-
Пане Дмитре, нещодавно Ви були призначені на посаду Голови Національної служби посередництва і примирення. Які Ваші враження від перших тижнів роботи. Які завдання поставлені перед Вами та Службою?
Дійсно, 14 вересня 2022 року Указом Президента я був призначений на посаду. НСПП створена та підпорядковується Президенту України. Я усвідомлюю високу довіру, висловлену мені керівництвом Держави.
Мої перші враження мають двоякий характер. З одного боку, є розуміння важливості місії, яку здійснює Служба. А з іншого – існує необхідність розвивати її потенціал.
Хоч сама Служба існує з 1998 року, її діяльність не була надто публічною. У свій час я був здивований, що в нашій країні взагалі існує така Служба, коли випадково побачив представника НСПП в списках однієї відомої юридичної конференції.
Загалом Служба створена для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Такі служби існують в багатьох країнах світу.
Окрім здійснення посередництва під час вирішення колективних трудових спорів, Служба сприяє поліпшенню трудових відносин та запобігає виникненню таких спорів. Основними законами України, які регламентують діяльність НСПП є «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та «Про соціальний діалог в Україні».
В останньому згаданому мною Законі України є положення, що регламентують порядок визначення критеріїв репрезентативності сторін соціального діалогу. Оцінку відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об'єднань, організацій роботодавців та їх об'єднань також здійснює НСПП. Тобто Служба визначає, хто порушуватиме трудові питання на найвищому рівні та представлятиме інтереси найбільшої кількості тих, хто забезпечує країну робочими місцями та тих, хто працює на економіку держави.
- Цікаво, як Ви погодилися працювати на державній службі, якщо майже все своє свідоме життя віддали адвокатській діяльності.
Очолити цей напрям мені запропонували в Офісі Президента. Скажу відверто, на початку я вагався, адже жодного дня до того я не працював на державній службі. Для мене це був певною мірою виклик. З іншого боку, я завжди був представником вільної професії. З 1996 року я був практикуючим адвокатом. Крім того, з 1998 року я викладав право на юридичному факультеті, а згодом, в Навчально-науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Після призначення на посаду мною, звісно, було подано заяву про зупинення адвокатської діяльності, як це передбачено законом. Викладацька діяльність в моєму житті залишається. Продовжую викладати у ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка за сумісництвом.
- То чому ж Ви погодилися на державну службу?
Погодився обійняти посаду, тому що зараз в країні іде війна. На моє переконання, кожен на своєму місці повинен наближати Перемогу. І якщо керівництво держави вирішило, що я можу бути корисним саме на цьому місці, а не, наприклад, стрільцем в добровільному формуванні територіальної громади «Соколи Полісся», в якому я перебував з 24 березня 2022 року, то так і має бути. Можливо, мій досвід та знання, контакти в юридичному середовищі допоможуть оновленню НСПП.
- Який досвід Ви маєте на увазі?
Тривалий час у складі різних робочих груп я, як представник КНУ імені Тараса Шевченка або юридичних громадських організацій, брав участь у законопроєктній роботі. Як експерт – долучався до підготовки проєкту Плану відновлення України від наслідків війни, який був презентований Урядом в Лугано. Наша підгрупа працювала в складі робочої групи «Юстиція» над вдосконаленням інституту адвокатури та нотаріату.
Зараз я беру участь у підготовці нормативних актів в сфері колективних угод та договорів, а також колективних трудових спорів. При НСПП створена робоча група, до складу якої входять представники Міністерства економіки України, спільних представницьких органів профспілок та роботодавців, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, науковці, незалежні експерти. Так, відповідно до Національної стратегії в сфері прав людини на 2021-2023 рр. Служба має розробити Закон України про порядок вирішення колективний трудових спорів, конфліктів. Фактично це нова редакція діючого Закону з робочою назвою «Про колективні трудові спори». Робоча група збирається щотижня. Працюємо.
- Які ще завдання перед НСПП поставлені? Які ще є проєкти на порядку денному?
По-перше, Служба має виконувати ті
завдання, які передбачені двома профільними законами України, про які ми вже
говорили.
Крім того, стоїть завдання вдосконалити законодавство в сфері колективних трудових відносин та підвищити інституційну спроможність Служби загалом. Я, як голова НСПП, отримав від керівництва держави завдання оновити діяльність Служби, модернізувати і, зокрема, цифровізувати її процеси, зробити роботу публічною, прозорою та відкритою. Це, на мій погляд, сприятиме зближенню позицій сторін соціального діалогу, що особливо важливо в умовах війни.
Ми хотіли б всебічно інформувати суспільство про діяльність Служби, зробити її більш корисною, а співпрацю з нею - більш зручною. Адже можливості та потенціал Служби наразі в повній мірі не реалізуються.
До прикладу, я з подивом з’ясував, що в Службі відсутня система електронного документообігу. Наразі ми встановлюємо програму, яка є поширеною серед державних органів. До цього реєстрація відбувалася в журналі отримання кореспонденції. Суттєвого оновлення серед іншого вимагає офіційний веб-сайт НСПП. Є над чим попрацювати.
- Чому соціальний діалог особливо важливим є саме в період війни?
За умови наближення позицій, єдності сторін соціального діалогу в країні зберігається стабільність, спокій та сталий розвиток.
У непростих економічних умовах важливо зберегти соціальну стабільність. І в цьому Служба має відігравати, як на мене, одну з вирішальних ролей.
Водночас сторони соціального діалогу беруть участь у формуванні правління Фондів, зокрема, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування та є учасниками прийняття конкретних рішень: по виділенню коштів та фінансуванню певних ініціатив. Цей процес є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану.
До речі, одна з інституцій соціального діалогу на національному рівні в Україні - Національна тристороння соціально-економічна рада - могла б навіть, на мою думку, виконувати певні функції РНБОУ в соціально-економічній сфері. Це розвантажило б діючу РНБОУ, яка свою чергу сконцентрувалася б на обороні та національній безпеці.
Національна рада складається з рівної кількості повноважних представників сторін соціального діалогу національного рівня, репрезентативність яких підтверджується НСПП.
НСПП з Національною радою взагалі знаходиться, як то кажуть, в одній шлюпці. Кожен з нас має виконувати свої завдання, але загальні зусилля потрібно направити на розвиток соціального діалогу, вирішення колективних трудових спорів, запобігання соціальному напруженню та крайнім проявам соціального протесту в трудових відносинах, таких як страйк.
Історія України містить факти страйків шахтарів, залізничників. Бачимо схожі приклади за кордоном, наприклад, Рух жовтих жилетів у Франції. Все це може суттєво впливати на стабільність в країнах.
- Зазвичай, такі акції в Україні не є чистою ініціативою громадянського суспільства…
Так, дійсно, нерідко ці акції у нас політизовані. Політики намагаються використовувати такі заходи в своїх інтересах, в тому числі – популістських. У зв’язку з цим, на мій погляд, потрібно реформувати законодавство таким чином, щоб запобігати використанню форм соціального протесту в політичних інтересах.
- Як це можна зробити?
Потрібно чітко врегулювати конституційне право на страйк змінами в законодавстві. Зараз воно регулюється низкою не профільних Законів, наприклад, «Про національну поліцію», «Про прокуратуру». Таке явище як страйк має регулюватися Законом про колективні трудові спори.
Служба ж повинна сприяти соціальному діалогу, запобігати страйкам, не доводити до крайніх проявів соціального протесту в країні, коли перекривають магістралі, блокується робота промислових підприємств. Держава і роботодавці отримують від цього величезні збитки.
Звичайно, це питання не є актуальним під час війни. Але колись війна закінчиться, постане питання відновлення України, зокрема, відбудовування промисловості. І тоді грамотне врегулювання питань в площині колективних трудових спорів та соціального діалогу стане дуже важливим. Зараз, під час війни, у нас є можливість для того, щоб вдосконалити законодавство та посилити роль Служби для її ефективної роботи в майбутньому.
- Яким чином Ви плануєте підвищити роль Служби? Мова про додаткові повноваження, розширення діяльності?
Так, мова йде і про розширення повноважень, і про підвищення статусу Служби. По-перше, оскільки Служба створена та підзвітна Президенту України, розміри посадових окладів держслужбовців НСПП, на мою думку, мають відповідати першому рівню визначеному у частині 1 статті 51 Закону України «Про державну службу», а також мати можливість залучати висококваліфіковані кадри, зокрема, для роботи в регіонах.
Служба має формувати державну політику в сфері колективних трудових спорів, зокрема, щодо запобігання виникненню та сприяння вирішенню таких спорів. Відповідне впорядкування нормативно-правової бази вже відбувається.
Наразі триває дискусія стосовно статусу Служби і її завдань. Так, можливо, у Служби збільшиться перелік повноважень з тим, щоб вона якомога ефективніше реалізовувала свої завдання і зменшувала напруження в суспільстві, в тому числі щодо спорів, які знаходяться на розгляді в судах.
- Цікаво. Про що саме йде мова?
Мова йде про те, щоб зберігаючи доступ до правосуддя, розвантажити суди від розгляду колективних трудових спорів. Ми хотіли б зробити цей порядок таким, який би відповідав кращим практикам країн ЄС, міжнародним стандартам, рекомендаціям Міжнародної організації праці.
Україна є кандидатом в члени ЄС, відповідно дуже важливим є приведення законодавства України у відповідність до кращим європейських і міжнародних стандартів, зокрема, і в нашій сфері. Це також є одним із завдань Служби.
- Чи у великій кількості спорів НСПП виступає посередником?
В 2021 році НСПП сприяла вирішенню 370 колективних спорів (конфліктів), з них 3 – на національному, 4 – на галузевому, 5 – на територіальному, 358 – на виробничому рівнях. Безпосередніми учасниками цих спорів стали понад 1,6 млн працівників 7758 суб’єктів господарювання.
В цьому році кількість спорів скоротилася, це об’єктивно, війна. Багато бізнесів релоковано, велика частка населення мігрувала за кордон. Зараз не до спорів та конфліктів. Але вони виникають, регулярно надходять звернення працівників, реєструються колективні трудові спори. Служба має регіональні відділення по всій Україні. Працюючих відділень немає лише на тимчасово окупованих територіях.
- Під час нашої розмови Ви торкнулися питання підтвердження репрезентативності роботодавців та профспілок, що є обов’язковим для участі в соціальному діалозі на національному рівні. Як відбувається підтвердження такої репрезентативності?
Оцінка відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців відбувається відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» та Порядку, який був затверджений наказом НСПП від 21 липня 2011 року, невдовзі після прийняття зазначеного Закону. Цей порядок передбачає підтвердження репрезентативності на трьох рівнях – національному, галузевому та територіальному.
Підтвердження репрезентативності на національному та галузевому рівні здійснюється центральним апаратом НСПП, а на територіальному рівні – регіональними відділеннями.
На національному рівні це відбувається шляхом проведення вибіркових перевірок, на галузевому та територіальному рівнях – шляхом порівняння даних суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців з даними органів державної статистики.
- Під час вибіркових перевірок передбачається, що є довіра до документів, які надаються для перевірки, так? Чи дані перевіряються?
Так, процес передбачає певну довіру. Звичайно, цей механізм є трохи застарілим. Слід його вдосконалити та використовувати більш об’єктивні дані. Наприклад, використовувати дані реєстру застрахованих осіб. Ця інформація зараз автоматизована, вона також може використовуватися для підтвердження репрезентативності сторони профспілок та сторони роботодавців.
Наприклад, за допомогою даних реєстру застрахованих осіб може бути встановлена, належність до профспілки, адже члени профспілкового об’єднання сплачують внески.
Але поки що відповідних змін до Порядку не внесено. Цей процес потребує змін до законодавства, над якими ми зараз також працюємо.
- Як, на Вашу думку, потрібно реагувати на дані щодо кількості членів, наприклад, профспілок, що враховують інформацію про громадян, які не сплачують внески, для підтвердження репрезентативності в частині кількості діючих членів?
На мій особистий погляд, для підтвердження репрезентативності повинні використовуватися дані про працюючих осіб. Якщо мова іде про членів профспілки, то це мають бути особи, що сплачують внески.
Цей процес наразі є недосконалим, тому що, наприклад, одна людина може належати одночасно до декількох профспілок і обраховуватись при підтвердженні репрезентативності кілька разів. Такого не повинно бути. Мають бути більш об’єктивні критерії для того, щоб підтверджувати репрезентативність. Щоб статистика була «чистою». В цьому сенсі ми плануємо вивчати передовий досвід, в першу чергу країн ЄС, і впроваджувати кращі практики в Україні. Ми знаходимося на самому початку цього шляху. Дотепер, на жаль, це зроблено не було.
- А коли востаннє перевірялася кількість членів в репрезентативних профспілках та репрезентативних роботодавцях?
По Закону представники організацій об’єднань профспілок та роботодавців звертаються за підтвердженням репрезентативності раз на 5 років. У разі підтвердження, вони отримують відповідне свідоцтво.
Протягом цих 5 років не передбачені перевірки відповідності критеріям репрезентативності організацій, які отримали свідоцтво. Але в разі закінчення дії свідоцтва організації повинні звернутися до НСПП та надати пакет документів для отримання нового свідоцтва.
В умовах воєнного стану, за відсутності державної статистичної звітності, НСПП в липні цього року видала Наказ № 51, яким було передбачено, що строк дії свідоцтв про відповідність критеріям репрезентативності на всіх рівнях, термін дії яких закінчувався в період воєнного стану, а також які були подані до розгляду з початку року до початку воєнного стану, вважати такими, що продовжили свою дію на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення або скасування.
Втім 10 жовтня 2022 року Державною службою статистики України була оприлюднена статистична інформація, яка дає можливість безперешкодно продовжити видачу свідоцтв про відповідність критеріям репрезентативності на галузевому та територіальному рівнях.
Щодо оцінки відповідності критеріям репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців на національному рівні, то жодних перешкод у видачі свідоцтв не було. Можливість проводити вибіркові перевірки на територіях, які знаходяться під контролем України, також є. Ситуація по суті не змінилась.
У цьому році у нас є прецедент видачі свідоцтва: 14 вересня 2022 року його отримало Об’єднання організацій роботодавців України.
Варто повідомити при цьому, що 27 жовтня 2022 року я підписав Розпорядження «Про відновлення процедури оцінки відповідності критеріям репрезентативності, підтвердження репрезентативності (суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців) у 2022 році», яке буде доведено до відома зацікавлених осіб в установленому порядку.
- Чи всі зможуть, на Вашу думку, підтвердити відповідність критеріям репрезентативності?
Думаю, що в цьому році проблем з цим не буде.
Але якщо згодом будуть підтримані законодавчі ініціативи, які вдосконалюють процес підтвердження репрезентативності та вони набудуть чинності, порядок підтвердження репрезентативності зазнає змін в частині, наприклад, підтвердження відповідності інформацією з реєстру застрахованих осіб по сплаті ЄСВ.
Тоді ситуація може дійсно змінитися. Адже відбулася релокація підприємств, вимушена трудова міграція, в тому числі, за межі території України. Це може відобразитися на показниках, які використовуються для підтвердження репрезентативності як у суб’єктів сторін профспілок, так і у суб’єктів організацій роботодавців.
Важливо зазначити, що деякі об’єднання профспілок на національному рівні, дія свідоцтв про відповідність критеріям репрезентативності яких закінчилась в поточному році, не зверталися до НСПП. З яких причин, наразі не відомо. Це три об’єднання профспілок, одна з яких подала пакет документів, але після того як Служба звернулася до неї із запитом стосовно проведення вибіркових перевірок, зникла з контакту.
- Чи можна сподіватися, що діяльність НСПП вплине на якість життя загалом і як відбудеться ця взаємозалежність. Адже соціальний діалог покликаний забезпечити соціальну стабільність в суспільстві та підвищити рівень і якість життя громадян в Україні.
Хороше питання. Це прописано в Законі України «Про соціальний діалог в Україні». Звичайно, діяльність Служби матиме вплив на ці процеси. Якщо Служба ефективно запобігає виникненню колективних спорів, то це означає, що працівники вчасно отримують за свою роботу достойну заробітну плату, а умови колективного договору виконуються. Це також свідчить про те, що немає соціального напруження в суспільстві, принаймні, в сфері трудових відносин, що в свою чергу впливає і на рівень добробуту в суспільстві, і на рівень життя громадян. До речі, значна частина колективних трудових спорів про права як раз стосується невиплат заробітних плат та порушення умов колективних договорів, угод.
Тож перед Службою стоїть багато завдань та викликів. Але я впевнений в тому, що спільно з учасниками соціального діалогу в Україні ми їх гідно подолаємо.