Комітет Верховної Ради України

Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у «Digital Social Forum: формуємо спроможність замість залежності», організованого 19 липня 2023 року Міністерством соціальної політики України у партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП) та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ).

Учасники Форуму ознайомилися з ходом реалізації стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, яку впроваджувало Міністерство соціальної політики протягом 2022-2023 років за підтримки ВПП, TAPAS, EGAP, ЮНІСЕФ, Всесвітнього банку. Під час панельних дискусій експерти обговорили доступність та прозорість соціальної підтримки, соціальні сервіси, які надаються протягом усього життя людини, а також цифрові рішення для забезпечення найкращих інтересів дітей.

Розпочинаючи свій виступ, присвячений проблемам та досягненням у соціальній сфері, Голова Комітету подякувала усім міжнародним партнерам України, які з першого дня широкомасштабного воєнного вторгнення росії на територію нашої держави допомогли утримати стабільну роботу та фінансування соціальної сфери країни. «Саме завдяки цій підтримці ми сьогодні маємо суспільний спокій. Забезпеченими є соціальні виплати, пенсії, заробітні плати лікарям, вчителям, допомоги людям, які потрапили у складні життєві обставини», - зазначила Галина Третьякова.

Доповідь Голови Комітету у більшій мірі стосувалася трудових питань, зокрема, розширення можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю в умовах та після війни. Наразі Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доопрацьовує до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д. Станом на сьогодні робоча група при Комітеті опрацьовує близько 1000 поправок та пропозицій до фінальної версії тексту законопроекту.

За словами Галини Третьякової існуюча неефективна система працевлаштування українців, які мають функціональні обмеження, чинить опір реалізації ідей, які передбачені положеннями цього законопроекту та передбачають фінансування/створення конкретних робочих місць для конкретних осіб з інвалідністю. «Ми отримали застарілі підходи з соціально-радянської системи. Минулий підхід до соціальної допомоги відрізняється від того, який сьогодні існує в розвинутій цивілізації. Старі системи опираються новим засадам діяльності. Це нормальний консервативний процес. Але такий опір призвів до того, що за більш ніж 30 років Незалежності України ніяких реформ з точки зору цільового фінансування соціальних послуг не відбулося. Віддавалася перевага інституціональному фінансуванню, а про термін «складні життєві обставини» не було і мови», - повідомила пані Третьякова.

В той же час в останні роки вдається оновлювати старі процеси в соціальній системі. Відбулася часткова діджиталізація соціальної сфери. Зокрема, законодавцями запроваджено електронну трудову книжку, електронні «лікарняні», автоматичне нарахування пенсій, перетворено Пенсійний фонд України на виплатний ХАБ, який опрацьовує серед іншого заяви на житлово-комунальні субсидії. «Передавання функцій Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду України призвело до економії мільярдів бюджетних коштів, які сконцентруються на адресній допомозі українцям, в тому числі паліативним хворим», - наголосила Голова Комітету.

Серед досягнень соціальної сфери - розбудова сучасної системи реабілітації із залученням до мультидисциплінарних команд соціальних працівників. Створена фактично нова галузь.

Повертаючись до питань сфери праці, Голова Комітету відзначила, що державна політика, яка має на меті збільшити кількість економічно активного населення, сприятиме зниженню рівня бідності в Україні, який через війну збільшився в рази. Враховуючи, що кількість осіб з інвалідністю внаслідок війни продовжує зростати, питання створення сприятливих умов для працевлаштування цієї категорії населення, в тому числі шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю потребує оперативного вирішення. До механізмів подолання бідності законодавці також відносять заохочення домогосподарств до економічної активності. Ще одна ідея, яка винесена на обговорення парламенту – встановлення нарешті справедливої системи оподаткування ПДФО та повернення переплачених податків у нижньому рівні доходів на кожного члена домогосподарства на основі поданих декларацій (що є сталою практикою в розвинутих країнах). «Саме економічна незалежність і є гідним життям», - впевнена Галина Третьякова.

Продовжуючи тему викликів, які існують наразі в соціальній та трудовій сферах України, виділялася необхідність змінювати пенсійну систему України, адже солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування давно не гарантує українцям в поважному віці належного фінансового забезпечення. Кожен третій українець наразі пенсіонер, що є найвищим відсотком у Європі. Тому нагальним є питання впровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні. Також опрацювання потребує питання прозорості використання публічних фінансів та запровадження чесної компенсації за нанесену шкоду життю та здоров'ю людини, а також відокремлення у публічних фінансах грошей соціального страхування.

За словами Голови Комітету, наразі готується разом з Радою Європи Соціальний кодекс України, який, зокрема, передбачатиме адресну соціальну підтримку громадян, з урахуванням їх майнового та матеріального стану Means test в складних життєвих обставинах, а також створення системи для забезпечення Україною рішень міжнародних судів, Конституційного Суду України та інших судів, зокрема, у сфері соціального захисту населення. Діджиталізації також потребує механізм регресних позовів до росії щодо відшкодування завданих збитків життю та здоров’ю громадян України, відповідно до принципів і норм міжнародного права, державному та місцевому бюджетам, системі соціального страхування які наразі компенсують завдані збитки населенню України.

Комітет має бачення розвитку та зміцнення соціальної сфери України у найближчі 10 років. Народні депутати України – члени Комітету продовжать працювати над розвитком соціальної сфери України, долаючи ризики й виклики, продиктовані воєнним станом, тримаючись євроінтеграційного курсу. «Дякую за мужність тим народним депутатам України, які голосують за складні сенситивні реформи, довіряючи Комітету. Адже всі реформи мають єдину мету – організувати систему надання адресної підтримки українцям, які потрапляють у складні життєві обставини, в тому числі через війну», -  резюмувала Голова Комітету Галина Третьякова.