вторинних станів здоров'я.  Технічні та інші засоби реабілітації, які призначені виробником для застосування з метою забезпечення профілактики лікування або полегшення перебігу хвороби в разі захворювання, діагностики, моніторингу лікування, полегшення стану особи та його компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомічно-фізіологічного процесу та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних і імунологічних або метаболічних засобів, є об'єктом регулювання технічних регламентів щодо медичних виробів".

Враховуючи зазначене, прошу схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України, врахувавши озвучені мною поправки номери 32, 33, 34, 37 та 43, та рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні та в цілому.

Дякую за увагу.

 

 ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Сергію.

Я так розумію, що після засідання робочої групи залишилися ще питання і їх два.

Перше – це термін транзитного періоду, як ми будемо переходити на інші регламенти. Було запропоновано Міністерством соціальної політики 1 вересня. Комітет під час обговорення в робочих групах залишився на терміні "з 1 липня".

І друге – це викладення другої і третьої… статті 26.

У зв'язку з тим, що тут є розбіжності, я пропоную послухати у нас консультантів Міністерства соціальної політики, заступника міністра соціальної політики, послухати їх дискусію і потім визначитися. Не буде заперечень, ні?

Будь ласка,  тоді Міністерство соцполітики, а потім Оксана… (Не чути)

 

______________.  Дякую, Галина Миколаївна.

Шановні народні депутати, я до 14 правки не буду висловлювати жодних якихось висловлювань. Я щодо запропонованої пропозиції "до 1 вересня".

Пояснюю чому. Тому що правка  32, якою ми наразі пропонуємо частину восьму статті 26 виключити, вона передбачає виключно порядок фінансування за рахунок безоплатного забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Цим самим ми відкриваємо лише один напрямок, який можливий, коли така частина буде виключена з Закону України про соціальний захист осіб з інвалідністю. Ми відкриваємо тільки лише один варіант – це проведення тендерів.

Я хотів би просто трошки, щоб всі розуміли, як засторогу щодо цієї дії і 01.07 ставити. Чому? Тому що, по-перше, проведення тендерних процедур вже було, і вже процес цей апробовувався. Процес тендерних закупівель відбувається відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", тому можуть бути випадки, коли люди будуть тривалий час очікувати свої технічні та інші засоби реабілітації для одержання.

Більше того, якщо ми все ж таки робимо трансформацію, на що міністерство погодилося і ми в робочій групі про це проговорювали, згодились на те, що потребує суттєвого реформування взагалі система забезпечення технічними засобами реабілітації. На сьогоднішній день цей концепт в стадії розробки.

Можливий такий варіант, що коли ми дійдемо до якоїсь згоди і запропонуємо якісну систему і модернізацію цієї системи, відповідно нам можливо потрібно буде відновлювати чи вносити певні зміни в цей же закон. І це теж буде мати тривалий час. Тому ми і наполягали на 1 вересня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я правильно зрозуміла, що ви оцю правку, яка до пункту 14, ви її зняли? Щоб ми це врегулювали  (Не чути)  і залишилася тільки дата?

 

 _______________. У нас була велика дискусія в робочій групі і після робочої групи діалог. Скажемо так, знімаємо її, тому що поки що позиція Міністерства соціальної політики у даному випадку…

 

ГОЛОВУЮЧА. Залишається тільки вересень, правильно?

Будь ласка, шановні народні депутати, питання є до Міністерства соцполітики? А потім пані Оксана. Немає?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Насправді, ми підтримали в першому читанні, "Батьківщина" голосувала "за". І ми з Юлією Тимошенко подавали правки.

І у мене питання до голови робочої групи і до позиції міністерства щодо 42 поправки. Ми там обґрунтовуємо пропозиції і чітко вказуємо щодо комітету бюджету щодо негайного надання пропозицій щодо прийняття в цілому проекту Закону про внесення змін про державний бюджет на цей рік щодо збільшення видатків на реабілітацію дітей з інвалідністю. І ми обґрунтовуємо свою пропозицією: ми називаємо скільки діток є, близько 170 тисяч…

 

ГОЛОВУЮЧА. 163.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Так, 163, які потребують реабілітації. Називаємо цифри. І чому така позиція, що, чи вистачає грошей на реабілітацію? Це питання не до Міністерства соціальної політики, а до голови робочої групи пана Сергія.

 

ГРИВКО С.Д. Дуже дякую.

Михайло Михайлович, була, скажімо, правильна поправка. Але в той же час, 5579 законопроект було знято ще в вересні 21-го року, тому, на жаль, вона якби неактуальна і буде певна колізія. А якщо законопроект був 5579 був в робочому процесі, то можна б було її залишати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Думаю, що тут ніхто не проти збільшення видатків,  тут  просто, що це не тема цього закону.  Да, Міністерство соцполітики?

 

_______________. Міністерство в будь-якому випадку виступає за збільшення, ми подавали пропозиції відповідні до бюджету на 2022 рік щодо необхідності додаткових понад 700 мільйонів для забезпечення повної потреби, у разі також перерозподілу, щоб забезпечити ці програми. Тому ми за те, за збільшення однозначно, міністерство завжди буде підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я так розумію, що можна тільки "Прикінцеві положення" якимось чином….

Михайло Михайлович, може, в "Прикінцевих положеннях" написати, що передбачити збільшення видатків на цю статтю? В "Прикінцевих положеннях".

Секретаріат, що ви скажете?  Хто вів цей законопроект?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто ми просто чисто не зможемо… Ми у своїх комітетських пропозиціях, мені здається, це писали. Пані Елла, може, знає, вона там готувала. Ми писали про збільшення цих видатків, ми підтримали і позицію Міністерства соціальної політики.

Тоді, пані Оксано, щодо термінів тоді, якщо всі питання зняті.

 

_______________. Звичайно. Доброго дня всім учасникам. Дуже дякую насамперед Сергію Дмитровичу, Євгену Дмитровичу і всім учасникам робочої групи, у нас були дуже плідні обговорення.

На минулому засіданні комітету найважливіших питань, які стояли і були предметом обговорення – це перше, чи забезпечується і як забезпечується у нас питання дотримання безпеки і надійності виробів, технічних засобів реабілітації для людей. Тобто чи змінами, які пропонуємо, ми не обмежимо можливість людини отримати безпечний і надійний виріб, який їй забезпечують.

І друге питання – чи є якесь інше регулювання, окрім цього наявного, для того, щоб мати можливість офіційно здійснювати забезпечення людей технічними засобами реабілітації. Для того, як член робочої групи, щоб мати повноцінну вичерпну відповідь і також фахову з різних джерел, які цим питанням займаються, я звернулася до Міністерства економіки у відповідний Департамент технічного регулювання і отримала на ці питання відповіді. Які також, хочу звернути увагу, підтверджуються листом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби), який був скерований до Міністерства соціальної політики ще у 2017 році, листом самого Міністерства соціальної політики для всіх підприємств, а також висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, який був також в 2021 році скерований відповідно Міністерству соціальної політики.

Отже, про що мова у всіх цих документах? Як виявляється, сьогодні, уже з 2013 року Україна на виконання вимог європейської інтеграції і асоціації до Європейського Союзу ратифікувала і впровадила в чинне законодавство поняття технічних регламентів. У нас є Закон України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", і відповідно до цього закону, а також до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", сьогодні здійснюється абсолютно все технічне регулювання будь-яких продуктів, які виводяться, виробляються чи імпортуються в Україні для продажу та обігу в Україні.

Щодо цих законопроектів, що вони передбачають? По-перше, є чітко…

 

ГОЛОВУЮЧА. Можна ближче до теми, у нас залишились питання тільки щодо …

Ми  здається домовились, що буде перехідний період, що все це діє…

 

_______________. Так. Сьогодні відповідно ця процедура, яка є передбачена, повністю дозволяє говорити, що чинна сьогодні процедура Держлікслужби і загальна про технічні регламенти і оцінку відповідності забезпечує дотримання вимог якості, надійності, безпечності всіх виробів, які…

 

ГОЛОВУЮЧА. Ви хочете сказати, що не потрібні постанови Кабінету Міністрів для того, щоб в транзитний період перейти?

Тому ви наполягаєте…

 

_______________. Я хочу сказати, що єдине, що потрібне Міністерству соціальної політики – це визначитись із моделлю, яким чином вона буде закуповувати для потреб людей з інвалідністю технічні засоби реабілітації  і все. Це єдине, що потрібно, тобто порядок використання коштів.

При чому усно в розмовах із паном Євгеном є хоча щонайменше три варіанти можливого забезпечення. Я тут категорично не погоджуюсь,  тому що виключаючи цей пункт ми не говоримо про виключно централізовану закупівлю...

 

ГОЛОВУЮЧА. Я прошу, щоб пан Сергій прокоментував, які в нас ризики у разі, якщо Кабмін своєчасно…

Наприклад, от Кабмін каже, що йому потрібен вересень. І нам як народним депутатам потрібно розуміти ризики, які очікують нас у разі, якщо Кабмін не справиться до 1 липня. От ми будемо приймати рішення, і це буде основне в залі, щодо чого ми будемо дискутувати.

 

ГРИВКО С.Д. Я думаю, навіть на це професійно дасть відповідь… (Не чути)  

 

_____________. Ризик тільки один. Безпосередньо у нас частина восьма статті 26 передбачає: безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації здійснюється шляхом перерахування коштів підприємств за такі технічні засоби та за даних засобів ремонти.

Програма передбачає фінансування, чітко звучить: забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Порядок забезпечення, якщо це говориться в контексті певної якоїсь матеріальної сущности, він може відбуватися, буде відбуватися виключно через державні закупівлі або інший порядок, який ми встановимо.

І якщо для того, щоб юридично мати підґрунтя для фінансування проведення фінансових операцій, можливий варіант, що нам потрібно буде вносити якусь певну норму, яка дасть підстави здійснювати інші шляхи фінансування, ніж державні закупівлі. Це перше.

Друге. Основне… Тобто ми механізми погоджуємо, що їх там як мінімум є три, розуміємо, що ми до них рухаємося. У нас є ще дві складові проблеми, які на сьогоднішній день існують. Перше – це визначення безпосередньо, які саме технічні засоби або інші засоби реабілітації будуть видаватися людині. Мова йде про високоактивні, низькоактивні й інші.

І про граничну ціну. Тому що, якщо ми прийдемо до того, що ми будемо, просто дамо можливість визначати шляхом звичайним. Людина приносить, навіть якщо шляхом компенсації, людина принесе і скаже: це високоактивна коляска, будь ласка, виплатіть мені 78 тисяч гривень за неї. І ми не зможемо аргументувати нічим, що саме цій людині вона була показана і вона нею забезпечена, і що ця коляска дійсно є високоактивною.

Ці інструменти, які впливають також на складову державного бюджету, і може просто навіть тих коштів, які є на сьогоднішній день, може не вистачити. Оці ризики на сьогоднішній день існують. Тому, зважаючи на те, що це треба зважено підійти до цього процесу, ми і просили певний час тривалий.

 

ГРИВКО С.Д. У нас в робочій групі був час визначений до 1 липня, а …(Не чути)  просить до 1 вересня.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Наступного року?

 

_______________. Шановні народні депутати, прошу питання.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, що правильно задала питання Галина Миколаївна щодо постанови Кабінету Міністрів. Цей порядок використання коштів може бути визначений постановою  Кабінету Міністрів, міністерство готує проект і тоді затверджується як підзаконний акт. Закон, я думаю, якщо   передбачити до 1 липня – це цілком достатньо, що за перше півріччя можна підготувати, ухвалити цю постанову і її, як кажуть, втілити в життя.

А по коштах, то це вже тема зовсім окремої розмови, ми готові підтримувати, я думаю, і спільно з головою комітету, щоби бюджетний комітет виділяв кошти, тому що ми бачимо, що їх однозначно недостатньо. Дякую.

 

_______________. Михайло Михайлович, я з вами повністю погоджуюсь. Я кажу, що є малесенький нюанс, який може бути проблемою, що якщо це будуть не державні закупівлі централізовані, а інший механізм, (наприклад компенсація, наприклад ваучерна система, наприклад готівкові кошти безпосередньо людині), що ми розглядаємо в самому останньому аспекті, будь-які інструменти, які можуть працювати в цій системі, то якщо це не централізована закупівельна, та нам, можливо, потрібні будуть внесення зміни в закон, передбачити саме таке фінансування, щоб було право на ці державні кошти. Тому ми із засторогою до цього відносимося.

 

_______________. Вважаю, що трошечки, скажемо так, завеликі застороги, тому що в чинній редакції тієї ж статті частина дев'ята, чітко вказано, що перелік технічних засобів реабілітації та порядок забезпечення ними встановлюється Кабінетом Міністрів. Відповідно, який порядок вони там пропишуть, ця норма вже їм і легалізує цей порядок, непотрібно ніякого додаткового механізму. Можливо, вони взагалі дійдуть висновку, що їм різні вироби потрібно по різних моделях забезпечувати – якісь ваучером, якісь централізовано, а якісь існуючим порядком. Навпаки, вам дозволяє ширше підійти…

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Посилаючись на цю норму закону?

 

_______________. Так.

 

_______________. Михайло Михайлович, з практики просто, я чому зараз ці, як то кажуть, проблемні питання піднімаю з практики. Казначейська служба на сьогоднішній день фінансує виключно, проводить виплати в оплату наших платіжних доручень, які ми направляємо, виключно за наявності частини восьмої статті 28, сьогодні наявності цієї статті бюджету, це в законі. Інший шлях, який ми будемо прописувати, він може стикнутися з тим, що Казначейство скаже, що у вас немає повноважень на такий шлях фінансування. І я просто на сьогоднішній день не можу передбачити, чи може це бути чи ні.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, при підготовці цього проекту постанови, ви можете з ними поговорити, той шлях, який буде… (Не чути)

 

_______________. При підтримці комітету, якщо потрібні будуть внесені зміни до закону…

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо хтось там не буде узгоджувати по цьому закону, то може там стояти проблема подовжувати цей термін… (Не чути)

 

_______________.Моя задача була висловити позицію.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, які з нами на зв’язку, пан Бабенко, пан Струневич, є у вас питання до доповідачів робочої групи? Чи можемо голосувати? Чи можемо голосувати табличку в цілому, яка запропонована робочою групою? Голосуємо.

Таким чином голосуємо табличку і рекомендуємо Верховній Раді прийняти її в цілому.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГРИВКО С.Д. 32, 33, 34, 37, 48.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми голосуємо всю табличку, яку запропонувала робоча група. Всі – за.

Хто – проти? Хто – утримався? Всі одноголосно.

Таким чином табличка повністю з пропозицією.

 

ГРИВКО С.Д. Я відійду і повернуся.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Сергій відійде і до нас повернеться.

Дякую, пане Євгене. Гаразд.

Ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Це законопроект  6045 щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо забезпечення прозорості діяльності суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та ліквідацію неринкових механізмів регулювання ринку праці.

Оскільки я співавтор, тому я і доповім. Законопроект достатньо …. (Не чути), він отримав схвальні відгуки. Зауваження були від Мінюсту тільки, які можна врахувати на друге читання, якщо там буде в них потреба.

Законопроект пропонує дві такі речі. По-перше, встановлює заборону суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва працевлаштування за кордоном стягувати з громадян України – це забороняється. Таким чином роботодавець, який наймає людину за кордоном він має сплачувати.

І знімає вимогу щодо рівня оплати праці іноземцям. Ви знаєте, що вона стоїть і вона завелика по відношенню до українців. І в цьому сенсі є якась така на ринку праці дискримінація українців, безпосередньо, які працюють в порівнянні з іноземцями.

Крім того, якщо ми примусимо, щоб тільки роботодавець, який наймає українця сплачував комісію фірмам, які займаються посередництвом, ми приберемо шахрайські схеми, коли наших українців роздягають, щоб українці розуміли, що це робиться безоплатно і посередник в будь-якому випадку отримує плату з-за кордону у роботодавця.  І відповідно, я думаю, ви прочитали, до яких законів вносяться зміни для того, щоб це реалізувати.

Прохання підтримати цей законопроект і рекомендувати включити його до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і, якщо можна, то і в цілому. Я думаю, що пан Бабенко, як голова підкомітету висловиться з цього приводу.

Будь ласка, пан Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, не хочу витрачати багато вашого часу. Уважно вивчив даний законопроект, пропоную його підтримати в першому читанні. Якщо у колег будуть якісь зауваження до нього, то я впевнений, що ми зможемо знайти компромісні рішення для того, щоб потім прийняти його і в другому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Шановна Галина Миколаївна, шановні колеги,  погоджуюсь з позицією пана Бабенка. Законопроект є соціальним, має соціальне спрямування, є дуже важливі дві норми, які пропонуються цим законопроектом.

Я також підтримую, щоб його голосувати і рекомендувати Верховній Раді ухвалити його в першому читанні, а там, якщо буде бажання доповнити, а можливо, тут немає що і доопрацьовувати до другого читання, рекомендувати його в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Я теж просила б його рекомендувати в цілому. І дякую Дмитру Олександровичу за якісно підготовлений законопроект для вирішення проблем, які є.

Таким чином голосуємо включення до порядку денного і рекомендацію Верховній Раді прийняти його за основу. За основу, да, так як пан Микола запропонував?

 

БАБЕНКО М.В. Ні. Галина Миколаївна, якщо колеги не заперечують, то можемо приймати і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧА. І в цілому, да?

 

БАБЕНКО М.В. У мене заперечень немає, але зал нехай визначається.  Якщо у інших наших народних депутатів членів комітету є зауваження, то нехай їх висловлюють і будемо приймати за основу тоді.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні народні депутати, є зауваження, чи ми можемо голосувати включення до прядку денного і рекомендації Верховній Раді прийняти за основу і в цілому? Є до такого проекту рішення зауваження в когось?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тоді голосуємо. Тоді голосуємо за основу і в цілому і включення до порядку. Хто за, прошу голосувати.

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пан Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Ми прийняли рішення одноголосно.

І ми переходимо до пункту третього нашого порядку денного. Це законопроект 4408 Кабінету Міністрів України і розглядаємо питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії цих проектів. А саме: Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної пенсійної професійної системи (реєстраційний номер 4408) (автор Кабінет Міністрів України) і альтернативний до нього 4408-1 народного депутата Гривка та інших.

Ми пообіцяли, ми цей законопроект згадували на тому засіданні нашого комітету, що ми заслухаємо думку Кабінету Міністрів. Може, вона змінилася. Ну і послухаємо пана Біленького для того, щоб зробити висновок…

 

БАБЕНКО М.В. І пана Бабенка ще до Біленького, якщо можна, Галина Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, звісно, пане Миколо.

 

БАБЕНКО М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином, Міністерство соціальної політики, а потім пан Бабенко. І хто там далі?

 

БАБЕНКО М.В. Мабуть, Міністерство економіки, а не соціальної політики все-таки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Доповідає Міністерство соціальної політики, розробник головного…

 

 БАБЕНКО М.В. Да. Вибачаюсь.

 

 _______________. Доброго дня, шановні народні депутати. Дійсно, питання ініціювалось Міністерством соціальної політики. І на сьогоднішній день ми маємо ситуацію, коли можна констатувати, що чинний механізм пільгового пенсійного забезпечення по суті не працює і вимагає удосконалення з точки зору того, що він постійно потребує додаткової дотації із державного бюджету. Тобто він полягає в тому, що за останні 10 років заборгованість роботодавців перед Пенсійним фондом фактично зросла більше ніж у 5 разів і наразі становить понад 15 мільярдів гривень. І відповідно недофінансування роботодавцями спричиняє додаткові витрати із державного бюджету на покриття видатків щодо фінансування відповідно пільгових пенсій.

Я хотів би звернути увагу, що діючий механізм, який функціонує, він дістався нашій державі у спадок від Радянського Союзу. Він передбачає те, що роботодавці, по суті, відшкодовують Пенсійному фонду сплату пільгових пенсій за так званими списками 1 і 2 за тих пенсіонерів, які колись працювали на цих підприємствах.

Тобто людина спочатку працює на так званих шкідливих умовах роботи, потім вона досягає встановленого законом пенсійного віку в залежності від сфери, де вона працювала, віку і стажу, який вона відпрацювала. І такі підприємства мали відшкодовувати відповідні витрати. Коли в Радянському Союзі фактично все було державною власністю, тут питань не було, тому що держава відшкодовувала державі. І там це працювало.

На сьогоднішній день ми можемо говорити, що за статистикою із 10 тисяч підприємств, які відповідно мають відшкодовувати такі пільгові пенсії, фактично 80 відсотків мають заборгованість зі сплати, а значна частина таких підприємств взагалі перебувають у стадії банкрутства або ліквідовані. І це все лягає тягарем на державний бюджет.

Що пропонується законопроектом, які нові підходи пропонується, власне, в законопроекті 4408? Передбачається те, що не постфактум підприємства будуть відшкодовувати пільгові пенсії, а це буде компенсуватися шляхом, по суті, збільшення розміру єдиного соціального внесу в залежності від віднесення цих робочих місць відповідно до списку 1 або до списку 2. Така підвищена ставка ЄСВ пропонується на рівні 15 відсотків за списком 1, і 7 відсотків за списком 2.

Це, з однієї сторони, стимулюватиме роботодавців вживати заходи для того, щоб покращувати умови праці своїх же працівників для того, щоб вийти із системи шкідливої роботи. З іншої сторони, це дасть можливість громадянам, і тут ключова відмінність цього законопроекту, направляти ці кошти в недержавні пенсійні фонди для проведення накопичення відповідного ресурсу і отримання пенсії в майбутньому.

Законопроектом передбачається, що для громадян віком до 35 років ці кошти підвищеного ЄСВ будуть направлятися безпосередньо на відповідні виплати. Тим громадянам, яким більше 35 років, відповідно буде збережено сьогоднішню систему сплати пільгових пенсій.

Тут можна сказати стосовно того, що це змінює кардинальним чином систему фінансування пільгових пенсій і дає можливість адаптувати її до ринкових засад, а також показати відповідальність підприємств перед працівниками стосовно створення безпечних умов праці і забезпечити соціальні гарантії для цих категорій населення.

Тому ми просили б підтримати відповідні ініціативи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Шановні колеги, я не просто так помилився стосовно того, хто мав би бути розробником даного законопроекту. І хотілось би, щоб принаймні Міністерство економіки виступало в співавторстві з Міністерством соціальної політики по такому виду законопроектів.

Насправді в чому суть законопроекту. Суть законопроекту полягає в тому, що ви всі тільки що чули заступника міністра, мова йде про те, що у нас є категорії громадян, які працюють на шкідливому чи надшкідливому виробництві, і відповідно держава їм сплачує спеціальну пенсію.

Але у зв'язку з тим, що близько 80 відсотків підприємств, які мали або мають таких співробітників, не сплачують державі відповідні компенсації по пенсії.

І відповідно у Пенсійного фонду виникають заборгованості, які на  сьогодні нам пропонують перекрити за рахунок того, що підвищується ставка ЄСВ і відповідно підвищується податок на працюючі сьогодні підприємства і ті підприємства, що реально сплачують податок.

Тобто говорити про ринкові якісь механізми, про які тільки що йшла мова, мова не йде. Мова йде про те, що знову держава фактично хоче перекласти свою відповідальність і ті соціальні гарантії, які вона на себе взяла, на функціонуючий бізнес.

Тому особисто я категорично проти і даного законопроекту,  і альтернативного, який є дещо поміркованішим. Але тим не менше, вважаю даний підхід неприйнятним і прошу колег не підтримувати даний законопроект, не включати його навіть до порядку денного.

Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пан Микола.

Михайло Михайлович, будь ласка.

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

Шановний Галина Миколаївна, шановні колеги! Те, що потрібно запроваджувати накопичувальну систему в цілому пенсійну в тому числі професійну, я думаю, що вже ні в кого з фахівців немає сумніву. Але мене дивує, знаєте, починаючи з Прем’єра Шмигаля, такий дешевий популізм.  Він  же востаннє от заявив, я цитую, що "якби другий рівень пенсійної системи ввели 15 років тому, зараз би мали накопичених 40-50 мільярдів доларів США і пенсія зросла б у два рази".

Ну це добре Прем’єр говорить про минуле. Хай би казав про теперішнє і про майбутнє. Де нарешті та програма щодо реформування пенсійної системи, яку він нам обіцяв?

Тепер щодо суті цього законопроекту. Я погоджуюся з колегою Миколою Бабенком, що це знову перекладання зі здорової голови на хвору чи навпаки. Все за цим проектом закону скидається на роботодавців. А чому спільно потрібно, щоб працювало й Міністерство економіки? Бо Міністерство економіки уряду мало б думати, яким чином сьогодні створюються нові робочі місця і як працювати на тих підприємствах, які належать до списку 1, до списку 2. Що саме на них зараз вже ціна не 30 тисяч гривень за 1 тисячу кубів, а вже буде збільшуватися, якщо говорити про європейські ціни, які вже сягнули майже до 2 тисяч доларів за тисячу кубів газу. Як думати Міністерству економіки, щоб ці підприємства працювали, сплачували зарплату і всі податки? Тому що насправді саме представники цих професій або їхні роботодавці, вони є, як кажуть, чемними платниками і в тому числі до Пенсійного фонду.

Через те, як на мене, законопроект не вирішує суті, він не враховує позицію, я думаю, ми зараз попросимо, з вашого дозволу, Галина Миколаївна, щоб висловилися роботодавці і профспілки, чи Міністерство соціальної політики запрошувало їх до підготовки цього законопроекту.

Бо тут має бути всестороння дискусія і всестороння згода. Ми не можемо, вирішуючи одну проблему, породжувати декілька інших, бо тоді справді не буде грошей в бюджеті, чим сплачувати те, що тут пропонується.

Через те ми не можемо підтримати такий законопроект і просив би послухати інших учасників цього процесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Шановні народні депутати, є ще бажання виступити чи ми перейдемо, заслухаємо СПО роботодавців, СПО профспілок і потім Міністерство економіки?

Справа в тому, що у нас в Міністерстві економіки змінився міністр, зараз це віце-прем'єр Любченко, а у нас відповіді ми збирали ще, коли там був пан Петрашко.

Тому ми послухаємо Світлану Глущенко, яка представляє, після того як СПО... Послухаємо? Такий порядок чи як?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Може, спочатку профспілки, роботодавці, профспілки, а тоді…

 

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді профспілки і роботодавці.

Олександр Шубін, ви з нами?

 

ШУБІН О.О. Так, дякую.

Шановна Галина Миколаївна, шановні народні депутати! СПО профспілок залучалося Кабінетом Міністрів до підготовки цього законопроекту. Але на жодній із стадій дискусії ми не підтримували ті підходи, з якими вийшов Кабінет Міністрів.

По-перше, запропоновані ставки додаткові єдиного соціального внеску 7 і 15 відсотків відповідно до 2 і 1 списку, вони погоджувались сторонами соціального діалогу в умовах 2016 року, коли готувалась пенсійна реформа і такі ставки, вони були актуальними на той час.

І скільки ми, скажімо, в ході опрацювання не просили дати розрахунки, яким чином це вирішує питання функціонування пенсійної системи в нинішніх умовах і як воно захищатиме державу і пенсіонерів від несплати таких пенсій, взагалі несплати відшкодування, нам відповіді, на жаль, не надали. І ми розуміємо, що оці додаткові ставки чи то 5-10 відсотків, як пропонується альтернативно, чи 7-15, за нашими розрахунками це мають бути вищі ставки компенсації, аж ніяк не вирішать питання заборгованості 15 мільярдів. Бо ті підприємства, які не відшкодовували, вони відповідно і не будуть сплачувати оці додаткові ставки. І люди, які працюють у шкідливих умовах, як не отримували, так і не будуть отримувати пенсії.

По першому законопроекту нас не влаштовує запропонована система пенсійного накопичувального забезпечення. Вона не включає корпоративні професійні пенсійні фонди. Вона, в принципі, не балансується з тими підходами, які обговорювалися на площадці Верховної Ради і зараз обговорюються на площадці спільної робочої групи в Кабінеті Міністрів. Там також немає гарантії збереження цих пенсійних накопичень. Ми не розуміємо, чому розподіляються на два класи працівники.

Є питання стосовно підземних працівників. Бо, наприклад, ті, хто захищені зараз гарантіями гірничого закону, по цьому проекту, очевидно, отримують менший рівень пенсійного забезпечення, тому ми його не підтримуємо.

Другий законопроект, альтернативний, він є більш консервативним за своїми підходами. Але знову ж таки виникає питання актуальних і актуарних розрахунків. Щодо рівнів оцих додаткових ставок треба дійсно обрахувати і подивитись, чи цього буде достатньо, щоб людям надати належне пенсійне забезпечення. І питання того, що оця заборгованість, вона перекладається на державний бюджет. Дійсно, державні підприємства є одними з найбільших боржників, але є також і приватні підприємства, які боргують по відшкодуванню таких пенсій. І чи не стимулюватиме це не сплачувати, так би мовити, і в подальшому?

Тому, можливо, тут доцільно опрацювати інший підхід, коли підприємства, які працюють, будуть сплачувати оцю базову, так би мовити, ставку, і які не мають заборгованості відповідно до розрахунку, а підприємства-боржники – якусь додаткову, розраховану разом з фіскальною службою, відповідно до їхнього боргу і в порядку реструктуризації такого боргу. 

Тобто тут мають бути спільні підходи, ми вважаємо, тут треба спільно сісти і ще опрацювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

Будь ласка, Сергій Біленький СПО роботодавців.

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галино Миколаївно, шановні народні депутати! СПО роботодавців також категорично не підтримує законопроект  4408.

Відповідаючи на запитання Михайла Михайловича, ми були долучені до роботи над ним, але, на жаль, ми не дійшли ніякої згоди з Міністерством соціальної політики. Я коротко поясню, в чому наші принципові непогодження.    

По-перше, ми вважаємо, оскільки цей законопроект фактично вводить другий рівень обов'язковий накопичувальний для окремих категорій  працівників віком до 35 років, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, ці всі питання мають розглядатися вже після прийняття основного законодавства. Чи це буде 2683 з якоюсь цифрою, чи інший законопроект. Але тільки коли буде погоджена архітектура другого рівня для всіх категорій працівників, тоді з неї можна вже буде виділяти для окремих категорій. Це  наше перша принципове зауваження.

Друге. Ми проводили дуже серйозні розрахунки і залучили до цього  більше 30 підприємств гірничо-металургійного комплексу, вугільної галузі, де найбільше працівників, які працюють за списками 1 і 2. За нашими розрахунками, якщо додати 15 відсотків ЄСВ по списку 1, і 7 відсотків ЄСВ по списку 2, то витрати тих підприємств, які сьогодні не мають жодної заборгованості і відшкодовують 100 відсотків витрат Пенсійному фонду, включаючи витрати на доставку цих пільгових пенсій, затрати цих підприємств зростуть в середньому на 20 відсотків. Де тут взагалі економічна справедливість?

Тобто одні підприємства мають заборгованість, вони отримували економічну вигоду, як ви кажете завжди, Галина Миколаївна, до вас звертаюсь від цих працівників. Інші фактично почнуть сплачувати цю заборгованість за рахунок неадекватного підвищення ставок ЄСВ. Тому ми вважаємо такий підхід неприйнятним. Якщо його далі розвивати, тоді потрібно дуже  ретельно працювати над цими ставками в бік зменшення.

І третє наше зауваження. Ми вважаємо, що окрім роботодавців тут постраждають і самі працівники. Тому що Мінсоцполітики каже, про те, що цей законопроект буде стимулювати роботодавців покращувати умови праці. Знаєте, у нас вже залишились такі галузі з шкідливими робочими місцями, де за існуючого рівня технологій, враховуючи, що підприємства у нас будувались дуже багато років тому, деяким вже по 150 років, я маю на увазі нафто-металургійні підприємства, ми там нічого кардинально покращити не зможемо.

Фактично, якщо ми сьогодні закриваємо очі і люди навіть на тих робочих місцях, де фактично вже немає ні 1 ні 2 списку, на цьому списку залишаються, то знаєте, це своєрідний неформальний соціальний пакет. Просто такі місця будуть, за результатами наступної атестації вони вже не підпадуть під жоден із списків. І таким чином тут бізнес буде балансувати свої видатки.

Тому, підкреслюю, постраждають всі – і роботодавці, і працівники. Ми категорично проти цього законопроекту. І просимо шановних членів комітету прийняти виважене рішення і навіть не включати його до порядку денного, тому що поправити його буде дуже важко.

Стосовно альтернативного, він більш збалансований. Ті ставки, які пропонуються плюс 10 і плюс 5 відсотків, за нашими розрахунками, десь в нуль виводять наші підприємства. Тобто витрати, якщо і збільшаться, то не суттєво. Тому його вважаємо набагато більш прийнятним, якщо обирати з цих двох.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Якщо обирати, то альтернативний як основний, так, ваша рекомендація?

 

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Альтернативний авторства Сергія Гривка і ще групи…

 

_____________. Але я пропонував би все-таки не підтримувати жодного з них. Треба шукати інші підходи.

 

ГОЛОВУЮЧА. У нас є така можливість повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання через включення до порядку денного. У нас суб'єкт – все ж таки Кабінет Міністрів.

А від Міністерства економіки хтось є зараз на зв'язку? Пані Світлана каже, що вона побігла по освітній субвенції, про яку Михайло Михайлович сьогодні теж згадував. Є хтось від Міністерства економіки?

 

САВЕНКО О.Л. Доброго дня. Савенко Олександр, директор департаменту Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, пан Олександр, щодо цього законопроекту висловіть думку Міністерства економіки.

 

САВЕНКО О.Л. Я просто дивлюсь, що ця дискусія впроваджувати, не впроваджувати в тій чи іншій формі професійну систему, вона триває вже близько 20 років. І в принципі, із того, що я почув, іде дискусія про окремі точкові норми проекту закону.

Тому, в принципі, всі і народні депутати, і учасники погоджуються, що з цим потрібно щось робити. І в принципі, позиція Мінекономіки: потрібно приймати законопроект і доопрацьовувати до другого читання ті моменти, які є спірними.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре.

І все ж таки я хочу задати питання від себе Віталію Музиченку. Я не побачила тут накопичувальної складової. Насправді є заміна сьогодні сплати заборгованості, яку несе кожне підприємство, за ті робочі місця. І в них буде підвищений ЄСВ для такої компенсації. Заміна, власне, тих абсолютних цифр компенсації Пенсійному фонду за сплату такої пенсії.

Таким чином те, про що казав пан Сергій Біленький, буде вирівнювання: якісь підприємства будуть сплачувати більше за тих, у кого пенсії будуть більше, хтось менше. І такого вирівнювання, його не відбудеться. От він назвав навіть другий законопроект пана Сергія Гривка, він назвав більш збалансованим, тому що там усі підприємства виходять в нуль.

І таким чином замінити виплату компенсації за такі робочі місця по цих пенсіях у Пенсійний фонд на збільшення ЄСВ, воно навіть і не змінює відповідальну особу.

Насправді це роботодавець відповідальний за те, що раніше людина на пенсію пішла, але відповідальним залишається все рівно Пенсійний фонд, тому я здивувалася, що і пан Капінус це підтримав.

А щодо накопичувальної складової, тут її нема. Але навіть якщо б вона була, то ми чули застереження пана Олександра Шубіна, що тут, власне в цьому законопроекті, не вистачає інфраструктури накопичення, над якою зараз працює і Прем'єр-міністр, і міністр фінансів, і міністр економіки, і міністр соцполітики. Тому я і здивована зараз висновком Міністерства економіки.

Будь ласка, шановні народні депутати, у мене…

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Галина Миколаївна, якщо дозволите…

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, Віталій, будь ласка. Пан Віталій, будь ласка.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Адресували мені запитання, і тут звучало багато тез стосовно запропонованої ініціативи.

По-перше, не відбувається перекладання відповідальності або фінансових ресурсів. Що сьогодні, що в рамках законопроекту передбачено те, що роботодавець несе відповідальність за сплату пільгових пенсій. На сьогоднішній день роботодавець компенсує ті пенсії, які вже по суті призначені, тобто ті люди, які вже 5, 7, 10, 20 років відпрацювали за списком 1 і 2 у такого роботодавця, і він відшкодовує Пенсійному фонду виплату таких пільгових  пенсій.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ні, я запитала, де тут накопичення? Де тут накопичення? У вас в назві законопроекту є накопичувальна професійна пенсійна схема. Накопичувальна пенсійна схема обумовлена Угодою з ЄС, є окрема директива щодо occupational pensions, якщо я там правильно англійською промовляю, щодо пенсій професійних, ви їх називаєте. О'кей, є таке. Але там ця пенсія, вона повністю накопичується, вона повністю фондується, в законопроекті цього нема.

 

МУЗИЧЕНКО В.В. В законопроекті у "Прикінцевих положеннях" дається доручення Нацкомісії створити відповідну інфраструктуру насправді. Ми зараз не можемо сказати, яка це буде інфраструктура, але це потребує обговорення і дійсно синхронізації з тими умовами, які визначені будь-які до другого рівня.

 

ГОЛОВУЮЧА. Коли буде створена додаткова інфраструктура, ми ще раз будемо збільшувати ЄСВ для накопичення чи як? Ще раз?

 

МУЗИЧЕНКО В.В. Ні, в рамках цього законопроекту передбачається вирішити питання власне для пільгових пенсій і за рахунок дійсно збільшення єдиного соціального внеску шляхом зміни алгоритму відшкодування цієї складової. І Нацкомісія дійсно повинна створити певні заходи для того, щоб цей функціонал працював.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я пропоную голосувати. Я не можу погодитись із заступником міністра економіки, що тут не відбувається перенавантаження з одних на інших. Ми ж розуміємо, що ті, хто не платив, ті платити і не будуть. А просто збільшується навантаження для тих, хто працює і тих, хто сплачує. Тут навіть говорити немає про що.

 

ЦИМБАЛЮК М.М.  Я якраз для заступника міністра хочу конкретно, факти.

Список номер 1: ЄСВ збільшується на 15 відсотків. В загальному це складає 37 відсотків. По списку номер 2 Підвищується на 7 відсотків. Загально роботодавець має сплатити 29 відсотків. Вибачте мені, як не перекладається?

 Те саме щодо заборгованості вже згадували сьогодні 15 мільярдів. Їх не погашають ті підприємства, які не працюють, а ви пропонуєте цим законопроектом, щоб погасили ті, які працюють.

Ну давайте, виносьте на засідання Кабміну питання погашення заборгованості тих підприємств, які є неактивними або ліквідованими, то тоді нехай це держава покриває.

Через те я вношу пропозицію, підтримуючи пана Миколу Бабенка, повернути ці законопроекти і не виносити їх в сесійну залу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, ще будуть думки? Вадим Струневич. Може, Сергій Гривко.

 

ГРИВКО С.Д. Галина Миколаївна, я думаю, що тут потрібно відправити на доопрацювання всі законопроекти, в тому числі там же якби є і мій альтернативний. Відповідно прошу комітет повернути на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будуть інші думки? Вадим Струневич. Анатолій.

Таким чином, у нас є таке право рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.  І голосуємо.

Я розумію, підкажіть мені, секретаріат, нам потрібно для цього включати до порядку денного, щоб зал розглядав? Чи є також пропозиції не включати до порядку денного, але тоді невключення…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Таким чином відхилити його, не включаючи до порядку денного ми не можемо, бо він не порушує відповідно до рішення бюджетного комітету Бюджетний кодекс. Таким чином ми мусимо його включити до порядку денного і рекомендуємо…

Таким чином ми рекомендуємо включити законопроект до порядку денного і рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб'єкту ініціативи на доопрацювання, обидва, так як і автор запропонував.

Я думаю, що вони доопрацюють його і пан Сергій цим займається.

Хто за це рішення, прошу голосувати.

Хто – за?

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.

Ми переходимо до розгляду наступного нашого питання. Це проекти законів і розгляд щодо доцільності внесення цих законопроектів до порядку денного: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо перерахунку пенсій державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та іншим) (реєстраційний номер 2257), народних депутатів  Шенцева і Шпенова, а також альтернативний до нього пані Королевської.

Я хотіла би зразу сказати, що Верховна Рада прийняла законопроект 4668, який зараз знаходиться в робочий групі під головуванням Михайла Михайловича Цимбалюка і готується на друге читання. І цей законопроект поглинає ті пропозиції, які запропонували народні депутати Шенцев та Шпенов. Тому ми можемо розглянути це, якщо буде бажання у народних депутатів, а можемо зразу прийняти відповідно до 115 статті… 115-а у мене, ні, не 115-а, це у нас 95-а. Відповідно до 95 статті рішення про те, що цей законопроект втратив актуальність і відповідно Верховна Рада своїм рішенням може знати законопроект з розгляду, якщо інші законодавчі акти втрачають свою актуальність.

Якщо не буде заперечень… Є бажання розглядати, чи ми можемо…?

 

ЦИМБАЛЮК М.М. Пропозиція підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧА.  І є думки у наших шановних народних депутатів, що на зв'язку знаходяться, інші? Голосуємо, пан Бабенко, пан Вадим?

 

БАБЕНКО М.В. Так, голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо.

оді відповідно до статті 95 частини другої, у зв'язку з втратою  актуальності пропонуємо зняти законопроект з розгляду.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати. 

 

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

Ми переходимо до пункту п'ятого нашого порядку денного.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, повністю, да зняті вони. Вони поглинаються тут. Кабмін все вирішив там щодо індексації. А все, що на друге читання буде подано, в робочій групі буде враховано.

Пункт п'ятий нашого порядку денного. Щодо доцільності включення до порядку денного сесії проекту Закону про внесення зміни до пункту 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстраційний номер 3156)  (доопрацьований) (Наталія Королевська та інші). 

Хочу сказати, що це черговий доопрацьований законопроект. Тому пан Остапенко Анатолій, як завжди, будь ласка.

 

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня, колеги. Законопроектом  пропонується внести зміни до пункту 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якими передбачити відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком після досягнення 55 років за наявності страхового  стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.

При цьому пропонується зменшити розмір пенсій за віком таким жінкам на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію, застосувати до досягнення віку виходу на пенсію передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Проект закону України про внесення змін до пункту 7-2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо  відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстраційний номер 3156) (внесений автором на розгляд Верховної Ради України) (від  03.03.2020 року).

Довідково. 1 жовтня 2011 року відповідно до Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (№ 3668-VІ, від 8 липня 2011 року) пенсійний вік для жінок поступово підвищено з 55 до 60 років. Водночас підвищення пенсійного віку у період з 1 січня 2015 року зберігалася можливість виходу на пенсію жінок після досягнення 55 років. Таке право мали жінки, яких звільняли з роботи, за  наявності страхового стажу не менше 30 років. У цьому випадку розмір їх пенсії зменшувався на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію за Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пункт 7-2 "Прикінцевих положень".

Слід зазначити, що Верховною Радою України у 2015 році прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо удосконалення пенсійного забезпечення",  в якому передбачалося зокрема подовжити до 1 січня 2022 року право виходу на пенсію жінок після досягнення 55 років, якщо вони звільнені з роботи та мають не менше 30 років страхового стажу.

Зазначений Закон України Президент України 31 січня 2015 року повернув до Верховної Ради з метою огляду та відсутності фінансового забезпечення реалізації зазначеного положення, що, за інформацією Кабінету Міністрів України, потребувало б в 2015 році додаткових видатків у розмірі 387,5 мільйона гривень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  І рекомендація: відповідно до 94 статті  Регламенту не включати законопроект до порядку денного у зв'язку з відсутністю  фінансово-економічного обґрунтування і порушення Бюджетного кодексу. Да?

Інші якісь є думки щодо  цього законопроекту? Ні? Тоді голосуємо цю пропозицію відповідно до 94-ї.

Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати.

Бабенко.

 

БАБЕНКО М.В. Утримався.

 

ГОЛОВУЮЧА. Утримався.

Струневич.

 

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

 

 ГОЛОВУЮЧА. За. Бабенко – за.

Дякую, шановні народні депутати.

 

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, я пропонував би закривати наше засідання. Ви чуєте мене чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧА. Да, ми чуємо.

 

БАБЕНКО М.В. Сьогодні ж у нас був пленарний день, і я думаю, що вже, можливо, продовжимо на наступному засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань.

Михайло Михайлович, закриваємо? Закриваємо? Ну тоді закриваємо. Як скажете, пане Миколо.