У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністерств та інших державних органів, профспілок, організацій роботодавців, громадських організацій.
Відкрила слухання Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк.
На початку виступу Олена Кондратюк наголосила на актуальності теми. Вона повідомила, що ініціатором цих слухань є Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. «Тема формування та забезпечення гідного прожиткового мінімуму є надзвичайно соціально чутливою. Під час слухань буде чимало фахових виступів про термінологію, відповідну методологію та різноманітні підходи до цього показника. Але найголовніше, про що ми маємо пам’ятати, це про те, що прожитковий мінімуму є базою соціальних стандартів та дієвим інструментом стримування бідності», - підкреслила вона.
О.Кондратюк нагадала, що Конституція України гарантує кожному громадянину та громадянці достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї. «Реалізація цієї гарантії передбачає обов’язкове врахування прожиткового мінімуму. Забезпечення права на захист від бідності та соціального відчуження також є одним із головних зобов’язань нашої країни згідно Європейської соціальної хартії. Вона була ратифікована Верховною Радою ще у 2006 р. Покращення якості людського життя та рівня соціального захисту, скорочення бідності та посилення соціальної єдності є однією з важливих складових Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом», - додала вона.
О.Кондратюк також зазначила, що «у нашій державі намітилися деякі зрушення щодо подолання крайніх проявів бідності. Проте, до категорії бідних людей за стандартами ООН та Євросоюзу відносять не тільки тих, хто має мізерні заробітки. Бідність в сучасному розумінні - це недоступність цілої низки базових соціальних, медичних та ІТ-послуг, автомобілів, смартфона, пральної машини, комп’ютера тощо. Бідність - це коли родини витрачають більшість коштів на продукти харчування, на оплату тарифів. Це - життя від зарплати до зарплати, коли немає змоги відкладати гроші на майбутнє і непередбачувані витрати».
За даними Держстату, у першому півріччі 2019 р. українські домогосподарства витрачали майже 50% своїх коштів на продовольчі товари і харчування. В середньому ще понад 50% сімейного бюджету йде на оплату комунальних послуг. Залишається зовсім небагато на ніші потреби.
«Бідність - це прірва між реальним та офіційним встановленням прожиткового мінімуму. Станом на вересень 2019 р. фактичний прожитковий рівень з урахуванням обов’язкових платежів складає 4218 гривень. При цьому законодавчо встановлений прожитковий мінімум для всіх категорій населення вже не перший рік є на 40-50% меншим за той, що дозволяє вижити в реальному сьогоденні. На 1 грудня прожитковий мінімум встановлено на рівні 2102 гривні.
За останніми даними Держстату, 40% населення є бідним. Це дуже сумна статистика і, на превеликий жаль, Україна залишається однією з найбідніших країни Європи», - зазначила народний депутат.
О.Кондартюк назвала бідність загальнонаціональною проблемою номер один.
За її словами, саме тому Уряд України має докласти всіх зусиль для рішучої боротьби з бідністю.
«Верховна Рада наголошує, що одним з рішень повинно стати приведення офіційного прожиткового мінімуму до фактичного. Слід також переглянути вміст та вартість споживчого кошика українця, враховуючи сучасні уявлення про життя», наголосила Заступниця Голови Верховної Ради.
Головуюча надала слово для виступу Міністру соціальної політики України Юлі Соколовській.
Доповідачка зазначила, що Уряд і Міністерство не тільки добре розуміють проблематику, але вже й почали активно нею займатися.
Міністр розповіла про заходи, які спрямовуються на підвищення прожиткового мінімуму.
«Ми не хочемо жити в парадигмі, в якій ми жили раніше. Ми хочемо подивитися, можливо у світі вже є інші підходи, інші методології. Ми дуже хочем бути прогресивною країною і прагнемо допомогти людям, які опинилися в складних життєвих обставинах, долати бідність в Україні», - наголосила Ю.Соколовська.
Перед учасниками слухань виступив Голова Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий.
Він проаналізував, як сьогодні формується Закон «Про прожитковий мінімум», стаття перша якого передбачає, що розмір прожиткового мінімуму визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу.
До учасників слухань звернувся Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк. Він спробував оцінити реальний рівень бідності в Україні, наголосивши, що це завдання не з простих.
«Найочевидніший спосіб - це самому промацати і зіставити доходи населення з прожитковим мінімумом. Однак, в наших реаліях надійність цього методу є надзвичайно сумнівна. Передусім тому, що значна частина людей зайнята в тіньовому секторі економіки. Тож про їхні доходи можна лише здогадуватися. Та й встановлений в Україні прожитковий мінімум небезпідставно вважають заниженим», - наголосив народний депутат.
За його словами, згідно з міжнародними критеріями, якщо особа має в своєму розпорядженні менше ніж два долари на день, то йдеться про екстремальну бідність, стан важкої депревації базових людських потреб. За розрахунками ООН в країнах Центральної і Східної Європи поріг монетарної бідності становить п’ять доларів в день, тобто 3500 гривень в місяць. Можна порівняти як це співставляється з Україною.
М.Цимбалюк далі навів дані щодо стану заможності пересічного українця.
Набагато більше про рівень і про становище українців дає аналіз нашого Держстату. За їхніми даними 51,3% сукупних витрати середньої української родини припадає на харчування. Згідно із загально прийнятними нормами така структура витрат свідчить про бідність, а не про завищені стандарти споживачів.
М.Цимбалюк порівняв: звичайна родина США витрачає на їжу 6,4% своїх доходів, в Канаді - 9,1%, у злиденних Кенії і Камеруні- відповідно 46,7% і 45,6% своїх доходів. Крім того, 4% українських домогосподарств не могли забезпечити себе навіть достатнім харчуванням, а 44% могли лише ціною урізання або повної відмови від інших витрат.
«Картина є надзвичайно сумна. Отож, які проблеми сформування прожиткового мінімуму, що затверджуються законами про Державний бюджет в середньому на одну особу як для дітей до 6 років, з 6-ти до 18-ти, для працездатних осіб та пенсіонерів, пенсіонерів та осіб з інвалідністю. На жаль, ми маємо на сьогодні два найголовніші проблеми. Перша стосується формування самих прожиткових мінімумів. Друга проблема стосується постанов, які формують набори продовольчих продуктів та непродовольчих товарів. Є рішення Київського окружного суду від 25 квітня 2018 р., який визнав протиправною та нечинною Постанову Кабміну №780. На жаль, досі Кабінетом Міністрів, як минулим, так і теперішнім, це рішення суду не виконується», - зазначив Заступник Голови Комітету.
М.Цимбалюк звернувся до Міністра соціальної політики та Кабінету Міністрів зі словами «будьте дуже обережні із законодавчими ініціативами, що стосується розбалансування основоположних принципів встановлення прожиткового мінімуму.
Перед учасниками парламентських слухань виступили представники державних органів, наукових закладів та громадських організацій.
Міністр соціальної політики України Юлія Соколовська відповіла на запитання учасників слухань.
Перед учасниками слухань виступила Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Вона констатувала, що «стан соціальної політики у нас не відповідає тому вектору руху, який ми обрали. Є чотири вади сьогоднішньої ситуації обрахунку прожиткового мінімуму. Попередній Уряд не забезпечив системний перегляд розміру прожиткового мінімуму. Фактично, це призвело до патової ситуації під час прийняття Закону «Про Державний бюджет на 2020 рік». Тому що, як вже зазначалося, Постанова Кабінету Міністрів №780 визнана незаконною та нечинною. Водночас, Уряд визначив такий прожитковий мінімум і, розуміючи, що забезпечити його всім відповідно до закону, має отримати цю величину, не уявляється за можливе Уряд зазначив у першому читанні рішуче подолати цю прогалину між прожитковим мінімумом і тим, що може забезпечити за рахунок того, що бере з платників податків.
Другою вадою є те, що у зв’язку з тим, що прожитковий мінімум не переглядався багато років, він втратив взагалі будь-який зв’язок з реальними витратами людини і домогосподарств.
Ще одна вада, одна з основних прожиткового мінімуму - це пряма залежність його розміру від можливості бюджету. Ми створили таку законодавчу ситуацію, якщо бюджет може забезпечити таку величину, то й прожитковий мінімум ми встановлюємо не від потреб людини, а від того, скільки ми можемо забезпечити за рахунок державного бюджету. І це потрібно розв’язати. Оскільки, це призвело до того, що ми визначаємо для себе декілька прожиткових мінімумів, які відрізняються від фактичного.
І четвертою вадою діючого прожиткового мінімуму є те, що через те, ми не можемо забезпечити реальний прожитковий мінімум. У нас у законодавстві з’явився ще один показник - він називається рівень забезпечення прожиткового мінімуму».
Г.Третьякова поінформувала учасників слухань про законопроекти, які готуються у Комітеті, спрямовані на подолання проблеми бідності, наголосивши, що зараз «історичний час працювати над цими законопроектами».
Після завершення виступу голови парламентського Комітету Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк подякувала учасникам слухань за їх виступи та пропозиції і звернулася до них з проханням надати ці пропозиції у Комітет.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню проблем формування прожиткового мінімуму в України завершилися.