14 листопада 2022 року в режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Більшість законопроектів, що розглядалися, стосувалися внесення змін до трудового законодавства, зокрема, в частині працевлаштування осіб з інвалідністю.
На початку засідання народні депутати України – члени Комітету прийняли рішення рекомендувати парламенту зняти з розгляду проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації, як фактору адаптації та мобільності українця за реєстр. № 2481 у зв’язку з втратою актуальності.
Голова Комітету Галина Третьякова нагадала, що 01 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» (законопроект за реєстр. № 4147), яким врегулювала питання розроблення, затвердження та введення в дію професійних стандартів, що сприятиме формуванню сучасних вимог до професійних знань та умінь працівників, а також сприятиме усуненню застарілих вимог та бюрократичних процедур на ринку праці.
Наступним питанням порядку денного засідання став розгляд євроінтеграційного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю за реєстр. № 5344, доопрацьованого робочою групою при Комітеті, яка складалася з представників центральних органів виконавчої влади та громадських організацій.
Презентувала основні новації законопроекту Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович. За словами пані Жолнович, на сьогодні працевлаштованими є лише 16,2% осіб з інвалідністю. При цьому кожен другий серед осіб з інвалідністю є в працездатному віці і потребує реабілітації та подальшого працевлаштування. Серед проблем працевлаштування даної категорії населення: часті випадки дискримінації осіб з інвалідністю на ринку праці; правова неврегульованість надання послуг соціального супроводу на робочому місці; брак заохочувальних стимулів для роботодавців.
Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства для підприємств, установ, організацій, ФОП, які використовують найману працю, встановлено обов’язковий норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Втім, за словами Міністра соціальної політики України, така законодавчо обумовлена обов’язковість надання роботи особам з інвалідністю не сприяє широкому працевлаштуванню відповідної категорії українців. А відтак має місце практика «оренди трудових книжок». Тому, за словами Оксани Жолнович, доопрацьований Комітетом законопроект за реєстр. № 5344 пропонує запровадити для всіх категорій роботодавців як приватного, так і публічного сектору сплату цільового внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю замість штрафів за невиконання відповідного нормативу працевлаштування.
Проект акту передбачає розширення категорій підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також розширює можливості для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом набуття будь-яким суб’єктом господарювання статусу підприємства трудової інтеграції за умови відповідності законодавчо визначеним критеріям.
У разі прийняття законопроекту можливим стане й заснування підприємств захищеного працевлаштування, які мають на меті не отримання прибутку, а забезпечення працевлаштування осіб із важкими формами обмежень функціонування.
Серед новацій законопроекту, на які варто звернути увагу, – обов’язкове включення до механізму працевлаштування осіб з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою тощо), а також залучення до процесу сприяння зайнятості та працевлаштуванню приватних агенцій працевлаштування.
«Якщо комплексно підійти до підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю працездатного віку, то ми могли б щонайменше вдвічі збільшити відсоток працевлаштування серед людей з інвалідністю», - зазначила пані Міністр.
З урахуванням розгляду вищевказаного законопроекту народні депутати України – члени Комітету проголосували за частковий перегляд рішення Комітету від 18 червня 2021 року, прийнятого за результатами розгляду проектів законів за реєстр. № 5344, № 5344-1, № 5344-2 та № 5344-3, рекомендувавши Верховній Раді України відхилити зазначені проекти Законів.
Натомість Комітет прийняв рішення подати на розгляд Верховної Ради України доопрацьований у Комітеті законопроект за реєстр. № 5344 з урахуванням пропозицій народних депутатів України – членів Комітету, висловлених на засіданні Комітету, доручивши народному депутату України – Голові Комітету Галині Третьяковій оформити, підписати та зареєструвати його у встановленому порядку, а також рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу.
Наступним Комітет розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за реєстр. № 7731 (доопрацьований), розроблений з метою врегулювання на законодавчому рівні трудових відносин для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії проти України.
Положеннями акту передбачено можливість звільнення роботодавцем працівників об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, та/або об’єктів критичної інфраструктури у разі підтримки ними ідеології держави-агресора.
Запропонована законопроектом норма особливо важлива зараз, коли в умовах широкомасштабного воєнного вторгнення на територію нашої держави росія захоплює ЧАЕС та ЗАЕС та намагається здійснювати ядерний та політичний шантаж, перешкоджаючи їх стабільній та безпечній роботі. «Відповідно до чинного законодавства людина, в діях якої можна угледіти колабораціонізм, але цей колабораціонізм не доведений ще у встановленому законом порядку, може і далі працювати на підприємстві до доведення вини судом. Під час війни це може призвести до вкрай небезпечних наслідків, - зазначила у своєму виступі Голова Комітету Галина Третьякова. – До нас зверталися українські підприємства критичної інфраструктури з проханням підготувати відповідний законопроект. Зокрема, дуже просили його розробити представники ЗАЕС, на якій вже є випадок, коли працівник, що виявився колаборантом, працює на російську владу, був поновлений на роботі за рішеннями суду».
Реалізація законопроекту унеможливить вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку України та недопустить їх до роботи на об’єктах державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України, та/або об’єктах критичної інфраструктури, якими є, зокрема, атомні електростанції.
За наслідками попереднього розгляду проекту Закону України про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за реєстр. № 7731 (доопрацьований), Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити законопроект до порядку денного сесії парламенту та прийняти його за основу з використанням статті 116 Регламенту Верховної Ради України, з можливістю внесення змін до інших статей Кодексу законів про працю України, які б повністю поділяли мету законопроекту, визначеної в пояснювальній записці до нього.
Комітет також розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» щодо порядку виїзду громадян за кордон в особливий період на умовах гарантованої фінансової підтримки Збройних Сил України за реєстр. № 8029, з опрацювання якого не є головним. Законопроект передбачає дозвіл військовозобов’язаним громадянам в умовах воєнного стану виїжджати за кордон (зокрема, на роботу) на умовах гарантованої фінансової підтримки ЗСУ.
Народні депутати України – члени Комітету виступили проти запропонованої законодавчої норми, спираючись на статтю 17 Конституції України, відповідно до якої захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко зазначив, що Адміністрація Державної прикордонної служби, Міністерство оборони України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Національна поліція України, Служба безпеки України не підтримують вищевказаний законопроект. «Цим законопроектом ми створимо зайву напругу в суспільстві і зайву дискримінацію», - вважає членкиня Комітету Тетяна Циба.
Комітет рекомендував головному Комітету з опрацювання законопроекту – Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва – рекомендувати Верховій Раді України відхилити зазначений проект акту.
Крім того, народні депутати України – члени Комітету створили робочу групу з доопрацювання до другого читання проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо борців за незалежність України у XX столітті) за реєстр. № 8032 під головуванням Першого заступника Голови Комітету Михайла Цимбалюка.
Наостанок рішенням Комітету були внесені зміни до плану роботи Комітету на період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Так в листопаді 2022 року в порядку контролю Комітет розгляне додаткове питання, а саме щодо стану виконання Постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення реалізації права громадян на житло» від 22 вересня 2021 року № 1766-IX. Також додатково заплановано проведення у грудні 2022 року засідання «круглого столу» на тему: «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період» та публічні консультації щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення.