Повідомлення

Перейти до розділу
09 січня 16:36
08 лютого 2023 року у Комітеті заплановано проведення слухань у Комітеті на тему: «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період» докладніше
22 грудня 16:03
Комітет запрошує доєднатися до опитування щодо ефективності законодавства, яке регулює дистанційну роботу в Україні докладніше
19 грудня 12:54
21 грудня 2022 року у Комітеті заплановано проведення «круглого столу» на тему: «Аналіз впровадження електронного реєстру ветеранів» докладніше
27 січня 16:19
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 25 січня 2023 року докладніше
27 січня 14:33
За період роботи восьмої сесії Верховна Рада України прийняла 8 нових законів в соціальній сфері докладніше
26 січня 16:38
Комітет підтримує надання демобілізованим військовослужбовцям відпочинок тривалістю 60 робочих днів з виплатою грошового забезпечення за рахунок Держаного бюджету України докладніше
23 січня 16:14
Забезпечення принципів відкритості і прозорості в розробці та реалізації державної політики - основа демократії. Інтерв'ю з Головою Комітету Галиною Третьяковою. докладніше
20 січня 09:32
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України здійснила чергові напрацювання щодо ефективного використання державного майна для потреб внутрішньо переміщених осіб та забезпечення інших потреб держави в умовах війни докладніше
18 січня 10:01
СТЕНОГРАМА засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 16 січня 2023 року докладніше
18 січня 09:33
У Комітеті продовжуються дискусії щодо адаптації трудового законодавства до реалій післявоєнного відновлення України та демонополізації соціального діалогу в державі докладніше
17 січня 16:45
Комітет затвердив план роботи на період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання докладніше
01 вересня 2022, 16:19

У Комітеті триває робота по вдосконаленню законодавства щодо застосування праці іноземців в Україні та забезпечення прозорого механізму посередництва при працевлаштуванні українців за кордоном

 

01 вересня 2022 року відбулося засідання робочої групи при Комітеті по доопрацюванню до другого читання проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні за реєстр. № 5795.

Нагадаємо, що проект Закону розроблено Кабінетом Міністрів України задля вирішення низки питань, зокрема:

-         спрощення процесу забезпечення потреби українських роботодавців у робочій силі шляхом застосування праці іноземців та осіб без громадянства;

-         забезпечення рівних умов праці для громадян України та іноземців;

-         детінізації трудових відносин у відповідній сфері.

 У засіданні робочої групи взяли участь народні депутати України, представники Мінекономіки, Державної міграційної служби, Державної служби зайнятості, Служби безпеки України, секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, Дослідної служби ВРУ, Верховного комісара ООН у справах біженців, сторони роботодавців і сторони  профспілок, громадських об’єднань.

Під час обговорення порівняльної таблиці до законопроекту за реєстр. № 5795 народний депутат України Ярослав Рущишин, відповідно до поданих ним пропозицій до проекту Закону, підняв питання необхідності отримання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні. На його думку, відповідна дозвільна процедура обтяжує процес працевлаштування та має бути скасована. «Це спростить законодавство про працю. Дозвіл сам по собі означає заборону. Без нього підприємець не має права застосовувати працю іноземних працівників на своєму підприємстві. Це дія презумпції винуватості, можна так сказати, - вважає пан Рущишин. - стосунків між роботодавцем та працівником треба замінити ринковими. Існує кореляція між ростом економіки і ростом нових вакансій. Після Перемоги буде дуже багато роботи і вакансій. Багато стосунків між роботодавцем та працівником треба замінити ринковими».

В свою чергу завідувачка сектору дослідницької роботи Дослідницької служби Верховної Ради України Ірина Гуменюк зазначила, що питання дозволів зачіпає принцип системності українського законодавства, а саме міграційну та безпекову сфери. За її словами, відповідний дозвіл на роботу в Україні є причиною, зокрема, видачі робочої візи. «Візова система, в свою чергу, проходить ретельну перевірку Службою безпеки. Якщо не буде дозволів як підстави отримання робочої візи, не буде можливості перевірити особу. Дозвіл – це реалізація міграційної та безпекової політики», - сказала у своєму виступі Ірина Гуменюк.

Представники Служби безпеки України також висловилися категорично проти відміни дозволів на працевлаштування в Україні, які в свою чергу є звичним документом для отримання в інших європейських країнах.  «Європейські країни мають дозвільну систему. Але окрім дозвільної процедури вони ще мають механізм квотування. Тобто держава встановлює квоту на відповідний рік щодо кількості громадян інших країн, які приїжджають з метою працевлаштування. Україна поки що не застосовує квоти, - зазначила у своїй промові керівник експертної групи з питань трудової міграції директорату зайнятості та трудової міграції Міністерства економіки України Ольга Пилипчук. – До речі, до нас працювати їдуть люди з 130 країн світу. Переважно – це країни Азії і Східної частини нашого материка».

Учасники робочої групи звертали увагу на те, що іноземні громадяни, які прибувають до України з метою працевлаштування, відповідно до Конституції України мають ті самі  права, що і громадяни України, зокрема, щодо медичного обслуговування, отримання допомоги на період безробіття, тощо. Тому вартість дозволу на працевлаштування певною мірою компенсує відповідні витрати державного бюджету України.

Зазначалося також, що за останні 7 років міграційне законодавство України було значно спрощено. Пакет документів, що наразі подається роботодавцем до центру зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування  – мінімізований, як мінімізовано і перелік документів, який подається іноземними громадянами до міграційної служби України.

Крім того, державники звернули увагу на ризик створення каналу незаконної міграції до держав ЄС у разі, якщо норма про обов’язкове отримання дозволу на працевлаштування в Україні буде виключена з чинного законодавства. «Якщо ми будемо документувати іноземний осіб-підприємців та осіб без громадянства одразу посвідками, то яким чино буде перевірена законність їх перебування на Україні? Реєстрація ФОПа не передбачає перевірки законності перебування іноземця в Україні. Таким чином ми будемо створювати механізм для незаконного в’їзду іноземців в Україну, реєстрації їх як ФОПів з подальшим відповідним документуванням», - наголосила Голова Державної міграційної служби України Наталія Науменко. Механізм виключно документування іноземців, за її словами, сприятиме створенню шляхів незаконного пересування іноземних громадян та осіб без громадянства до країн ЄС через територію України, що, в свою чергу, може призвести до запровадження заборон в межах безвізового режиму між нашою державою та Європейським Союзом. «Наші партнери закриють пакет можливостей для громадян України», - резюмувала Наталія Науменко.

В свою чергу радник Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко звернув увагу на необхідність здійснення контролю за рівнем кваліфікації осіб, які приїжджають на територію України працювати. За його словами, це унеможливить використання нашої держави у якості транзиту для не- або низькокваліфікованих кадрів та знизить відповідні репутаційні ризики України на ринку праці за кордоном.

За даними представника секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юрія Іванова, в 2021 році дозвіл на роботу в м. Київ, зокрема, отримало 446 громадян Азербайджану, 1227 громадян білорусі, 2934 громадян Індії, 494 громадян Китаю, 926 громадян рф, 2731 громадян Туреччини, 805 громадян Узбекістану та ін. Водночас, станом на серпень 2022 року кількість наявних вакансій в Україні є в три рази меншим, ніж в аналогічному періоді минулого року. Тож, вільне працевлаштування іноземців в Україні наразі не сприятиме працевлаштуванню українських громадян на території своєї країни. 

«У нас великий рівень незадекларованої праці. Ринкові відносини – це контроль за робочою силою і правилами роботи. Видача дозволу – це легалізація іноземця в Україні», - зазначив у своєму виступі пан Іванов. Також представник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернув увагу на законодавчу вимогу до роботодавця сплачувати іноземному громадянину, працевлаштованому в Україні, винагороду у розмірі не менше ніж 10 мінімальних заробітних плат. Водночас, за його словами, державні органи влади не мають повноважень щодо перевірки виплат відповідних сум. Крім того, така норма є дискримінаційною по відношенню до українських працівників, вважають учасники наради.

Завідувач відділу правової експертизи департаменту правового захисту апарату Федерації професійних спілок України Георгій Селіванов загалом висловився за підтримку в першу чергу інтересів українців на ринку праці в рідній країні. «За даними Національного банку України, через війну рівень безробіття в Україні сягнув рекордних 35%. Після війни рівень безробіття скорочуватиметься, але через наслідки війни цей процес відбуватиметься повільно. В Києві на одну вакансію 10 безробітних працівників», - такими статистичними даними підтвердив пан Селіванов критичну необхідність вільних вакансій для безробітних громадян України. Радник Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко також висловився за важливість працевлаштування громадян України, що повертатимуться з-за кордону після війни на Батьківщину.

Наостанок директор Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк звернула увагу на те, що законопроект за реєстр. № 5795 вдосконалює положень законодавства щодо застосування праці іноземців в Україні та забезпечення прозорого механізму посередництва при працевлаштуванні українців за кордоном. Зокрема, пропонується скасувати існуючу у законодавстві вимогу до роботодавця сплачувати іноземному громадянину, працевлаштованому в Україні, винагороду у розмірі не менше ніж 10 мінімальних заробітних плат. «Цю норму роботодавці часто обходили і платили іноземцям мінімальну заробітну плату. У разі ухвалення законопроекту роботодавець зможе сплачувати іноземним громадянам будь-яку заробітну плату, яку захоче, відповідно контракту, але і податки будуть до державного бюджету країни будуть сплачуватися відповідні. Сплата ЄСВ буде відстежуватися відповідно до контрактів, що заключатимуться. Якщо сплата не відбуватиметься, дозвіл на роботу буде скасовуватися» - пояснила пані Жовтяк.

Наприкінці дискусії Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова висловилася за необхідність розробки системного механізму захисту ринку праці в Україні та передбачення першочергових прав на ньому для громадян держави. «Потрібно зрозуміти, чи є український національний ринок праці частиною міжнародного і чи застосовуються дозвільні процедури в Україні дзеркально до дозвільних процедур в країнах, з яких до нас приїжджають люди з метою працевлаштування. Україна не може робити доступ до ринку праці більш ліберальним, якщо аналогічні ринки, наприклад, в Європі, для українців закриті чи обмежені квотою. При лібералізації ринків праці дозвільні процедури мать бути однаково зняті, дзеркально. Але це вже політика міжнародна».

Робота робочої групи по доопрацюванню проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні за реєстр. № 5795 до другого читання буде продовжена.

Довідково:

Верховна Рада України прийняла зазначений законопроект за основу 08 липня 2022 року.

Детально про положення законопроекту – за наступними посиланнями: https://komspip.rada.gov.ua/news/main_news/75409.html та https://komspip.rada.gov.ua/news/main_news/75398.html.