14 жовтня 2026 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у «Форумі стійкості: Безпека праці в Україні – 2026», присвяченому питанням реформування системи безпеки та охорони здоров’я працівників, запобігання виробничому травматизму й професійним захворюванням, а також впровадження європейських підходів у сфері трудових відносин.
Організаторами форуму виступили Європейське співтовариство з охорони праці (ESOSH), журнал «Охорона праці», Львівський державний університет безпеки життєдіяльності та Національний університет біоресурсів і природокористування України.
Під час виступу Галина Третьякова зосередила увагу на значенні ухваленого Верховною Радою України Закону України «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт № 10147), необхідності зміни підходів до управління професійними ризиками та подальшого вдосконалення законодавства з урахуванням практики його застосування.
Голова Комітету наголосила, що одним із принципових завдань реформи є перехід від традиційної моделі охорони праці, успадкованої з радянських часів, до сучасної системи, у центрі якої перебувають безпека, здоров’я та життя працівника.
За її словами, відмінності починаються навіть із термінології. Традиційне поняття «охорона праці» не повною мірою відображає сучасну філософію безпеки, яка передбачає не лише формальне дотримання встановлених процедур, а передусім виявлення небезпек, оцінювання професійних ризиків і вжиття конкретних заходів для запобігання шкоді здоров’ю людини.
«Ми мусимо від форми переходити до суті», - наголосила Галина Третьякова, пояснюючи необхідність зміни культури безпеки на робочих місцях.
За її словами, ефективність системи має оцінюватися не кількістю перевірених документів чи формальним виконанням вимог, а реальними результатами: зниженням виробничого травматизму, професійної захворюваності, інвалідизації та смертності на виробництві.
Саме недостатня результативність попередньої моделі, за оцінкою голови Комітету, засвідчила необхідність системного перегляду підходів до забезпечення безпеки працівників.
Окрему увагу Галина Третьякова приділила запровадженню ризикоорієнтованої моделі, відповідно до якої роботодавець має не обмежуватися виконанням загальних нормативних вимог, а створювати систему управління безпекою та охороною здоров’я працівників з урахуванням особливостей конкретного виробництва.
Такий підхід передбачає послідовні дії: виявлення небезпечних і шкідливих факторів, оцінювання професійних ризиків, інформування працівників про встановлені небезпеки та визначення заходів, спрямованих на усунення або мінімізацію цих ризиків.
Голова Комітету підкреслила, що працівник повинен розуміти, які ризики існують на його робочому місці та які заходи вживаються для його захисту. Відповідні рішення мають напрацьовуватися із залученням роботодавців, працівників і профспілок, зокрема в межах соціального діалогу та колективних переговорів.
Як приклад Галина Третьякова навела умови праці працівників, які виконують роботу на висоті, зокрема кранівників. На таких робочих місцях люди можуть зазнавати впливу спеки, холоду та інших несприятливих умов, а можливості для відпочинку й задоволення базових гігієнічних потреб можуть бути обмеженими.
За її словами, управління ризиками має передбачати практичні рішення, які справді покращують умови праці. Це може бути модернізація обладнання, облаштування комфортного робочого місця, використання техніки з належними умовами для оператора та впровадження інших заходів, що зменшують вплив небезпечних факторів.
Подібний підхід, зауважила голова Комітету, має застосовуватися і до інших професій, зокрема водіїв вантажного транспорту, для яких технічні характеристики та облаштування робочого місця безпосередньо впливають на умови праці й безпеку.
Галина Третьякова розповіла про роботу над законопроєктом № 10147 та дискусії, які супроводжували його підготовку.
За її словами, протягом семи місяців у межах роботи над законодавчими пропозиціями відбувалася інтенсивна взаємодія соціальних партнерів - представників профспілок, роботодавців та інших заінтересованих сторін. Обговорення стосувалися обсягу обов’язків роботодавців, фінансування заходів безпеки, забезпечення працівників засобами захисту та механізмів контролю за дотриманням установлених вимог.
Голова Комітету звернула увагу на необхідність пошуку балансу між правом працівника на безпечні умови праці та економічними можливостями роботодавця. Водночас обмеженість ресурсів не повинна нівелювати вимоги щодо захисту життя і здоров’я людей.
На її переконання, нова модель має сприяти переходу від формального виконання приписів до предметної роботи з професійними ризиками. Для цього важливо, щоб роботодавці, працівники та профспілки брали участь у визначенні практичних заходів безпеки, а відповідні домовленості були належно закріплені й виконувалися.
У своєму виступі Галина Третьякова також порушила питання трансформації державного нагляду у сфері праці.
За її словами, законопроєкт передбачає перезавантаження підходів до діяльності Державної служби України з питань праці, зокрема посилення її інструментів контролю за дотриманням вимог безпеки та охорони здоров’я працівників.
Водночас важливо, щоб державний контроль був спрямований насамперед на дотримання сутнісних вимог безпеки, реальне усунення ризиків і захист працівників, а не лише на формальні аспекти документації.
Голова Комітету наголосила на необхідності відповідального ставлення роботодавців до виконання встановлених законом мінімальних вимог та зобов’язань, визначених у колективних договорах. Ефективність нової системи залежатиме від того, наскільки послідовно вимоги безпеки втілюватимуться на практиці.
Окремою темою виступу стали дискусії щодо збереження соціальних гарантій працівників у процесі реформування законодавства.
Галина Третьякова зазначила, що під час розгляду законопроєкту народні депутати та соціальні партнери приділяли значну увагу можливому впливу нових норм на права працівників, зокрема тих, які працюють у небезпечних виробничих умовах.
Вона нагадала про конституційні гарантії прав людини та необхідність дотримання принципу недопустимості звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод під час ухвалення нових законів або внесення змін до чинного законодавства.
За її словами, подальше вдосконалення системи безпеки праці має відбуватися з урахуванням балансу між упровадженням нових механізмів управління ризиками, належним захистом працівників та збереженням установлених соціальних гарантій.
Голова Комітету звернула увагу на те, що остаточна редакція законопроєкту, ухвалена Верховною Радою, відрізняється від напрацювань, які готувалися під час комітетської роботи. За її словами, частина пропозицій, опрацьованих робочою групою та соціальними партнерами, не була підтримана під час розгляду поправок.
У зв’язку із цим Галина Третьякова наголосила на важливості подальшого аналізу практики застосування закону, фахового опрацювання пропозицій та внесення необхідних змін у разі виявлення проблем під час його реалізації.
На її переконання, ухвалення закону є важливим етапом реформи, але не завершує роботу над формуванням ефективної системи безпеки праці. Подальші кроки мають ґрунтуватися на результатах застосування нових норм, професійній експертизі та конструктивному діалозі між усіма учасниками трудових відносин.
Кінцевою метою реформи Галина Третьякова визначила нульову смертність та мінімізацію виробничого травматизму й інвалідизації, пов’язаних із роботою.
Підсумовуючи виступ, голова Комітету подякувала організаторам форуму за створення майданчика для професійного обговорення та наголосила на важливості подальшого опрацювання фахових пропозицій, які сприятимуть удосконаленню законодавства й розвитку культури безпеки праці в Україні.