Комітет Верховної Ради України

21 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Це важливий крок для здійснення державою ефективної модернізації системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, адже Закон розроблявся та приймався з метою зміцнення фінансової стійкості та удосконалення процесу надання страхових виплат в системі державного соціального страхування.

Прийняті законодавчі зміни дозволять запровадити єдину систему управління коштами та єдину відповідну інформаційну систему, посилити державний контроль за використанням коштів соціального страхування та зробити адміністрування в системі загальнообов'язкового соціального страхування працюючих громадян більше ефективним.

В цьому контексті, серед іншого, Закон запроваджує процес передавання функцій щодо управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку від Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду України.

Питання є чутливим та цікавим, а тому потребує додаткового роз’яснення з боку держави. 

На запитання, що турбують, зголосився відповісти заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Вадим Струневич, під головуванням якого був доопрацьований проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України за реєстр. № 3663, за який у підсумку проголосувало 238 народних депутатів України.

_________

-  Пане Вадиме, є декілька дуже простих у формулюванні, але важливих по суті запитання щодо подальшого функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування. Адже мова іде про лікарняні, які час від часу отримує чи не кожен громадянин держави, про так звані регресні виплати, про перевірку безпеки праці  тощо.

-  З моменту реєстрації проекту відповідного Закону влітку 2020 року (реєстр. № 3663), в інформаційному просторі існувало багато некоректних та провокативних заяв стосовно нього, пересмикувань. Основна причина, думаю, в недостатньому розумінні положень законодавчої ідеї, що була запропонована на розгляд парламенту, та страху перед змінами взагалі. І хоча ми намагалися пояснювати кожен свій крок в опрацюванні законопроекту, який нарешті став Законом, я розумію, що будь-яка система, що змінюється, противиться цим змінам. Але світ розвивається і українці прагнуть послуг європейського рівня. Тож ми і провадили відповідні напрацювання.

Одразу хочу зазначити, що з прийняттям нового Закону усі пенсійні та страхові виплати, а також соціальні послуги, які на сьогодні  отримують постраждалі на виробництві та члени їх сімей від Фонду соціального страхування України, зберігаються, а в деяких випадках - збільшуються. Жодна із виплат не скасовується, змінюється лише орган, яких їх адмініструватиме. Це робитиме одна з найефективніших установ в соціальній сфері - Пенсійний фонд України. Медичні послуги та реабілітація надаватимуться за рахунок Програми медичних гарантій, що дозволить прибрати дублювання оплат різними органами. Гарантії людей з інвалідністю, в тому числі на допоміжні засоби реабілітації, зберігаються і надаватимуться за рахунок коштів Фонду соціального захисту людей з інвалідністю, профільною функцією якого це є і зараз.

Є багато відмінностей в тому, як працює зараз Пенсійний Фонд України (далі – ПФУ) та як зараз працює Фонд соціального страхування (далі – ФСС).

Багато процесів ПФУ, наприклад, наразі автоматизовано. Це значно скорочує час надання послуги та мінімізує вплив людського фактору на здійснення нарахування сум для подальших виплат.

В свою чергу процес визначення нарахувань для подальших виплат в ФСС здійснюються часто в ручному режимі співробітниками Фонду, хоч ФСС витрачає багато коштів на адміністрування та підтримання своїх систем. В цих умовах, до речі, включається людський фактор, який призводить до того, що за однаковими обставинами різним людям можуть бути встановлені різні суми виплати. Я не можу назвати це корупцією. Ні. Але через людський фактор відбувається дискримінація. З щирим бажанням допомогти людині, яка, наприклад, отримала інвалідність, співробітник Фонду на свій розсуд при визначенні коефіцієнту тут додає трохи більше, а там трохи менше. А інша людина, що звертається за виплатою з тією ж самою проблемною ситуацією, отримає менше, бо, наприклад, виглядає емоційно краще.

Такі ризики будуть мінімізовані. Це відбудеться завдяки автоматизації процесів, контролю та грамотному розподілу функцій в ПФУ. Пенсійний фонд працює через ЦНАПи. Є оператори, які приймають та сканують документи і є автоматизована система, яка розраховує та нараховує виплати з мінімальним втручанням у цей процес людини.

Відтепер в однакових випадках люди будуть отримувати однакові виплати. Якщо однаковий набір документів, однаковий страховий випадок, використовуються однакові коефіцієнти. Де б ти не був, чи то в Донецьку, чи то на Львівщині. 

-  Наскільки глобальний масштаб змін відбудеться з прийняттям нового Закону?

- Скажу так. Умовно станом за зараз ФСС виконує дві з половиною функції.

Перша функція – це виплата по лікарняним, декретні та виплати по пологам. Все це з 2021 року працює на базі Електронних лікарняних. Нагадаю, що ще в лютому минулого року Верховна Рада України підтримала постанову про запровадження електронного реєстру листків непрацездатності.

Реєстр лікарняних уже веде Пенсійний фонд і передає інформацію ФСС для виплат. Тобто вся інформація про людину і лікарняні вже є в Пенсійному фонді. Паралельно відбувається верифікація цих виплат в Мінфіні. ФСС просто передає дані з бази ПФУ, які консолідує, до Мінфіну на верифікацію.

Так, при цьому ФСС вивчає консолідовані дані. Але за підсумками кожного такого аналізу з’ясовується, що лише невелика частина від 2% лікарняних, які подаються на перевірку після верифікації, не проходять її. Частина лікарняних переглядалися або відмінялися. Тобто система в цілому працює майже ідеально. І тримати половину штату ФСС, який проводить аналітику даних, щоб зафіксувати відхилення на рівні статистичної похибки – не розумно.

-  Якщо процес в ПФУ автоматизований, то виплати лікарняних будуть відбуватися оперативніше, ніж це було в ФСС? Багато нарікань з цього приводу існує.

- Щоб відповісти на це запитання, наведу приклад. Нещодавно переформатували механізм виплат субсидій. Раніше адміністрування виплат субсидій відбувалося в напівручному режимі. Соцзахист збирав відповідний реєстр на виплату, передавав його на район, район на область, область на Міністерство, Міністерство консолідувало, затверджувало та спускало до управлінь соцзахисту на місцях, які, в свою чергу, направляли дані в Казначейство для виплати. Цей процес передавання даних знизу догори та згоди до низу займав 5-7 днів. Коли ми передали адміністрування субсидій до ПФУ, фонд почав здійснювати виплати кожній людині в автоматичному режимі. Реєстр формується автоматично, затверджується ПФУ та Міністерством і автоматично передається до Казначейства. Ми маємо результат – крайні виплати відбулися за 3 дні. Ми виключили з цього процесу значну частину безглуздих бюрократичних процедур.

Те ж саме відбудеться з пришвидшенням виплат по лікарняним листкам. Лікар своїм особистим підписом підтверджує медичний висновок. Він несе відповідальність. На основі цього ПФУ може здійснювати нарахування лікарняних, Мінфін отримуватиме інформацію для верифікації даних напряму. Ми зменшимо витрати на адміністрування, зменшимо строки виплат. З лікарняними процес буде ефективним. 

-  Тобто ведення цих виплат ПФУ буде більш ефективним, ніж наразі це відбувається в ФСС.

- Так. Більше того. Витрати на проведення одного платежу в ПФУ значно менші ніж в ФСС - до 10 разів менше, ми перевірили. То навіщо державі дотувати неефективну систему, якою є ФСС?

-  А як буде відбуватися процес виплат по регресам?

- Це окрема система, яка у свій час з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перейшла в структуру ФСС. Вона працює, виплати нараховуються. Так, ця система застаріла, має людський фактор і потребує модернізації.

Логіка відповідних нарахувань не відрізняється від пенсійної виплати. Є база, є коефіцієнти. Додамо базу до ПФУ. Ба більше, дані про цих людей також є в ПФУ, адже вони отримують пенсії, є додаткові регреси до пенсії. Тож, частину інформацію і передавати не буде потреби. По регресним виплатам хвилюватися зайве. 

Ми вклали в систему ПФУ дуже багато коштів, вона зарекомендувала себе, вона вистояла навіть в умовах агресивної війни. На других місяць з моменту широкомасштабного воєнного вторгнення росії на наші території, на 01 березня ми провели індексацію пенсій. Ніщо нас не зупинило і виплати, які нараховуються на карткові рахунки, були швидко та вчасно здійснені.

Крім того, дані людей, які зберігаються в ПФУ, надійно захищені. Систему можна вмикати, вимикати, електронні дані надійно зберігаються, до них ворог не міг отримати доступ. Ми пам’ятаємо, як державі доводилося нищити паперові носії інформації з даними громадян, щоб захистити людей. А в ПФУ достатньо було просто швидко вимкнути систему.

Завдяки, зокрема, хмаровому зберіганню даних і можливості вимкнути будь-який підрозділ відповідно до регіону в загальній системі серед усіх агентів по соціальним виплатам під час війни найбільш ефективним та гнучким був ПФУ.

-         Ви казали, що ФСС виконує 2,5 функції. В чому половина функції і чому саме половина?

- Чому півфункція? Тому що вона знаходиться на межі ФСС та Державної служби України з питань праці. Вона стосується перевірок дотримання безпеки праці та перевірки нещасних випадків.

І тут також варто сказати, що не є проблемою департамент інспекторів з територіальною структурою ФСС під’єднати до ПФУ або Держпраці. Вона не потребує скорочення, її просто треба взяти і передати. Але зберігати ФСС заради цієї функції – доволі марнотратно.

Більше того, ФСС є лише одним з учасників відповідної Комісії, що здійснює перевірку дотримання безпеки праці та перевірку нещасних випадків на виробництві. Таким самим учасником, як Держпраці, правоохоронні органи, представники місцевих громад чи обладміністрацій. Фонд є лише елементом загального механізму. 

- Не вважаєте Ви, що ПФУ перетворюється в окремий багатофункціональних ХАБ в соціальній сфері і потребує зміни назви?

-  Це питання обговорюється. Але дорогу осилить той, хто йде. Ще багато роботи попереду. Головне – не змінити назву, а зробити державні послуги зручними та якісними.

 Але те, що ПФУ на сьогодні став платформою для важливих соціальних виплат – це факт. На кшталт виплатного агентства або казначейства.

До речі ми перевірили ефективність ПФУ і під час Ковіду. Адже саме ПФУ здійснював «ковідні» та інші виплати. Ми перевірили, що в умовах пандемії та величезного навантаження він зміг це зробити ефективно.

Тож ми впевнені, що структура ПФУ є доволі гнучка, спроможна перезавантажуватися, вимикати окремі ланки і зберігати інформацію, відключати доступ до чутливої інформації та зберігати безпеку людей. Разом з цим, фонд може працювати навіть в екстремальних умовах, таких як війна. Крім того, як я вже казав, виплати здійснюються максимально автоматизовано, а відтак - оперативно.

Функції, що здійснював ФСС є тотожними функціям, які здійснює ПФУ. Але здійснюватися вони будуть більш ефективно.

-  Чи буде змінюватися щось в частині надання санаторно-курортного відпочинку громадянам України, адже до відповідного процесу причетний ФСС, який дотичний до відповідних оздоровчих закладів?

- Закон, про який ми сьогодні говоримо, цього питання напряму не стосується. Але я поясню, що відбуватиметься в системі відповідного оздоровлення людини.

Ми адаптуємо наше законодавство до європейських норм, інтегруємо ці норми, зокрема, провадимо медичну реформу. В 2020 році ми ввели таке поняття, як реабілітація в сфері охорони здоров’я. Зараз поясню, чому я це згадав. Санкур – це поїздка в санаторій, тут більше про відпочинок.

Так, там обстежує лікар, він дає направлення на процедури. Лікувальні процедури в санаторно-курортних закладах призначаються хаотично: якісь процедури – всім, інші - хто як попросить, захоче. Тобто цей процес відбувається не так, як це має відбуватися – серйозно, відповідально, в залежності від стану здоров’я та потреби самої людини. Санкур – це більше про відпочинок. Водночас, гроші на санкур в період такого перебування в санаторії, кожен громадянин отримує від держави в однаковому обсязі.

Відповідно до Закону про реабілітацію, функція оздоровлення людини, до якої наразі дотичний ФСС, частково передається до НСЗУ і закріплюється за лікарями. Відбувається все наступним чином. Людина має свого лікаря, який своїм електронним підписом відповідно до аналізів та обстежень вносить в систему інформацію щодо необхідності в реабілітації. Це відбувається так само, як виписуються ліки. Але – в залежності від стану, від потреби.

Все це буде безкоштовно, нічого не змінюється. Але відповідні реабілітаційні процедури, в тому числі і в санаторно-курортних закладах, призначатиме особистий лікар, який відповідає за направлення до реабілітаційного закладу своїм електронним підписом та мультидисциплінарна команда. Лікар має кваліфікацію, його перевіряють, рейтингують. Ця система працює.

До речі, дуже важливо, що вся інформація стосовно призначень буде зберігатися, її можна буде перевірити, оскаржити. Наразі відповідної статистики та контролю не ведеться. 

-  Ще є дуже важливий та чутливий момент. Працівників наразі в ФСС досить багато. Що буде з ними? В умовах війни будь-які зміни, які впливають на життя родини, лякають людей.

- Так, працівників в ФСС багато – майже 4 тисячі людей. Але одразу хочу всіх заспокоїти. Ці люди не опиняться на вулиці з уведенням у дію норм Закону, про який ми сьогодні говоримо. Об’єднання таких структур, як ПФУ та ФСС, зазвичай займає 2-3 роки.

Так, з 1 січня 2023 року ми передаємо частину функцій від ФСС до ПФУ. Але це не означає, що не буде потреби в людях. У ФСС є багато майна, матеріалів, архівів, які потрібно оцифрувати, передати і таке інше. До того ж частина людей буде переведена в ПФУ, адже цінний функціонал та інституціональна пам'ять не має бути втрачена.

Крім того, є виплати при звільненні, є ефективно працююча служба зайнятості. Людина не залишиться сам на сам з проблемами.

Ми створюємо ефективну державу, яка працює на потреби людини. І людина має бути активним учасником цього процесу, звертатися до органів державної влади та вимагати надання якісних послуг. В цій взаємодії держава ставатиме такою, якою її прагне бачити кожен громадянин країни. І ми як законодавці для цього також працюємо на своєму місці.