18 квітня 2024 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь в координаційній зустрічі з представниками комітетів та Апарату Верховної Ради України, яка була організована Програмою USAID «РАДА: наступне покоління» з метою обговорення результатів спільних проектів, обміну досвідом та планування подальшої співпраці задля посилення спроможностей українського парламенту.
У своєму виступі очільниця Комітету зупинилася на чотирьох питаннях:
- парламентський контроль щодо застосування та впливу положень законів, що приймаютсья;
- ефективність планування законопроектної роботи та реалізації затверджених планів;
- організаційна структура та функціонал (job description) підрозділів Апарату Верховної Ради України;
- регламент роботи парламенту. Запровадження Дебатів з огляду на практику подання народними депутатами України до законопроектів значної кількості поправок (т.з. поправочний СПАМ).
Розпочинаючи свій виступ, Голова Комітету виразила впевненість в тому, що незалежно від звітування Кабінету Міністрів України перед парламентом щодо оцінки впливу законів, Верховна Рада України має мати інструмент зворотного зв’язку від суспільства, яким чином впроваджується той чи інший закон. Галина Третьякова навела успішний приклад того, як у межах виконання контрольної функції, за сприяння та підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління» і її партнерів з Вестмінстерської фундації за демократію Комітет проаналiзував ефективнiсть застосування Закону України «Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо удосконалення правового регулювання дистанцiйної, надомної роботи та роботи iз застосуванням гнучкого режиму робочого часу» вiд 04.02.2021 № 1213-IX. «За допомогою USAID ми провели опитування більше ніж 60 тисяч фізичних осіб і до 1,2 тисячі юридичний осіб щодо впливу прийняття цього Закону, - зазначила Голова Комітету. - Велике бажання Комітету – мати в подальшому такі інструменти аналітичного контролю впливу законів на суспільство безпосередньо парламентом».
Очільниця Комітету додала, що отримувати зворотний зв’язок щодо впливу прийнятих законів парламент може не лише за допомогою широких опитувань та заслуховування звітів Уряду, але і за допомогою такого дієвого двостороннього процесу спілкування між органами державної влади та громадськістю як публічні консультації; створюючи тимчасові спеціальні комісії; здійснюючи прийом громадян та опрацьовуючи листи відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідні інструменти спілкування Верховної Ради України з суспільством потребують, на думку Галини Третьякової, систематизації.
Також Голова Комітету звернула увагу на ефективність планування законопроектної роботи в парламенті та реалізації затверджених планів. Ця ефективність, на її переконання, безпосередньо залежить від об’єктивної спроможності Верховної Ради України розглядати законопроекти, які пропонуються 23 парламентськими комітетами до розгляду. «Потрібно більш детально підходити до планування законопроектної роботи разом з Кабінетом Міністрів України з точки зору можливої продуктивності в парламенті як такої, - наголосила Галина Третьякова. - У нашому Комітеті, наприклад, заплановано більше ніж 50 законів, які мають пройти по повному циклу публічної політики через Верховну Раду України. Водночас зрозуміло, що якщо ми маємо більше ніж 20 комітетів, кожен з яких подає до 50 законів, то ці закони парламент не в стані взагалі «переварити» впродовж року». Процедура планування законопроектної роботи має бути вдосконалена.
Висловлюючи думку щодо функціональних обов’язків структурних підрозділів у складі Апарату Верховної Ради України, Голова Комітету звернула увагу на особливості опрацювання законопроектів Головним Науково-експертним управлінням та Головним юридичним управлінням. На думку Галини Третьякової, відповідний процес потребує вдосконалення. «У ГНЕУ і юридичного управління практика така, що ГНЕУ дає, власне, критичні висновки на законопроекти в першому читанні, а Головне юридичне управління чекає, поки Комітет відпрацює законопроект на друге читання і потім, після опрацювання цього законопроекту у Комітеті, надає критичні висновки на законопроекти на друге читання. І це відбувається таким чином, що юридичне Управління не приймає безпосередню участь у формуванні таблички на друге читання. Це призводить дуже часто до використання 118 статті Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» і до недоречних повернень на доопрацювання до Комітету», - пояснила очільниця Комітету. Водночас пані Третьякова подякувала Дослідницькій службі Верховної Ради України за ефективне науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Комітету. Відповідні звіти, аналітика, дослідження міжнародного досвіду, тощо позитивно впливають на результативність діяльності Комітету.
Окремо Голова Комітету зупинилася на питанні високої оплати праці працівників Апарату Верховної Ради України та низької оплати праці народних депутатів України та їх помічників-консультантів, рівень якої, зокрема, впливає на ефективність реалізації контрольної та законопроектної функції парламенту.
На завершення Галина Третьякова запропонувала колегам переглянути процедуру розгляду великої кількості поправок (т.з. поправочний СПАМ), що подаються до текстів законодавчих ініціатив. На її думку, це питання може бути врегульованим шляхом запровадження такого інструменту змагальності думок в парламенті як дебати. «На жаль, наразі під час обговорення законопроектів як на перше, так і на друге читання, нема можливості серйозно подискутувати ані з тими, хто представляє Уряд, ані з тими, хто представляє опозицію. Подискутувати для того, щоб в цих дебатах викристалізувалася та ідея, яка має бути покладена в основу закону. Відсутність дебатів в українському парламенті, підміна його поправочним СПАМом, відповідно до якого щодо кожної правки депутат може виступити 1 хвилину, і потім перейти на іншу тему, призводить до неякісного обговорення безпосередньо у парламенті», - упевнена очільниця Комітету. Пані Третьякова додала також, що відсутність публічних дебатів в парламенті призводить до того, що народ України не може «зрозуміти, що відбувається в парламентській залі та чому, власне, настільки сильні «пристрасті» навколо тієї чи іншої норми?».
Впровадження дебатів у Верховній Раді України сприятиме демократичності українського парламенту та продемонструє повагу більшості до опозиції. Варто зазначити, що наразі Закон України «Про парламентську опозицію» не прийнято.
Завершуючи свій виступ Голова Комітету Галина Третьякова подякувала усьому американському народу, який через Агентство США з міжнародного розвитку USAID допомагає розбудувати інституційну спроможність Верховної Ради України в інтересах українського народу.