Комітет Верховної Ради України

29 серпня 2024 року виповнилось п’ять років з дня відкриття першого засідання новообраного складу Верховної Ради України IX скликання.

Усього протягом цих п’яти років Верховна Рада України прийняла 79 законів, з підготовки та опрацювання яких Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було визначено головним (список додається). Серед них Комітет вважає за необхідне виділити такі:

Цим Законом було запроваджено декілька видів соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, введених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема: одноразова матеріальна допомога застрахованим особам у розмірі 8 тис. гривень; одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання та одноразова компенсація суб’єктам господарювання. Прийняття цього Закону дозволило надати економічну підтримку громадянам та юридичним особам під час призупинення діяльності суб’єктів господарювання у період карантинних обмежень.

Прийняття Закону було зумовлено необхідністю врегулювати на законодавчому рівні можливості здійснення працівником роботи у дистанційному форматі, що набуло значного поширення в умовах коронавірусних обмежень. Таким чином, цим Законом було розмежовано поняття надомної та дистанційної роботи, а також врегулювано питання запровадження гнучкого режиму робочого часу в трудовому законодавстві. Прийняття Закону надало можливість поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця. У подальшому положення цього Закону довели свою ефективність також в умовах воєнного стану, і на сьогодні, за різними оцінками, близько 30% українських працівників працюють дистанційно.

Законом запроваджено облік трудової діяльності працюючого населення в електронній формі та започатковано ведення електронної трудової книжки як цифрового аналога паперової. Також передбачено 5-річний період, протягом Пенсійним фондом України здійснюється включення відомостей  про трудову діяльність працівників до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (станом на липень 2024 року оцифровано уже близько 6 млн. трудових книжок).

Крім цього, Законом врегульовано питання автоматичного призначення пенсій за віком через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Законом передбачено новий вид відпустки – відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок роботодавця. Така відпустка надаєється одній із перелічених осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком).

Також законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька).

Закон забезпечив можливість використання електронного посвідчення ветерана війни «Е-Посвідчення ветерана» як аналога відповідного посвідчення у паперовій формі, а також врегулював питання інформаційного обміну між Єдиним державним реєстром ветеранів війни та іншими автоматизованими інформаційними, довідковими системами, реєстрами та банками даних, держателями (адміністраторами) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Метою прийняття Закону була необхідність знайти баланс між забезпеченням належного захисту прав найманих працівників та потребою у створенні умов для подальшого розвитку економіки. Цей Закон врегулював особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами, на період дії воєнного стану. Тим самим Закон створив можливості для продовження трудової діяльності українських працівників в умовах воєнного стану, визначив особливості трудових відносин за виняткових обставин (напр., у випадку знищення підприємства внаслідок бойових дій, неможливості виплати заробітної плати тощо), а також врегулював окремі аспекти робочого часу та часу відпочинку.

Законом передбачено припинення діяльності Фонду соціального страхування України з 01 січня 2023 року та його приєднання до Пенсійного фонду України. Це сприятиме оптимізації адміністративно-господарських видатків та посилить роль держави як гаранта реалізації застрахованими особами власних прав (за експертними оцінками економія державних коштів сягатиме близько 4-5 млрд. гривень на рік). Також цим Законом удосконалено перелік видів страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та потерпілим від нещасного випадку на виробництві; надано право потерпілим на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами; удосконалено умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та терміни її виплати; встановлено санкції за відповідні порушення законодавства.

Закон ураховує положення європейського законодавства та врегульовує низку наявних проблемних питань у сфері колективно-договірного регулювання, а саме: розширює суб’єктний склад сторін колективних переговорів; передбачає нові види колективних угод; визначає порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у випадках, коли він зобов’язаний враховувати положення угод різного рівня; передбачає можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів. Прийняття цього Закону є одним з основних кроків на шляху до повного перезавантаження соціального діалогу в Україні.

Закон надає можливість вагітній жінці на власний розсуд та з урахуванням медичних показань визначати дату початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Встановлено, що дні відпустки, передбачені законодавством для надання до пологів, можуть бути перенесені та використані жінкою частково або повністю після пологів (починаючи з дня пологів). Загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів або 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів.

Закон передбачає, що в період дії воєнного стану окремі категорії військовослужбовців, в тому числі військовослужбовці Збройних Сил України, мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їх права на біологічне батьківство (материнство), зокрема, на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків оборони держави від російської агресії. Відповідні витрати нестиме держава, порядок забезпечення медичної послуги буде встановлено Кабінетом Міністрів України.

Цим Законом уперше за часів незалежності України врегульовано працю домашніх працівників шляхом доповнення Кодексу законів про працю України відповідною новою главою. Законом визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками (своєчасна заробітна плата у визначеному розмірі, державний захист від неправомірних дій роботодавця), а також надання додаткових прав та гарантій для домашніх працівників, які проживають у домашньому господарстві. Також надається можливість домашнім працівникам формувати свою майбутню пенсію – для цього Закон передбачає добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.