На крайньому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів в порядку контролю заслухано звіт Міністра у справах ветеранів України Юлії Лапутіної щодо результатів діяльності за 2021-2023 роки та плани роботи на 2024 рік.
З метою врегулювання питань, які виникають у Комітеті щодо діяльності Мінветеранів, яке має забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, а також на офіційне прохання Громадської Ради при Міністерстві у справах ветеранів, яке надійшло до Верховної Ради України, Комітет прийняв рішення (Протокол № 169 від 27 листопада 2023 року) про заслуховування публічного звіту Міністра у справах ветеранів України Юлії Лапутіної щодо результатів та планів роботи очолюваного нею відомства.
У засіданні Комітету, під час якого відбувся звіт Міністра, взяли участь більш ніж 120 учасників, а саме: народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, обласних та місцевих державних адміністрацій, наукових установ та громадських організацій/об’єднань.
У своєму виступі Міністр у справах ветеранів України зупинилася на питанні фінансування ветеранської політики, починаючи з 2021 року, зокрема, в частині забезпечення ветеранів житлом; представила бачення Міністерства щодо ветеранської політики та її інфраструктури; нагадала про пілотний проект супроводу ветеранів «помічниками ветеранів» (проект діє з 1 липня 2023 року); означила перспективи надання сервісних послуг ветеранам державою; повідомила про наявні запити громад на супровід ветеранів в процесі комунікації з державою; торкнулася питання реалізації проектів для ветеранів за співпраці з міжнародними донорами; згадала про можливості реалізації проектів ветеранського підприємництва, обсяги надання спортивної реабілітації та психологічної допомоги захисникам та захисницям України/членам їх родин.
Народні депутати України-члени Комітету залишаються при думці, що Мінветеранів не взяло лідерську та координуючу роль в Кабінеті Міністрів України щодо реалізації ветеранської політики держави, до якої дотичні майже всі міністерства Уряду. Комітет констатує відсутність системного підходу Міністерства до підготовки політик та законопроектів.
Викликає стурбованість кадрова політика Міністерства, зокрема, відсутність навичок нормотворчої та законопроектної роботи в Міністерстві, велика кількість вакантних посад в Міністерстві (за даними Громадської Ради при Міністерстві у справах ветеранів України, станом на 24.11.2023 року 124 посади з 267 є вакантними), що призводить до низької якості як постанов КМУ та і проектів законів. Зокрема законопроекти №6350, 8036, 8318 так і не були підтримані Верховною Радою України.
Без відповіді залишаються питання щодо реалізації проекту відновлення Бородянського Центру соціально-психологічної реабілітації населення, а також створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища. Учасники засідання Комітету наголошували також на неефективному управлінні коштами держбюджету, спрямованих на реабілітацію та реадаптацію ветеранів, про що свідчать Звіти Рахункової палати. Народні депутати України – члени Комітету виказували незадоволеність роботою Мінветеранів та піднімали питання доцільності проведення відповідних кадрових змін.
Наголошувалося на неефективній комунікації Міністерства з Комітетом, Громадською Радою при Міністерстві у справах ветеранів (до складу якої входить 35 громадських об’єднань), іншими громадськими та ветеранськими організаціями.
Громадянське суспільство та, зокрема, ветеранську спільноту на Комітеті представляли велика кількість громадських організацій, які створювалися та діють в інтересах учасників бойових дій, поранених ветеранів російсько-української війни, жінок-військовослужбовиць, родин загиблих захисників та захисниць України, полонених військовослужбовців, а також членів Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.
Представники громадськості одноголосно свідчили про неефективну роботу Мінветеранів за каденції Юлії Лапутіної. Повідомлялося, що ініційований Мінветеранів експериментальний проект щодо запровадження інституту помічника ветерана є «провальним» як в частині підготовки, так і в частині несприйняття ветеранською спільнотою. Відсутність чітко прописаних кваліфікаційних вимог до відповідних посад, за словами Голови ГО «ЖІНКИ зі СТАЛІ» Наталії Зарицької, також не сприяє якості роботи помічників ветеранів. Заступник голови ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО» Ілля Шполянський повідомив про відсутність консультацій Мінветеранів з громадськістю щодо вищевказаного експериментального проекту. У разі розширення поки що експериментального проекту на наступний рік, виникає стурбованість, що видатки на 2024 рік передбачені на інститут помічника ветерана в розмірі 3,8 млрд. грн. будуть використані неефективно.
«Наша справа – зробити так, щоб ці кошти пішли на надання якісних послуг, які потрібні для ветеранів», - наголосила Голова Комітету Галина Третьякова. Водночас для пошуку форми патронатної служби необхідно користуватися наявним досвідом у громадських організаціях.
Представники громадськості повідомляли Комітет про відсутність піклування та супроводу Мінветеранів поранених військовослужбовців та членів родин загиблих Захисників та Захисниць України на їх життєвому шляху після особистих трагедій та втрат, спричинених війною. Про свій досвід, який засвідчив відсутність супроводу військовослужбовця після поранення державою, розповів голова Громадської ради при Мінветеранів Дмитро Шатровський (вимагає відставки Міністра).
Голова Комітету наголосила, що в центрі державної ветеранської політики має бути поранений воїн та родина загиблого військовослужбовця. «Про це кажуть ветеранські політики будь-якої країни – Хорватії, Ізраїлю, Америки. Поранених хлопців та дівчат потрібно брати під повний супровід, кейс-менеджмент. Кабмін має негайно вибудувати систему супроводу пораненої людини, яка віддала своє здоров'я. Родини тих, хто загинув мають бути в центрі ветеранської політики, бо вони втратили найдорожче».
Про неможливість налагодити якісну комунікацію з Міністерством у справах ветеранів України повідомляли представники родин загиблих Захисників та Захисниць. Представники ветеранської спільноти наголошували на відсутності ефективного інформування ветеранів та членів їх родин щодо програм підтримки від держави, на які вони мають право або на які можуть претендувати; виказували незадоволеність реалізацією проекту «Є-Ветеран» та наповненням Реєстру ветеранів (в якому відсутня інформація, зокрема, щодо ветеранів, які тримали оборону Азовсталі). «Я військовий, я ветеран, я ще й поранений військовий. Я, наприклад, нічого не чув про проект MARTA (інструмент психологічної адаптації та реабілітації та їх аналіз – авт.), про який сьогодні йшла мова. Не зрозуміло, яким чином Мінветеранів доносить інформацію про продукти до військових, ветеранів», - зазначив у своєму виступі співзасновник ГО «Принцип», військовослужбовець Масі Наєм. Робота гарячої лінії Міністерства також вважається незадовільною.
Народні депутати України – члени Комітету занепокоєні тим, що почули від представників ветеранської спільноти щодо роботи Мінветеранів. «На мою думку, виступ Міністра був дуже загальним і не містив відповіді на жодне з озвучених питань громадськості», - сказала Голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба.
Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко констатував втрату зв’язку Мінветеранів безпосередньо з ветеранами та членам їх родин, з якими повинні спілкуватися 24/7.
За результатами обговорень звіту та роботи Мінветеранів з громадськістю Комітет вирішив звернутися до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, що склалася, запропонувавши провести в Уряді відповідні кадрові зміни.
Також Комітет ініціюватиме презентації на Комітеті наявних в громадському секторі матеріалів та застосунків для ветеранів, розроблених з метою інформування ветеранів щодо наявних та належних їм послуг.
Відеозапис засідання Комітету можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Hq4d8UywUa0&t=5514s
Довідково:
16 листопада 2023 року Комітет звернувся до Прем'єр-міністра України та Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, в якому повідомив, що на сьогодні невідкладними та не вирішеними залишаються питання вироблення та затвердження єдиної наскрізної державної ветеранської політики, вивчення потреб ветеранів (відповідно до впливу досвіду війни) та адресне задоволення тих потреб, які є нагальними для кожної окремої людини. Комітет звернув увагу Уряду та РНБО на Концепцію державної ветеранської політики, презентовану Комітету громадськими організаціями «Принцип», Veteran Hub, «Юридична сотня», «Простір можливостей» та «Жіночий ветеранський рух».
У Комітеті впевнені, що Єдина наскрізна державна ветеранська політика має бути визнаною та затвердженою на рівні Президента України та РНБО та включати в себе політики окремих міністерств, план дій Уряду з горизонтом планування 3- 5 років (має бути кореляція з Мінфіном на середньо-строкове планування). У своєму листі до Кабінету Міністрів України Комітет рекомендував Уряду за участі науковців та громадськості в строк до 1 травня 2024 року напрацювати Єдину наскрізну державну ветеранську політику, долучивши також до розробки політики Міноборони, МВС та РНБО. Комітет очікує на щомісячне звітування Уряду щодо виконання рекомендації Комітету.