5 листопада 2026 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися публічні консультації на тему: «Мінімальні стандарти безпеки Duty of Care: захист гуманітарного персоналу в умовах підвищеного ризику», під час яких обговорили питання забезпечення безпеки, соціально-правового захисту та страхування осіб, залучених до гуманітарних місій в умовах підвищеної небезпеки.
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій, страхових організацій, експертного середовища та медіа.
Публічні консультації були присвячені обговоренню практичних проблем безпеки та координації гуманітарного персоналу, соціально-правового захисту і страхування осіб, які беруть участь у гуманітарних місіях підвищеного ризику, визначенню мінімальних стандартів безпеки та запровадженню принципу «обов’язку турботи» (Duty of Care) на всіх рівнях.
Окрему увагу було приділено напрацюванню законодавчих змін і системних рішень, які мають забезпечити належний захист волонтерів, працівників громадських і благодійних організацій та інших осіб, залучених до гуманітарної діяльності в умовах підвищеної небезпеки.
Під час публічних консультацій Галина Третьякова зазначила, що наразі йдеться про попереднє обговорення законодавчої ініціативи, оскільки відповідний законопроєкт ще не зареєстрований у Верховній Раді України. Водночас метою заходу є створення майданчика для фахового обговорення майбутнього законодавчого регулювання з урахуванням думок людей та організацій, які безпосередньо користуватимуться його положеннями.
Голова Комітету наголосила, що попри декларування людини як найвищої соціальної цінності в Україні, на практиці законодавчі процедури та механізми не завжди забезпечують належний пріоритет її життю і здоров’ю. Досить часто під час врегулювання відповідних процесів на перший план виходять питання збереження автомобілів, вантажів та інших матеріальних цінностей, тоді як безпека людини залишається недостатньо захищеною.
Вона подякувала організаторам попередніх фахових обговорень, зокрема, заступнику директора - керівнику взаємодії з органами влади Альянсу українських організацій громадянського суспільства Олені Волковій, яка провела захід із презентацією підходу Duty of Care.
Галина Третьякова звернула увагу на те, що українська мова та законодавча термінологія поки не мають усталеного короткого словосполучення, яке повністю передавало б зміст поняття Duty of Care. За змістом ідеться про обов’язок турботи про людей, які беруть участь у гуманітарних місіях та виконують свою діяльність в умовах підвищеного ризику.
Зокрема, майбутня законодавча ініціатива стосується волонтерських і громадських організацій, благодійних фондів, міжнародних та релігійних організацій, а також інших недержавних структур, які допомагають Україні, здійснюючи гуманітарні місії в небезпечних умовах.
За словами Галини Третьякової, люди, які долучаються до гуманітарних місій підвищеного ризику, свідомо обирають допомагати іншим, наражаючись при цьому на небезпеку. Однак в українському законодавстві вимоги щодо обов’язку турботи про таких людей наразі чітко не визначені.
Водночас держава вже взяла на себе певні зобов’язання щодо здійснення виплат у разі загибелі або поранення волонтерів, які допомагають Збройним Силам України, працюють у районах активних бойових дій, прифронтових регіонах або зонах евакуації населення. Проте відповідний механізм потребує подальшого нормативного врегулювання та системного вдосконалення.
Окремо Галина Третьякова звернула увагу на те, що в Україні значну частину гуманітарних місій підвищеного ризику беруть на себе саме громадські організації та громадський сектор. При цьому необхідно розмежовувати ситуації, коли такі місії організовуються за дорученням держави, та випадки, коли волонтери або благодійні організації самостійно ініціюють і забезпечують їх проведення.
У цьому контексті вона наголосила на особливій ролі держави як останньої інстанції захисту людини.
«Держава завжди має залишатися місцем останньої надії. Навіть якщо волонтерські структури, громадські організації або благодійники не організували якусь частину необхідного захисту, держава має мати механізми для того, щоб забезпечити цей обов’язок турботи на такому рівні, аби людина була максимально захищена», - зазначила Галина Третьякова.
Голова Комітету також повідомила, що напрацьовані положення законодавчої ініціативи вже були направлені Комітетом до центральних органів виконавчої влади для отримання зауважень і пропозицій. Зокрема, Міністерство юстиції України звернуло увагу на використання в тексті окремих оціночних категорій, які потребують додаткового уточнення.
Серед таких питань - визначення строків повідомлення страховика про настання страхового випадку. Зокрема, потребує обговорення поняття «невідкладно», адже під час перебування в зоні обстрілів, під загрозою розстрілу або на замінованій території людина може не мати доступу до інтернету, мобільного зв’язку чи інших засобів комунікації.
Крім того, Галина Третьякова наголосила на проблемі відсутності в Україні належно розвинених механізмів страхування військових ризиків. Саме тому до обговорення були запрошені представники страхових організацій, позиція яких має важливе значення для формування реалістичних і дієвих законодавчих механізмів.
Вона окремо зазначила про напрацювання громадського сектору, зокрема, Українського незалежного центру політичних досліджень, який підготував детальний аналіз проблематики та зауважень до майбутньої законодавчої ініціативи. Ці матеріали є важливою основою для подальшого доопрацювання документа перед його реєстрацією.
У ході обговорення також було спростовано припущення, що відповідна законодавча ініціатива спрямована передусім на захист інтересів страхових компаній.
Голова Комітету звернула увагу на те, що страховики традиційно неохоче беруть на себе військові ризики. Для страхових компаній оцінка ймовірності настання страхового випадку в умовах воєнного стану є складним питанням, а забезпечення відповідних виплат потребує значної кількості застрахованих об’єктів і належно сформованих страхових механізмів.
Водночас було наведено приклади міжнародної практики: зокрема, швейцарські компанії автоматично передбачають страхування відповідних ризиків у разі направлення ними гуманітарних місій. Такий досвід потребує окремого вивчення з погляду можливості його застосування в Україні.
Галина Третьякова підкреслила, що майбутнє законодавче регулювання має враховувати реальні можливості страхового ринку, особливості гуманітарної діяльності та необхідність державних гарантій захисту людей.
«Ми хочемо після цієї наради, де всі стейкхолдери, долучені до цього процесу, висловлять свої точки зору, доопрацювати цей законопроєкт так, щоб він був максимально узгоджений із ринком, і реєструвати його тоді, коли будуть узгоджені позиції», - наголосила голова Комітету.
Одним із можливих системних рішень вона назвала створення в межах державного бюджету окремої бюджетної програми, яка дозволила б забезпечити роль держави як останньої інстанції захисту у випадках, коли наявні механізми страхування або організаційні заходи не спрацьовують.
За її словами, держава має усвідомлювати взаємність своїх зобов’язань: так само, як волонтери допомагають державі, держава повинна мати обов’язок захищати тих, хто наражає власне життя і здоров’я на небезпеку заради такої допомоги.
Окремо було наголошено, що проблематика Duty of Care безпосередньо стосується не лише гуманітарних працівників і волонтерів, а й журналістів, зокрема, військових журналістів, які забезпечують суспільство інформацією з районів активних бойових дій.
Окремим напрямом майбутнього законодавчого врегулювання визначено захист інформації. Зокрема, йдеться про встановлення належних підходів до збереження інформації про гуманітарні місії, обставини їх проведення та дані, розголошення яких може створювати додаткові загрози для їх учасників.
Таким чином, майбутня законодавча ініціатива має охоплювати комплекс питань: від визначення обов’язку турботи та мінімальних стандартів безпеки до страхування військових ризиків, державних гарантій і захисту інформації.
Підсумовуючи, голова Комітету наголосила на необхідності продовження фахового діалогу із залученням усіх зацікавлених сторін, зокрема, представників громадського сектору, страхових організацій, центральних органів виконавчої влади та експертного середовища.
За результатами обговорення передбачається доопрацювання законодавчої ініціативи з урахуванням висловлених позицій, практичних кейсів і зауважень учасників консультацій. Реєстрація законопроєкту відбудеться після узгодження ключових положень та формування збалансованого підходу, який забезпечить реальний захист людей, залучених до гуманітарних місій підвищеного ризику.
Також під час заходу були заслухані позиції представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій, страхових компаній та експертного середовища. Учасники обговорили актуальні виклики щодо забезпечення безпеки гуманітарного персоналу, волонтерів та інших осіб, залучених до гуманітарних місій в умовах підвищеного ризику.
У ході дискусії було акцентовано увагу на необхідності запровадження чітких мінімальних стандартів безпеки, визначення обов’язку турботи (Duty of Care), удосконалення механізмів соціально-правового захисту та страхування учасників таких місій.
Окремо учасники зазначили про важливість розмежування відповідальності держави та організацій, які самостійно організовують гуманітарні операції, а також необхідність державних гарантій захисту життя і здоров’я людей у випадках, коли наявні механізми підтримки не спрацьовують. Було наголошено, що в умовах воєнного стану та постійних безпекових загроз захист гуманітарного персоналу є не лише питанням організації гуманітарної діяльності, а й важливою складовою державної відповідальності за життя та здоров’я людей, які допомагають іншим.
На завершення голова Комітету висловила вдячність учасникам заходу, представникам органів державної влади, громадських і благодійних організацій, страхових компаній та експертного середовища за активну участь у фаховому обговоренні, наголосивши на важливості консолідації зусиль держави та громадянського суспільства задля формування ефективної системи захисту гуманітарного персоналу, забезпечення безпеки волонтерів і всіх осіб, які здійснюють гуманітарну діяльність в умовах підвищеного ризику.
Деталі публічного обговорення – у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=VEIaomuY6hc