21 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» за реєстр № 5161, поданого Кабінетом Міністрів України.
Законопроектом пропонується закріпити у Кодексі законів про працю України особливий вид трудового договору – «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом», умовами якого заздалегідь не встановлено конкретний час виконання роботи. При укладанні такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно у разі надання власником або уповноваженим ним органом такої роботи (передбачається трудовим договором) без гарантування відповідної зайнятості на постійній основі в подальшому.
Варто зазначити, що трудовий договір із нефіксованим робочим часом за своєю юридичною природою є аналогом іноземного «zero hours contract», який на сьогодні широко застосовується у Великобританії, Бельгії, Нідерландах, Угорщині тощо.
Проектом Закону за реєстр. №5161 передбачено, що роботодавець самостійно визначає необхідність залучення працівника до роботи, час та обсяг робіт. При цьому, в передбачений трудовим договором строк, роботодавець погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
Крім того, відповідно до проекту акту, кількість базових годин у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. Кількість укладених таких договорів не може перевищувати 10 % від загальної кількості трудових договорів, укладених юридичними та фізичними особами з найманими працівниками.
Типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується Міністерством економіки України.
Комітет Верховної Ради України з питань соціально політики та захисту прав ветеранів на своєму засіданні 12 квітня 2021 року розглянув законопроект за реєстр. № 5161 та прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти його у першому читанні за основу.
Передбачається, що прийняття законопроекту забезпечить врегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, дозволить урахувати всю специфіку та особливості умов праці таких осіб, підвищить рівень соціальної захищеності даної категорії населення та виведе таких осіб з тіньового сектору зайнятості.
Використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору у реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці, зокрема, фрілансерів, які надають перевагу виконанню короткострокових проектів та не обмежуються виконанням робіт у одного замовника.