Голова Комітету Галина Третьякова взяла участь у засіданні «круглого столу» щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Жовнер/Юрій Миколайович Іванов/Бурміч та інші проти України».

Захід організовано Міністерством юстиції України у співпраці з Департаментом з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, а також з проектами Офісу Ради Європи в України «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» та «Посилення соціального захисту в Україні».

Проблема невиконання або тривалого виконання рішень судів існує вже довгий час. Ця проблема потребує негайного вирішення. І не лише тому, що історичний борг держави з кожним роком збільшується, а і тому що верховенство права є базовим принципом існування демократичних держав. Кожен громадянин України має/хоче бути впевнений в базових елементах судової системи на території власної держави, зокрема, в ефективній системі захисту його законних прав та інтересів.

У своєму виступі Голова Комітету Галина Третьякова висловила думку, що однією із проблем є відсутність цивілізованої системи чесної компенсації шкоди життю та здоров’ю людини особою, винною в заподіянні такої шкоди. На сьогодні нормативно-правові акти не відповідають в повній мірі тим засадам, на яких відбувається відшкодування шкоди життю та здоров’я в Європі.  Методологія обрахунку відповідних збитків також відсутня. «Ми не шукаємо відповідальну особу за нанесення шкоди життю та здоров’ю. Наприклад, того, хто винен в тому, що людина стала особою з інвалідністю. Можливо, це роботодавець, який не гарантував безпеку праці, можливо це власник автотранспортного засобу, який здійснив наїзд на людину, можливо, це власник неналежного виробничого обладнання. «Вина» покладається на державу, адже майже всі соціальні видатки, наприклад, щодо утримання годувальників, утримання людей з інвалідністю покладаються на державу», - зазначила Голова Комітету.

Варто зазначити, що Комітет вже давно працює над створенням системи відшкодування «шкоди за біль та жаль» за європейською практикою; методологією обрахунку збитків від завданої шкоди життю та здоров’ю людини; процедурою чесної компенсації за нанесення шкоди життю та здоров'ю в Україні.

Також Голова Комітету підняла питання щодо виконання державою мінімальних стандартів визначених Конституцією України зазначених, зокрема, в статтях 48, 49. З одного боку, за її словами, Конституція гарантує людині достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. В той же час Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачає набагато більше ніж мінімальні гарантії, визначені Конституцією.

Висловила застереження щодо тлумачення Конституційним Судом України поняття статті 22 Конституції України «звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», яке може загрожувати національній безпеці.

«Тиск на видаткову частину державного бюджету, який здійснюють рішення КСУ без змін до державного бюджету відповідного року, вимагає/змушує розглядати сценарії збільшення розмірів податків та/або здійснювати перегляд державного бюджету в частині перерозподілу коштів з воєнної кампанії на соціальне забезпечення та на виконання рішень КСУ, національних та міжнародних судів. Наразі обсяги такої заборгованості сягають розмірів, коли кожна 6-10 гривня виплат в соціальній сфері йде на погашення саме рішень судів. В жодному із 43 ухвалених рішень КСУ, які стосуються розмірів соціальних виплат не згадується стаття 95 Конституція України. Такі рішення КСУ не відповідають принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період та принципу обґрунтованості, а також перешкоджають здатності компетентних органів реформувати систему соціального забезпечення або вносити зміни до законодавства, що в свою чергу загрожує існуванню України, як держави. Такі рішення відкидають Україну у соціалістичне минуле, відриваючи нас від європейського майбутнього» - зазначила Голова Комітету.

Нагадаємо, що соціальні видатки в Україні у 2023–2024 роках здійснюються за 48-місячною розширеною Програмою в межах Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) для України як частини загального пакета підтримки Міжнародного валютного фонду, спрямованою на збереження фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності, а також на підтримку економічного відновлення для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнної відбудови та шляху України до вступу в ЄС.

Однією з умов країн донорів є забезпечення раціонального, цільового використання коштів, зокрема шляхом здійснення адресного підходу призначення допомоги для осіб, які потрапили у складні життєві обставини.

В умовах широкомасштабного вторгнення росії на територію України, існує гостра необхідність створення новітнього прозорого законодавства в соціальній сфері, яке б містило акцент на створенні інфраструктури можливостей для кожного громадянина стати економічно незалежним, адресного соціального захисту тих, хто потрапив в складні життєві обставини. «Ми маємо комплекс проблем. Ми маємо можливість під час війни змінити соціальну парадигму», - зауважила пані Третьякова.

Перезавантажити соціальну модель можна з прийняттям Соціального Кодексу України, створеного відповідно до положень Європейської соціальної хартії (проект Кодексу напрацьовується за сприяння Офісу Ради Європи в Україні). Офіс Ради Європи в України підтримує необхідність зміни філософії суспільних відносин у сфері соціальної політики України - переходу від механізму соціальних виплат до розвитку системи соціальних послуг, які допоможуть людям отримати економічну незалежність.

«Це зміна суспільного договору. Треба разом це зробити», - резюмувала Голова Комітету Галина Третьякова.

Подальше врегулювання проблеми та обговорення наслідків виконання/невиконання рішень КСУ в соціальній сфері заплановано в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на 17 червня 2024 року.

Зарошуємо долучатися до публічних консультацій!