Соціальний діалог має стати одним із головних механізмів у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, - Людмила Денісова

 

IMG_20160310_093637Соціальний діалог має стати одним із головних механізмів у формуванні та реалізації державної соціальної і економічної політики, прийнятті рішень щодо забезпечення гідного рівня життя громадян, їх прав і свобод, а також соціальної злагоди у суспільстві.

На цьому наголосила народний депутат України, Голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова під час Міжнародної Конференції «Соціальний діалог та соціальне партнерство – задля створення конкурентоспроможної економіки та забезпечення соціального миру в Україні», організованої представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Під час виступу Голова Комітету звернула увагу на те, що у системі зайнятості населення, ринку праці, гарантій працівників щодо дотримання законодавства про працю соціальний діалог не працює злагоджено.

«Якщо проаналізувати дані Державної служби статистики України за останні 10 років, то рівень формальної зайнятості в країні становив від 57,7% у 2005 році до 57% у 2015 році. При цьому, найвищий її рівень зафіксовано у 2012 році – це майже 60%, а найнижчий рівень зафіксовано у 2014 році – 56,6%. Щодо динаміки неформальної зайнятості, то слід відмітити, що її показник за останні 10 років зріс на майже 5%. Так, якщо у 2005 році рівень неформальної зайнятості становив 21,5%, то у 2015 році – маємо 26,4%», - повідомила Людмила Денісова.

Серед основних причин, які призвели до виникнення та поширення тіньової занятості, Голова Комітету відмітила такі, як розбалансованість ринку праці та освітніх послуг, унаслідок чого посилюються різниця в кількісно-якісній структурі ринку праці та невідповідність рівня кваліфікації потребам роботодавців; проблеми ринку праці, пов’язані з низькими економічними стимулами до офіційного працевлаштування працівників та відсутність ефективної системи контролю; недосконалість організаційно-управлінських, регулятивних механізмів ринку праці та відсутність державної політики в сфері зайнятості населення, зокрема, щодо створення нових робочих місць; низькі офіційні доходи населення, що приводять до поширення бідності серед працюючих тощо.

Людмила Денісова підкреслила, що у І півріччі 2015 року за офіційними даними Держстату ми мали 26,4% населення, яке працювало на неформальних робочих місцях від загальної кількості зайнятого населення, що становило 4,3 млн осіб. У деяких областях, наприклад як Івано-Франківська, Рівненська, Закарпатська та Чернівецька була майже 50% тіньова зайнятість. У розрізі вікових груп найвищий рівень тіньової зайнятості був характерний для молоді 15-24 роки – це 35,8%,  та для осіб у віці 60-70 років – 36,2%.

«За даними Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук, найвищий рівень позитивних очікувань щодо розвитку економіки України у найближчі роки зафіксовано саме серед молоді. Отже, першочерговим завданням для держави має стати працевлаштування молоді на легальні робочі місця», - наголосила Голова Комітету.

IMG_20160310_093723Окрім проблеми неформальної зайнятості населення, за словами Людмили Денісової, існує і криза попиту роботодавців на робочу силу. Про це свідчить скорочення кількості вакансій за усіма видами економічної діяльності та груп професій, а також погіршення співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили.

Також Голова Комітету відзначила, що протягом двох останніх років державою полегшено умови для ведення бізнесу: «Запроваджено мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими та наглядовими органами, знижено розмірів податків, зменшення до 22% розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Однак, як підкреслила Людмила Денісова, недобросовісність окремих роботодавців, як однієї зі сторін соціального діалогу, призвела до тенденції порушення прав та гарантій працівників, зокрема щодо оплати праці. Так, упродовж 2015 року спостерігалася динаміка збільшення заборгованості з виплати заробітної плати, обсяг якої за офіційними даними Держстату збільшився на 42,5% і станом на 1 січня 2016 року становив 1 880,8 млн. грн. За оперативними даними на 1 лютого заборгованість складає понад 2 млрд. гривень.

«Порушені проблеми є постійним об’єктом уваги нашого Комітету та стають предметом розгляду під час здійснення контрольної функції. Зокрема, минулого року проведено круглий стіл стосовно шляхів розв’язання проблем щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати. Завтра, 11 березня, ми разом з Міжнародною організацією праці проводимо захід щодо пошуку шляхів зміцнення системи соціального забезпечення України. Також найближчим часом плануються слухання у Комітеті щодо реформування Державної служби зайнятості України, а також семінар щодо необхідності осучаснення прожиткового мінімуму як механізму підвищення рівня життя громадян», - повідомила Голова Комітету.

Завершуючи виступ, Людмила Денісова підкреслила, що Комітет, не будучи стороною соціального діалогу відповідно до законодавства, у своїй діяльності також керується нормами Закону «Про соціальний діалог в Україні». До участі у засіданнях Комітету, інших заходах, робочих групах обов’язково запрошуються представники сторін соціального діалогу.

Зазначимо, що у Міжнародній конференції взяли участь Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Крістоф Вайль, директор представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Штефан Маузер, заступник Голови Комітету з міжнародних справ Бундестагу Франц Тьоннес, представники Міністерства соціальної політики України, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України, громадські експерти, науковці та інші.

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

05 липня 2024 14:50
28 червня 2024 11:15
26 червня 2024 14:04
26 червня 2024 10:00
25 червня 2024 15:30
20 червня 2024 17:21
20 червня 2024 09:37
19 червня 2024 16:19
17 червня 2024 11:03
14 червня 2024 15:41