11 вересня 2024 року в Українському кризовому медіа центрі відбулася дискусія щодо трудових прав осіб з інвалідністю, зокрема, обговорення шляхів вдосконалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» за реєстр. №5344-д.
Під час заходу було презентовано та обговорено результати соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який спільно із соціологічною службою Центру Разумкова опитав респондентів щодо їх ставлення до запропонованих змін законопроектом за реєстр. №5344-д.
Експерти обговорили положення законопроекту та можливі, на думку громадськості, ризики обмеження трудових прав осіб з інвалідністю, а також піднімали питання щодо того, як узгодити інтереси таких осіб, роботодавців і держави.
В обговоренні взяли участь представники Фонду «Демократичні ініціативи», правозахисної громадської організації «Fight For Right», Національної Асамблеї людей з інвалідністю України, громадської спілки «Ліга сильних», а також Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Деякі експерти, зокрема, звернули увагу, що законопроект стосується суспільно важливої теми та сприяє відповідності законодавства України до Європейської соціальної хартії, водночас деякі його положення викликали застереження.
Галина Третьякова у своєму виступі відмітила, що в першу чергу вказаний законопроект є частиною Ukraine Facility, а результати проведеного дослідження є «діагнозом для існуючої української моделі працевлаштування людей з інвалідністю». «Діюча система потребує модернізації, вона має багато прогалин, зокрема, коли роботодавець уникає відповідальності щодо працевлаштування людей з інвалідністю», – додала вона.
Також Голова Комітету зазначила, що проект Закону не є необмеженим, він не вирішує всі проблеми, які охоплює Конвенція про права осіб з інвалідністю. Зокрема, вона виокремила два права, які ставились за мету реалізувати в цьому законопроекті. Так, Стаття 27 «Праця та зайнятість» Конвенції про права осіб з інвалідністю містить норми про працевлаштування осіб з інвалідністю у державному секторі, а також забезпечення особам з інвалідністю розумного пристосування робочого місця.
На сьогодні існуюча 4% квота працевлаштування осіб з інвалідністю не розповсюджена на державний сектор. Законопроектом запропоновано розповсюдити вказану квоту також на державний сектор.
«До широкомасштабного вторгнення у нас було більше ніж 9 млн робочих місць в найманій праці, відповідно до 2/3 робочих місць було створено в той чи інший спосіб у державному секторі. Державний сектор взагалі законом не був охоплений. І для того щоб держава була готова працевлаштовувати людей з інвалідністю не тільки примушуючи приватний сектор створювати робочі місця, держава повинна була в першу чергу створити робочі місця в своїх службах, міністерствах, тощо», – сказала пані Галина.
Голова Комітету відмітила також, що заохочення працює краще ніж примус. «Цей законопроект змінює докорінно механізм і мотивацію, змінює роль держави, змінює примус на заохочення. Він створює комфортну екосистему роботи з людьми з інвалідністю, коли людина з інвалідністю не примусом влаштовується на підприємство, а створюється заохочувальний механізм. Нова модель передбачає те, що залишається 4% квота, але примус переходить у можливість роботодавцю створити розумне пристосування. Тут ми переходимо до другого права, яке деклароване в Конвенції», – зазначила голова парламентського Комітету.
Законопроектом передбачено, що Міністерство економіки України повинно створити державні стандарти обладнання (облаштування) робочого місця для різних видів втрати функціоналу.
Субсидування заробітної плати для працівника який втратив функціонал – це наступний крок за цим законопроектом. «Наступне право, яке ми маємо забезпечити – це забезпечення чесної оплати праці на робочому місці, на якому могла бути працевлаштована людина без втраченого функціоналу. Без створення системи, передбаченої законопроектом за реєстр. № 5344-д, не можливо зробити наступний крок у субсидуванні заробітної плати, яке існує майже в кожній країні Європи», – зауважила Галина Третьякова.
В законопроекті є ще одна новація: це не тільки розумне пристосування для людини, а ще і асистуючі технології. Якщо людині з інвалідністю потрібен асистент на робочому місці, то законопроект передбачає фінансування такого асистента, який допомагає людині адаптуватися.
Водночас пані Третьякова окремо зупинилася на питанні податкових пільг, наголосивши, що власне цей законопроект не про пільги, і вони містяться в чинному податковому законодавстві.
Підсумовуючи свій виступ, Галина Третьякова наголосила, що законопроект потрібно приймати якнайшвидше і рухатись далі.
«Так, він буде потребувати змін значної кількості нормативно-правових актів. Будь-яка європейська країна для того, щоб уточнити ту чи іншу норму, кожен рік вносить по три – чотири правки в свої закони. А коли мова йде про створення нового механізму, то звісно це буде потребувати апгрейду такого, і тут для громадських організацій буде багато роботи», – сказала голова Комітету.
Запис трансляції вказаного заходу можна знайти на сайті Українського кризового медіа-центру за посиланням: https://uacrisis.org/uk/trudovi-prava-lyudej-z-invalidnistyu-potrebuyut-bilshogo-zahystu .