Діюче трудове українське законодавство вже давно потребує комплексного вдосконалення.
До початку широкомасштабного воєнного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року Верховна Рада України розпочала адаптацію трудового законодавства Украіїни до законодавства ЄС.
Цей процес був зумовлений не лише цивілізаційним вибором нашої держави стати членом Європеийського Союзу, але й необхідністю забезпечити всебічний захист інтересів суб’єктів трудових правовідносин в ринкових умовах незалежної України.
Зокрема, парламент вже удосконалив правове регулювання віддаленої роботи, передбачивши внесення до Кодексу законів про працю двох окремих видів роботи - дистанційної та надомної. Також Верховна Рада України запровадила облік трудової діяльності в електронній формі та відповідну можливість автоматичного призначення пенсії без звернення особи та ін.
Наразі перед Верховною Радою України стоїть питання не лише щодо пристосування норм законодавства про працю в Україні до кращих європейських зразків, але і щодо його актуалізації відповідно до викликів воєнного часу.
Так, з 24 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла низку нових Законів, забезпечивши, зокрема, захист прав працівників та роботодавців в умовах війни, можливість працездатного населення перекваліфікувати свою діяльність відповідно до наявних вакансій на ринку праці, а також спростивши отримання громадянами допомоги по безробіттю.
Надаємо інформацію щодо відповідних нових Законів України:
Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» за реєстр. № 2136-ІХ
Закон захищає права найманих працівників на працю на безпечних територіях та отримання заробітної плати в період та після завершення режиму воєнного стану.
Зважаючи на зазначене, новим Законом передбачено низку особливостей правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, наприклад:
- у зв’язку з веденням бойових дій та загрозою для життя і здоров’я передбачається право працівника розірвати трудовий договір за власною ініціативою без попередження роботодавця у двотижневий строк;
- передбачено можливість переведення працівника на іншу роботу без його згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я.
Також Закон захищає громадян, що перебувають у відпустці у зв’язку вагітністю та пологами та відпустці по догляду за дитиною від розірвання з ними трудового договору з ініціативи роботодавця на період дії воєнного стану.
Нові норми трудового законодавства України також передбачають утвердження прав громадян на отримання заробітної плати в умовах війни.
Відповідно до положень Закону, заробітна плата в період воєнного стану має виплачуватися на умовах визначених трудовим договором. При цьому, роботодавець повинен вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Неможливість вчасно виплатити заробітну плату через бойові дії не звільняє роботодавця від обов’язку виплатити заробітну плату. Водночас, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Також Закон визначає можливість призупинення трудового договору, що водночас не призводить до припинення його дії чи розірвання. Варто зазначити, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» за реєстр. № 2220-IX
Закон спростив умови отримання статусу безробітного для внутрішньо переміщеної особи, а також осіб, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем.
Також спрощена можливість отримати допомогу по безробіттю під час воєнного стану. Допомогу можна отримати без особистого відвідування центрів зайнятості. Українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості.
Максимальний розмір допомоги з безробіття складе 1,5 мінімальної зарплати, а виплати забезпечать переселенцям навіть за відсутності у них документів.
Також програма допомоги пошириться й на тих, хто втратив частину зарплати через зупинку або скорочення виробництва.
Завдяки Закону Уряд матиме змогу запроваджувати додаткові види державної підтримки переселенців, безробітних та роботодавців. Зокрема, компенсувати витрати на оплату праці для тих роботодавців, хто працевлаштовує переселенців, а також надавати фінансову допомогу безробітним для початку підприємницької діяльності.
Законом також уточнено зміст поняття «часткове безробіття».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (проект Закону за реєстр. № 4147), що очікує підпису Президента України.
Мета Закону - стимулювання розвитку національної системи кваліфікацій та формування відкритих інституцій, що діють в межах цієї системи. З цією метою у Кодексі законів про працю України закріплено поняття «професія» (вид занять), «професійний стандарт», «трудова функція», «професійна кваліфікація», «часткова професійна кваліфікація», «реєстр кваліфікацій (порядок його ведення)» тощо.
Законом врегульовано питання розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, що сприятиме формуванню сучасних вимог до професійних знань та умінь працівників, а також сприятиме усуненню застарілих вимог та бюрократичних процедур на ринку праці.
Законом встановлено, що професійні стандарти можуть розроблятися: роботодавцями, їх організаціями та об’єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об’єднаннями, іншими зацікавленими суб’єктами.
Крім того, передбачено, що професійні стандарти затверджуються їх розробниками.
Законом Кодекс законів про працю України доповнено реченням, яке передбачає, що у трудовому договорі можуть встановлюватись умови щодо виконання робіт, які вимагають повної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не вимагають будь-якої кваліфікації.
Законом закріплено положення щодо повноважень Національного агентства кваліфікацій, повноважень його голови та членів.
Також закріплено положення щодо діяльності галузевих рад з розроблення профстандартів. Зокрема щодо їх складу, завдань та повноважень.
Змінами до Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні повинні присвоювати/підтверджувати або визнавати свою професійну кваліфікацію виключно в акредитованих кваліфікаційних центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
За квітневими даними соціологічної групи «Рейтинг» спостерігається поступове зростання кількості українців, які повертаються до роботи. Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, продовжують працювати 59% (у березні таких було 46%). Зокрема, зросла кількість тих, хто працює у звичному режимі (з 23 до 32%). 24% працюють частково або віддалено, а 3% - почали працювати на новій роботі.
Найбільше тих, хто зараз працює, серед мешканців західних та центральних областей (біля 60%). Серед мешканців півдня працюють 52%, сходу – близько 40%. Поступове відновлення зайнятості спостерігається у центрі, на півдні та сході України. Натомість на заході з початку квітня ситуація стабілізувалася.
Варто зазначити, що дві третини респондентів, котрі втратили роботу внаслідок війни, готові змінити місце роботи. 58% респондентів не проти перекваліфікуватися на іншу професію, а 49% – готові працювати в іншому регіоні країни. Найбільше тих, хто готовий змінити свій фах та місце роботи серед мешканців східних регіонів.
Економіка України буде відновлена всупереч руйнівним впливам війни росії проти України, як безумовно буде утверджена територіальна цілісність та суверенітет України.
Верховна Рада України зробить все для максимально комфортної роботи бізнесу та працюючого населення в умовах воєнного стану.
Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів продовжує роботу над державною політикою у сфері регулювання трудових відносин та зайнятості населення, рекомендуючи парламенту необхідні законопроекти до ухвалення. Адже кінцева мета реформ у сфері трудового права є захист права годувальника на працю, забезпечення можливості гідного рівня життя громадян, відповідно до прав, потреб та інтересів Людини.