У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися слухання на тему: «Про стан виконання Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» № 4071-IX від 20 листопада 2024 року».

У заході, що пройшов 19 березня 2026 року, взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, сторін соціального діалогу, громадських організацій, наукових установ.

Головуюча на слуханнях, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час комітетських слухань окреслила ключові виклики у сфері виконання Закону України №4071-IX.

За її словами, метою проведення слухань є аналіз стану реалізації відповідного законодавства, оцінка поточних проблем та напрацювання рекомендацій для вдосконалення державної політики у цій сфері.

Галина Третьякова акцентувала увагу на масштабах порушень прав людини, спричинених державою-агресором. Наголошено, що наслідки війни мають безпрецедентний характер, а обсяг завданої шкоди як матеріальної, так і нематеріальної є колосальним і потребує системного обліку та належного правового реагування.

Як зазначила голова Комітету, починаючи з 2022–2023 років, спільно з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України здійснювалася робота над створенням законодавчого механізму, який дозволив би систематизувати всі види компенсаційних виплат громадянам. Першочергово Україна впровадила Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

«Водночас очікується, що обсяги відшкодувань за шкоду життю та здоров’ю громадян не поступатимуться масштабам майнових втрат. Компенсації здійснюються з трьох основних джерел: державного бюджету, органів місцевого самоврядування та системи соціального страхування», — пояснила Галина Третьякова.

Окремо було відзначено законодавчі зміни щодо виплат сім’ям загиблих працівників критичної інфраструктури через механізми Пенсійного фонду України.

У ході слухань Галина Третьякова навела актуальні статистичні дані, які ілюструють масштаб гуманітарної кризи:

— понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб;

— близько 7,5 мільйона громадян, які виїхали за кордон;

— понад 4,3 мільйона осіб зі статусом тимчасового захисту в ЄС;

— 389 зафіксованих фактів сексуального насильства (за даними Офісу Генерального прокурора України);

— майже 3 тисячі постраждалих дітей, серед яких 676 загиблих;

— понад 412 тисяч дітей зі статусом постраждалих від воєнних дій.

Окремо підкреслено зростання кількості осіб з інвалідністю - з 2,8 мільйона до понад 3,4 мільйона громадян унаслідок війни.

У цьому контексті 20 листопада 2024 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», яким передбачено створення двох ключових реєстрів:

1. Система обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - Система обліку інформації про шкоду);

2. Реєстр відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр відомостей щодо депортованих дітей).

Система обліку інформації про шкоду передбачає фіксацію широкого спектра порушень, зокрема: загибелі, зникнення безвісти, травмування, катування, сексуального насильства, незаконного ув’язнення, примусового переміщення, втрати доступу до медичних, соціальних та освітніх послуг тощо.

Водночас, як зазначалося під час слухань, реалізація цієї системи відбувається з істотними труднощами. Хоча Кабінет Міністрів України затвердив порядок функціонування системи у квітні 2025 року, станом на початок 2026 року вона перебуває на другому етапі впровадження та фактично не має визначеного фінансування.

Додатковою проблемою стало припинення фінансування з боку міжнародних партнерів, зокрема через зупинку програм USAID, що унеможливило завершення створення цифрової платформи обліку.

Відсутність повноцінної системи створює низку ризиків:

— фрагментацію державної політики у сфері фіксації шкоди;

— втрату доказової бази;

— зниження довіри громадян до державних механізмів;

— ускладнення інтеграції з міжнародними інструментами репарацій.

Водночас більш ефективною є реалізація Реєстру відомостей щодо депортованих дітей. Він створений та адмініструється Міністерством юстиції України, а доступ до інформації забезпечується у формі безоплатних витягів. «Станом на березень 2026 року вже підтверджено факти депортації або примусового переміщення щодо 19 915 дітей», — повідомила голова Комітету.

Підсумовуючи, Галина Третьякова наголосила, що Система обліку інформації про шкоду наразі перебуває на різних стадіях реалізації, що вимагає комплексного доопрацювання. Також вона зазначила, що за результатами комітетських слухань будуть напрацьовані конкретні рекомендації для усунення наявних недоліків, забезпечення повноцінного функціонування національної системи обліку та її інтеграції до міжнародних механізмів репарацій.

Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний  повідомив про поточний стан розробки та вдосконалення систем обліку даних у сфері соціальної політики. За його словами, технічні вимоги до нової системи були розроблені, однак реалізація проекту призупинилася через завершення програми основного донора. Він зазначив, що наразі робота триває у двох напрямах: доопрацювання існуючих систем та підготовка до створення нової. Зокрема, забезпечується повна фіксація даних про внутрішньо переміщених осіб, а також розширюється збір інформації щодо їхніх потреб у житлі, медичних і соціальних послугах. Також, Анатолій Комірний повідомив, що окремо ведеться робота спільно з Міністерством юстиції України щодо вдосконалення системи ЄІАС “Діти”, яка використовується для фіксації даних про депортованих дітей.  Крім того, триває постійне оновлення функціоналу систем із урахуванням нових викликів, зокрема потреб населення на тимчасово окупованих територіях, де обмежений доступ до базових послуг. Підсумовуючи, заступник Міністра поінформував, що робота над удосконаленням систем триває з метою збереження та подальшої систематизації важливих даних».

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець  надав юридичний аналіз стану формування державної політики щодо захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України. Він нагадав, що ще у спецдоповіді за 2022 рік були визначені два ключові кроки: створення державної системи обліку постраждалих і завданої їм шкоди, а також ухвалення комплексного законодавства щодо їх правового статусу та механізмів підтримки. Водночас ці рекомендації залишаються нереалізованими, попри їх щорічне повторення у доповідях Омбудсмана. За його словами, відсутність системного обліку призводить до неможливості встановити точну кількість постраждалих, зокрема поранених і загиблих цивільних. Наявні державні реєстри мають фрагментарний характер і не забезпечують комплексного підходу. Окремо він звернув увагу на невиконання положень Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» № 4071-IX від 20 листопада 2024 року, зокрема щодо створення відповідної системи та підготовки законопроекту про підтримку постраждалих у визначені строки.  Дмитро Лубінець підкреслив, що відсутність системної державної політики негативно впливає на реалізацію прав постраждалих, підриває довіру до держави та ускладнює формування позиції України щодо репарацій. Він закликав до невідкладного створення системи обліку, затвердження стратегії підтримки та забезпечення комплексного підходу до захисту постраждалих від війни.

Народний депутат України, заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу Марія Мезенцева-Федоренко наголосила на актуальності теми обліку та підтримки осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії, підкресливши, що вона стосується кожної української родини. Вона повідомила про результати роботи на міжнародному рівні, зокрема в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Ради Європи, де вдалося поєднати національний і міжнародний підходи до формування механізмів фіксації збитків. За її словами, Міжнародний реєстр збитків функціонує ще до укладення мирної угоди, що є безпрецедентним для міжнародної практики. Водночас Марія Мезенцева-Федоренко звернула увагу на необхідність врахування подій, починаючи з 2014 року, що відповідає принципу справедливості. Окремо, вона  підкреслила важливість наповнення реєстру фінансовими ресурсами, зокрема за рахунок використання заморожених активів РФ у міжнародних юрисдикціях. Марія Мезенцева-Федоренко закликала до синхронної роботи над національним і міжнародним треками, а також до активізації зусиль щодо розвитку національної системи обліку. Вона підтвердила готовність до подальшої співпраці та підтримки промоції Міжнародного реєстру збитків.

Начальник Управління міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України Світлана Рогозянська  повідомила про стан реалізації державної політики щодо створення та функціонування реєстру депортованих або примусово переміщених дітей. За її словами, на виконання вимог законодавства Міністерством юстиції України розроблено та затверджено Урядом 29 жовтня 2024 року нормативно-правові акти, які регулюють порядок створення, ведення та наповнення реєстру, а також діяльність міжвідомчої комісії з верифікації відповідних даних. У квітні 2025 року до цих положень внесено зміни, спрямовані на вдосконалення процедур верифікації та розширення складу комісії. Також, вона повідомила, що забезпечено функціонування реєстру, його наповнення та організацію роботи міжвідомчої комісії. Система має трирівневу структуру: робочу зону реєстратора, зону міжвідомчої комісії та зону верифікованих даних, що дозволяє ефективно здійснювати обробку, перевірку та використання інформації.

Юридичний радник Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України Ірина Кірєєва поінформувала про стан функціонування міжнародного механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією РФ проти України, та його взаємодію з національними інструментами. Вона зазначила, що міжнародний реєстр збитків, створений за участі України, Європейського Союзу та країн-партнерів, є частиною комплексного компенсаційного механізму і функціонує під егідою Ради Європи. Водночас вона наголосила, що відсутність національного обліку не обмежує доступ до міжнародного реєстру, який уже функціонує та використовується як ключовий інструмент у переговорах із міжнародними партнерами щодо створення компенсаційного механізму та використання заморожених активів РФ. Окремо акцентовано на необхідності активного інформування постраждалих про можливість подання заяв до реєстру, що має забезпечити повноту даних та посилити позиції України у міжнародних перемовинах щодо відшкодування збитків.

Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко звернула увагу на проблематику обліку шкоди, завданої особам внаслідок тривалої окупації, зокрема територій, окупованих з 2014 року. Вона зазначила, що на сьогодні інформація про постраждалих є фрагментованою та зосереджена в різних реєстрах, що ускладнює формування цілісної системи обліку. Особливий акцент зроблено на необхідності консолідації даних, зокрема щодо дітей, які були депортовані або переміщені ще з початку окупації Криму.

Координатор програми адвокаціі БФ «Право на захист» Ксенія Гедз звернула увагу на відсутність в Україні комплексної державної політики щодо захисту прав постраждалого населення внаслідок збройної агресії.  Вона запропонувала визначити орган на рівні Уряду для забезпечення ефективної імплементації законодавства, а також підкреслила, що поряд зі створенням системи обліку вже зараз можливо реалізовувати окремі заходи на рівні центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Старший науковий співробітник відділу цивільно-правових наук Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, кандидат юридичних наук, доцент Галина Трунова підкреслила, що парламентський контроль та міжвідомча координація є ключовими для реалізації прав людини на соціальний захист. Вона зазначила, що наповнення Система обліку інформації про шкоду немайнових прав дозволить законодавцю оцінити ризики та потреби громадян, а цифровізація системи має враховувати конфіденційність, запобігання дискримінації та доступ до системи.

Директор з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова звернула увагу на відсутність визначеного органу державної влади, відповідального за політику щодо постраждалих від збройної агресії. Вона підкреслила, що необхідно узгодити наявні реєстри для обліку шкоди та створити єдине визначення «постраждалого», оскільки зараз існує понад 13 категорій осіб, які отримують державну підтримку, включаючи ВПО, цивільних полонених та зниклих безвісти. Вона наголосила на відсутності сталого підходу до підтримки постраждалих від сексуального насильства та катувань, а також від воєнних злочинів. На її думку, для вирішення цих проблем необхідні стратегія та урядовий план дій, що забезпечить синхронізацію політики, уникнення повторної травматизації громадян та системний підхід до підтримки всіх категорій постраждалих.

Підводячи підсумки слухань, голова Комітету Галина Третьякова наголосила на важливості проведеного заходу як платформи для відкритого діалогу між державними органами, громадськими об’єднаннями та експертами, що дозволило всебічно оцінити стан виконання Закону України «Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» № 4071-IX від 20 листопада 2024 року.

Деталі слухань у Комітеті – у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=lZNz2juGNeE