24 листопада 2025, 12:34
20 листопада 2025 року відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на період чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання було проведено засідання «круглого столу» на тему: «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика» під головуванням голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Комітету Сергія Гривка.
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та благодійних фондів.
Під час заходу було обговорено низку важливих питань щодо оцінювання повсякденного функціонування пацієнта. Окрему увагу було приділено викликам і проблемам, що виникають під час встановлення інвалідності, зокрема, питанням документального підтвердження, застосування критеріїв оцінювання, дотримання процедурних вимог, а також необхідності забезпечення прозорості, об’єктивності та правової визначеності у процесі ухвалення рішень відповідними органами.
Головуючий на засіданні «круглого столу» Сергій Гривко підкреслив, що з 1 січня 2025 року розпочалася масштабна реформа: замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) запроваджено систему оцінювання повсякденного функціонування. Крім того, Уряд анонсував суттєве спрощення процедури встановлення статусу інвалідності, оскільки більшість процесів була оптимізована та цифровізована, тобто всі етапи оцінювання повсякденного функціонування стали прозорішими та фіксуються в електронній системі, що унеможливлює корупційні зловживання. Він також зазначив, що метою заходу є заслухати представників центральних органів виконавчої влади щодо стану реалізації відповідної реформи та обговорити з широким колом громадськості основні проблеми, які нині все ще виникають під час встановлення інвалідності.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко підкреслив, що реформа, яка діє вже майже рік, безпосередньо впливає на доступ ветеранів війни та осіб з інвалідністю до реабілітації, соціальних гарантій та можливостей повернення до повноцінного життя. Він зауважив, що ветерани війни нерідко зіштовхуються з фінансовими труднощами: поки триває оформлення інвалідності, військовий може не отримувати належні йому виплати. Окремо Анатолій Остапенко наголосив на необхідності не допустити втрати системи санаторно-курортного лікування, тому що на базі таких закладів можна розширити допомогу Захисникам та Захисницям та членам їхніх родин, забезпечити їх якісною реабілітацією та використати потенціал фахівців та обладнання, що вже наявні в цих установах. Підсумовуючи, він закликав зосередитися на створенні прозорого, доступного, безбар’єрного та людяного шляху оцінювання функціональних можливостей ветеранів війни.
Заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич виступила з презентацією «Реформа МСЕК та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». У межах виступу було наголошено на важливості спільної роботи з громадянським суспільством, яке долучалося до опрацювання моделі реформи та супроводжувало її реалізацію протягом року. Зазначено, що Україна успадкувала застарілу пострадянську систему МСЕК, яка протягом тривалого часу потребувала модернізації, а повномасштабна війна та велика кількість поранених лише підсилили необхідність трансформації. Підкреслено, що попередня система характеризувалася непрозорістю, корупційними ризиками та відсутністю єдиних підходів у регіонах. Саме тому реформа спрямована на перехід до прозорих, уніфікованих, цифровізованих процедур та на посилення спроможності медичної мережі, для чого було залучено понад 7 тисяч лікарів-практиків, що у сім разів більше, ніж працювало у попередніх структурах.
Ключові аспекти реформи:
‒ цифровізація процесу оцінювання (запроваджено автоматизований обмін між медичною та соціальною сферами, усунуто необхідність паперових справ та обхідних листів);
‒ «попереднє засліплення» як антикорупційний інструмент (пацієнт та лікарі не знають один одного до моменту оцінювання);
‒ принцип екстериторіальності (людина може обирати заклад із доступного переліку);
‒ оновлений підхід до індивідуальних програм реабілітації (охоплює не лише медичну, а й соціальну, економічну та освітню підтримку);
‒ допомога має ґрунтуватися на реальних потребах людини, а не лише на статусі інвалідності;
‒ визначено 13 підстав для направлення на оцінювання та перелік обов’язкових документів.
Також Марія Карчевич зазначила, що до позитивних змін також віднесено: єдині правила роботи; розширення можливостей для людини; пришвидшення розгляду справ; залучення практикуючих лікарів та зменшення ризиків маніпуляцій. Заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації підкреслила, що реформа продовжується, зокрема, триває доопрацювання критеріїв встановлення інвалідності, оновлення електронної системи та підготовка до впровадження повної деперсоналізації розгляду справ з 2026 року.
Заступник Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка зазначила, що з 1 січня 2025 року запроваджено інформаційний обмін між електронною системою оцінювання повсякденного функціонування особи Міністерства охорони здоров’я України та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери. Метою цього обміну є активне отримання рішень експертних команд і результатів оцінювання повсякденного функціонування осіб. Інна Солодка також повідомила, що Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України налагодило обмін даними між різними системами центральних органів виконавчої влади. Також, вона поінформувала, що за участю громадськості триває розробка законопроекту щодо запровадження комплексної оцінки обмежень діяльності особи, визначення її потреб та механізмів їх забезпечення. Найближчим часом законопроект буде представлено та передано для опрацювання центральним органам виконавчої влади.
Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько зазначив, що реформа є надзвичайно важливою, складною, але необхідною. За його словами, сьогодні серед ключових пріоритетів діяльності Міністерства є фокус на кожному пораненому військовослужбовцеві, який або перебуває на службі, або повертається до цивільного життя. При цьому проходження експертного оцінювання залишається одним із найбільш складних і важливих елементів цього процесу. Руслан Приходько звернув увагу, що всі проблемні питання, які виникають у практичній площині, опрацьовуються спільно з Міністерством охорони здоров’я України. Він наголосив на важливості належної організації процесів на місцях, оскільки саме тут виникає найбільше труднощів. Серед ключових проблем він виокремив:
‒ формальний підхід сімейних лікарів, які інколи відмовляються надавати направлення на оцінювання, посилаючись на суб’єктивну думку;
‒ ускладнення для маломобільних ветеранів, яких комісії часто викликають на огляди замість здійснення оцінки за місцем проживання;
‒ розташування лікарів у різних будівлях, що ускладнює проходження комісій.
Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко зосередив увагу на ключовому функціоналі експертних команд, а саме на встановленні інвалідності на основі комплексної та об’єктивної оцінки. Окремо він підкреслив важливість якісної реабілітації та відновлення функціональних можливостей людини, зазначивши, що забезпечення допоміжними засобами реабілітації є невід’ємною складовою процесу лікування та реабілітації. За його словами, процес документування та обміну інформацією щодо результатів оцінки електронної комплексної оцінки повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) нині значно якісніший, ніж рік тому, а у порівнянні зі старою системою МСЕК – це як «небо і земля». Також Віталій Музиченко підкреслив, що оптимізація процедур дозволила ухвалювати рішення швидше та ефективніше, а громадянам оперативніше отримувати допоміжні засоби реабілітації. Окрім позитивних результатів, він окреслив і наявні проблеми, притаманні будь-яким новим процесам. Він звернув увагу на необхідність вдосконалення укомплектування команд фаховим персоналом, оскільки саме це впливає на строки опрацювання та якість роботи команд. Він підтримав пропозиції про запровадження чітких та уніфікованих принципів як оцінювання інвалідності, так і підбору допоміжних засобів реабілітації, з максимальною індивідуалізацією рішень. Окремо звернув увагу на різницю між рішеннями різних органів, що потребує стандартизації підходів.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова зазначила, що у 2024 році надійшло 299 звернень щодо проведення медико-соціальної експертизи, що на 95% більше, ніж у 2023 році. Крім того, за перші 10 місяців 2025 року надійшло 382 звернення щодо порушення права на встановлення інвалідності та 229 звернень щодо порушення права на огляд експертними командами. У ході моніторингу було встановлено, що тривалість розгляду скарг на рішення експертних команд та МСЕК центром оцінювання функціонального стану особи становить приблизно 5–6 місяців. Олена Колобродова підкреслила, що цю проблематику вивчали під час моніторингових візитів і неодноразово інформували Міністерство охорони здоров’я України, яке оперативно реагує на рекомендації.
Провідний юристконсульт Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідністю Міністерства охорони здоров’я України» Олександр Довженко на завершення "круглого столу" коментуючи зауваження щодо несвоєчасного реагування та розгляду справ, пояснив, що установа отримала значний обсяг звернень одночасно, включно з адвокатськими запитами та зверненнями громадян. Міністерство охорони здоров’я України, за його словами, допомагає вирішувати ці питання, однак для налагодження процесів потрібен час. Він окремо наголосив, що справи не розглядаються непрофільними лікарями, а для кожного випадку відбираються фахівці за відповідною експертністю, і у системі працює 80 команд, визначених для таких завдань. Щодо вимоги надання документів, Олександр Довженко підкреслив, що ця вимога ґрунтується на положеннях чинних нормативно-правових актів. Незрозумілими він назвав ситуації, коли люди, які отримали інвалідність за кордоном, повторно намагаються оформити її в Україні, хоча достатньо легалізувати документи згідно з міжнародними угодами. Він спростував твердження про обов’язкове проходження обстежень виключно в установі, адже люди можуть проходити їх у будь-яких клініках. Також він заперечив інформацію про неналежні умови перебування пацієнтів, зазначивши, що харчування організоване згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.10.2013 № 931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» та повністю відповідає чинним стандартам. Стосовно скарг, поданих електронними засобами, Олександр Довженко пояснив, що не приймаються лише ті скарги, які надходять електронною поштою без кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Натомість усі звернення, підписані КЕП, приймаються та розглядаються відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Підсумовуючи, він наголосив, що установа робить висновки з озвучених зауважень та працює над покращенням роботи.
Засідання «круглого столу» стало важливою складовою обговорення актуальних викликів та проблематики у сфері оцінювання повсякденного функціонування, зокрема питань, пов’язаних із шляхом пацієнта для встановлення інвалідності.
Деталі засідання «круглого столу» у відеозаписі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=cs_OO48v7RE