22 квітня 2025 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Експериментальні проекти Міністерства соціальної політики України: кейс-менеджмент і психосоціальна підтримка населення» під головуванням заступника голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тараса Тарасенка у змішаному форматі (з використанням режиму відеоконференції на платформі ZOOM).

У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, центрів соціальних служб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій тощо. Загалом на участь у заході зареєструвалося понад 1000 учасників.

Захід проведено з метою обговорення результатів експериментальних проектів у сфері соціальної політики, спрямованих на покращення соціального захисту та підтримки населення, аналіз ефективності кейс-менеджменту як інструменту індивідуальної соціальної допомоги вразливим категоріям громадян та оцінка психосоціальної підтримки населення, її впливу на добробут громадян і можливості масштабування таких ініціатив.

Під час свого виступу Тарас Тарасенко наголосив на важливості цього заходу: «Саме такі заходи, як сьогоднішній «круглий стіл», мають надзвичайно велике значення. Вони дозволяють не лише обговорити наявні виклики, а й напрацювати ключові реперні точки».

За його словами, експериментальні проекти Міністерства соціальної політики України, зокрема впровадження кейс-менеджменту та заходів з психосоціальної підтримки, є одним із шляхів вирішення соціальних викликів в період коли йде війна, проте важливо реалізовувати і соціальну політику на постійній основі опираючись на результати експериментів. І саме завдяки фаховому діалогу між представниками влади, експертами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами вдається знаходити найбільш ефективні рішення.

Народна депутатка України, голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України з 2014 року Комітету Тетяна Циба зазначила, що нещодавно Верховна Рада України прийняла законопроект, який відкриває шлях до формування міждисциплінарних команд в системі соціальної служби. Вона також підкреслила, що окремі експериментальні проекти Міністерства соціальної політики України вже знаходять практичне втілення на рівні регіонів. Крім того, Тетяна Циба наголосила на тому, що реалізація масштабних проектів, до яких активно залучено Міністерство соціальної політики України, розпочалася ще до повномасштабного вторгнення, зокрема за ініціативи Першої леді України у сфері протидії домашньому насильству. Також вона поінформувала про готовність надавати необхідну підтримки в законодавчому вимірі з метою якнайшвидшого перетворення пілотних проектів на повноцінні закони, які можуть стосуватися всіх.

Заступниця генерального директора - керівниця експертної групи з питань розвитку системи надання соціальних послуг Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Оксана Суліма поінформувала у своєму виступі, що Міністерство соціальної політики України зосереджено на тому, щоб надати саме ту допомогу, яку потребує кожна конкретна людина. Також вона зазначила, що у рамках психологічної допомоги фахівці Міністерства навчають як громадян, так і трудові колективи основам програми «Допомога Плюс», метою якої є формування навичок стабілізації психологічного стану, щоб людина могла надати підтримку собі та близьким. Оксана Суліма звернула увагу на те, що окремим напрямом роботи є розвиток волонтерства, підтримка активістів та осіб, готових залучатися до соціальних ініціатив. Міністерство акцентує увагу на необхідності їх пошуку, організації діяльності та координування з метою ефективного розв’язання актуальних проблем. Станом на сьогодні, експериментальний проект вже впроваджується у 285 територіальних громадах. Крім того, триває додатковий відбір нових громад, у межах конкурсу відібрано 213 переможців серед надавачів соціальних послуг. До реалізації проекту залучені як надавачі, які фінансуються з державного бюджету, так і організації, що працюють за рахунок позабюджетного фінансування.

За її словами, важливим елементом проекту життєстійкості є навчання працівників-надавачів соціальних послуг за різними тематичними напрямами, і ці послуги надаються відповідно до методології «ведення випадку», що передбачає супровід особи до завершення ситуації. Також проводяться навчання за програмами «Самодопомога плюс», «Батьківство без стресу», «Перша психологічна допомога» тощо. За результатами реалізації проекту буде підготовлено аналітичний звіт, який стане основою для прийняття рішення про масштабування послуги на інші громади. Механізм фінансування проекту передбачає співфінансування таким чином: громада забезпечує приміщення та сплачує комунальні послуги, держава — діяльність працівників і частково матеріально-технічне забезпечення, а громадські організації чи інші надавачі забезпечують супервізію та розвиток своїх структур.

Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко повідомив, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю наразі адмініструє пілотний проект, метою якого є відпрацювання функцій закупівельника. У межах цього проекту за результатами участі громад здійснюється відбір надавачів соціальних послуг на відповідність визначеним критеріям, після чого Фонд укладає договори із такими надавачами для забезпечення подальшого звітування та фінансування. Нові форми передбачають деталізацію інформації щодо групових та індивідуальних форматів роботи, що, за словами Віталія Музиченка, є надзвичайно важливим з огляду на необхідність формування життєстійкості не лише в межах індивідуальних випадків, а на рівні громад.

Керівник експертної групи з питань підтримки вразливих верств населення Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України Володимир Хаджинов під час свого виступу звернув увагу на важливість забезпечення якісної та кількісної звітності, що подається суб’єктами надання соціальних послуг, зокрема щодо кількості заходів, здійснених у межах їх надання.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько зазначив, що фахівці із супроводу ветеранів війни здійснюють безпосередню взаємодію з ветеранами, їхніми родинами, родинами загиблих, зниклих безвісти та полонених. Заступник міністра також поінформував, що наразі формується структурована ветеранська політика, розбудовується інфраструктура на рівні обласних та районних державних адміністрацій, реалізується відповідна стратегія, а також триває процес зміни законодавства з метою визначення чітких механізмів реінтеграції ветеранів. Він підкреслив важливість налагодження міжвідомчої співпраці, а також зазначив, що демократичні підходи, зокрема, цивільне бачення ветеранської політики, не завжди приносять очікувані результати. Руслан Приходько підсумував, що спільна робота з Міністерством соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я та використання всіх наявних інструментів на рівні кожної територіальної громади — це основа оптимального використання ресурсів і ефективного функціонування системи реінтеграції Захисників України.

Перший заступник голови Національної соціальної сервісної служби України Віктор Канцурак наголосив, що реалізація проектів у сфері соціальних послуг включає попередню оцінку та аналіз надавачів, перевірку приміщень на відповідність вимогам законодавства, а також моніторинг і контроль за якістю послуг. Окрім того, Служба координує дії органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості та надавачів послуг, забезпечуючи методичну й навчальну підтримку. За результатами моніторингу Національної соціальної сервісної служби, 80 із 213 центрів життєстійкості функціонують без порушень, тоді як 113 отримали рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Віктор Канцурак поінформував, що серед основних проблем, зафіксованих під час перевірок, є такі: неналежне ведення документації, порушення строків подання звітності, відсутність моніторингу з боку надавачів, недостатній професійний розвиток фахівців, відсутність сертифікованих навчальних програм, дорожньої карти для отримання послуг, укладених договорів та індивідуальних планів надання послуг. Ці порушення суттєво ускладнюють оцінку якості соціальних послуг, що надаються в центрах життєстійкості.

Під час свого виступу представник Уповноваженого з соціальних та економічних прав Олена Колобродова зазначила про численні звернення громадян щодо порушення їхніх прав на отримання соціальних послуг, зокрема про відмови у прийнятті заяв та відсутність реагування на потреби осіб у складних життєвих обставинах. У зв’язку з цим позитивно оцінюється ініціатива Мінсоцполітики щодо впровадження проекту «електронний кейс-менеджмент». За її словами, Національна соціальна сервісна служба як центральний орган виконавчої влади зможе отримувати інформацію через систему кейс-менеджменту для здійснення контролю та розгляду скарг громадян щодо порушення їхніх соціальних прав. На цей час до Уповноваженого не надходили скарги, пов’язані з функціонуванням цієї системи, однак питання буде опрацьоване в межах загального моніторингу дотримання прав на соціальні послуги. Разом із тим, впровадження електронного кейс-менеджменту потребує створення умов у громадах: вирішення кадрових проблем, забезпечення технічної спроможності та координації з боку обласних військових адміністрацій, департаментів соціального захисту та Національної соціальної сервісної служби України. Олена Колобродова поінформувада, що результати моніторингу свідчать про необхідність впровадження кейс-менеджменту також для підтримки цивільних осіб, які були позбавлені волі, зокрема забезпечення їм повного супроводу – від моменту звільнення до отримання необхідних послуг для адаптації та реінтеграції із визначенням відповідального органу.

Голова Міжнародної асоціації психологів та тренерів-експертів, директорка навчально-тренінгового центру Наталія Сабліна наголосила на критичній важливості психічного здоров’я в умовах сьогодення. Вона зазначила, що, за прогнозами, 19 мільйонів українців потребуватимуть психосоціальної підтримки, а також очікується повернення близько 2 мільйонів ветеранів. На сьогодні в асоціації нараховується понад 348 фахівців – психологів та тренерів-експертів з усієї України, включаючи як шкільних психологів, так і науковців, які беруть участь у розробці програм допомоги. Наталія Сабліна звернула увагу на необхідність належної підготовки психологів для роботи в центрах життєстійкості. Зокрема, вона наголосила, що фахівці з низькою заробітною платою не мають змоги самостійно проходити спеціалізовані курси для роботи з ветеранами, залежними особами або людьми, які пережили травму. Вона підкреслила про відсутність супервізійних груп у центрах життєстійкості, що є суттєвою проблемою, особливо для психологів-початківців. Важливо також вирішити питання доступу до клінічних психологів у малих населених пунктах, адже не завжди є можливість перенаправити людину до відповідного спеціаліста. Наталія Сабліна запропонувала розглянути можливість включення клінічних психологів до складу центрів життєстійкості або забезпечення їх присутності в найближчих населених пунктах.

Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк звернув увагу на актуальну проблему відсутності соціального супроводу у військових шпиталях, медичних закладах та лікарнях, які надають допомогу військовим. За його словами, під час спілкування з пораненими захисниками у лікувальних установах, багато з них повідомляють про відсутність фахівця із соціального супроводу, який би допомагав з вирішенням побутових, правових і організаційних питань під час лікування. Він наголосив на важливості розвитку системи соціального супроводу не лише як послуги, а як частини системної державної політики з реінтеграції осіб у цивільне життя.

Підсумовуючи результати заходу, заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко наголосив на ключовій меті усіх соціальних сервісів — відновленні людського капіталу. За його словами, саме людський капітал є основою державності та фундаментом для економічного розвитку країни. Він підкреслив, що частина населення, на жаль, не зможе повною мірою повернутися до активної участі в економічному житті країни. Водночас більшість українців, на його переконання, мають потенціал і обов’язок — як у воєнний, так і в післявоєнний період — присвятити свій найцінніший ресурс, а саме час та зусилля, на відновлення України та її збереження для майбутніх поколінь. За його словами, це має стати спільною метою кожного громадянина. Для досягнення цієї мети необхідно створювати ефективну систему підтримки, яка охоплює як військових,  ветеранів,  волонтерів,  цивільних, і громадян які залишили країну, ховаючись від війни. Він наголосив на важливості роботи соціальних працівників, проте звернув увагу на низький рівень їх оплати — у розмірі близько 8 тисяч гривень, що  має бути переглянуто або змінені підходи до соціальних сервісів, оскільки зараз соціальні послуги надаються також за активної участі волонтерських і громадських організацій. Заступник голови Комітету закликав до солідарності та взаємодопомоги, аби всі громадяни були один для одного надійними помічниками у процесі відновлення країни.