На крайньому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбувся попередній розгляд чотирьох законопроектів щодо святкових і неробочих днів в Україні, а саме:
- про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят за реєстр. № 9009;
- про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових днів за реєстр. № 9009-1;
- про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів за реєстр. № 9009-2;
- про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкових неробочих днів за реєстр. № 9009-3.
Відповідно до пояснювальних записок до законопроектів за реєстр. №№ 9009 та 9009-3, метою цих проектів актів є встановлення українських свят, робота в які не провадиться, та усунення спадщини колоніального минулого в культурному житті та побуті, очищення державного календаря від нав’язаних минулим дат, а також на визнання усталених традицій і укорінення історичної пам’яті в українському культурному просторі.
Водночас, законопроектом за реєстр. № 9009-1 пропонується уточнити та актуалізувати назви та дати святкових днів, робота в які не провадиться, визначених у статті 73 Кодексу законів про працю України, у відповідності із загальносвітовою та європейською культурними традиціями. Натомість проект Закону за реєстр. № 9009-2 фіксує на законодавчому рівні відмову від радянської традиції відзначення 8 березня, як державного свята і неробочого дня.
Важливо зауважити, що Кодекс законів про працю України не відміняє та не призначає свята, а лише визначає святкові неробочі дні. Так, статтею 73 Кодексу встановлено 12 святкових неробочих днів на рік.
У більшості висновків до усіх вищевказаних законопроектів зазначається, що Україна має позбутися радянських підходів у відзначенні свят і пам’ятних дат, сформованих за часів комуністичного тоталітарного режиму. Водночас експерти зауважують, що перейменування та встановлення нових державних свят потребує широкої дискусії та громадського обговорення, а упорядкування державних свят в Україні – системного та комплексного підходу.
Також законодавчого унормування потребують такі поняття і категорії, як, зокрема, «свято», «державне свято», «святковий неробочий день», «пам’ятна дата», «професійне свято». Водночас звертається увага на важливості встановлення переліку державних та інших свят, пам’ятних дат та скорботних днів з урахуванням міжнародних подій та українських традицій.
Під час розгляду основного та альтернативних законопроектів майже всі народні депутати України – члени Комітету висловили думку, що, враховуючи численну кількість пропозицій та високий суспільний інтерес до питання встановлення неробочих святкових днів в Україні, варто напрацювати на базі усіх законодавчих ініціатив єдиний проект Закону, який би врахував пропозиції зацікавлених сторін з цього питання.
За підсумками обговорення законодавчих ініціатив Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив висновок і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проекти Законів за реєстр. №№ 9009, 9009-1, 9009-2, 9009-3 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Водночас Комітет створив робочу групу щодо напрацювання єдиного законопроекту з питань святкування та відзначення вихідних святкових днів в Україні за співголовуванням члена Комітету – народного депутата України Тетяни Циби та члена Комітету – народного депутата України Ірини Никорак.
«В Україні вихідними днями є не лише субота та неділя, а ще 12 неробочих святкових днів у році, визначених у Кодексі законів про працю. Разом ми зможемо визначити, які відповідно до новітньої історії України та цінностей нашого суспільства дати ми прагнемо зробити вихідними днями, - зазначила Голова Комітету Галина Третьякова. – До речі, в світовій практиці неробочі святкові дні встановлюються рівномірно впродовж року – один додатковий неробочий день на місяць. Така рівномірність враховує потребу у сталому процесі, зокрема, у виробничій сфері».
За підсумками засідання Комітет також прийняв рішення створити робочі групи з доопрацювання до другого читання наступних законопроектів:
- проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань за реєстр. № 8313 під співголовуванням Першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка та члена Комітету Анатолія Остапенка;
- проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах за реєстр. № 8244 під головуванням заступника Голови Комітету Вадима Струневича;
- проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також надання їм соціальних гарантій за реєстр. № 9110 під співголовуванням Першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка та члена Комітету Анатолія Остапенка;
- проект Закону про внесення зміни до розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо джерел оплати послуг з доставки пенсій та виплати допомоги на поховання за реєстр. № 9078 під головуванням члена Комітета Олега Арсенюка.
Також Комітет затвердив зміни у складі підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів. За рішенням Комітету до складу підкомітету увійшла член Комітету Ірина Никорак, вийшла – Голова Комітету Галина Третьякова.