23 грудня 2025 року відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України IX скликання у м. Чернівці було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Регіональна інфраструктура ветеранської політики» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолія Остапенка.

У заході взяли участь діючі військовослужбовці, ветерани війни, народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, громадських організацій та медіа.

Під час заходу було обговорено низку актуальних питань, пов’язаних з роботою центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій із забезпечення соціального захисту, інтеграції, реабілітації, розвитку потенціалу ветеранів і членів їхніх сімей на регіональному рівні.

Головуючий на засіданні «круглого столу» голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко розпочав захід хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.

Під час виступу Анатолій Остапенко підкреслив: «Ветеранська політика є пріоритетом держави та не повинна обмежуватися питаннями соціального захисту. Завдання держави, насамперед, допомогти ветеранам стати активною складовою територіальної громади, а суспільству – усвідомити роль ветеранів у відстоюванні незалежності, віддати їм належну шану і повагу».

Анатолій Остапенко зазначив, що розширення інфраструктури органів, які реалізують ветеранську політику, сприятиме підвищенню доступності та ефективності надання послуг ветеранам війни та членам їхніх сімей. Регіональні програми соціальної підтримки ветеранів доповнюють загальнодержавні ініціативи та передбачають різні види допомоги, зокрема, забезпечення житлом, підтримку ветеранського бізнесу, отримання пільг за рахунок коштів місцевих громад. Наразі у кожній області впроваджено комплексні та цільові програми підтримки Захисників і Захисниць та членів їхніх сімей. Він підкреслив, що піклування про ветеранів війни, родини загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, родини зниклих за особливих обставин та полонених є обов’язком держави та її народу. Кожен громадянин України у спілкуванні з ветеранами та родинами полеглих воїнів має пам’ятати про високу ціну незалежності України та можливості кожного жити у вільній країні.

Анатолій Остапенко наголосив на тому, що підтримка ветеранів та родин загиблих героїв є необхідною під час воєнного стану та в подальшому мирному житті.

Заступник Голови Чернівецької обласної військової адміністрація Роман Греба окреслив комплексний підхід до реалізації ветеранської політики в Чернівецькій області, наголосивши, що вона насамперед спрямована на забезпечення нормального життя людей, які пройшли війну, та підтримку їхніх сімей. За його словами, ключовим принципом є надання допомоги швидко, зрозуміло і максимально близько до ветерана через доступні сервіси на місцях, де людина одразу може отримати чіткий маршрут підтримки. Він поінформував, що в області функціонують 15 ветеранських просторів, окремо працює обласний комунальний ветеран-хаб, а також з квітня 2025 року відкрито три простори турботи для ветеранів на базі медичних закладів. Крім того, для спрощення доступу до послуг усі 52 центри надання адміністративних послуг області розширили перелік сервісів для ветеранів та членів їхніх родин і впроваджують принцип «єдиного вікна», а в Офісі соціальної підтримки проведено 95 особистих прийомів. Крім того, станом на 15 грудня 2025 року в області введено 93 посади фахівців із супроводу ветеранів, на яких на даний час працевлаштовано 70 осіб. Значну увагу приділено питанню житла як базовій умові адаптації до мирного життя та розвитку ветеранського спорту як інструменту реабілітації та соціальної інтеграції. На завершення Роман Греба наголосив, що завдання на 2026 рік - забезпечити роботу системи ветеранської підтримки не лише у звітах, а й у повсякденному житті, подякував громадам, фахівцям супроводу, медикам і партнерам за щоденну роботу.

Народний депутат України Олена Лис підкреслила, що розвиток ветеранського напряму в регіоні є очевидним, а підтримка здійснюється на належному, високому рівні. Окремо Олена Лис звернулася до колег у контексті законодавчої діяльності, запевнивши у повній підтримці з боку парламенту. За її словами, у разі надходження звернень від органів виконавчої влади забезпечується постійна комунікація та готовність до співпраці з метою ефективного вирішення питань у сфері ветеранської політики.

Заступник Міністра молоді та спорту України Сергій Тимофєєв поінформував про реалізацію Міністерством молоді та спорту України державної політики у сферах фізичної культури і спорту, молодіжної політики, зокрема, окремий акцент було зроблено на розвитку ветеранської політики через інструменти фізичної культури та спорту. За його словами, на сьогодні в Україні вже розбудовано близько 200 адаптивних спортивних клубів для ветеранів. Для забезпечення їхньої діяльності тренери пройшли спеціалізовані курси підготовки та перепідготовки, після чого працюють безпосередньо в регіонах. Важливим елементом ветеранського напряму Сергій Тимофєєв назвав залучення ветеранів до координації активних парків. Наразі близько 16 ветеранів виконують функції координаторів, передаючи власний досвід побратимам. Такий підхід, за його словами, сприяє принципу «рівний-рівному», підвищує довіру та мотивує ветеранів долучатися до тренувань. Він зазначив, що держава створює умови для Захисників і Захисниць, які повертаються з війни, щоб вони могли реалізовувати своє дозвілля, тренуватися, спілкуватися та відновлювати психологічний, емоційний і соціальний стан через рухову активність.

Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка повідомила, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності зосереджує роботу на якісному наданні та подальшому розвитку соціальних послуг, а також на розбудові цілісної системи соціальної підтримки. Вона нагадала, що нещодавно були ухвалені зміни до Закону України «Про соціальні послуги», якими передбачено закупівлю соціальних послуг загальнодержавного значення за рахунок коштів державного бюджету. Окремо було наголошено на проблемі низького рівня заробітної плати соціальних працівників. За її словами, наразі відповідний проект акта перебуває на погодженні в центральних органах виконавчої влади, і міністерство вживає всіх необхідних заходів, щоб до кінця року внести його на розгляд Уряду та врегулювати питання оплати праці в соціальній сфері. Також було відзначено недостатність фінансових ресурсів для забезпечення соціальних послуг у громадах, що пов’язано з прийняттям значної кількості внутрішньо переміщених осіб, значна частина яких потребує соціальної підтримки. На завершення Інна Солодка підкреслила, що міністерство активно працює над вирішенням окреслених питань, готове до відкритого діалогу з громадами та продовжить роботу над тим, щоб громадяни отримували необхідну та своєчасну соціальну допомогу.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області Ірина Ісопенко окреслила ключові виклики у сфері реалізації ветеранської політики в регіоні та загалом в Україні, наголосивши на ролі Офісу Омбудсмана як єдиної державної інституції парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини, зокрема, ветеранів та членів їхніх сімей. Вона підкреслила, що ветеранська політика є відносно новим, але одним із пріоритетних напрямів діяльності Омбудсмана. Станом на сьогодні в Україні налічується майже 1,5 млн ветеранів, а з урахуванням членів їхніх родин ветеранська спільнота охоплює близько 6 млн громадян, які мають право на державні гарантії, повагу та належний рівень захисту. Окрему увагу було приділено системним недолікам державної підтримки ветеранів, серед яких обмежений доступ до медичної та психологічної допомоги, бар’єри на ринку праці, недостатня кількість програм перекваліфікації, соціальна ізоляція, складні бюрократичні процедури та низький рівень інформування про наявні права і можливості. Наголошено, що люди, які захищали державу, не повинні витрачати місяці на оформлення статусів і отримання передбаченої законом допомоги. Також було поінформовано, що протягом року за сприяння Офісу Омбудсмана поновлено права понад 300 ветеранів і членів їхніх родин. З 1 травня 2025 року в межах роботи регіональної групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими надано понад 600 індивідуальних правових та інформаційних консультацій родинам військовополонених, зниклих безвісти, ветеранам і сім’ям загиблих. На завершення Ірина Ісопенко наголосила, що вирішення проблем ветеранської спільноти можливе виключно через системну взаємодію органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства, подякувала учасникам заходу та представникам Офісу Омбудсмана за спільну роботу.

Заступник начальника управління додержання прав військовослужбовців, поліцейських, ветеранів та членів їх родин Офісу Омбудсмана Володимир Дятел зазначив, що ветерани не повинні ділитися на «нових» та «старих», тому що всі учасники бойових дій, незалежно від війни, в якій вони брали участь, мають рівні права та соціальні гарантії. Він також підкреслив важливість створення системи підтримки ветерана з моменту звільнення зі служби та переходу до цивільного життя. На сьогоднішній день точки виходу ветеранів не завжди підхоплюються місцевими органами влади та фахівцями з супроводу. За його словами, кількість таких фахівців потрібно збільшувати, а вони повинні бути підготовленими та кваліфікованими, знати ветеранів у своїх громадах і забезпечувати ефективну комунікацію між військовим та цивільним супроводом. Володимир Дятел зазначив, що Офіс Омбудсмана використовує свою платформу для обговорення цих процесів, визначення проблемних питань та забезпечення ветеранів належними правами і соціальними гарантіями.

Директор Державного центру зайнятості Юлія Жовтяк зазначила у своєму виступі, що ефективність системи підтримки ветеранів безпосередньо залежить від людського фактору: як від фахівця, який працює з ветераном, так і від керівника, здатного організувати, проконтролювати процес і своєчасно ухвалювати управлінські рішення. Саме за таких умов можливий результативний підхід до надання послуг не лише ветеранам, а й усім громадянам. Вона підкреслила, що Державна служба зайнятості постійно вдосконалює свої навички та підходи у роботі з ветеранською спільнотою. У кожному центрі зайнятості визначені окремі спеціалісти, які безпосередньо працюють із ветеранами, зокрема, й кар’єрні радники з числа демобілізованих військовослужбовців. Така модель «рівний-рівному» вже демонструє позитивні результати на практиці. Юлія Жовтяк також повідомила про реалізацію низки програм підтримки, зокрема, грантової програми «Власна справа», компенсацій роботодавцям за працевлаштування ветеранів і осіб з інвалідністю, програм облаштування інклюзивних робочих місць, професійного навчання та отримання ваучерів на освіту. Вона підкреслила, що всі консультаційні послуги в офісах «Зроблено в Україні» надаються безоплатно, та закликала активно поширювати цю інформацію серед ветеранської спільноти. На завершення Юлія Жовтяк наголосила, що питання працевлаштування ветеранів перебуває на постійному контролі керівників обласних центрів зайнятості та керівництва служби загалом, а головною метою залишається забезпечення можливостей для повноцінної реалізації кожного ветерана в цивільному житті.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько зазначив, що реалізація державної ветеранської політики у 2025 році набула системного та комплексного характеру і є безумовним пріоритетом для всієї системи органів державної влади. Руслан Приходько підкреслив, що Україна вже протягом року впроваджує державну ветеранську політику як цілісну екосистему, яка охоплює всі ключові сфери: охорону здоров’я, соціальний захист, забезпечення житлом, зайнятість, освіту та економічну інтеграцію ветеранів. Координаційну роль у цьому процесі відіграє Міністерство у справах ветеранів України, однак кожне міністерство вже має власні програми, напрацювання та спільні міжвідомчі треки. Окрему увагу він звернув на розвиток регіональної інфраструктури ветеранської політики. Протягом року системно вибудувано діяльність структурних підрозділів з питань ветеранської політики в кожній обласній військовій адміністрації. Збільшено штатну чисельність, розширено функціональні повноваження та забезпечено організаційну спроможність таких підрозділів. Водночас Руслан Приходько звернув увагу на проблемні аспекти практичної реалізації політики, зокрема, у сфері працевлаштування ветеранів. Він нагадав про запуск єдиної електронної платформи «Кар’єра ветерана», на якій наразі розміщено понад 43 тисячі вакансій від роботодавців, готових працевлаштовувати ветеранів. Разом із тим, на платформі зафіксовано близько 2,5 тисячі резюме від ветеранів, що свідчить про наявність розриву між пропозицією та фактичним залученням захисників до ринку праці. Ключовим завданням, за словами Руслана Приходька, стане створення на рівні громад цілісних ветеранських екосистем та уніфікованих маршрутів повернення ветеранів до цивільного життя. Йдеться про комплексний супровід учасників бойових дій, ветеранів з інвалідністю внаслідок війни, а також про системну підтримку родин загиблих Захисників, полонених та зниклих безвісти. Руслан Приходько наголосив, що завдання громад полягає у формуванні професійних команд і створенні умов для практичного втілення державної ветеранської політики на місцях, аби між стратегічною візією держави та реальними потребами ветеранів не виникало розривів.

Заступник директора департаменту - начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Сергій Кучеренко зазначив, що пріоритетом діяльності Міністерства оборони України на сьогодні є соціальні гарантії для військовослужбовців. Водночас він висловив подяку та підтримку Міністерству у справах ветеранів України, наголосивши на його провідній ролі у формуванні та реалізації державної ветеранської політики. Сергій Кучеренко підкреслив унікальність українського досвіду, зазначивши, що держава вперше в історії формує комплексну ветеранську політику безпосередньо під час триваючих бойових дій. Окремо він акцентував увагу на відмінностях між підходами минулого та сучасної України, зазначивши, що обсяг соціальних гарантій і пільг, які сьогодні надаються учасникам бойових дій незалежною Україною, є суттєво ширшим і системнішим, ніж у попередні історичні періоди. У контексті міжвідомчої взаємодії Сергій Кучеренко поінформував, що Міністерство оборони України як заінтересований центральний орган виконавчої влади активно долучене до реалізації завдань, визначених Стратегією ветеранської політики та Стратегією переходу від військової служби до цивільного життя. Провідну координаційну роль у цьому процесі, за його словами, відіграє Міністерство у справах ветеранів України. Сергій Кучеренко приділив окрему увагу питанню безбар’єрності, наголосивши, що це передусім простір рівних можливостей. Він зазначив, що впровадження принципів безбар’єрності в умовах закритої системи, якою є Міністерство оборони України та Збройні Сили України, є надзвичайно складним завданням. У зв’язку з цим у структурі Департаменту соціального забезпечення було проведено зміни та створено Управління гуманітарного забезпечення, до складу якого входить окремий підрозділ з питань безбар’єрності. Сергій Кучеренко також наголосив на важливості синхронізації дій під час проходження військової служби та після звільнення військовослужбовця, зокрема, у взаємодії з громадами, фахівцями соціального супроводу та помічниками ветеранів. Він підкреслив, що громада є ключовим середовищем подальшого життя військовослужбовця після демобілізації. Окремо він поінформував про цифровізацію процесу надання статусу учасника бойових дій, який здійснюється в автоматичному режимі без залучення самого військовослужбовця, шляхом внесення даних до державного реєстру, що дає змогу родинам оперативно користуватися передбаченими пільгами та соціальними гарантіями. На завершення він наголосив на необхідності посилення координації між військовими структурами та цивільними закладами охорони здоров’я, дотримання вимог безпеки при доступі до лікувальних установ, а також на важливості контролю реалізації нормативних актів на практиці безпосередньо на рівні громад і конкретного ветерана.

Керівник апарату Львівської обласної державної адміністрації Тарас Грень поінформував про діяльність 16-ї Військово-лікарської комісії (ВЛК), яка охоплює п’ять регіонів України. Він зазначив, що певні проблеми у роботі комісії були актуальні ще пів року тому, проте сьогодні вони успішно вирішені завдяки спільній роботі з Міністерством оборони України, Кабінетом Міністрів України та регіональною ВЛК. Тарас Грень підкреслив свою готовність особисто здійснювати координацію для оперативного вирішення усіх випадків та закликав повідомляти про такі ситуації безпосередньо йому.

Голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території «Нова нація», учасник бойових дій Микола Греков звернув увагу на критичну ситуацію з учасниками бойових дій, особливо з окупованих територій. Він підкреслив, що багато ветеранів втратили рідних, майно та житло, а сьогодні не мають доступу до адекватного лікування та реабілітації. «Сьогодні звичайний ветеран не може отримати нормальні умови лікування, реабілітації та санаторно-курортного відпочинку», - зазначив Микола Греков. Він додав, що чинна програма забезпечення ліками працює, але на практиці її ефективність низька, адже більшість медикаментів не відповідають потребам ветеранів.

Голова ГО Гвардійського-військового товариства «Редюїт», полковник Роман Леонович висловив подяку всім, хто долучився до законодавчої ініціативи щодо встановлення ритуалу «Хвилини мовчання» на державному рівні для вшанування загиблих громадян України. Він наголосив, що це надважливо, оскільки пам’ять про загиблих є фундаментом майбутнього держави. Роман Леонович підкреслив, що ветерани часто не можуть отримати необхідну підтримку, адже обов’язки фахівців супроводу не перекладаються на інші громади, і ветерани залишаються без контролю та допомоги. Він також виділив чотири ключові аспекти адаптації ветеранів у сучасному суспільстві: матеріальний стан, забезпечення житлом, чіткий план на майбутнє та ветеранський спорт.

Голова громадської організації «Об’єднання родин Небесної Сотні», дружина Героя Небесної Сотні Тамара Швець висловила щиру подяку за можливість брати участь у таких відповідальних зустрічах, підкресливши значущість поширення інформації та вшанування героїв сучасності. Вона окремо подякувала Роману Леоновичу за чутливість і увагу до стану душі сімей загиблих, а також Анатолію Остапенку та представникам Міністерства у справах ветеранів за відкритість і безбар’єрне спілкування, що особливо важливо для родин загиблих та громадянського суспільства в цілому. Тамара Швець звернула увагу на підготовку законопроекту про Революцію Гідності, у тому числі щодо вшанування загиблих на Майдані. Тамара Швець закликала законодавців більш наполегливо відстоювати право народу та втілювати його волю на законодавчому рівні. «Родини загиблих - це промінчик, який гріє ветерана та військового на передовій. Кожна зустріч у лікарні, кожна дрібна радість, яку ми приносимо, - це підтримка для тих, хто зараз на передовій», - зазначила вона, наводячи приклади особистих зустрічей із військовими та генералами, які відчували емоційну підтримку від сімей загиблих. Окрему увагу Тамара Швець приділила питанню реабілітації поранених військових. Вона нагадала про власний досвід 13,5 років занять реабілітацією та про проблеми сучасної системи: обмежений доступ до реабілітаційних процедур після лікарні, відсутність належного обладнання та бюрократичні перепони. Вона навела приклади, коли військові та їхні родини з периферії змушені витрачати значні зусилля та кошти, іноді навіть піддаючись корупційному тиску, щоб отримати належну групу інвалідності. Вона закликала до системного контролю та підвищення ефективності роботи фахівців із супроводу ветеранів, ставлячи питання: «Скільки разів заслуховували звіти фахівців із супроводу ветеранів у вашій області?». Тамара Швець наголосила, що підтримка родин загиблих та реабілітація поранених - це не лише соціальна необхідність, а й моральний обов’язок держави перед тими, хто захищав і продовжує захищати Україну.

Голова громадської спілки «Всеукраїнське громадське об’єднання родин загиблих та безвісті зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 сотні», дружина загиблого Героя України Ірина Міхнюк підкреслила важливість законодавчих ініціатив щодо одноразової грошової допомоги та додаткових виплат для родин загиблих, які вже отримали підтримку і очікують на реєстрацію відповідного законопроекту. Особливу увагу Ірина Міхнюк приділила внесенню до програми «Власна справа» членів родин загиблих, на яких раніше не поширювалася соціальна підтримка. Вона зазначила, що держава має проявляти увагу до молодих членів родин загиблих, включно з дружинами, чоловіками та дітьми, оскільки це показник відношення держави до ветеранів і їхніх родин. Ірина Міхнюк закликала забезпечити довготривалий супровід дітей загиблих у школах та садочках, а також виділити окремих фахівців для правової допомоги родинам, оскільки короткострокові консультації не забезпечують належного захисту та підтримки. Вона підкреслила, що родини загиблих мають бути активними учасниками планування, реалізації та оцінки програм разом із ветеранами, оскільки вони є невід’ємною частиною ветеранської спільноти, а не окремою пільговою категорією.

Член громадської організації «Об’єднання родин Небесної Сотні» Галина Чопик підкреслила, що одним із ключових напрямів ветеранської політики є вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України і популяризація позитивного образу ветерана, проте наразі цей аспект недостатньо реалізований. Вона поділилася власним досвідом, зазначивши, що працює над збором історій та фактів про подвиги свого сина та інших захисників, які загинули на фронті, зокрема бійців 80-ї десантної штурмової бригади. Виступаюча звернула увагу на необхідність постійної підтримки членів сімей загиблих, а не обмеження її епізодичними заходами, такими як «Дзвін пам’яті». Вона наголосила на важливості залучення дітей та молоді до вшанування героїв через освітні та громадські ініціативи, наприклад, конкурс, де учасники готують роботи про життя та подвиги ветеранів, що сприяє формуванню у молодого покоління поваги до історії та героїзму. Галина Чопик підкреслила, що члени сімей загиблих є невід’ємною частиною ветеранської спільноти, а їхня участь у програмах і проектах сприяє формуванню позитивного образу ветерана та зміцненню національної пам’яті.

Голова громадської організації «УКРАЇНСЬКА ВАЛЬКІРІЯ» Дарина Требух звернула увагу на проблеми паліативних пацієнтів, важкохворих та інвалідів першої групи, які не можуть самостійно отримувати соціальні та правові послуги. Вона нагадала, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяльність держави має бути спрямована на забезпечення гідного життя, реалізацію прав громадян та компенсацію обмежень. Вона звернула увагу на дефіцит фахівців із супроводу ветеранів у Києві, тоді як у інших регіонах така практика вже реалізована. Дарина Требух наголосила на необхідності створення спеціального інституту уповноважених представників для ветеранів, що включатиме юридичну та соціальну підтримку для важкохворих, інвалідів першої групи, внутрішньо переміщених осіб та тих, хто втратив житло або не має родичів. Вона підкреслила, що зараз родини ветеранів виконують функції юристів і соціальних працівників без належної компетенції, що призводить до критичної ситуації.

Голова Громадської організації «Герої війни» Нікіта Бочило наголосив, що громадська організація постійно опікується ветеранами, дітьми загиблих, їхніми матерями та жінками, щотижня комунікуючи для виявлення проблем та надання допомоги. Водночас він підкреслив, що системна державна підтримка цих категорій має бути розширена і виведена на загальнодержавний рівень, а не залишатися виключно під опікою громадських організацій. Окремо Нікіта Бочило зауважив, що адаптація ветеранів на регіональному рівні відбувається недостатньо ефективно, тому його організація готова долучатися до всіх засідань, висвітлювати проблемні питання та підтримувати законодавчі ініціативи, спрямовані на поліпшення умов життя ветеранів та членів їхніх родин.

Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк звернув увагу на низку системних проблем, з якими стикаються ветерани та військовослужбовці, які набули статусу ветерана. Він зазначив, що незважаючи на набуті соціальні статуси, ветерани часто стикаються з бюрократичними перешкодами у взаємодії з органами влади та місцевими громадами. Олександр Вознюк також звернув увагу на проблему працевлаштування ветеранів, зазначивши, що більшість із них потребують насамперед медичної та психологічної реабілітації, перш ніж долучатися до професійної діяльності. Крім того, він підкреслив необхідність відновлення парламентського контролю за діяльністю міністерств та органів влади, що відповідають за соціальні гарантії ветеранів, та проведення аудиту витрачання коштів, включно з фінансовою допомогою від Європейського Союзу.

Заступник керівника Благодійного Фонду «Перемоги та Відновлення» Ольга Кітчук зазначила, що її пропозиції сформовані на основі постійної роботи та безпосереднього діалогу з ветеранами. Основною проблемою було визначено нерівність доступу ветеранів до послуг залежно від регіону проживання. За її словами, в Україні фактично існують регіони першого рівня, де діють ветеранські центри, хаби, фахівці та програми підтримки, а також регіони другого і третього рівнів, у яких ветерани залишаються сам на сам зі своїми проблемами. При цьому йдеться не про відсутність діяльності загалом, а про обмежений доступ до послуг через місцезнаходження ветеранів, що є несправедливим та суперечить принципу рівності прав. Окремо було наголошено на необхідності формування мобільних команд, до складу яких мають входити психологи, юристи, соціальні працівники та інші необхідні фахівці, а також на запровадженні чіткого маршруту супроводу ветерана замість хаотичних звернень до різних установ. Вона зазначила, що наразі такі виїзні групи існують лише в окремих ветеранських організаціях, тоді як держава має забезпечити їх створення саме на рівні місцевої влади. Окремо Ольга Кітчук зупинилася на питанні цивільно-військового та ветеранського співробітництва, яке наразі не має єдиного бачення та належного закріплення в програмах розвитку громад і часто залежить виключно від особистої позиції окремих посадовців. У результаті ветеран або використовується як символічний образ, або сприймається як проблема, що, на її переконання, є неприпустимим. Таке співробітництво має розглядатися не лише як соціальний інструмент, а як елемент внутрішньої безпеки, стійкості та розвитку громад.

На завершення голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко у своєму заключному слові наголосив, що ветеранська політика визначена одним із пріоритетів України, формується та реалізується як комплексна довгострокова державна політика у цій сфері із залученням органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.

На жаль, повномасштабна війна спричиняє велику кількість проблем, тому виникає реальна необхідність екстрених змін у підходах до організації надання соціальної підтримки, працевлаштування, психологічній підтримки та увічнення пам’яті.

Засідання «круглого столу» стало важливою складовою обговорення забезпечення регіональної інфраструктури ветеранської політики.

Деталі засідання «круглого столу» у відеозаписі за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=vrJyllnfokQ