21 жовтня 2024 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Взаємодія державних інституцій для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю» під головуванням Голови Комітету Галини Третьякової.
У заході взяли участь народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадських організацій, а також ветерани.
Своє вступне слово, головуюча на засіданні розпочала зазначивши, що в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів знаходиться законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» за реєстр. № 5344-д, який, у разі прийняття, має змінити діючу модель працевлаштування осіб з інвалідністю. Галина Третьякова висловила від імені Комітету шану та глибоку повагу всім нашим військовослужбовцям, силам оборони, які захищають сьогодні Україну від російської агресії і звернулася до них особливо, тому що хто як не вони відстежують долю своїх побратимів і посестер після того, як вони були поранені і отримали інвалідності, у тому числі під час подальшого працевлаштування.
Також Голова Комітету закликала всіх учасників круглого столу ще раз передивитися проект закону 5344-д та визначитися, чи хочемо ми змінювати діючу модель, чи хочемо залишитися на старій радянській системі, яка не захищає людину під час її подальшого працевлаштування.
Реалії сьогодення свідчать про те, що наразі працевлаштовано до 15% людей, які втратили свій функціонал. Всім відомі «вади» діючої моделі МСЕК, до реформи якої готується як Міністерство охорони здоров’я України разом з Міністерством соціальної політики України, так і Верховна Рада України.
Перший заступник Голови Комітету Михайло Цимбалюк у своєму виступі зазначив: - «існуюча проблема працевлаштування це виклик для державних органів та всього громадянського суспільства. Така велика кількість осіб з інвалідністю у працездатному віці - це виклик для держави в цілому».
Також у своєму виступі Михайло Цимбалюк нагадав, що Міністерством економіки України підготовлено та подано на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійного навчання» (реєстр. № 12129), яким передбачено право на одержання ваучера на навчання шляхом перепідготовки та підвищення кваліфікації за рахунок держави. Водночас, «сьогодні хотілось би почути роботодавців і їхнє бачення, що потрібно змінити в законодавчих актах для того, щоби стимулювати їх і допомагати їм створювати нові робочі місця», – сказав Михайло Цимбалюк.
У своєму виступі Михайло Цимбалюк також зупинився на питанні роботи МСЕК, та зазначив, що діючу систему потрібно негайно реформувати, додавши, при цьому, що в Комітеті триває робота з доопрацювання до другого читання проекту закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи (за реєстр. № 11225), який має на меті захистити права людини та спростити її участь у засіданні МСЕК. «Водночас ми всі очікуємо від Кабінету Міністрів України комплексного закону який би вирішив проблему діяльності МСЕК», – наголосив Михайло Цимбалюк.
Підсумовуючи виступ перший заступник Голови Комітету висловив впевненість, що після сьогоднішнього обговорення у нас, як законотворців, мають народитися нові законопроекти, нові стимули для роботодавців для захисту прав наших ветеранів на працю.
Участь у засіданні круглого столу також взяли подружжя Зарицьких: Наталія Петрівна – голова Громадської організації «ЖІНКИ зі СТАЛІ», дружина ветерана та її чоловік – ветеран морської піхоти та ОЗСП «Азов» Богдан Володимирович.
«На сьогодні дієвою програмою для учасника бойових дій є оплата навчання у вищому навчальному закладі при мінімальному прохідному балі НМТ. Якщо об'єднати ветеранів у дві групи – умовно орієнтовані на робітничі спеціальності та інтелектуали, то для робітників є програми, а для інтелектуалів – ні» - зазначила у своєму виступі Наталія Зарицька.
Вона також виділила основні «баги» діючої системи:
«неможливо навчити новій професії (навіть робітничій) за 1 тиждень чи місяць на базі ПТУ за кошти грантодавців – це міф; левова частка навантаження через непрацевлаштованість ветерана лягає на партнера у сім’ї, батьків, дітей (це не тільки матеріальне, а й психологічне навантаження); формальна відсутність вищої освіти у молоді, яка стала до лав армії по повноліттю і вже десятиліття незмінно воює. Навички, знання і софт-скіли є, а диплому немає».
Пані Наталія зазначила, що на її думку, є проекти з поганою репутацією в ветеранському оточенні: це ваучер на навчання (обмежений перелік того, на яке навчання можна витратити) та мікрогранти на розвиток власної справи, що не є ефективним.
На думку Наталії, владі та ветеранам треба виходити в чесну комунікацію; вносити зміни до Кодексу законів про працю щодо мотивації роботодавців працевлаштовувати ветеранів; щоб робочий процес, де задіяний ветеран, був гнучким; подумати над підтримкою ветеранів у період підготовки до НМТ та ЗНО тощо.
Богдан Зарицький підняв питання доцільності використання поняття робоче місце для ветерана та для осіб з інвалідністю внаслідок війни. «Чи можемо ми говорити про робоче місце для когось взагалі? Основою будь-якої економіки є задоволення потреб кінцевого споживача. Це є базою для виникнення робочих місць. Не навпаки. Робочі місця не виникають, тому що нам треба робочі місця. Термін «робоче місце для когось або під когось» за своїм означенням штучне. Саме це є підґрунтям для вибору вектору політики працевлаштування ветеранів», – зазначив Богдан Зарицький.
Також, Богдан Зарицький наголосив на другому підході, а саме: «ветеран/ особа з інвалідністю внаслідок війни для робочого місця». Саме це має лягти в основу політики працевлаштування ветеранів. Направляти державний ресурс на адаптацію ветерана під робоче місце. Його навчання, перекваліфікація (можливо, вже на робочому місці). При цьому наголосив на термінах адаптації і ресоціалізації ветерана. «Це не відбувається на якихось курсах за два тижні чи місяць. Звичайно це йде в розріз із сотнями грантів і держпрограм, які розпилюються на псевдоветеранських дводенних тренінгах. Реальний час повернення солдата з війни – це роки, які мають бути використані для ресоціалізації ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни», – сказав під час свого виступу Богдан Зарицький.
Михайло Серебряков – виконавчий директор Громадської організації «Разом проти корупції» звернув увагу, що однією з найбільших проблем, які гальмують життєву самореалізацію та працевлаштування осіб з інвалідністю (і без інвалідності теж), є надмірні освітні вимоги для багатьох професій та спеціальностей. Особливо, непотрібні такі вимоги як магістерський рівень.
На думку Михайла Серебрякова, вища юридична чи держуправлінська освіта не потрібні для всіх посад тієї ж держслужби. Для ефективного опанування базових навичок частини професій, достатньо проходження хороших курсів за пару місяців чи тижнів замість кількох років формальної освіти з купленим дипломом.
Радниця Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька наголосила на важливості отримання вищої освіти для осіб з інвалідністю, але звернула увагу на брак фінансового ресурсу у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю на ці потреби через не ефективність адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Тому, вкотре закликала до підтримки законопроекту за реєстр. № 5344-д. Також звернула увагу, що реформа трудового законодавства не передбачає особливостей регулювання трудових відносин осіб з інвалідністю і тому важливим є впровадження напрацьованих положень в вищезгаданому законопроекті.
Сергій Позняк – голова громадської організації «Асоціація підприємців ветеранів» під час свого виступу розказав про спільний із партнерами з США пілотний бізнесовий проєкт для ветеранів і ветеранок «VMILODILO” та подякував Державній службі зайнятості та Міністерству у справах ветеранів за підтримку. На базі центру професійно-технічної освіти Рівненщини запущено програму навчання водіїв категорії C з подальшою можливістю отримати у безвідсотковий лізинг вантажівку для власної справи.
«Пропоную масштабувати позитивний досвід роботи ветеранських бізнес-спільнот для залучення інвестицій від міжнародного бізнесу та приватних компаній. А також швидше прийняти законопроект про ветеранське підприємництво за реєстр. № 10258», – зазначив Сергій Позняк.
Під час свого виступу Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова розповіла про заходи, які здійснює на сьогодні Міністерство в інтересах ветеранів задля формування умов їх самореалізації та можливості бути самозарадними. Вона зазначила, що ветеран в першу чергу має бути кваліфікованою особою, а статус ветерана є додатковим плюсом для нього. Міністерство працює над декількома треками, зокрема грантовою системою на вищу освіту для ветеранів і військовослужбовців. Разом з тим, відмітила про важливість мати можливість військовослужбовцям отримувати дистанційну освіту.
Наталія Калмикова також розповіла про важливість розвитку ветеранського бізнесу та підприємництва і розказала про програми, які реалізує Український ветеранський фонд.
Андрій Шевцов – радник Президента Українського союзу промисловців і підприємців, Президент ВГО «Наукове товариство інвалідів «Інститут соціальної політики», наголосив на окремих «больових точках» та проблемах працевлаштування осіб з інвалідністю. Він відзначив готовність осіб з інвалідністю працювати, зокрема ветеранів, які до війни були активними кваліфікованими працівниками, але вони втратили свої робочі місця з тих чи інших причин і втратили можливість працювати за старою професією. Також сказав, що готовність соціально відповідальних роботодавців працевлаштовувати таких осіб також наявна.
Об’єднання організацій роботодавців в Україні ініціювало створення державної ключової лабораторії розвитку людського капіталу в Україні та впроваджує різноманітні проекти з реабілітації, протезування спільно з міжнародною організацією праці. Проте, зі слів пана Андрія «є питання створення спеціалізованих робочих місць, їх катастрофічно не вистачає», а також в Україні відсутня архітектурна безбар’єрність, що є перешкодою в доступності до робочих місць для осіб з інвалідністю. Також розказав про потребу в державній програмі перекваліфікації, яка б виходила за традиційні рамки та застарілі схеми системи роботи центрів зайнятості.
Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко відзначив актуальність і нагальність порушених питань та розказав про поточну ситуацію з працевлаштуванням і кроки, які впроваджуються для виправлення наявної ситуації.
Юристка Громадської спілки «Ліга сильних» під час виступу розповіла, що за даними деяких авторитетних інституцій із 28 млн населення України, лише 11,7 млн - економічно активне населення, а 16,8 млн – не активне. З них практично 2 млн – люди з інвалідністю, які можуть працювати.
«Це – цінний трудовий ресурс, не лише для економіки, але й в цілому – це можливість держави, реагуючи на виклики та використовуючи можливості, зараз створити належні умови для економічної активності людей з інвалідністю, їх самостійності», – сказала Ірина Почерняк.
Під час «круглого столу», виконавчим директором Конфедерації роботодавців України Оксаною Медведською було презентовано Платформу з надання консультаційних та інформаційних послуг щодо працевлаштування осіб з інвалідністю «Разом».
Зі вказаною платформою можна ознайомитись за посиланням: https://pwd.employers.org.ua/ua .
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова повідомила, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини проведено моніторинг взаємодії Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Пенсійного фонду України, Державної служби зайнятості та Державної служби України з питань праці у питанні забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зокрема, пані Олена звернула увагу присутніх, що у 2023 році до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшла інформація від Пенсійного фонду України, яка містила ознаки порушень законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю майже 26 тис. роботодавцями за звітний 2022 рік, а у 2024 році (за звітний 2023 рік) - понад 19,6 тис. Отримана інформація передана до Державної служби України з питань праці. Разом з тим, питання щодо додержання роботодавцями законодавства в частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відсутнє серед переліку питань, контроль за додержанням яких має право здійснювати Держпраці в період воєнного стану.
Ірина Галузінська – керівниця проекту «Практика у Ветеран ХАБ» розказала про досвід ветеранів та їх проблеми у працевлаштуванні на цивільну роботу, про досвід експертів та українських компаній, дружніх до ветеранів.
Голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань Сергій Гривко наголосив на важливості працевлаштування осіб з інвалідністю саме у державному секторі та в органах місцевого самоврядування, що саме і впроваджує законопроект за реєстр. № 5344-д, який опрацьовувався у робочих групах до другого читання під його головуванням.
Під час заходу Анастасія Суходольська – експертка Вестмінстерської Фундації за демократію за підтримки Програми USAID «Рада: наступне покоління» презентувала аналітичну довідку «З питань доступу до праці людей з інвалідністю».
Дарія Андрюніна – директор Департаменту зайнятості Міністерства економіки України, розпочала свій виступ зазначивши, що Міністерством розроблено проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійного навчання (реєстр. № 12129), який вже зареєстровано та очікує свого розгляду у Верховній Раді. Також розказала про реалізацію Державною службою зайнятості програми з надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, яка направлена на посилення мотивації роботодавців працевлаштовувати людей з інвалідністю.
Сергій Кучеренко - заступник директора департаменту-начальник відділу соціальної політики Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, у своєму виступі зазначив, що Міноборони вживаються заходи щодо залишення на військовій службі найбільш підготовлених та вмотивованих військовослужбовців, які отримали бойовий досвід під час відсічі збройної агресії російської федерації та які визнані не придатними до військової служби за наслідками поранень, травм, одержаних під час виконання обов’язків військової служби. З метою упорядкування цього питання, Міноборони затверджено перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби.
Заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Порхун наголосив на важливості якнайшвидшого впровадження реформи МСЕК, яку вже було презентовано Міністерством та яка наразі опрацьовується з громадськими організаціями.
Юлія Жовтяк – директор Державного центру зайнятості розповіла про проекти та програми, які наразі реалізовуються та про вивчення досвіду роботи Служби зайнятості Естонії.
Голова Громадської організації «Правозахисна спілка інвалідів» Олександр Вознюк підготував презентацію, в якій відображене бачення їхньої команди у вирішенні питання працевлаштування осіб з інвалідністю.
Сергій Бизов – голова Всеукраїнської профспілки захисників України, спортсменів та працівників сфер, зокрема, зазначив на важливості перекваліфікації ветеранів, які повернуться до мирного життя, тому що не у всіх працівників буде можливість повернутися на своє робоче місце з тих чи інших причин.
Наприкінці виступів голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко подякував за проведення такого заходу та наголосив що держава повинна підтримати нашого ветерана, який повертається з війни, в його прагненні бути почутим і мати спроможність в подальшому працювати і розвивати Україну.
«Ми можемо змінити стару радянську систему тільки разом і тільки в єдності наша сила», – на завершення заходу сказала Голова Комітету Галина Третьякова.
Переглянути відеозапис засідання «круглого столу» можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=gwhSnwRp7G4