16 березня 2024 року у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Стан реформування системи медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій: концептуальні зміни».
Враховуючи високу актуальність теми заходу в умовах воєнного стану для широкого кола громадськості, кількість учасників засідання «круглого столу» сягнула близько 200 осіб. До участі у відповідному зібранні долучилися народні депутати України, представники Офісу Президента України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських об’єднань, засобів масової інформації, та ін.
Під головуванням Голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Сергія Гривка відбулося ґрунтовне обговорення наступних питань:
стан реформування системи медико-соціальної експертизи;
оптимізація процесів військово-лікарської експертизи;
якість роботи МСЕК та ВЛК щодо формування висновків для протезування в рамках реабілітації;
актуальні проблеми імплементації МКФ в українське законодавство.
Головуючий на засіданні «круглого столу» Сергій Гривко нагадав, що в 2023 році Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про здійснення реформи медико-соціальної експертизи. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 травня 2023 року № 483-р було затверджено План заходів щодо зміни оцінки потреб та механізму їх забезпечення для осіб з обмеженням повсякденного функціонування та реформування проведення медико-соціальної експертизи в Україні. «Уряд анонсував, що метою реформи є зміна підходів до визначення потреб людей, що мають обмеження функціонування та спрощення в отриманні ними послуг і інших видів допомоги, яких вони потребують, індивідуалізація підтримки», - зауважив Голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань. Тож, за його словами, метою проведення заходу у Комітеті було рішення парламентарів в межах контрольної функції Верховної Ради України заслухати представників центральних органів виконавчої влади щодо стану готовності впровадження вказаної реформи, отримати інформацію про здійснені напрацювання та обговорити з широким колом громадськості шляхи вирішення наявних проблем.
Голова Комітету Галина Третьякова наголосила на тому, що Комітет почав займатися проблемами реформування МСЕК та ВЛК ще в 2019 році, з самого початку роботи нинішнього складу Верховної Ради України. Адже, за її словами, соціальна політика залежить від того, «як систему інвалідності або втрату функціоналу визначає Міністерство охорони здоров’я». За наслідками медико-соціальної експертизи громадяни отримують відповідні статуси (наприклад, особи з інвалідністю або людини, яка потребує постійного догляду), які, в свою чергу, передбачають соціальні видатки державного бюджету (відповідні пенсії, тощо). «Ми не тільки ініціювали проблематику зміни системи визначення інвалідності на Міжнародний класифікатор функціоналу, але й нещодавно разом з Мінсоцполітики почали розбудову системи догляду як такої, - зазначила пані Третьякова. – Система догляду не погано розгалуджена в системі соціального страхування для людей, які отримали інвалідність під час своєї основної роботи».
Високо оцінивши реформування галузі реабілітації, очільниця Комітету відзначила роботу МОЗ в частині перекладу Міжнародної кваліфікації функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я на українську мову, звернувшись з проханням до Уряду пришвидшити реформування системи проведення експертизи, яка встановлює інвалідність. Дана робота вкрай важлива для подальшої соціальної інтеграції громадян, які втратили частину функціоналу, а також їх професійної реалізації на ринку праці. Також Галина Третьякова подякувала Дослідницькій службі Верховної Ради України за огляд систем визначення функціональної обмеженості, а також періодичність таких оглядів в державах Європи та США.
Під час заслуховування Комітетом звітів членів Уряду щодо стану реформування системи МСЕК та ВЛК, Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко презентував напрацювання Міністерства в сфері реформування системи медико-соціальної експертизи, що наразі триває. Зокрема, за його словами, було детально проаналізовано досвід більше 10 країн світу щодо того, як відбувається процес встановлення обмеження функціонування та отримання статусу людини з інвалідністю. Крім того, проведена робота по визначенню існуючого в Україні обсягу виплат, пільг та гарантій (по всіх сферах та нормативних документах), привʼязаних до статусу людини з інвалідністю в Україні. Важливим елементом змін, що планується впровадити, є громадське обговорення та залучення всіх стейкхолдерів до цього процесу. Основними змінами, що знаходяться в фокусі Міністерства, є спрощення процедури отримання людиною відповідного статусу (зокрема, йдеться про чіткі критерії встановлення та направлення на встановлення інвалідності), прозорий механізм оскарження рішень, прийнятих за підсумками проходження експертизи, цифровізація цієї системи.
Якщо під час проходження медико-соціальної експертної комісії порушують права людини, МОЗ пропонує звертатися на гарячу лінію за телефоном: 0-800-60-20-19.
В свою чергу Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович повідомила учасникам засідання «круглого столу» про тісну та скоординовану співпрацю очолюваного нею Міністерства з МОЗ. «Ми активно включаємося з точки зору тих сервісів та послуг, які ми маємо надати людям для того, щоб максимально швидко поновити їх функціонування і не залишати людей без підтримки чи допомоги», - зазначила пані Жолнович, нагадавши, що до складу мультидисциплінарних команд, які на сьогодні надають послуги з реабілітації, долучені соціальні працівники (надають інформацію про соціальні підтримки та послуги, які людина може отримати на етапі лікування та відновлення). Також за ініціативи Мінсоцполітики держава забезпечила українцям можливість отримати допоміжні засоби реабілітації (зокрема, протези та ортези) незалежно від наявності статусу особи з інвалідністю на момент початку відновлення функціонування. Крім того, розроблено новий алгоритм взаємодії протезних підприємств з лікарнями (меморандуми); напрацьовується стандарт послуги консультування з облаштування житла для людей, які стратили функціонування; опрацьовується питання супроводу особи з інвалідністю на робочому місці.
Міністр соціальної політики України закликала парламентарів підтримати доопрацьований Міністерством проект закону про Єдину інформаційну систему соціальної сфери (ЄІССС), покликаний зробити соціальну підтримку більш ефективною, доступною та адресною. Ця система призначена для автоматизації всіх напрямків соціальної підтримки всіма інституціями соціальної сфери в межах єдиного інформаційного середовища та технологічної платформи. Система є важливою складовою у забезпеченні успішної цифровізації соціальної сфери, зокрема, уможливлює створення функціонала електронного кейс-менеджменту для надання соціальних послуг.
Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко у своєму виступі зупинився на питанні забезпечення військовослужбовців допоміжними засобами реабілітації. Пан Музиченко розповів про види засобів реабілітаціїї, а також про порядок отримання допоміжних засобів реабілітації; навів приклади сучасного протезування в Україні за рахунок коштів державного бюджету. Нагадаємо, що в кінці 2023 року Комітет заслухав інформацію про стан протезування в України.
Під час засідання «круглого столу» зазначалося, що повномасштабна війна росії проти України спричинила зростання кількості громадян, яким необхідно проходити військово-лікарську експертизу, збільшивши навантаження на працівників ВЛК у рази. Система не відповідала викликам війни, була занадто бюрократичною (черги, паперове подання документів, ризик корупції), а тому потребувала негайних змін. За результатами вивчення недоліків, держава формувала дорожню карту змін системи - організаційних, юридичних, цифрових. Мета таких змін - швидке та зручне проходження ВЛК.
Представники Уряду, зокрема, відзначили розвантаження та розширення пропускної спроможності ВЛК. Якщо до повномасштабної війни ВЛК розташовувалися лише у військових закладах, то тепер обстеження проводяться ще і в цивільних закладах охорони здоров’я. Таким чином кількість ВЛК фактично збільшено вдвічі (залучено 819 цивільних медзакладів, 335 із них – для огляду діючих військовослужбовців). Крім того, визначено граничні терміни медичних оглядів військовозобов’язаних; запроваджено електронну чергу на ВЛК (електронний запис дозволив впорядкувати процес); впроваджено електронний документообіг між суб'єктами системи, що працюють для військових (військовими частинами, центрами комплектування, медзакладами, соціальними інституціями). Підтримка у питаннях отримання направлення на лікування, проходження ВЛК у військових закладах охорони здоров’я, отримання соціальних гарантій, процедури оскарження рішень ВЛК та з інших питань надається фахівцями «гарячої лінії» Міністерства оборони України за телефоном 0-800-50-04-42.
Водночас Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко наголосив на тому, що система функціонування ВЛК потребує подальшого потужного вдосконалення, зокрема, в частині перегляду підходів до проходження оглядів як на початку служби, так і при подальших обстеженнях після проходження служби/отримання поранення/демобілізації.
Голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Сергій Гривко надав можливість кожному учаснику засідання «круглого столу» виступити з промовою. Завершуючи захід, пан Гривко подякував усім за плідну роботу та запропонував бажаючим надсилати письмові пропозиції до Комітету для їх подальшого опрацювання.
Відеозапис засідання «круглого столу» - за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=N18gSR5DrlM&t=635s