22 листопада 2022 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Соціальні послуги: проблеми і перспективи». Захід було організовано відповідно до плану роботи Комітету на період восьмої сесії парламенту дев’ятого скликання.
У конструктивній дискусії взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники громадськості тощо.
Учасники засідання обговорили поточний стан справ в сфері надання соціальних послуг, заслухали інформацію щодо питань, що потребують вирішення, окреслили напрямки нормативно-правових змін, необхідних для забезпечення громадян України якісними соціальними послугами, особливо в умовах воєнного стану.
Головуючий на засіданні «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їхніх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергій Гривко зазначив, що воєнне вторгнення росії на територію України починаючи з 24 лютого 2022 року стало великим викликом для сфери надання соціальних послуг. «Збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб. Особливої допомоги потребують одинокі люди з інвалідністю, такі, які втратили здатність до самообслуговування, які перебувають під загрозою окупації чи в зоні ведення боїв, хто втратив житло і не може самостійно евакуюватися, - зазначив Сергій Гривко. - Збільшилася кількість осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах, зумовлених, зокрема, втратою рідних людей, погіршенням фізичного і психологічного стану здоров’я».
Державники у своїх виступах зазначали, що під час дії воєнного стану громадяни України часто потребують негайного надання соціальних послуг. «Для того, щоб швидко реагувати на потреби людей в умовах війни навесні 2022 року були прийняті нормативні зміни, щоб такі послуги надавалися екстрено, за спрощеною процедурою, щоб людина в день звернення отримувала необхідну підтримку», - зазначила у своєму виступі заступник Міністра соціальної політики України Уляна Токарєва.
Нагадаємо, що 14 квітня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях» (законопроект за реєстр. №7201), який передбачає посилення соціального захисту громадян, які у зв`язку з військовою агресією росії проти України були вимушені покинути власні домівки й стати внутрішньо переміщеними особами. Прийнятим Законом, зокрема, розширено повноваження військових адміністрацій в частині визначення особливостей порядку організації надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (або на регіональному рівні) у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Однак, враховуючи запит населення на соціальні послуги в умовах війни, державники констатують, що існуючої кількості надавачів соціальних послуг в України недостатньо для здійснення покладених на них функцій. Адже через вторгнення росії на територію нашої держави кількість осіб, що потребують допомоги, зросла в залежності від виду соціальної допомоги в рази.
Крім того старший аналітик з питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист» Ірина Нижник звернула увагу на те, що деякі управління соціального захисту населення були знищені військовою агресією росії. «Під час візитів до територіальних громад у Київській області, зокрема деокупованих, зазначили, що на території Макарівської ОТГ під час бойових дій було повністю знищено приміщення та все майно управління соціального захисту населення Бучанського району», - повідомила пані Нижник.
За даними Міністерства соціальної політики України, на сьогодні у Реєстрі надавачів соціальних послуг перебуває понад 3 тисячі закладів, із них близько 1,5 тисяч – комунальної форми власності, зокрема, майже 1 тис. надавачів, які безпосередньо працюють в територіальних громадах (центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Найбільш затребуваними є соціальні послуги з догляду (догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд), консультування, соціальної адаптації, соціальної профілактики, представництва інтересів, надання притулку, соціального супроводу. «Потреба у послугах геріатричного догляду, зокрема, зросла за 2022 рік вдвічі. Це пов’язано виключно з війною, з тим фактом, що часто літні люди залишаються в України, в той час коли їх родичі виїжджають за межі країни. Збільшується кількість осіб з інвалідністю внаслідок війни», - розповіла заступник Міністра соціальної політики України.
Основними соціальними групами, що потребують соціальних послуг, є: особи похилого віку; особи з інвалідністю різних вікових категорій; особи / сім’ї / діти, які перебувають у складних життєвих обставинах; діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; діти під опікою/піклуванням; особи з психічними захворюваннями; бездомні особи; особи з проблемами вживання психоактивних речовин тощо.
Нагадаємо, що для підтримки окремих категорій громадян, які постраждали у зв’язку з військовою агресією росії проти України, Міністерство соціальної політики України за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та Програми розвитку ООН в Україні організувало прийом заявок на виплату грошової допомоги від міжнародних організацій.
Перший етап прийому заявок завершено, адже подані понад 10 000 000 заявок потребують детального опрацювання та передачі за запитом до міжнародних організацій для подальшої виплати.
Заступник Голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяна Лактіонова у своєму виступі зупинилася на питаннях евакуації соціальних закладів та постійно проживаючих в них осіб, в тому числі дітей, з територій тимчасової окупації на безпечні території країни та за її межі. Окрема увага була приділена підготовці закладів соціальної сфери до осінньо-зимового періоду та діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення соціальними послугами громадян громад, які їх потребують.
В свою чергу аналітик Асоціації міст України Назар Миколюк зазначив, що велика кількість внутрішньо переміщених осіб, яка потребує або надання соціальних послуг або отримання компенсації з бюджетів громади, значною мірою впливає і ускладнює ситуацію з організацією соціального забезпечення на місцях. «Цю проблему мав вирішити Закон України за № 2193. Під час його доопрацювання було досягнуто домовленості, що виплата компенсації за догляд та фінансування надання соціальних послуг ВПО будуть здійснюватися не за рахунок коштів бюджетів громад, - зазначив пан Миколюк. – В той же час після прийняття Закону Уряд не передбачив надання компенсації органам місцевого самоврядування з державного бюджету за фінансування таких послуг. Це погіршує якість надання послуг та встановлює загрозу отримання послуг незахищеними категоріями громадян». Головуючий на засіданні Сергій Гривко пообіцяв приділити цьому питанню особливу увагу та офіційно звернутися до Міністерства фінансів України для отримання офіційної позиції відомства.
Учасники «круглого столу» звертали увагу на високу місію та велике навантаження на соціального працівника в умовах війни, наголошували на необхідності збільшення їх кількості, підвищенні статусу та забезпечення представників професії, здійсненні координації діяльності соціальних працівників з громадськими організаціями, благодійними фондами, волонтерами та надавачами гуманітарної допомоги. «Для того щоб в таких важких умовах заклади та установи соціальної сфери надавали якісні соціальні послуги кожному отримувачу, належно визначали загальні потреби територіальної громади в соціальних послугах та впроваджували нові види соціальних послуг пов’язаних з воєнним станом, особлива увага має бути приділена дослідженню організаційних структур служб соціальної сфери, забезпечення їх високої продуктивності», - зазначила у своєму виступі Ірина Нижник.
Представники недержавного сектору заявили про необхідність долучення приватного сектору до процесу надання гарантованих державною, а також додаткових платних соціальних послуг, що призведе до створення позитивної конкуренції та вплине на якість отримуваних послуг громадянами країни. Таким чином, на думку представників Благодійного фонду «Право на захист» та ВГОІ «Правозахисна спілка інвалідів», у випадках неможливості органом місцевої влади надати соціальну послугу екстрено, виконання такого запиту можна було б перенаправляти недержавним інституціям. «Ми бачимо, що вже починають з’являтися надавачі соціальних послуг, які не належать до міських рад та комунальної сфери. Це в тому числі громадські організації», - підтвердила тенденції Уляна Токарєва. Начальник юридичного відділу Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Ростислав Кісь в свою чергу запропонував переглянути податкову політику держави для забезпечення процесу надання соціальних послуг в країні достатнім ресурсом.
При цьому майже всі виступаючі на засіданні «круглого столу» звертали увагу на необхідність адресної соціальної допомоги найбільш нужденним громадянам або сім’ям, забезпечення ведення обліку відповідної категорії населення.
Представники Міністерства соціальної політики України анонсували, що влітку 2023 року мають бути створені Реєстр отримувачів соціальних послуг та Реєстр надавачів соціальних послуг в Україні. «Має відбутися перехід від фінансування закладів до фінансування конкретної послуги. Відомий принцип «гроші ходять за людиною» був добре продемонстрований в процесі медичної реформи. Потрібно наслідувати цей приклад і робити закупівлю соціальних послуг вже з початку 2023 року. Перші послуги будуть скеровані на ті родини, члени яких постраждали від війни, людям з інвалідністю, а також геріатричні послуги літнім людям», - резюмувала Уляна Токарєва.
Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко також наголосив на необхідності максимального наближення послуг до отримувачів. «Є перелік базових соціальних послуг, надання яких має забезпечуватися в ОТГ. Таких базових соціальних послуг сімнадцять, і вони визначені законом», - зазначив пан Остапенко.
Підсумовуючи засідання «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їхніх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергій Гривко запропонував учасникам заходу надати Комітету письмові пропозиції щодо змін до законодавства, застосування контрольних функцій парламенту, проведення публічних консультацій з громадськістю, організації тісної співпраці усіх гілок та рівнів державної влади для оперативного вирішення означених проблемних питань в сфері надання соціальних послуг в України.