21 квітня 2023 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Рівень пенсійного забезпечення пенсіонерів та осіб з інвалідністю в Україні у порівнянні з країнами Європейського Союзу».

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, сторін соціального діалогу, громадських організацій, наукових установ, засобів масової інформації тощо.

Головуючий на засіданні «круглого столу» Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк відзначив високу актуальність теми заходу. «23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на членство в ЄС. Цей дуже важливий крок вимагає від української влади приводити у відповідність вітчизняне законодавство, в тому числі це стосується пенсійної реформи, маємо робити певні кроки для достойного пенсійного забезпечення наших громадян», - зауважив пан Цимбалюк.

Широкомасштабна військова агресія росії проти України спричинила різке зростання рівня безробіття в Україні, а також масштабну міграцію українського населення як всередині країни, так і за її межами в пошуках безпечного для життя місця. Водночас зберігається тенденція поступового старіння українського населення. Усе це впливає на можливості пенсійної системи України (яка фактично існує на одному рівні – солідарній системі) гарантувати людині в поважному віці належне фінансове забезпечення.

За даними Міністерства соціальної політики України, кількість одержувачів пенсій по Україні станом на 01 січня 2023 року становить 10 687 921 осіб. Право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Окремим категоріям громадян пенсії можуть призначатися до досягнення ними 60-річного віку. 

За словами Першого заступника Голови Комітету, солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України, є збитковою та фінансується державою. Тож завдання учасників «круглого столу» - напрацювати шлях подолання викликів у питанні фінансового забезпечення українців в поважному віці.

Під час засідання «круглого столу» зазначалося, що солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування не є солідарною де-факто, адже є низка категорій громадян, які отримують пенсію відповідно до статусу. Так, особливі підходи в обчисленні пенсії мають, зокрема, судді, прокурори, чорнобильці, митники, науковці, чиновники різних рівнів. Це призводить до того, що мінімальна та максимальна пенсія в Україні, яку забезпечує працююче населення країни, відрізняється у 10 разів. «Наразі ми тісно співпрацюємо зі Світовим банком для того, щоб напрацювати прозору систему пенсійного забезпечення, - повідомила Генеральний директор директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики України Валентина Кудін. – Світовий банк акцентує увагу на тому, що людина в Україні зацікавлена бути в певній категорії для отримання пенсії, а не в тому, щоб триваліший час бути працевлаштованим та вести активне життя».

Водночас, прагнучи підтримати пенсіонерів з мінімальною пенсією, останніми роками держава декілька разів підвищувала суму пенсійних виплат, а також запровадила доплату до пенсій за віком. У 2023 році пенсіонери, яким виповнилося 80 років і більше продовжать отримувати доплату до пенсії у розмірі до 570 гривень; пенсіонери віком 75-80 років — у розмірі до 456 гривень; а пенсіонери віком 70-75 років — у розмірі до 300 гривень. «Завдяки цим заходам орієнтовно 4 мільйони пенсіонерів отримують пенсію у розмірі від 3 до 4 тисяч гривень», - зазначила пані Кудін. Нагадаємо, що 1 липня 2020 року розмір мінімальної пенсії в Україні становив 1 712 грн.

У секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини також звернули увагу на те, що під час воєнного стану Уряду та Парламенту вдалося збільшити розмір пенсії в Україні. «Кількість пенсіонерів, які отримують розмір пенсії на рівні менше ніж монетарна бідність зменшилася у порівнянні з 2022 роком», - зауважила директор Департаменту моніторингу додержання соціальних та економічних прав секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Світлана Глущенко.

Актуальним залишається питання віку виходу на пенсію в Україні. У зв’язку зі збільшенням кількості громадян, які мають право на достроковий вихід на пенсію (одержувачі пенсії у разі втрати годувальника, одержувачі пенсій по інвалідності, учасники бойових дій та ін.), середній вік виходу на пенсію стрімко зменшується (див. слайд). У Міністерстві соціальної політики України повідомляють, що наразі середній вік виходу на пенсію складає 53,8 років. Така тенденція посилює навантаження на солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

У своєму виступі програмна координаторка Програми USAID «Рада: наступне покоління» Христина Бідонько представила огляд основних правил надання пенсійного забезпечення в низці країн ЄС: Польща, Німеччина, Чехія та Іспанія. Аналіз даних засвідчив, зокрема, про те, що найбільш відповідною пенсією з огляду на рівень бідності та місячну потребу людини у коштах є пенсія іспанців. Це пояснюється тим, що рівень пенсійного забезпечення в цій країні є динамічним: він розраховується та перераховується з урахуванням індексу споживчих цін, який своєю чергою базується на фактичних цінах, які панують в країні. Найскладнішу формулу розрахунку пенсійного забезпечення має Чехія, яка враховує середню заробітну плату в країні, середньомісячний дохід особи, яка виходить на пенсію, тощо. Нагадаємо, що в березні 2023 року відбулася індексація пенсій для 10,5 мільйонів українців на рівні 19,7%.

«Соціальна політика ЄС, до якої входить питання пенсійного забезпечення, належить до спільної компетенції. І законодавчі органи ЄС, і відповідальні національні органи держав-членів ЄС створюють спільно законодавство, яке стосується, зокрема, пенсійного забезпечення. Загальні вектори розвитку пенсійної політики визначаються спільно, — розповіла пані Бідонько. —Втім, кожна країна на власний розсуд та за своїми правилами визначає, яким чином нараховуються пенсії, яким чином вони виплачуються, який встановлюється мінімальний пенсійний вік та від чого відштовхуватися, вираховуючи розмір пенсійного забезпечення».

Явище старіння населення, за словами координаторки програми USAID, характерна тенденція Європейського Союзу. Станом на 2023 рік, 20% популяції ЄС – люди у віці 65+ років. Відповідні демографічні зміни відбуваються через збільшення тривалості життя європейців при одночасному зниженні рівня народжуваності. Прогнозується, що до 2070 року на одного пенсіонера припадатиме всього двоє людей, які працюють. «Це становить проблему, оскільки частина пенсійного забезпечення формується на принципі солідарності поколінь – першому та другому рівні пенсійного забезпечення (за аналогією з українською пенсійною системою). В Європі більше ніж у нас розвинена практика використання послуг приватних інвестиційних фондів. Пенсіонери в приватному порядку використовують послуги банків та інвестиційних організацій для того, щоб подбати про власну старість, — повідомила учасникам «круглого столу» Христина Бідонько. – Одним з рішень, який пропонує Євросоюз зараз – впровадження так званого загальноєвропейського персонального пенсійного продукту». Ця система додаткового пенсійного забезпечення, за її словами, працюватиме на кшталт практики приватних інвестиційних фондів. До системи будуть входити акредитовані ЄС суб’єкти пенсійного забезпечення (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії тощо). Діятиме система для всіх європейців, незалежно від національної приналежності осіб поважного віку та їх територіального розташування.

Варто зазначити, що питання функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні вже давно знаходиться на порядку денному Верховної Ради України. З початку анонсування пенсійної реформи минуло більше 18 років. У квітні 2023 року у парламенті зареєстровано оновлений законопроект щодо пенсійної реформи та введення обов’язкових пенсійних накопичень – проект Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення за реєстр. № 9212. Пропонується запровадити обов’язкове пенсійне накопичення для всіх громадян України молодше 55 років. Перші три роки фінансування реформи відбуватиметься за рахунок держави.

Усі учасники заходу були єдині в необхідності реформування пенсійної системи України в умовах сьогодення та для майбутнього.

Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк подякував учасникам «круглого столу» за змістовні доповіді, зазначивши, що на сьогодні держава повністю виконує взяті на себе зобов’язання перед пенсіонерами країни. «Всі пропозиції будуть враховані в рекомендаціях Комітету», - резюмував пан Цимбалюк. 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

17 травня 2024 17:19
17 травня 2024 14:26
16 травня 2024 11:38
15 травня 2024 14:13
14 травня 2024 09:46
10 травня 2024 17:17
10 травня 2024 11:00
08 травня 2024 14:57
01 травня 2024 17:00
01 травня 2024 10:27