3 липня ц.р. проєкт Ради Європи «Посилення соціального захисту в Україні», що впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки, у співпраці з Міністерством соціальної політики України та Міністерством соціального захисту і праці Литви організував у м. Вільнюс, Литовська Республіка, захід на тему: «Захист соціальних прав під час війни в Україні».
Його мета — обговорити важливість захисту соціальних прав під час війни в Україні, роль Європейської соціальної хартії у наближенні законодавства України до acquis ЄС та захист прав дітей у широкому контексті війни в Україні.
Цей захід проводився у переддень Конференції Високого рівня з питань Європейської соціальної хартії, яку організовує Рада Європи в межах головування Литви у Комітеті міністрів Ради Європи.
Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова виступила під час першої сесії заходу, присвяченій важливості соціальних прав під час війни, та насамперед подякувала Європі і, зокрема Литовській Республіці, за потужну підтримку України в складних умовах російської агресії.
Галина Третьякова відзначила, що до основних викликів, які на сьогодні постають перед Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, належать застарілість соціального законодавства, з яким Україна зустріла війну, і опір старої системи новим змінам, які поступово впроваджуються у нашій державі.
У своєму виступі очільниця Комітету зазначила, що наразі Комітет вбачає такі основні соціальні проблеми в Україні:
- подолання бідності, адже, за оцінками Світового банку, війна відкинула нашу державу на 16 років назад у цьому питанні. На думку Галини Третьякової, Україні вкрай потрібно стимулювати домогосподарства займатися економічною діяльністю для здобуття власної економічної незалежності та самостійного подолання викликів. Водночас, слід також зважати на те, що не всі домогосподарства та не кожна людина можуть самостійно подолати складні життєві обставини, і тому захист соціальних прав під час війни є одним з основних викликів в умовах, коли бюджетні кошти на цивільну соціальну інфраструктуру є суттєво обмеженими;
- адаптація військовослужбовців після демобілізації, тобто розроблення технологічного процесу їх супроводу впродовж усього воєнного, а пізніше і цивільного життя, складовою чого є також реформування систем МСЕК та ВЛК;
- відсутність в Україні накопичувальної системи пенсійного забезпечення за умов, коли кожен третій українець є пенсіонером і з чим неможливо самостійно впоратися солідарній системі. На сьогодні питання впровадження накопичувальної системи стоїть дуже гостро, але є можливим, починаючи уже з 2026 року, за умов швидкого прийняття відповідної нормативної бази.
Надзвичайно важливим є зміна соціальної моделі та впровадження адресної соціальної допомоги, а також кодифікація соціальних виплат, що на сьогодні охоплюють понад 190 законодавчих актів.
Голова Комітету акцентувала на тому, що саме у Комітеті розпочалася розробка проекту Соціального кодексу України, що наразі здійснюється на базі Міністерства соціальної політики за активної участі фахівців Ради Європи. На її переконання, це один із тих кроків, як створять реальні можливості для виконання Україною рішень національних та міжнародних судів, заборгованість за якими уже сягнула третини соціального бюджету держави.
Крім того, Галина Третьякова звернула увагу на необхідність перезавантаження соціального діалогу, створення платформи публічних консультацій та залучення громадянського суспільства до ширшого обговорення законодавчих актів, що має особливу роль для Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, де кожен законопроект є вкрай сенситивним для суспільства. Інше чуттєве та важливе питання – це створення системи відшкодування збитків життю і здоров’ю громадян України за рахунок коштів та майна держави-агресора.
Також Голова Комітету розповіла учасникам заходу про надбання України у соціальній сфері, серед яких докорінна зміна ландшафту трудових відносин, поява нових видів трудових договорів таких як дистанційна праця, гнучкі режими робочого часу, домашня праця (на сьогодні в Україні близько 30% громадян працюють дистанційно), а також можливість швидкого отримання додаткової часткової професійної кваліфікації (опанування від тижня до декількох місяців тими компетенціями, щодо яких у роботодавця уже є вакансії).
Комітет активно працює і у сфері євроінтеграції, зокрема, було прийнято євроінтеграційний закон про посилення захисту прав працівників у разі зміни власника підприємства чи бізнесу, а сьогодні на опрацюванні знаходяться євроінтеграційні законопроекти щодо створення сприятливих умов для працевлаштування людей з інвалідністю (Голова Комітету відзначила вклад та допомогу Литви у напрацюванні відповідних законодавчих пропозицій) та щодо забезпечення безпеки і здоров’я працівників на роботі.
Наприкінці виступу Галина Третьякова наголосила, що соціальна політика та соціальна інфраструктура – це складові національної безпеки. Наявність освіченого людського капіталу – це запорука існування України як держави, а вирішення соціальних проблем – це запорука спокою у суспільстві. Очільниця Комітету вкотре висловила глибоку вдячність Європі за підтримку, виразила сподівання на повну імплементацію в українське законодавство Європейської соціальної хартії та наголосила, що українці хочуть бути суспільством, яке інтегроване у Європу.