Комітет Верховної Ради України

Веде засідання голова Комітету ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги... Вітаю, Анатолій Дмитрович. У нас два народних депутати в залі зараз. І давайте зробимо перекличку, хто в нас є на зв'язку.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Доброго здоров'я. Вітаю усіх!

ГОЛОВУЮЧА. Доброго дня! Вітаю вас.

Королевська Наталія Юріївна.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич тут.

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю, Вадим Олегович.

СТРУНЕВИЧ В.О. Вітаю.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола Вікторович. Бабенко Микола!

Арсенюк Олег. Олег Олексійович!

Якщо не буде Миколи Вікторовича, то ми на Олега Олексійовича покладаємо обов'язки секретаря.

Гривко Сергій Дмитрович.

Остапенко Анатолій.

Тимошенко Юлія Володимирівна.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. У нас є ще з нами на зв'язку, мені сказали, Дмитро  Лубінець, який очолював ще недавно і проводив з нами загальні спільні ці слухання. Він обраний Уповноваженим Верховної Ради, омбудсмен тепер наш. І він з нами на зв'язку. Вітаю, пане Дмитро.

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую, Галина Миколаївна.

Якщо дозволите, Галина Миколаївна...

ГОЛОВУЮЧА. Поки збираються.

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я дуже коротко. Я хотів би започаткувати таку гарну практику, я можу повідомити вас особисто, Галина Миколаївна, як голову комітету, а також всіх народних депутатів, які працюють в дуже важливому, на мій погляд, комітеті, що в обов'язковому порядку, якщо не буде в мене виходити фізично, то завжди буде присутній представник Офісу омбудсмена. В тому числі, якщо треба, ми готові публічно заявляти про свою позицію по законопроектах, але так само ми будемо надсилати письмово нашу позицію. Завжди цим напрямком... Крім мене, буде представляти позицію Федорович, пані Наталія, яка на даний момент керівник секретаріату омбудсмена. Вона присутня на засіданні комітету відповідного.

Тому хотів би розпочати свою діяльність на цій дуже важливій посаді з того, що проявити, на мій погляд, абсолютно нормальну співпрацю, яка повинна привести до конкретних результатів. Тому дуже дякую, Галина Миколаївна. Будемо показувати співпрацю омбудсмена не тільки з профільним комітетом, а й з усіма комітетами, в першу чергу ті, які займаються соціальними правами наших громадян України.

Дякую, колеги.

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Дмитро Валерійович. Дякую, що ви  особисто прийшли. У нас за всю каденцію існування Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів попередня омбудсмен жодного разу особисто присутньою не була. Тому дякую, що ви прийшли.

І в мене велике прохання. Я думаю, що ми не дуже довго будемо сьогодні проводити комітет, у нас останнє питання стосується МОПу – Міжнародної організації праці, до якої у нас є багато питань, від якої до України є багато питань. Якщо була б ваша ласка, залишитися, бо в нас  тут є ідеї. І Тимошенко Юлія Володимирівна наголошувала, що наш комітет достатньо мало приділяє уваги міжнародній діяльності, тому от ми  хотіли би, щоб у нас із МОПом вийшов захід.

Більше того, там точаться великі дискусії, ви знаєте, і по трудовому праву, щодо Трудового кодексу, чи є там дискримінація, чи ні трудових прав саме українців. Хотілось би, щоб ви залишилися, послухали. Може, ми б вийшли на якісь заходи спільні.

Дякую вам.

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую. Супер! Я буду.

ГОЛОВУЮЧА.  Бабенко Микола Вікторович є?

БАБЕНКО М.В. Є, на зв’язку, Галина Миколаївна.

ГОЛОВУЮЧА.  Вітаю!

Олег Олексійович Арсенюк.

АРСЕНЮК О.О. Є, Галино Миколаївно. Також є.  Доброго дня.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

У нас є кворум, ми можемо починати.

Шановні народні депутати, чи є пропозиції до порядку денного? Чи будемо йти по запропонованому порядку?

ОСТАПЕНКО А.Д. Доброго дня! У мене є пропозиція. Я прошу внести зміни до порядку денного засідання, а саме питання п'яте і шосте - перегляд рішення  по законопроекту по внесенню змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни (реєстраційний номер 6350), перенести на наступне засідання комітету.

Також прошу всіх ознайомитися з текстом законопроекту в матеріалах до комітету та надати свої пропозиції та зауваження.

Також хочу повідомити, що завтра, 7 липня, о 14 годині засідання круглого столу на тему "Розвиток ветеранського бізнесу", який стоїть у наших планах комітету і підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів. Прошу всіх долучатися до участі до круглого столу. І хочу наголосити, що на круглому столі буде обговорюватися напрацьований текст законопроекту якраз 6350 для розгляду та прийняття тоді в подальшому зваженого рішення на комітеті.

Тому прошу внести такі зміни по регламенту.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Анатолій.

Таким чином, пропонується порядок денний змінити в сторону зменшення,  і пункти п'ятий, шостий зняти з розгляду. Не буде інших пропозицій?

ЦИМБАЛЮК М.М. У мене просто є питання, бо насправді п'яте і шосте є дуже важливе, щоб все-таки воно вже на наступне засідання потрапило, бо...

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  пане Анатолій.

ОСТАПЕНКО А.Д. Ми там узгоджуємо текст, якраз цей законопроект був напрацьований Кабінетом Міністрів, зокрема Міністерством у справах ветеранів. Тому нам чітко треба все виписати, якраз і тема буде підніматися на круглому столі, що ми тоді вже випишемо юридично правильно всі терміни, і буде прийняте правильно прийняте рішення, за основу і в цілому будемо пропонувати його...

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, це прохання було і Міністерства у справах ветеранів також, саме для того, щоб зал прийняв швидше закон за основу і в цілому, щоб ми не йшли по процедурі двох читань, а щоб ми узгодили всі зауваження.

ЦИМБАЛЮК М.М. Добре. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що, якщо буде підготовлено цей законопроект швидше, то ми зробимо проміжне засідання комітету тільки за цим питанням і проголосуємо його. Я думаю, що ми вже наблизились до в цілому, він дійсно, як ви сказали, він дуже важливий.

Таким чином, якщо не буде інших пропозицій, я прошу проголосувати за запропонований порядок денний,  виключивши два питання.

Хто за це, прошу голосувати.

Цимбалюк Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА.  Остапенко і Гривко, Анатолій, тут, в залі.

Дякую, шановні народні депутати. Мми переходимо тоді до порядку денного нашого затвердженого. І у нас перше питання: про схвалення рекомендацій спільних із комітетами Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, з питань гуманітарної та інформаційної політики, з питань прав людини, деокупації, реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також національних меншин і міжнаціональних відносин; Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Ми розглядаємо питання: схвалення рекомендацій слухань цих всіх комітетів на тему: "Захист прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-членів ЄС та інших держав як тимчасово переміщені особи внаслідок збройної агресії Російської Федерації".

Шановні колеги, наш секретаріат, секретаріати ще чотирьох комітетів, дуже щільно відпрацював всі пропозиції. І на рекомендації ми вийшли з системними пропозиціями до уряду, і до нас в тому числі, бо в Верховній Раді теж є закони, які стосуються зазначених у слуханнях питань.

І ми розуміємо, що у нас 44 країни світу прийняли наших українців як тимчасовий прихисток. Різні дані кажуть про те, скільки наших українців перебувають за кордоном. В будь-якому випадку у нас щодо вимушено переміщених осіб є три режими, як на слуханнях згадав пан Мережко, голова Комітету міжнародного: режим, коли люди вимушено переміщені на території України і перебувають зараз на території України; ті, хто вимушено переміщений за кордон; і ті, хто депортовані, примусово переміщені. Щодо тих, хто внутрішньо перебувають, ми постійно розглядаємо питання на засіданнях комітету. Щодо тих, хто сьогодні перебуває за кордонами нашої країни, підготовлені рекомендації, які рекомендовані по оцих двох режимах: примусово переміщені, і ті, хто знайшли тимчасовий прихисток за кордоном від російської навали.

Рекомендації охоплюють всі потреби людей, які наші українці мають за кордоном. Це і мовні питання, і робота наших консульств і послів. Це житло, яке необхідно для того, щоб українці перебували і знайшли прихисток за кордоном. Це навчання, це соціальне забезпечення, пошук робочого місця, інформаційні проблеми. Тому що, перебуваючи в іншій країні і не знаючи, а деякі не знають мови країни перебування, потрібна була підтримка наших країн, співдружніх з Україною, для того щоб наших українців… волонтери працювали в цих країнах для того, щоб їх розмістити і задовольнити ті потреби, які є нагальними. Бо це переважно жінки, це наші діти, які перебувають сьогодні і отримали іншу інфраструктуру в іншій країні, іншу мову, і їм потрібно інтегруватися в це, поки ми не переможемо російську навалу.

Крім того, є потреби, такі як мобільний зв'язок, транспортний переїзд. Ми знаємо і вдячні країнам, в яких українці знайшли прихисток, які зробили на час перебування українців безоплатний проїзд. Це неможливо зробити назавжди, але ми вдячні в першу чергу Польщі, яка прийняла найбільшу кількість наших тимчасово вимушено переміщених осіб.

Я дякую всім комітетом, дякую пані Климпуш-Цинцадзе за те, що… за ініціативу проведення цього комітету. Дякую пану Мережку, голові Комітету міжнародних зв'язків, за підтримку проведення таких  слухань. Вдячна за те, що ми провели слухання, які дуже схожі на парламентські слухання. Ми зараз не можемо збиратися надовго у Верховній Раді, але засідання п'яти комітетів – це саме той прототип.

У нас є регламентні речі в Верховній Раді, коли такі рекомендації затверджуються в кожному комітеті окремо. Ми обговорювали із секретаріатами, чи можливе проведення  спільного засідання всіх комітетів відповідно до Закону про Комітети Верховної Ради. Це не уявляється за можливе. Тому ми зараз затверджуємо ті слухання, які опрацьовані в нашому комітеті. Після того, як такі рекомендації будуть затверджені в інших комітетах, вони будуть об'єднані.

Я думаю, що нам потрібно як головам комітетів і пану Потураєву, який провів  багато часу на польській території для того, щоб організовувати, з одного боку, гуманітарну допомогу на територію України, а з другого боку - для того, щоб розміщувати наших українців на території Польщі.

Дякую також окремо Дмитрові Лубінцю, з яким ми перед початком комітету вже переговорили, за те, що він також прийняв участь у цих слуханнях. На жаль, він вже перебуває на посаді Уповноваженого Верховної Ради захисту прав людини, на посаді омбудсмена, але сьогодні він присутній в тому числі і в якості голови комітету, який разом з нами проводить ці слухання. Я думаю, що наша робота і на наступній посаді пана Дмитра буде також плідною для того, щоб права наші були захищені.

Дякую всім колегам. Дякую всім народним депутатам, які долучилися до цих, майже парламентських, слухань.

І прошу, текст рекомендацій був до вас доведений, прошу, у кого є бажання виступити, правки?

Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую, шановна Галина Миколаївна. Насправді погоджуюся з вами, що дуже важливе було засідання і слухання, де висловили багато цікавих пропозицій. І важливо, щоби вони лягли в рекомендації, більше того, після того були ще і виконані.

В мене є декілька, з вашого дозволу, пропозицій. Наприклад, уточнення. У пункті 1.1 рекомендацій зазначається, що з метою законодавчого забезпечення прав і свобод громадян України, які перебувають на території держав-країн Європейського Союзу та інших держав як тимчасово як тимчасово переміщені особи, щоби ті законопроекти, які регулюють зазначені питання, вважати пріоритетними і такими, що підлягають першочерговому розгляду, бо справді мова йде про велику кількість наших громадян.

Також, вважаємо, варто уточнити, бо в пункті 2 і 6 рекомендацій, передбачено Кабінету Міністрів визначення механізму захисту прав і свобод громадян України, які виїхали за межі території держави до 24 лютого та залишилися в інших країнах на час збройної агресії. Із змісту, на нашу думку, не зрозуміло, чи це стосується цих громадян, які виїхали до 24 лютого, всіх, а як бути з тими, які виїхали ще до, наприклад, 2010 десятого року і більше десяти років вже не в державі? Тобто, мені видається, тут вартувало би градацію. Бо ми знаємо, хто виїжджав саме перед 24 лютого, а хто виїжджав багато років назад. І не зрозуміло, чи така рекомендація не стосується громадян, які виїхали за межі території України до 24 лютого, але повернулись в Україну, чи повернуться, вже після збройної агресії. А, наприклад, або за 10 днів до завершення. Тобто, мені видається, тут слід допрацювати по цих уточненнях.

І ще одне, що не вказано у рекомендаціях жодного речення, що стосується підвищення розміру соціальних виплат і пенсій найбіднішим громадянам тих категорій, які перебувають за межами.

І крайнє уточнення, на нашу думку, що в рекомендаціях немає жодної пропозиції, що стосується Комітету з питань соціальної політики і захисту прав ветеранів. Було б, на нашу думку, доцільно, що хоча б раз у два місяці на комітеті було заслухано звіт Кабінету Міністрів  щодо виконання тих рекомендацій, які, я думаю, будуть підтримані.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. Я думаю, що секретаріат відпрацює це. І щодо пенсій, соціальних виплат, ви знаєте, що все це тримається, всі пенсії виплачуються, незалежно від того, де людина перебуває. І ми мусимо на найближчому засіданні прийняти зміни до бюджету, яким в тому числі будемо добавляти соціальну виплату і вимушено переміщеним особам, і по пенсіям в тому числі. Я думаю, що цей законопроект буде внесений сьогодні-завтра вже на розгляд. Вчора увечері розмовляла з паном Арістовим із Міністерством соцполітики щодо такої необхідності додаткового фінансування.

Да, ви абсолютно праві і щодо того, хто був переміщений до, після, і у нас є ще частина людей, які двічі перемещені., які переміщувалися з території з  2014-му, в 2015-х роках, і потім зараз вже вимушені ще раз переміщуватися. Дякую за такі правки.

Шановні народні депутати, будуть у вас ще якісь зауваження, чи ми можемо переходити до голосування з урахуванням пропозицій Михайла Михайловича?

ОСТАПЕНКО А.Д. Я вважаю, що ми можемо переходити до  голосування і обов'язково врахувати ті пропозиції, які вніс Михайло Михайлович Цимбалюк. І щоб були чітко визначені терміни і уточнення, для того щоб в подальшому надавати людям всі соціальні пільги...

Дякую.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Анатолій Дмитрович.

Шановні народні депутати, які з нами на зв'язку, будуть ще додаткові пропозиції чи переходимо до голосування? Микола Бабенко.

БАБЕНКО М.В. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧА. Голосуємо. Тоді наша справа – затвердити, схвалити рекомендації спільних засідань з комітетом. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати, із зауваженнями Михайла Михайловича Цимбалюка.

Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за, із додатковими пропозиціями й уточненнями.

ГОЛОВУЮЧА. І уточненнями. Дякую за уточнення.

Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. В залі всі теж "за". Таким чином, одноголосно "за".

Ми переходимо до пункту 2 нашого порядку денного. Слово надається Остапенку Анатолію Дмитровичу. Розглядаємо підготовку до другого читання. Законопроект, який ми розглядали на попередньому засіданні комітету, щодо підтримки волонтерської діяльності (реєстраційний номер 7363, друге читання). І там у нас залишалася одна правка, нам потрібно затвердити табличку на друге читання.

Будь ласка.

ОСТАПЕНКО А.Д. Добрий день ще раз, шановні колеги, шановні присутні. На засіданні 29 червня 2022 року було розглянуто порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання до законопроекту про внесення змін до Закону України "Про волонтерську діяльність" щодо підтримки волонтерської діяльності, як уже було зазначено, реєстраційний номер 7363.

У нас було питання в порівняльній таблиці стосовно поправок 56 від народної депутатки пані Третьякової Галини Миколаївни та правки номер 48 від народного депутата Струневича Вадима Олеговича.

Під моїм головуванням було проведено ще одне, додаткове, засідання робочої групи, на якому напрацьовано альтернативний варіант формулювання, я не хочу сказати цих двох правок, але які ми врахували редакційно. Але як голова робочої групи від себе і за рішенням робочої групи було напрацьовано правку і внесення під номером 49 такої редакції.

Після пункту 1 розділу І законопроекту доповнити новим пунктом 2 з подальшою зміною нумерації пунктів такого змісту. Стаття 4. Доповнити частиною другою: "Центральний орган виконавчої влади у партнерстві з неприбутковими організаціями та установами, які залучають до своєї діяльності волонтерів, іншими організаціями, що сприяють розвитку волонтерства, з метою сприяння розвитку волонтерського руху в Україні створюють, розробляють, запускають, адмініструють та розвивають інформаційно-аналітичну платформу для інформування про можливості волонтерства в Україні та за кордоном, підтримки інститутів громадянського суспільства у залученні волонтерів та для розміщення іншої інформації з метою сприяння розвитку волонтерського руху в Україні".

Таким чином, відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту було внесено 77 пропозицій та поправок. За результатами розгляду пропозицій 34 поправки враховано, 17 – враховано редакційно, 7 – враховано частково та 19 – відхилено. Враховуючи зазначене прошу схвалити текст порівняльної таблиці з пропозиціями і поправками народних депутатів України з урахуванням моїх поправок як голови робочої групи, які викладені у висновку комітету, та рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти у другому читанні в цілому.

Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧА. І доручити голові підкомітету виступити на пленарному засіданні Верховної Ради з цього питання на друге читання. Дякую, пане Анатолію.

Шановні народні депутати,  є пропозиції, доповнення? Таким чином ми замість двох поправок робимо 49-у, яку вносить голова робочої групи по підготовці цього законопроекту, і відповідно змінюється нумерація далі. І наша справа тепер затвердити табличку.

Будь ласка, шановні народні депутати, потрібно нам послухати ще спільноту, якщо є Наталія Повтарь з нами чи Максим Лациба, чи будемо голосувати? Які пропозиції?

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, зважаючи, що робоча група проводила декілька своїх засідань, там мали можливість висловити всі  пропозиції, переходити до голосування, затвердити табличку.

Дякую.

ОСТАПЕНКО А.Д. Я хочу подякувати. Я вибачаюсь, я хочу подякувати всім, хто був на робочій групі, зокрема авторам і громадським організаціям. І якраз ми прийшли, знаєте, так,  всією робочою групою до напрацювання цієї пропозиції, повністю всі схвалили одноголосно. Так що я дякую, і Офіс Президента був з нами присутній, всі були. Так що дякую і прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович. І я думаю, що якщо ми дійдемо згоди, що у нас нема зауважень від інших фракцій і груп, Михайло Михайлович, я і вас прошу підключитися  до цієї роботи, і завжди прошу Бабенка Миколу Вікторовича. Якщо у нас не буде зауважень до цього закону, то ми можемо за одну хвилину  доповнити порядок денний  на найближче засідання, щоб ми його прийняли.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю,  "Батьківщина" підтримає, бо ми брали активну участь і, тим більше, є співавторами. То важлива річ, і погоджуюсь, що треба виносити і голосувати в першому і в цілому.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Бабенко Микола. Бабенко Микола!

БАБЕНКО  М.В. Галино Миколаївно, у мене зауважень нема ніяких.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

І, таким чином, переходимо до голосування таблички із пропозицією проекту рішення, як запропонував Анатолій Дмитрович, з доповненням, що виступає по цій табличці він.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. 

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. В залі всі теж "за". Дякую, шановні народні депутати, за одноголосність в тому числі.

Ми можемо переходити до наступного питання порядку денного – це перегляд  висновку комітету від 28 квітня 2022 року (протокол номер 111) щодо розгляду проекту Закону України (номер  7295)  про внесення змін до деяких законів України щодо виплати грошової винагороди. 

І, я нагадаю, це грошова винагорода, яка виплачувалася до 5 травня. І ми думали, що  ми зможемо прийняти цей закон до 5 травня, водночас ці виплати вже 5 травня виконані, виповнені, уряд їх зробив вже. І виникає потреба змінити дату набуття  чинності цього закону, бо у нас в тексті було встановити, що з 2022 року зміни зазначаються, а потрібно, щоб цей закон тепер набирав чинності з 1 січня 2023 року.

Таким чином, це маленька правка. Чи будуть у народних депутатів зауваження до пункту поряду денного нашого третього про те, щоб ми переглянули наше рішення і відповідно в наступному, в четвертому, пункті нашого порядку денного проголосували зміну щодо набуття чинності цим законом?

Будь ласка, шановні народні депутати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, що треба підтримати. Спочатку ми голосуємо щодо перегляду, так?

ГОЛОВУЮЧА. Так.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми підтримуємо. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді голосуємо щодо перегляду.

Хто за перегляд зазначеного законопроекту, 7295, прошу голосувати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Гривко Сергій. Да, я перепрошую. За звичкою ви часто в екрані.

Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І переходимо до пункту четвертого – проект закону... Власне, я вже озвучила саму безпосередньо зміну: привести у відповідність текст проекту закону і прийняти правку, що цей закон набирає чинності з 1 січня 23-го року.

Будуть якісь зауваження, пропозиції?

_______________. Давайте голосувати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Якщо можна...

ГОЛОВУЮЧА. Да, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Тут єдине питання. Справді ми довго тягнули не тільки в залежності від умов, на які ми не впливаємо. Але в мене запитання: цього року, виходить, громадяни не отримають?

ГОЛОВУЮЧА. Виплатили, вже виплатили. Да, 1 мільярд 300 з чимось... (Не чути) здається.

ЦИМБАЛЮК М.М. Питань немає, тоді питань немає. Є пропозиція підтримати уточнення щодо вступу в дію з 1 січня 2023 року.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. В цьому році все виконано, з Денисом Анатолійовичем, з Прем'єром, окремо розмовляли щодо цього, все виконано. Дякую, Михайло Михайлович. 

Таким чином, можемо переходити до голосування. І голосуємо проект закону, і рекомендуємо Верховній Раді прийняти його за основу. В "Прикінцевих положеннях" змінити дату набуття чинності: з 1 січня 2023 року.

Хто за ці зміни в нашому проекті рішення, прошу голосувати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Цимбалюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. Струневич – за.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.   

БАБЕНКО М.В. Бабенко – за.

ГОЛОВУЮЧА. Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати. Одноголосно.

І ми переходимо до пункту 7 нашого порядку денного. Це законопроект, в якому ми не є головними, ми є другим комітетом. Водночас цей законопроект стосується питань, які дуже щільно залежать від питань, які ми тут вирішуємо в нашому комітеті. Ми розглядаємо законопроект про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та деяких інших законів України щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю (реєстраційний номер 7433) народного депутата Гетьманцева.

Я не знаю, чи є у нас пан Данило на зв'язку. В будь-якому випадку, шановні народні депутати, я прошу вашої думки, як ми будемо обговорювати, чи є необхідність обговорити, кого заслухати.

ЦИМБАЛЮК М.М. Можна, Галина Миколаївна?

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Я думаю, є пропозиція, якщо колеги підтримають, вислухати представників роботодавців, профспілок, а тоді вже ми будемо… (Не чути) висловлюватись.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

Тоді в запропонованому порядку. Прошу, Сергій Біленький, потім Олександр Шубін. Будь ласка.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Шановна Галина Миколаївна! Шановні члени комітету! Ми розглядали цей законопроект. Я навіть приймав участь, коли він розглядався в профільному для нього комітеті. Є кілька застережень.

Перше. Ну все ж таки, на наш погляд, тут переважна кількість питань стосується саме Комітету соціальної політики. То, мабуть, було б доцільно все ж таки передати його до нашого комітету, зробити його головним і вже потім доопрацьовувати до другого читання.

Стосовно інших застережень. Цей законопроект передбачає досить широке коло інформації, яке роботодавець має у разі його прийняття заповнювати на порталі Пенсійного фонду. Ця інформація вона значно ширша, ніж присутня навіть у трудовій книжці. Ми розуміємо мету цього,  щоб максимально все оцифрувати, і у випадку, як у нас зараз, під час військових дій, багато людей залишилось без документів, без трудових книжок і цю інформацію фактично неможливо відновити. Але для великих особливо підприємств це може бути дуже серйозним адміністративним навантаженням, якщо кожен рух працівника по підприємству потрібно буде дублювати на порталі Пенсійного фонду, там певний софт, мабуть, має бути якийсь розроблений.

На питання моє автору, Данилу Гетманцеву, що буде, якщо з якихось причин це не буде зроблено, відповідь була, що відповідальність не передбачена. Тобто, якщо відповідальність не передбачена, взагалі виникає питання в доцільності цих норм. Ну, ми все ж таки так розуміємо, що в майбутньому ця відповідальність буде.

До того ж вимагається також інформація від роботодавця про членство працівника у профспілці. Ну, по-перше, роботодавець не завжди володіє такою інформацією, він володіє тільки в одному випадку: коли працівник написав заяву про перерахування членських внесків, він може бути одразу в кількох профспілках состояти. Навіщо це взагалі потрібно? Для захисту прав працівника, який потім - така була відповідь, - через суд може якось спиратися на це членство в профспілці. Ну, я не знаю, в нас з досвіду не виникало питань, наскільки я знаю, можливо, Олександр Шубін мене поправить, щоб роботодавець відмовлявся від того, що він володіє інформацією про членство працівника в профспілці, якщо він дійсно нею володіє. Це основні застереження.

Що стосується захисту осіб з інвалідністю, зміни підходів до подання звітності, тут у нас зауважень немає, але ми все ж таки дуже просили звернути увагу на ті застереження, які я висловив і, можливо, під час доопрацювання до другого читання, в тому числі депутатами Комітету соцполітики, внести якісь правки, які б все ж таки врегулювали питання обов'язково чи необов'язково роботодавцю подавати цей, дуже широкий, перелік інформації. Якийсь, можливо, перехідний період, тому що, якщо відразу це все заповнювати, це може просто паралізувати підприємство. Це основні застереження.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Щодо оцієї норми про репрезентативність, скажімо, або кількості, для щоб взагалі держава зрозуміла, скільки у нас членів профспілок. У нас цей процес відбувається дуже непрозоро, дуже рідко, один раз на 5 років. І зрозуміти якусь динаміку, яку кількість людей, яку кількість найманих працівників представляє профспілка, звісно,  незрозуміло.

Я думаю, що саме з цього у пана Данила як у автора і виникла ця річ. Я знаю, що ця норма була вже затверджена, прийнята і підписана Президентом, потім скасована за пропозицією правки пана Івченка в комітеті у пана Гетьманцева, зараз вона знову з'являється. Звісно, ця правка є наслідком недосконалого процесу встановлення репрезентативності сторін  трьохсторонньо.

І, звісно, ми в нашому комітеті це питання мусимо розв'язати. Я думаю, що, може, цей законопроект якось підштовхне учасників соціального діалогу до того, щоб ми повернулися до розгляду питання репрезентативності сторін.

Зрозуміло. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка,  Олександр Шубін.

_______________. Галина Миколаївна, а можна два слова?

ГОЛОВУЮЧА. Спочатку Олександр Шубін, а потім вам, пане Євгене.

Будь ласка,  Олександр.

ШУБІН О.О. Дякую.

Шановна Галина Миколаївна, у нас також є свої зауваження до цього проекту закону. Ми також вважали б, щоб комітет був би профільний в цьому питанні, воно безпосередньо стосується профілю комітету, і у нас вже напрацьована модель відпрацювання. Тому нам би також здавалось, що це було б корисним.

Маємо зауваження до згаданих статей 17, 20. Дійсно, у нас є певні недосконалості в системі визначення репрезентативності, але я хотів би сказати, що у нас в уряді очікує розгляду урядом вже погоджений на урядовому комітеті законопроект про внесення змін… про нову редакцію про колективні угоди і договори, і там в "Прикінцевих положеннях" у нас є пропозиції, спільно погоджені урядом, роботодавцями і профспілками щодо оптимізації системи визначення репрезентативності.

Щодо запропонованої законодавцем норми, ми вважаємо, вона не дасть повної картини. Тому що і в Україні, і в інших країнах членами профспілок можуть бути і безробітні, і пенсіонери, і люди самозайняті, які не мають, власне, роботодавця. Тому тут не буде повної картини.

І, по-друге, виникатимуть певні застереження щодо повної відповідності норм про незалежність профспілок. А, дійсно, роботодавець має цю інформацію, якщо працівник надає заяву про перерахування внесків, або, коли ведуться колективні переговори, то з метою визначення репрезентативності профспілкової сторони також надається роботодавцю повна інформація про тих працівників, які є членами профспілки.

Друге наше зауваження стосується права зарахування пенсійного стажу фізичним особам-підприємцям, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, членам фермерських господарств у періоди, коли ними не було сплачено єдиний внесок, тобто включення до страхового стажу.

Ми вважали б, щоб цю категорію доцільно було б заради рівності також розширити на осіб, з якими призупинено трудові відносини, не сплачуються страхові внески, а також особами, які не отримують заробітну плату через заборгованість. Тобто їм нараховується заробітна плата, але сплата не здійснюється.

І крайнє таке зауваження - це щодо надання права Кабінету Міністрів у період дії воєнного стану та протягом 180 днів після його припинення визначати особливості пенсійного забезпечення громадян. Ми не маємо зауважень щодо воєнного стану, це дійсно конституцією передбачено. Але от що стосується цих додаткових 180 днів, нам видається, що це буде вже конфліктом із відповідною статтею Конституції, зокрема 92-ю, яка каже, що законами визначається форми і види. Тим більше, що на сьогодні парламент настільки швидко і оперативно деякі рішення приймає, що ми не бачимо тут, скажімо, якоїсь проблеми такі рішення через парламент проводити.

Дякую. Просимо врахувати.

ГОЛОВУЮЧА. Я зрозуміла, що тут багато буде правок. А ваша позиція все ж таки прийняти в першому читанні, а потім працювати над другим читанням?

ШУБІН О.О. Дивіться, у нас немає, окрім цих трьох позицій, особливих зауважень щодо спрощення обліку осіб з інвалідності, але в нас немає ефективного також досвіду захисту своїх правок у комітеті пана Гетманцева. Ми мали декілька законопроектів, по яких там не було такої інклюзивної, ефективної системи, як у нашому комітеті. Тому нам би було комфортніше працювати над проектом тут.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Олександре, за комплімент комітету. Шановні народні депутати, члени комітеті, прошу врахувати. Дякую, пане Олександре.

Я хотіла зробити декілька зауважень. Ви ще згадали про незалежність профспілок. Хочу теж вам нагадати, що профспілки хоча і незалежні, але невідокремлені від держави так, як церква, наприклад, відокремлена. І навіть щодо відокремленості церкви там теж є дискусії і в Америці, і в Європі. Тому незалежність вона полягає в тому, що ніхто у вас не перевіряє фінанси. Але те, що стосується репрезентативності, то ця система завжди перевіряється в будь-якій країні. І будь-яка країна мусить розуміти, яка кількість робітників, працівників, найманих працівників приймає участь у профспілках. Це завжди важливо. Тому що ми мусимо розуміти, яку кількість людей ви представляєте.

У нас буде наступне питання щодо МОПу. І я попросила, щоб ви залишилися і побули разом з нами, як ті, хто приймають участь у трьохсторонній раді, але оця незалежність, дійсно, нам потрібно буде з вами визначатися, в чому незалежність, а в чому залежність, а держава мусить регулювати якійсь процеси. Тому це важливо. Мені здається, що попередні роки Україна мало приділяла уваги таким ідеологічним чи філософським, може, навіть питанням. А їх потрібно розглядати, в чому ж ця незалежність?

Дякую, пане Олександре, за виступ. Таким чином, я почула, що рекомендація все ж таки прийняти в першому читанні, а потім напрацювати механізм впливу на комітет.

БАБЕНКО М.В. Галино Миколаївно, можна два слова?

ГОЛОВУЮЧА. Да, будь ласка.

БАБЕНКО М.В. Дивіться, що стосується мене, особисто я почув трошки інші рекомендації від і від роботодавців, і від профспілок. Те, що почув я, то все-таки те, що ми маємо зробити висновок комітету, з яким би ми звернулися до Голови Верховної Ради і рекомендували йому все-таки передати даний законопроект на розгляд до комітету за його підвідомчістю, розумієте? Тому що, перш за все, дане питання торкається саме трудових відносин, нашого офіціального  діалогу. А по-друге, я переконаний в тому, що, бачите, не тільки  бізнесу не вдається працювати нормально з Гетманцевим, але й у профспілок.

Тому я просив би, щоб ми все-таки забрали цей законопроект до себе. Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Миколо.

Ну, тоді, якщо не буде заперечень від шановних народних депутатів - членів комітету, ми такий лист підготуємо, направимо до того комітету.

Нема...? Михайло Михайлович, будь ласка. В нас ще Євген Капінус хотів. Будь ласка, Михайло Михайлович.

ЦИМБАЛЮК М.М. Давайте надамо слово  пану Євгену Капінусу, а тоді вже я з вашого дозволу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Михайло Михайлович.

Будь ласка, Євген Капінус.

КАПІНУС Є.В. Щиро дякую.

Галино Миколаївно, народні депутати, присутні! Я хотів просто-напросто  як би зазначити, коментар з приводу того, що додаткове обтяження по подальшій інформації по людям, зазначити, що та ідеологія, яка запропонована, вона виходить з простої речі. На сьогодні більшість інформації до електронної трудової книжки заходить через звітність. І сьогодні так чи інакше подається відповідна інформація в реєстр, яка потім формує електронну трудову книжку.

Відповідно законопроектом було передбачено, що надати роботодавцю можливість безпосередньо вносити інформацію в електронну трудову книжку, щоб електронна трудова книжка стала тим, чим вона має бути по суті.

І передбачається, що в сьогоднішніх умовах не потрібно буде, скажімо так, подавати додаткові там звіти, інформацію і так далі, і тому подібне, а щоб роботодавець по мірі необхідності просто-напросто так, як він сьогодні вносить інформацію по людині в тій системі або у паперовому вигляді, як… для забезпечення, скажімо так, людини в її правах, так і вносити як механізми… надати можливість, щоб роботодавець вносив відповідну інформацію до електронної трудової книжки, яка формується в нас в реєстрі. І саме на це були спрямовані відповідні доопрацювання.

Крім того, я також хотів наголосити, було застереження з приводу того, що повинно бути програмне забезпечення, яке буде працювати, що сьогодні у нас наше програмне забезпечення  інтегровано з основними системами, які ведуться сьогодні кадрові питання. Сьогодні більшість розробників, в принципі, уже, ну, більш…

ГОЛОВУЮЧА. Нема зв'язку, пан Євген.

Це у всього комітету нема зв'язку чи тільки…? У нас є. У всіх є, нема зв'язку у пана Євгена.

Михайло Михайлович, ну, доки там пан Євген технічно приєднається, зрозуміло, що у нього є зауваження, вони є і в справі по цьому законопроекту. У нас ще пані Жолнович хотіла виступити. Як ви хочете: щоб я вам зараз надала слово, а потім пані Оксана, чи послухаємо пані Оксану, а потім ви? Як?

ЦИМБАЛЮК М.М. Оксана, звичайно. 

ГОЛОВУЮЧА. Оксана. Оксана Жолнович, будь ласка.

ЖОЛНОВИЧ О.І. Доброго дня, шановні члени комітету! Дякую за можливість висловитися.

Хочу, можливо, доповнити пана Євгена, оскільки ми були долучені спільно із Пенсійним фондом в опрацюванні цього законопроекту. Він насправді дуже важливий, оскільки спрощує ряд моментів організаційних, які сьогодні є обтяжливі.

Хочу звернути, перше, на що він спрямований. Сьогодні по людях з інвалідністю, ми розуміємо, що цих людей буде багато, що в нас це буде проблема, яку нам треба вирішувати. І працевлаштування людей з інвалідністю - це перший пріоритет, який потрібно буде розглядати. Ми, на жаль, до сих пір маємо паперову форму звітності, додаткову, яку роботодавці мусять заповнювати, а потім фонд, не зрозуміло як, таку кількість паперу опрацьовувати. І от ця правка якраз допоможе нам. Ми дуже технічно пропрацьовували і з податковою, і з Мінфіном, і з Пенсійним фондом, і з Фондом соціального захисту людей з інвалідністю. Навіть проглядали ці звіти і поля, які є. І з'ясували, що всі дані і вся інформація уже подається роботодавцем у відповідній єдиній звітності, і ще її задублювати в паперовому вигляді немає зовсім ніякої потреби. Єдине що, просто потрібно налагодити обмін такою інформацією.

Тому ця норма нам допоможе обмінюватися інформацією, спростить обов'язки для роботодавця і, звісно, покращить адміністрування питань, що пов'язані з працевлаштуванням людей з інвалідністю.

Друге. Що стосується електронних книжок. Це також насправді непогіршення і воно ніяк не вплине на роботодавців, оскільки кожен роботодавець сьогодні має вже свій пенсійний кабінет, має до нього доступ, заповнює туди певну інформацію, там просто з'являться додаткові поля. Що сьогодні роблять роботодавці? На жаль, вони повинні сканувати трудову книжку працівника і завантажувати. Це неефективно, бо потім працівник фонду з цього скану переносить інформацію в електронну трудову книжку.

Якщо ми дозволимо напряму в інтерфейсі електронному цифровому заповнювати необхідні дані по мірі їх поступлення, тобто так само, як заповнює трудову книжку паперову, так само подає інформацію в цифровий пенсійний кабінет. Ця інформація подається тоді, коли виникає по ній необхідність, тобто коли людину переведено і таке інше. Це дозволяє пришвидшити і захистити права працівників в цифровому форматі, поскільки, не дай боже, втрачена трудова книжка, ми бачимо, яка у нас зараз ситуація з всім паперовим, і розуміємо, що дубль цифровий насправді простіше відновити чи зберегти. І також дається можливість, якщо з тих чи інших причин роботодавець самостійно не вніс ту чи іншу інформацію про людину, то людина може самостійно подати заяву. І є вже алгоритм, яким чином забезпечується її право.

Тобто я би дуже просила підтримати, там немає додаткових якихось обтяжень для роботодавця.  Просто я думаю, що коли вони спробують, вони зрозуміють, що це, навпаки, спрощує все те адміністрування, яке сьогодні і так обов'язково вони повинні здійснювати.

І щодо профспілок. Також хотіла би звернути вашу увагу, що мова йде скоріше про захист права працівника, тому що ми розуміємо, що в окремих випадках працівник має право на те, щоб отримати погодження профспілки на якісь дії, на його звільнення чи ще щось. І наявність такої інформації в електронному цифровому реєстрі дозволить уникнути судових процесів і доведення того чи не доведення, знав роботодавець, не знав, уже таких аргументів бути не може. Як адвокат, юрист можу сказати, щоб підтвердити, що роботодавець знав про наявність чи належність працівника до профспілки, раніше треба було там великі справи приносити паперові для огляду в суд, сьогодні цього не треба буде робити, поскільки вся система буде набагато спрощена. Тому тут, скоріше за все, ми розглядали питання пріоритетності захисту прав працівника.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Оксана.

Я теж думаю, що роботодавець мусить знати, хто член профспілки, хто - ні. Ви кажете про спрощення. Євген Капінус, не знаю, він на зв'язку чи ні, але я особисто як народний депутат… (Вітаємо ще раз, пан Євген!)  особисто з ним вирішувала неодноразово щодо часу внесення інформації про трудову книжку у базу даних і обмін оцими даними. Якщо ця система вже наразі,  я прошу зараз пана Євгена прокоментувати, якщо вона працює так, що відділ кадрів вносить і вона туди зразу потрапляє, – це норм. Але якщо коли вноситься інформація, потім вона підвисає, потім вона висить, пів години вони не можуть досягти, особливо коли це великі трудові колективи, коли 10-15 тисяч осіб працює на підприємстві, то, звісно, для підприємства це не спрощення, це погіршення. Але як мета воно призведе до того, що буде спрощено.

Пан Євген, може прокоментувати зараз, як швидко відбувається занесення, чи є скарги, чи ні, про які згадала?

КАПІНУС Є.В. Галина Миколаївна, якщо виходити саме із внесення трудових, то правильно було наголошено про те, що сьогодні трудові у нас подаються у відсканованому вигляді, і після цього наші працівники їх в ручному відцифровують і вносять, наповнюють реєстр. Відповідно певна затримка як би є, але ми намагаємося, щоб ця затримка була несуттєва. Якщо взяти в сьогоднішніх реаліях, я можу сказати, що, на жаль, з початку повномасштабного вторгнення у нас були дуже великі, я думаю, проблеми у підприємств з трудовими. І в сьогоднішніх умовах я скажу, що у нас врази зросло навантаження по подачі трудових, оскільки дуже багато підприємств в сьогоднішніх умовах масово почали подавати, вносити електронні трудові. І відповідно ми на сьогодні дуже значний ресурс закумулювали на відпрацюванні цих трудових, і намагаємося, щоб у нас затримка була мінімальна. Ми сьогодні маємо, скажімо так, певне і легке відпрацювання. Але у нас тільки відбувається певне нарощування кількості трудових, ми добавляємо туди людей і мінімізуємо час відпрацювання трудових. Тому у нас як таких скарг у сьогоднішніх умовах, принаймні я не бачу.

І якщо подивитися по інших сервісах, то я думаю, що ви бачили, що у нас, коли стартонули електронні трудові, було багато запитань. Тому що ми налаштовували бізнеси, скажімо так, дивився, яким чином воно буде працювати, були певні, скажімо, неузгодженості. Але в сьогоднішніх умовах там теж мінімізувалася кількість як таких скарг.

Є певні питання, які там потребують вирішування, ми над ними працюємо. Але, скажімо так, питання, що десь щось там не працює, воно, в принципі, сьогодні в рази зменшилося. І я ще раз хочу повторити, що ми на сьогодні все-таки будуємо умови для роботи з великим бізнесом, щоб у нас система інтегрувалася з тими системами, в яких сьогодні працюють підприємства. І відповідно в цілому цей обмін буде відбуватися автоматично.

Тому в таких умовах для бізнесу це не буде, як на мене, обтяженням, яке для них було б суттєво. А для людини це буде гарантія, що її трудова буде збережена при любих умовах, які в навколишньому середовищі можуть відбуватися.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Євгене. Це теж цікава інформація для комітету, про те, що у нас йде зростання дуже швидке щодо електронних трудових книжок.

Михайло Михайлович, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК М.М. Дякую. Шановні колеги, насправді я погоджуюся, що в законопроекті є позитивні норми, це беззаперечно. Але тут не зовсім про трудові книжки. Вже частково пан Шубін сказав про ту небезпеку. Тому що цим законопроектом передбачено внесення змін у "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Така редакція дуже небезпечна. Установити, що на період дії воєнного стану та протягом – увага! – 180 днів календарних після його припинення або скасування, Кабінет Міністрів визначає особливості призначення, перерахунку, виплати, продовження виплати та фінансування – увага! – пенсій, призначених відповідно до законів, і перелічуються закони: "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", статус народного депутата це таке, "Про наукову і науково-технічну діяльність". Тобто уряд може обмежити виплату пенсій. Це порушення не тільки 22 статті Конституції, а й інших.

Тобто мені видається, що, на перший погляд, такий благий закон і наміри внести спрощення в обмін інформації, але такі речі ризиковано вносити в цей законопроект, і він може, як кажуть, зіпсувати всю річ. Якщо б те, що пропонував і Бабенко, і інші колеги, повернути, вірніше, скерувати його в Комітет соціальної політики, то ми, як правило, знаходимо консенсус. Але якщо ми в першому читанні ухвалимо в такій редакції, то до другого читання ми вже не зможемо цю норму... вносити зміни до "Прикінцевих положень" про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Михайле.

Таким чином, ми листа направимо. І я тут не бачу проблем з направленням листа для того, щоб розглянули в тому числі і в керівництві, і з паном Стефанчуком. В будь-якому випадку нам потрібно своє відношення до цього законопроекту сформувати. І в ньому, дійсно, багато норм, які потрібні, в тому числі наразі. Я думаю, щодо пенсійного забезпечення... нараховувати пенсійне забезпечення ми мусимо, це обов'язково, а от щодо сплати, я думаю, що в нас можуть бути різні часи. Вони в нас достатньо буремні.

І що робить уряд сьогодні? Він максимально тримає. Я вже згадала сьогодні, що буде внесений сьогодні законопроект змін до бюджету, де ми будемо додатково дофінансовувати Міністерство соцполітики і Пенсійний фонд. Відповідно на виплату пенсій і на виплату вимушено переміщеним особам, там буде окрема сума, здається, 12 мільярдів, я зараз не згадаю. Але в будь-якому випадку в Арістова цей законопроект розглядається, і уряд робить все відповідно по всіх судових процесах, у тому числі і в ЄС, і в Європейському суді з прав людини пенсійне забезпечення розглядається Європою як власність людини, і вона… ну, матеріальні права, на які людина може претендувати. А от, чи будуть затримки, чи ні, це буде вже залежати від того, як майстерно уряд справиться з потоками, які потрібно фінансувати: зброю, амуніцію…Ой, ну що вам сказати, в нас витрат зараз багато з цією війною, у нас майже півтори тисячі мостів порушено, у нас тисячі кілометрів доріг зруйновано. Тому ця інфраструктура мусить бути для того, щоб був доступ хоча б гуманітарної допомоги людям, які знаходяться по всіх містечках. У нас не всі люди, коли просять, влада, приїжджають і стають вимушено переміщеними особами і вони теж потребують допомоги. Тому ми з вами, як завжди, знаходимося на таких шпагатах, що важко це переносити, але ми будемо тримати це все, і розуміння є сьогодні і у Президента, і у Верховної Ради, і в уряду. Для пенсіонерів пенсія – це подекуди це єдине джерело існування, тому тут немає якихось сперечань.

Водночас цей законопроект, він потребує розгляду і потребує його внесення. Я що можу гарантувати і для профспілок, і для роботодавців, що ми всі пропозиції, які ви подасте, ми подивимося тут зі своєю групою наших народних депутатів, ми внесемо ці правки, я думаю, що ми подивимося, кому що ближче, що ближче пану Анатолію, що ближче Сергію, що ближче, може, там, Миколу Бабенка можете просити, я думаю, що і Михайло Михайлович внесе щось від своєї фракції. І в будь-якому випадку ми будемо за ці правки, з якими ми погодимося, да, ми будемо боротися.

Тому моя особиста пропозиція. Рекомендувати, по-перше, направити лист і зазначити, що більшість тем, які розглядаються, це теми Комітету соціальної політики і захисту прав ветеранів. Зазначити в листі, що були пропозиції, в тому числі і від учасників тристороннього нашого діалогу, про те, щоб перенести цей законопроект на розгляд в нашому комітеті, що як би не були там наші дискусії один з одним, я маю на увазі в тристоронньому нашому діалозі, ми знаходимо спільну мову і чуємо один одного. Тому такий лист необхідно направити стовідсотково.

А щодо цього законопроекту, то пропоную перенести дискусію на друге читання і  там дуже щільно його дискутувати на другому читанні. Ну, я зі свого боку обіцяю як народний депутат, що я підтримаю правки, які сьогодні озвучені і з боку Пенсійного фонду, і з боку  профспілок, і з боку роботодавців.

От що стосується репрезентативності, я буду просити знову ж таки трьохсторонню раду і уряд, як учасника трьохстороннього діалогу, опрацювати нормальний європейський механізм оцінки репрезентативності, прозорий, не той, який є. Ви знаєте, що я є авторкою законопроекту щодо зміни підходів до оцінки репрезентативності, але просила би на це звернути увагу і трьохсторонню раду. І, може, від комітету направити звернення до трьохсторонньої ради, до уряду для того, щоб не виникала необхідність напружувати роботодавців додатковою звітністю, зробити нормальний механізм.

Я згадувала вже про східні країні,  про західні країни, я маю на увазі північні, які оцінюють це автоматично з підстав того, які кошти направляються до профспілок. Оцінюється автоматично репрезентативність в залежності від кількості грошей, які надходять на утримання тієї чи іншої сторони діалогу.

Я розумію, що це може не подобатися профспілкам, тому що там фінансової звітності від профспілок я жодної не бачила за всі роки незалежності України. Тому профспілки не хочуть звітувати про те, як вони там існують, чи є у них проблеми фінансові. Звісно, що це незалежність профспілок, нема питань, але відсутність уяви щодо фінансового стану профспілок і джерел фінансування в тому числі  турбує суспільство,  і я думаю, що воно мусить турбувати і членів профспілок. Так само як і громадськість, коли фінансує громадські організації, волонтерські організації, громадськість вимагає, щоб це фінансування було прозорим.

Тому, я думаю, що якісь цифри, потрібно подумати і СПО профспілок, і роботодавців, яким чином робити свою діяльність більш прозорою. Це побажання, це  ніяким чином ніякий тиск, все буде вирішуватися у Верховній Раді на рівні законів. Але в будь-якому випадку це побажання не тільки моє, а суспільства, тих виборців, з якими я спілкуюсь особисто.

Тому моя пропозиція - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу, направити листа, щоб це розглядалося в нашому законопроекті, і працювати, налагоджувати механізм роботи з фінансовим комітетом. Будемо просити, але вже там, як буде - так буде, але це буде також і для нас виклик для роботи з комітетом фінансовим. Так, він непростий, там багато фракцій. У нас не всі фракції, не всі групи приймають участь в нашому засіданні членами нашого комітету. Там - всі, тому там дискусії, звісно, вони множаться, множаться сутності. Власне, така пропозиція.

Шановні народні депутати, які ще є побажання?

БАБЕНКО М.В. Галина Миколаївна, а ми у висновку нашого комітету можемо все-таки, крім листа, закцентувати увагу на тому, що даний законопроект є підвідомчим до нашого комітету, щоб ми це відобразили у висновку?

ГОЛОВУЮЧА. Можемо.

БАБЕНКО М.В. То давайте відобразимо.

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

БАБЕНКО М.В. Тому що мені, відверто кажучи, взагалі дивно, чому законопроект пана Гетманцева був розписаний саме пану Гетманцеву.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, що це питання можна піднімати також і на Погоджувальній раді, Михайло Михайлович.

БАБЕНКО М.В. Це не Михайло Михайлович, але неважливо.

ГОЛОВУЮЧА.  Пане Микола, я перепрошую. Я теж думаю, що, може,  і Олег Кулініч може підняти на Погоджувальній раді це питання. Я прошу, може, і вас як учасника цієї групи звернутися до голови групи, щоб на Погоджувальній раді це було озвучено.

Я думаю, що шанси просто передання цього законопроекту до нашого комітету, якщо буде підтримано це всіма фракціями, вони підвищаться, а далі вже відповідно, я думаю, що ми зробимо тут робочу групу, і Михайло Михайлович, з вами, пан Миколо, цей процес весь зможуть вести. Я так думаю, якщо буде ласка, як пропозиція знову ж таки. Як ви думаєте?

БАБЕНКО М.В. Ми вивчимо це питання, Галина Миколаївна. Я думаю, що Михайло Михайлович так само підтримає дану ініціативу.

ЦИМБАЛЮК М.М. Ми підтримаємо цю ініціативу. Я думаю, що цей законопроект нам не передадуть.

БАБЕНКО М.В. Я так само чомусь підозрюю, що цей законопроект нам не передадуть. Але це дивно...

ГОЛОВУЮЧА. Михайло Михайлович, в країні  все вирішує Майдан і думка суспільства. Тому, якщо це буде не тільки... Я думаю, що народні депутати...

БАБЕНКО М.В. Але я думаю, що, Галина Миколаївна, і профспілки, і роботодавці мають так само посприяти тому, щоб законопроект був переданий саме до нашого комітету, всіма силами.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Так, я теж думаю, що суспільство теж мусить це відзначити. Дякую.

Таким чином, ми це визначимо в комітеті. І що ми тоді голосуємо, які пропозиції? Тоді рішення не голосуємо, голосуємо тільки процес передачі на наш комітет, так? Які пропозиції будуть, шановні народні депутати?

БАБЕНКО М.В. Я підтримав би саме такий варіант, а колеги нехай визначаються.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд.

_____________. Я так розумію, першим питанням ми ставимо звернутися з приводу передачі даного законопроекту. Якщо ми набираємо голоси, тоді друге питання ми не ставимо. Якщо ми не набираємо, тоді ми друге питання голосуємо, виносимо…

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Пан Сергій, як? Вадим Струневич, що ви думаєте? Я до "слуг народу" зараз звертаюся, до фракції. Вадим Струневич?

СТРУНЕВИЧ В.О. Я гадаю, що ми можемо спробувати підтримати, проговоривши по 116-й усі ці зауваження, які були озвучені колегами, щоб ми могли на друге читання їх…

_____________. Вадиме, я хочу звернутися до вас. Не бачимо ми вас, на жаль, під час голосувань не бачимо, але мусимо бачити. Дякую. Ми проговорювали…

СТРУНЕВИЧ В.О. Та я зараз спробую до WiFi дійти.

ГОЛОВУЮЧА. Гаразд. Тоді просто голосуємо питання, проведемо процедуру передачі до нашого комітету. Якщо не вдасться, винесемо на розгляд на наступному засіданні.

Я хочу нагадати, що у нашого комітету є відповідно до Регламенту можливість виступити і в залі, якщо думка комітету не співпадає з основним. Ми другий комітет, тому в нас там є ще додаткові права, якими, на мою пам'ять, ніхто не користувався в цьому скликанні, але такі права у комітету є.

Дякую, шановні народні депутати. Тоді ставлю на голосування питання: відмітити, що цей законопроект переважно стосується питань, які підвідомчі до нашого комітету, і направити листа, і зазначити у цьому висновку, що його потрібно розглядати на нашому комітеті. Якщо це не вдасться, тоді на наступний раз ще раз переглянемо, в тому числі і розглянемо пропозицію пана Вадима про те, що на друге читання, скоріше за все, тут потрібно використовувати 116-у статтю, для того щоб врегулювати всі згадані питання.

Гаразд. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Михайло Михайлович Цимбалюк.

ЦИМБАЛЮК М.М. За.

ГОЛОВУЮЧА. Струневич Вадим.

СТРУНЕВИЧ В.О. За.

ГОЛОВУЮЧА. Бабенко Микола.

БАБЕНКО М.В. За.

ГОЛОВУЮЧА. Бачу руку, не чую голоса.

Арсенюк Олег.

АРСЕНЮК О.О. Арсенюк – за.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, шановні народні депутати.  Одноголосно. Дякую. Дякую, що нам вдається проходити і важкі питання, всім народним депутатам - членам комітету.

Ми переходимо до наступного питання. І я хочу сказати, що в нашому засіданні беруть участь… По-перше, в комітеті візьме участь вже вдруге новий заступник міністра економіки України Тетяна Бережна. Вона з нами. Пане Тетяно? Була, не була, де вона, з нами чи не з нами?  Прийме участь генеральний директор  Міжнародної організації праці… Я не знаю, Сергій Савчук, ви генеральний директор чи ні, ви з нами, чи ви представник?

САВЧУК С. Галина Миколаївна, доброго дня. Ви мене щойно підвищили у посаді. Я дуже вдячний.

ГОЛОВУЮЧА. Я думаю, пане Сергію, що Україна може претендувати на головування і на посаду генерального директора у МОП.

САВЧУК С. Представник в Україні.

ГОЛОВУЮЧА. Представник по Україні Сергій Савчук. І приймає участь пані Філіпішина*** Євгенія, яка є представницею України у МОП. Пані Євгенія, ви з нами?

ФІЛІПЕНКО Є.І. Так, я з вами.

ГОЛОВУЮЧА. Вітаю вас! Я дуже рада. У нас була пропозиція… Знаєте, я вже згадала про те, що, оскільки наші підвідомчі питання більше сконцентровані в Україні, то ми більше сконцентрувалися на тому, щоб врегульовувати законодавство на території України. І дуже давно не бачилися і з Сергієм Савчуком, і з Євгенією Філіпішиною ми вперше зустрічаємося на комітеті. Водночас є пропозиції і від народних депутатів, від шановних голів фракцій в тому числі, щоб ми звернули увагу на цю нашу прогалину роботи в комітеті, міжнародну, так її назву.

Я вдячна пану Сергію Савчуку за те, що він на засідання комітету надав нам багато матеріалів. Вони всі розповсюджені, є у всіх народних депутатів. Це доповідь генерального директора МОП на 12 аркушах, ви її бачили. Звіти та матеріали за проектом "Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні" на 66 аркушах. Звіти та матеріали за проектом "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці" на 770 аркушах. Ми півтора роки тому з паном Сергієм Савчуком проводили, МОП організовував проведення круглого столу, заходів щодо обговорення цих питань. Я думаю, що 770 сторінок, ну,  я не прочитала всі до засідання комітету, але вдячна за цей матеріал, ми  їх осилимо.

А також звіти та матеріали за проектами "Права у світі праці: покращення дотримання Україною основних міжнародних трудових норм", "Оплата праці в Україні: технічна допомога задля подолання заборгованості по заробітній платі" (ми теж це питання обговорювали на комітеті неодноразово і проводили слухання щодо цього питання)  на 345 сторінках. Дякую за ці матеріали.

І я б хотіла зробити таке вступне слово. Сказати, що за цей там рік, коли ми не спілкувалася, Україна зробила гігантські кроки з точки зору і модернізації трудового законодавства в тому числі. В Україні з'явилися їх контракти, які тільки розглядаються в деяких європейських країнах. І Україна зробила закон, він став вже законом щодо дистанційної праці, яку зараз активно використовують під час навали російської, коли половина населення, у нас же майже половина населення зірвана зі свого місця, і змінила своє місце перебування постійне.

І я б хотіла зазначити, що Україна ще така країна, в якій налічують зразу "три хвилі" цивілізації Тоффлера. Я попросила теж своїх колег подивитися. У нас є аграрні території і аграрні села, де люди використовують аграрну технологію. У нас є друга хвиля  індустріальна, у нас урбанізовані міста в Україні. Але Україна ще та країна, яка дуже швидко просувається в інформаційній хвилі цивілізації. А вона має свої характеристики.

Власне, я хотіла б зараз, пане Сергію Савчук, оскільки ми з вами дуже багато дискутували щодо того, в рівних чи не в рівних позиціях знаходиться найманий працівник і роботодавець, я б хотіла зараз зазначити, що якщо дивитися на постіндустріальну хвилю цивілізацій чи інформаційну, вона характерна тим, це не я сказала, я це дуже часто повторюю, але це не я сказала, це Тоффлер сказав, він сказав, що головним засобом виробництва в цій хвилі цивілізації стають наукові знання, інформація, де буде.... і в цій хвилі буде зайнято від 55 до 75 відсотків працездатного населення. Що це означає з точки зору МОП, який був створений в 19-му році, якщо я не помиляюся, ще при Ліги Націй, і який основною своєю ідеологічною засадою каже про те, що засобами виробництва володіє роботодавець, а не людина. А от Тоффлер каже, що засобами виробництва в постіндустріальній епосі володіє людина, її знання, її мозок, її бекграунд.

Це докорінно може змінити умови трудового договору. Власне, про це свідчить вся європейська практика, коли і Європа в тому числі почала вискользувати, так ви сказали, вислизувати з-під трудових договорів. І саме тому МОП прийняв конвенцію щодо презумпції трудового договору незалежно від вигляду оформлення, чи це цивільно-правові угоди, чи це роялті, чи це авторський договір, який, власне, характерний для постіндустріальної епохи у разі, якщо працівник, який уклав роялті чи якийсь інший тип договору, економічно залежний від роботодавця.

Оця дискусія, вона в Україні дуже потужна саме тому, що ви знаєте, що ми отримали багато винагород щодо діджиталізації держави. І ми йдемо цим шляхом, намагаючись зменшити державний апарат, щоб людина стикалася не з чиновником, який може інтерпретувати законодавство, а щоб людина стикалася з діджитал, щоб був прибраний суб'єктивний фактор у контакті з державою, який теж, чого тут скривати, є, в тому числі є дуже часто корупційним. А людина спілкувалася з державою швидко і отримувала ті адміністративні послуги і той захист, який потрібен в такому швидкому режимі.

Тому в мене, власне, пропозиція була би ще в частині покращення нашого спілкування на міжнародному рівні, в тому числі у зв'язку з тим, що Україна може бути в чомусь і першою в Європі. І я недарма сказала, що наш представник у МОП може претендувати на посаду генерального директора.   Так само, як ми сьогодні пропонуємо аж до перезавантаження статуту ООН, так само я б хотіла, щоб у нас з'явилися нові прогресивні конвенції МОП, які ми пропонували європейцям ратифікувати у своїх речах, тому що питання: багато пільг – це впливає на рівень заробітної плати чи ні? Чи може зменшення пільг може впливати на збільшення заробітної плати? Що є сьогодні засобом виробництва? Чи потрібно виокремлювати якісь підприємства і виводити їх на, ну, умовно назву це "трудовий контракт"? Ці питання хвилюють і Комітет з питань соціальної політики, і міжнародну спільноту, як я вже зазначила.

І я думаю, що це надзвичайно хвилює наших представників – Сергія Біленького, Олександра Шубіна, - які представляють тристоронню раду. І ми з паном Кінахом, який сьогодні очолює тристоронню раду, спілкуватися з цього приводу.

І організація такої площадки, де ми могли б поспілкуватися щодо цього, я б звернулася до вас із проханням її якось означити чи подумати над цим питанням, як використати ресурс, який є в комітеті, для того щоб ми змінювали конвенцію МОП, в тому числі і в Європі.

Я перепрошую, що я, може, забагато слів сказала в пропозиції. Будь ласка, я пропоную такий порядок. З нами Тетяна Бережна з'явилася на зв'язку. Послухати Сергія Савчука, послухати Євгенію Філіпішину. Я знаю, що ви провели велику роботу щодо вилучення країни-агресора з МОП на міжнародному рівні. Хотіла, щоб це почули всі інші народні депутати, щоб така була інформація у нас, в тому числі, в порядку парламентського контролю. Послухати пані Євгенію Філіпішину. Я просила би, щоб ви не сприймали це як звіт якийсь, а саме як обмін інформацією колег, які можуть покращити і Україну на міжнародній площадці, і покращити наше законодавство всередині України.

І потім надати слово пані Тетяні Бережній, бо вона від уряду тепер буде у нас, її питання – це трудові відносини і зайнятість.

Дякую, що слухали. Будь ласка, Сергій Савчук.

САВЧУК С. Галина Миколаївна, шановні народні депутати! …(Не чути) брати участь у сьогоднішньому засіданні. І дякую, що окремим питанням ви винесли цю працю з Міжнародною організацією праці. Як мені було повідомлено, ви б хотіли заслухати інформацію про те, що МОП зробила в Україні, яку діяльність здійснювала, починаючи з 2019 року, і, зокрема, з особливою увагою на те, що відбувалося після 24 лютого.

ГОЛОВУЮЧА. Ви вільні говорити те, що ви думаєте, пане Сергію, у нас демократія.

САВЧУК С.  Так-так. Я думаю, що це дуже гарна структура для мого короткого виступу. Я постараюся тримати ту ж саму динаміку, яку я відчув у вашому комітеті на сьогоднішньому засіданні.

Тому в телеграфному режимі я скажу, що у 2019 році ми разом з урядом, соціальними партнерами почали обговорювати нову програму співпраці, яка називається "Програма гідної праці МОП для України". І в 20-му році ми її підписали, вона базується на трьох основних пріоритетах – це покращений соціальний діалог, інклюзивна, продуктивна зайнятість та поліпшення умов праці і соціального захисту. Я думаю, що це все-таки, можна сказати, слоган, і я постараюся розкрити конкретно, про що йдеться. 

Скажу, що донорами МОП в Україні є… (Не чути) Канади, Данії Чехії, Швеції, Європейська комісія, ООН… (Не чути), а також внутрішні кошти Міжнародної організації праці. А нашими основними партнерами в Україні є Мінекономіки, Мінсоцполітики, Міносвіти, Держпраці, Державна служба зайнятості, Національна тристороння соціально-економічна рада, РНБО, школа суддів, Національна служба посередництва і примирення, відповідно представницькі організації роботодавців та профспілок. І якщо ми говоримо про Верховну Раду, то насамперед це Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів та Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Також ми, дійсно, співпрацюємо і в нас є меморандум про співпрацю з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, та ми працюємо також з Урядовою уповноваженою з питань гендерної рівності.

Якщо ми говоримо про основні, так би мовити, результати, то в контексті, зокрема, реформування трудового законодавства, ви знаєте, що було дуже багато за цей період, кілька законопроектів, які йшли на заміну  діючого  Кодексу законів про працю, були на столі в комітеті. І ми брали активну участь в обговоренні цих законопроектів, починаючи з проекту Закону про працю, і відповідно обговорення певних інститутів трудового права, які виявилися каменем спотикання.

Поряд із тим, як тільки урядом було проголошено курс на ратифікацію нових, осучаснення міжнародних зобов'язань і ратифікацію нових конвенцій, нами було підготовлено вісім правових аналізів, щодо восьми конвенцій МОП, які стосуються: питань зайнятості, питань оплати праці, заборгованості по оплаті праці, питань охорони материнства, питань безпеки і гігієни праці, праці в морському судноплавстві та питання насилля та домагань у сфері праці.

У контексті наближення України до Європейського Союзу в результаті підписання Угоди про асоціацію нами було опрацьовано сім директив Європейського Союзу, в тому числі і рамкової Директиви 391-ї про засади, що сприяють безпеці та  гігієні праці. Оці тисячі сторінок, які ми вам передали, – це, можна сказати, це не все, це невелика толіка. Я можу сказати, що 700 сторінок лише по семи директивам, а по Конвенції і морському судноплавству, його аналіз складається з 300 сторінок.

Отже, якщо ми говоримо про конкретні надбання, то прогрес, який був досягнутий, було прийнято нову модель надання послуг Державною службою зайнятості на основі рекомендацій Міжнародної організації праці, створено інститути кар'єрних радників трьох категорій: радники для шукачів роботи, для роботодавців та третьої категорії - для тих, для кого виникають складнощі, так би мовити, вразливих груп у працевлаштуванні.

Для них створено також окремі навчальні програми, за якими проводилося і проводиться навчання. Ми також - напевно, це не загальновідомий факт, - МОП розробило і впроваджує найбільшу у світі програму з навчання підприємництва, вона називається "Розпочни та вдоскональ свій бізнес", яка працює більше ніж в 120 країнах. Завдяки тісній взаємодії з Мінекономіки ця програма стала партнерською програмою для "5-7-9". Нами створено курс ратифікованих тренерів, який ми постійно розширюємо, та вже проведено навчання більше 3 тисяч осіб чоловіків і жінок, які хочуть розпочати власну справу. І налагоджено механізм реферування осіб, які подаються на програму "5-7-9", щоб вони проходили навчання за нашою програмою. Особлива увага в цій програмі надається вразливим категоріям.

Ми також запровадили пілоти щодо розвитку зайнятості на рівні… сприяння розвитку зайнятості на рівні як громад, так і галузей. Наш підхід, який називається "місцеві партнерства зайнятості" – це інноваційний підхід, який використовується широко в Європейському Союзі. В Україні ми це робили вперше з місцевими громадами в Рівненській, Херсонській, Запорізькій, Сумській областях і показали дуже суттєві результати. Зокрема, на основі місцевого партнерства зайнятості в місті Херсон було створено професійний стандарт, новий професійний стандарт, на основі якого було створено перший в Україні освітній стандарт за професією "кухар". Тобто ми показали, яким чином можуть взаємодіяти місцеві органи влади, а також ключові міністерства, для того щоб на основі, так би мовити, конкретної діяльності в регіонах можна було б вирости до професійного та освітнього стандарту. І зараз уже, після 24 лютого, забігаючи наперед, ми такі… (Не чути) зайнятості розпочинаємо у Львівській та Закарпатській областях, в тому числі щодо допомоги …(Не чути)

Що стосується галузевого підходу до створення нових та підвищення якості існуючих робочих місць, ми застосовуємо ринкові підходи, які ми розробили на основі нашого досвіду в інших країнах світу за підтримки шведського агентства міжнародного розвитку SIDA. Зараз ми знаходимося на етапі затвердження обраних секторів, що спроможні дати мультиплікаційний ефект щодо створення таких робочих місць.

Ми також можемо сказати, що Україна приєдналася завдяки нашим спільним зусиллям з Мінекономіки до міжнародної коаліції за рівну оплату праці ЕPIC, і ця ініціатива стала частиною… членство в ЕPIC стало частиною ініціативи першої леді "Партнерства Біарріц" Bioric, адже ЕPIC – це міжнародна коаліція, яка базується на Конвенції МОП №100 про рівну оплату за працю…(Не чути)

Якщо ми говоримо про діджиталізацію, Галина Миколаївна вже кілька разів згадала це слово, ми дуже тісно співпрацюємо з Мінекономіки і Міносвіти. В нас діджиталіація професійно-технічної освіти, і наразі перші результати, які нам дав невеликий пілотний проект, який ми хочемо розширити, – це створення навчальних програм на основі доповненої віртуальної реальності. Він вже працює. Ми зараз ведемо перемовини з Міністерством цифровізації для того, щоб ми змогли передати ці продукти і, можливо, почепити їх на платформу Дія, для того щоб вони були в загальній доступності.

Також минулого року ми розпочали перегляд класифікатора професій України на основі… (Не чути))…08 завдяки тісній співпраці з Мінекономіки та організацією роботодавців.

Що також цікаво, що Україна залишається, якщо ми  уявимо собі таку мапу світу такою плямою, що стосується статистичних даних обліку волонтерської діяльності. І це на фоні того, що в Україні волонтерський рух дуже суттєво розвинений. У минулому році разом з Волонтерами ООН ми почали... і разом з Держстатом ми почали цю роботу. І буквально позаминулого тижня Держстат представив результати цього обстеження по статистичному охопленню волонтерської діяльності і можливого включення його в обстеження робочої сили.

Після 24 лютого. 24 лютого розпочалася агресія Російської Федерації проти України. І саме так, саме такими словами Генеральний директор МОП і назвав те, що відбувається зараз в Україні. Дуже чіткою і недвозначною мовою він назвав речі своїми іменами. 3 березня вийшла заява Генерального директора МОП, яка беззастережно засудила агресію Російської Федерації проти України і позначила, так би мовити, впливи цієї війни саме на робочі місця та на діяльність підприємств, на можливість української економіки функціонувати і безпосередність загрози для гідної праці, які ця агресія створила.

18 березня відбулося засідання Адміністративної ради МОП, на якому була прийнята Резолюція стосовно агресії Російської Федерації проти України у світлі мандату Міжнародної організації праці.

Я хотів би принагідно подякувати пані послу Євгенії Філіпенко за її проактивну участь у засіданні Адміністративної ради і потужний виступ, який мав там місце.

І за результатами цієї резолюції було прийнято рішення про призупинення співпраці з Російською Федерацією, про те, що Міжнародна організація праці має посилити свої зусилля на наданні технічної допомоги Україні, а також про можливість релокації офісу МОП, який з 1959 року знаходиться в Москві. І наразі розглядаються варіанти такої релокації, є кілька таких варіантів: або це одна... Цей офіс працює в основному на країни Центральної і Східної Європи… на Центральну Азію, вибачаюсь, і Південного Кавказу, або офіс буде перенесений до Женеви, або до Будапешта, або до Туреччини, або до...

ГОЛОВУЮЧА. Або до Києва.

САВЧУК С. А, може, навіть до Києва. Але зараз серйозно обговорюється питання релокації цього офісу. Тобто позиція... (Не чути)

 ГОЛОВУЮЧА. А чому з Москви до Женеви? А чому не в Київ? Поставте це питання там, скажіть, що є побажання таке.

САВЧУК С. Галина Миколаївна, я, забігаючи наперед, хочу сказати, що 27 травня відбулася зустріч генерального директора МОП із урядом та соціальними партнерами в Україні, на якій було запрошено генерального директора до України. Він прийняв пропозицію, і 3-4 серпня делегація МОП на чолі з генеральним директором з Гаєм Райдером буде в Україні, в Києві, безпосередньо в Києві.

Я хотів би принагідно, використовуючи цю можливість, сказати про те, що ми хотіли організувати зустріч із спікером Верховної Ради, на якій хотіли би також бачити і вас, Галина Миколаївна, і керівників трьох інших комітетів, які є дотичними до мандата МОП, скажімо так. І сподіваємося, що ми в робочому порядку зможемо обговорити деталі такої можливої зустрічі і, можливо, також і провести діалог з тих питань, які ви озвучили під час вступу до цієї дискусії.

Насамкінець хочу сказати, що МОП, напевно, під час цієї війни зробило те, що ви ніколи не робили. Ми не є гуманітарною агенцією, але ця магнітуда тих проблем, які були створені цією війною, змусила нас також подивитися на те, що ми могли би зробити в плані безпосередньої гуманітарної підтримки.

Я хотів би сказати, що за цей час, використовуючи власні внутрішні кошти, а також отримавши дозвіл від наших донорів використати 5 відсотків, до 10 відсотків, в залежності від донора, того фінансування, яке було нам надане, МОП профінансувало 1,3 мільйона доларів США на доповнення тих зусиль гуманітарних партнерів, які вже здійснювалися. І ми говоримо про 18 тисяч ліжко-місць, які були профінансовані разом з триразовим харчуванням та 24 тисячі продуктових пакетів, які були роздані внутрішньо переміщеним особам та біженцям в Україні та Республіці Молдова.

Ми знаємо, що Європейський Союз прийняв дуже велику хвилю трудових мігрантів, але в Європейському Союзі є інші кошти і інституції працюють більш злагоджено. Ви знаєте, що вперше було активовано Директиву ЄС про надання притулку, яка запрацювала. А от Молдова, вона як би опинилася дещо наодинці з проблемою хвилі біженців, яку ми намагалися пом'якшити. Тобто роботи було проведено багато і до початку війни, і зараз.

Що стосується нашої діяльності вже у воєнний період. Звичайно, що ми не можемо продовжувати бізнес… (Не чути) і ми почали перепрограмування нашої діяльності за різними проектними напрямками, наприклад, проект, який тісно співпрацює з інспекцією праці, наразі оперативно створив можливості для навчання інспекторів праці щодо надання психосоціальної підтримки біженцям та вимушено переміщеним особам, щоб вони не опинилися в умовах примусової або дитячої праці, бо ми знаємо, що це в основному жінки та діти. Такі прецеденти вже були, і на цьому наголошує і Європейська комісія, і був запит від уряду України якраз допомогти у цій сфері.

Але ми націлюємося на діяльність, пов'язану з економічною стабілізацією перш за все, поєднання гуманітарної діяльності разом з розвитковою. І, звичайно, що стосується законотворчої діяльності, ми готові надавати подальшу підтримку.

Хочу сказати, що… Галина Миколаївна, ви згадували про рік створення Міжнародної організації праці – 1919 рік, це вже 103 роки, але хочу сказати, що, заходячи на своє друге сторіччя, МОП дуже суттєво також вирішила осучаснити міжнародні норми. І я хотів би звернути увагу на те, що якраз було кілька комунікацій між МОП і урядом України з тим, щоби прийняти нові конвенції, які би прийшли на заміну застарілим конвенціям. МОП сама наголошує на тому, що деякі конвенції є застарілими і їх потрібно…

ГОЛОВУЮЧА. Денонсувати.

САВЧУК С.  Денонсувати – це складна процедура, але у мене є рецепт, я можу вам сказати, як прийняти шість конвенцій і зменшити міжнародні зобов'язання щодо десяти. Тобто кількість міжнародних зобов'язань зменшиться в результаті прийняття цих конвенцій.

ГОЛОВУЮЧА. Десять, але виконати. Тобто 10 – це краще, ніж 70, які не виконуються. Ну, правильно?

САВЧУК С.  Звичайно. Але також мушу сказати, що в контексті тепер кандидатського статусу України в Європейському Союзі, напевно, приєднання до міжнародних стандартів Європейського Союзу – це той шлях, яким Україна матиме йти. І директива Європейського Союзу у сфері acquis communautaire, то вони набагато жорсткіші,  ніж Конвенції МОП, і базуються на конвенціях МОП.

Тому ми готові надавати експертизу з цих питань. Я очікую, що це буде дуже кропітка робота, яка потребуватиме нашої максимальної концентрації.

І, Галина Миколаївна, принагідно хотів би одразу ж домовитися з вами про зустріч. Можливо, наступного тижня я буду перебувати в Києві, щоб обговорити ці питання, а також візит Генерального директора МОП.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Я думаю, що ми знайдемо з вами ще площадку для того, щоб обговорити в тому числі згадані мною постіндустріальні хвилі і те, що в постіндустріальній хвилі основний конфлікт – це між знаннями і некомпетентністю. І, власне, наші законодавчі акти вони і базуються на тому, яким чином роботодавцю знайти людину із знаннями, яка потрібна на цьому робочому місці, і як боротися з некомпетентністю, в тому числі і навчанням, і класифікатором нашим новим, і таке інше. Ну, просто що ми будемо в цьому органічному конфлікті існувати. Конфлікт – це добре, я вважаю, він дає, якщо він дійсно конструктивний, і виходить на якійсь новий шлях. Я дякую, що ви до нас завітали.

І я прошу доповнити тепер нашого посла Філіпенко Євгенію Іллівну. Проте ми просили МЗС розповісти. І я пропоную далі, може, надати слово нашим партнерам Сергію Біленькому і Олександру Шубіну, а потім Тетяні Бережній як заступника міністра для того, щоб ми тут висловили всі свої побажання, яким чином нам далі розбудовувати роботу в комітеті щодо всієї проблематики, яка існує в зайнятості.

Будь ласка, Євгеніє Іллівно. Будь ласка.

ФІЛІПЕНКО Є.І. Шановна Галино Миколаївно, шановні панове депутати! Мене звати Євгенія Філіпенко, я Постійна представниця України при відділенні ООН у Женеві і інших міжнародних організаціях, а їх тут у Женеві близько 40. Тому я представляю Україну на всіх цих площадках.

ГОЛОВУЮЧА. Але пан Сергій зазначив, що ви на всіх адміністративних радах берете участь, за що окрема подяка.

ФІЛІПЕНКО Є.І. Я вам хочу сказати, що з 24 лютого у нас головне завдання на всіх площадках на всіх 40 міжнародних організаціях зробити, здійснити кроки, які, по-перше, ізолюють Росію; по-друге, нададуть політичну і технічну допомогу Україні; і, головне, все ж таки унеможливлять цей наратив, що поза війною можна говорити про якесь технічне співробітництво, гуманітарне. Війна війною, а нам своє робити. Не може бути бізнес as usual, коли порушені основоположні принципи багатостороннього співробітництва, основоположні принципи міжнародного права і статуту ООН. МОП є спеціалізованою установою ООН. Тому у нас головне завдання у дипломатів у Женеві - продовжувати ходити по всіх площадках, разом з партнерами приймати рішення.

В цьому зв'язку хотіла сказати, що МОП стала унікальною організацією, тому що з початку масштабного вторгнення саме в МОП і лише в МОП було схвалено аж дві резолюції про російську агресію. Як зазначив пан Савчук Сергій, його шеф, генеральний директор МОП, також зайняв найпотужнішу позицію серед усіх керівників спеціалізованих установ ООН у Женеві. Він назвав речі своїми іменами. Так, Гутерреш це зробив у Нью-Йорку, але тут в Женеві керівники міжнародних організацій намагалися знайти якісь ватні формулювання, щоб не було Росії і щоб не було агресії. Тому там  з'являлися і війна в Україні, і українська криза, і що завгодно. Гай Райдер з перших днів сказав дуже чітко, що це російська агресія. Так що за це ми йому дуже дякуємо. Він завершує свій термін на посаді в жовтні місяці цього року. Вже обрано нового генерального директора, ним буде представник Того, африканець. Для нас це політично важливо з ним працювати, тому що Гай Райдер ціннісно був з нами завжди. З представниками африканських країн, особливо коли йдеться про соціальні, економічні стандарти і розвиток, працювати дуже складно. Тому нам треба працювати з новим Генеральним директором МОП.

Про ці два документи, які були схвалені, пан Сергій розпочав. Я скажу, що ми були авторами. Хоча ми не були членами Адміністративної ради, але Україна разом з партнерами, ми написали дуже потужний проект  резолюції,  де, по-перше, засуджується російська агресія, по-друге, згадується Білорусь, яка сприяє здійсненню цієї агресії. Міститься вимога Росії вивести війська з території України. МОП зупиняє технічне співробітництво і допомогу негуманітарного характеру для Російської Федерації, припиняється участь їх посадовців та представників у технічних та експертних зустрічах, які проводяться по лінії МОП.   

Далі. МОП,  Міжнародне бюро праці, секретаріат має внести пропозиції щодо закриття офісу в Москві, він найбільший, найбільше представництво  системи ООН в  Російській  Федерації. І, звичайно, те, що стосується України, МОП має розробити програми та проекти допомоги для підтримки тристоронніх партнерів, як уряду, так  профспілок і  роботодавців в Україні, а також тим, хто був змушений покинути нашу державу.

Друга резолюція, вона буквально схвалена  була 13 червняВ важливо, що навіть назва резолюції називається "Агресія Російської Федерації в контексті повноважень МОП". В жодній, за виключенням окремих міжнародних організацій, складно навіть таку назву схвалити, щоб там була Росія і агресія, але МОП після резолюцій в Нью-Йорку спромоглася такі дві потужні резолюції прийняти. Відтак МОП буде допомагати Україні в умовах російської агресії, Росія ізольована максимально, як ми це можемо зробити, до листопада місяця секретаріат має внести бюджетні розрахунки, як закривати представництво МОП в Москві. Ми зараз намагаємося закрити всі представництва міжнародних організацій в Москві і в Росії. Це надзвичайно складно, з різних причин, і фінансових, тому що деякі представництва фінансуються напряму урядом Російської Федерації,  це і бюрократично складно. Тобто в кожній міжнародній організації  є своя специфіка, але в МОП процес пішов, і ми сподіваємося, що він завершиться.

Звичайно, пані Галина Миколаївна, наша теж преференція була б перенести в Україну. І ми це намагалися зробити з ще однією міжнародною організацією, але головне застереження партнерів і побоювання, що нинішня безпекова ситуація не дозволяє це зробити. Це додаткові кошти, безпека співробітників – це номер один. Тобто жодна міжнародна організація в умовах щоденних бомбардувань росіян по всій території України поки що не готова переносити  свої офіси на територію України. Але...

ГОЛОВУЮЧА. У мене таке питання, а в Ізраїлі є представництво МОП? В Ізраїлі є?

ФІЛІПЕНКО Є.І. Я думаю, що немає. Ми можемо подивитися, які є представництва міжнародних організацій саме на території Ізраїлю. На території Палестини деякі є офіси, але вони дуже маленькі і, звичайно... Тобто це питання на сьогоднішній день про Україну поки що призупинено, але головне, що ми його переведемо з Російської Федерації.

Далі наші завдання в Женеві по лінії МОП – це продовження максимальної ізоляції Росії, необрання представників Росії і Білорусі до керівних органів Міжнародної організації праці. Не допускати запрошення представників держави-агресора на засідання, конференції, семінари, які організовуються МОП. Щоб ви розуміли, ми не можемо заборонити їм брати участь у засіданнях Міжнародної конференції праці і так далі, тому що вони є члени ООН. Але коли проводяться якісь семінари, круглі столи, регіональні якісь заходи, які організовує МОП, МОПу дана чітка інструкція не запрошувати росіян. Тому вони їх запрошувати не будуть.

Тобто нам вдалося за цей період зробити такі, можливо, вони незначні кроки, але вони, на нашу думку, по-перше, наближають нас до перемоги, а, по-друге, допомагають все ж таки захистити норми і принципи міжнародного співробітництва, в тому числі в рамках Міжнародної  організації праці.

Була Міжнародна конференція праці. Я бачила пана Олександра Шубіна. Він може підтвердити, наскільки на сьогоднішній день в рамках МОП існує потужна політична підтримка України з боку усіх партнерів, зараз безпрецедентна єдність.

Так, є країни з різних континентів, які по-іншому, по-своєму бачать ситуацію. Хтось хоче для себе якийсь… захистити свої інтереси, але на сьогоднішній день поки що нам вдається втримувати це сприятливе політичне тло, яке дозволить нам, по-перше, отримати більше підтримки від МОП, і політичної, і експертної, і технічної допомоги. Як я сказала, що я сподіваюсь, що такі маленькі кроки також нас наближають до перемоги.

Дякую. Готова відповісти на запитання.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Євгенія. Дякую за вашу роботу, і Сергію Савчуку, і тристоронній нашій раді дякую за роботу і за успіхи. Дякую.

Будь ласка, Олександр Шубін і Сергій Біленький, хочете що-небудь сказати, побажати?

ШУБІН О.О.  Дякую, Галина Миколаївна.

Ну, я, по-перше, хотів би подякувати і Сергію Петровичу, і пані Євгенії за ту роботу, яку вони роблять. Для нас Міжнародна організація праці –  це, ну, скажімо, особлива організація, тому що  таким чином на рівні представництва безпосередньо профспілки мало в яких організаціях, окрім міжнародних профспілкових рухів, представлені, а так, щоб разом із державою і роботодавцями… МОП дійсно унікальна організація.

Я хочу сказати про те, що профспілки з перших днів взяли активну участь у підготовці звернення до пана Гая Райдера і проекту резолюцій Адміністративної ради. І, не дивлячись ні на які складнощі, в тому числі фінансового характеру, ми вважали за необхідне безпосередньо особисто взяти участь у Міжнародній конференції праці. Тому що, дійсно, це та площадка, з якої ми вважаємо за необхідне просувати українські, проукраїнські наративи.

І, зокрема, ми розуміємо ті обмеження, які є у держави для того, щоб говорити про певні речі. А ми як громадська інституція можемо це робити, зокрема з трибуни МОП мною було за дорученням профспілкової сторони піднято питання щодо перегляду Конституції МОП. Якщо вона не має механізму вилучення країни-агресора, яка не відповідає базовим принципам і засадам міжнародного права, є порушником, безпосереднім порушником, ми наголосили, що, якщо норми міжнародного права не відповідають потребам людей і націй, то саме норми потребують перегляду. І це, власне, те, про що на всіх площадках говорять і голова держави, і представники офіційні України.

І, крім того, ми дійсно також обговорювали питання перенесення Офісу з МОП у Київ безпосередньо. І на цьому ми наголошували і на зустрічі з Гаєм Райдером 7-го числа, і з регіональним директором Хайнцем Кьолером, із директором АКТРАВ – це Профспілковий офіс – Марії Хелен Андре.

І, дійсно, є візія, що після того, як війна в Україні буде перемогою завершена, такий офіс буде в Києві. Принаймні на рівні фахівців і експертного середовища МОП є таке переконання і таке бачення.

Я хотів би також наголосити на тому, і попросити, можливо, користуючись нагодою, пані Філіпенко пропрацьовувати з адміністрацією МОП питання більшого представництва українців у складі апаратуму. Тому що на сьогоднішній день із понад трьох… 3 600, здається, тисяч працівників офісу в Женеві є сотні росіян, вони там займають чи не найбільшу кількість, і є лише двоє етнічних українців, які, ну, скажімо так, дуже мало представлені в апараті цієї організації, а від цього залежить, власне, та політика, яку просуває Міжнародна організація праці. І оскільки ми є кандидатом в європейське членство, а Федерація профспілок і Конфедерація профспілок України вже є кандидатами на члени в Європейську конфедерацію профспілок, ми вважаємо за необхідне нести саме європейські наративи.

Також хотілося б наголосити на тому, що… Ну от, користуючись тим, що тут представлені майже всі зацікавлені сторони, є у нас ще одна площадка - це МАСЕРПІ (Міжнародна асоціація соціально-економічних рад і подібних інституцій). І там Москва, на жаль, головує. І там Москва просуває свою політику і свої наративи. А, на жаль, північно-африканський континент, латино-американський континент і деякі країни Азії,є дуже чутливими до російських наративів і часто-густо повторюють. І через це, власне, деякі рішення не можуть пройти там через Раду безпеки ООН або… Ну, через Раду Безпеки - зрозуміло, бо там Росія її блокує, але і складнощі виникають на площадках Генеральної Асамблеї і на площадках різних міжнародних організаціях саме через те, що Росія дуже активно використовує свої впливи, в тому числі через трудову сферу, на ці континенти і на цих людей.

І мені дуже приємно заявити зараз, що Росія змушена була через жорстку позицію України, європейських партнерів перш за все, зупинити своє членство в Міжнародній конфедерації профспілок. І Міжнародна конфедерація заявила пізніше, вже без Росії, що це не Росія зупинила своє членство, а рішенням органу відповідного - Адміністративної ради МКП це було зупинено членство. І повернутись Росія зможе, відповідно в Федерацію незалежних профспілок лише після того, як буде прийнято рішення відповідно, що вона тепер більше не є підтримуючою силою агресії і профспілкова сторона голосувала за всі резолюції МОП. Навіть, що нас здивувало, профспілковий представник Китаю, а ми знаємо таку подвійну позицію Китаю, – не підтримав залишення Росії у складі активних учасників МОП. І я думаю, що ми маємо працювати над тим, щоб виключити цю країну-агресора з усіх міжнародних площадок остаточно і аж до того часу, поки на цій території не відбудуться належні демократичні зміни.

І останнє, що хотілося б наголосити. На жаль, країна-агресор дуже активно користається у своїй риториці, в тому числі на Міжнародній організації праці, тими змінами в трудовому законодавстві, які ініціюють в Україні. Воно надається... цьому надається публічності різними проросійськими інституціями, і ми це бачимо в різних країнах, вони активно розганяють цю тему.

Тому мені б здавалося, що ми маємо, а особливо в контексті нашої євроінтеграції, бути дуже уважними до тих законодавчих ініціатив, які розглядаються. І тут важливим є позиція МОПу. Є, наприклад, по 5371 аналітика МОПу, вона є і в комітеті, я її от щойно також ще раз переслав Данилу, щоб просто вона була під рукою. І ми просили, щоб отой режим соціального діалогу і консультації з МОП, з експертами європейськими, він зберігався і не було у наших ворогів приводу звинувачувати нас в якихось неправильних діях.

І, Галина Миколаївна, одна остання ремарка. Відповідно до внесених змін до законодавства профспілки зараз, як всі інші неприбуткові організації, подають фінансову звітність до податкової служби.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Я думала, за кордоном це не Москва просуває, я думала, що це наші профспілки просувають негативні наративи.

ШУБІН О.О.  Ми точно не належимо до тих.

САВЧУК С. Галина Миколаївна, якщо дозволите, я хотів би ось одну коротку репліку. І мені здається, що те, що відбулося в Міжнародній організації праці після 24 лютого, пані посол про це сказала, що це навіть безпрецедентно для міжнародних організацій в Женеві. Я хочу сказати, що це спільна робота, блискуча робота наших українських дипломатів в поєднанні з потужною проактивною позицією, проукраїнською позицією, яку демонстрували наші соціальні партнери. Вони не лише проявили її особисто, але і відмобілізували ту мережу профспілкових об'єднань, європейських і глобальних, які вони мають і зі сторони роботодавців, і зі сторони профспілок.

І тому … (Не чути) так би мовити, тут є така, якби хімія відбулася оцих зусиль, і от ми маємо такий потужний результат, з гордістю про який ми можемо сьогодні говорити. І я хотів би їм принагідно подякувати, і виступ Олександра Олександровича на Адміністративній раді МОП був блискучим.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію.

Сергій Біленький. І, може, в народних депутатів є питання до наших спікерів сьогодні?

Будь ласка, Сергій Біленький.

БІЛЕНЬКИЙ С.Л. Колеги, я хотів би трошки додати. Вже достатньо довго часу ми це питання обговорюємо, Олександр Шубін практично все розповів дуже подробно.

Ми також з перших днів війни взяли участь в тому, щоб досягти тих результатів, які ми маємо сьогодні. Дякуємо за координацію Сергію Савчуку, який дійсно взяв на себе лідируючу роль, і ми разом з профспілками, разом з урядовою стороною змогли напрацювати і проект резолюції, і проекти звернення до генерального директора МОП. Мій колега Руслан…(Не чути)   також виступав на міжнародній конференції Міжнародної організації праці з цих питань. Ми провели дуже серйозну роботу з Міжнародною організацією роботодавців, з галузевими об'єднаннями роботодавців по всьому світу. Ми працювали з кожним членом, який голосував за ту резолюцію, яка була прийнята від сторони роботодавців, і практично, за дуже рідкими виключення, нам це все вдалося зробити так, щоб отримати саме ті голоси, які ми отримали.

Тому ще раз хочу всім подякувати. Ми будемо продовжувати обов'язково цю роботу, щоб країна-агресор не мала того впливу, який вона мала до цього часу в Міжнародної організації праці і в інших міжнародних організаціях. Ми навіть по міжнародному конкурсу професійної майстерності ...(Не чути) зробили все, щоб Росії і Білорусії там або не було взагалі, або їх на дуже довгий час відсторонено від прийняття рішень.

Сподіваюсь, що ми і далі продовжимо співпрацю з Сергієм Петровичем, з Міжнародною організацією праці, будемо долучатися до всіх існуючих проектів, нових проектів, які у нас досить вже багато років. Є досвід успішної співпраці, і ми цілком підтримуємо все те, що робить МОП, і готові надалі співпрацювати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Сергію. Я думаю, що нам теж треба повертатися до практики, коли Федерація роботодавців створює площадку для обговорення якогось питання. Ми там по бебі-боксам збиралися, обговорювали, ми можемо так зараз обговорити і трудові питання. Зараз це простіше, не потрібне приміщення, можна зробити все в дистанційному вигляді і обговорити ті питання, які є нагальними для нас. Ще раз, я думаю, що ми можемо задавати тон на міжнародній арені, щодо трудових відносин в тому числі, у нас є для цього достатньо. У нас є Шубін, у нас є Біленький, у нас є Савчук, у нас є пані Євгенія Філіпенко, тому у нас є вже... А далі будемо боротися, щоб наших людей було більше у складі співробітників МОП. Тут вже звучало сьогодні, і я для себе  теж помітила, що як завдання це потрібно робити з боку України.

Шановні народні депутати, є питання до наших спікерів чи ми можемо дати слово заключне Тетяні Бережній і прийняти це до відома, і скласти свої плани щодо подальшої роботи, на міжнародній арені в тому числі?

Є, хто з нами на зв'язку, ще є питання?

Будь ласка,  Тетяна Бережна.

БЕРЕЖНА Т.В. Доброго дня, Галино Миколаївно, пане Сергію, шановні члени комітету і учасники! Одразу прошу вибачення за те, що в якийсь момент мене викрали на іншу нараду, я змушена була від'єднатися.

Насправді я хотіла би подякувати за цю плідну дискусію, надзвичайно інформативну, стосовно МОП. То, звичайно, ми безмежно вдячні вам за всі активності, які вже були здійснені, і ваші амбітні плани, які мають бути реалізовані.

Проте я хотіла би впродовж цієї дискусії наголосити на тому, що зараз ми знаходимся в тій точці нашої історії, яка є неймовірно вирішальною. І для того, щоби ми отримали той результат, до якого ми прагнемо, ми всі повинні мати розуміння, що наші зусилля мають бути спільними. Ми маємо підготувати нашу країну до того моменту, коли вона має стати максимально сприятливою в плані інвестиційного клімату, в тому числі і трудового законодавства. Коли закінчиться війна, а вона точно закінчиться, щоби все, що відбувається в Україні в трудовій сфері, асоціювалося з таким терміном, як……., коли ми маємо і гнучкість, і безпеку для створення нових умов праці.

Тому, власне, я дуже сподіваюся, що всі учасники і всі сторони, які висловилися, розуміли, що ми в цьому процесі…….., що ми маємо об'єднати наші зусилля в цьому нелегкому шляху. І, власне, дуже надіюся на вашу підтримку, на нашу співпрацю в цьому процесі.

Дуже дякую за виступи, за змістовну дискусію. Але наголошую на тому, що всі наші, дуже змістовні, і продуктивні, і неймовірно важливі дискусії також попереду. Дуже рада співпрацювати.

ГОЛОВУЮЧА. А я ще хочу наголосити, щоб всі дискусії завершувалися згодою і прийняттям законів, які б виводили Україну на нові горизонти.

Дякую всім учасникам. Дякую за роботу, міжнародну, всередині України. Якщо у народних депутатів нема більше питань, зауважень, приймаємо це до відома. І закриваю засідання сьогоднішнього комітету. Слава Україні!